| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Істина в тому, що борються до кінця.
Навіть, якщо перемога всміхається ворогу.
Навіть, якщо у руках вже не той автомат.
Навіть, якщо ти сам вже не той, - все одно
[b]БОРЮТЬСЯ ДО КІНЦЯ.[/b]
І тоді, коли руки тремтять чи тривожно стає на душі,
Чи, можливо, по вінця в тобі вже цього пекучого сонця -
Борються завжди попри всі "так" чи "ні"
До останнього погляду в небо, що зайнялося.
Борються не для того, щоб вижити, а щоби жити.
Щоб, вернувшись додому, обійняти рідних й близьких.
Навіть там, де, здається, немає вже виходу,
Борються завжди. Навіть до перших сліз.
І чого б не казав тобі світ, розхристаний війнами.
Що б не кричали услід чи кидали у прірву життя.
Навіть, коли ти залишишся сам серед попелу, - пам'ятай -
Істина в тому, що борються до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554944
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2015
Ця земля прекрасна попри усі незгоди,
попри усю ненависть, попри війну і дим.
Ці люди... ці люди справді-таки чудові
попри їхні маски, попри чужі гріхи.
Ця земля блаженна, хоч скільки у ній тривоги,
хоч скільки у ній мовчання, крику відвертого, сліз...
Хоч на роздоріжжі, хоч на перехресті тепер стоїмо ми,
земля ця божественна попри окопи снів.
Земля ця єдина, земля ця назавжди й навіки,
земля ця кохана, для нас вона в світі одна.
За неї вмирали, за неї ще будуть вмирати,
хоч скільки смертей ще жадає Всевишній від нас?
І скільки терпіти, скільки нам ще терпіти?
Скільки ще часу "боротися до кінця"?
Земля це прекрасна попри всі "за" і "проти".
Земля ця єдина, без неї і я - не я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
А може переплетення доріг це ще одна
байдужа випадковість?
Відкрите серце і закриті очі...
І десь рядки складаються в душі.
І як тепер мені тебе назвати?
Чи драмою, чи долею, чи мукою?...
Так хочеться завжди тебе чекати,
але я знаю, що забудеться-загубиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
До божевілля витончене "я"
ішло по вулиці старесенького Львова.
Лив дощ. "І справді, як з відра" -
подумав хтось з країни перехожих.
І різнокольорові парасольки,
що на мольберті малював художник
приховували так багато звичних слів,
таких, як "дякую" й таких, як "прошу".
І пахла кава звуком рідних кроків...
Три киці, що сиділи за вікном
раптом похнюпились - повз них
пробігла дівчина із від образ засмученим пальто.
І хтось у слід їй крикнув :"Зачекай!"
і задивидився хтось в зелені очі,
і хтось її так ніжно обійняв...
"Пробач мені " - їй шепотів художник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Моя любов сидить на відстані руки.
Ви скажете, це близько? Ох, даремно.
Це так далеко, справді, так далеко.
...А він сидить на відстані руки.
Між нами кілометри чужих душ,
усмішок, слів, ночей і листування.
А все ж, скажу спасибі за чекання.
...Між нами міліметри чужих вуст.
Між нами тисячі дощів і кроків,
між нами стільки ще прихованих образ
забутих й незабутих вже не раз.
...Між нами сотні-тисяч зайвих звуків.
Між нами втома подихів і фраз,
забутих днів, людей і тиша міста.
А ще між нами - вічне то "але"...
Але воно не вічне. Вірю, що не вічне!
Між нами ще багато перешкод
і ось чому до тебе довго йти...
І ось чому ти ніби близько, та далеко,
хоча й сидиш на відстані руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Ти не забудь блаженну мить чудову,
Коли весна вдягалась у журбу,
А ми гуляли ввечері з тобою
Під ту мелодію красиву, та сумну...
Ти не забудь весняні передзвони
І шепіт трав, і музику дощів!
І зорепад, що вигравали зорі,
І ті слова. що місяць шепотів.
О, не забудь що говорила осінь,
Що нам співала ніжно та весна.
- У серці моїм завжди буде просінь!
- А у моїм завжди буде зима...
І час минув, і розлилися ріки,
І все минуло - ось таке життя!
Та не забудь блаженну мить чудову
І дзвін весни, і музику буття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Літня ніч. омита зорепадами,
Вдягнута у плаття із зірок.
Скільки у тобі прекрасного!
І до тебе лиш єдиний крок.
Я вагаюсь. Що, якщо втечеш ти?
Ну а я, зробивши крок,
Буду так і мріяти про тебе
У палкому сяєві зірок.
Ні, не варто. це лише фантастика!
Божевільні мрії й більш ніщо!
Ти - цариця нашої галактики
Ну а я... й сама не знаю хто!
Ти все бачиш: хто має родитися,
Всі слова не щирі, душі тіл...
Ну а я в житті боюся загубитися,
Та для мене небо - суходіл!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Літня ніч. омита зорепадами,
Вдягнута у плаття із зірок.
Скільки у тобі прекрасного!
І до тебе лиш єдиний крок.
Я вагаюсь. Що, якщо втечеш ти?
Ну а я, зробивши крок,
Буду так і мріяти про тебе
У палкому сяєві зірок.
Ні, не варто. це лише фантастика!
Божевільні мрії й більш ніщо!
Ти - цариця нашої галактики
Ну а я... й сама не знаю хто!
Ти все бачиш: хто має родитися,
Всі слова не щирі, душі тіл...
Ну а я в житті боюся загубитися,
Та для мене небо - суходіл!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Не залишай мої слова на самоті,
Не ронь свій погляд кожен раз додолу.
Ці всі пісні співаю лиш тобі
І лиш тебе чекаю, йдучи у дорогу.
Не залишай любов мою в журбі,
Хай весни будуть променем надії,
Щоби гроза у вітряній імлі
Не знищила мої палкі надії.
Не рань мене скупим своїм мовчанням,
Не залишай мене одну, як сироту.
З тобою світ наповнений світанням,
Без тебе тихо лину у журбу.
Промов лиш слово ти мені єдине,
Єдине слово, ніжне, як вуаль,
Нехай мій усміх знову буде щирим,
Нехай розвіється моя гірка печаль!
Не залишай мої слова на самоті...
Не ронь свій погляд кожен раз додолу...
А весни всі співають лиш тобі
І квіти гнуться лиш тобі одному.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2012