| Сторінки (7/651): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
[b]Знову дощ, знову дощ, знову дощ...
Позавчора, учора, сьогодні.
Ніби хмар переповнений ковш
Нахилив хтось весні на долоні...
Знову дощ, знову дощ, знову дощ...
Звуки крапель такі монотонні...
Або схлипують тихо, або ж
Щось виписують на підвіконні...
Знову дощ, знову дощ, знову дощ...
Вже сьогодні він тут не сторонній...
Та терпінням себе не тривож -
Дощ - це дощ, а не сльози солоні
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2017
[b]Що ми знаємо? В ЩО ми вірили...
так і скрізь було...А тепер?
Десь у серце нам просто вцілили...
Жах і смерть у нас...там концерт...[/b]
Подивилась відео про День ПЕРЕМОГИ,,,Такого я не знала, не вмію вставити до вірша. є адреса, кому цікаво, подивіться
я теж вже не можу знайти відео називалось "Победиада" на фейсбуці дивилась https://www.facebook.com/kolomoisky.ua/videos/1351024721663571/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732260
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2017
[b]День недільний травнево-сяйний
Запишався, йдучи у храми,
Подих був його життєдайний -
Все довкола у радість вбране.
Сонце усміх-печать прислало,
Квіти з вітром погомоніли...
Як для щастя нам треба мало:
Відчувати себе одним цілим
З тим, що творить гармоній правду,
З вічним покликом сині неба...
З перемогою над своїм "завтра" -
Лиш з надією й вірою в себе...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2017
[b]Одцвіли перші квіти весняні,
Не відчувши сили тепла.
Захитались берізки, мов п'яні
А весна вже раділа, цвіла!
Інші квіти - впевнені й горді -
Поспішали у новий день.
І до мене звертали дивпогляд:
- А ти з нами чи інде де?!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
[b]День схопив мене у обійми,
Так зрадів, ніби я воскресла...
І душа переповнилась світлом
І думками, що мов перевесла
всі події в снопи пов'язали.
Ко́пи вкрили життя минуле...
Ключі з неба сонячні зали
Якісь дивні мені одімкнули.
А в них тільки розмірене щастя
Й квітне радість й до неї тут звикли...
Щезли біди, війни, напасті -
І слова такі навіть зникли.
День схопив мене у обійми
І закинув у наше майбутнє...
Йде весна: його в душі засіймо...
Як не ми, хтось там мусить бути![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
[b]У долоньках листочків бузку
Затемніли без квіточок грона.
Береже таємницю якусь
Сірникова оця охорона.
Сонце лиш їх ледь-ледь припече -
Спалахне кущ бузково-насичено...
І туманом впаде на плече...
Ніби юність ковзне по обличчю нам...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2017
[b]Перегорну всі сторінки буття,
Де Україна в пошуках, в тривозі.
За ними інше рветься вже життя,
Ми будемо усі ним, вірю, горді.
Так небагато треба для тих змін:
Повиривати бур'яни у душах
(не у чужих, найперше у своїх),
Засіяти любов, оту - усюдисущу.
Щоб кожна дія - поштовх на добро,
Щоб кожне слово - звіт про щось хороше,
Про когось дбаєш ти - й про тебе хтось.
Державні справи - серцю найдорожчі.
До влади йдуть, хто може дати лад,
важливим викликам,щоб всім жилося краще,
А власна вигода - про що ви?( минув час...)
Багатств без міри, змилуйтеся, на́що?
Від смерті не відкупиться ніхто,
З собою теж нажите не забрати.
Чи дітям, внукам, правнукам всім щоб
Повиростали з них дегенерати?!
Спокус таких немає - інший час:
Тут у ціні повага і шляхетність...
І розцвітає Україна - буйний сад...
Панують віра і любов тут й щира гречність![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731896
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.05.2017
[b]День торує рокам дивну стежку.
Ніч розважно події тасує.
Хтось плете сьогодення мережку.
Щось тривожне кричить птаха всує.
У весни не загнуздані коні -
З вітерцем, наче мить, пронесеться.
Обійняти може на осонні,
Вихор дум щоб зірвати на серці.
І не зчуєшся, як осінь юна
Вкриє золотом вранішні роси.
Дощ гаптує дірки: думай, думай...
І міцніше сплітай думок коси
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2017
[b]Штиль в думках - це мить щастя, мабуть...
Коли світло лиш день посилає,
коли стомлено серце палає,
а мелодії спокій несуть...
Штиль в думках - забуття мить, мабуть...
Коли знову на "ти" моя юність,
коли не заспокоює мудрість,
а ти знаєш напевно, в чім суть...
Штиль в думках - якась дивна весна,
І мить щастя ця ніби несправжня...
Насторожені холодом травня
Барви квітів...Цей штиль, може, в снах?[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2017
[b]І тюльпани вже інші у травні.
Посхилялись в скорботі-поклоні,
Ніби визріли в них мрії давні
І сховалися в неба долоні.
Що чекає ті мрії - не знати:
Чи вітри розметуть в піднебессі,
Чи впадуть поцілунком у маки,
Чи засвітять вогнями, воскреслі
В наших душах дороговказом,
До майбутнього стежку вторують.
Не схиляйте голівок, тюльпани,
Мрії ваші серцями почують...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
[b]День за днем збираємо плоди
Того, що засіяли у душі
Наші пращури: діди і прадіди,
Що терпінням славились... Насущні
Їх потреби поглинав час-плин
Лиш сміливі не корились - встали...
Але серед тисячі таких - один,
Ризикнув життям не задля слави...
І тепер метаморфози мрій
Хмарами над нами аж зависли...
Незалежність...Знов за неї бій...
Дотерпілись, а чи, може, звикли,
Що у нас вороже, мов своє,
Що в полоні мова наша й віра...
Що заплутались в простім: а хто ж я є?
Патріот чи образ лицеміра?
І плетуть маніпуляції хід дум,
Звільнитись від них не всім під силу...
Хоч і просто - УКРАЇНЦЕМ будь!
І згадай - ти перший був РУСИНОМ.
Була знана Київськая Русь,
про московію не чули ще століття,
то ж зітри метаморфозний бруд,
Що заносять вже і нашим дітям.
Україна наша - міць, краса...
Розцвіте ще! Світ про нас почує...
Місія Вкраїни не проста:
Кожен з нас-народ- її збудує...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.05.2017
[b]Цей травень пробрався крізь березень й квітень,
Тому й прихопив трохи холоду й квітів.
А там, де ступав по відкритій стежині,
Сьогодні тепло і радіють всі днині.
Цей травень не втомиться нас дивувати:
Сьогодні - це будень, колись було свято.
Нехай краще нові травневі розваги,
Ніж ті, що в минувщині - повні зневаги.
Нехай кожен в праці засвітиться ново
На рідних полях, на величних будовах.
В серцях хай розквітне любов і надія:
Вкраїну відродимо - все ж бо ми вміємо.
Як травень, прорвемось крізь кризові пастки,
Себе трохи зміним й політику нашу.
Й вбереться Вкраїна в багаті обнови,
МИ можемо, вміємо! У справах, не в слові.
Ми змінимо Гімн - він день кожний прославить,
"Щасливі всі будуть"...Шепоче нам травень[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
[b][color="#6f00ff"]А сон не йде, а сон не йде...
Колише ніч минулий день.
І зріють вражень всіх плоди...
Зібрала їх...Де ж сну сліди?[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2017
[b][color="#0900ff"]Моє кохання, мій дівочий скарб
Час викрав і сховав за сімома замками.
І зникло відчуття відтінків диво-фарб,
Мов заблукала я між кількома світами.
А час у мене дні, роки жбурляв,
То снігом в очі, то листом осіннім.
Безжально миті щастя шматував, топтав,
Лиш не дістався струн душі безцінних.
Торкались квіти струн цих чарівних
І слово рідних донечок і внуків.
І час заслухався,якось ураз принишк...
Життя взяло його в полон мелодій, звуків...[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2017
[b][color="#0900ff"]Весна вбігла із першим днем березня.
Поспішала, аж трохи задихалась...
Легко й вчасно здолала лют-велетня,
Холоднющого, сніжно-дикого.
Не в обійми - в ліси і долини:
До усього, що вже зачекалось
Сонця, птахів, веселої днини -
Весна-радість неслась, поспішала.
І, набравши пригорщі променів,
Розкидала направо й наліво
Щоб здобрити лихих, озлоблених,
Щоб душі дати нове тіло.
Щоб завчасно засіяти мрії,
Щоб думки проростали нові,
Щоби знищити з полів бур'ян-біди,
Щоб світ бачив цвіт справ калино́вих.
Весно, весно...Твої ми діти...
Дай наснаги, дай розуму й сили...
Сонце щастя хай в очі нам світить,
Весно ніжна, квітуча, мила...
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2017
[color="#4400ff"][b]Є бажання - немає сили
Щоб сказати, що добре все...
Як же просто нас всіх дурили,
Підсадивши на притке слівце.
За словами такий лютий морок,
За словами - безмежжя брехні...
А ми віримо, що в такий холод
Справи чесні хтось кине до ніг.
А ми віримо вперто, щоденно.
Що зірветься терпіння, мов птах,
І зітре в порох сміття буденне -
Згине в кожному звір дивний - страх...
Буде те, на що воля Божа,
Буде те, що завершити час...
Украно моя! Злість ворожа
Зараз слізьми неправди в очах...
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
[color="#7700ff"][b]Б'ють на сполох думки -
В літі цім знов дії-віхи...
Радість сонця й тумани туги,
Що єднаються...але без втіхи...
Літо болем пече,
Спопеляючи правду одвічну...
Вистигає біль-щем
Й переходить в хворобу хронічну.
Незалежність свою,
Україно, ти маєш - гордімось...
А за тих, хто в бою
захищає нас, завжди молімось...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2016
[b]Десь у вітті сумує пташина,
Інша, плаче немов, іздаля.
Засвистів би мені, соловейку,
Душа б слухала, ніби маля.
Закувала б, зозуленько, де ти?
Про майбутні щасливії дні.
...Чому хочеться чути їх в серпні?
Вони тут були ще навесні...
Розлилася скрізь туга зелена,
Лист чекає осінніх тривог.
Небо синє далеке, безмежне
Й плете сонце з проміння вінок.
Дятлик стукає голосно й чисто,
Вправно справу він робить свою...
Всі думки в лісі,наче молитва,
В якій прощення завжди молю.
Бо гріхи і мої, і чужії
На шматки рвуть небесну блакить...
І зникають ліси віковії,
Ріки сохнуть...І серце болить...
Знов співає у вітті пташина,
Тужно думи зриває мої.
Сум буває часом без причини...
Заспокоїть ліс й без солов'їв...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2016
[b]На тім місці, де хата була,-
Радість й гордість моїх батьків,-
З горобиною зживсь виноград
І іван-чай скрізь буйно розцвів.
Груша та, що навпроти вікна,
Вже найвищою стала.І родить...
А в причілку - ще груша одна
Й алича десь взялась без згоди...
Лиш посохли і сливки, і вишні...
Й не знайду вже ніяк півоній.
А які ж то вони були пишні...
Гарний спомин...Й болюче сьогодні...
Нема хати - зарослі хащі.
Лиш байдуже стрічають дерева.
Прошептала я тихо:"Пробачте,
До могилок спішу...Там я треба"[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2016
[color="#1e00ff"][b]Дивлюсь на фото - все колись було.
А пам'ять шепче:" Більш я нагадаю:
І трепет серця,і руки тепло,
Й, мов казку-сон, магічність зелен-гаю".
Світлина - мить,завмерла на віки...
Без звуків,рухів,без ковтка повітря.
Тут світять, не горять очі і свічки́...
Папір зжовтіє - що на ньому - світле.
Але світлина - поштовх для думок,
Той криголам, що товщу літ ламає.
Зриває з дверей пам'яті замок.
І мить, що вмерла, зразу оживає.
Знов наша зустріч (зовсім не дітей)...
Світлини юності беріть усі з собою.
Згадається: клас, школа, наш музей...
Яскраві спогади день скрасять, біль загоять.
Впізнати важко (час бо нас змінив)
Хто той дідусь, а хто ота бабуся?
Та промайне лиш декілька хвилин
І наші душі молоді років зречуться.
Світлини нові схоплять нову мить,
Щось з нас, колишніх, лишиться на спомин.
Бо феніксом в душі пам'ять горить.
...Світлини нові - пам'ять у альбомі.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2016
[color="#0022ff"][b]Мов мурашки,
Спішать кудись люди.
Справи кличуть
Кожного зранку.
Пише день свої
Звичні етюди:
Синє небо
І сонце в серпанку...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2016
***
[color="#6f00ff"][b]
Листок в обіймах
пестив краплю:
Вона від ласк його світилась.
Та вітерець
Зірвався раптом.
Здригнувся лист:
Де крапля? снилась?
***
Після дощику у лісі
Скрізь роса:
І на травах, і на листі
Сяй-краса.
Сонцю хочеться напитись
Крапель-чар.
Промінці свої помити -
Спаде жар.
Вітерець росу збиває
До землі.
Хай грибочки виростають -
Радість всім.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
[color="#2600ff"][b]Я не стеблина, що гнеться від вітру,
Я не листок, що тремтить, ніби дише.
І я не зніжена сонцем квітка,
Не неба безодня,що манить все глибше.
Я не відсоток від чогось - я ціле,
Маю життя і висот його прагну.
Щастя тримаю, мов яблуко спіле,
Ловлю по́смішку долі:"Не все зразу"
Знаю, чому я з'явилась у світ цей:
Красою землі звеличити душу...
І неба, і зір, і листочка, і квітки,
Щоб сонце відкрило життя правду сущу...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
[color="#ff0073"][b]Які були ми молоді..
Як ми любили і прощали,
Як ночі нам було замало,
Щоб зорі в небі поховались,
Неначе краплі у воді...
Як нам усе було під силу,
Не було сумнівів ні в чому:
Ні в слові правди, у палкому,
Ні в вірності сім'ї і дому...
Ми радість у собі носили..
Як нам хотілось перемоги,
В навчанні, в праці, у коханні.
Щоб першим лиш... лиш не останнім -
В життєвім нелегкім змаганні...
І в кожного свої дороги...
Які тепер ми молоді...
Душею, прагненням, думками...
...Вже багатьох нема між нами...
Мабуть, життя нам шле ці "спами",
Щоб вмився день в воді-біді...[/b][/color]
[color="#ff0000"][b]Вітаю усіх з Днем молоді...
Віри, надії, здоров'я, радості...Уміння все це відчувати...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2016
[color="#0015ff"][b]Заховаюсь від світу
У вірші,
Загублюсь у слів долині
Нині.
Скільки вражень розквітло
Світлих,
І птах щастя на гір вершині
Синій.
Відчиняють надії брами
Трави,
Джерело б'є тут мови -
Слово.
Тут міліють щоденні драми:
Lebenraum...
І спалахують істини знову...
І знову...[/b][/color]
( Lebenraum- з нім. - життєвий простір)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2016
[color="#0900ff"][b]Ранок тихо ступав по землі,
Прикривав тілом в травах вологу.
Сумували дерева в імлі
І туман вибігав на дорогу.
Горизонт раптом запломенів,
Тишу різав спів-радість пташини...
Ранок з променів косички плів
Й, сміючись, закидав на хмарини.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2016
[color="#ff0000"][b]Називний відмінок[/b]. [/color]
[color="#ff00cc"]Кохання.[/color]
[color="#ff0000"][b]Родовий відмінок.[/b][/color]
[color="#ff0088"] З чого все починалося.[/color]
[color="#ff0000"] [b] Давальний відмінок.[/b][/color]
[color="#ff00a6"] Хотілось радіти й всміхатись[/color]
[color="#5100ff"][b]Сонцю,небу, кущам і деревам,
Квітам, зорям, туману, імлі.
І вітрам, і морям, і озерам,
Літу, осені, веснам, зимі...
І собачці , і котику, й бджілці,
Звуку, пісні, реаліям, снам,
Чоловіку, дитині, жінці,
І чорнобилям, і полинам.
І надіям, і спогадам, й вірі,
Друзям й недругам, злу і добру...
Незнайомим й знайомим...І мрії,
І коханню, і слову "люблю".[/b][/color]
[b] [color="#ff0000"] Знахідний відмінок.[/color][/b]
[color="#ff00a6"] Закохані відчувають і бачать...[/color]
[color="#000dff"][b]Очі, погляди, вуста,
Квіти, ласки, подарунки,
Вірність, відданість - не страх...
Вірші, мандри, поцілунки,
Дощі, громи, блискавиці,
Небо, місяць, зорепад,
Щастя, радість і жар-птицю,
І життя ...І рай...І сад...[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2016
[b]З трави свої ніжні долоньки
Щавель простягнув до мене.
Приємний і теплий на дотик -
В нім щастя аж сяє зелене.
Зриваю листки й мимоволі
Згадалось...Була ще маленька,
У першому класі...У школі
Уроки скінчились пізненько...
Подвір'я шкільне - все у квітах,
У травах зелених шовкових...
- Додому спішіть швидше, дітки,
Бо завтра до школи вам знову.
- А Ви? - Я затримаюсь трішки,
Щавлю хочу тут увірвати...
- Ми з Вами, дозвольте,- ми вмієм:
По жменьці усі - і Вам хватить!
- Та вам же пора бути вдома!
- Ми швидко...- Трави не стопчіте!
По жменьці одній - і доволі...
Розбіглись...і стали, мов квіти...
Щавель був тоді ох дрібненький,
Нарвати ж мерщій так хотілось
Маленьку таку - цілу жменьку...
...Та щастя у ній все ж вмістилось...
[/b]
(Світлина моя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2016
[b] [color="#ff0000"] Називний відмінок.[/color][/b]
[color="#ff005e"] Кохання[/color]
[color="#ff0000"][b]Нереальність, радість, диво,
День і ніч, і мрія й дійсність,
Біль, образа, пам'ять, сила
І турбота, й трепет, й ніжність.
Щастя, ревнощі, тривога,
Прощення, війна і мир.
Фейєрверки - перемога...
Будні й свято...Спокій й вир...[/b]
[/color]
[b] [color="#ff1e00"] Родовий відмінок.[/color][/b]
[color="#2600ff"] З чого все починалося...[/color]
[color="#002bff"]
[b]З хвилювання, з почутого, з погляду,
І з тремтіння, з чекання, з надії,
З несподіванки, з радості, з дотику,
З пісні,з музики, з співів, і з мрії.
З обіцянок і з віри, і з вірності,
І від ранку до ночі терпіння,
З поцілунку, обіймів, ніжності,
З слів і з снів... з невезіння й везіння...
І з безмежжя і простору неба,
З сили дум, з почуття високості,
І з мети, з недосяжності вежі.
З ідеалів...Зі згуби спокою... [/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2016
[color="#1100ff"][b]Дух Святий живе в кожній душі
Як дарунок Отця і Сина...
Це і захист, й надія усіх...
Наша радість і воля, і сила.
Як же любить Господь усіх нас,
Що прощає гріхи і терпить,
Розуміє нас Він повсякчас,
Дає шанс, щоб в гріхах не вмерти.
Радість Духа - це радість життя,
Це буяння і трав, і квітів
Кожен рік він сходить на нас,
А з нас сонцем-любов'ю світить...[/b][/color]
ВІТАЮ УСІХ ЗІ СВЯТОМ! ЗДОРОВ'Я, ГАРНОГО НАСТРОЮ, МИРУ В ДУШІ І В ДЕРЖАВІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2016
[color="#000dff"][b]Подих літа
У запахах квітів.
У жасминових схлипах.
У суцвіттях духмяних липи
В підвечірніх казках
матіоли
І від квітів
нечутих - нових.
Запах літа...
Із сонця і світла...
В трави скошені
Злитий,
Зорепадом
закритий...
Сила літа
У душу влита,
Почуттями
переливається...
...Все прекрасне -
Не забувається...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2016
(Матч:Україна-Німеччина, 2016р.)
[b]Колись була на весіллі,
Та прийшла голодна.
Хоч на столах повно їжі -
А їсти - не можна.
Бо була уся увага
на конкурсах, іграх -
Тамада такий попався,
Що валились з сміху.
Очі блюда розглядали
На повних тарілках,
А ми слухали, сміялись
І кричали:\"Гірко!\"
Дома їла я картоплю
І кусочок сала...
Ось дивилась матч футбольний -
Весілля згадала...
Коментатор-тамада
так уже старвся,
Що забув - на полі гра,
А він захлинався:
Розказував все, що знав
(А знав він багато)
А ДЕВ\'ЯТОМУ просив
Поаплодувати.
Бо ж в якійсь-то він десь грі
Гарно грав - це точно...
...Стадіон миті ловив -
Гарні, неповторні...
І реакцію гравців
на свої невдачі,
І противникову злість
Коли м\'яч у наших...
Гол забили... та не ми...
А він знав, що треба
Коментатор вже хрипів -
Увага на себе,
Радив зразу всім гравцям,
Що кому робити...
Аж до самого кінця
Мав змогу судити...
Коментатор-тамадо,
Та де ж ти узявся?!
Переплутав ти футбол
Й бюро інформацій...
Якщо слова мають силу,
То гравцям сіль в оці
Коментарі без упину...
...й ні краплі емоцій...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2016
[b]Нареченою
Серед квітів
Називають її усі.
А вона перламутрово
Світить
У шляхетній
Своїй красі.
А вона
Випиває погляд,
Зачаровуючи
На мить.
І велична вона,
І горда
Щастя шле
У небесну
Блакить.
Біля неї -
І день ясніший,
Бо в пелюстках
Зникає сум...
Гімн троянді
Звучить у тиші
Під акорди
Схвильованих
Дум...
[/b]
(Світлина моя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672015
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.06.2016
[b]Мерзнуть квіти
І меркнуть квіти...
Засвіти знов теплом їх,
Літо.
Де ж то взявся
Той холод-вітер,
Що багаття склав
З слів літніх,
З літер?
Мерзнуть зорі
І меркнуть зорі
В неосяжнім небеснім
Морі.
Десь - байдужі
В снігах лиш гори...
Тут - новини:
Війна
Говорить...
Мерзнуть душі
Мертвіють душі...
Та до них чомусь ті
Байдужі,
Хто при владі
Й словами
Душать...
Мир як сонце -
Лід душ всіх
Розрушить.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2016
Морфологічні етюди.
[b] [i] Прислівник.[/i] [/b]
[color="#ff002b"] [b]
Жити-це щастя творити[/b][/color]
[b]Повсюди - надовго, назавжди,
Вдень, ввечері - щохвилини.
Завжди: сьогодні і завтра,
Щоденно, щомо́га, щосили.
Завчасу, навік, напочатку,
Напро́весні, взимку, улітку,
Поволі, напевне, поча́сти,
Водно́, щонайкраще - без ліку.
Навмисне, без черги - до краю,
На радість, по совісті...Знову...
Навсправжки, на диво - без жа́лю.
Щораз, щонайдужче - поруч.
По-людськи, до решти, до смерті...
По щирості, скрізь - через силу.
Пліч-о-пліч, усмак, навпере́йми,
По правді- на біс! Без упину...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2016
[color="#7700ff"][b]Дві донечки красуні
Дав Бог мені на щастя.
Хазяйки, милі, любі -
Одна за іншу краща.
Дві донечки красуні
Давно уже дорослі.
Розвіюють дум-сумнів:
Вчать жити мудро й просто.
Дві донечки красуні
Вже мають власні сім'ї.
Терплячі і розумні,
Привітні ( не наївні).
Не заросли стежини
До маминого серця.
Дві донечки-перлини...
Хай добре їм живеться...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016
[color="#1100ff"][b]Ворожив щось березовий гай...
Жила містика в шелесті листя.
Вітер вбрався у зеленрозмай -
Серед віття враз десь загубився.
А берізки стояли стрункі,
Таємницями хмар оповиті...
В білих сукнях... ох, гарні ж які!
Сонце радість їм слало щомиті.
А вони позбігались сюди,
На життєву свою дискотеку:
Вальс підносить їх ніжні верхи
Аж до неба і в холод, і в спеку.
Соловейко всю містику рве
І витьохкує так голосисто.
Вітер з хмари віночки плете,
Додає всім берізкам врочистість.[/b][/color]
[i](Світлина моя)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671548
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.06.2016
[i](Повторення віршових розмірів.
Одностопний хорей)[/i]
[color="#ff007b"][b]Скаже
Слово-
Гарна
Мова.
Кине
Погляд-
Звично
Й добре.
Збудить
Грози:
Май Ти
Розум.
Скаже
В очі-
Правди
Хоче.
Як ТИ
Скажеш,
Кістьми
Ляже...
Знає
Завжди
Знаки
Правди.
Відстань-
Примха.
Дійсність
Близька.
З другом
Милий
Кухоль
Пива...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2016
[i](Повторення віршових розмірів.
Двостопний хорей)[/i]
[color="#0900ff"][b]Дуб березі
Шепче казку:
-Бачиш в небі
Хмар підказку.
Диво справжнє
Творять хмари -
Тут і давнє:
Сліди кари.
Ось хмаринка -
Хлопчик скаче,
Там - хустина:
Сум дівчачий.
Темні хмари -
Будуть грози...
Світлі стали...
- Добре, досить,
Хочу з ними
Світ за очі:
Ти старий вже,
Казки хочеш.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2016
[color="#0000ff"][b]Чекають трави ко́су,
Вмовляють тихо вітер:
- Не струшуй наші ро́си-
Алмазом сонце звідти.
Танцюють вічне танго,
Чеканням ловлять миті.
У всесвіт зелен-сяйвом
Від них струмить в блакиті.
Ромашки б'ють на сполох -
Хоч, може, їх побачать.
Дзвіночки з ними поряд
Теж вірять в сни-удачу.
...Ніхто сюди не прийде,
Косити трав не буде.
...Безмежжя - сіл не видно...
Зелене море всюди...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.06.2016
[color="#1100ff"][b]Сорок днів мандрував Він по світу,
Як воскрес...Хотів ще доказати
Силу й міць, і надію і віру,-
Щоб слід сумнівів зник...й був початок
Віри справжньої, що надихає,
Нашим душам дає спасіння ...
І, як сказано у Писанні,
Все можливе зробив...І вознісся
Будувати небесні оселі
Душам праведним змученим нашим...
Тим, що, вірячи щиро, веселі,
Тим, що люблячи, вірять у краще...[/b][/color]
[color="#ff002b"][i][b]З святом Вознесіння Вас! [/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2016
[b]Всі стежки вели мене додому,
Де в чеканні завмирала хата.
Вогник у вікні сяяв знайомо
І близька до болю постать тата.
Мама посміхалась:"Їсти будеш?"
Молоком і хлібом пригощала.
Я швиденько їла - і до клубу,
Де мене вже друзі зачекались.
Приспів:
А зорі губили щем-радість,
Туманами мрій оповиті.
Тоді ще так вірилось в правду -
І щастя цвіло в кожній миті.
Фільми тут були для нас найкращі.
Танці після фільму - справжнє свято.
Як серденька тріпотіли наші,
Хоч хотілось зовсім небагато:
Лиш би разом йти усім додому
І усі пісні переспівати.
Місяць сміхом засипав дорогу
Нам, щасливим хлопцям і дівчатам.
Знов стою я вдома на подвір'ї:
Вже давно немає мами й тата.
Іван-чай розрісся на тім місці,
Де стояла моя рідна хата.
Лиш веде стежина у минуле,
Буду у думках там спочивати.
Зорі ті ж і місяць... Не забулось.
Десь кінець є ще... А тут початок...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2016
[color="#2600ff"][b]Гойдаються тихо дерева,
Ведуть з вітром звичну розмову...
Із лісу додому вже треба,
До міста, щоб думати знову.
Приспів:
Як в лісі, як в лісі, як в лісі,
Зелені тумани зібрались.
У травах вони і у листі -
Аж сонечко з неба сміялось.
Тут птиці, пташки, пташенята
Витьохкують соло й дуети,
Щоб в пісні красу оспівати -
Таємничості силуети.
Минають всі дні, мов перерва,
У сірих туманах асфальтів,
Втомилось тут тіло і нерви...
І в ліс манить сонячний зайчик.
Приспів:
Де в лісі, де в лісі, де в лісі,
Зелені тумани зібрались.
У травах вони і у листі -
Аж сонечко з неба сміялось.
Де птиці, пташки, пташенята
Витьохкують соло й дуети,
Щоб в пісні красу оспівати -
Таємничості силуети.
Я в лісі - тут спокою зливи...
Тут царство дерев, кущів, квітів...
У лісі всі завжди щасливі
У пошуках радісних істин.
Приспів:
Тут, в лісі,тут, в лісі, тут, в лісі,
Зелені тумани зібрались.
У травах вони і у листі -
Аж сонечко з неба сміялось.
Тут птиці, пташки, пташенята
Витьохкують соло й дуети,
Щоб в пісні красу оспівати -
Таємничості силуети.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2016
[color="#ff0000"][b]Долюби...[/b][/color]
[color="#000dff"][b]Доторкнись, досміши - дожени;
Віднайди, розпитай, здогадайся;
Розплануй, не відмов, не вини,
Розберись, оціни - закохайся...
Не шкодуй, не переч - довіряй;
Обійми, захисти - не зазнайся;
Запроси,подаруй і вгадай,
Потанцюй, пригости...і розкайся...
Принеси, догоди, поцілуй,
Посміхнись, помовчи: дай сказати...
Перекресли, повір - і забудь...
Не буди! НЕ бурчи! Дай поспати...
Похвали, підбадьор...Знай і вмій;
Поміркуй - порівняй і покайся...
Домайструй, докрути і домрій -
Не суди, а звільни - і не майся...
Зрозумій, наберись і зроби...
Розпочни, не зітхай - поквапся!
Не лінуйся, "проснись" - ДОЛЮБИ...
Помолись і подякуй...Хай вдасться...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670222
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.06.2016
[b]Говорила Надія сміливо,
Була чесна з собою і з нами.
І усе в ній було правдиве:
Не ховалась за лжесловами.
Передумане, переболене
Виливалось в скупих оцінках,
Мала вигляд лиш зовні стомлений,
Відпочинок душі - у змінах...
ЩО змінити напевно знала,
ЯК? Це шлях, що зове вперед,
Ще чекає Верховна Рада -
Смуга нова, що дасть їй злет.
На ній явні є перешкоди,
Є підступні приховані ями...
Та у Наді - любов до народу...
Україна їй - друга мама.
Як солдат чітко бачить завдання,
А хто ворог? В десятку влучила,
Бо назвала його без вагання
Так конкретно: не вош, а лиш гнида...
Говорила Надія правду,
Пережиту, свою, і нашу...
І світилось в словах її ЗАВТРА...
І так вірилось, що воно буде кращим... [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668821
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2016
[b] Слово...
Тихе, проникливе, спокійне,
Довірливе, чітке, надійне,
Мудре, пророче, неспесиве,
Величне, впевнене, красиве;
Точне, конкретне, наукове;
Гордеє, владне, помилкове;
Древнє, прадавнє, віковічне,
Правдиве, влучне і величне;
Усне, миттєве, загадкове,
Брехливе, злісне, безтолкове;
Точне й неточне, зле, буденне,
Вороже - дружнє, світле - темне;
Дзвінке, притишене, приємне,
Трепетне, ніжне і взаємне;
Хитре, облудливе, медове,
Страшне, бездушне, дріб'язкове;
Грішне, безвольне, безнадійне;
Коротке, добре,чудодійне;
Нове - старе, сумне - веселе,
Божественне, святе, пісенне,
Боже, примирливе, нетлінне;
Вітальне, рідкісне, незмінне;
Живе - мертве, холодне -
пекуче;
Слізне, благальне, скупе, болюче;
І золоте, і святкове, і звичне,
Казкове, повільне і блискавичне;
Незрозуміле, чуже, чужинське.
...Рідне, найкраще: українське![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2016
[color="#2600ff"][b]Весна...
Спів, гамір, різнотрав'я.
Сплеск квітів - звіт тепла, краси.
Весна...
Дні, ночі - сенс кохання,
Плач мрій і правди голоси.
Весна...
Надії, дощі, грози,
Блукання щастя, пошук веж...
Весна...
Сонця обійми, роси-сльози,
Безмежжя, глибочінь небес.
Весна...
Оновлення природи,
Очищення і душ, і дум.
Весна...
Прогноз життя й погоди...
Стрес, стрес весна...
Радість і сум.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
[b]Дерева сплять. Листочки сни тримають,
Щоб новий день спустився із небес.
Мить - цвірінчання рве сон-тишу гаю
І сонце шле ранко́ві СМС.
А подих вітру листя вже лоскоче,
Птах кожен свою партію веде.
І звуки ці тремтять, пульсують і тріпочуть,
Спивають промені росу (чи сон) з дерев.
Назустріч но́вому витягуються трави
І папороть в обійми день бере.
Берізки посміхаються лукаво:
Прикрасили сережками себе.
Злякався ранок шуму, гамір-співу,
Промінню в ліс проникнути дав шанс.
Гайнув сам на хмарину ту, найліпшу,
Вмостився зручно й впав у транс...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2016
[b]Снопами сумніви лежать на полі мрій,
А квіти у траві - це добрі справи.
Спіши в житті... і встигнути зумій
Вплести хоч квіточку в вінок своїй державі.
Думками-вірою встеляй луги надій,
Мов полотно, вибілюй їх на сонці.
"Все буде добре", - ти скажи собі,
Відкрий майбутнього щастя-віконця.
Все буде так, як у своїх думках
Ми закладаємо підвалин-дій цеглини...
Тож будьмо впевнені і подолаймо страх-
Хай квітнуть квіти - наших справ перлини.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2016
[b]Спивають дні ро́́си образ,
А ночі спалюють бадилля
Тих спроб невдалих і невдач,
Що ми рахуємо безсиллям.
А чи, сороомлячись себе,
Маскуємо його як спробу...
Потім, забувши всіх і все,
Втішаємось, що нам так добре...
...Не завжди дні ті роси п'ють -
Нам залишають щось на денцях...
Що ж щастя? І у чому суть?
Живи і думай...Так ведеться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2016
[b]Весна мене знов обняла за плечі,
І заспокійливо щось шепче - я не чую:
Вона мої літа рахує за старечі...
А я зовсім по іншому рахую.
Ну що за радість їй, що я вже чуть доросла.
Що́ їй від того, що дива уже не кличуть...
Мені ж сміється небо: я не просте...
Життя - це мить...Так журавлі курличуть.
А я ще не готова на екзамен,
Що треба здати десь на небесах...
Я хочу так ще бути тут із вами
Дерева, квіти, люди...І свій страх
Перед майбутнім я від всіх ховаю.
Живу, мов вчора зрозуміла суть...
А весни все це бачать і все знають...
Шепочуть:знай, цінуй її, свою весну.
Це не остання... я спішу до літа.
Збираю враження - і спалюю, мов хмиз...
Я мрію знов до зір...Життя тривожні миті -
Це не моє, це просто чийсь каприз...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2016
[b]Святий Микола щемну радість має,
Про всіх, хто трудиться, він думає і дбає.
І сам в труді, у праці завжди він,
Два рази в рік шлемо йому поклін.
Вже, мабуть, все зробив, відпочиває.
Та відпочинку у добрі немає -
На нас з небес погляне крадькома:
Може, у когось сил уже нема,
Він поспішить, як завжди, на підмогу
Навіть тоді, коли потрібен Богу,
Бо добрим людям треба бути вірним...
Зі святом всіх...
І Ви Святому вірте!
Вітаю всіх зі святом! Бажаю натхнення у праці, сили, сили духу...
Миколам і Миколаївним. Миколайовичам вітання...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2016
[color="#000dff"][b]День - подарунок...Знову я у лісі.
Весна вже тут хазяйнувала так,
Що всі галяви, мов самшиту ніші
І в чаролист прибралося гілля.
Щасливо про щось птаство гомоніло,
Зозуля почала список образ,
Вогнем зеленим трави охопило -
Лиш і́скри-квіточки синіли в них, біліли:
На мить ховались - і з'являлись враз.
Стежина кликала мене вперед, в долину,
Ховалась раптом на узліссі...де?
Я зачудовано спішила без упину:
Куди ж вона мене все кличе і веде?
За ліс - у луг, що влігся аж до рова.
Тут теж краса...Щавлю...Бери й коси...
Ой, а в траві - гриби: білюсінькі, здорові,
Рядками ніби хтось їх насадив.
Може, й колись були, та я про них не знала:
Гриби збирала тільки восени.
А ці "рядовки", "гуси" (як мені сказали)-
Це подарунок сонячний весни.
Збирати їх, мов гратися у жмурки -
Ховаються у зарослях трави,
Зате які гарненькі і чепу́рні,
Шукаю пильно й шепочу до них: де ви?
Вже й назбирала - на вечерю досить.
Хор жаб з болота розпочав свій спів...
А день заплутався берізкам у волосся...
І хрущ втомився й на травичку сів.[/b][/color]
(на фото назбирані гриби)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2016
[color="#5100ff"][b]Весна заглянула до мене,
В моє вікно
Гіллям живим, міцним, зеленим,
Чудесним сном.
Серед буденних змін погоди
Каштан зацвів.
А в серці розцвітає гордість -
Джамали спів.
Він все єднає хоч-не-хочеш:
Красу і біль....
Історії відчутні кроки
навіть в собі.
Весна стривожена у думах -
тепла нема...
а в сонячних променях-рунах,
мов гість, туман...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2016
[color="#6600ff"][b]Світився день у переможнім ритмі
сердець, що спогадам давали відчуття.
У вікна-пам'ять рветься вітер битви...
А скрізь реалії: весна будить життя.
Але, коли випрощуюсь з поклону,
Поклавши дяку-квіт на монумент,
Серед людей в жару я вмить холону -
Війна з-за хмар сміється в цей момент.
І гинуть хлопці - наша гордість й віра,
Спивають роси спраглі їх вуста...
Червоного самі ми годували звіра -
Накинувся на нас він неспроста.
Героїв сивочолих сліпнуть очі,
І пам'ять губиться, мов в споришах:
Онуків й правнуків у небесах вже сотні...
Не німець вбив наш цвіт, а тих солдат,
Що у боях разом пройшли вогонь і воду,
що за майбутнє гинули в снігах,
Онуки їх, із душами потвори,
Вдерлись фашистами і сіють смерть і жах.
Пробачте нам, почесні ветерани,
Що мир в країні ми не зберегли...
А Україна гоїть нові рани
Синів-героїв...І хоронить тих,
хто мужньо став на захист сонця й неба,
Що майорять на прапорі у нас...
День Перемоги святкувати треба
Тоді лиш, як закінчиться війна...
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665073
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2016
[color="#8400ff"][b]Я всі фарби змішала в одну,
Щоб картина була без фальші,
Щоб писати таку весну,
Де хотілося б жити дальше.
Щоб повірилось всім вітрам,
Що співають пісні безсмерті,
Що зібрали пташиний гам,
І заповнили ним три чверті.
А одну залишили мені...
Фантазуй чи співай: осанна...
Я вслухаюсь в примари-дні...
Все мине...зарубцюється рана...
Знову фарби засяють враз,
Звову звуки порвуть затишшя...
Вірю, є сила та біля нас,
що подбає про все...Всевишній...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2016
[b][color="#1100ff"]Звучала музика в душі без слів.
В ній вітра шум і тиха гра ілюзій...
Шукаю все життя того, хто би зумів
Всі фарби підібрати до мрій-блюзів.
Приспів:
Тоді б весна співала на всі сто
Не тільки тим, хто сповнений натхненням,
Тоді б раділи й вірили в тепло
Всі ті, у кого душі ніби вмерли.
Я не відкину всю красу земну,
Лиш стиха засумую ненароком...
Як тим, у кого вкрадено ціль, суть?
Які їм ве́сни зустрічати рік за роком...
Приспів:
Втопитись просто у красі весни,
Забути всіх і все на цьому світі,
Реалії змінити на див-сни.
Й себе спалити в їх небеснім світлі...
Звучала музика в душі без слів...
Життя вперед неслось без перешкоди...
А бистрина сподіванок-подій
Лиш підбирала стишені акорди.
Приспів:
І вірилось, що разом із теплом
З душі раптово скресне крига-туга.
І світ увесь наповниться добром -
І здасться променям весни наруга...
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2016
[b][color="#ff0000"]Щось свербить на спині - то мої прорізаються крила...
Щось тривожить мене... Мабуть, просто вже час у політ...
Любов Ігнатова \"Не хвилюйся за мене\"[/color]
[color="#0048ff"]Щось на спи́ні свербить, мабуть крила ростуть учергове.
Ті, минулі, посіяла десь у далеких світах.
Патара Бачія \"Весняна сверблячка\"[/color]
[color="#8c00ff"] Чи це правда, чи ні?
Ой, весна! Ой, весна!
Засвербіла спина́:
Економила воду всю зиму.
Мала трохи я зиск,
Бо з платіжок цифр тиск
Непокїв мене і родину.
Рахувати взялась-
Вже свербить голова:
На оплату іде вся зарплата.
Злість бере не на сміх,
Сором слухати тих,
Язиками хто звик лиш чесати.
А їм ба́йдуже всім,
Що я думаю, їм,
І чому мені чешеться спина.
Хоч екранна брехня -
Всі сверблячки зганя:
Ми ж самі всі, признаймося, винні...[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2016
[b]У юності в душі свої гріхи...
Вона їх зазвича́й в короні носить,
Все дозволяється тут, сльози-роси,
Спадають в ріки, повнять береги.
У юності в душі свої гріхи...
Коли одним днем ми́слиш - добре за́раз...
Тоді й з'являється наруги зав'язь,
Що квітне у житті в усі роки.
У юності в душі свої гріхи...
А зрілий вік несе свої, невтішні:
Коли вже увідомлюєш, що грішна,
Грішиш і каєшся знов:"Господи, прости!"
У юності в душі свої гріхи...
Лиш старість врожаї в душі збирає:
А на розп'ятті наш Ісус страждає...
Надіється, що змінимось таки...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
[color="#3300ff"][b]Хай сонечко день відчиняє
Для квітня, що з фарбами йде.
Хай в небі нам щастя збирає,
З землі зело зве молоде.
Хай палить промінням чарівним
Проблем всіх вчорашніх сміття́.
Хай вкаже нам шлях один, вірний,
Щоб барвами бралось життя.
Хай сонце, найвище у правді,
До наших сердець додасть міць,
Хай світиться вчора і завтра
Природньо, а не силоміць...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2016
[color="#3300ff"][b]А ви чули, що тарифи
Зменшили на газ?
А ви в курсі, наша гривня
За "розум" взялась?
З пенсій скинула відсотки
Вчора наша рада!
Вірите, вона й сьогодні
Працює- це правда!
Індексацію вернули!
Вірите чи ні?
От на Пасху грошей буде
Чесно, без брехні...
Награбоване вернули
Кажуть, до копійки...
І мільярди й інші суми-
Живіть - багатійте!
Прокурорам жовті картки
Видали в судах...
І корупція одразу
Зникла без сліда!
І війну вже переможно
Завершили враз!
Десять днів навіть не треба,
А один наказ!
...Можна жити, працювати,
Вірити брехні...
Та чому ж в нас перше квітня
Кожен день при дні?![/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2016
Мій тато любив мене скупо,
Був стриманий у почуттях.
Мій тато мав право бути
Вимогливим, бо знав життя.
Мій тато завжди був у праці,
На завтра мав щільний план.
Учив мене не комбінацій,
Засуджував хитрість й обман.
Любив щиру пісню вкраїнську,
В політиці сенс не шукав.
А в роки війни був у війську-
В Прибалтиці десь воював.
Мій тато любив жартувати,
В душі був завжди молодим...
А першого квітня - в день жартів-
Його хоронили ми...
І кожен раз першого квітня,
Коли чую жарти й сміх,
У пам'яті зрине усмішка
Та, татова, найдорожча з усіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656286
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2016
Вже березень придбав собі квиток
Валізу виставив на місячну дорогу,
Бо добре знав, що тут він вже ніхто -
Спішив з душі розсіяти тривогу.
Нехай не всім годив ( чи ж вгодиш всім)
Нехай дощам із хмарами дав небо,
Нехай для сонця вибрав низку днів,
Нехай був не зовсім таким, як треба..
Але всміхався березень, прощаючи собі
Усі сумні й веселі дні, - таким вже вдався...
І спрагло пив він із берези сік,
Бо знав: навік з весною повінчався.
А квітень хай дарує квіти їй,
Нехай сади заквітчує весільно...
Йому ж лишаються скарби незнаних мрій
І радість бути першим...й бути вільним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655990
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.03.2016
[color="#002bff"][b]
Дай куточок мені, шпаче, дай,
Дай в шпаківні старій мені прихисток.
Під заставу я б душу віддав
За підсніжників голубих твоїх дихання.
І бурмоче, і свище весна.
По коліна тополі затоплені
Вже проснулися клени – це знак,
Мов метелики, ваблять листочками.
На полях такий розгардіяш,
І струмків така нісенітниця,
Геть з горища – весняний шантаж:
У гаї стрімголов - в красі ж піняться!
Серенаду вже, шпаче, почни!
Крізь литаври і бубни історії.
Бо ти ж перший співець наш весни
Із березової консерваторії.
Гей, свистуне, виставу відкрий!
Запрокинь ввись рожеву ти голову,
Сяйво струн всіх безжально рвучи
Аж у горлі гаю березо́вому.
І я здатен старатися так,
Та шепнув же метелик мандруючий:
«Хто горлати весною мастак,
Того голосу влітку не чуєте»
А весна, а весна ж то краса!
Вся душа повна цвіту бузкового.
Душе, що ж вже шпаківню здіймай
Над садами весняними - сповіддю.
На високій жердині селись,
Палай в небі весняним мить- за́хватом,
Павутинням за зірку вчепись
Разом з хором пташи́ним і за́палом.
Хай обличчя вбере світолад,
Голубим ти підсніжникам кланяйся,
Без свідомості – в радості шпак -
Разом з ним в полях ве́сну зама́нюйте.[/b][/color]
[i]Николай Заболоцкий[/i]
[b]Уступи мне, скворец, уголок[/b]
[b][color="#ff8c00"]Уступи мне, скворец, уголок,
Посели меня в старом скворешнике.
Отдаю тебе душу в залог
За твои голубые подснежники.
И свистит и бормочет весна.
По колено затоплены тополи.
Пробуждаются клены от сна,
Чтоб, как бабочки, листья захлопали.
И такой на полях кавардак,
И такая ручьев околесица,
Что попробуй, покинув чердак,
Сломя голову в рощу не броситься!
Начинай серенаду, скворец!
Сквозь литавры и бубны истории
Ты — наш первый весенний певец
Из березовой консерватории.
Открывай представленье, свистун!
Запрокинься головкою розовой,
Разрывая сияние струн
В самом горле у рощи березовой.
Я и сам бы стараться горазд,
Да шепнула мне бабочка-странница:
«Кто бывает весною горласт,
Тот без голоса к лету останется».
А весна хороша, хороша!
Охватило всю душу сиренями.
Поднимай же скворешню, душа,
Над твоими садами весенними.
Поселись на высоком шесте,
Полыхая по небу восторгами,
Прилепись паутинкой к звезде
Вместе с птичьими скороговорками.
Повернись к мирозданью лицом,
Голубые подснежники чествуя,
С потерявшим сознанье скворцом
По весенним полям путешествуя.
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Весняна ніч сидить на підвіконні,
Вдивляється у зоряні світи.
Яке ж то Завтра буде, бо Сьогодні -
Минула мить, якої не знайти.
І хоч би як хотілось повернути,
Чи замінити на мажор мінор,
Залишаться у днях уривки суті
Сліз, слів і душ людських терор.
Весняна ніч вдивлялася в дорогу,
Кому по ній до свого щастя йти?
А ліхтарі підморгували строго:
У кожного є вибір: ніч? - світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654623
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2016
[color="#0000ff"][b]День, мов життя, - всього доволі:
Дощі і сонечко і сніг.
А в небі веснянім, як в морі
Піниться хмар незвичний біг.
Здається, що весна з мольбертом
Все хоче в день один зібрати:
Дощ лиш закінчився - веселка
Тче обрій ніжністю - й вже свято.
Із неба промені чарівні
Вмить забирають слід дощу,
На захід глянеш - хмари грізні,
Чорні й важкі - і день потух.
І засікло - очі сліпило:
І забіліла враз земля...
Весна всі фарби розгубила...
Знов з неба сонечко сія.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2016
[color="#bf00ff"][b]Слово проситься тихо у вірш,
Краще, може, йому б у прозу,
Може, б грізно будило розум,
Не було б йому, мабуть, гірш.
Та воно не зважає на те,
Де білет буде більш щасливий,
Його вабить потік бурхливий
І проміння вгорі золоте.
Вже готове у прірву душі -
Чи коханню вінки сплітати,
Прославляти, а чи карати,
А чи вслухатись в спів дощів.
Жити хоче, щоб тільки з ним
Вірш був ясний і образно зримий,
Танцювали від щастя щоб рими...
Й радість йшла від словесних родин.
Слово проситься тихо у вірш...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
[b]П[color="#ff7700"]линність часу на неї не діє,[/color]
О[color="#ff7700"]дкровення несе в кожнім слові,[/color]
Е[color="#ff7700"]верести душ наших й надії,[/color]
З[color="#ff7700"]мін пір року шукає в любові.[/color]
І[color="#ff7700"] хто знає, яким би став світ,[/color]
Я[color="#ff7700"]к забрати б у серця політ...[/color]
[/b]
[color="#0040ff"]
[b]
ЩИРО ВІТАЮ УСІХ З ДНЕМ ПОЕЗІЇ!
НАТХНЕННЯ ВАМ І РАДОСТІ!!![/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
[color="#002bff"][b]День метеликом вдалеч з руки...
Справи, змовившись, чуть "попустили".
День сміявся:" Змінив я роки,
Щось змінив я, не тільки ж цифри?"
Потепліло на серці враз,
Завесніли тумани спогадів...
А в думках промайнуло: ага...
З парашутом хотілось би спробувати...
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2016
[color="#0073ff"][b]Ми світ не змінимо...Себе
змінити можна по краплині.
Від себе вимагать віднині,
Щоб після А ішло скрізь Бе.
Нам заповіді дав Господь,
Навіщо щось шукати нове,
Дотримуймося їх, панове,
В них все - доводь чи не доводь.
Все тоді зміниться на лад,
І спокій вернеться у душу,
Віднайде кожен правду сущу,
Яку зневажив вже стократ.
І хоч ми не міняли б світ,
Він сам знайшов закони б й зміни,
(А все залежить від людини.
В нас дія, як в птахів політ...)
[b][/b][/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2016
[color="#b700ff"]
[b]Весна з березнем вже - щирі друзі:
Разом в лузі, у полі, у лісі,
Разом "зайчиків" ловлять в калюжі,
Разом з вітром ховаються в пісні.
Разом бігають сонцем по грядках,
Щоб знайти для нас ніжні квіти,
Щоб був настрій у нас в порядку,
Щоб учились життя любити.
Віднайдімо і ми в серці струни,
Щоб вловити весняний цей клич...
Душі наші такі мудро-юні...
(Хоч сховалися в тінях облич).[/b][/color]
[color="#ff3300"][i]Щиро вітаю іменинників![/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2016
[color="#8c00ff"][b]Піднялось сонце вгору-
І піймало весну.
В надзвичайну цю пору
Все проснеться від сну.
Приспів:
І радість в нас гірським потоком,
І спів птахів додасть снаги,
І зачарують квіти око,
Зазеленіють береги.
І звеселяться наші душі,
Творити їм, боготворити,
Потік весни знесе байдужість -
День щастям явиться умитий.
Зупини мить на хвилю,
Погляд кинь в небеса,
Скрізь: за крок і за милю,
Скрізь краса-чудеса.
Приспів:
І радість в нас гірським потоком,
І спів птахів додасть снаги,
І зачарують квіти око,
Зазеленіють береги.
І звеселяться наші душі,
Творити їм, боготворити,
Потік весни знесе байдужість -
День щастям явиться умитий.
Це не сниться, не казка,
Вся краса наяву,
Як в полон ій не здати
Щирість й правду свою?!
Приспів:
І радість в нас гірським потоком,
І спів птахів додасть снаги,
І зачарують квіти око,
Зазеленіють береги.
І звеселяться наші душі,
Творити їм, боготворити,
Потік весни знесе байдужість -
День щастям явиться умитий.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2016
[color="#3c00ff"][b]Ох цей ранок, радість ця,
Світло дня, велич творця,
Цього неба синь,
Крик цей і ключі-вервечки,
І ці зграї - птаство перше-
З води гулом цим,
Ці берези і ці верби,
І ці сльози - краплі-перли,
Пух цей, а не лист,
І ці гори і долини,
Мошкара і гул пчолиний,
Зик цей і цей свист.
Без затьмарення ці зорі,
Сіл зітхань нічне,
Ніч без сну - без дна,
Мла ця скрізь і жар на ложі,
Звуків дріб - ці трелі Божі,
І це все - весна.[/b][/color]
***
[color="#b700ff"][b]Это утро, радость эта,
Эта мощь и дня и света,
Этот синий свод,
Этот крик и вереницы,
Эти стаи, эти птицы,
Этот говор вод
Эти ивы и берёзы,
Эти капли-эти слёзы,
Этот пух — не лист,
Эти горы, эти долы,
Эти мошки, эти пчёлы,
Этот зык и свист,
Эти зори без затменья,
Этот вздох ночной ,
Эта ночь без сна,
Эта мгла и жар постели,
Эта дробь, и эти трели,
Это всё — весна. 1881
Чехов М.П. (писатель, младший брат А.П. Чехова)[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651986
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2016
[color="#0000ff"][b]Як доля б вас не нагинала,
Як не гнітила б вас брехня,
Чоло б як в зморшках не страждало
І серце зранене щодня,
Які б жорсткі випробування
Над вами владу не взяли, -
ЩО витримає мить- дихання
І першу зустріч цю весни!
Весна: Вона про вас не знає,
Про вас, про горе і про зло;
Безсмертям погляд її сяє,
І не січуть зморшки чоло.
Своїм законам служить дуже,
В потрібний час летить до вас,
Осяйна, блаженно-байдужа,
Як і годиться божествам.[/b]
[/color]
Федор Тютчев
[color="#b700ff"][b]Как ни гнетет рука судьбины,
Как ни томит людей обман,
Как ни браздят чело морщины
И сердце как ни полно ран,
Каким бы строгим испытаньям
Вы ни были подчинены, -
Что устоит перед дыханьем
И первой встречею весны!
Весна: Она о вас не знает,
О вас, о горе и о зле;
Бессмертьем взор ее сияет,
И ни морщины на челе.
Своим законам лишь послушна,
В условный час слетает к вам,
Светла, блаженно-равнодушна,
Как подобает божествам.
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2016
[color="#3c00ff"][b]Про́щення сонечком із неба
За ті гріхи,
Які пилюкою припали
На дні й роки.
Тож зворушімо пам'ять нині -
Очисьтьмось знов.
Хай оживе проліском синім
В душі любов.
Із неба є на це підмога
Тобі й мені...
Життєва у гріхах дорога -
Душа в стерні...
Простіть за те, що в слові сили
Поки нема.
Простітіть байдужості оману -
Цей шлях - пітьма...
Простіть дочок, онуків, мам всіх,
Синів і тат,
Простіть й радійте щиро: ваш рід
Буде без втрат...
Простіть- війни не зупинили -
Хоч знає світ
Простіть: ростуть нові могили -
Сльози сиріт...
Прости і ти, Вкраїно-ненько,
Своїх дітей...
Прости нас, Боже, прости сердечний...
Зішли єлей...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
[color="#5900ff"][b]Вечір березневий
Поспішав на зустріч.
Прихопив з собою
Друзів-ліхтарів.
Ніч його чекала,
Хвилювалась дуже -
Від кохання завжди
Він так ніжно млів.
І тоді схилялись
Перед ним берізки,
Ліхтарі зірками
Сяяли в імлі.
Слухав, мов дитина,
Вечір дивну пісню -
На асфальт злітали
Всі його жалі.
Ніч його в обійми
Забирала стиха,
А на хмарах постіль,
Мов казкова мить...
Як й коли єднались,
Про це місяць пише...
Бо все бачить й знає-
Цілу ніч не спить...
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651110
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.03.2016
[color="#1100ff"][b]І ось на зебру днів
Весна ступила сміло:
День світлий, а за ним -
Тумани й день дощів.
І небо від дум-бід
Немов посоловіло.
На завтра ж - неба синь,
І сонця тихий сміх.
Ось-ось уже пройде -
Настануть дні привітні.
І буде не до нас
Деревам і кущам,
І квіти раптом всі
Із ніжністю розкітнуть...
А зебру днів весна
Зітре, бо це був спам...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2016
[color="#ff6f00"][b]Сумувала мама в самоті,
Хоч, здавалось, не було причини.
Та сум якось враз заволодів,
Не зважав на весняні мотиви.
Пам'ять викидала з своїх сринь
Відблиски подій, обличчя милі,
Сумувала мама - спогад -синь...
Скільки ж рідних й близьких вже в могилі...
А в житті так треба їх порад,
Стільки є подій непередбачених...
Стільки різних є придбань і втрат...
...І ще хочеться, щоб нас за все пробачили
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2016
[b][color="#ff0055"]Виклик кинутий, і вона,
Дух зібравши й останні сили,
Знову там, де до правди стіна,
Де нема суддів, тільки спини...
Гнуться, гнуться аж впоперек
Перед карлами, що без серця.
Надя дивиться сміло вперед...
Вірна правді й собі...
Перша з перших...[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
[color="#0033ff"] [b] Деякі з маловідомих фактів[/b][/color]
[color="#8400ff"][i][b]Шевченко Тарас Григорович — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф. У Торонто є музей, присвячений тільки шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюють Шевченківську премію — одну з найпрестижніших відзнак України.
[color="#ff00c4"]Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень. На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.[/color]
[color="#ff0033"]Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву[/color]
[color="#0022ff"]У 1861 році Шевченко за свій рахунок видав тиражем 10 тисяч примірників складену раніше брошуру, по якій українці могли вивчати основи грамоти в безкоштовних недільних школах. Це був «Буквар», який вважається основою літературної української мови.[/color]
[color="#ff5100"]Відомий музикознавець Дмитро Ревуцький (брат композитора Левка Ревуцького) згадував:
"Коли мені довелося в 1902 році бути в селі Качанівці в розкішній садибі В. В. Тарновського, старий садівник Тарновського Андрій Микитович Кот привів мене до столітнього дуба на значній відстані від панського палацу і сказав: «Отут під дубом мій батько та інші кріпаки ще старого Григорія Степановича Тарновського сходилися ночами слухати, як Тарас Григорович Шевченко співав їм пісні. Він співає було, а люди плачуть. Тому цей дуб і зветься Шевченковим». Сюди, під захист старого велетня лісів, тікає вечорами від панської компанії поет-революціонер. Це для них, своїх друзів та улюбленців, приїздить він, власне, в Качанівку. Він не міг жити, щоб не співати. Він співав, ховаючись від дячка Богорського, співав у панському передпокої, порушуючи наказ свого пана, співав, коли його заарештовували, коли вели його до фортеці, співав і в самій фортеці.[/color]
Художник Л. М. Жемчужников, який чув Шевченка напередодні його смерті, писав: «І тоді, коли співав покалічений страждалець, то в кожній нотці відчувалась душа співця-художника, справжнього народного співця».[/b][/i][/color]
[color="#0000ff"][b]Хіба він зараз не серед нас?
Хіба мрії його збулися?
Сивий день у туманах згас -
Руде днів пережитих листя.
На вустах всіх його слова,
А серця ніби раптом оглухли...
Шлях, Тарасе, ти нам вказав,
Нагадай ще, щоб в єдності бути.
Щоб на сході отямились ті,
Що на зраду поставили тупо,
Нагадай: їм не буде в житті
Ні пошани, ні пам'ті внуків.
А Вкраїна зорею зійде,
І засяє над цілим світом...
Ти до цього, Тарасе, ведеш...
Батьком ти нам в житті...
А ми - діти...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
[color="#ff5900"][b]Вже й Масляна в домівку завітала.
Господаркою заглядає скрізь:
[b]Чи не сховав, бува, хтось кусень сала,
Щоб скубати його тихенько в піст.
Розвеселити треба їй усіх похмурих
І примирити у родині теж.
Вгощати сиром, маслом...ну а з булки
Видумувати смакоту без меж.
А про млинці давно легенди ходять,
Кому і хто готує їх в цей час...
Смакуйте всі підряд...ні, не зашкодять,
Чекають вони, вірте, саме вас.
Колись до посту прибирали душу,
А тілу готуватись теж був шанс.
У скринях душ традицій суть бабусі
Віками берегли, мабуть, для нас.
Чому ж у нас є стільки одговірок
Про їжу, працю, нерви...ну, про все...
Чи думав зтось із нас, ЩО може віра...
ВОНА спасала всіх...І нас спасе.
Вже й Масляна в домівку завітала -
І ва́ги віртуальні нам дає...
Для щастя нам потрібно зовсім мало:
Зі Всесвіту вертаємо СВОЄ...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
[color="#1100ff"][b]Має сонце заглянути в очі,
Має вітер шепнути пророче,
Щоб́ ус́́́мі́́́шка була без причини,
Щоб проміння з душі, з середи́ни...
Не шукати щоб фарб і звуків,
Не блукати в калюжах вулиць-
Я тоді лиш душею воскресну,
Я відчую єством усім ве́сну...
А вони?
Сірість, холод їм не перешкода
Сіре небо - вони увись гордо,
Бо проснулась вони вже - весна,
Бо була вона в них не одна...
Знають: сонце все вище в небі,
Знають: хмари - це теж комусь треба,
Тож такі вони світлі і ніжні,
Чарівні, хоч без снігу підсніжні -
Суть весни...[/b][/color]
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
[b]Ми молили простити їм
Всі гріхи, що тримають ду́ші...
Всім усопшим: батькам моїм,
Всім від роду,
у царство небесне йдучим.
І молитва увись неслась
Крізь печалі і сліз тумани...
Погляд щиро шукав Іпостась,
Щоб гріхи всім простив
й відчинив у рай браму.
Я молилась все за батьків...
Поруч мами від туги млііли...
Війна нагло забрала синів -
І їх душі безсмертні
ввись орлами злетіли...
Була світлою ця субота...
Тиха радість свічок над хлібом...
І цілунок хреста був, мов дотик
Таємниць вічних,
схоронених німбом...[color="#0033ff"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
[color="#ff6f00"][b]Небо ніби взялось ясніти
Над мереживом чорним дерев...
Може, щирі вітання і квіти
День на пам'ять з собою бере,
Щоб назавтра, а чи післязавтра
(знає сам наші щирі думки)
В очах кожного радісна ватра -
Від промінчиків сонця палких.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
[color="#2600ff"][b]Кликав він в далекі гори
І високі полонини,
І не знав, що впаде горе:
Загадково сам загине.
Знає його пісні вітер -
Ве́сни щиро закликає...
Скрізь червону ніжну руту
Наша молодість шукає.
Хай не в'януть ранні квіти -
Визнання і шана вічна...
України син величний
Завжди житиме у пісні...[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
[color="#000dff"][b]Жарт впав жаринкою
У попіл вчорашніх
образ.
Став хліба скоринкою
Для душі зголоднілої
враз.
Він у день затуманений
Вніс промінчик надії -
тепла...
І хай небо захмарене,
А від жарту душа
розцвіла...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
[b]Вже світить зустрічі свіча
в очах.
Легко, мов пір'я із руки
летять роки.
Збирає пам'ять друзів всіх -
сум, сміх.
Веселку спогади зберуть:
в них суть.
Буденність змінить колір враз
для нас.
Вже не турбує дійсний стан -
часу капкан.
Рве зустріч жалю спориші
з душі,
Пам'ять має - протеже -
все береже.[color="#ff0099"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
[color="#0015ff"][b]День всесвітній киць і котів...
Котик знав про це...Муркотів.
Нагадати, звичайно, не міг,
Просто терся, як завжди, до ніг.
Шепотів щось веселе - і край.
Може, ве́сну йому подавай...
Але хитро всміхнувся мені:
Будуть справжні ще дні весняні́.
Котик свято шанує своє,
Любить ве́сну такою, як є.
Завжди радість дарує й тепло...
Як без них нам би жити було?[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
[color="#5900ff"][b]Весну чекаю, а вона не йде...
Назустріч тільки холодом осіннім...
І обпікає зело молоде,
Шепочучи: шукай собі спасіння.
На сірім небі все дрижить гілля,
Галас вороння б'є немов на сполох.
Лиш око світлофора ще здаля
Моргає зелено, червоно, а чи жовто.
І віриться, що день махне крилом
Услід за цими диво кольорами...
А в небі сонечко засяє радо знов
І радість щедро розіллє між нами.
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
[color="#1100ff"][b]Сама зміню погоду, що з дощами,
Сама зіб'ю всі кривди нанівець.
Сама всміхнуся по́смішкою мами
Усім, хто допікає(хай їм грець).
Сама втечу у весняні хороми,
Сама лісів знов звідаю красу.
Сама відчую радість: я удома,
Надію звідси тиху понесу.
Сама змінюсь, бо запалю веселку.
Сама чеканням сповнюсь доповна...
Сама відчую, як заб'ється серце
У ритмі днів.
Вже йде моя весна.[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
[color="#000dff"][b]Буває: сонце на небі,
А хмари, чомусь, в душі...
здавалось, радості б в серці,
Та там лиш туман дощів.
Буває, злих слів полова
так в очі - аж сліпнеш вмить.
Роком завдовжки чорна
І прикро принизлива мить.
Буває, що хтось безпечно
Чоботом в грядку мрій...
І як повестись тут гречно,
Зібрати всю біль в сувій?
Як не впустити грози
На заводь спокійну душі?
Безсилі тут стіни прози...
А сил дають віра й вірші...[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
[color="#ff0000"][b]Хоч на серці цвіли троянди
а чи може тендітні проліски,
Ти вогонь запалила правди:
В ній стирались всі зойки болісні.
Ти згорала в коханні світлому,
Ти світила завжди зорею...
Ти була і чуттєво ніжною,
І під стать ти була Прометею.
Завмирала у подиху спраглому,
Зігріваючи руки коханого.
Слово повнилося силоправдою,
І майбутнє усе багря́нило.
Хоч на серці цвіли троянди,
І чекання в них бавилось росами,
Ти дочка України справжня...
А слова твої й досі грозами...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
[color="#b700ff"][b]Зима втомилась. Не під силу їй
Весняний подих, що струмить повсюди.
Знесилено вишукує простуди,
Щоб знати, може, хоч діагноз свій.
Де ті морози з віхолами втіх?
Снігів де, мов казкові, перемети?
Де небеса у височінь простерті,
В яких від заздрості аж вітер стих?
Шепочуть заспокійливо ліси,
Збираючи дощів цілющі сльози,
І зиму проводжають в дужі грози,
Бо у полоні вже майбутньої краси...
[/b]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
[color="#0900ff"][b]Грай, музики, грай троїсті:
Слава нашій українській!
Нашій рідній, що у слові
Славить всіх нас. Нашій мові!
Що цвіте прекрасним цвітом
І наповнює світ світлом.
Серед зрад, серед напастей
Дає силу, щоб не впасти.
Словом гідним, словом грізним
Поруч Леся Українка.
Словом сильним і безсмертним
Тут Шевченко, щоб не вмерли
Наші мрії про свободу:
В мові сила й дух народу.
І звучать душевні, ніжні
Див-слова в українській пісні.
І хіба є в світі сили,
Щоб дух слова полонили?!
Грай, музики, грай троїсті:
Слава нашій - українській!
[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
[b][color="#0033ff"]В молитвах їх згадали поіменно
І променями ввись сягнула пам’ять.
Лиш в грудях крик оглух й пече нестерпно:
Чому ж ще вбивць не наздогнала кара?
Не нам судити - це Господня воля.
Скупі й пекучі сльози материнські.
Десь анголами вже тепер небесна сотня,
І зміни в Україні зовсім близькі.
Бо що б не витворяли темні сили,-
Над нами є сторожа сильна й вічна:
Небесна сотня майбуття відкрила:
І «Пливе кача» - душ це наших пісня…[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
[b]Поезія - це слово-меч,
Поезія -це слово-диво:
Вона у всьому...А знайдеш-
Вмить зрозумієш, що щаслива...[color="#d500ff"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Сидів і плакав січень...Вже й кінець...
Ще ж тільки мчався по снігах він радо
На трійці свят, що несли світло правди
Й надіям сущим виплели вінець.
Тепер дощі замість морозів йдуть,
Вистукують в якімсь незвичнім ритмі.
Чи зможе лютий зрозуміти правди суть,
Коли всі обриси її розмиті...
Він витер сліз оманливі сліди
І рушив за вітрами в лоно долі
Хай йдуть дощі й морози - без біди...
І точить місяць кожен вістря волі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
[b]Країна, що славиться врожаями,
Родючими землями,
Полями, степами,
Зазнала наруги безмежної...
Та світло зорі незалежності,
Наповнює душу силою...
Хай небо тим стане могилою,
Хто голод-життя не здолав,
Хто свічкою в горі палав,
Останнє віддавши тепло
Землі рідній...Туманами тло
Загарбницьких планів ще й досі...
...І свічки горять, і голосять
Хоронять синів матері, вдови...
Хто ж бід підкидає нам нових?
...Колись не карали ката,
Тепер нам за все розплата...
Горить в вікні свічка несміло,
А з болю душа заніміла...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
[b][color="#0033ff"]Ніхто не витре сліз, що падають дощем...
Ніхто не забере невдачі-болі...
Лиш пам'ятають небеса сердечний щем
І наше надлюдське бажання волі.
А далі що? Крізь терни до зірок,
Бо ж наша жага волі ще міцніша...
Сигналять фари в ніч наших тривог -
І кожен відчуваає, що став іншим...[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
[b][color="#ff6f00"]Осінь знову така ж, як колись,
То змінилися, мабуть, очі.
Міряв погляд-філософ день-мить
час і шлях, що лишали листочки.
І чомусь така дума-туга
Заселилася гостею в серці...
Роздягав клени вітер-слуга,
Листям бавився так, ніби вперше.
Так недбало шпурляв золоте
і надіями сповнене листя.
Тихо осінь сміялась на те:
Їй подобався вітер-хлопчисько.
Осінь знову така ж, як колись,
Добре знає, на що вона здатна.
Барви літа в полон їй здались...
Як і молодість наша крилата.[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015