| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Зупинить свій лік пісковий годинник,
І втратять значимість солодкі слова.
З трепетом буде старенький художник -
Кидати у вогнище пензлем дрова.
Утопиться в сльозах сіра буденність,
Зникне у темряві шостий трамвай.
Не буде доречною, ніжна мерзенність -
І реченням стане, лиш слово «чекай».
Погасне в тумані, краплина надії,
В повітрі загубиться білий пісок.
І вийдуть у плавання чорні лодії -
Запахне чеканням у полі бузок.
Розмаєм гірким наповниться час,
Запалить мовчання у небі вогонь.
І вибухне різко серцевий фугас -
Що був детонований з твоїх долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Страшно веселий був аж до рання,
Ковтав я любов крізь призму брехні.
Та ніч була, наче,солодке чекання ,
Що тягнеться часто в глибокому сні.
Ніжність тепла пронизало все тіло,
І смак алкоголю в повітрі стояв.
Серце, як вогнище, палахкотіло -
А місяць над нами тихенько куняв.
Невідомі всім, жести, руки гадали,
Дихав з тобою я в унісон.
І в пам`яті були суцільні провали -
Спокій порушував сірий айфон.
Губи шептіли тривожне мовчання,
І очі втомились дивитись на ніч.
Та страшно веселий я був аж до рання,
Тому, що зустрів я тебе в полуніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Тримайтесь, браття, ми сильніші,
Не підкорив ще жоден нас.
Душею й серцем ми чистіші -
І вибухові, як фугас.
Не стали ми ще на коліна,
Ще не дивилися в багно.
І все ж, донецькая руїна –
Земля це наша – все одно.
Не будуть повзати тут змії,
Не стануть Гради убивати.
І юнаки всі молодії -
Про війну не будуть знати.
Єднаймось, браття, за свободу,
Бо серце б`ється в нас одне.
Бо всі козацького ми роду -
І без усяких часток «не».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2015
Скажи, чому вода прозора?
Чому, блакитні небеса?
Чому, земля ,немов агора?
І діє скрізь закон Яса.
Чому, так солодко буває?
А інколи, гірчить життя.
Що в собі душа ховає?
Злість чи щирі почуття.
Чому, намарно час вбиваєм?
І п`ємо жадібно мовчання.
Чому, лиш на словах кохаєм?
І ніч, замінює світання.
Чому, в житті одні питання?
А відповідей обмаль в нас.
Чому, ми хочемо змінитись?
Та не настане все той час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2015
Не треба слів, говоримо очима -
Це, ніби сон, а я уже не сплю.
Від здивування зводив я плечима
І погляд твій усмішкою ловлю.
А ти стоїш в мереживі світанку -
І промінь сонця бгає твою тінь.
Не було в мене ще такого ранку,
Таких чудових, милих сновидінь.
Мовчання різав стоголосий дзвін,
Теплота любові гріла до нестями.
Хотів торкнутися твоїх колін,
Й до губ солодких, своїми губами.
Я цілував тебе на відстані руки,
Очима цілував, а ти була так близько.
Частенько все ж розходились стежки -
Або було чи холодно, чи слизько.
Не часто ми з тобою зустрічались,
Коли бачились, світ, ніби завмирав.
Дощем тоді холодним умивались -
Лишався крок, та наче хтось спиняв.
Я обійняв, на мене подивившись,
Все ж посміхнулась і у світлі ранку.
В метеликів ти сотню, розчинившись,
Пурхнула у відчинену фіранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2015
Світанок підірвав снаряд,
Уже не спали ми три ночі.
Набрид уже свинцевий град,
Жахіття це, вже терпнуть очі.
Німіють руки, вічна спрага,
І БТР горить в вогні.
Мучить землю чорна смага -
Ох, і не солодко мені.
Дим і гвал, ревуть мотори,
І кулі свищуть біля вух.
Пішли у розвідку дозори -
А я лежу, немов пастух.
Від вибухів здригалось небо,
Я «Отче Наш» під ніс читав,
А очі все спостерігали -
Як безпілотник там літав.
Пекла чимдуж гаряча рана,
Солоний очі піт з`їдав.
І гріла серце лиш кохана -
Якої фото цілував.
Війна підкралась з-за спини
І забрала мене з собою.
Та підливала лиш бензини,
Щоб я горів в котлі розбою.
Я хочу жити, я молюся,
До тебе, Боже, все звертаюсь.
Тобі я низько поклонюся,
За всі гріхи свої я каюсь.
Мене ти збережи від смерті,
І друзів моїх, що на фронті.
З війною були ми відверті -
І МИР уже на горизонті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552652
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.01.2015
Вбиває час натхнення мрії,
Усе іде у забуття.
Лише лелеки чорно – білі
Летять у вирії життя.
І сонце світить та не гріє –
Пускає промені свої.
І дощ іде та не зуміє –
Водою змити ясні дні.
Чекаючи мовчать берези,
І верби плачуть над водою
Лиш пісня солов`їна ллється,
У вись безумною рікою.
І вітер тихо колихає
Дерева всі, і без упину –
Говорить мовою німою
Дуб думу свою ту невпинну.
На трав`янім коврі зеленім,
Цвітуть волошки синьоокі.
І важко возз`єднатись хочуть
На річці береги широкі.
І плаче в тишині – Надія,
Й іде задумливо – Любов,
А заспокоює всіх – Мрія,
Обійме Віра без розмов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525151
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2014
Прийшла ніч і думаю про тебе,
Навкруги тихо – лише за вікном.
Дощ вибиває ритми мовчання
І пахне в кімнаті солодким вином.
Мовчання дощу і смак алкоголю,
Навіюють спогади у голові.
Все, що було дороге нам до болю
Залишилось там – на зеленій траві.
Тремтіння квітів, листя говір,
Щасливі були ми із ними.
З`являтись дні ці будуть завжди
У снах картинами німими.
Ридання стріх і сміх дібров,
Дотик снігу – оксамиту.
Відчув я це, коли любов
В життя додала колориту.
Сиджу і думаю про тебе,
Лиш дощ нестримно за вікном.
Барабанить все по стріхах
Й солодким пахне тут вином.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2014
Люблю Україну і буду любити -
За неї - поляжу в смертельнім бою.
Просто, не зможу на світі прожити,
Не чуючи мову, солов`їну свою.
Жовтяві поля і синєє небо,
У серце, навіки, вкувались мені.
Калина червона і клен біля хати -
Досі ще сняться в чудовому сні.
Люблю Україну, не дам розірвати,
Ворожій руці кордони твої.
Як мене научала бабусина мати,
Біля хати, сидівши, білесенької.
Ти для мене усе, годен віддати,
І душу і тіло, за спокій я твій.
Лиш тільки, щоб бачити і тримати -
Прапор жовто – блакитних надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513006
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.07.2014
Небесна Сотня – так уже їх звуть,
Віддали́ життя своє за нашу волю.
Тепер вони охороняти вже буду́ть
Із Господом на небі нашу долю.
Вічно жити будуть у серцях,
І пам`тати їх все будуть завжди.
Це ті, які спинили на Вкраїні жах,
Це ті, які жили заради правди.
Вони уже Герої, і ні́чого казати -
Уже про біль, і про усі страждання.
Небесну Сотню, треба вшанувати -
Скорботною хвилиною мовчання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482018
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2014
Мамо, чому ж сьогодні плаче небо?
І раптом стало холодно мені.
Чому приходжу я до дому,
А в тебе чорна хусточка на голові?
Чому сидить і плаче батько?
Ніколи в нього сліз не бачив на очах.
Чому труна стоїть у хаті?
Чому я бачу, мамо, весь цей жах?
Я повернувся, я вже вдома, нене!
Та обійми ж, скажи, що це не я!
Лежу в труні, і стала вже для мене -
Пухом, України – ненечки земля.
Вибач, матусю, за твої страждання
За весь оцей біль, що тобі я приніс.
Я втратив життя та здобув покаяння -
З землі української корнем проріс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Пробач, Україно, пробач, моя нене,
Що, не побачу вже вільну тебе.
Весною – красною віття зелене,
Пробач, що немає вже більше мене.
Пішов я не сам, і не з власної волі,
Я просто хотів тебе вберегти.
Щоб більше не знала ти, мамо, недолі -
Хотів ключик до щастя я твій віднайти.
Пробач мені, рідна, за те, що я втратив
Найцінніший дарунок – моє життя.
До тебе, любов моя була сильніша.
Щоб світле в народу було майбуття.
Я,мамо, молився Господу Богу,
Щоб уберіг він тебе від біди.
Молився, у бій ішов, та вже не зможу -
Кулею зупинили мене війська Орди.
Боліло у грудях, пекло до нестями.
Закінчилось все, уже не болить.
Нема мене мамо, та пелюстками,
Весною на квітах знов буду я жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
Пішли вони із дому в бій,
В країну смутку,болю та страждання
В країну,де душманів повний рій,
Які вбивали наших хлопців без вагання.
Країна ця – Афганістаном звалась
Країна люта,де ішла війна
І ця війна нещадно випивала
Юнацьку кров – усю,усю до дна.
А вони йшли безстрашно в бій із смертю
Тримавши автомати у руках
Й за цю безстрашність поплатились смертю
Й прийшли додому в цинкових гробах.
Ридає мати біля гробу сина
І проклинає цю страшну війну,
Яка забрала в матері дитину
Й зоставила її саму одну.
Афганістан – багато хлопців ти забрав
Афганістан – ти їх нещадно всіх вбивав,
Афганістан – багато болю ти приніс
Афганістан – стоїть у полі обеліск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468038
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.12.2013
Хочу вірити в майбутнє,
Що буде все у нас гаразд.
Що дитинство незабутнє,
Жахом не пройде для нас.
Не буде вбивств і потурання,
І рівність, серед всіх пройде.
Чекати ж буде покарання,
Хто проти всіх людей піде.
Що буде дбати про народ,
І захищати від всіх бід.
Той вождь держави - України,
Як казав мій сивий дід.
Рабовласницька пора,
Давно закінчилась,а все ж.
Нас вважають за рабів -
І цьому все ж немає меж.
Не повинні ми терпіти,
І тремтіти як ягнята.
Ми повинні йти вперед,
За нашу матінку і тата.
За нашу неньку Україну
За хліб духмяний на столі.
За те, що любе до загину
Що проростає із землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468037
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2013
Я не знаю, що мене чекає далі,
Я не знаю куди далі йти,
Все, про що мрію до загину
Це досягти бажаної мети!
Звичайно, ми не вічні, знаю,
Ми просто гості на землі оцій.
Та все ж коли додому повертаю,
То серце каже: «Все ж таки ти мрій».
Мрія не реальність, знаю добре,
І може все ж не збутися вона.
Та я звертаюся до тебе, Боже,
Молитвою, як та кришталь ясна.
Обережеш ти мене, чи покинеш,
Напризволяще долі дикій тій
Все ж відповідь одна чекає:
«Молись ти Богу і щодня ти мрій».
Кида життя під ноги перешкоди,
Що можеш і не підвестися ти,
Та все ж не зупиняйся, друже,
І досягни бажаної мети.
Звичайно і не Бог я й не Апостол,
Не можу вказувати шлях.
Та зрозумів одне в життя я,
Коли зупинишся, то буде всьому крах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
Сиджу я і думаю. Осінь холодна
І вітер гуляє десь за вікном.
В душі пустотінь,а на серці тривога,
Обличчя покрилось холодним вже тлом.
Сиджу я і думаю. Дощ накрапає
Беру я до рук перо і папір.
І всі ці я думи йому викладаю,
Як доля старалась аж до сих пір.
Сиджу я і думаю. Сонце сідає
Ховає вже обрій безмежну блакить.
І я потихеньку теж засинаю,
А серце й душа нескінченно болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2012