vasylivna

Сторінки (1/4):  « 1»

Не милує людське око

Не  милує  людське  око
Того,  хто  з  тайстринов,
Попід  хати,  хліба  просить
Та  спить  попід  тином...

Хто  з  голоду  помирає,
Хто  долі  немає,
Хто  тепла,  любові  й  ласки,
З  дитинства  незнає.

Не  милує  людське  око...
Не  поспівчуває...
Сиротина  одинока
В  Господа  благає:

Візьми  мене,  милий  Боже
Із  пекла  земного!
Бо  ніхто  не  допоможе...
Бо  незнають  Бога!

Візьми  мене  від  їх  раю
І  молю-  прости  їм...
Бо  вони  тебе  незнають,
Оці  люди  милі...
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012


Самотність.

Там  де  сонечко  заходить,
Там  де  місячик  встає,
В  тім  краю  самотність  ходить
 Людям  тугу  роздає.

В  неї  коси  до  підлоги,
В  неї  очі  смоляні,
В  каяття  обуті  ноги
І  думки  її  сумні.

З  крижаними  кружевами
Стрічка  вплетена  в  косу.
Серце  стало,  наче  камінь.
Весни  втратили  росу.

І  коли  вуста  холодні
Посміхаються  тобі,
Знай  напевне,  що  сьогодні,
Будеш  в  смутку  та  журбі.

Там  де  сонечко  заходить,
Там  де  місячик  встає,
В  тім  краю  самотність  ходить,
Людям  тугу  роздає.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012


О світе, світе…

О  світ  шалений  і  убогий!
Чому  не  звернешся  до  Бога?
Чому  надієшся  на  те,
Що  жалюгідне  та  пусте?

О  світ  глухий,  із  кляпом  в  роті!
Усе  життя  твоє  в  роботі.
Будуєш  вілли  та  хати,
Немаєш  іншої  мети...

О  світ  сліпий,  несамовитий!
Та  хто  в  тих  віллах  буде  жити?
Поки  доведеш  до  пуття,
Збіжить  піском  твоє  життя.

О  світ,  упертий  та  розкутий!
Страшна,  як  смерть  твоя  спокута.
Дорога  в  пекло-  вибір  твій.
Ти  швидко  котишся  по  ній.

О  світе,  світе!  Схаменися!
Ридай  і  плач!  Проси!  Молися!
І  кайся!  Кайся!  Голоси!
Поки  Він  світ  твій  не  згасив!́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379506
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2012


А у небі- воля!

Ой  життя  барвисте,
Кучерява  доля!
Синє  небо  чисте,
А  у  небі-  воля!

Птахом  би  взлетіла.
Крилами  змахнула.
Я  би  свого  тіла
В  небі  не  відчула.

Я  би  кучеряву
Долю  розчесала.
Заплела  би  в  славу
Й  стрічки  зав'язала.

Я  би  коси  тії
До  землі  спустила.
Я  би  свої  мрії
Людям  залишила!

А  у  небі-  воля!
У  небі-  свобода!
Кучерява  доля
В  цілого  народу.

Ой,  кудлата  доле!
Звідки  вітер  дує?
Якбиж  тую  волю,
Всім,  хто  мене  чує!
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012