Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
– Ти мені вибач, що тебе поцілувала,
Що я не втримала у грудях почуттів.
Так здивувалась, наче я того не знала,
Що ти і сам цієї зустрічі волів.
– Не вибачайся. Ну нарешті ми зустрілись,
Через півроку цих лише думок.
Дай обійму тебе. Та як мені хотілось,
Якби ти знала! Ось ми ближче ще на крок.
– Дай мені руку. Яка тепла. Що ж робити?
Через два дні поїду знову я.
Не знаю навіть, що і говорити.
Здається, там мій дім, а тут – моє життя.
Тут, де є ти, де люди, що важливі.
Завжди я наче і живу де ви.
А вдома мені вже і неможливо
Кожного літа, так чекаючи зими,
Шукати снігу, поринати в божевілля.
Я розум втратила мабуть уже давно.
Вже марні певне будь-які зусилля,
Я інколи неначе йду на дно.
Я інколи себе не відчуваю.
Дай обійму тебе. Ти тільки не зникай.
Ти повертайся, я тебе благаю!
В житті моєму ти ніколи не минай…
26 февраля 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2012
Я ще не встигла написати про любов,
На неї часу нам чомусь не вистачало.
Ось мій вагон. Поїду. Будь здоров?!
Пробач мені, що я тебе не знала
Такого Рідного, сумного, - з тих світів,
Де нас немає – дивних, ненормальних.
Вже мені час. Чи ти б того хотів –
Не існувати, зникнути формально?
Чи ти давно у дзеркало вдивлявся?
В тебе втомлені мертві очі.
Я ще не бачила такими їх. Вдягайся,
Бо вже нам дощ про почуття дзюркоче.
Ти не сумуй. Мене по всьому світу
Дві сотні буде із такими же очима.
Передавай усім мої привіти.
Поїду. І ти їдь на відпочинок.
Вже досить суму… Ти згадай, як ми співали!
З тобою тепло… Від'їжджаємо. Бувай! –
І ледве слідом встиг він їй сказати:
– І ти про нас не забувай.
8 декабря 2012
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012
А чи у кожного у грудях серце б'ється?
Чи може тиша, або вітер, або хвилі?
Ще не загоїлось у когось – знову рветься.
А може злива, або камінь, або вирій?..
В когось серце надвелике тепле-тепле,
Холодніше є лютневої зими.
Любов чиясь – одразу краще в пекло.
Яку любов намалювали ми?..
28 марта 2012
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381728
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2012
Трохи думок про погоду.
З кавою наче тепліше.
Я не слідкую за модою,
Що там у них гарніше.
Знаю, що бути собою
Має важливе значення.
Десь зустрінешся у двобої
Сам з собою. А далі побачимо.
Талантом не є особливим
Купити новий телевізор,
Прочитати останні новини,
Чи отримати в Англію візу.
Спробуй бути яскравим та дивним.
Створи свій особливий світ.
Та спочатку бути людиною
Спробуй. Потім напишеш нам звіт.
Заповітом назвеш чи віршами –
Від того не зміниться суть.
Поділися зі мною думками
Ти. Людина – про то не забудь.
1 декабря 2012
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381727
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2012
Закоханий у неї досі та не знаю,
Чи є іще надія у її душі.
Такі нелегкі часи пам'ятаю -
Допомагав писати їй вірші.
Так боляче було дивитися їй в очі, -
Як рукавами витирала зі щоки
Свої безсонні незчисленні ночі,
Тремтіла так, торкаючись руки.
За півгодини світ навколо неї
Зникає, наче й не було його.
Я й досі не забув весни тієї,
І почуття я досі не згубив того.
Не знаю навіть, як тепер сказати,
Що я сумую і так хочу знов до неї.
Чи варто відповіді на дзвінки чекати?
Чи щось змінилося із зустрічі тієї?
Чи зможу підійти до неї завтра?
Чи стане сил, сміливості мені?
Та чи тепер уваги її вартий?
Мені так страшно. Соромно мені...
24 мая 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012
Коли вже слів знайти не можеш,
Ти відшукай в собі життя.
Тобі це справді допоможе
Пізнати суть свого буття.
Як важко дихати буває,
Коли повітря навкруги
Неначе вже й не вистачає,
А замість слів самі ліси.
Пізнай дороги непізнані,
Пізнай себе як дивний світ.
Та не губись у тім пізнанні,
Щоб пронести крізь сотні літ.
4 августа 2009
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2012
Вже не сама, але і не з тобою,
Знайшла щось краще та тепліше пустоти,
Знайшла щось дивне між тобою і собою.
А чи знайшов між нами щось і ти?
Я вже навчилася не думати про Тебе,
Але щодня ту згадую весну.
Сьогодні дивно: неспокійне небо.
Вже перша ночі, знову не засну.
Де ти блукаєш, вже давно не знаю,
Що із тобою, з ким ти, як живеш.
Вже все, здається. Поступово забуваю.
Та тільки серцю Нас забути не даєш.
Знов зустрічаєшся мені дорогою додому,
Так в очі заглядаєш… не дивись!..
Ще нещодавно листя падало додолу,
Ще нещодавно так благала: 'повернись'...
Тепер вже й суму не залишилося наче
Якщо спитаєш. Але краще і не треба…
Сумую я, та інколи ще плачу,
Але тобі то знати вже нема й потреби...
27 апреля 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2012
Хіба що впасти і розбитися як чашка,
Лишень би серця не чіпав мого,
Лишень би втриматись від сліз, та як то важко,
Хіба що знаючи не бачити того.
Чого ти в очі мені знову зазираєш?
Я вже навчилася ховати в них себе.
Чого прийшов? Та ти і сам не знаєш…
Ну що, ж я рада знову бачити тебе.
Лишень би смутку не приніс мені з собою,
Хіба що трохи, щоб згадати ту любов,
Яку безжалісно ми знищили з тобою,
Не намагайся розбудити її знов..
Я не сама, бо світ такий чарівний,
Себе як завжди я шукаю у дощі...
Чого так дивишся? Чому тобі так дивно?..
Хоч раз у відповідь щось спробуй напиши…
14 марта 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2012
Тебе не бачать більше мої сірі очі –
Мені знайшлися такі сили. Як то дивно...
Це не тому, що темні такі ночі.
І не тому, що так надворі зимно,
Мені так холодно... То просто в тебе інша…
Та чи про Нас зуміємо забути?..
Навряд її любов до тебе більша.
А як то боляче - мені без тебе бути.
Мені б не бачити, як ти її цілуєш,
Мені б зашити тої рани. Хто ж зуміє?..
Заради миті все життя руйнуєш...
Від того й сумно, що цього не розумієш...
6 февраля 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2012
Як почуття оті - та вирвати з грудей,
Коли Тобі вони вже не потрібні?
Як знову жити серед тих людей,
Які до тебе зовсім не подібні?
Які вірші тепер тобі писати,
Коли вже все – вже втратила Тебе?..
Які думки іще подарувати?
Змінити в чому маю ще Себе?..
Мене якої тобі знов не вистачає?
Чому не візьмеш за руку мене?..
Невже не бачиш, скільки Ми втрачаєм?..
Невже кохання – та без залишку мине…
2 февраля 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2012
Не поспішай мене переконати,
Що встиг пізнати гіркоту розлук,
Що насолоди ти не зміг пізнати, -
Тремтіння пам'ятаю твоїх рук.
Із того дня минуло більше року,
А я і досі згадую щодня
Оті схвильовані незграбні наші кроки, -
Як жовтень нас з тобою поєднав…
Дерева сріблом мені стежку посипають,
І кожен крок нагадує тебе,
Вони про нас одне єдине знають, -
Що ми обманюєм чомусь самі себе.
Так поспішав мене переконати,
Що вже не сам, що вже мене забув,
Та зрозумів - було не варто поспішати,
Я рада, що нарешті все збагнув.
Та вже не варто щось мені казати,
Твоя то справа, - не суддя тобі,
Не намагайся зустрічі шукати,
Тепер вже почуття залиш собі…
Тепер вже вірити тобі навряд чи буду,
Лишень Спасибі, що отак навчив кохати,
Я вже пробачила, та зраду не забути…
Не намагайся собі виправдань шукати...
13 января 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
Не можу я закінчити вірші, -
Не вистачає ані слів, ані думок.
Допоможи мені, візьми ось, допиши.
Допоможи зробити цей наступний крок.
Вже напевно більше не треба
Чогось у безодні шукати,
Вже напевно зникла потреба
Твій номер щодня набирати,
Раз за разом писати тобі
Різномовно про одне і теж.
Серця край шукаю в собі,
Та, здається, немає меж.
Не можу я помовчати тоді,
Коли від мене повертаєшся додому.
Себе без залишку я віддаю тобі,
І більше – Чуєш? – Не віддам нікому!
Це Ти? Чи я закінчую вірші?
Мені б зустрітися з тобою на годину…
А може спробуєм іще раз? – Напиши…
Давай з тобою створимо родину…
7 января 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2012
Буває день, коли я маю зупинитись,
Щоб просто озирнутись навкруги.
Коли життєво необхідно подивитись,
Чим зайняті і друзі, й вороги.
Напевно, хтось змінив свої потреби,
Комусь давно вже другом ти не є.
Та ви не згадуйте про сонце! Ой, не треба…
У мене сонце, знаєте, своє.
Буває мить, яка вирішує сім років,
Буває й день нема куди подіти.
Я зупиняюсь кожні двадцять кроків,
Аби подумати, заплакати, зрадіти,
Аби побачити, почути, зрозуміти,
Аби пізнати та створити, зберегти.
Одні закрити двері, інші відчинити.
Десь програю, аби перемогти.
Коли втрачаю розум, день такий буває,
Коли не маю сил піднятися з землі.
Коли я просто вже хотіти сил не маю,
Тоді думки з'являються сумні.
Буває день, коли зриваєшся зі скелі,
Донизу падаєш і розбиваєшся, і… все?..
Знову думки читаєш невеселі.
Одна лише: і знову не везе…
Якщо буває день, коли ти просто гинеш,
Зроби найважче – просто не роби дурниць.
Нічого тим собі в житті не зміниш,
Що книжки всі поскидаєш з полиць.
Закрити очі, лежачи вночі на ліжку –
Оце є вихід із дурного на очах.
Та хіба винна в тому твоя книжка,
Що ти не вмієш спати по ночах?
28 марта 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2012
Пробач мені мій дивний погляд,
Холодні сльози по щоках,
Чому раніше не був поряд?
Чия душа в твоїх руках?
Ти бачиш посмішку? Крізь сльози
Вона зривається, біжить
Кудись далеко по дорозі…
І серце наче й не болить.
Коли ти поруч, завмирає
Життя, та якось дивно все.
Напевно, ти вже трохи знаєш
Про те, що думаю про це.
Єдиний погляд твій яскравий
Мене чарує день за днем.
А знаєш, любий, Бог був правий, -
Не можна бавитись з вогнем.
6 августа 2009
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2012
Якщо так важко, то чому мене шукаєш?
Чому вірші мої читаєш перед сном?
Навіщо серце собі ще раз розриваєш?
Чого ти знов чекаєш під вікном?
Ти геть прогнав, то їдь собі додому,
Не змушуй вимикати телефон.
Та не кажи про мене вже нікому,
Я все одно не вийду на балкон.
Коли приїдеш та щось матимеш сказати,
Мені бракує слів. Та ти ж мені не вірив…
Я вже не мала сил чогось іще чекати.
Слабка я, думав? Силу перевірив?..
Ну от і добре, що в мені ти помилявся,
Що я сильніша, ніж здавалося тобі.
Мені цікаво, а на що ти сподівався,
Коли упертий був та впевнений в собі?
Так, мені важко, але зранку все зникає,
Давно нікого під моїм вікном.
Здається, сніг. Здається, забуваю...
Я просто біль розбавила вином.
8 июня 2011
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2012
Ну ось і день завершився. Нарешті
Усюди світло вимикаєш. На столі
Папери, ручки, бісер, решта...
Ще трохи березня в календарі...
Вже друга ночі. День наступний
Почався, а ти ще з того не спав
Чи кулаком сьогодні по столу я стукну
Чи я сьогодні ще мудріший став...
- Іди вже спати, досить там писати
- Та ще рядок, іще один, зажди...
- Ну от. А завтра дасть комусь читати.
Така є Ойка і отак завжди...
26 марта 2011
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2012
Усе життя присвячувала вірші
Йому єдиному, не знаючи і сну.
Вже сотні раз пригадувала тишу,
Мільйон разів згадала ту весну.
Щодень дивилася в його чарівні очі,
Не розуміючи, що то таке і є –
Людські нормальні чорні сонні ночі,
Не знаючи, що ще і літо є.
І повторила, ще раз повторила,
Як сніг любила кидати під ноги,
І вже достатньо у віршах думок відкрила.
Замерзла так, шукаючи дорогу...
Нехай не знає Він, що я іще жива,
Три сотні днів писати та мовчати…
Неначе зникла та з'явилася нова!..
Нехай не знає світ, як важко засинати...
30 июня 2011
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2012
Сумно на душі. Відтак і спокою не маю.
Дзвінок зі Львова: «Як ти там, мала?»
Та наче добре, та вже інколи й не знаю,
Чи поїзд, чи душа так загула…
Зібрати речі і податися до Тебе,
Читати знову й знов свої вірші,
Малий шматок, відірваний від себе,-
Чи то від серця, чи то просто від душі…
Якби Ви знали, як я ще раз хочу
Почути з Ваших вуст слова оті:
«Мале ти чудо». Як мене вони лоскочуть,
Не вистачає їх мені на самоті…
Не вистачає дотику долоні,
Не вистачає погляду очей…
Сумні думки тримають у полоні,
Відтак не сплю вже декілька ночей.
Мені б хоч мить побути із Тобою!
Хоча б на мить відчути подих Твій…
Лишень миттєвість… Заберу Тебе з собою…
Зібрати б речі та покинути дім свій!..
Щоб просто бачити навпроти Твої очі,
Немає інде чарівних таких,
І руки Твої бачити так хочу!
Щоб хоч на мить торкнутися до них…
2 ноября 2010
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2012
Старе місто вже дивиться сни...
- Ти не спиш? - Ні не сплю. - Може вийдем?..
Третій місяць цієї весни...
- Скоро літо... Я зараз приїду...
- Дивне місце. Такий різний Львів...
А зірок скільки - глянь... Неймовірно...
Так куди ти мене привів?
- Аби разом, а де ми - все рівно...
Рахували до ранку квартали,
Та заснули в кімнаті одній.
Вона трохи раніше встала,
Та на вушко: Спасибі Тобі...
Розбудила? Вибач... - Нічого.
Йди до мене. Чого ти не спиш?
Ти вже випила кави смачної?
- Звісно, без неї куди ж...
Було тепло, я вдячна тобі.
Сонний Львів надзвичайно чарівний.
- Її слухав і думав собі:
така гарна... і так було дивно...
Щось всередині з ним говорило,
Щось казало йому: 'Поцілуй'...
- Ні, не можна, вона не просила...
Із середини знову: Цілуй...
- Взагалі я закохана в ночі,
Вони кращий для мене дарунок...
- Їх раптово зустрілися очі...
Тиша... Дотик... Вуста... поцілунок...
ночь 30-31.03.11
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2012