| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Кашлянув грім неохоче,
З хмарки випала сльоза.
Заховало небо очі,
Насувається гроза.
Небо вже занадто низько,
Зникла всесвіту блакить.
Ось, зненацька, обрій тріснув,
Спалахнув вогнем на мить.
Загримів хтось в небі грізно,
Прокотилася луна.
Схаменіться!.. Ні, вже пізно…
Це прийшла вона – війна…
Молитви і смерть, прокльони,
Гради з темряви летять.
Після вибухів стогони,
І хати з людьми горять.
А десь там є небо чисте,
Сміх, і радість, і життя…
Поділив хтось світ навмисно
На два різних відчуття.
Де ти вітер? Ти повинен
Чорні хмари розігнать!
Де ти сонце? Люди гинуть,
Скільки світла ще чекать?
За ненавистю жорстокість,
Голос розуму заглух.
Заблукала десь свідомість,
Тільки й є – незламний Дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757752
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.10.2017
Сьогодні ти знову наснилась мені,
Порушила знову мій спокій.
Допоки ти будеш приходити в сни?
Тривожити будеш ти поки?
В рожевій країні я в мріях живу
Там щастя, там ти, там кохання.
До себе я ніжно тебе пригорну,
Ти – перша любов і остання.
Казкова красуня, царівна моя,
Як зірка у небі ти сяєш,
Коли ж рано вранці прокинуся я,
Ти, люба, одразу зникаєш.
Без тебе порожня планета Земля,
Заплющу щільніше я очі,
Не хочу, повір, просинатися я,
Бажаю подовження ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2014
I
Кошки бегают по крышам,
Не дают покоя мышам.
Мыши прячутся по норам.
Не попасться, чтоб прожорам.
Кошки там их стерегут,
Отдышаться не дают.
Говорит Тим-Тим - мышонок:
– Вырос я, уж, из пелёнок!
Кошек сам я проучу,
Разорву и проглочу!
Говорит Тим-Тиму мать:
– Ты иди, ложись в кровать
И скорее засыпай,
А котов не задевай.
Нам, ли, мышам задираться,
На клыки котов кидаться?
Кошки нам не по зубам.
Я тебе сухарик дам...
Мать послушался мышонок,
Говорит он ей спросонок:
– Хорошо, я их прошу,
Лишь, побью и отпущу.
11
Наш Тим-Тим не долго спал,
Мать ушла, мышонок встал.
У него был план готов,
Как спастись от злых котов.
Панцирь он нашел от рака,
Не страшна Тим-Тиму драка,
На себя броню надел,
И он весело запел:
Гей! Бездельники–коты,
Берегите вы хвосты.
К вам пришел в броне Тим-Тим,
Кто теперь сразится с ним?
Не боится он котов,
К встрече с ними он готов!
Рыжий кот, по кличке Тиша,
Чует: рядом где-то мыша.
Затаился он, присел,
Всё обнюхал, оглядел:
Вот Тим-Тим в броне идёт.
Тиша видит, Тиша ждёт.
Вот рывок! Тим-Тим наш: - Ах!
И у Тиши он в зубах.
Вдруг, наш Тиша бросил мышу.
Завизжав, покинул крышу.
Прочь пустился он бежать,
Даже ветру не догнать.
Что случилось, не поймёт:
Боль в зубах и кровь идёт,
Так Тим-Тим героем стал,
Сам коту он клык сломал!
III
Не секрет: Тим-Тим – мышонок
Не послушный был ребёнок.
Он любил шуметь, играть,
Бегать, прыгать и скакать.
И, как все на свете дети,
Он и дома не скучал –
За проделки свои эти
«На орехи» получал.
Вот, однажды, слух пошел:
Тиша-кот свой клык нашел.
Он, теперь, вставной, железный
И коту вдвойне полезный –
Может кот добычу рвать,
Может кости им кусать.
Услыхав такие вести,
Мыши замерли на месте.
Клык блестит на солнце грозно:
Берегись, пока не поздно!
Запугал всех Тиша-кот,
На охоту он идёт!
Но Тим-Тим не испугался:
– Не на тех ты кот нарвался!
Я возьмусь за дело сам.
Зло тебе творить не дам!
Вот Тим-Тим домой пришел.
Здесь, смолы кусок нашел.
Из неё слепил мышонка.
За верёвку привязал,
Потянул... «мышонок» ловко
По дорожке побежал.
Научив смолу ходить,
Стал Тим-Тим кота манить.
На приманку Тиша клюнул,
В смолу зубы, сдуру, всунул...
Как не бился, не старался,
Как вьюном не извивался,
Он не может пасть разжать.
Испугался и, – бежать!
Так он, в пасти со смолой,
В этот день пришел домой.
IV
Долго Тиша-кот ругался, –
Клык вставной в смоле остался.
Да, такое униженье
Он Тим-Тиму не простит,
И за это оскорбленье
Он мышонку отомстит!
Твёрдо Тиша так решил,
И на крышу поспешил.
Но Тим-Тим, уж, был готов
К встрече с дюжиной котов.
Он свою доску-качалку
Превратил в камнекидалку.
Только Тиша появился,
Как мышонок прыгнул: р-а-з...
И на доску приземлился,
Камень взмыл... и Тише в глаз.
Завопил от боли Тиша:
– Разорву тебя я, мыша!
За Тим-Тимом он погнался.
Гнался, Тиша, и ругался.
Но Тим-Тим рванул во двор,
Где Палкан несёт дозор.
Его план был очень прост…
Стал короче Тишин хвост.
Тиша-кот – вояка бравый,
Выбит глаз у Тиши правый,
Хвост его стал чуть короче –
Вот итог прошедшей ночи.
V
Наконец-то понял Тишка,
Это всё, ему здесь «крышка».
Стал Тим-Тима он просить:
– Должен ты меня простить.
Мы с тобой Тим-Тим – друзья.
Ты и я – одна семья.
Но Тим-Тим не стал и слушать
Этих сладостных речей.
Если кот захочет кушать,
Что вкуснее за мышей?
Потому на эти речи
Он сказал коту: – До встречи!
Ищи где-то дураков!
В норку шасть, и был таков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542879
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 10.12.2014
Люблю тебе я, як повітря,
Люблю тебе, як сонце я.
Моя любов, як те суцвіття,
Що ніжні крильця розпрямля.
Та знаю я, що не судилось
Зірвати стиглії плоди,
Весна занадто запізнилась,
Хоч я гукав її: - Приди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2014
Життя моє – життя з надій.
Радів завжди твоїй появі.
Тебе створив я з власних мрій
І поселив в своїй уяві.
За щастя дорого платив,
Бо не зважав я вже на ціну.
Я ненароком полюбив
Із хвиль морських солону піну.
Приспів:
Зірвати визрілі плоди
Мені, я знаю, не судилось.
Хоч я гукав Весну: - Прийди!
Вона занадто запізнилась.
Шукав тебе не міг знайти,
А врода все твоя зростала.
Була невидимою ти,
Поки найкращою не стала.
Мого торкається чола
Твоє волосся, наче хвилі.
Ти ворожити почала…
Скорився я могутній силі.
До себе тягне глибина
Твоїх очей німа безодня.
Хильнув кохання я вина
Тепер на все… на все я згодний!
Приспів:
05.12.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Моя душа красу искала,
Стрелой носилась в небесах,
Рука возничего сжимала
Поводья крепкие в руках.
Несутся кони, белый – вправо,
А чёрный – влево норовит.
Богатство, что им? Что им – слава?
Их красота к себе манит.
И я красу таки увидел
В небесной гавани идей.
Прости, коль дерзостью обидел
И не сдержал своих коней.
Не в силах ум – лихой возница,
Коней горячих осадить,
И мчится к цели колесница,
Желая жажду утолить.
Испей любовь, испей, не бойся,
Она не будет тяготить.
Росою утренней умойся,
Пока уставший разум спит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Прости за вспыльчивость мою,
За то, что я тебя ревную,
За то, что я тебя люблю
И не могу любить другую.
Прости за то, что я во сне
Твоё, лишь имя повторяю.
Одно оно живёт во мне,
Другого имени не знаю.
Прости за грусть мою, печаль.
За то, что часто я бледнею,
Смотрю всегда куда-то вдаль,
В глаза тебе смотреть не смею.
Прости, признаться я боюсь
В любви к тебе большой и верной.
Пусть будет так, как будет, пусть,
Но навсегда ты будешь первой!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470218
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2014
В Боромлі криниця стоїть при дорозі,
Росте під парканчиком кінський щавель.
Стара та криниця, але іще в змозі
Людей напувати її «журавель».
Коли проїжджаю тієї криниці,
Завжди, не надовго я там зупинюсь.
Дістану відерко живої водиці,
Її з задоволенням вволю нап’юсь.
Присяду спочити під тінню тополі,
Відчую, як втому знімає земля.
Дивлюся гусей, що пасуться на волі,
І дзьобами пхають у хвіст «журавля».
Хвилинок із десять я так відпочину,
Іще, «на доріжку», водички поп’ю,
Вклонюся криниці і сяду в машину,
Щоб рушити знову в дорогу свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Тебя любить – судьбы награда.
Ну, что ещё мне в жизни надо?
Вдохнуть твой запах, прикоснуться,
С тобой уснуть, с тобой проснуться.
Цветами тело осыпать,
И целовать, и целовать…
Тебя любить и быть любимым –
Пылать огнём неукротимым.
Любовь нас учит не бояться
Взаимным счастьем наслаждаться,
От жизни милости не ждать,
А счастье это умножать!
Нам позавидуют все люди,
Когда любить друг друга будем.
Когда в любовной будем власти,
С ума сойдём от ласк и страсти.
Нас невозможно разделить,
Ведь, нам судьбой дано любить!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466606
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2013
***
Ще вчора ми дивилися на зорі,
Ще вчора з нами місяць розмовляв.
І ось зима, у нас зима на дворі,
Якої я собі й не уявляв.
Лапатий сніг вчорашній день вкриває,
Що білий аркуш прожите життя,
Та тільки серце, серце пам’ятає...
Ніяк не згаснуть в ньому почуття.
Весна пройшла, а літо не настало.
Розтанув він, цей дивовижний сон.
– Нам не судилось... – ти мені сказала,
Це пролунало з вітром в унісон.
З роками біль в душі моїй не згасне,
Бо довго дуже буду пам’ятать
І голос твій, і образ твій прекрасний–
Цього ж не можна в мене відібрать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013
В яскравих барвах ти за мить
Кохання вміло намалюєш,
А подих губ моїх відчуєш
І ніжне тіло затремтить.
І ніжне тіло затремтить,
Коли рука моя торкнеться,
В душі твоїй любов озветься,
І все прокинеться, що спить!
І все прокинеться, що спить!
В душі кохання запалає,
Відчуєш, що вона літає
І, вже, де зорі вона мчить.
І, вже, де зорі вона мчить.
І, вже, вертатися не хоче,
Бо Доля їй відкрила очі,
Бо щастя нашого це мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Це наша ніч, це наші зорі,
Це нам співають солов’ї,
В твоїх очах тону, як в морі,
Я розчиняюся в тобі.
Глибин душі хочу дістатись,
Ключі від серця віднайти,
Щоб більше нам не розлучатись,
А об’єднатись на віки.
Щоб по життю ішли ми разом,
У двох ми йшли б, та як одне.
І наше, випробуване часом,
Нехай кохання не мине.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Себя уже не узнаю –
Где мой покой, моя беспечность?
Я без конца тебе звоню,
И жду. И ждать готов я вечность!
Тебя не вижу – я больной,
Как снег под солнцем знойным таю.
Я всюду слышу голос твой,
С надеждой взгляд в толпу бросаю.
До встречи я считаю дни,
Часы, минуты и мгновенья.
О, как медлительны они!
Во мне уж нет совсем терпенья.
Но вот, настал желанный час.
Душа ликует и смеётся,
И часто, часто сердце бьётся,
Мгновенье, стой! Замри для нас.
Хочу в глаза твои смотреть.
Хочу твои я слышать речи.
Хочу от счастья я запеть.
Как ждал, как ждал я этой встречи!
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012
У темному лісі ялинка росла,
В зелене одягнута завжди була.
Та, якось, на свято зрубали її,
В яскраве вбрання її одягли.
Раділа ялинка: – Мені таланить.
Ось, я королевою стала за мить!
І всім я потрібна красива й струнка,
Бо хвоя моя, як бавовна м’яка.
Та ось, промайнули святковії дні.
Її роздягли і спалили в вогні.
–Та як же, за що?! Я ж така, як була,
Я щастя на свято вам щедро дала.
У вогнищі тіло красуні пала.
Хазяїн, байдуже, таке промовля:
– Наступлять не раз ще святковії дні,
Знайдуться й ялинки тоді… молоді.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012
***
Ти надзвичайна, лагідна і ніжна,
Твоя душа – криниця доброти.
А врода... це просто дивовижно,
Як легко можеш спокусити ти.
Без тебе я життя не уявляю,
Майбутнє в мріях – тільки я і ти.
Я з місяцем про тебе розмовляю,
Віршовані тобі пишу листи.
Хочу я рук твоїх торкатися устами,
Тебе коханою, єдиною назвать.
Любов не вщухне, вірю я, з роками,
Якщо всю душу до останку їй віддать.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012