Марія Радіонова

Сторінки (1/29):  « 1»

Коли до болю обійняти хочеться

Як  неможливо  сумувати  за  людиною,
Коли  до  болю  обійняти  хочеться.
І  готовий  йти  тернистою  стежиною
В  надії,  що  серце  відгукнеться.

Як  неможливо  сумувати  за  людиною,
Коли  між  вами  кілометри  розляглися.
А  тіло  наче  220  та  ще  й  цеглиною,
А  тілу  все  ж  би  з  тілом  роздягтися.

Як  неможливо  сумувати  за  людиною,
Коли  вустами  тягнешся  до  фото
І  уявляєш,  що  станеш  ти  дружиною.
Коли  за  ним  ти  -  у  будь-яке  болото!

Як  неможливо  сумувати  за  людиною,
Коли  образ  мариться  і  сниться
Того,  хто  став  тобі  родиною.
Батькам  завдячуючи  готова  уклониться!

Як  неможливо  сумувати  за  людиною!
Як  неможливо  сумувати  за  тобою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2014


Я квітка на твоїх долонях!

Я  квітка  на  твоїх  долонях!
Я  ім’я  на  твоїх  вустах!
Я  біль  у  твоїх  скронях!
Я  камінь  на  твоїх  плечах!

Я  розпач  твій  і  посмішка!
Я  сміх  твій  і  твоя  сльоза!
Я  на  чолі  твоєму  зморшка!
Я  життю  твоєму  загроза!

Я  твоя  шиза  і  криза  водночас!
Я  вогонь  у  твоїх  очах!
Я  те,  що  забере  у  тебе  твій  час!
Я  та,  що  сниться  тобі  по  ночах!

Я  тепло  і  холод  на  твоїй  щоці!
Я  у  тебе  під  ребрами  і  в  венах!
Я  навіть  у  твоєму  рубці  на  руці!
Ти  той,  кого  шукаю  на  різних  сценах...

Ти  той,  кого  не  знайдеш  у  повних  вагонах...
Ти  той,  що  відносять  до  "ніколи  не  заживе"!
Ти  той,  кого  чекають  на  усіх  перонах...
Ти  той,  що  у  моєму  серці  живе!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2013


Люди грійте один одному серця

Люди,  зігрівайте  Ви  серця!
Не  давайте  охолонути!
Не  робіть  із  себе  Ви  мерця!
Не  давайте  Ви  душі  схолонути!

Люди,  Ви  живете  лише  раз,
Не  пускайте  гордість  панувати!
Вона  затопчить  Вас  на  раз
І  лише  сльозами  буде  годувати.

Люди,  ну  навіщо  Вам  образи?
В  той  час,  коли  життя  війну  веде.
Навіщо  Вам  ці  гіркі  фрази?
Коли  життя  одне  й  вже  іде...

Навіщо,  Люди,  Вам  серця?
Якщо  ви  б’єте  їх  щодня,
Якщо  Ви  вткнете  в  нього  олівця,
Скажите  "Кохаю",  а  це  брехня?

Не  плутайте  "Я  звик"  із  "Я  кохаю"!
Не  плутайте  "Забудь"  із  "Не  відпущу"!
Не  плутайте  "  Чекаю"  з  "Покидаю"!
Не  плутайте  брехню  і  правду  ту  цілющу!

Люди!  Ви  чуєте?  Не  давайте  Ви  надію,
Якщо  кінець  не  за  горами.
Люди,  не  забирайте  Ви  останю  мрію,
Якщо  із  іншими  грієтесь  Ви  вечорами...

Люди,  не  кидайте  Ви  коханих,
Не  робіть  із  себе  Ви  творця!
Не  забувайте  Ви  жаданих!
Люди  грійте  один  одному  серця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459301
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2013


Как забыть, то что сердце помнит?

Тебя  люблю  я  так  не  осторожно.
Скажи,  ты  знаешь,  так  не  можно?

Разделяют  людей  сантиметры?
Нет,  равнодушие  делит  на  километры.

Дороги  видели  много  расставаний,
Они  знают  удел  всех  страданий.

Забыть  тебя?  А  разве  можно,  
Забыть  того,  с  кем  и  легко  и  сложно?

Не  звонить,  абонент  недоступен?
Не  возможно!  Абонент  взял  меня  в  плен!

Не  писать?  О  чем  ты  милый?
Разве  может  стать  чужим  -  любимый?

Не  любишь?  Говоришь  я  дура?
А  ты  убей  тогда  амура.

Уйти,  не  появляться,  да  глупыш?
Но  сердце  ведь  не  усыпишь!





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459287
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2013


Может во мне живет паразит?

Может  во  мне  живет  паразит?
Мне  с  вами  всеми  не  по  пути,
у  меня  внутри  что-то  горит.
Друзья  говорят  меня  не  спасти.

Хожу,  брожу,  ищу  глазами  кого-то,
Молчу,  кричу,  хохочу,  жду  чего-то.
Смотрю  на  одно  и  тоже  фото.
Мне  говорят:  "Сходи  к  врачу!".

А  они  только  разводят  руками.
Зато  я  научилась  летать  во  снах,
Я  хочу  сделать  из  себя  оригами
И  давно  утонула  в  своих  мечтах.

Построила  собственный  рай  в  голове,
Заедаю  боль  сладким,  запиваю  тобой.
Изюминки  в  кексе  как  родинки  на  тебе,
А  ведь  я  назвала  это  судьбой.

А  люди  говорят  это  любовь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423211
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.05.2013


Люди із різних епох

Не  даремно  серце  розбивали
І  завіси  із  душі  зривали.
Не  даремно  ніж  у  спину,
Не  даремно  я  чекала  цю  хвилину.

Калюжа.  Річка.  Море.  Океан.
Ти  прийшов  і  просто  зайняв  мій  диван,
А  я  вже  потонула  у  твої  очах.
Твоя  квартира  вся  в  моїх  речах…

«Не  кохають  з  діркою  у  грудях»:  -
Кричала    я  тобі  на  людях.
Ти  своє  серце  розділив,
І  тихо  голову  схилив.

"Тут  вистачить  на  двох",
«Давай  зі  мною  "Кохання  для  обох"?».
На  моїх  віях  цілий  світ  побудував
Й  від  самотності  мене  ти  врятував.

Бився  посуд,  ллялись  сльози
І  мінялись  всі  прогнози.
Ми  люди  із  різних  епох,
Але  серце  одне  в  нас  на  двох.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2013


Хочу влюбиться

Я  хочу  так  отчаянно,  нечаянно,  в  тебя
Влюбиться  и  биться  за  тебя,  за  тебя.
Хочу  до  боли  в  висках,  в  руках  до  дрожи,
Хочу  до  мурашек  по  коже.
Хочу  души  в  тебе  не  чаять,
Греться  взглядом,  пока  снег  не  начнет  таять.
Я  хочу  знать  все  родинки  на  твоем  теле.
Ну  как  ты  в  деле?
Душа  моя  простужена,
Наверное  до  следующего  ужина,
А  может  быть  до  мая  или  лета.
Ведь  песня  наша  еще  не  спета?
Я  хочу  нечаянно  в  тебя  влюбиться,
Каждый  день  за  тебя  молиться.  
В  меня  попало  три  твоих  стрелы,
Давай  "Я"  и  "Ты"  заменим  на  "МЫ"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410818
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2013


Несказане (Прошу зверніть увагу!)

Несказане  завжди  приречене  померти,
Якщо  це  вчасно  не  змінити  на  відверте.
Якщо  словами  не  примусити  завмерти,
Якщо  ховати  очі  і  життя  давно  потерте.

Несказане  завжди  приречене  померти,
Якщо  до  серця  не  дібрати  риму,
Якщо  писати  олівцем,  а  потім  стерти,
Якщо  в  душі  розвести  суцільну  зиму.

Несказане  завжди  приречене  вбивати  -  
Серця  людей,  що  не  почули  слів.
Життя  з  очей  знайомих  випивати
І  той  прошарок  погляду,  що  все  ж  вцілів.

Несказане  завжди  приречене  вбивати  -
Людей,  що  не  осмілились  сказати.  
Думки,  яким  не  дали  виживати,
Які  потрапили  за  страху  грати.

Несказане  завжди  приречене  боротись
За  звабливий  погляд  й  ніжність  на  вустах,
За  слова,  якими  боїмося  ми  вколотись,
За  почуття,  що  на  подарованих  намистах.

Несказане  вмирає  не  зірвавшись  з  вуст
І  задихається  в  астматичних  приступах.
Несказане  повинне  стати  однією  із  відпуст
І  жити  на  розмов  душевних  виступах.

Присвячується  тому,  що  боюсь  сказати....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013


Крик чаек

В  синем  море  твоей  души,
Потонут  любые  невзгоды.
Ты  только  жить  не  спеши
И  кто-то  посвятит  тебе  оды.

Там  где  у  всех  тараканы,
У  тебя  кружат  дивные  чайки.
И  кто-то  подарит  тюльпаны,
Поставит  нелепые  лайки...

И  ты  снова  оскалишь  клыки,
А  потом  зарыдаешь  от  тоски.
И  снова  погибнут  все  моряки.
Ты  не  рыдай!  Дороги  узки...

"Возьмите  сердце  в  добрые  руки"-
Повесишь  табличку  на  маяке,
В  тишине  услышишь  странные  звуки,
И  увидишь  табличку  на  чудаке.

В  его  море  плавают  разные  рыбы
И  не  хватает  лишь  крика  чаек.
Ты  переедешь  уже  на  его  Карибы
И  останешься  там  на  век.

Ты  только  жить  не  спеши
И  будут  у  вас  свои  морячки.
И  если  будут  они  как  ты  -  левши,
То  похожими  на  отца  -  чудачкИ.

Посвящается  Насте  Магдюк  -  лучшей  подруге.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395052
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.01.2013


Інтелігентна смерть

Вона  помирала  тихо  й  інтелігентно.
Душа  розбивалась  як  кришталь  Swarovski.
З  крану  капала  вода  й    було  досить  темно.
Зустріч  із  ним,  як  круїз  
на  лайнері  Silver  Whisper.
А  серце  тріщало  по  швах,
як  сукня  від  Деббі  Вінгхема.
Вона  помирала  досить  таки  інтелігентно,
У  тиші  читала  вірші  Ахматової,
а  тіло  як  китайська  фарфорова  ваза,  
ну  знаєте  та,  що  династій  Юань,
Розбивалось  від  кожного  подиху.
Знеболююче  -  лимонад  у  келиху,
Майже  як  вино  Мутон  Ротшільд.
На  столі  валялись  книги  по  етикету,
Вона  ж  помирала  інтелігентно.
Замість  кішки  Ashera  мала  Мурку  з  базару
І  жила  в  простій  комуналці
на  дивані  від  бабці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013


Червоне напівсолодке

Келих  з  червоним  напівсолодким  вином,  
що  залишає  присмак  самотності  на  вустах.
Тих  самих,  
які  впиваються  у  цукерку  з  вишневою  начинкою,  
наче  хижак  у  свіже  м’ясо.
Й  тихе  потріскування  у  камінні,
Час  від  часу  повертає  її  у  реальність.
Лише  гострий  момент  з  минулого  і  вона…
Один  на  один…
Запивають  біль  червоним  напівсолодким.
Він  -  її  теперішнє,  вона  своє  минуле.
І  думки  охоплює  параліч…
Вдих,  видих,  вдих,  видих.
І  вони  вертаються  до  реальності.
Ковток  червоного  напівсолодкого  
І  лише  дим  міцних  цигарок…
Це  минуле  тихо  курить  на  стороні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390129
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.01.2013


Esperanza, la fe, el amo

Я  не  хочу  кричати  нікому  Te  amo,  
А  лиш  простого  жіночого  щастя.
Ми  ж  по  життю  за  течією  пливемо,
А  я  хочу  проти,  до  мого  життя.

Усі  сподівання  суцільне  Mierda,
А  мені  б  кохання,  як  в  казці
Та  не  вмію  любити  я  наче  Герда,
Майбутній  коханий  ми  в  пастці!

Я  хочу  сказати  Me  importas  mucho,
Поринути  в  пристрасне  танго,
Кохати  щиро,  відверто,  сліпучо
І  їсти  під  пальмою  кокоси  й  манго.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013


Зірка Долі

Натхненна  ніжним  дотиком  зими,
почула  зірку,  що  кричить:  "Зніми!"
На  фоні  білих  від  снігу  будинків,  
Та  вікон,  що  в  свято  усіх  відтінків,
Коли  мороз  безжально  щиплить  за  щічки,
Хуртовина  мете  з  синдромом  шизофренічки.
Я  чула  зірку,  що  кричала  "Зніми!"
Вона  благала  "Фортуну  за  хвіст  візьми"
У  вечір,  що  бився  в  небо  феєрверками,
У  двір,  що  гомонів  чужими  вівчарками.
Зачарована  духом  новорічного  свята,
Вона  готова  була  зірватися  як  відіп’ята,
Упасти  прямо  у  мої  замерзлі  долоні,
І  схилити  небо  у  своєму  вдачі  поклоні.
Вона  прокричала:  "Загадуй  бажання!",
А  сніжинки  на  віях  грали  у  виживання.
Та  небо  без  зірок,  як  кекс  без  родзинок,
І  зима  пускає  сотні  пухнастих  сльозинок.
Тож  освіти  знову  стежку  святкову  до  дому,
Ту,  що  така  люба  серцю  не  одному.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381998
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2012


Мої ґудзики живуть своїм життям

Коли  ти  заходиш    до  кімнати,мої  ґудзики,  
наче  скажені,зриваються...  І  летять,
 на  поле  бою  мого  серця...
А  ти  не  помічаєш  цього,
 навіть,  коли  один  з  них  поцілює  у  твоє  око.
Вони  б’ються  у  конвульсіях,  від  твого  голосу...
...  повторюють  ритми  мого  пульсу...
Ти  приходиш  і  йдеш,  а  залишається  що?
...мандариновий  аромат  з  нотками  кориці,
так  пахне  Новий  Рік  і  в  цьому  є  доля  схожості...
Ти  теж  наче  свято  і  такий  же  холодний  як  люта  зима,
Ти  щоденний  перехід  від  нового,  до  старого...
...від  нового,  до  старого...
Ти  приходь  і  надалі,  але  в  мене  лиш  одне  прохання,
принось  нитки  по  міцніше...
Бо  мої  ґудзики  живуть  своїм  життям,  
при  кожному  згадуванні  твого  подиху...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380749
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.11.2012


Сон

Ты  сегодня  пришел  ко  мне  во  сне.  Такой  нежный  манящий  бред…  Все  реже  бывают  такие  встречи,  а  на  иву  и  вовсе  их  нет.  Ты  пришел  сегодня  ко  мне  во  сне  и  небрежно  подарил  мне  надежду.  Целовал  мои  губы  и  руки,  мы  были  одни  во  всем  мире.  Ты  дарил  мне  улыбку,  цветы,  щебетания  птиц  вперемешку  с  твоими  стихами.  Все  было  гладко  и  ровно  без  укоров  и  ссор.  Ты  просто  явился  в  мой  сон,  такой  настоящий,  нежный  ветер  несящий,  дарил  ненавязчиво  вечность.  Голосом  своим  ласкал  мой  слух,твои  глубокие  карего  цвета  глаза,  щетина,  руки  и  знаешь…
И  вот  уже  открыты  мои  глаза…  Утро  оставило  лишь  странное  чувство  во  мне,  то  которое  заставляет  тебя  возвращаться.  Я  запаяю  нашу  любовь  в  капсулу  красного  цвета,  превращу  в  таблетку  счастья  и  боли  со  вкусом  ежевики  и  непонятным  мятным  ароматом…  Буду  прятать  её  все  дальше  и  скрытней.  Хм…  это  уже  стает  похожим  на  Кощея  Бессмертного  с  его  иголкой.  Я  буду  любить  других,  до  самой  сильной  боли  в  висках,  до  дрожи,  я  буду  любить  остальных,  но  более  менее  осторожно.  Эта  любовь  будет  похожа  на  мармелад,  что  заменили  грецким  орехом.  Пройдет  время  и  может  ты  захочешь  вернутся,  но...
А  знаешь  ты  сегодня  мне  снился,  а  потом  я  проснулась…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380742
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 27.11.2012


Листи

Листи  летять  крізь  дні  в  печалі

Коханих  змушуть  чекати  на  причалі

Далеку  вісточку  із  моря,

слова,  що  не  побачать  горя.



Людські  причуди,  новітні  технології,

Тепер  комунікації  початківці  ідеології.

Рядки  діагноз  мій,

Запускають  механічний  бій.



Листи  з  духмяністю  від  рідних  рук,

Слова,  що  витягають  із  вселенських  мук

Рідні  букви,  слова  і  почерк

Не  дають  поставити  тут  прочерк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380155
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2012


Тобі

Знаєш,  шкода,  що  ми  не  можем  бути  разом,
Це  важко  пригадувати  тебе  раз  за  разом.
Ти  пам’ятаєш  як  малювали  янголів  на  снігу?
А  тепер  той  янгол  зігнув  мене  у  дугу.
Тебе  ж  напевно  це  тільки  втішить
Але  ж  ні  тебе  тепер  нова  дівчина  твоя  тішить
Пам’ятаєш  ту  ніч  у  готелі?
Й  дитину  у  вікні  на  качелі?
Не  кажи  мені,  що  міг  ти  забути,  не  вірю!
Ти  смутку  мого  не  тривож,  серце  уже  не  довірю.
Ти  знаєш,  Доля  ця  дуже  смішна,
Напевно  подумала,  що  дибілів  знайшла.
А  я  ж  тебе  лише  повернути  хотіла,
Пригадала  як  у  руках  твоїх  я  тремтіла...
Тепер  вони  іншу  гріють,  
А  про  ці  почуття  вже  навіть  не  мріють...
Ти  повернешся...  Вже  скоро...  Я  знаю...
Але  ж  тепер  в  очах  інших  я  потопаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2012


Вершкова брехня

Ти  хотів  більш  за  все  спаплюжити  моє  життя,
А,  натомість,  зіпсував  свої  сталеві  нерви.
Тепер  я  чую  твоє  посилене  серцебиття,
Гадав  ти  могутній,  як  Тор?  Знаю  я  ці  маневри.

Розумний?  Сильний?  Хотів  підкорити  собі  цілий  Рим?
Любий  його  не  придбаєш  за  шоколадку  і  букетик  гвоздик.
З  моїх  вуст  зривались  істерики,  з  твоїх  повільний  дим.
Ще  є  непоборне  бажання  стати  наймогутнішим  із  владик?

У  нас  з  тобою  був,  досить  таки,  неординарний  театр,
Тож,  гадаю,  настав  наш  час  мінятись  ролями.
Звичайно,  з  мене  вийде  поганий  психіатр
Та  ніхто  інший  не  зможе  вивести  з  свідомості  плями.

Тепер,  на  сніданок,  обід  і  вечерю  -  круасани,
Замість  солодких  цілунків  -  вершкова  брехня.
Хочеш  подарую  тобі  сіль,  посипатимеш  мої  рани?
Напевно  тобі  час  йти,  і  не  спокушай  мої  вікна  щодня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2012


Здравствуй

Ну  здравствуй  мой...  или  уже  чужой...
Здравствуй  незнакомец  столь  родной.
Здравствуйте  глаза  родные...
Губы...  Руки...  Здравствуй  человек!
Оставайся  выпьем  чаю.
Ты  знаешь,  я  безумно  по  тебе  скучаю.
А  ты  скучал?  Свадьба,  дети?
Ну  что  же  поздравляю!
А  я  завтра  уезжаю.
Куда?  Туда  где  взгляды  все  чужие.
Туда  где  лес  и  горы,  туда  где  нет  тебя.
Что  говоришь?  Остаться?
А  как  же  дети,  свадьба?
От  меня?  Со  мной?
Пожалуй  да!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379989
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2012


Дура

Пролетела  15  этажей  -  моя  душа,  играла  в  Амура.
Меня  нету  на  обложке  "Форбс"  и  слышу  я  только:  "Дура!"
Хочешь  кофе  сварю,  детей  воспитаю,хотя  гуся  не  нарисую...
Все!  К  черту!  Я  в  любовниц  не  играю,  только  в  родную.
Губы  шепчут  о  птицах,  глаза  утопают  в  море,
Я  постоянно  слышу  этот  шум  прибоя.  А  ты?  Нет.  Вот  горе.
А  ты  хотел  изобразить  моего  героя?
Извини,  бабочки  давно  подохли  и  я  не  звезда  "Плейбоя".
Написала  3  книжки  и  один  буклетик,
Но  мне  не  примерить  белое  платье  и  нежный  букетик.
Нужно  быть  очень  умной,  что  бы  быть  такою  Дурой,
Мы  не  пойдем  под  венец  и  ты  не  назовешь  меня  Нюрой.
И  в  душе  я  Мадонна  -  это  моя  натура,
Но  я  всего  лишь  дура...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379318
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 21.11.2012


Мелодия скрипки

Плечи  покрыты  алой  вуалью,
А  душа,  самой  простой  эмалью.
Ты  снова  мне  снился  сегодня,
Вокруг  было  много  огня,
Скрипач  играл  мелодию  осени.
Я  просила:  "Сердце  верни!"
Бился  хрусталь  об  мрамор,
А  ты  повторял  "  Amor!  Amor!"
Знаешь,  в  этот  раз  ты  остался
Или,  быть  может,  задержался?
Но  вдруг  небо  уронило  слезу,
А  мы  оказались  в  зеленом  лесу.
Вокруг  затянулся  сильный  туман,
Я  слышала  в  ванной  капал  кран.
Открыла  глаза,  четыре  стены,
окно,  двери  и  в  них  две  дыры.
Неужели  реальность  столь  жестока?
И  это  только  начало  урока?
Я  хотела  бежать  через  весь  мир,
Сквозь  миллионы  домов  и  квартир.
Снова  мелодия  скрипки  звучит...
И  уже  нету  всех  прошлых  обид,
И  сквозь  капли  дождя  на  стекле
Я  углядела  тебя,  в  этом  окне.
Весь  промокший  до  нитки,
Стоишь  у  старой  калитки
знаешь,  ты  мне  сегодня  снился
И  кажется  ты  возвратился...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2012


Українська осінь безробіття принесла

Ви  чуєте  хтось  стукає  у  двері?
Це  осінь  знов  прийшла.
Ну  привіт!  Проходь,  вже  зачекались.
Що  в  пакеті?  Знову  листя  позривала?
Може  чаю?  А  то  усе  дощі  й  дощі.
А  пігулки  "дипресії"  принесла?
Що  кажеш?
Лише  свинячий  грип  і  сироп  із  меланхолії?
Нічого  проживемо!  І  не  таке  було...
Пам’ятаєш  війни  і  ракети?
Голодні  й  босі  діти  на  дорозі?
Я  знаю,  все  ти  пам’ятаєш!
Ти  біль  увесь  в  руці  завжди  тримаєш.
Тобі  здається  треба  до  стиліста,
А  то  все  носиш  дрантя  і  колосся  у  волоссі.
Скільки  їх  там  вплела?  П’ять?
Немає  коштів?  А  ти  кризу  прожени  з  порогу!
О  їй  уже  прописку  дали  в  Україні?!  Не  знала.
Дякую  за  яблука,  вони  чарівні,
Нагадують  про  матір  й  рідний  дім.
Осінь  дякую  тобі  за  тебе!
Як  курси  по  дизайну?
Бачу,  чоботи  у  фарбі  золотій...
Дивись  в  вікно!  Твоя  краса...
І  Амурам  місця  вдосталь.
Ти  здається  знову  безробіття  бідним  роздала.
Та  вони  ж  не  розуміють,  що  помилилась  ти!  От  біда!
Ну  нічого.  Знов  проживемо...
Ти  тільки  людяності  роздавай  побільше
І  частіш  заходь  у  гості!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2012


Любовь

Вы  знаете  чувство,  когда  мурашки  по  коже
И  с  ресниц  вот  вот  сорвется  весь  мир,
Когда  не  нужно  быть  строже.  О  Боже,
Это  чувство,  оно  как  огромный  сапфир,
Но  поместиться  в  самой  маленькой  груди,
На  кончике  мизинца  или  в  глазах  любимца.
Ему  не  страшны  морозы,  ветра  и  даже  дожди
Не  имеет  значения  уборщица  вы  или  царица
Это  чувство  имеет  цвет  глаз  и  носит  имя,
Самое  красивое,  а  иногда,  просто  -  Мама,
Или  Папа,  брат,  сестра,  или  какое  то  племя,
Саша,  Дима  или  Тузик,  а  может  шикарная  дама.
Оно  приходит  и  уходит  в  разное  время  года,
А  может  задержаться,  скажем  так,  на  жизнь
Каждый  примерял  его,  на  него  не  выйдет  мода,
Его  берегут  молитвы,  в  конце  каждой  "Аминь!"
И  силой  силенной  обладает  оно,  как  в  кино
Похоже  на  красную  розу,  но  может  обжечь
Подобно  игре  в  рулетку,а  вы  -  казино,
Но  только  человек  может  Любовь  уберечь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2012


Старость, не радость

Ты  запомнила  её  горделивой  и  в  шляпке
И  даже  сберегла  фотографию  в  старой  папке.
Запомнила  с  алыми,  как  яд  губами,
Взглядом,  что  пронзает  будто  шипами.

А  что  ты  видишь  теперь?
Ну  же!  Загляни  в  эту  приоткрытую  дверь!
Старушку,  с  пледом  и  тростинкой  у  камина...
Бабульку,  с  морщинками  и  два  апельсина...

Не  жмурься!  Смотри!  И  хватит  орать!
От  куда  столько  страха?  Прекрати  все  ломать!
Хм,  узнала...  Да,  старость,  не  радость.
И  зеркало  не  виной  тому,  убери  эту  злость.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378403
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2012


Образи з абсентом

Давай  вип’єм  образи  з  абсентом,
Не  вагайся,  сідай,
Ти  вже  всерівно  не  станеш  доцентом.
Давай,  роздягайся,  сором  знімай.

Давай  вип’єм  усе  це  до  дна
І  будем  живитись  коханям.
Я  дуже  боюся  зостатись  одна,
Не  йди!  Я  вже  набридла  із  цим  проханням?

Може  ти  хочеш  ревнощів  із  алкогольним  мохіто?
Твоє  життя  тепер  у  моєму  портфелі,
Я  люблю  осінь,  а  ти  знову  приніс  мені  літо.
Ці  відносини  наче  були  уже  у  борделі

Ні,  я  не  шл**ндра  і  місце  це  теж  не  моє,
А  ти  якщо  хочеш  можеш  піти
І  на  душу  мою  не  дивись,  не  твоє.
Ти  ж  сильний,  сподіваюсь  зможеш  без  мене  дійти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2012


Ви ж знаєте, янголам важко жити без раю…

Янголам  важко  жити  без  раю,
Тож  не  смітіть  у  душі,  благаю!
Не  робіть  із  неї  повію,
Бережіть  кожну  її  мрію.

Янголам  важко  жити  без  раю,
Не  гасіть  світло  в  душі,  благаю!
Запалюйте  в  небі  зірки,
Лише  не  зривайте  їх,  будуть  дірки.

Янголам  важко  жити  без  раю,
Не  вбивайте  їх  віру  й  надію,  благаю!
Не  ламайте  їм  крила,  
Ви  ж  знаєте,  янголам  важко  жити  без  раю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012


Кот

Купи  цветы  для  мамы  и  молока  коту.
Ой,  прости,  забыла,  ты  же  у  другой
И  кот  живет  с  тобой.
Нет,  все  нормально,  правда.
У  меня  сегодня  свадьба.
Да,  с  любимым,  но  не  мной.
Ты  ключи  забыл  на  полке  слева  
И  кажется  воспоминания  оставил.
Вот  смотри!  Твои?
Где  нашла?  В  квартире  еще  много  их.
Ну  ладно  милый,  меня  жених  мой  ожидает.
-  Родная  возвращайся,  кот  скучает...
-Прости  любимый,  я  сегодня  замуж  выхожу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378129
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2012


Не даруй мені більше жоржини

Давай  стрибати  на  ліжку  мов  діти,
Від  самої  юності  до  нашої  старості.
Ти  даруватимеш  мої  улюблені  квіти,
Я  читатиму  вірші  сторічної  давності.
Давай  стрибати  високо  в  небо!
Збирати  зірки  у  склянку  ранкової  кави...
Ми  створимо  своє  кредо:
"Не  робити  з  кохання  забави".
Давай  гойдатися  над  цілим  світом
І  лапати  краплини  дощу.
Це  буде  ще  краще  ніж  минулим  літом
Я  тебе  до  неї  не  відпущу.
Давай  ми  будемо...
Проте  ні!  Зачекай!
Спочатку  один  одного  ми  знайдемо,
Але  ти  мене  міцніше  тримай.
Візьми  мене  у  дружини.
Проте  ні!  Я  уже  наречена.
Не  даруй  мені  більше  жоржини,
Я  тепер  мрія  твоя  нездійсненна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2012


Біла сукня Chanel

Я  зайду  в  ресторан  у  білій  сукні  Chanel,
Гратиме  пісня  "Still  got  the  blues",
На  твоїй  руці  знову  рожева  пастель.
Твоя  дружина  поруч...  Я  підійду,  не  розгублюсь.

Повір,  я  ще  пам’ятаю  ніжний  дотик  твоїх  рук,
А  ти  не  забудеш  ранкову  каву  й  суботній  сніданок
Тепер  я  граю  твою  роль  без  всяких  там  мук
І  вже  не  треба,  ні  вчинків,  ні  обіцянок.

Я  зайду  в  ресторан  у  білій  сукні  Chanel,
Гратиме  пісня  "Still  got  the  blues".
Я  запрошу  тебе  на  танець,  а  дружині  замовлю  форель.
Мені  вже  нічого  не  треба!  Дякую!  Обійдусь!

Мою  шию  прикрашатимуть  тобою  подровані  перли,
А  тіло  ,буде  в  полоні  білосніжної  сукні  Chаnel
Ти  казав,  що  ваші  почуття  давно  вже  померли?
-  Добридень  мадам,  я  коханка,  а  вам  уже  шлях  у  Марсель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2012