| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Ну й що, що птах?
Колись перетворюся.
Для тебе я літати перестану.
Людиною примітивною
Я колись зроблюся.
Щоб не жахалася мене.
Щоб полюбила ти колись
Таку незграбную людину.
Твою людину…
Розумієш?
Ні.
Нехай….
Я все одно зроблюся.
А ти жени.
Нехай…
Я пробачаю все.
Я просто хочу, щоб ти мала когось.
А ти не хочеш?
Мовчиш. Смієшся. Покидаєш ти мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Щоб бути успішним потрібно або навчитись природно всміхатись, не зважаючи ні на що, або полюбити весь світ і кожного окремо, як самого себе. Тоді твоя посмішка завжди буде непідробною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474512
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Аномалія надворі,
Бо догралися ми всі.
Замість снігу дощ періщить.
Скільки можна теплоти?
За плечима вже давно
Захова століття восьмигранної зорі.
Воно нас обдарувало з ніг до голови.
Є Інет у кожній хаті,
А в господі, замість пана,
Хазяйнує цісар Атом.
10.01.2014 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Вийшла якось я надвір
І побачила примару:
Колісниця - горицвіт, жінка - наче пава.
Стала я сміятиь з них,
З того мов дуету,
Та почув Мороз про це
І наслав квартету:
Бабу злющу ураган,
її внука вітра,
Сина веселкового божка
Й невістку-хуртовину.
Почала благати я:
"Боже, зглянься",
Та не чув мене тоді:
Бо жидівськими справами займався.
Тоді мовила я слово до Мороза-діда.
І почув мене дідусь.
"Більше донечки не кривди", -
Мовив лагідно вже він.
І послухала його.
Що було робити!?
Коли злюка-хуртовина,
Печі не затопити.
А без печі ми, селяни,
Як самурай без шаблі.
Жити можна, та меду
Бочками до горла не заливати.
02.01.2014 рік, Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Якось я вночі гуляла
І зірками милувалась.
Раптом взріла я одну
Променисту ту зорю.
То дівчинонька була.
Мені бісики пускала.
"Хто ти, любко, розкажи", -
Попросила у Зорі.
Вона криво посміхнулась
Й мені руку простягнула,
Мов летім зі мною в рай:
Покажу тобі грааль.
Я й повірила дурна.
Всю їй душу віддала.
01.01.2014 рік, Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Я чую салют новорічний,
він наповняє небо мандариновим сном.
барви такі гарні, незвичні,
мов шампанське у келисі змов.
моє серце завмерло раптово,
і не бачу я тому кінця.
щастя хочу в цю ніч новорічну
і хай буде так завжди - це знай!
31.12.2013 рік, Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Прийшла пора,
люби мене,
люби лиш мене й сильно
ти ангел мій
коханий мій
серпанком навскрізь пройнятий.
моїй душі так мила ти
мій ангел темнокрилий
не треба ранити мене
своїми гострими словами
прошу навік люби мене
дай сили, щоб літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468584
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2013
Мене засмутила зима
Своїми безсніжжям і неморозом.
Романтики тої нема,
Лиш осінь безлиста панує.
25.12.2013 рік, Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Я пишу такі страшні сонети,
Коли прозу щоразу сідаю творить,
Не обійтись без павутини змов та памфлетів,
Котрі оживають, допоки монітор горить.
У мене героїв завжди багато.
Вони милі очам і душі.
Вони - втілення мої прекрасні,
Лиш не кожному подарую життя у кінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Я віддав йому згарду. Все. Я безборонний. Тепер він вб"є мене, а потім - і Анджелу. Може не треба було поспішати? Може варто було боротись? Та я не зміг. Я не хотів побачити як помре Анджела. Я виграв для неї кілька хвилин, а для себе, мабуть, секунди. Принаймні, я зробив все, що міг. Я боровся як умів. Хіба ж винен у тому. що любов до живої людини для мене важливіша, ніж почуття обов"язку перед рідною землею, перед людством, врешті-решт?
Так, можливо я дріб"язковий. Так, можливо я зазнав цілковитої поразки, зате я помру і останнім про кого я подумаю будеш ти, моя люба Анджело. Я подумаю про твої блакитні очі і насолоджуватимусь їх живим блиском. Востаннє... Це буде востаннє, та я радітиму тому, що помер з надією на те, що можливо Аріадник змилостивиться над тобою і подарує життя.
Мені так фігово. Тіло досі горить.
- Це все чого ти хотів? - питаю, чекаючи на фатальний удар. Ти відпускаєш мене і раптом стає легко. Одна лиш біда: я ледь стою на ногах від утоми.
- Ні, не все, - чую твій голос.
Не все. Чого ж тоді? Бачу, що прочитуєш це питання в моїх очах і посміхаєшся з викликом.
- Я хочу тебе, - пролунало, наче грім серед ясного неба. Раптом Аріадник торкнувся моїх губ ствоїми вустами. Цей дотик приніс нову хвилю болю, крізь який проривалися нечіткі видіння. Біль заважав думати, видіння поміщали мене у своєрідний напівсон, з якого я не міг вирватись. Реальність повернулась лише коли демон урвав поцілунок.
- Навіщо? Хочеш принизити перед Анджелою? Остаточно зламати перед смертю? Не треба... Вбий мене. Я ж усе тобі віддав, - прошу я, Одна думка про те, що ми зробимо це, викликає у мене огиду до себе. Я почуваюся брудним від одного лиш поцілунку, то що буде далі?
- Вона цього не побачить. Я нашлю на неї сон. І за друга свого не переживай. Я й про нього подбаю. Ми залишимось тут самі, - обіцяєш ти.
- Будь ласка, не кривдь їх, - прошу я.
- Гаразд, - обіцяєш ти і знову тягнешся до мене, але я відсахуюсь.
- Це вже починає дратувати, - визнаєш і заломлюєш руки за спину, поставивши мене перед тим на коліна. Я знову провалююся в марення. Бачу як ти убиваєш і відчуваю біль твоїх жертв на собі. Приходжу до тями, коли ти вже входиш у мене і починаєш рухатись... Мені погано, та не від того, що ти зі мною робиш, а від нових видінь. Навіть не знаю, де вони беруться. Як від них позбутися? Лише це мене хвилює.
Пам"ятаю той блаженний момент, коли ти нарешті дав мені спокій, задовольнивши свою хіть. Тоді я нарешті зміг повернутися до реальності. Так, поясниця неприємно нила, проте це було неможливо порівняти з тим, що я відчував, допоки ти торкався до мене.
- Не треба, - простогав я, коли ти знову нахилився наді мною.
- Не треба підтягнути тобі штани? Та, власне, я можу цього не робити. Цікаво як ти потім поясниш своїй любій Анджелі свій стан, - глузливо кинув Аріадник і, зробивши своє діло, пішов. Більше я його не бачив, принаймні в той день: остаточно відключився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
У мене завжди нема ні на що часу,
Труджусь весь день навперебій,
А коли ніч приходить невчасно,
То лише спатоньки лишається тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
І знову всі вийшли на Майдан,
Щоб відстояти своє право
Їм страшно: бачать же -
Беркутівці, мов орли, сновигають.
Та забувається раптово страх,
Бо вже нічого втрачати.
Вже й так перетворили вони нас
На обпечених шахтарів і повій бульварних.
Політики годують свій народ,
Так щоб лише міг з ноги на ногу переступати.
А ми не бидло і не скота свод.
Ми хочем самі у своїй державі керувати!
Сидять мужі вже давно неблагородні
У кабінетах теплющих своїх.
І дивляться на нас зверхньо, з-під лоба,
Мов вже давно за кріпаків ми їм.
Змінімо ж це!
Виходьмо на Майдан!
Хай верхівка про нас не забуває!
Хай вічно пам"ятає про наші права
І вічовий дзвін не уриває!
01.12.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463530
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2013
Нарешті зимонька настала,
Допоки я ще мирно спала.
Сьогодні вийшла на балкон
І візерунки вмить узріла,
Що Морозець мені їх написав
Своїм пером, на диво, сніжно білим.
І посміхнулась я тоді,
Допетравши той жарт чудовий.
"Я буду, буду берегти
У серці зиму вічно білу.
Клянусь навік любить її,
Вітати бабцю-хуртовину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Все так пишно вбралось у зимові шати,
Тільки я одна Лісовая мавка,
Все шука весни поміж олова сніжин.
Мо почує хто мій голос дерев"яний
І винесе замерзлу з книжаних хуртин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Ходи послухаємо дощ,
Він дійсно милий, я це знаю.
Духмяний плескіт уночі
Він дійсно милий, я ж бо знаю.
Ходи послухаємо дощ.
Ходи ж бо ним уп"ємся.
Ходи зачуємо його,
Допоки небо іще в"ється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013
Щастя – у слові, тому твори!
Твори як ніколи!
Витай в божевільнім танку,
Грай своїм словом.
Пиши! Говори! Співай! –
Ось в чім палітра.
Ти гаму пустить не забудь
За вітром сторчма головою.
Не смій умовкати, допоки тріумф
Не прогласить твою свобду.
Не смій відступати, допоки брехня
Не поллється з твоїх вуст рікою.
Верши! Не зупиняйся! Доводь до кінця! –
Ось в чім палітра.
Ти платою насолодися сповна,
Та будь готовий до всього.
Не всім до вподоби гостре слівце,
Не кожен його прощає.
Він ліпше урве божевільний танок,
Лиш раз приставивши до скроні пістоль.
Бійся! Борися! Зневажливо глянь! –
Ось в чім палітра.
Ти гідно помри і запам'ятай,
Революція все поглине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Як же хочеться мавкою стати,
Безтурботно махати крильми.
З Перелесником пісні співати,
З русалками водити танки.
Як же хочеться безтурботно витати
На вершині міліардів зірок.
До місяця пісні співати,
Слухати розповіді слов'янських істот.
Як же хочеться своє любити
І не заглядатися на славу чужу.
Та не бути цьому, допоки кожнеє серце
Не відкриє для себе весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2013
«Кохаю тебе, - якось хтось зронив,
Та відповідь зависла. -
Не мовчи! Хоч слово подаруй! -
Полилися благання. –
Помру ж без тебе, пропаду,» -
І далі голос плакав.
Та ніхто не відгукнувся,
Лиш голосно сміявся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2013
Навіщо граєшся зі мною?
Навіщо мучиш ти мене?
За що так провинився перед Богом,
Що вічно скоса поглядаєш на мене?
Чому для тебе я не чоловік?
Чому невігласом зовеш мене?
Навіщо морем моїм стала?
Чому дихать не даєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Я люблю збирати росу,
Слухати шепіт гаю,
Відлуння шукати в танку,
Гусей до ставка поганяти.
Люблю милуватися сходом
І в заході зірки шукати
Ту жовтогарячу струну,
Що вранці лиш розквітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Він любить мене. Тепер точно знаю.
Хоча й ненависники його
Довести мені протилежне намагались.
Казали, що в розпусті він погруз.
Пиячить і закохується в кожну.
Я вірила цим брехливим язикам,
Не бачила тих ніжності і болю,
З якими подивився він на мене,
Коли за жарт його кохання сприйняла.
А потім побачила як він страждає,
Як тріумфують ненависники його,
Спостерігаючи за цим нещасним чоловіком,
І зрозуміла, що непідробні почуття його.
Та це нічого не змінило,
Це не зробило з мене коханку йому вірну,
Бо не у ніжності моя любов.
Не таке на смак моє кохання.
Воно має вражати щодня,
Воно має п'янити і зводити з розуму.
Небезпекою віяти в спину.
Заборону нести за собою.
Тому вибач, друже мій милий,
Але не зможу полюбити тебе.
Лиш дружити нам вдасться з тобою
І всіх богів проклинати за це.
Вони дар піднести нам в спромозі.
Він пропахчений твоїми слізьми,
Він пропахчений моїми питаннями,
Що колись зірвуться із вуст.
Вони нестимуть докори Богу та долі
За те, що не вберегли тебе від цих мук.
За те, що не змусили покохати мене
Того, хто зможе відпустити,
Хто не загубить свого життя,
До смерті нещасливим проходивши,
Вірність зумівши зберегти до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2012
Я напишу для тебе постулат
Про любовні ігри та інтриги,
В яких ти завжди будеш пан,
А я раба твоя навіки вірна.
Я напишу для тебе постулат
Про ночі радості і сміху,
Які закороткі виявляться нам
Для стовідсоткової потіхи.
Я напишу для тебе постулат
Про зраду і невірність,
Яким надав перевагу ти,
Затягнувши зашморг у себе на шиї.
Я напишу для тебе постулат
Про той біль і страждання,
Що змусив пережити ти мене
Заради власних влади і посади.
Я напишу для тебе постулат
Про вдалу втечу і надію
Твоє падіння через енну кількість літ
Узріти хоч одненьким оком.
Я напишу для тебе постулат
Про силу, що загинуть не дала,
Коли спустив на мене ти собак,
Нарікши ворогом народу.
Я напишу для тебе постулат
Про миті проведені без тебе,
В яких вже інший чоловік,
В яких вже інший лідер.
Я напишу для тебе постулат
Про любовні ігри та інтриги,
В яких ти уже не пан,
А я не раба твоя навіки вірна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2012
Моя мелодія душі
Щораз нові акорди
Підкорить внятно без журби.
Моя мелодія душі
Кривавий слід залишить легко,
Чужую душу вже не раз
Безжально насмерть поразивши.
Моя мелодія душі
Для квітки спраглої під сонцем
Рятунок від сіяння знайде.
Моя мелодія душі
Сердечних чвар і голосінь
Причиною вмить стане.
Моя мелодія душі
Мені відкриє
Розпусних благ велику силу.
Моя мелодія душі
Спокусою для мене стане,
А потім рятунком від гріха.
Моя мелодія душі
Не дасть мені ніколи
Про ангелів двох, різнобоких,
Забути до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2012
Наші душі, наче кери, невгамовні хижаки.
Без розваг кривавих марно
Уявить їх на землі.
Всім єством вони бажають в Давній Рим перенестися,
Щоб щодня бої смертельні споглядати з висоти.
Небо чорним вмить стає, та мене це не зупинить,
Я отримую блаженство, споглядаючи за цим.
Небо навпіл розкололось,
Грім стражденний чути всім.
Та ніхто бійців не спинить,
Доки тіло бездиханне не впаде до панських ніг.
Рим для мене лише згадка.
Мені в ньому не бувать.
Та я знаю, що це дійство вдовольнить мене сповна.
Воно нудьгу по вітру пустить, врятувавши від журби.
Та піднесення коротке. Швидко зникне у пітьмі.
І моїй прекрасній музі
Я відкрию шлях прямий до безмежних дум своїх.
Знову вернеться нудьга, хоч її ніхто не звав.
Знову виплекаю зло,
Аби світло ще не раз ніч у день перетворило,
І троянду ніжно білу врятувало від нудьги,
Як мене – від журби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012
Поет пише свої вірші,
Музу ловлячи завжди,
Та мені вона не треба,
Щоб творити на землі.
Я натхнення своє знайду
В мерехтінні трав земних.
Мене в путь тернисту й довгу
Проводжають невиразні
Нотки нового шедевру, заставляючи гадать:
Що мені за музу взяти, щоб не прогадать.
Я не знайду свою музу в чарочці вина.
У розпусті та розвагах її теж нема.
Я знайду її не зразу, обійшовши світ.
І творитиму без музи, відганяючи чуття,
Доки серце не пізнає істину життя.
Доки житиму я тут, доти музу швидкокрилу
Та не завжди вірну ділу,
Замінити мені зможе наша матінка-природа.
Доки підступи вирують, доти я тріумфую.
Доки вітер безпощадно жовте листя розкида,
Доти муза не піде.
Вона житиме у серці, зігріваючи мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2012
Чому я злий, чому лихий?
Бо серденько все плаче.
Чому все щастя не знайду?
Бо доля ями вириває.
Чому ж бо досі ще топчу земну кору?
Не мені вона їх риє.
Все дівчат білявих та невинних
До них вона скидає,
А мені натомість шле
Повій та компаньйонок,
Щоб утішили і допомогли
Не зірватись у безодню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378842
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.11.2012