| Сторінки (6/567): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Зашкалені емоції...людський сказ.
Мовчання...роздуми Всесвіту.
Невідоме...портал мрій.
Брама...мить часу.
Кінь...сила відчуттів і мя́"зів.
Календар...неперевершена глибина сумнівів.
Тім"я...наковальня дум.
Одіжа... лушпиння витрат.
Банк...грошовий портал в нікуда.
Справедливість...совість без плям.
Гордість...кущ який ніколи не виросте деревом.
Гнів(зліість)...незмірна шкала невинайденого прибору.
Зміст ...наповнений цебр.
Сито...запобіжник заходу.
Біль зі середини...тайфун без імені.
Роздуми...ребуси з кодом.
ХВОРОБА...зомбострах.
Слова...отрута і мед.
Вирок...прошарок долі.
Рілля...овдовілі думки.
Правда...надприродні здібності їжака.
Болото...пересторога спокуси.
Терня...розумне виживання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Раніше стогнали воли
тепер стогнуть люди..
Раніше скрипіли вози
тепер скриплять хорунгви.
Раніше співали" ой у вишневому саду"...
тепер"пливе кача"...
21 століття пекельне війни багаття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Знаю календарну дату,
хоч прикрив її собою кінь
з блиском каштану жовтня.
Не знаю,чому дивишся мені ввічі
глибокими очима дзеркалами,
з вуздечком долею накинутої на тин
з верби вічності,що вдивляється
у глиб ночі водяної гладі Неба.
Сумний день,виміряв міжсезоння туману,
портали незвіданного смутку
і густоти розчарувань
старечих дозрілих мрій.
Дрібними кроками калошочасів
наміряно веслами віків
любові і ненависті,
труйної дуальності хаосу,що
рве мізки часоплинність де після
кінного скачу по шахматному полю
джекпоту,чи повного фіаско долі
оповитою павутинням мокрих днів парадигми.
Не знаю дат,що під падолистом відчутів
чорного мороку сірого Друїда,
блукають скелями вічного дихання
каменю блиску сонця і заблудшої
інтуїціі тіла Всесвіту поіменно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Мовчання...цінний лікувальний опіум.
_______
Пустка...невизначений об"єм думок.
_______
Не віком визначається життя,мудрістю.
_______
Чужі вікна,чуже життя,квіти на підвіконні,
його занавіски.
________
Таки солоніша сльоза за сіль на рані.
________
Довге омріяне,застарівше теперішнє.
_______
Фото...слайд пам"яті.
_______
Роздуми...позитив руху часу нашого пізнання себе.
_______
Біль...ін"єкція в лінь.
________
Багатограність...велич душі,яка і незнає про це.
________
Потік води...інформація від тепер на колись.
________
Усе замшіле таки почне квітнути,якщо поливати
добром і любов"ю.
________
МОВЧАННЯ обгортає Всесвіт,наче крики гучномовця.
________
Краплі дощу по шибках...азбука морзе із неба.
________
Для життя незбагнена лиш смерть,все інше
можна пережити.
________
Між тим і іншим є пауза дозавершень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Так пусто на душі
Серед хрестів мовчання,
Так гучно від стрільби
Згорає день в надії.
Так смутно у ночі
Чиєсь дитятко плаче
Пече у ноги на стерні
Згорівший хліб з рук ката.
Так сіро-мутно в день
Туманом вкрило небо
Сльозами повняться річки
І КАча плине із синами.
Здимілий сміх,зітлівше щастя,
Мовчання тінів між хрестами
Прийдуть до ката раші
Помстою примари...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Лабіринти у небі
Лабіринти внизу
Печери,гори,хребти
Сон рухає в них
Безкінечність вражає.
Шахти,штольні,пласти
Мохом пороше каміння,
Ожина вплела колючки
Поміж зітлівше лихо.
Лисиці,білки,тхори
Над... щось з Вище
Судини землі в глибині
Розгадки трикутні зверху.
Радощі ,сльози,сміх
Блискавки гучно об скелі
Піщинка на гребні із дна
ВсесвітІ перлами сяє.
Зорі,світило,блакить
Світанок парчами зіркає
Сонце нічних променців
Тексти повзучих змій
Шипінням стирають сни
Дивно, і пам"ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Не шукай у чужих вікнах правди,
зітри паморозь на своїх.
*******
Є горобина.яка своєю дозрілістю плодів
рятує птахів від голоду,а є брехня,що чорнить
плід ще до його зрілосі.
********
Мудрість...вінок Неба на голові,який квітне.
********
Хоч в брід,хоч по суходолу,дійти мусимо,
така програма життя.
*********
Всесвіт ніколи непостійний,його дуальність не
несе в собі абсолютного народження
і абсолютної смерті.
*********
Стоїмо над прірвою,а ближнього таки поїдаємо.
*********
Ніякий страх,не поставить людину на коліна
перед любов"ю.
**********
Шукаємо істину,і не здогадуємось,вона в нас.
**********
Колии жінка мовчить якій є що сказати,
її тиша приголомшує .
***********
Поспішний висновок мотиву зла,завадить якості добра.
**********
Людина є більш ким вона є,але менше ким себе уявляє.
**********
Не шукайте свою заходимість у чужих вуликах,
там гіркий медонос.Свої медоноси шукайте у диких
дуплах,щоб відчути отруту в його солоді.
**********
Забагато у малому не буває,от мало у багатому безмеж.
***********
Страх не можливо запускати у себе,він руйнує цілісність.
**********
Поки думаєш,що завтра буде краще,то знай ,що сьогодні
можливо. найщасливіший твій день.
**********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Сливи спілі,люди зрілі
Сорти різні,характери нетипові.
Смаки багатогранні,
Погляди багатопунктирні.
Кольори насичені,типи різношкірі.
Форми круглі,еліпсні,
Статі гладкі,худощаві.
Види фруктові кісткові,
Нації ссавці вище покладні.
Плоди літні,осінні
Люди постійні.
Сорти вдосконалені,
Особи цивілізаційно розвинуті.
Слива дерево дозрілості,
Людина древо сутності.
І те і інше корінням глибше
Гіллям ввись тягнеться,
В небо з надією дивляться.
Однаково за життя боряться,
одним киснем дихають...
І сливи і люди смертні,
Мають стимул відродження.
Живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Бувають люди-птахи,що мріяли літать
Бувають люди дикі із формою племен,
Вони самі собою такий їх дикий ген.
Бувають люди знатні,принадами фінанс,
Бувають аферисти,скажені,милі,хитрі,
брехливії,як лис.
Бувають люди світлі,що сяють,як ліхтар,
Первинні,старовинні із думкою і без.
Бувають звірі дикі, що криються без меж.
Бувають люди оси,що вжалять і живуть
Посеред рою бджолів бувають люди-трутні,
Не трудяться гудуть.
Бувають знамениті,слідами із епох,
Безрамні але чисті із музою мистецтв.
Бувають люди-нЕлюди,як похибка землі
І в цій програмі сутності прожити або ні.
Бувають люди добрі,байдужі , злі,і ядовиті,
Тихо скриті і просто вірні дружбі веселкою небес.
І зовсім є недивним,бувають муляжі,такі
Собі людиноньки,підступні,жадібність,як честь.
Таких ви стережіться,бо ходять поміж нас.
Бувають люди янголи,що світяться і вдень,
І сонячні ,і теплі зігріють повсякчас.
Таких би нас побільше,між темнотою зла
І зміниться планета всеблагою любов"ю
сіятиме вона.
Ми всі творіння Божі,комусь колись і родич,
то вже забулось десь,і різні до несхочу,
чи брат,сестра чи сват,така собі полеміка
Та код єднає нас,ми гості всі, на матінці Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
Відболіло,відзоріло...
_ Вщент
Погримує,підблискує...
_Тепер
Сльозами,дощами...
_Відійде
Терпіння,мовчання...
_Всупереч
Дозрілість,мудрість...
_Роки
Задощіло,загрозіло...
Мить.
Не кінець,не початок,рух вперед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Падайте зорі,падайте
зараз ,десь,тут.
Вкотре стою в зорепаді
Крихти жаринок в мені.
Падайте зорі,падайте
Іскрами поміж ніч.
Сонних в собі присипляйте
Подібних собі засвітіть.
Падайте зорі,падайте
Поміж верби у гладь водяну.
Поверненя завтра не буде
Спалити шлейфом пітьму.
Падайте зорі,падайте
Зоряною парчею до ніг.
Сотні галактик енергій
Підніжжям невидимих меж.
Падайте,падайте зорі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885768
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Ти чуєш,як вітер наповнює сили
Змітає все на шляху?...
Могутність...
Децибели в приборах
вітрила у всесвіту на слуху.
Ти бачиш,як води всесильні
Підняли пісчинку із дна?...
Сила силенська...
Вона понеслася в стихіях,
А спокій в коралі знайшла.
Ти видиш,як небо зганяє
хмари у грозу крутизну?...
Незаймане вічне...
І в тому своя є потреба
Вмити хтиву неправду
Влучити в нею вогнем!
Ти відчуваєш запах озону,
Цей видих настоЯнних небес?...
Чистота...
Помість гріха і причастя
Душах омитих крихтою хліба
й вина!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Мій Всесвіту коханий
З Тобою в дружбі безліч вік.
Я у тобі,а Ти в мені назавжди
До нас немає й діла,
Хіба що макам польовим.
Вони ревнивиці завзяті
Свободолюбчиві завждИ
Красою бавлять ,поглядом зіниць.
А що мені,Ти завжди поруч
І доторк чую у собі.
Спасиіб,Всесвіту коханий,
Ти друг вірніший всяких всіх.
Ти чуйний до невсякого стерпіння,
Твій поцілунок душу стрепене
Мені байдуже до розмов чужинців
Поки прозріють і почують
Майбутнє з праху віднайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Докруж краси й сльоти
Невпевненість і зрада
Є миті,що ось тут і вже
Зупинка і відкриті двері.
Та врешті знову сквозняки
І під ребро всиляють списи
І шиють рани брехуни
Все безнадійні суті.
Поміж холодної сльоти
таки розквітли дикі маки,
А кропива́ і будяки
Лиш пудало для квіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020
Вираз обличчя...незакінчений портрет Всесвіту.
*******
Точність науки ніколи не стане досконалістю
мудрості первозданного.
*******
Не смерть чатує нас,а ми своїми вчинками її.
*******
Подруга буває,як півміри вашого Я,але меншої
сили ваших вчинків на двох.
*******
Технічний прогрес втягує сучасність з космічною
швидкістю,йому байдуже до честі буття.
********
Думки і слова мудрого є приборкувачем сили
і рівноваги важелів.
********
Всі аксіоми сходяться в одному,ми відбитки минулого
з послідовним розвитком їхнього часу.
********
Хочеш напитись води з чистого джерела,вичисти душу
до блиску поверхні в ньому.
*********
Всяка неповага людини до природи,заганяє себе
в її помсту.
**********
У кожного своя піраміда,і кількість сходин на ній.
**********
Види прайдів тварин ніколи не друзі,та більше своєї міри
не заберуть один в одного.
**********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Воля і свобода-два крила,що підіймають долю
над її сподіванням.
********
Суєтність...ще одна вада успіху задуманого.
********
Мрія...один етап пізнання Всесвіту і його відношення
до нас.
********
Не всякий рій мед.
********
Мутації...похибки нашої діяльності і всезнайності
в цілому.
********
Вистояний кагор...единий проміль визнаний Богом,
через кров свою.
********
Оптика... код збільшеного виміру Всесвіту.
********
Око...об"єктив зовні себе.
********
Пустота думки...закам"яніла стоянка епохи.
********
Сон...медитація ночі.
********
Егоїст...раб незрілої совісті.
********
Байдужість...чека в руках себе.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Тутешнє все поміж рядками
Із прози у онлайн думок.
Вмокаєм пензлі мріями мазками
Верлібри мудрості...пером.
І чуєм стогін потойбіччя,
А видаєм за сон собі,
Шукаєм між...противоріччя
І значень не даєм рокам лічбі.
І знову у ріллю ступаєм
І сіячі ,і косарі в одне...
Пройдуть роки,безмежжя
вистоїть в полині,
повернемось вже журавлями,
І ключ наш, істина з глибин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871152
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2020
Ніщо непередбачене у світі
Ні мох,що камінь ним обріс,
Ні зірка,що згорає стрімко,
Ні квітка,що в пустелі зацвіла.
Ніщо тепер завинувати долю
Вона сполохана крізь сон,
Душа і не закована в облуді
Та ще невивільнений птах.
Ніщо непередбачене...Хоча?
Минає все і сон минеться
Земля у Вічності боржник.
Нам не судилось в рІку
увійти аж двічі,а світом
передбачено таке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871132
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2020
Не знаю,що втомило час
Шалено він проноситься повз нас.
Ми невидимки вироку німого.
Не помічали ні у чім загроз
В"їджали у тунелі із пихою.
Не знаю,чи зупинить скрегіт нас,
А чи поставить на коліна?...
Спасіння,ця соломинка у руках,
Господь своїх не кине й на хвилину.
Молімся,люди,це наш шанс
З жагою вимолить прощення!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2020
МИ більше щось,як створення ідей,
щоб витрачати вічність для ілюзій.
******
Відплач і відболи,коли нестерпно гірко,
Коли у підребір"ї всунули списи.
Лікуй добром,задмухуй сміхом
І спис деревом проросте.
******
Хай буде мало,просто дрібка
Та буде істина міцніш міцна.
Брехню,що гниллю чорноточить
Посипить білим взмах крила.
******
Здається чужий час
проноситься повз нас.
Чужі місця в зловісних
авто,потягах у небі.
Та всі ми є учасники життя
не виграного в лотереї.
*******
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867469
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2020
У кожного своє волання,
Своя полеміка і піст.
У кожного своя тональність,
Своя молитва,гріх.
У кожного свої пастелі,
Своя рілля і врожаї.
У кожного своя ментальніть,
Своє причастя і свій міст.
У кожного є розум в ідеалі
І голова на його вміст.
Та тільки гордість
на кінець в початок,
немає рівних по собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2020
Коли на тебе падають сніги
І громові дощі змивать втому,
Ти підставляєш свою суть,
Збагнеш, а мить вже за спиною.
Коли нап"єшся з джерела води,
Зірвеш плода зі свого саду,
Відчуєш відпар від землі
Відвернишся,мить неповторна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2020
Наче іду своїм шляхом,
А під ногами чуже каміння.
Не озираюсь, календарі зігнилі.
Знаю,попереду драми і глина.
Наче дійшла,вершина поруч,
Піднялась,чужинцем обжита.
Іду,каниці,мозулі в підошвах
Доля не сон,збиті вершки
З гірчаком і перцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2020
І зима не зима
І смуток сам по собі,
Як добре,що він окремо
Залишиться в гнилому пні.
І грози не грози
Весняні в зимі дощі.
Веселка знеслась над містом
Мешканці досі на роздоріжжі
В яві і не в сні.
І ми не ми
В часі і поза ним.
Живем на вулканах
політичній імлі.
Для москалів зловісних
"біомаса"?...
Для націоналістів з великої
літери Ми Нація,
Нація України Ми!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2020
І знову у початок ця буденна тиша
З осінньоі печалі і жалів
Вона зворушливо тонким зучанням
В день і вно́чі,дире оголине єство.
Ця тиша вітру, простору і неба
Вібрує тятиву в кудись
Немає більш ніякоЇ потреби,
Як зупинитись в ній, послухати себе.
О,тиша,як дзвенить ця тиша!
З усіх дзвіниць у ввись,
Збирає сіль подолами узвишшя
І випадає в океан пречистотою у віки.
Ця тиша непорушна,дивовижна!
Німа на дотик і незрима простакам,
Усмоктана у заметіль зірок найвища
Ти дихаєш ще тут,а відчуваєш іі Там.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854575
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2019
сходи...епохи
Поверхи...століття
Драбини...віки
Поміж ними.посеред нас,аби як,аби так,
Ми; своі,чужі,інші,невідомі,колишні,теперішні,майбутні...
важкими думками супротивними днями,чорнильними
ночами по сходинках,до верхів"я по щаблинах,
поверхи над поверхами кістками вглиб.
Печери,паралелі,аксіоми,теореми кудись зірками,десь.
Дельфіни,кити дном океанів і нам туди б...
ДНК задрімали гаптованими слідами галактик,
шляхом зоряного молока.
Корінням вглиб ядра.гіллям до сонця,листвою до вітру,
плодом до сходу.
Епохи...сходи закамянілих нас
Століття...замшілі цвіллю стіни висоток
Віки...зламані кістякові щаблини недосжних вершин,
межують,пересікаються,скиглять,завивають вітрами
між тріщин скель,між пальці замуфікованих незнаних
колишніх і байдужих нинішніх.
Хіба,що нам до того?Найголовніше мерзене теперішнє,
а що на потім,не наш гомін?...
Гольфстримом,та ні,ні...Силою цунамі,нейронами недосяжного
в мізках S O S!!! сльозами пересохших рік,
морями утопленими в нікуда плаче навзрид земля .
Прахом засихають пеньки прадавньоі мудрості прапращурів
вирубаного нами лісу,вогняними язиками в попіл,
не виміряне досі,що тримає стовбами ще нас.
Проваллям осипається брехня з викачаних судин землі.
Херасимою,Чорнобилем навзрид,навіщо?...
Вижухло тлінно,видимим і не видимим застиляє простір вдиху
і прозорість дій до межі.Скилетами ліси,мутацією живе решта.
Пагорбами,горами завітряні пісками глечики мальованих богами мрій.
Сольовими стовбами,розвіяним попілем зачерствілими пластами надій,
править невидимий цезій,плутоній привласнений недолугами людьми
собі навіки смерть.
Сходами...тіні,тіні,мрак
Поверхами...протяги,пустота,німота
Драбинами...душі,душі,душіі
самозречені обдаровані,вбиті неупокоєні,
божевільні,нездарі і творчі,озброєні і безсилі, виє тишею
забутий стук їх сердець.
Сходи,сходи,сходи в кудись...
Поверхи,поверхи десь...
Драбини,драбини ввись...
Здаро,не визначено бездаро придумано людьми.Нам,собі,
до нас,між них глибиною ріллі епох,століть,віків і після нас руїнами
до пришестя іх.
27.09.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2019
Не топи в мені свічу голими руками
І не малюй замерзлі квіти на вікні
Я так давно восковою вже стала
Твоїх живих із холодом зіниць.
Не кохай холодною любов"ю плоті
Цілунком із замерлої жаги
Я стала кригою жоржин
В твоїм саду під сонцем
Кому судилось розтопить її?.
І не торкайся уст словами
Вони брехливі,як всі міражі,
Я стала мертвим тим коралом
Серед буремності безмежної води.
Чи зацвіту,чи запалаю знову
Із Всесвітом у холоді обійм,
Вернись у щастя митю, а не тінню
із туману,гарячим,як колись, живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019
Не кожний вірш примірка забуття
Не всяка фальш за розміром буття
Не кожна правда є брехня.
Слова вирткі на тонкості звучання,
Переконання бачення суєтності суєт
Не випадає із біблійного писання.
********
Не всяке творче земне
Не всяке земне,бувале
Поміж тріщин задубіле
Задубіле вічне дерев"яне
Раз на всі віки цвітом оживає
********
Не дайте гріху затоптати душу
Не дайте душі не почути себе
Не дайте собі лицем упасти,
Вмитись просто,зміст в собі
віднайти через віки.
********
Одноманітність капище зізнання
Гори не перейти у крок
І по орбіті сонце,місяць
Їх зустріч повний крах.
*********
Аркуш паперу і олівець
Затерті фрази та не кінець
Думки нескінчені і не пусті
Розумію,пів світу тінить,
Визнаю,суєта без границь,
Закон...щастя мить.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Ця пустота помішана з печаллю
Такий собі не сонячний коктель.
Ця сірість втиснута в убогість
Кругом бомонд,реальністю в туман.
Ця пустота з зими не вийшла
Весна не вдома,п"є на будершафт.
Зима з проталин лебединим кличем
Проміння тисне смуток вдаль.
Ця пустота зцілована чужинцем,
А в ній душа підбитий птах.
З неволі вирветься жар-птиця
Свобода, то безмежний шанс.
О,ця зпустошеність кохання
З чекою зради у руках,життя
не казено у феї,а відзеркалення
себе фонтомний час.
О,ця мембранна пустота
Із імпозантним видихом у космос
Зіниця поміж брів"ї у чола
І місія твоя бере початок.
О,ця зависша пустота
Тобі уже і не подруга
Ця твердь свободи,щось із небуття
Не виверне і вивороті честі.
18.03.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2019
Моя душа,здається пташка
Коли її не зломують крило.
Для неї вирій,то лиш казка
І дістаєш зерно із плов.
Моя душа,здаєься арфа
Коли жахи не рвуть струни.
Звучить псалмами дзвінко,
А ворог вже біжить кудись.
Моя душа,здається квітка
Коли мороз не зковує весну.
Цвіте вбирає сонця барви,
А плоть лишень,одіжа для душі.
Моя душа,здається джерело водиці
Коли незакида камінням і його.
Напоїть і наповнить сили
Та я лиш крапля із буття всього.
Моя душа,здається жар від сонця
Коли немає із -за хмар"я гроз
Зігріє,обласкає ночі грішне
Кротам сліпцям не зрозуміти і тепла.
Моя душа,здається,то дзвіниця
Коли не грішник,а святий на ній.
Лунає дзвін,вростає в війни
Та не почує лиш глухий.
Моя душа,то мамина колиба
І батькова стежина край села
І пам"ять,гарбузові лиця
І попіл незітлівшого звена.
Моя душа,напевно,ні,я знаю,БОгослушна
Хоч і вітри ламають всі гілки.
Життя і пекло ,і квітуча вишня
Вся м"якоть солод,а кістки то плід.
Р.S.
Мені і не здається,я сама собою
Душа в мені і не одна,а дві
Комусь і не під розум осягнути
Ну й що дива,я не усі,а ви не я!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829365
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2019
Тобі моє п"єсо,актори
Тобі моя римо,слова
Тобі моє доле,терня й чорнило
Всі клякси зітреш ти сама...
Тобі моє сонце,заграви
Тобі моє радосте,гніву забави
Тобі моє сцено,міфи і драми
Мотузка антрактів у тебе в руках..
Тобі моя тишо,думки внегамовні
Тобі моє зоре,моє недосяжне
Тобі моя оде,одна з непристойних
Не знала,а іншим до фені,душа її чарівна!!!
12.02.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2019
Ця тишина така гучна
Мембрані звуки всіх галактик
І стогін сірникового життя
У тишині згорає наче факел.
Ця тишина така дзвінка
Відлуння чистоти польоту птаха
і тяжкої ходи буття
Зітертої підошви в клоччя.
Ця тишина така терпка
Від її цвіту і до плоду в пору
В ній мліє у думках душа
Вдихає зкриту глибину єства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821118
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.01.2019
Чи треба нам тієї дУрні,
Щоб впасти в екстезі момент,
Чи то фантазія салатів творча,
Чи то покора внутрішнього дна?...
Чи треба нам оправа злата,
Що прикрива ажур,чернезну злість,
Чи то добра пухнастість слизька,
Що шашлем точе,переточе нас?...
Чи треба нам максималізм дорослих,
Коли по дурі,ми ще дітвора,
Чи то історія перебраних дідів морозів,
Чи смерть дитини у собі,аж до нуля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821117
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2019
Одвічне питання...
Для чого?Кому? Навіщо?
Відлуння пустоти камяного колодязу страти.
Незакиданого ніким просто неба,просто
посеред густого лісу,ця кам"яна пустота обросла
мохом - віками,розрите дно кротами-сліпцями,
вивчена ходами ласиць,стоїть привидом замку століть.
Холодний морок залазе під шкіру і витягується
думками-снами,встелиними грибами незвичного
росту таємниць.
Хай що,та ця зелень надприродного яскравого кольору
не видала жодних слідів ,що застигли в цій пустоті віків-страхів.
Барвінком стелиться до Брами часу за семи замками,де
мертве-живе,живе- невмируще.Де снопом вічності світиться
час крізь темінь епох.Де тіні не тіні,де шлях молока
розливається зоряним сяйвом потойбіччя і ховаєтьсяв
ходах колодязя неба,зачерпає ковшем спокою пустоту страхів,
що переходять в свободу незвіданих,здавалось,
пустот сухих колодязів незруйнованого ніким часу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820066
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2019
Ви бачили очі у щастя
Їх колір із глибин,
І форма без мутацій
В них особливий блиск.
*******
Сон...ти ньому ангел-рибка
І не знурюєшся в глибину
Цей сон тримає косморівень
Допоки сонце б"є у тьму.
********
І ти не ти,і тінь не я
Чийсь погляд в спину.
Сферичний б"є розряд.
Ти із межі у межі,
а вже пунктиром я.
********
Океан,берег,горизонт
Кроки,пальці,пісок...
Ступаєш...краб ад"ютант
Кусає пяти,рве плоть.
Шум,прибій,штиль...
Кров із водою,вже не біль.
**********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2018
Піду я дикими стежками
Де поле маки постріляли
Де не ступив би ліво,право
Там сонце палить краї.
Піду у гори до вершини
Де душі звалюють лавини.
У межі де мольфари злидні.
Там зясь...і брами не відчинять.
Піду де дикі бджоли
Меди сотують із полині
Мені нектару жменю з нього
Тебе відпою,як дитину.
А світ зчарую в добру пору,
Щоб не волали люди хижі
Щоб Ангел колисав дитину,
Щоб дике стало все смеренним,
Щоб трутні не валили бджолів,
Щоб зуби карієс здолали,
Щоб люди шкури вовчої не одягали.
Піду ж кажу,піду вже шидко
В печеру хай же буде низько,
Та в них я святість віднайду,
Бо чистоту туди внесу,
Добуду там водиці жменю
І оживлю,що в вас вже вмерло.
Святого Духа крепість вічну,
Що навіки у склепах міста.
Востала віра і довіра і
об"єднала всіх любові сила.
Піду я знаю не дарма,
мозолі в кров,то просто знак.
Все кровоточить тлінне,тлінне
Без батогів возкресле мильне.
Я вже в дорозі поготів
Почала з себе,з диких місць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2018
Цей біль прожилками у зими
Нерозумінь достатність пілігрим.
Ти у мені сніжинками надії
Я у тобі невІдома всяк час.
Цей біль примерзлим терпким терням,
Немолоде вино і невідстояний налив,
І не п"янить,лиш дограє проміле,
І нев"язкий,як жижа з під вина.
Цей біль прорве, нагноєний фурункул
Без скальпеля в наркозах днях.
Всі помисли чистіші бінта.
Стерильно я бінтую рани в них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2018
Лягають сподіання на папір
Хай так сплітаються у рими.
Десь холодом повіє за вікном
Душа палає промінем.
Цей морок випалить свіча
Вогонь її із благостей Предтечі.
Я грішна,о брутально я грішнА,
Очисти Отче, тлінне й вічне.
Метуть сніги, терпінням хуги
Вітрисько заганє страх в чужі краї.
У тих садах цітуть магнолії і сливи
Колібрі,як живиця поміж них.
Мені так вільно,поміж вільно
Коротка мить з літопису множин.
Стікає воском свічка -днина
Нема межі снігів й садів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818208
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2018
Сьогодні шоу,аукціон
Розпродаж душ всіх черствих!...
Немає срібників чи медяків,
Беріть навмисно,їх,задарма?...
Іх чорт всіх путами зкував
Всім байдуже за їхню участь.
Палач торги вистукував щораз
за мічені і черстві душі.
І простір враз заполонив
не стерпний плач і смрад за димом.
...Ось лот під номером один
заїржавілий сміх-Ха -Хі-Ха
Не одну душеньку звалив
холодний постріл.
йому і не боліло й не пекло,
не смикалась рука на спуску,
Та тільки сміх помішаний з гріхом,
перекотився у скажений регіт.
...Та ось вже на кону лот номером
і два і три,невігласи у вовчій шкурі.
До смерті гвалтували жертв
Не понесли і кари...
Той лот,що має номер п"ять,взяв мзду,
Скропив він руки кров"ю, та жадібність
вдавила і його,тим і себе підставив.
Четвертий лот і номер шість,і сьомий,
і дев"ятий,убивці рідненьких батьків,
і "звірі" дітовбивці...
Не відрубали їм копит,
бо суд вершило кривосуддя.
І безліч,безліч тут цих душ,
тягнули руки до спасіння,та
грізний вирок різника,все виставляв
на показ всі гріхопадіння...
...Он там,що за котлом,десь в черзі
тисяча сімнадцять,створив собі блудоване
життя,і думав що хрестом його
Содома І Гоморра...
Скалічив жінку не одну,кидав дітей
сиріток,кому тепер,табличку ти
свою,піднімеш,тінь лиш чоловіча?...
Ніхто ці душі і не купував,і не молились
в храмах,забули ,що вони були.
Та їх кидають всіх в котел
під склом тримірним...
Ця мить відкрилася для всіх,
як чорної смоли купель безжалісно
їх топить,палить...не стерпний крик
і вічний плач там виє.
А вибір був і він звучав,для тих
хто вміло слухав.
...Та ось дивись,он там в тіні,
де світиться лучинка,навколішки
стоїть монах одним один.
і молиться так слізно й гірко.
Та є ще тут земний в нас час
до Другого Пришестя,не гаймо
а би як, його,щоб не були
ми лотом душ на показовім пеклі!
18.08.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018
Безлика і безсонна ніч
Тягуча в липкості думками
Видніється дорога в ній
Корінням вросшими хрестами.
Вони рясніють з датами
на них і ночі, і світанку,
Напрочуд,світ хотіли
з ніг на голуву змістить,
Та тільки сивина у спадок.
Та хоч би де, метнулася зоря ?...
Це небо,наче поле битви
Чорніє хмарами привад
То сонно забіліє у овиді.
Пуста сьогодні ніч,пуста,
Переплилась печаллю і безсиллям
Згорнувся і чумацький шлях,
Зависло полотно думками.
Годинник вічності жених,
І стрілка наречена і рабиня часу
В мажорі рухають цю тлінь
І цокають у скрите тім"я.
Ще колесом у оберті земля
І пам"ять ще гортає "надвечір"я" книгу
Залишеться ця ніч,як сирота,
Не відбіливши і думки,
І вижухлу вже черствість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018
Таке низьке і таке високе
Таке мілке і таке глибоке
Таке далекоглядне і таке близоруке
Таке яскраве і таке сіре
Таке біле і таке чорне...
І рілля поміж квіти,
І веселка посеред грому
І біла чапля посеред болота,
І таке чесне і таке брехливе
Така простота і така недовіра...
Між небом і землею є путь
Торований не нами,він знає,
що без болі немає радості,
без сліз немає щастя,
без гріха немає причастя...
Сповідь немає похідної,
вона перед БОГОМ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2018
Залиш мені ,себе собою,
Залиш,мене мені!...
Цю радість,що завісла у ночі,
О,цю пустелю Неба
З барханами ще невідомих снів.
Залиш себе собі,
З походженням вулканів
Із магмою нейронів у тобі,
Живи самим собі,із вольтною дугою,
Допоки лава вистоїть живим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2018
Тебе у собі я залишу віршем
Можливо прозою зими
Та оду почитаєш німбом
І не торкаючись рядків...
Не знаю,що тут є важливим
Чи кисень,чи вода,чи гріх?,
Та знаю точно,таїна між нами
Залишеться у лабіринтах днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801606
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.08.2018
Жах стриже вівці-дні.
Безсилля падає вовною.
Надії плетуть коцики мрій
Кольоровим теплом життєдайних.
Радість толоче в макітрі сміх,
П"єц дихає димом предтечі.
Скільки мештами збито доріг,
Та мудрість суляє упертих.
Намети снігами,величності дій
Дістались всі опіки серцю...
Бездоріжжя згортає глевкий сувій
Спогад зганяє не стрижених вівців.
01.08.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801604
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2018
Посеред життя будні
Посеред буднів буття.
По еред літа осінь
Посеред зими весна.
Від потоків в океани
Від штормів у штиль,
Отак клигаєм у вічність
Будуєм і руйнуєм мости.
************
*****************
Хто його знає,що краще
Жити чи вмерти?...
Ймовірно,не просто,
Царство Небесне?...
Можливо ми,можливо
тепер,колись,розглянемо
цвітні реалі,чорно-білі тіні
все,що жило і перезріло.
*************
*****************
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2018
Моє перехрестя у полі у маках
Між небом кудись в горизонт.
По ньому іду долю стрічати
З кінця у початок і знову в кінець.
По ньому бреду в черевичках
між лавром, і босоніж по тернях в полинь.
Долаю цвяхИ, і кострубатість,що
наслоїли вітри у віки.
Це перехрестя з самого початку
кріпило скелет у мені і обростали
тканини на м"язах,зповитою пам"ятью днів.
Моє перехрестя поміж споришами
Вже виріс на ньому атлант мій горіх.
Його посадили із прадідів діди,
а плід я вкушаю,як гріх.
Моє перехрестя обпалене вітром,
де птахи літають повік.
Стою я на нім стареча,стареча,
душа,як подвійна і не зів"явша
Вслухається в сповідь світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2018
Розірване небо на клаптики мрій
Посипались зорі, аркади,
Сповитий гріхами блажений цей світ
Стовпами тримає ще землю.
Розпечене сонце у тисяч жарин
Промінням ласкає ще простір.
Вар"ятом роздмухана чирком та мить
У попіл пів світу зпожежить.
Світило нічне,серпанком гулькне
Допоки шальки у балансі.
Невігласом ніч в пустоту засиичить
Чи збудять ще півні світанки?...
Світ відлунням у душах дзвенчить
Це SOS порятнку,як морзе
Ми черстві сліпці ще поки живем
Над прірвою зтислись вже хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2018
Мій любий світе,
Світе мій коханий!
Єством у тебе
входжу я знов.
Ця безкінечність
З повільного в бистре
із мерзлоти в кіп"яток.
Хіба не і накше,як можна
привести у норму
всі старти життя.
Нам би наївність дитячу
назад повернути,
поменши з суєт суєта.
Вже шальки осі
повертаються швидше
година хвилиною,мить,
роки місяцями,неділі
вже днями,та річка
у виток пока не верта.
Дерева у стоси лягають,
нечувана жаба грудна.
Все тисне і тисне
вибраних жадність
і роздуває їх паралєс.
Феміда суддів вже
зовсім здуріла,сама собі
пише,якийсь маніфест.
Збираються в зграї всі
чорнодзьобі,закаркали
місто,поле й село.
Їх виліт кінець із початку
метушаться в зграях,
олімп святкував і
розбитий кінець...
Корида гарцює у
раді законів,хто ближче
корито собі притягне.
Та хай вам грець від усюди
буде,розкрийте вже очі,
де українці сіють,
збирають зерно.
Європа бере їх в широкі
обійми ,роями, як бджіл.
Та серцем живуть
вони ,в Україні садам
їхнім цвісти таки тут.
До скільки барвінкам
зеленіти і витись,
не винищитьнас .
Ми Нація, любі мої Українці,
корінням у глиб і у шир!
Та благо ще в тому,
що вам не зашторити
сонця і зорі,вони
зігрівають,коли сквознякує
від вас.
Минає усе,і ця влада минеться
звільниться Вкраїна від вас.
Задимле,в огнях пожару,
горітиме шкура в перевертнях
швидко вся,аж до тла.
А ми поміж світу людей,
люди,тримаймось бо визрів
вже час!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799379
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.07.2018
Між близнятами хмарами
Зачерпну клаптик неба
Й подарю тобі донечка,
Щоб либили,як Всесвіт!
Від промінчика сонця
відмотаю клубочок,щоб
зплести тобі суконьку
теплу,як сонце.
А у зорів смарагдів
на яскраве намисто,щоб
не збилась із шляху,
воно буде зоріти.
Хай все вдається,
хай все зростає .
Колесо крутиться
не зупиняє,хай тобі в ньому
комфортно і затишно.
Милий день радісний,
ти в світ прийшла моя
донечка сонячно-ясна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799297
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2018
Сьгодення витискує вчора,
Завтра майбутнє якесь,
Як хочеться пливти в океані,
Без штормів,зубастих акул.
Все хочетося на ф..г покинуть
І полюбити себе хоч на мить.
В нокаут відправити кухню
й роботу, й писати творити,
щоб зріла душа з нею я.
Всіх "лісом"послати,і слухати
голос в собі,в наявності скласти
пасьянси на відпочинок кудись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2018
Кожний собі вибирає
день чи ніч,пропасти
чи жити на тернях,
терпіти,мовчати,чи
пусто волати,в пекло
чи в рай.
Кожний собі вибирає
служити Богу чи сатані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2018
Іду по дорозі, збираю пір"їни,
щоб лікувати крило,літала,
згубила,а вітер,цей вітер
тріпав,що є сили,та благо,
пір"їни послав сам Господь.
Іду по стежині між вітами світу,
а жолудів,жолудів, встелено скрізь.
Збираю цей плід не для свого
розквіту,щоб рід відродився
корінням в добро.
Іду я по місту, бруківками в вічність
воно все поснуло мабуть
дивним сном.
Кричу,що є сили, відлУння минає
їх заспані душі...Просніться!
нависло невігласне зло.
Крило моє знову загойє
в початок,у ввись підіймуся
я знов,мене там навчили
в повИнні,як бути,і з миром
нести каяття.
Рипить моя ручка,мовчазно
тЕрпить папір,кому ж
ці всі вірші ,як кисень ще душить
смердючий цей газ?.
Кому сірководень меліший за світло,
за чистий ковток із Дніпра?...
Не будьте байдужі,коли чахнуть квіти,
не факт,що цвістимуть у сухості тінів,
що бродять у день серед нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2018
Тобі Жінко,Тобі моя Вкраїно.
Хтось скаже несміла,а Ти дай отвіт -надійна,
Хтось скаже Тобі мовчазна,скажи - у душі говірка,
Хтось скаже,можливо слабка,без сумніву скажеш -вірна,
Хтось скаже хибка,скажеш -глибоке коріння із
цвіту плоди відростуть,щоб квітла моя люба Вкраїна,
бо мати вона й життєва є суть .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2018
Я спію зерном у колоссі,
Що якось посіяв Господь.
Крутять мене все ті жорна,
Щоб відділити ту плов.
Я квітну в собі чистоквітом,
Шо веселиться в садах.
Та про це у собі таїна,
Бо інші сказали б, дурна.
Я живлюся лісом зеленим,
Що втягує силу землі,
Йому вклоняюся щиро
За зрілу грибну пору.
Вбираю тепло я від сонця,
Що гріє і в холод й в печаль.
Потужний мій промінь,
В мені переплівся якраз.
Торую свій шлях я у зорях
Хай світить у темінь мерзьку.
Прийдеться вертатись додому
Вони вкажуть на путь.
Можливо комусь я і дивна
Та дивна не я,а мій світ.
Я бачу повсюди це диво,
А як показати,на ласку, вам.
Я спію й сьогодні і вчора
Дозрію таки я колись.
Можливо здивується світ біля
мене,можливо здивуюсь я в нім.
Та якось зажура прходить
Вітром думки-свинець розжене.
Тримаюсь все в тому,що лЮблю
Все тим,чим живу повсяк час.
5.06.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798247
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2018
Минає літо і минає час
Поміж холодні ночі,
Хтось губиться по серед мас
Мені до того...а комусь навіщо?
Минають ріки береги
Змивають втому Неба.
Вступити двічі у потоки глибини
Не вдасться,й три життя прожити.
Земля витками навколо орбіт
І в тому суть чи зміниться світило.
Життя прожити не перелічити зір,
Врятоване одне,не згаснути зірниці.
Минає осінь і згасає день
Годинник цокає у тім"я
Як добре,що проживше те,
Всміхається із пам"яті,як з книги.
Зима холодна та жива
Сніжинками відтає на долонях.
Її подруга з інеєм в косах
Читає монускрипти у малюнках-кодах.
Минає все,і листопадом в весни
І щось таке,що так тривожить десь...
Та що вулкан , гроза чи шторм,коли
Та вічність із віків, подихує воскреслим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2018
Усі"за",усі "супротив"
Мене жінки тебе чоловіка.
Хто не відає тим,то лиш
плеще язиком.
Усі "може" або "якОсь"
Не засвідчують при законах,
То лиш у двох, знають
причастя міру.
Усі "потім" або "колись"
На картинки не намалюєш,
що було знаєш ти,
я у мовчанні.
Може зараз,можливо колись
Все минає і це минеться
Всі світлини втрачають блиск
Усі"проти" і "за",
змусять життя вгамуватись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2018
Буває і сум безнадійний
Буває і радість сумна
Сонце бува світить не гріє
Буває спекотна жара.
Є так,що не смілий
Смілого з ніг зіб"є,
І сліпота бува прозріє,
А зрячий в достатках сліпий.
Бувають потоки камінні,
Що лавою з гір летять,
Бувають і лави вогняні,що
мерзлоту підносять у пар.
Буває і сон і диво
Буває і явь й забуття,
Коли квітне калина,
А соловей їй пів ночі співа.
Ми хочемо щастя на дотик
Краси на тлінне своє
Та мерзько живемо,півсонно,
А щастя ось поруч живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796953
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018
Я ще в дорозі до себе
я ще чекаю той час,
де постану у пору потрібну,
щоб доля врослася у раз...
****
Загойю шрами я сонцецвітом.
Коли випикло до кісток
Налатаю я клаптик на серці,
Коли дирка сверлитиме в кров.
Намалюю веселку у полі,
щоб всміхалась долі моїй
І знайду у собі себе Я...
****
Ти королева у думках своїх
Ти зірка в світі Неба.
Про це не знають вороги твої
Твоє табу,а іншим не потреба...
****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796821
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2018
Намалюй мені сни, коли
падають зорі зненацька.
Коли спокій знайшла квітка
в росах смарагдів рясних.
Розкажи мені в них,як буває
пташинно співзвучно у радість,
Як любов"ю засвітиться ранок
І зІйде кудись тінь журби.
Пригорни,як вітрисько всі хмари,
Полюби,як птах любить політ.
Розмалюй щастя посмішки Раю
Промінем світла у чистій душі.
Намалюй мені вічну цю казку,
Як голубляться птахи між віт.
Намалюй,як місяць по брусику ходить,
І веслить у всіх водах нічних.
Намалюй мені сни,не губися,
У веселки дістань колорит.
А у серці вся тайна із таєн
Колір щастя у квітах земних.
21.06 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018
Краща спокійна постійність чим стихійна раптовість.
*********
Птах совісті не вилетить без сполоху страху.
*********
У всякої правди свої волячі батоги.
*********
Бунт свободи,коли в ній ув"язнені закони.
*********
Нестача належності самих собі робить замшілими мрії,та коли
вона наздоганяє нас,ми не в силі мріяти.
**********
Самодостатність не похибка природи,а велич душі.
*********
Не залишайте добрі справи на потім,воно може і не настати.
*********
У совісті свої важелі, та і їх потрібно тримати у духовній повірці.
********
Чуже завжди вабить,але згодом виявляється це не ваш лот.
*********
"Циганська" почта новин,має аеродинамічну швидкість,минаючи
митний контроль язика.
********
Не бійтесь вмерти,бійтесь запізнитись жити.
********
Наш фізичний стан,наслідки емоцій зневіри.
*********
Всесвітня матерія,це ми також,зв"язані молекулярно-духовною мембраною
і роз"єднані п"єдесталом хромосомів гордині псевдо могутності.
**********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2018
Громовиця в душі,то зрадниця
Відчуваєш її ще задля.
Відвести б її в пору за межі
Та кармічна завіса стійка.
Ніч,за вікном заштормило
Градом б"є і людську суєту.
Все важливо в час зливи
Та природа зуміє вторить.
Та коли у душі громовиця
Зтишуй хід,щоб встояти на двох.
Власник ти ж енергетичний
Випар має фізичний ефект.
Будь ,що будь,а собою лишися
Ця розбіжність між ні і так
Втамує достатність границі
І проллється із тиха слізьми.
І настане і спокій і міра
У собі із думками ,з людьми.
Громовиця душі то,як ліра
Коли сум,вона плаче з глибин.
15.06.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795687
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2018
Шлях обираємо ми,та коли в ньому губимось,шлях обирає нас.
********
Частоколи не перестають відображати життя на нас тлінних
візерунками долі.
********
Вічність...вічний пожирач нас.
********
Не турбуйся про ситість здорових безтурботних,бо голодним залишишся сам.
********
Не всяка правда від свого розуму.
********
Тільки пізнавши істину любов,можна зрозуміти істину буття.
********
Вицвівші надії сподівання залишаються в пуплянках світу,до поки ми є.
*********
Всяка мрія еластичність часу,в якому ми на брусі перевантажень.
*********
Не всяка правда воліє волі.
*********
Те що лічить, те і убиває...
*********
Соромязливість...не запорошений шлях совісті.
*********
Якби ми були судимі самі собою,то завжди знаходили б собі виправдання.
*********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795622
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2018
-О,як Тобі в мені Душе моя,
Сьогодні в день іменний?...
В день,що зійшов з календаря
Офірою конвалій.
-О,як Тобі Моя в мені,
Суєтній блискавично грішній
Спекотно,холодно чи прісно?...
Та ми з Тобою два крила,
Коли затислі скелями буття,
Коли до аж завільні!...
-О,як Тобі в мені Душе моя,
Всесвітнього розмаху мріти?...
І приземлитись десь поміж
світів,де світло може відігріти.
-Мовчиш...серед чуттів семи,
Ти половина з Вище...
Плетусь одна серед мовчань
і Ти в мені без сподівань,приречень.
Нема Тебе,і я свідомо смертна,
А німота глуха,у ній Ти вічність!!!
12.05.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2018
Віє холодним сонцем затьмареним
у пустелі ночі,затухлих сердець,
що в спекотну мерзлоту не дають
відтанути звивинам розумного.
Кажанами рояться їх думки,
за для зараз,за для тепер,
влада владою,владою влад,
над людством,атомом злості,
чорними зграями вбивств,
зажухлих димів хімічних атак
у розіп"яте сьогодення.
Не прогріває полум"я
недоцвівших життів,
душі вбивць,вмурованих у
штучні склепи байдужості,
черствості,ненависті,
звершеності пекла землі.
Псевдо боги дозволеності рогатих,
стануть головними дійовими особами
пожераючої смоли вічного пекла,
безодні гріхопадіння ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787207
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2018
Чи є вина,що ти одна
Серед людей,людина.
Твоя вина,що вся сім"я
Розсипалась у прайді.
Чи в тому гріх,чужий все сміх,
чи просто радість в сльози.
Собака для людини друг,
Людина псові зрадник.
У правді тонкощі життя
Мотає коліща на сонці.
Промінням з золота стібком
Зшиває дірки в серці.
Чи є вина,що ти одна
Серед людей,людина.
Побільше із сердець тепла
І ми ,воз"єднана родина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2018
Прости мя Боже,це ж бо не осуда.
Свободи лік,утрачений повсюди
Тенета чортові у душах,
Вже і слова втрачають духа.
Та як не гоже,люди,люди
Пиха і гордість завжди згуба.
У терпкості словесній гострим зуби,
За тих же самих,що у молінні
перед вівтарями,словами янголами
перед образами,пірнають
безтілесими пухами.
Прости мя Боже,за образи,
словесні митарства,як в"язні,
Проросші сивиною і віками.
І суть присипана обманом,
І все нутрують і бунтують,
З під денця остраху осудні,
Чи хоч би хто,не зможить зважить
У мерзлому спокої ваги.
Та годі в них вдягати окуляри,
Вже в честі чисте Воскресіння
Й словами у Хресті спасіння!!!!!
17.03.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786235
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2018
Пелюстя зковане на склі із квітами гілками.
Букетики не рукотворної краси,
розмалював мороз холодними мазками.
Смарагдом виграє краса на склі із дива,
А поміж криється буття хрести,хрестами.
На око не помітні всім,за квітами із чарів,
А а вікном провз них спішили їхні долі.
І не здається їм,і не втямки,що їх
весна між квітами зимою малювала.
19.03.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2018
Ти зачекай незвідна даль,
Як вічнсть не спішить ніколи.
Я тут ще в маках не цвіла
І яблуком у осені не спіла.
Ти не сліпи мене межа
Небесна цитадель простора.
Я тут ще зовсім не жила
Лиш в коси весни заплітала.
Ти відігрій весь водограй,
Що у примерзлім сонці.
Яка краса,земля це рай!
Коли віджив від пекла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2018
Уподоб мене світе,
Пробуди весно квітна,
Зачаруй своїм летом
Кульбабабки букетом.
Щоб тепер і на потім,
Не в останнє ,не вперше
Не без тебе у тобі
Дощовою росою.
Залиши мене світе,
Сили соку берези,
Як майбутнє воскресле.
Я у злетах небесних
Із весною зі скреслась.
Запусти мене світе,
У політ твій пір"їний,
В семиколір веселки
У надійне проміння.
Я віддам всю любов,
що у серці моЄму
І відкрию долоні
Теплоти на взаємен...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2018
Долі,гори,вершини
Води,океани,глибини
Небо,хмари,небокраї
Межі,зорі,паралелі
Дороги,стежки,шляхи
Перехрестя,дороговказ,хрести.
Спокій,тиша,мрія
Жертва,жертовник,спасіння
Здоров"я,гріхи,міжсезоння
Весни,осені,зими
Очі,душа,смятіння
Печаль,смуток,терпіння.
Час,мить,прозріння
Любов,віра,надія
Зачахле,проросле,цвітіння
Потоки,надра,каміння
Сльози,радість,весілля
Розуміння,коріння,вознесіння.
16.03.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782622
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2018
У творчому безладі можна знайти себе.
********
Геніальність людини...не очищений смітник дару.
********
Дощ...генеральне миття віконного скла,для
бачення освідомленого.
*********
Прикрість...реверс гальмів радості.
********
Музика...частота звучання тонких вібрацій душі.
********
Сульджик буденності...невміла організованість самих себе.
********
Вся решта перейде разом з нами у майбутнє,звільнивши
минуле від наболілого.
*********
Тиша...звуки спокою,що дають резонанс звучанню
наслоєним думкам.
********
Обдарована думка поета...ефірні масла з їх випарами.
********
Не признання зараз ,не означає визнання потім.
********
По дитячому... бути щасливим,по дорослому... все життя
мріяти про щастя.
********
Відкриття...заіржавіле минуле та відшліфоване теперішнім.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781692
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.03.2018
Міста вростаються в асфальт
Асфальт змінили на бруківку
Та не міняє суть життя
Той камінь,що не вічний.
Міста вплітаються в буття,
Як голуб"ятні пір"ям
Тут душі губляться у мас,
Немов пір"їна в простір.
Міста сьогоднішній релакс,
Магніт потужності я хочу.
Загубленість себе і вас,
Не віднайти ми були,І
ви ще, не запрошені.
11.09.18р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781680
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2018
Кому судити хто митець
Хто заберЕ це право в Бога?...
Він створював і світ ,людей
Дає творити людству змогу.
А хто пізнав науку ту,
сказати не так просто.
Сьогодні,що не третій то поет,
А сьомий то художник.
Скульптури дивляться крізь час,
Венера без правиці,стоїть
і конкуренцію ідей
ламає всім епохам.
Мистецтво...вічні терези,
Всіх навігацій ЛЕти!
Лиш крок вступити у ази,
та смерть толочить стежку.
Папір,перо,мольберт і акварель,
В руках митця ази шедеврів.
Їх вічності секрети на замках
Ключі їх в Бога на зап"ястях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2018
Шляхи розходяться,повір,
І друзі зраджувати можуть
Поета вибрав дивовижний світ
І він вже досконалість слова.
Шляхи перетинаються,повір!
заходять в горизонт комети
Торує стежку слідом поетар
Підсвічують зірки,їх шлейфи.
Шляхи переплітаються,повір!
Їх світла мить,воскресла
Не геніями в світ прийшли
Лиш дріб"язок творінь в собі
Шедеврів вічності щедроти.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781454
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2018
Феномен грошей,тримати людей рабами.
*******
Думкою можна втекти від погибелі.
*******
Не буває досконалість без похибок.
*******
Якби людство не хворіло,то були б Храми Хрестові пусті.
*******
Від не означень і призначень далеко не втечеш.
*******
Вдосконалення самих себе,одна із найскладніших
наук світу.
*******
Не признання зараз,не означає визнання потім.
*******
Обдарована думка поета...ефірні масла з їх випарами.
*******
Сульжик буденності...неорганізованість самих себе.
********
Безталанних не буває,є павутиння хибних думок.
*******
Вульгарні емоції...перед родовий синдром втрати розуму.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2018
Не знаю чи я хочу бути вами
Та точно бути хочу я землею,
Щоб віддавати вам наснаги.
Не знаю чи я хочу пє"десталу,
Та хочеться,цілунком бути неба,
Щоб дарувати всім надії при потребі.
Не варто точно,вам побути мною.
Насправді це не легко ,бути
друзьками комети роду свого,
Що прихилились десь додолу
й почути ви вже були нами,
а ми лиш вами стали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2018
Смуток...ворог життя,змініть код замка,щоб не увійшов.
***********
Модно сьогодні і зажди те,що пасує вашій душі.
**********
Найцінніше відкриття сучасності,відкриття
самого себе.
**********
Косметика душі ніколи не потрібна,не залежно від
віку.
**********
Якщо в гіркому не віднайшов солоду,то і в нектарі
не визначиш отрути.
**********
Спогади...завжди особиста книга життя людини,яка
пройшлася дорогами,що розійшлися.
***********
Ні при якій нагоді не відкривайте своєї душі.
Ви ж не оголює своє тіло перед будь ким.
***********
Крила таки можуть піднімати ,якщо наполегливість
обрубає якір.
***********
Ображена жінка кричить в тишу.Мудрий чоловік
почує.Дурень,визнає за рекламну паузу.
************
Ніч...одних присипляє,іншими поповнює список своїх резервів.
************
Вузли стриманості потрібні хіба що ,для язика,щоб ним не вбити.
***********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776373
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2018
Я і досі не знайшла своє місце успіху,бо ще не
з"явилась в потрібний час в потрібному місці.
Боротьба за своє завжди в однині.
************
Час і шлях дані кожному,але як кожний ними
скористується.
***********
Коми і крапки...головні розділові знаки життя,
які хибно дають зробити вибір.
***********
Депресії...нові нокаути самих собі,які допомагають
по новому мрії втілювати.
***********
Нічний озон спокою і тиші,має одноосібний характер
почуттів.
***********
Тиша...завжди свобода,але не самотність,бо
присутня думка.
***********
Все нове сучасне,розкодоване минуле.
***********
Ваші сльози не більше солі вміщують,ніж чужі.
***********
По плоду впізнаєш дерево.
**********
Обставини нас люблять,якщо робити їх основою життя.
**********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776365
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2018
Музей не зношених галош
парнас по них давно скінчився.
Та тільки пам"ять в генах
кодових звучить,що їх взували
в день приречень.
Ось тут,уже кафе,звучать
шансони ,роки.
Брутальність топчеться
на цих не упокоєних кістках,
що до недавна залишались
в стінах тих тюремних.
Не гідна пам"ять тих,
що запалили гніт
людської неповаги.
Життя продовжується, так
та на кістках не витопчеш
ні долі, ні любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776252
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 10.02.2018
Довкруж ногою ані руш
углиб сніги,сніги.
Ця тлінна плоть по серед
тут,думки,думки ....
Довкруж цей всесвіт і щаблі
хмари́ ,хмари́.
Межа,супро́тив, небокрая вись
в рази, рази...
Цей простір голосно мовчить
у звуках,звуках.
Земні зажура і ажур,
змочили крила у пурпур
слізьми, слізьми...
Тепер у плоті все довкруж
розкаяне і решта.
Щось нероздільне і політ
і грань холодного доторку...
Довкруж шлях молока,
у даль зірки,зірки.
Безлюддя, невагомість
німими хмарами з крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2018
Минеться все і це також
І цей потік емоцій незгасимих
Той грім фальшивості ідей,
Що зводить мас до божевілля.
Минеться все і це також
І біль,що плескав щастя,
Китом здолає штормів океан
В боях десь поза часом.
Минеться все,кажу минеться вам
У котре ,у собі,у мізках і у серці
Сміється сонце новим днем
За крок прийдешніх весен.
Вірш присвяченій колезі,подрузі по перу
Юліанці Бойчук,яка тимчасово виїхала
з окупованої території Донецька.
7.02.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2018
Можливо ,народилась я для знову
І відійду в межу на майбуття.
Так хочеться озону в грози,
Щоб це життя було не забуття...
О осінь, ти на мене схожа
З тобою ми,неначе два крила.
Ти нівелюєш,коли губляться пір"їни
І листопадиш ,хоч на дворі вже зима.
Фіалки зацвіли,каштани-свічки
Жовтнева сальса дістає запал.
Весна,ти заблукала,як лелітка
в осінь,в тобі уся моя жага.
Можливо,народилась я для знову
Коли весна пробуджувала сон,
Не має не путьової погоди
Є я і ми, і примхи настрою буття...
21.10.17р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773701
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018
На плаху зізнання скверноти...
Зігрій...не пергаментний холод площ,
Прикрий...цей стид у паперових душах,
Збіли...все аніме гіпсоване в мощах.
Зіший...оголені думки всесущі,
Що жолудем на гілці всесвіту висять.
Корою огорни,ще теплу міць живої плоті,
Що листям прілим вщухли дні сколоті,
А нині знову драми новизни...
Закрий...страждання,муки,сльози,
Як запліта зелений плющ хрести.
Посиль...надію у терпіння,
Як сонцетрепіт розп"яттям ожива.
На гостріЯх цвяхІв троянди у бутонах
ще часу мить,розквітнуть, Господа долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2017
Я знову загубилась серед мас
червленого коріння саду...
Це не моє,вкорінене пусте ,
дивитися в мерзенність сьогодення.
Я знову розумію,що не всяк і всі...
і я не в вас,і ви не в мЕні.
Проходити повз цінності людські,
все губиться єство в причині.
У котре я кричу в собі,
говОрю тишею натхненно...
Вдивляюсь в вас,а ви чужі,
чужі серед своїх,свої як в"язні.
Я знову загубилася не там,зима,
притрушена лиш чорним снігом.
А мить сьогоднішня така, зійшла
потічком з першим вже промінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Вколисує ніжність цей гуркіт смертей
Не знаю...здається...звикаюсь...
Пітьма... в ній жар від свічей
злизав вже зашерхлую спрагу.
Чи крики,чи зойки,чи знак запитань,
Там світ дає раду тривозі,на пам"ять
перепустку хтось вже забрав,
Кривава реальність,біблійні канони.
Не має порогів і двері у там
У святість зашиті беззвучну.
І почерком шпарин не в риму писав
Сльозами згорівшого воску.
Вколисує ніжність білючості сна,
І тільки холодний взір в вічність.
Біль залишився в невинних серцях
Босоногої юності,зрілості діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763566
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2017
Не питай за що,не питай навіщо
Сполоханий голуб торкнувся дзвіниць...
Є території,є паралелі,є межі...
Не питай,це замком особисте
Без номерацій,упереджень ідей.
Не питай,бо це значно так саме,
як розмокші стовпи,що підкоша
схилились шляхОм обабіч.
Та ледь-ледь попускали пагіння,
бо сухе раз в сто років цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2017
Дивакуватість у людей ніхто не відбирав,світ без них нудний.
*********
Найдорожчий скарб людини її душа,коли вона ще не висохший цебер.
*********
Безмірне щастя,коли воно не виливається з ваших долонь.
********
Мізерний погляд ніколи не виміряє глибину можливого.
********
Суєцид тут...початок нестерпних проблем там.
********
Покірність...слабкість людини,чи велич Духа,що схиляє голову
перед палачем?...
********
Господня правда...канцелярія без дірок для зшивання і штампів
брехні.
********
Пітьма...арена на якій світло в головній ролі.
********
Врожай у чужих бур"янах,ваша заздрість.Не врожаї ваші,
проблема у ваших бур"янах.
*********
Байдужість...фіговий рентген наступного дня.
*********
Фіаско...гордість невдачі,наперекір славі.
*********
Тиша чує мислення,як павук мікродотик.
*********
Розхитані нерви...полтергейст нашого здров"я.
*********Осін
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760519
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2017
Надмірно підкидати сухі дрова у чужий вогонь,
Можна дістати серйозних опіків.
*******
Біль це така собі турбулентність,до якої не має
іншим діла.
*******
Емоції,це тільки супротив нашої свідомості,як
запобіжник катастрофи вчинків.
********
Скільки потрібно всьому вчитись,щоб нічого
не вміти,скільки ж всього потрібно знати,щоб
нічого не розуміти.Скільки потрібно жити,щоб
зрозуміти,життя забагато не буває.
*******
Істиною живемо,істину шукаємо,до істини йдемо,
а зрозуміти не встигаємо.
*********
Свідома руйнація реальності,призведе до майбутньої
без свідомості її наслідків.
********
Не бувале завжди бувале, воно в минулому або
в майбутньому.
********
Тварини відчувають тепло сердець і тому лащаться,куди
пригорнутися Всесвіту,коли скільки холодних сердець.
********
Не загрібайте чужі перегної,ваші плоди на ваших гноях.
********
Вся наша діяльність,це нерозумна наша бездіяльність.Без
правил не виграти бою.
*******
Не визнаєш малого,не відкриєш більшого.
********
Наше життя,час відведений на виправлення помилок,
для майбутнього.Воскресле має бути відбілине.
********
Від чужого болю руки не терпнуть,ні дірок тобі,ні смутку.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759625
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017
Все,що до нас,воно в нас,все,що після нас,ми в ньому.
********
Регенерація мозку,запуск Всесвіту в нашу систему.
********
Звук смерті,постріл,який задумано озвучили люди,
Крик душі,сигнал порятунку,який залишив Господь.
********
Я-буква,ми-склад,земля,небо-слова,ми і земля,я і небо
речення,в якому ми приречені.
********
Позиція ночі,ввігнати сон в нашу свідомість,а відтак
зустріти новий день.
********
Всі слова вимовляли віками
Прочитані були і зірками,
А сьогодні звучать заново,
в котре,чужими вустами...
********
Невимовна краса падучої сніжинки залишає в пам"яті
код краси снігу, та коли вона залягла у сніг,стала складовою
собі подібних.Наші миті життя,багато втрачають,коли ми
не залишаємо їх по собі прекрасними.
********
Не всяка змія для отрути,не всяк мудрець для її приборкання,
та коли їх життя на грані,вони однаково на важелях часу.
********
Заздрощі роз"їдають не тільки млу,а ще й здоров"я,що у торбі.
********
Ремені безпеки життя,добрі помисли.
********
Краще дивитися в очі смерті,ніж дати можливість їй,їх закрити.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759607
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017
Гарем нагадує Садом і Гамору,а їх утримувачі,палачів сучасності.
*******
Не будьте меценатом чужим думкам,найдіть прихисток своїм.
*******
Світло і пітьма,як плюс і мінус заряду свідомості.Не пізнаєш пітьми,
не визнаєш світла.
*******
Вікно... тільки мікро прозорість витонченого світу,простір... напів
відкрите вікно не займаного.
*******
Віра...не вичерпані надра душі.
*******
Мудрі думки,як глибині надра,чим глибше тим цінніші.
*******
Все,що повторюється в нас,колись дозріє в інших.
*******
Жінка ніколи не стане атомною бомбою,якщо її начиняти
любов"ю і розумінням.
*******
Розумні ідеї...важелі світу.
*******
Чужі хвороби...довгі ночі драм і рапсодій.
*******
Не варто витирати ноги об чужий біль,він обов"язово
ляже під ваші ноги.
*******
Віра...те що єднає людей,жадібність...те,що руйнує її складову.
*******
Розкидані на землі своїми шляхами,колись поповнять єдиний
шлях молока Всесвіту.
*******
Багато чи мало у кожного вимір свій,та мудрець,що прожив
більшу половину життя,знає точно,що мало для нього уже багато.
*******
Думка...основа матерії,як мислимо,так і матеріалізуємось.
*******
Постріл..звук смерті,що озвучило людство,крик душі... звук порятунку,
що залишив Господь.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759072
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2017
Не знаю,як вже ви,а я люблю тумани.
Цю млистість серед буднів всякої брехні,
Зволожений туманом ранок
і тепло просінь на гілках висить.
Така краса,все збите в шумовиння
тихопіни,таке легке і водночас в"язке.
За пеленою повна невідомість,
Хоч чітко знаєш,там просвіт!
Вухами виринаються дерева,
та поміж тим,як ватра у печі
зійшло й веслує у тумані
промінням сонечко з гори.
Віконце в поперек дороги,як
свічка пропалила млявість полотна.
Вигулькують кущі скелети
І гілка, як руказ каштаном,
тримає своїх близнюків.
Ще трішки обважніє , вітром скине
ядро,що так тримається за рід,
впаде,розкриє карі очі і буде
зріти у незвідану блакить.
Такий чарівний щем,миттєвостей
туману й живильна просінь
згорнута в реальності сувій.
Ти розумієш все,здається
до мікрона,що ти людина і
безсильна поміж тим.
Будинки сірниками у квадраті
в туманну сірість видають себе,
зв"язком антенів -тарілками,як
щось подібне галактичне
повязане із точністю небес.
Ступаю в ліс,туман пливе за мною.
Бач,як полюбив мене,собою
огортає,як у ковдру,на дотик
не відчутний ,кричу у вухо,він німий!
І гулькнула пташина з гілки,
прямісінько у мливо пильне.
Тепер шукай у вітру порятунку,
щоб розігнав його свободу руху,що
збився у невдалії вершки.
Таке собі змутніння атмосфери
з парного молока зробив і плагіат собі,
а мені що, від того не любить не стану.
він вжився поміж небувалість,а ви собі
міркуйте хто зна що!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758245
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2017
Все,що дано наздожене,коли визріє час.
*********
Все, що в обхід нашого часу,все на благо нас.
********
Будь що ,будь хто не зажди мимо нас.
********
Пустоту амфори можна наповнити будь чим,
пустоту душі любов"ю мудрості.
********
Осінь завжди підсумок природи,для людини,ще один
виток буття.
********
Окупація ночі в тім,що вона дає порятунок нашим проблемам.
********
Все прикрасне поряд,зараз і тепер,а не там і колись.
********
Відпочивай не тільки сном,але й думкою,вона найважча за трудовий день.
********
Мудрість шукає вибраних,як брехня збирає своїх.
********
Праведник не жебрак,він найщасливіша людина,його помисли витоки Єфрату.
*******
Ліпше радіти тому,що залишилось,чим сумувати за тим,що було.
*******
Уподобся терню, будь терпким і непідступним до визрівання свого,
та коли слушна година відкриє мить,будь п"янко мудрим,як вистояна тернівка часу.
*******
Не всякий нектар мед,не всяка отрута гірка,
є солод з присмаком соленим,
є мед із гіркоти життя.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2017
Осінь підбирається до нас картопляним димом
і замерзає інеєм на склі буденності вікна.
********
Щире співчуття-безпрецедентна вишуканість душі.
********
Мудрець-провідник мудрості Бога.
********
Жорстокий світ визріває в нашій свідомості тонкими
матеріями ,прозріває в одних і губиться назавжди в інших.
********
Паросток завжди надія на відродження,не затоптуйте
їх кірзяками.
********
Пустий колодязь не закидай камінням.колись він
наповниться водою і ти нап"єшся сили.
*********
Свобода в нас від народження, до неї ми йдемо життя,а
знаходимо тільки на фініші.
*********
Яких би висот людство не дійшло,воно повертається
до своїх витоків.
*********
Не всякий плід для відродження,але всяка плоть для
поїдання цього плода.
*********
Сьогоднішню втрачену мить ,не наздогнати навіть
світловими роками.
*********
За призмою вікна,світ виглядає брутально кольоровим.
*********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2017
Втрата,те що спонукає нас до переосмислення.
*********
Правда ,це ще не згуба брехні.
*********
Борги,рабство швидкоплинного здоров"я.
*********
Нічні дзеркала простору,наші вікна.
*********
Окуляри,оптичний світ свідомості.
********
Найкращий лаборант забору крові,комар.
********
Смерть наздоганяє страх і заганяє його в себе.
********
Пишнотрав"я землі, дитячий первозданна радість.
********
Сталагміти ,не відігріті серця мас.
********
Церковний дзвін,мембранне ниття душі і мислення.
********
Церковний хор,дзвіниця небес.
********
Гріх,ще одна всохла гілка дерева.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2017
Промінчик в середині нас,це відстань між нами.
********
Надихати себе,пів справи,до чого спонукає нас світ.
********
Думати красиво,посилювати фарби веселки.
********
Хвороба пресує свідомість гріха до чистоти спасіння.
********
Ворона каркає при небезпеці,людське каркання безпечності
не має.
********
Все унеможливлене стає свідком содіяного.
********
Кажуть "світ божевільний",можливо,коли мізки людства вивернуті.
********
Все,що вбиваємо ми,вбиває нас,ми кільця однієї спіралі.
********
Як би прикрість не дошкуляла людині,та впевненість її
не повинна бути в облозі світотворення.
********
Змія помінявши шкіру пам"ятає,що вона змія,людина
одягнувши мантію,втрачає пам"ять про своє минуле.
********
Шлях до Евересту в кожного свій.
********
Мозолі,згадка про інтенсивний рух в житті.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2017
Кому залишим минуле,якщо знищуєм майбутнє.
******
Всяка плоть пожираюче і всяке пожираюче для плоті.
******
Байдужість...не виліковна хвороба сучасності.
******
Світ мертвих безмежний,світ живих тісний.
******
Думки не дають спати,суєтність спокою,
а люди жити.
******
Істина завжди поряд,а ми її шукаємо в хмарах.
******
Відвертість до себе,це тільки початок ставлення
до себе.
******
Висохлі колодязі сліпі очі землі,наповнені,
смарагдове небо землі.
******
Дивакуватий світ,якщо зріти на нього з ніг
на голову.
******
Пес псячого чує,тому кусає.
******
Хто про що,а шакал про їду.
******
Помилки завжди путь до розумного.
******
Бути собою ніколи не пізно.
******
Памятники це тільки тіні минулого.
******
Якщо веселка місток землі і неба,то ми їх клеми.
******
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748066
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2017
Молитву зношу я до Бога
Чи на світанні ,чи в ночі,чи всує
Мені немає діла,чи хто чує!?
Лишень Творець почув би трепіт із душі.
Я запалю вогонь над образами,
вогонь лампади,що горить всяк час.
Зникає світ, запалений війною
Невинних душ лукавий пожирач.
Молитву зношу я до Бога
Я не фонатка,ні, поет в собі.
То мій слухач єдиний,
все знає й не покине,
Як над тобою звівся меч.
І справедливість заточила лезо
Танцює цнота на шесті,
А людству все якась потреба
Сліпці татують і себе й чужих.
Я зношу Богові молитву,
Хай простить всіх,мене в сто крат
Світ став невігласом для себе
так швидко,як кінець кінця.
Вар"ятом стати аж над легко,
а мудрим людством,то віки.
Я зношу всі молитви Богу,
За все прости і за віки...
Ти дав людині мислення і слово
Вони в мені кричать пером руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2017
Я підіймаюсь по драбині
Злітаю із щаблин невдач.
Тебе тримає мудрість правди,
А над тобою вже стоять з мечем.
Сідаю у вагон любові
І роздаю на станціях жалів.
Любов спекотна довгожданна
Здивовані вітають в слід.
І підіймає у політ літак надія
Між хмари,що чекають вже давно
В добра так мало сходів
Невже байдужість вродить врожаєм?..
Хмелію мріями, думками
На відстань променя,межа...
Безсоння,то як код із Раю
Молитва й віра,що тримає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2017
Омріяна зоря ще світить ясно
Комети крутяться весь час,
Сьогоднішня буденність по за часом,
А я в дорозі розкриття.
Біжу чи тихою ходою по колу,
де мої стежки...
Навколо перевертні і звірі,
оскал і дикий сміх.
А ти здаєшся на останнім вдиху,
біжиш,але куди,куди?...
Від себе не втечеш далеко
бо всі стежки вертаються в овид.
Чіпляєшся руками за хмаринку,
летиш реальністю і між...
Сльозами у переймах пишеш,пишеш
здіймає душу крик віршем.
І це написане,як кредо
любов" сплетене повік,
Щось потаємне втримує
із Неба і ти уже о тим живеш.
Багато сонця і проміння,що
вибілив для мене шлях,
Для когось я вуглинка для пожежі,
Для інших зникла серед мас.
Хай що,хай як,лукавії засранці
переплітають ноги і шляхи
Поезія є крила для свободи
і коди піднебесних важелів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2017
Не бійтесь вмерти,бійтесь запізнитись жити.
*******
Визрівання плода,тільки початок відродження.
*******
Страх порок,безбожність його прабатько,віра
його лікар.
********
Собака гавкає від своєї вдачі,людина собакує
від злості.
********
Барахолка продає все,продавши совість не купиш на
ринках світу.
*********
Достатньо побачити веселку,щоб захмеліти від щастя.
*********
Все що нас принижує,нас підіймає.
*********
Тепло сердечне,душевне ніколи не стане
мачухою зросту живому.
*********
Достатньо випустити пар,щоб заздрити спокою.
********
Гільдія свободи...прорахунок долі перевірки нас.
********
Все сокровене колись відалється від нас і ми знову
вчимося жити.
*******
Дати,які не залишають нас байдужими,гартують
наше буття.
*********
Макове зерня не можливо знайти в бур"яні,та істину
знайдеш позбувшись їх.
********
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734067
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2017