| Сторінки (31/3039): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Абрикоса, що я посадив тебе тут літ десь двадцять
І любуюсь, проходячи мимо з усмі́шкою в дар.
В цю весну вся в цвіту – ти подібна до білих тих грацій
Під музики сопілок, трембіт і гавайських гітар...
Яка тепла кора, яка вдача твоя бездоганна,
Пелюстковий твій погляд в духмянім і люблячим тлі...
Не твоя в тім вина, від морозу не вкрило туманом
Й не покрили у березні крильми твої журавлі...
23.03.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869318
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2020
* * *
Земля все крутиться –
в сніг березневий враз!
Природа може віднайти кураж.
І ми в пригоді цій,
мій друже, теж кружляємо
І спокою давно вже не ждемо.
Та чи потрібен він?
Ще у очах є блиск,
Крильми махаєш, хоч не як колись...
Шлях вистиляє Бог –
йдем Його світлу ми навстіч.
Любов небес є журавлиний клич...
24.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2020
* * *
Не печальтесь, мої любі –
Все буває... й пролітає...
Ось і я – там був при чубі,
Пух тополі тут й той тане...
В казки є початок, звісно:
Кошик мрій рожевих, жданих.
Соловей Розбійник свисне –
Здує всі, немов вулканом.
Знов шукай оазис в нетрях,
В тридев'ятім блідім царстві –
Чи в Шекспіровім сонеті,
Чи в Шевченківськім кобзарстві...
У кришталях мудрих предків,
Де Журав в веселці квилить...
На Землі чи знайдеш кредо?
Все в небесній Божій хвилі...
23.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2020
Все про те, про се, як німи –
Паралельно по шляхах.
Час втікає зримо, мимо
Ні про що і по верхах...
День за днем і рік за роком –
Сонце, вітер, дощ чи сніг;
Річечка тече в протоку,
Вічний цей життєвий біг...
Може щастя й непомітне –
Погляд крізь ось ці літа.
В пелюстках троянд і квітів
Я Землею пролітав...
Вже онук посадить дуба,
Жолудь гляне зверху вниз;
Зелень трав десь приголубить...
Поколінь життів круїз...
23.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2020
Причины на поверхности –
Отсутствие любви,
В ней ценность Божьей Вечности.
Всяк – душу обнови!
Взгляни совсем по новому
На мир, что дан тебе.
К Планете, словно к кровному.
Давно ведь взгляд с Небес –
В землян грехопадение.
Загажена Земля –
Зачем сверх потребление?
Остановить велят
Научно обосновано.
Беспечность, эгоизм,
Глянь – вирусом обнулены,
Жить старым – атавизм.
Души очистить наросты,
Добавить личный плод:
Добро, свет, радость привнести –
Встать под любви всем, свод!
22.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868889
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.03.2020
Ой ти поле моє поле,
Як любив тебе й люблю –
Як у травах,... взимку голе...
Я до тебе прихилюсь...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
Ой ти доле, моя доле,
Скатертина з під Небесь –
Де пшениць гуля роздолля,
Я душею й серцем весь...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
Долечу ще, степ мій милий,
Як тебе не обійнять?
Батьківщина ж – мої крила
Й спадщини є благодать...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
20.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868646
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.03.2020
* * *
Києве лагідний, Києве рідний –
Батьку народів із сивих віків.
Свідок подій і щасливих, і грізних.
Та й сьогодення промчить, поготів...
Ти ж зостаєшся іще красивішим,
Дай Боже миру усім і тобі.
Мудрість віків – амулетом стань віщим.
Все, що дав Бог – збережіть й возлюбіть.
В'ячеслав Шикалович
19.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2020
* * *
Це Сонце ласкаве,
що в чашечці кави –
Твої оченята блищать
І день, що з тобою,
він радості грою
Скотився з Небес коліщам...
Дарунки щоденні,
як посмішка Нені –
Ромашка і цей горицвіт...
Й не стало печалі,
що днями стрічалась...
Ось цей мій – найкращий є світ!
12.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020
Ах эта радость, как бутон
И чувств вулкан в тот Мир,
Унёс на крыльях вальс бостон
В фантазии клавир...
В форштевень волны – ветер пьём,
А за кормой лишь след
И бирюза за окоём,
Да Солнца амулет.
Забыта напрочь суета,
Глянь – чайки без забот;
Луны белесой береста,
А под рукою борт...
Душа воспрянула в полёт,
Свободы заждалась.
Привет сердечный ветер шлёт,
День счастья на крылах!
Не возвращенье ль – где Исток,
Что помогли забыть,
Кто подставляет под оброк,
Долги, грехи и быт...
Ах эта радость, что Творец
С созданья завещал.
Куда пришли? Прости Отец –
беспутий* есть причал.
17.03.2020г.
В словаре Даля: *Неправый, кривой или ложный
путь житейский. Идешь по беспутью* к гибели...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868333
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.03.2020
Вот и ушли ребята вольной волей
На беспощадную жестокую войну.
О, сколько боли, сколько горькой боли?
Да коль на эту б только на одну...
Какой ценой досталася Победа?
Да если бы хоть кто-нибудь поня́л,
Кто затевал смертей кровавых беды –
На Мир давно б убийства поменял.
Земля всё ждёт – насытятся ль смертями?
Придумывая оправданья им...
Не ценим Мир, вот эгоизм страстями
Разжёг амбиции, гордыню и экстрим.
Всё это было, было, было, было!...
Хотя б в двухтысячном дать должно результат?
Нет! Разума развитие застыло
На точке не возврата,... иль назад?!
13.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868326
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.03.2020
Маячать, маячать –
мій юний козаче,
В таврійських степах незабутні чуття;
В сердечній тій днині
та в пам'яті й нині
На струнах любові, крізь гомін буття...
О весни з бруньками,
що бігли там з нами,
Життя колісниця нестримно несла...
Чи ж ми помічали,
святее промчало,
Та хоч й суєтою – в чотири крила!
Тепер падолистом –
події зі свистом
Закручує вихор ось там за вікном...
Не Бог надсилає,
самі витворяєм –
Дивується Світ і Земля ходуном...
16.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2020
Жила була маленька – така радісна, промениста, добра дівчинка-квітка. Вона під люблячими очима батьків і охороною старшого брата прижилася в цьому цікавому світі людей і домашньої живності. Найяскравіші і пам'ятні дні дитинства її пройшли у дворі білої мазанки в потопаючому від квітів дворі поруч з кішкою Машкою і собачкою Булькою, а також красенем, що переливався всіма кольорами веселки – півником і декількома курочками. Вони завжди зустрічали її вранці, своєрідно вітаючи і ніжно відповідаючи на її ласкаве погладжування зі словесними зверненнями по іменах. Їм було так добре всім разом.
Швидкоплинні дні ці назавжди врізалися в її пам'ять. Мазанка була поруч із залізничними коліями, та й батько її працював інженером залізничником. Щасливо котилися яскраві безтурботні дні під звучні гудки поїздів. Бо ж і Тато з Ненею дуже кохали своїх двох діток.
А в сімнадцять років, перед закінченням школи, раптом нагрянула війна – жорстока і нещадна. Ця війна не тільки гнобила життя людей без розбору, але і взагалі забирала його у них абсолютно непередбачувано, грубо і беззаперечно.
Виживати було вкрай важко всі ці роки в окупації, де їх доля застала. Про цей страшний час, через роки, дівчинка ніколи не розповідала.
Після війни в розореній країні не було легко. Робота кресляркою на великому заводі, де вона сумлінно пропрацювала все своє життя – не тільки забезпечувала цілком задовільні життєві потреби, а й допомогла вирішити житлові проблеми. Спочатку це були кімнати в комуналках, місто розбудовувалося, будинки росли в поверховості і комфортності. І нарешті через роки відсвяткували новосілля в окремій однокімнатній квартирі. Жили вони удвох з Ненею. Татусь, підірвавши здоров'я на будівництві Турксибу, став інвалідом і помер ще у війну.
Дівчинка талановито малювала ще з дитинства, але художницею стати, як і сім'ю завести так і не склалося. Весь час здавалося, що життя ще все попереду.
З такою ж самотньою подругою вони регулярно відвідували кіно і театри. Море Криму в Ялті радувало їх з Ненею щоліта під час відпустки.
Але час життя пробігає дуже швидко. Пішла в інший світ Неня. Потім і брата не стало. І вона залишилася зовсім одна. Відвідували племінники, їхні діти. На самоті на пенсії тебе охоплюють різні думки і спогади.
Коли вона в черговий раз годувала горобців і голубів на підвіконні кухні на шостому поверсі квартири – в пам'яті несподівано спливали картини чудесного безтурботного дитинства і та сама біла, що немов кликала до себе мазанка – як світла пляма швидкоплинної казки. Боже – як їй захотілося повернутися в той, що відлетів у минуле, теплий і нескінченно улюблений, схований у пам'яті, привабливий своєю чарівністю світ душевного умиротворення...
...Один Голуб був зовсім ручний і дозволяв себе погладжувати, при цьому про щось досить настирливо розповідав їй на своїй голубиній мові...
Березень 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868088
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.03.2020
12 марта в Литературной лавке состоялась презентация новой книги стихотворений нашего замечательного писателя и поэта Нузета Умерова. В Литературном институте он учился в конце 50-х на одном курсе с Робертом Рождественским, Евгением Евтушенко, Белой Ахмадулиной, Джимом Петерсоном (Негритёнок из кинофильма "Цирк").
Представляете – Нузет это целая эпоха, кладезь мудрости, человек большой положительной энергетики, дающий слушателям заряд жизнелюбия! А какой он замечательный рассказчик, все свои стихотворения читает на память – и какие стихотворения! Он вместе с Аркадием Вакуленко, ведущим вечера, представляли новую книгу "Я Вас люблю".
Два часа пролетели, как одно мгновенье. Кто пропустил встречу – постарайтесь не прозевать очередную, время узнавайте у Аркадия. Приобретенная книга с автографом теперь будет у меня всегда под рукой, рядом с подаренной им ранее в 2010г : "Моя Батьківщина" перевод на украинский стихов и сказок (с крымскотатарского Ольги Самохиной) – как аккумулятор энергии сердца и души человека, который несмотря на почтенный возраст подаёт нам пример простоты, неувядаемой доброты и сердечности, жизнелюбия и весёлого нрава. А нам, поэтам кроме того – пример величайшего литературного мастерства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Ах весна ты красна –
тебя март целовал,
Обнимали цветы красоты;
Танцевал тебе ветр
вместе с Солнышком вальс –
Так сердечны и мысли чисты.
Ах весна – ты зовёшь
сбыться вечным мечтам,
Опыт рас, здесь прошедших, объять.
Неужели вновь ждёт
столбовая верста,
За которой – противостоять?!
Жизнь прекрасна, нет слов -
свет небес, взгляд лесов
И вниманья к себе ждёт Земля...
Созидаем же мир,
чтим Божественный зов.
Да оружье навек зачехля.
Нам всем вместе бы сесть
и старейшин привлечь
Всех окраин Планеты любви –
Их седины до плеч...
Слушать разум их, речь.
На Земле жизнь людей обновить!
11.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867638
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.03.2020
* * *
О, мій малесенький вокзал,
А з нього всі в життя дороги...
Норд – Запоріжжя, зюйд – Пологи,
Прощань і зустрічей сльоза...
Якраз отут посередині,
Між двох у краєвидах сіл –
Стояв у всій своїй красі
Не цей, післявоєнний, нині,
А той величний, що фашист,
Звірина люта, зруйнувати
Зміг, лиш на фото розпізнати...
Тополь зоставсь картинний хист.
Кого не бачив, свідок милий
У тій плеяді від років –
Сердець ти стільки тут зігрів...
Скіль впало в сивину ковилу?...
О, мій малесенький вокзал,
Як мало я тобі сказав...
10.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867538
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2020
* * *
Лети моя пісне в краї пресвятії,
Де мов би з молитви зачаття життя
З'єдналося з небом у висях події,
Щоб тут на землі вже зіткати шиття...
У гімні лелечим дитинство і юність
В таврійських степах набиралося сил.
І доля звелася натхненням крізь будні,
Близь сивих курганів і древніх могил...
До тебе здобудусь в вісні сизокрилім –
Зозуля кувала мені там літа;
Там літери перші писав я чорнилом
І мрії, як пух тополиний злітав...
09.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867537
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2020
Кто бы ни выдумал этот замечательный праздник, большой роли не играет. Он бы всё равно родился на этой земле, где так почитают женщину-Мать, берегиню домашнего очага, неуёмную труженицу, жертвенно оберегающих детей от болезней и зла и мужественно, БЕЗЗАВЕТНО переносящую все жизненные невзгоды и испытания. Ежедневно доказывающие и нам, мужикам, что и мы много чего стоим под её добрым, любящим крылом.
С ВАШИМ ПРАЗДНИКОМ, ДОРОГИЕ НАШИ ЛЮБИМЫЕ ЖЕНЩИНЫ!!!
О девочки мои
эссе
О, девочки мои – вас встретит мир, такой как есть, мир непростой. И тот цветастый карнавал – что в воображении сказки был, проявится в своей реальной наготе...
И, коль рассвет не разглядеть, не встретить в радости души – он перестанет быть твоим и потускнеет, перейдя в рутинный день, похожий на все остальные, сереньким мышонком пробегая тенью бесконечной ленты времени.
Но тот же рассвет станет пушистым чародеем, обласканным чувственной душой предстоящего праздника необыкновенного солнечного дня, цветком розы, раскрывающегося перед твоим взором. Он станет твоим другом, улыбающимся рядом и напоминающим щебетом птиц, своею наполненностью – неповторимость земной бесценной жизни.
Женуленька моя, девочки, доченьки и внучка – мои любимые солнечные цветы столь скоротечных соединений в букете вселенских непредсказуемых встреч на перекрёстках Небес, на этой маленькой, уютной и прекрасной планете Земля.
Спасибо, мои дорогие, я так счастлив в вашем любящем окружении. Смог бы я без рождённого вами вдохновения заниматься литературным творчеством – большой вопрос.
Вы и только вы продлеваете мои осенние дни под лазоревым бесконечным горизонтом меняющихся пурпурных красок рассветов и закатов...
Как мне хочется, чтобы вы были счастливы, пусть даже в кажущейся обыденности, а на самом деле разноцветном многообразии Божественного сотворения нашего земного, дивного и чудесного мира в самом душевном и сердечном его к себе приближении.
Аминь.
март 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867283
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 08.03.2020
* * *
Гей, одізвись – широке поле,
Широке поле – то життя.
Та чи були тут ті монголи?
Ми тут і наше тут буття.
Над нами жайворон й лелеки,
А вздовж шляхів ромашки йдуть;
Ген – клени, ясені й смереки...
Й дівчатка-незабудки ждуть.
Така як гляне – серце стане
І... поволока ув очах.
Тож з нею хоч в одвічний танок,
Творити діток при свічах.
О поле – ти п'яниш озоном –
Далеко овид, тут земля,
Пахучих квітів хилять грона,
В височині ширя орля...
07.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Вот мой линкор,
а лучше – шхуна
И океана чистый лист...
Я поплыву, души на струнах
Под чаек хохот или свист.
Иллюминатор
в мир огромный,
Где волны плещут,... острова...
И попугай радушный, томный
Да изумрудная трава.
Мне б обойти
крушенья, рифы
И кашалота хвост крутой!
Хоть мельком полетать бы грифом...
Дикарки взгляд поймать, вон той.
Мой стол родной –
моя ты шхуна
И чистый лист, фантазий прыть...
Из лука б в ложь, или с гарпуна!
...И не сбежать,... и не уплыть...
03.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866960
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 05.03.2020
Размеренно в жизни весна подкрадалась,
Мы все только рады,
Но жизнь и не это за годы видала –
Осенние клады...
И пусть они грустны – души листопады,
Но как же прелестны,
Ведь ей очищенье с дождинками надо,
Интимны моменты...
Зима не зима? Тёплым ветром повеяв,
Позвала подругу,
Всё время ведь рядом, друг друга лелея,
Какая тут ругань?
Играючи, может – канат перетянем –
Тепло,... то прохлада?
Тюльпан с гиацинтом звут ве́рбу на танец,
Под солнцем рулады...
Признайтесь, как ждали сердец возгоранье –
Сквозь март да к апрелю;
Взорвутся бутоном все чувства за грани,
Прибудем же к Лелю!
На праздник веселья, любови рожденья,
Души обновленья...
Сердечности нежной, прекрасной и верной,
Кипенья по венам!
04.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866856
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 04.03.2020
ода
А жизнь то не простая, братцы, нет –
Иль я по ней, или она по мне...
Так что изволите – букет иль винегрет?
– На босую – где ж левый мой штиблет?
Помятый что-то в зеркале портрет.
Ну так и что – никак уж дед Пихто,
Коротким взглядом эта, ну и тот;
Пушкарь короче всё равно не стал,
Где саксофон, аккордеон играл...
Где от любви я облачно страдал –
За ней тогда стрелял один амбал.
Ах, на катушку намотало дней –
Каких там не найдёте пескарей:
Резвились в той обойме королей
И плыли в шхуне – капитаном, Грей.
Со всех сторон: "Не жмись, дружёк, налей!"
Жасмина запах от мелькнувших Фей...
А нить уходит вверх за облака...
Как часто раньше небеса лакал.
С Вселенной звёзд я супер дождь принял,
Пока тут свой земной удел понял
И в рай заранее копыта не гнал.
О эта жизнь... да что вам говорить –
Уж не забыть её и не зарыть,
Из тела всё же выскочит душа,
Ещё один поход свой заверша...
Тебя ж я не забуду никогда,
Любовь, что так промчалась сквозь года...
03.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866758
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 03.03.2020
Дощі ці літні незабутні
І ми навстріч їм біжимо –
А в небі блискає трюмо,
Оркестру грім сховав сіренькі будні...
Туман втікає в синім гаї,
Босоніж в бульбашках калюж –
З небес густий і теплий душ,
Чи водоспад святий нас омиває...
Яскраві сторінки дитинства
В квітчастих кольорових днях...
Промчали, мов би на коня́х
В казковім царстві, неймовірнім, дива...
02.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2020
Місто було й залишається ніжно казковим
В буйному розквіті перших моїх пелюсток...
Разом зі мною воно підіймалось в обнові –
Витончений в майбуття кришталевий місток.
Та кровоносна система його милих вулиць
В тіні акацій і кленів, й простих наших мрій.
В час, коли всі ті воєнні тривоги поснули –
В лю́дських серцях було стільки життя й ейфорій!
Цей вже новітній широкий проспект простягнувся
Аж в старе місто – змінити його древній лик...
Ми підростали й мужніли, старіли Матусі.
Вчило життя бути з Світлом, не в тіні імли.
О, моє місто – з тобою пов'язана доля:
Вулиці-руки в обіймах, в життя нас вели...
Я поклонюся тобі – на те є моя воля –
Вічно живи й після нас жди людської хвали.
29.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Я повернусь, я повернусь –
в моє село, моє село.
Ромашок білих наберу,...
а серце голубом звелось...
Велосипедом ген гайну,
де битий шлях мій гомонить;
В обійми небо пригорну –
моя зоря там ще горить...
Роки сполохані мої
дитинства й досі у мені –
І хата, й двір, там стіл стоїть,
ще Мама в радісному дні...
А я орлом – круги над всім,
за тополями цвинтар спить:
– Привіт, привіт – сельчан там дім
й родині вже свіча горить...
Вертаюсь в думці часто я,
в село так рідне й до краян...
Що небом писане – збулось,
немов в вісні мені здалось...
28.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866292
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.02.2020
Ще день життєвий ощасливив нас –
Обіймемо цей щирий подарунок.
Що Одісей шукав колись, як Ру́но,
Любов Вселенська
в лет до нас, пораз...
Вона джерело миру і добра,
Що-небудь є од неї найдорожче?
Любов з дитинства в наше серце вхожа –
Без неї як
в життєвих цих вітрах?
Пустеля без любові ми, знаття б;
Хоч день без неї – втрачений в цім мирі.
(В темниці жить без світла в Божій вірі).
Врятуєм світ земний
й душі чуття!
27.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866213
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2020
Перед грозою, хмурясь, небо
Навстречу сумрак шлёт в пути –
Ветр ураганный, вдруг свирепо,
В цветах и травах шелестит.
И гром раскатисто грохочет,
Сверкает молния вдали –
А кучер: "Нас таки намочит!"
Да лошадь ржёт в кругах пыли...
Во мне ж романтика играет –
С Природой буйною, степной
Явился Бог Перун* над краем
С мечём, златою бородой!
И может в жизни лишь однажды
Я встречей буду одарён –
Душа коль трепетная страждет,
Пред Богом буду я смирён.
Из-под копыт дорога вьётся,
День словно превратился в ночь.
При свете молний, мне сдаётся,
Перун метать их был охочь!
Конь у берёзы был привязан,
Мы под телегою спаслись.
Да, после этого ни разу
С Перуном не пересеклись...
Бог Перун* — один из главных светлых богов древнерусского ведического пантеона. Бог-громовержец, воинство небесное ведущий по ратной стезе, оберегающий явный мир от наивного и на границе сей порядок устанавливающий.
26.02.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866100
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.02.2020
Привіт з нашої юності, радянських часів, вже які кому були, але ж таки БУЛИ!
Подъём, друзья, подъём –
Какое настроение!
С воскресным милым днём,
Сердечное биение...
А мысль одна сверлит –
Сегодня увольнение.
О, солнышко моё
И небеса безоблачны –
Душа, ну до краёв,
Лелей и радость сохрани.
И сердце всё твердит –
Весны флюиды нам даны.
О, молодости флаг,
Что парус вдаль несёт мечту...
Мелодий... ну аншлаг,
В краю звезду свою найду –
Вон там, за КПП,
С судьбой своею, коль в ладу.
Привет вам с тех краёв,
Совсем с других времён и лет –
Таких же соловьёв,
Сирени пахнущий букет
И чувств свободных песнь,
Души к вам незабвенный свет!
21 февраля 2020года – 23 февраля 1963 года,
в/ч 61873 напротив центрального
автовокзала г. Симферополя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865636
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2020
О сколько же лет,
сколько лет мы несёмся над миром –
И радость и грусть
бороздя на пути вековом.
Бурленье в крови
отразилось в сонетах Шекспира,
Духовный посыл –
там, во встрече младенца волхвом.
А крошечный шар,
сей земной, нам дарованный Богом,
Где край рукава
Галактического завитка –
Малюсенький бисер
на черных Космичных дорогах...
Спасём ли потомкам?
Занесен ведь ствол у виска!
18.02.2020г.
1. - на фото: знаменитая фотография "Бледно-голубая точка",
где Земля сфотографирована с Нептуна,
с расстояния почти 6 миллиардов километров.
2. - 37 фото показывающих на наше место во Вселенной:
https://yandex.ru/turbo?text=https%3A%2F%
2Finfoniac.ru%2Fnews%2FNeuzhel i-Snezhnyi-chelovek-vse-taki- sushestvuet.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865208
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2020
Як описати життя
всього в трьох катренах?
* * *
Ціна життя... ти скажеш, друже:
– То майя* а чи змах крила...
Не встигнуть таїни нам зрушить –
В їх фіолеті тане мла...
М'яка посадка – погляд, руки.
Серця народжують серця.
Нові пейзажі, пта́хів звуки
І рідні душі... до кінця...
Ціна життя – безсмертям плата
Немов би в подорожі сні.
На неба Божім циферблаті
Маршрут тобі є і мені...
17.02.2020р.
*Майя – ...ілюзія реального світу, що приховує
справжню духовну сутність життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865098
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.02.2020
* * *
Життя – то дивна карусель,
Троянд пелюсток колискова,
А на дверях стара підкова...
За мить – побігла, як газель...
Прелюдії ж як не було,
Але на все життя зосталась –
Вишнева віхола шепталась...
В душі ж бо ріднеє село.
Там верби з косами в воді
І річечка була і буде...
Це я – по світу без верблюдів,
По матрицю, в тінях слідів...
Вже й хаос, логіці навстріч,
А овид манить далі й далі –
Ці барвні камінці й коралі,
В незвідане чийсь тихий клич...
За оборотом оборот...
На каруселі – лиця,... лиця...
Мелькають села і столиці,
А в небі зоряні світлиці –
Скіль, Господи, Твоїх щедрот!
16.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2020
верлибр
Как можно забыть
Пламень жизни былой,
Где пела любовь,
Чувств пьянила волна.
Хоть тысячи лет
Отделяют тебя –
Так живы те дни...
Ностальгии печаль...
Любил Фараон,
Сына там родила.
Где сад средь песков,
В храме жрицей была...
Коль вспомнить дал Бог
Дни все перелистать,
Всё вновь пережить
Там пребыть и узнать...
15.02.2020г.
1. Удивительная история Дороти Иди жившей в начале 20 века и бывшей воплощением египетской жрицы:
https://nastya-maks.livejournal.com/1951810.html
2. В этом видео рассказано (с 9 по 17,5 минуту) историю о прошлой реинкарнации Дороти Иди:
https://www.youtube.com/watch?v=9gmrTYwnKJE&t=2s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864929
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 15.02.2020
* * *
Не вам из нас всё вытравить,
Святое из души,
То, что успели в нас взрастить –
Отдать за барыши?
В дешёвый век без совести,
Где пошлости расцвет.
Любви сердечной повести
Под звон небес рассвет
Отдать на поругание
Творцам подлейших игр,
Сияния блистание
В полёте – Альтаир*...
13.02.2020г.
*Альтаир (Альфа Орла) – самая яркая звезда
в созвездии Орла и 12-я по яркости звезда на небе.
Название происходит от арабского "ан-наср ат-таир",
означающего "парящий орёл".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864700
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.02.2020
Диво соняшник вухастий?
Ні! Їдальня горобців –
Так, поснідати, не вкрасти
Й пісенька проста: жив-жив...
Попоїли й в небо зграя
Із підстрибом здійнялась...
Український милий краю –
Баба Ганна і дід Влас
На цім хуторі й побрались,
Й все життя тут прожили –
Діточки порозлітались,
А вони немов з билин...
Сиві, в роздумах на призьбі
Без пігулок й лікарів,
Шуму міст – тут на відшибі,
Погляд добрий із під брів.
Та й вода з джерела чиста –
Божий дар з низеньких гір.
Місяців й років намисто,
Совість й правда – їх візир.
10.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Земля ж моя, ти земле,
Вся в квітах і росі;
Весна, трава і зелень –
Сади у неї й сій.
Часи ж які настали –
Скупить тебе і край!
Народ? – Комах скандали,
Перекоти-курай...
Вирішувать не їм же,
Безправним – лиш чекань...
Ось кіт на лавці лиже
Те, що не може пан.
Усе, що полишилось –
Добрались й до землі.
Кому тут - шило й мило?
Все - тим, хто королі.
Воно вже й не задача –
Давно в народу з рук
Пливло. Законодавчо
Тепер й печаттю – грюк!
09.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864239
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2020
* * *
Кто найдёт, кто потеряет,
Жизнь есть облачко вдали –
Ты иль в мраке или в рае,
Как сухой в ворота лист.
Попади в свой рай под утро
И забудь о суете,
Даже в этой рани хмурой
Можно в радости – лететь...
Распростершись над планетой
Божьим пёрышком, душа –
Сколько зайчиков от света,
Тишина небес в ушах.
Жизнь ведь, братцы, это песня –
Вам лишь дать мотив, слова,
Чтоб благословенье вспенив,
Всё ж дойти до естества.
Нам отмерено не мало
Проявиться на земле,
Чтоб в себе не потерялись
Толь в цинизме,... в барахле.
Оселком небесных целей
Путь заточен на земле;
Обойти ль души дуэли –
Истину срубить в узле?!
Кто найдёт, кто потеряет –
Свет гармонии судьбы
В этом, испытаний крае
Вечности, в кругах борьбы.
08.02.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864120
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2020
...Щоб вивести всіх заблукалих
з мороку на божий світ...
Костянтин Віхляєв
Шанс
В нас віється частинкою вселенськая душа,
А в ній Божественний наш дух несе в життя свій шанс.
Якщо ж небесний компас цей для тебе не взірець –
То дивиться з підозрою на тебе сам Творець.
Тебе в багатство занесло від совісти на край,
Ти зжився з ним, без правди вже, здобув примарний рай...
На протилежний полюс враз в гордині пастку зник,
Потух для Світу і в пітьмі душі не чуєш крик.
Ти втратив шанс, сам вибрав шлях безчестя і брехні,
Туман підступний всіх принад тебе втопив в майні.
Фата моргана ця земна, знай, перевірка всім –
Останнє місце в цім житті, ти зрозумій, посів.
05.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2020
Ти десь далеко, Мамо –
в світах... де по другому...
Чи є, тобою любі,
там квіти коло хати?
Все день, немає ночі
й не треба мабуть спати?
І в чим твоя робота
в прозорім неба домі?
Бо все життя, що з нами
ти ніц, не присідала;
Все у земних турботах
життя нам віддавала.
Гляділа з днів дитинства –
здорові, чи хворіли...
Така близька і рідна,
так любая і мила.
Що хочу мовить, рідна,
навідуєшся в серці –
Хоч не весь час, та часто
твій погляд делікатний.
Не хочеш потривожить
і з нами б зустріч мати –
Припони між світами
земні й небесні всі ці...
Ти десь далеко, Мамо,
та душі наші близько...
Всі дні, що разом бу́ли –
подій щасливих низка,
Немов й не розлучались,
й пісні твої всі з нами –
В лелечім гурті, може
і ти... в лет над хатами?...
03.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863481
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2020
Господи – ніч яка місячна ясная,
Пісня-життя наше, дар Твій німий.
Ніжні пелю́стки, весни любість... й ми –
Очі пророчі і вся так жаданая...
Легкість, як вітер, в обіймах злітаємо –
Запахи стелять стежки в майбуття,
В зоряність мрій розпласталось життя.
У роздоріжжі розлук серце краємо...
Вічність сміється, на нас споглядаючи, –
Знаючи шлях, що судилось пройти
Й дощ пелюстковий навік зберегти.
Іспити всі подолать й не віддать ключі,
Господи, – ночі, що місячна ясная –
Душ пеленала весняна купіль
Та провела через радість і біль...
Дівчинка-щастя, троянда квітчастая.
02.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2020
С января да прям в февраль
И подснежник эстафетой –
В високосный всем с приветом!
– Дождь с метелью? Не наврал?
Эх вы крымские сюрпризы –
С снежных гор на пляж в купель!
Можжевельник, тис и ель,
Не впервой им зреть капризы...
Серым днём не удивишь,
Сменит солнечный – мы верим,
Радости откроем двери.
Звук органа выше крыш!
1 февраля 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863264
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2020
Преддверию надежды
и счастливейшим жителям
в вечном будущем
МИРЕ на Земле,
ПОСВЯЩАЕТСЯ...
Без войн чтоб жить нам на Земле
И вот окоп,
и смерть вприглядку.
А вы мне про патриотизм?
Ну разве не идиотизм –
Людей свести друг с другом в драку?
Верховные,
иль как вас звать-то?
Могли ведь бойню отвратить.
Ведь мёртвым уж не отомстить...
Медали, ордена, бравады...
А лучше ль
жалким быть калекой?
В перчатках белых не понять,
Людское горе не объять.
Кто "НАД людьми" – хоть раз кумекал?
Ведь от греха
не отмолиться,
Вон – миллионы полегли,
В кровавых реках пол земли...
Но нет – таким не повиниться.
Вновь
на багряном горизонте
Дубиной атомной грозят.
Мир просто так не возвратят –
За войны отвечать извольте!
На нашей
маленькой Земле
Когда появится политик –
С дорогой к МИРУ, аналитик,
Чтоб войны схоронить в золе?!
30.01.2020г.
Лев Толстой о патриотизме:
https://monocler.ru/lev-tolstoy-o-patriotizme/
Да уже вся Вселенная видать с головной болью от наших чудачеств – приглядывает как за психически больным ребёнком от совершенствования оружия для взаимного убийства друг друга и ждёт... что с нами дальше делать?
Они просто не могут понять как это мы в процессе эволюции пришли к такому парадоксальному ПСЕВДО ДОСТИЖЕНИЮ? Уничтожив к тому же экологию своей, подаренной Богом Планеты?
При том, что ресурсы на Земле конечны – и вместо того, чтобы использовать их рационально с умом и во благо людей – всё множим оружие , тратя руду, выплавляем металл, который потом ржавеет или опять с колоссальными затратами перерабатывается, обеззараживается от радиации или отравляющих газов, кучу финансов на это выделяется – полный абсурд...
Адекватному разуму понять нашу изысканную глупость просто не под силу. И после всего мы удивляемся: "И почему это инопланетяне не идут с нами на контакт?"
Инопланетянин про коронавирус и не только
https://zen.yandex.ru/media/id/5be2a7b1aecdfb00aae63940/inoplanetianin-pro-koronavirus-i-ne-tolko-5e340ee0e41fd74ec64b69b3?&utm_campaign=dbr&secdata=CLT%2BqOj%2FLSABMIKAAQ%3D%3D
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863048
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 30.01.2020
* * *
Хмарини Батьківщини, втіш –
Нас обіймаючи з любов'ю,
Кришталю світла цілиною
З упевненістю, що ясніш
І праведніш дороги – ніц,
Що несете із Неба німба
Для миру, совісті і хліба
Снуючим в тьмі похмурих днів.
І як могло, що всіх сильніш,
Несучих світло всім просторам,
До волі місць, де рабства гори...
Самих же... рідній на землі?...
29.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2020
Вдалині... десь на дні –
Світло первісних днів
Промінцем у тім сонячнім сні...
Тож повідай мені –
Про що дзвін там дзвенів,
Скіфський пагорб в віках гомонів?
Покоління земні,
Далей дим в пелені...
Нив безмежних врожай зеленів.
І в цій вічній борні
Полину дух п'янив...
Все ж над гаєм людський линув спів...
27.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2020
Час в незабутнє сіється –
Весняний сизий дим,
Бо ж серденько зігріється
Тій зустрічі, святим...
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія*
Із білих ніжних снів.
І подихом, і радістю,
І чимось неземним.
Сезам в країну райдужну
Із запахом весни...
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія
Із білих ніжних снів.
Із таїни Небес той злет,
Поріднень наших душ.
В майбутнє ЗІМ-кабріолет –
Розлуки всі поруш!
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія
Із білих ніжних снів.
25.01.2020р.
*Переклад: з англійської на українську. З української на англійську. ... Gloria Patri "Глорія", " Слава Отцю (і Синові, і Святому Духу)", "Слава" (коротке славослів'я, яким завершується читання деяких молитов).
На фото 60-ті роки двадцятого століття, служба в Армії. Історичний будинок ресторану "Асторія" в Сімферополі, в підвальчику якого була фотографія, в якій тоді зроблено фото у військовій одежі. А в дворі цього ж будинку одна заповзятлива Бабуся мала бізнес – тримала за невеличку платню цивільну одежину з півтора десятка солдат, щоб ті хоч на декілька годин недільних звільнювальних могли перевдягнувшись, похизуватися немов на свободі. Звичайно треба було бути дуже пильними, остерігаючись патруля і командирів. Та це вже була свого роду гра задля адреналіну.
А внизу на фоні того самого ЗІМ-кабріолету, який через два роки поїздок один до одного між Запоріжжям і Сімферополем повіз нас до Палацу офіційно з'єднати серця. Щоб після того вже збігло понад 50 літ... Діти, онуки...
Така ось історія-Асторія... Любові нашій Глорія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Ты прошла тем живым потоком
И шагами страны моей –
Так наглядно, реальным сроком.
Ведь дружили с родною, с ней...
То витала в неясном свете,
В пелене синих звёздных глаз,
В быстротечном лучистом лете –
Нереальный ещё коллаж...
В потаённых мечтаньях сказке
Невесомый полёт весны.
Тополя в серебристой ласке
С краем милым всегда верны.
Так и смотришь глазами Мамы,
Колыбели начальный миг;
Свет истоковой панорамы,
Горизонта далёкий бриг...
Человека душевный берег
Да смываемые следы...
Путь к Отцу и сердечной Вере –
В край Вселенской любви, веди.
22.01.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862222
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.01.2020
http://www.chaskor.ru/article/vernutsya_v_sorrento_45677
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862210
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 22.01.2020
Друзья – в какое время мы живём? Огненное время, когда Небеса с лёгкостью разделяют людей, как зёрна и плевелы. Это священное решето Совести, Правды, Чести, истинной Веры отделяет погрязших в испытании золотым тельцом, корыстью, ложью, покорением властью. Сотворившие себе единственного кумира – деньги, неизбежно уничтожают ради них природу, недра земли.
Тратящие средства, предназначенные для защиты природы, развития науки, образования, социальной сферы, создания рабочих мест – на противоположное: создание всё новых и новых орудий убийства людей под надуманными предлогами, а на самом деле для защиты награбленного и себя любимых.
Ложные пути развития цивилизации уводят от духовности, равноправия, свободы творческого развития личности, мешают лучшим умам планеты сберечь Землю от апокалипсиса.
Поэтому в последней строке песни, выставляемой сегодня на сайте и посвящаемой нашим внукам, говорится о том, что даже в это напряжённое время несомненно надо оставаться ЧЕЛОВЕКОМ и бороться за спасение Планеты Земля.
Посвящение
нашим внукам
Здесь в звёздном тумане
песня
Мечты, словно крылья –
Вас рой, эскадрилья,
Пока ещё в звёздном тумане вдали...
Но сладкое детство,
Любви Божьей средство,
Смех дома родного – нас всех берегли.
Всё ж кратки и скупы
Часы и минуты,
Из них состоят нашей жизни года –
Куда вы спешите,
Вы мне расскажите,
Ведь без расписанья мои поезда?
До станции Счастье
В сиреневом крае
Ещё остановок так много в пути;
Но Мамины руки,
Сердечные стуки –
Со мною навеки, как сердце в груди.
Что взрослым – я знаю,
Легко не бывает,
Не каждому Небо даёт Благодать.
Но если же, братцы,
Всерьёз постараться
И здесь человеком получится стать.
21.01.2020г.
Песня на известную мелодию: ТАМАРА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862086
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.01.2020
Бачите, не знаю як ви, а я дуже небайдужий як до запаху, так і до кольору цієї чудодієвої рослини.
Навкруг хати, де пройшло моє дитинство і юність, зростав синій бузок, посаджений Матусею. Напевно тому кожен новий рік, в силу такого неповторного запаху, асоціювався з її весняним відродженням – цими пишними запашними гронами.
Здавалося настає чергове переродження всього навколишнього простору від цих всеперемагаючих, розповсюджуючих по окрузі життєстверджуючих запахів.
Церемонія перетворення в стан радісної піднесеності панувала не так довго, як хотілося, але можливо тому і стверджувалась якоюсь віхою відліку.
Напевно з тих самих пір я свої шкільні роки знаменував, як "...десять синіх бузків..." Вони пробігли так швидко, яскраво і сонячно..., як один день...
У ті часи – п'ятидесятих років двадцятого століття, книга дійсно була першим джерелом знань. В той час в шкільну і сільську бібліотеки надходили книги класиків російської, української та зарубіжної перевідної літератури різних жанрів і напрямків, що друкувалися великими тиражами. Телебачення було ще в дивину і читанню не заважало.
Віра, духовність звичайно ж цікавила в конкретному прикладному, чи що, значенні в більш старших класах, але це поняття в шкільній освіті частіше зводилося до патріотизму, любові до Батьківщини, до Природи.
Навіть від церкви залишилися, до того ж на фоні зруйнованої німцями середньої школи, тільки окремі осередки (далеко не храми), особливо по селах – так, пристосовані приміщення з подобою іконостасу і окремих збережених образів.
А щоб знайти, наприклад, такий твір-одкровення, як "Сповідь" Льва Миколайовича Толстого, було просто немислимо. Біблія – також велика рідкість, та й не без певного страху могла перебувати рідко в якій хаті.
Навіть книгу про житіє Сергія Радонезького спромоглися надрукувати для загалу аж в 1991р.
П'ятидесятники мало не напівлегально збиралися на свої засідання.
А такі думки і вислови, як: "Трояка за своєю природою буває природжена віра тих, що прийшли на Землю: чиста, пристрасна і темна. Людина відповідає своїй вірі: яка його віра, такий він сам. Чисті поклоняються Богам; пристрасні – гномам; інші, темний люд поклоняються привидам і сонму духів природи " вже вважалися кра-мольними.
Але людину мислячу завжди цікавила її сутність – хто вона, звідки, мета її появи на землі, як і сенс її життя?
Звичайно середина життя людини, як правило, настільки занурює в суєту, що їй просто ніколи займатися цими животрепетними питаннями, бо настає період самій займатися добуванням хліба насущного для себе й родини.
Однак бузковий фон завжди супроводжує її, а якщо питання було поставлено – вона обов'язково повернеться до нього і ВІДПОВІДЬ буде рано чи пізно знайдено. І Світло засяє на її шляху.
Бо реліктовий бузковий фон, що не покидає, зокрема мене все свідоме життя – хоч і хрещеного, але атеїста до п'ятдесяти чотирьох років, все ж привів до Віри.
14.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2020
Що ж ти, друже, мовчиш
на ріки перекаті –
веселун, гуморист,
ще безвусий, без знаті...
У руці коропчук,
я зловив – ти, неначе,
стежкою коло лук
і в трусах від версачі...
Ось й промчав той сеанс,
бистриною ніц змило,
не замінить і станс,
й володіння Аттіла.
Проза мила – трава.
Спалахом все в уяві.
За главою глава
у сердечнім брильянті...
...Ось і берег ріки –
ніц слідів юні-слави,
погляд квітів гіркий,
у пройдешнє потрава...
Проза й древній ковил.
Молодецькості пісня –
і вершина, і схил...
Світло радості – війся!
Милий край мій душі,
що сповна аж по вінця...
Серцем в час той мерщій –
бал..., принцеси і принци...
Незабудок поля
у річок перекатів –
о, ця рідна земля,
розсип мудрих агатів...
13.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
Як стеблина в'єшся –
це людське життя,
під вітрами гнешся
в будні, чи свята.
Широчінь бездонна
й крихітна Земля...
Матір Божа донна
в зоряних полях.
Очі твої в мальвах,
в Місяця стежках...
Ми в зелених травах,
в первісних ще снах.
Все ж Небес закони
не минути нам.
Коні, мрії-коні,
пісня злет в тонах...
І прислав Ти сина –
Боже ясний наш.
Гріх нас не поглине,
бо ж пірнаєм в раж*?
10.01.2020р.
*Раж – сильне збудження, несамовитість,
шаленство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2020
О, життя це земне,
неохватна за овид дорога
в невідоме турне,
хоч і в супроводі сюди Бога.
Даль туманну надій,
сам душею з світити повинен –
хай в цій гущі подій
совість й правда тебе не покине.
О, життя це земне
серед лю́дського кола, не схима*,
та проте нелегке,
бо припони духовні, незримі...
07.01.2020р.
* Схима – (від ін.-грец. σχμα-образ) -
урочиста клятва (обітниця) православних ченців
дотримуватися особливо суворих аскетичних правил
поведінки. Схимою називається також Чернече
облачення, сукупність одягу ченця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860558
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2020
Лапатий падав сніг,
Скрипів під кожним кроком –
З кутею майже біг,
Христа Різдвяним роком…
Як се давно було,
Та як заблизько серцю.
О ріднеє село –
Твій спомин щемом в’ється…
…До дядини добіг,
Хустину розв’язала,…
Хвалила,… ще пиріг
Свій теж туди поклала;
А в двері вже юрба
Із гомоном веселим,
Йде здравиця, сівба –
То радість світом стелить:
«З Різдвом Христовим Вас,
Зі снігом, урожаєм –
Хай буде все гаразд
Над України краєм!
І біди пройдуть всі
І щастя приголубить,
І спокій у душі
Вас поцілує в губи».
Лапатий знову сніг,
Хоч і часи надворі
Не ті,… лише у сні
У тім зірковім морі
Я привидом… знайду
Стежини в завірюсі –
Кутю,… й життя в меду,
В Різдвянім Світла крузі…
04.11.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860557
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2020
Краю мій, батьку мій,
край синьоокий –
під небесами мій кровний, повік.
Щемко на очі
лягла поволока,
а по щоці вже сльоза із повік...
Що ж оті нелюди
творять з тобою?
Люди похмурі, невмитий Дніпро.
В селах розруха,
заводи в розбої,
а з телебачення брешуть нам ПРО...
ПРО те, що ось-ось...,
ПРО те, що завтра,
ПРО те, що скоро, а люд вимира.
Та все густішає
чорная хмара,
бо ж без роботи в кармані діра.
Країна чинуш –
розплодилось дарма,
а всі роздолля стоять в теремах!
Тому й в казні – ве-ли-чез-на ДІРА!
06.01.2020р.
За останні двадцять літ тільки в Україні зникло більше 360 сіл,
а в промисловості:
https://news.rambler.ru/ukraine/39176041-desyat-razorennyh-gigantov- ukrainskoy-promyshlennosti/?updated
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860459
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.01.2020
Той фантазійний дим дитинства,
як запах хліба із печі,
дощу мелодія від ринви...
Парного молока – мерщій!
А соняшник, цей головастий,
в колодязь дивно загляда,
краде́ться Місяць, хоче вкрасти,
а ми з Світланкою – гайда
на луки, де ромашки світять
і жайворон вита вгорі...
Лелека в цім вкраїнськім світі
складає казку дітворі...
03.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860230
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2020
А серденько живе –
до того краю рветься,
де Маминих пісень
звучить дзвінка струна...,
з-за тину вигляда,
веселая вона...
Мій неслухняний чуб...,
шістнадцять там..., здається...
Весна. Буяє все –
ці запахи дурманять...
Весь обійняти світ
і Місяць в небесах.
Зостатись назавжди,
де стелеться краса.
...А сталось так, як є
і що нас в даль так манить?...
02.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860034
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2020
Наилучшие пожелания
под звон бокалов,
дорогие планетяне!
В ноль часов
Ну что друзья мои
Не удивляйтесь
Что наш декабрь
Теплее октября
На жизни простеньком
Бесснежном сайте
Набросим праздничную
Скатерть – ведь не зря
Январь приносит нам
В сны запах ели
Улыбкам внуковым
Живём благодаря
Как наши годы не летят
Но мы поспели
Перевернуть
Листок календаря
И пожелать
Всем в жизни откровенья
Она прекрасна
Что ни говори
И верю я
Что Вы того же мненья
Недаром Бог
Нас здесь и сотворил!
00-00 с 2019 на 2020 год
Вячеслав Шикалович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859839
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2019
Спокойствием наполненный пейзаж,
как будто время приостановилось
и кем-то сверху вдруг благословилась –
упавшая на сердце тишь и блажь...
Река любви – израненная птица,
всё ждущая признания людей,
что ожидают манны и вестей
в днях без Мессии, серой вереницей...
А радость, для которой нас создал
Творец на голубой Земле чудесной,
здесь суеты затягивает бездна,
хоть Бог давно всю жизнь нам расписал.
Его лица здесь только не хватает.
К истокам нам вернуться б хоть на миг,
ведь жизнь так коротка, как этот стих –
исполнить то, зачем пришли. Дни тают...
28.12.2019г.
Фото Владимира Евдокимова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859608
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.12.2019
Белый пушистый мохнатенький снег
летит, кружи́тся стаей –
стелет дворами и берегом рек,
следы все заметает...
Дни упорхнули, их не возвратить –
сонет же в белом пухе...
Взгляд лишь остался в душе, чтоб светить
здесь, в жизни светлом круге.
Вот у страницы на белом холсте
рисует жизнь картинки,
будем же ве́рны священной мечте,
ни перед кем – двуликим.
Белые кони и бел горизонт,
пречистая дорога...
Нам бы десяток найти в генофонд,
чтоб встретить дома Бога.
Светлая песня – бела́ вдаль метель,
гривастые, быстрее!
Да прекратится землян канитель –
надежда в сердце реет.
Белый пушистый сверкающий снег
летит, кружи́тся стаей –
не прекращает свой в будущность бег,
он нас преображает...
27.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859528
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2019
В дупле письмо весна хранила –
там искры первых чувств, честны
и девы юной взгляд, так милый,
из неизведанной страны...
В закат мой взор задумчив, стелет,
волненье поднимает грудь...
Неведом зов – хоть еле-еле,
но всё ж настойчив: "Друг мой, в путь."
Уверен – каждый отзывался
в тот трепетный полночный час...
А танго иль круженье вальса
всё возвращало в миг начал...
Такие были времена –
какая нежная страна...
27.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2019
З Наступаючим, дорогі друзі!
Милосердя в душі й дар від Миро
Через серце туман
в білім сумі оман –
грудень сльози з дерев окропляють...
Ясне сонечко десь,
назбиравши чудес,
зійде радістю нам понад краєм...
Кришталева зоря
усміх свій до мирян
зверне й благословить всіх до миру.
В Новорічній струні,
всім – тобі і мені
милосердя в душі й дар від Миро.*
*Миро — в християнстві спеціально приготована і освячена ароматична олія, (Миро буває рукотворним і нерукотворним, що виділяються від святих ікон і мощів), що використовується в таїнстві миропомазання для помазання тіла людини.
У Православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антимінса, престолу і стін, хрещення людини (миропомазання).
У католицтві і у Вірменській апостольській церкві використовується також при свяченні священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів.
Антимі́нс (церк.-слов. антиминсъ, грец. αντιμήνσιον) — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
* * *
Ой река ты реченька
из лет младых течёшь моих –
помнишь ржанье вороных?
В белом платье вишенка...
Вишенка, сирени цвет,
сердечное бурление –
в чудо-даль влечение,
с ночи лунной да в рассвет...
Край мой ненагляднейший,
весь в запахах фиалковых...
Надо ль было мне других –
хоть равнинный без вершин?
Ой река ты реченька –
куда бежишь, родимая,
юных будущность тая?
Видно в бурные века...
25.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859179
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.12.2019
Словно бы дни заворожены,
дарят нам нежности свет...
Осень уж в зиму заброшена,
шлёт запоздалый привет...
Помнит всё, помнит усталая,
лёгкий снежок на листве...
Котик бежит по проталинам,
солнышко с туч в синеве.
День пробежится просёлками,
в окна заглянет ко всем –
под наряжёнными ёлками
Дед и Снегурка в красе...
Праздник, что душу всем радует,
искры бенгальских огней...
Боже, те шестидесятые –
Годы ли были ясней?
Нет, не забыть тех в груди истом,
мелочи кто замечал?
Всё будет с нами потом, потом,
чувственность в сердце, начал...
23.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858925
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2019
В цвіті маковім, бузковім,
у калиновім вогні –
ти уся живеш в мені,
древня й в сьогоденні но́вім,
Українонька так мила –
соловейком пієш в днях,
хвилі котяться в полях
й сиві відблиски ковилу
тут, на Хортицьких, на схилах,
де Славута прану п'є,
тлить козацьке житіє –
бо ж свободи так хотілось...
Скільки кануло вже в Лету
і часів, й людських життів?...
Й на край світу люд ходив,
о свобода ждана – де ти?
Ген, святая Мати Божа,
землю нашу збережи,
мир пошли нам на межі.
Жити далі так негоже.
Берег. Шепіт очерету,
посміхається дитя –
близь лелеки в став летять...
Здавна тче Любов сонети...
22.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858784
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2019
Господа! Как настроенье?
Жизнь, как высший дар Небес.
– Пробкой в Утро?
– Виснешь в лени?
Что рождается в тебе?
Вот и ёлки восклицаньем –
миг эпох на декабре.
Хоть готовили мы сани,
на зиме, как видно, крест.
Синусоида желаний
переходит в фентези.
Вроде вот – лежит на длани:
"В звёздный град меня вези!"
А по факту шар воздушный,
приучают, как должно!
Ведь лишь Им всё больше нужно,
а для нас ля-ля кино...
Привыкать ли нам, ребяты?
Оптимизьм в кармане франт.
Ну зачем нам те караты?
Впрочем – шваброй под сервант...
Господа! Улыбку встречным –
ведь недорого и в масть!
Волны сердца, а не речи,
Новый год собой УКРАСЬ!
20.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858593
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 20.12.2019
* * *
Земле вкраїнська –
щемна і мила,
хмелем й калиною
в'єшся в мені.
Гори й долини,
степи і ковили –
ви споконвіку в борні.
Кров'ю і потом
щедро полита –
скільки ж синів них
кісток у тобі?
Ханство із Криму,
Річ Посполита,
та й Московіти –
хто не гнобив?
Краю вишневий,
край хліборобський,
край мій співочий,
козацьких мужів...
Хортиця рідна –
Дніпр через роки...
Тут народився і жив.
20.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858580
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2019
Снег идет, снег идет.
К белым звездочкам в буране
Тянутся цветы герани
За оконный переплет.
Борис Пастернак
Предновогоднее
Снег идёт
Снег идёт и грусть найдёт
У несбывшегося, взгляде,
Средь снежинок снегопада,
Спит предновогодний грот.
Глядь, что ищем, то придёт –
И подарит Дед Мороз
Средь снегов охапку гроз,
А хрустально-белый свод
Удостоит счастья лот...
Снег идёт, скрипит секундно
И тропинкою окружной
В душу хочет заглянуть,
В радость жизни умыкнуть.
Вдохновенья на параде
И улыбок вечном граде
Подхватил нас Эльф, и в сани –
Скакуны взнеслись, на грани...
Вьются гривы, комья снега,
Будто пушкинский Онегин
На прогулку с нами в лес
За Снегурочкой и ёлкой...
Не страшат нас даже волки –
Горизонт спешит, белес.
Снег идёт и сказка-Вечность
Заглянула к нам беспечно,
Королевой – Божья власть –
Как прогулка удалась!
А в окно летят снежинки,
Нашей встречи бережинки,
Вальс и взгляд... Маячит время...
Снег, как молоко из крынки –
Продолжением поэмы...
17.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858401
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.12.2019
Лапатий падав сніг
на одіж і на вії,
але тепло в душі,
бо так блаженні мрії...
Цей морозець дзвінкий –
підошви розмовляють:
"Усі твої думки
я знаю, знаю, знаю..."
Тепер отих снігів
немає, лишень в горах.
Та де – льодовики
відламуються в море
і м'ячик цей – Земля
шкідливих терпить й досі?
Колись такі малі
і берегом, ще й босі...
Що ж коїмо тепер,
зоставим щось онукам:
канави стічні рік,
пеньки й пиляння звуки?
Невже останній ум
зміняємо на гроші –
далеко під сукно
всі заповіді Божі?
16.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
?
https://zen.yandex.ru/media/napishi_shedevr/kak-byli-napisany-stihi-evgeniia-evtushenko-a-sneg-idet-5df36e87e3062c00ad4fdaf0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858247
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.12.2019
Пісок доріг, живе тепло його –
лежиш віки вже тут,
ніс на собі колеса...
Печатки ось тепер
якихось мерседесів –
тоді ж гарби, безтарки
й тракторів кругом.
Змінилось все, а ви і досі тут...
Одних дерев нема,
а інші підростають.
Ось човгає кудись
"дівча" сусідське – Тая,
лиш очі видають
дитинства юний гурт.
Не десять, один потяг – кас нема.
Доправились – така
історія, далебі?
Ті крила, що на них
чоломкались у небі,
згребла у люду все
зла купка без ума.
А без ума чому?
– Розруха скрізь.
Експлуатують те,
що людом будувалось.
Населення, село,
містечка тихо валять,
пустеля після них –
тут ось у чому річ.
А плани й брехні їх –
пісків й смертей віки...
16.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2019
Милі онуки – час ваш за луки
швидко гайне, що й не снилося вам...
Потяг вже бачу й тік-таків стуки,
недаром сива вже голова.
Ще веселять так – червоні маки,
ґвалт ластів'ят, до них мама в гніздо;
небо рожеве, сонячні ранки...
Жили б поближче, не за кордон.
Поможи Боже – війни не множить,
дай же їм щастя, в достатку б жилось;
що нам дісталось – їм те негоже.
Слів моїх Небу б – в зорях зійшлось...
13.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Голуб-правдонька самотньо
на орбіті близь Землі.
де багатство стало модним –
всі в гризні за нього й в злі.
Розгулялись чорнокрило
брехні, щоб добро зарить,
дАли вітерець в вітрило:
"Совість – геть на хутори!"
Господи, прости, мо вернеш
віру їм, ніж суд вершить?
Дияволу продавшись, скверні –
в златі, майже без душі.
Рветься все ж душа до Світла –
жадоба "Пан", завела...
... Зійдуть в Лету мертві міти,
час закінчеться для зла...
12.12. 2019г.
Душой ютясь
Голубь-правда одиноко
на орбите близ Земли.
В охватившем страны, роком –
зло где правит и велит.
Разгулялась чернокрыло
ложь, для похорон добра,
дали ветерок в ветрило:
"Совесть – вон на хутора!"
Господи, прости безверных,
жертвой пали, в зле, крестясь...
Дьяволу продавшись, скверне –
в злате, но душой ютясь.
А душа то рвётся к Свету –
что ж вы с нею, "господа?"
... Всё, и это канет в Лету,
зла закончится страда...
12.12. 2019г.
* Толковый словарь Ожегова
Рок РОК, -а, -ом, муж. (высок.).
Несчастливая судьба (в І знач.).
По воле рока.
II. РОК 1. -а, муж. Обычно эксцентрическая
эстрадная музыка, насыщенная
социально-драматической экспрессией...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2019
* * *
Час –
багатство моє і пилинка,
мого потягу дим в путі...
Де ж сенс їзди ось цеї знайти?
Як відкрити,
що ховає ця скринька?
Час –
чаруючий в мені Вселенський джаз,
бузковий по пустелі верблюд,
до оазису вічний маршрут...
О, життя –
ти є дар в земний Вернісаж...
Час
бути тут, творити на удачу
з кришталю гойдалок, гривастих скакунів;
пейзажів ще мелькання і підків...
Чи зможу
за любов
й такий букет –
віддячить?
10.12.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857531
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 10.12.2019
Суєта нас хоче віддалити –
це вона плечем, плечем між нас.
Не приймаємо твоєї свити,
бо вогонь любові не погас.
З гір крутих спустилися в долину,
кроків хід сповільнився, нараз.
Ось з тополі лавка близь калини –
як же здавна знає добре нас...
А ріка несе тихенько води,
хвилька шепче про минулий час;
ми ходили нею через броди,
промінець нас Божий помічав...
І твої небесні любі очі,
як тоді всміхаються мені,
А коса у юнь оту – дівоча,
пам'ятає зустріч по весні.
07.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2019
Рожеві ранки
есе
верлібр
Як швидко ковзає життя,
біжить в екстазі юності,
ловлячи запахи квітів і трав,
захоплюючись махаонами,
пухнастим курчам, одудом,
соняшниками і полем жита...
Нічого не залишається
непоміченим від допитливого
погляду чистої душі,
тісно пов'язаної з природою.
Рожеві хмарини
від вранішнього сонця
притягують очі і серце...
Так хочеться злетіти
в цей фантастичний
різнокольоровий простір,
вільний від будь яких зобов'язань...
Ці миті на все життя
запам'ятовуються разом
з романтичним настроєм,
іще багатим
Божественним
святим наповненням...
Щонайсвітліші мрії
ближнього і дальнього майбуття
обіймають, формуючи
життєві шляхи...
Дай Боже їм збутися.
Та ось, за поворотом дому
зустрічає безупинний вир
РЕАЛЬНОСТИ.
А вона не чародійка, навпаки
давно стара і вперта.
Вона швиденько просіє
наші надії
і в решеті залишиться
лише декілька їх зерняток,
яким ще треба прорости.
І ось вже
набиті перші шишки.
Реальність запитує:
"Не зламався?
Молодець, іди далі."
То ж і йдемо.
Вже під запахи
вихлопних газів
і попелу життя.
Звідкілясь береться
тридцять літ.
Починаються перші спомини,
стрічаються перші втрати...
Нездійснене
виглядає з кишені,
а ти його
пхаєш назад:
"Не висовуйся!"
Бо турбот
сповнений рот,
і рожеві ранки
мов би кудись поділися
з поля зору...
05.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856977
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.12.2019
* * *
Час кривих дзеркал буяє
пекловим душком –
зло спішить, бо добре знає,
драпати сторчком.
Вже метуть шторми і бурі
на землі віків.
Сни у ловкачів похмурі –
більшає ж гріхів.
Зашморгом стає багатство
нечестивих днів.
З жадоби до ренегатства* –
совість схоронив.
Вибір кожному в дар Богом:
світло, чи пітьма?
Знаєш, знаєш – вийде боком
слід від лжі клейма.
05.12.2019р.
* Бо від партвельможества, самовдоволення, самозамилування, самозвеличування, вседозволеності до переродження, ренегатства, зради, дистанція дуже коротка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856962
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.12.2019
Гора Опук* – какое место,
прекрасный заповедный край,
здесь предстаёт Земля-невеста –
тот самый первозданный рай...
Какое ласковое Солнце,
с ракушек берег в горизонт
и озера из роз оконце,
сапфир небес – из сказки зонт.
Эти цветы для любованья,
скольким оттенков чувств – их взор?
Душа вся в трепете, за гранью,
Твой почерк, Боже-режиссёр!
Ты всё создал для человека
и красотою всё сказал.
Так почему нам с века в веки
не подойти в Твой счастья зал?...
02.12.2019г.
*Некоторые легенды горы Опук (и одноимённого мыса на юге Керченского полуострова) связаны с их названием. Рассказывают, что в море возле мыса произошло кораблекрушение, а спаслись только две женщины – О и Пука. Они были хороши собой, но властны и самоуверенны, пытались заставить население ближайшего селения служить себе и оказывать царские почести. Крестьянам это не понравилось, как следствие, они обратились к колдуну. По его заклинанию под нахалками вздыбилась земля и выросла скала. А сами царицы превратились в двух удодов, противно кричавших «О-Пука! О-Пука!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2019
Ось і прийшла до нас зима,
чи бути їй, в нас не питає –
виблискує кришталь-кайма,
хоча сьогодні швидко тане...
Так царь часу керує світом,
а ми за ним у любість днів
ось цим, природи алфавітом,
від посівної і до жнив.
Чи осідлає людство мудрість,
щоб у Любові звести дих?
Зла подолавши хитрі мури –
благословити молодих.
1 грудня 2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2019
Вежа дитинства мого ясноокого,
тихий заобрійний серцевий стук
і почуття в самоцвітах високого –
край запорізький, душі моїй друг...
Цей різнобарвний, у днях розмальований,
сум від пройдешнього в нинішніх снах.
Все, що збулось, падолистом змело –
дзвенить
тремоло ніжний так тембр в берегах...
Вежа дитинства – чоло заколисане...
До Дніпрогесу проспекту краса –
стільки подій в цім проміжку розписано,
знає душа і ось ці небеса...
29.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019
Скачет конь
и скачет солнце
по строке
и вдалеке
глянет месяц
в чёрной ночи
скачет время
по реке
я скачу
по бездорожью
так задумано
Творцом
под ветрами
стёжка рожью
дальше лесом
бурелом
скачем все
за каждым выбор
перекрёсток
чей и где
всё нашёл
земное либо
странником
звезды
в узде
29.01.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856197
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.11.2019
* * *
Які ж це золотії дні,
ця осінь у мені й природі –
життя немовби уві сні,
воно було і є в ціні,
летить лелекою, та й годі...
А нам, безкрилим на землі,
як маврам, що звершили справи,
але зверх справ є Дух велінь –
збороти зло і чорну тлінь
в серцях людей, біду-потраву...
Цю Світла Божу благодать
засіяти в днях безнадії.
Веселка Неба й зір воздасть –
хто совість й правду не продасть,
та віру у первинну мрію.
Які ж це золотії дні –
цей ніжний шелест..., утікають...
О, як же встигнути мені
у душах запалить вогні,
та й впасти на коліна, каюсь...
26.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2019
* * *
Коливається час цей похмурий–
різношерста вже братія в масть
розбудовує замки, вкруг мури,
жадоби розгулялась напасть.
І картини апокаліптичні
із туману вплітає каприз.
Та в промовах малюється спічных
розприкрашений блеф-бенефіс.
Житія ріки – мудрість на Небі
врозумляє блукалих овець.
Не блудити, зайнятись в потребі –
на землі хто творець є і жнець.
І любов виглядає, забута,
як і совість, до ближнього путь...
Скільки сліз, бід пройшли, не заснути –
мо пора Божу сутність вернуть?
24.11.2019 р.
* * *
Как колеблется время угрюмое –
разношерстая братия в масть
распевает, что кем-то задумано,
разгулялася алчность-напасть.
И картины апокалиптичные
из тумана вплетает каприз.
Но речами рисуется спичными
разукрашенный блеф-бенефис.
Жизнь река перекатами чуждыми
вразумляет заблудших овец.
Не блудить, а заняться бы нуждами –
на земле кто создатель и жнец.
О любовь, позабытая брошена,
как и совесть, что к ближнему путь...
Сколько бродов прошли, слёз непрошеных –
не пора ль Божью сущность вернуть?
24.11.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855731
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2019
Волны, огромные волны
в чаше большой океана
катят, играя и пенясь,
с шхуной Святой Марианной...
Закреплена на ней мебель,
мачты качает Норд-остом.
Светится зеленью гребень
в полтора шхунного роста.
Вниз, в небеса наш бом-кливер,
палубу в такт всё качает –
марсовым в пору "брать рифы"
на высоте белых чаек.
Море – ты смелым подвластно
в бездне владений солёных,
здесь не престало быть праздным
под чередою циклонов.
Мир романтичный, но строгий,
тут не речные пороги –
мили и мили под килем.
Храните Нептуны и Боги.
20.11.2019г.
*Бом-кливер – передний из косых треугольных парусов на носу судна.
*Марсовые – матросы, работающие на мачтах при постановке и уборке парусов.
*Риф – «брать рифы» – уменьшать площадь паруса, подбирая и подвязывая его нижний край короткими снастями – риф-штертами, прикрепленными в два или в три ряда к парусу. Рифы берутся в случае сильного ветра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855415
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.11.2019
Як розкриються ставні у життя доміно,
в голові затуманить, наче терпке вино;
мов живе все заграє перед очі мої
і я там, вже не скраю – є, а не притаївсь...
О, яка ж то є мука – хміль пройдешніх часів?
Незворотність, а кличе в притягальній красі.
В об'єктиві спіймалась мить, навічно тепер,
й при великім бажанні я її вже б не стер.
О який же ти Світе – загадковий, простий,
що тебе розпізнати хочу, зможеш, прости.
Крізь десятки років все ж переносиш мене.
Хоч і знаю напевне:
все мине,...
все мине...
17.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855062
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.11.2019
Нічого не дзвенить в кишенях –
Хіба сніжинок мрійний хміль?
Ще за пройдешнім квилить біль
І на губах те й досі ймення...
Й та воля – юності акорд...
Чи взнаємо с тих пір щось краще?,
Над світом домінує праща,
Жирує й біситься бомонд.
Скажи, сніжинонько моя –
Чом Світло – більшості ще тінь?
Й життя сприймається, як тлінь?
Політ? – У роздумах стоять...
Підморгує нічнеє небо,
Блистить вгорі Чумацький Шлях,
Із келії глядить монах,
А людям НЕБО не в потребі?
Земля. Кременистою, дорога –
Через пеньки, та все ж до Бога...
14.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854959
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2019
* * *
Це так відоме відчуття,
що ти завжди рядком зі мною –
як пити воду, зиск буття,
як ясність й необхідність дня,
чи нота, задана струною...
Цей цвіт в вишневому садку
і сонце, що теплом зігріє;
спів ластів'яток на льоту,
стрункі тополі у рядку
й душі такі летючі мрії...
До тебе серденько летить
і все єство – рядком посидіть...
Немає кращої мети –
з тобою тиху річ вести...
Ніколи ж Нені вже не видіть...
15.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854897
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2019
* * *
Це так відоме відчуття,
що ти завжди рядком зі мною –
як пити воду, зиск буття,
як ясність й необхідність дня,
чи нота, задана струною...
Цей цвіт в вишневому садку
і сонце, що теплом зігріє;
спів ластів'яток на льоту,
стрункі тополі у рядку
й душі такі летючі мрії...
До тебе серденько летить
і все єство – рядком посидіть...
Немає кращої мети –
з тобою тиху річ вести...
Ніколи ж Нені вже не видіть...
15.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854811
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2019
Ось і осінь, ось і осінь,
неповторна, синьоока,
немов юність знову носить –
погляд зверхньо, взявшись в боки...
Захід прикрашає щоки
у дерев, вже майже голих,
хоч тепло в які ж це роки –
в кронах погляд в листя, долу...
Ось і осінь, а не вірю –
сніг-куделі розвіває,
як і дні, роки й повір'я...
Мо ворожка долю знає?
А душа ж бо молодая,
їй би ввись, і вшир, і всюди –
і за овид, і до краю,
та з любов'ю, добрі люди...
Залетів же лист в долоню,
письмена в червлених жилках –
ось і казки злотне лоно...
Вітерець за поли смика.
09.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2019
І я про те, що нам
не треба поспішати,
життя саме так притьмом
пробігає враз.
Твоїх очей портал
ще хоче пізнавати
цей незбагненний світ
і осені окрас...
Бо кожен день другий –
і висота, і настрій,
наш погляд, відбиття
у серці і душі.
В відтінках хризантем
і різнобарвних айстрах
сплять наші почуття –
лиш словом опиши...
Субстанція жива
і споглядає й диха,
як ми, так і вона
любов творити тут
призначена: тремтить
і справу робить тихо,
а на очах роса
виблискує, як ртуть...
Ця осені краса –
у поглядах, у наших,
мережаться шляхи,
вже пройдені удвох.
Молочний Шлях вгорі
в кришталі і гуаші –
стежини на Землі
до перехресть епох...
08.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2019
На згині верески трамваю
і три копійки на квиток,
життя летюче з нами грає,
шістдесят п'ять – це не ковток
в тих непростих п'ятидесятих...
Скрізь бруківка , ще не асфальт,
два поверхи і піл дощатий,
іще не часто чуєш фальш.
Там по війні ще десять ледве,
живим все в радість дім, сім'я.
Нам, дітям, на велосипеді,
на самокатах – ти і я
круги по першому асфальту,
й майбутніх шрамів ген сліди;
та спроби першого ще сальто,
плисти, здолавши глиб води...
За копійки в кінотеатри–
електросвітло на селі.
Спецодяг..., та іще із армій!?,
та й будівництво – квіт велінь.
Та головне – усмішки й гречність
і вечорниці по домах,
де щирість і чистосердечність.
Любов так вічна наших Мам...
06.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853829
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.11.2019
На повороте визг трамвая
и три копейки на билет,
а жизнь летящая, играя,
шестьдесят пять почти, что лет
с тех непростых пятидесятых...
Везде брусчатка, не асфальт,
два этажа и пол дощатый,
ещё не часто слышишь фальшь.
Уж первых десять лет Победе,
живым всё в радость – жизнь, семья.
Нам, детям, на велосипеде,
на самокатах – у жилья
круги по первому асфальту
и шрамов будущих следы;
попытки сделать первым сальто,
плыть, победив глубинь воды...
В кинотеатры за копейки –
по деревням электросвет.
А спецодежд..., ещё армейских!?,
а строек новых, прям расцвет.
Но главное – улыбки встречным
и вечеринки по домам,
где искренность, чистосердечье.
Любовь так вечна наших Мам...
06.11.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853815
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 06.11.2019
На вірш "Гості" від 23.10.2019р. "...Птах"
"...ще поки дим
Клубочиться над дахом
...я птах тобі
...всього лиш птах осінній"
Ці осені дими
Дими, дими –
ці осені дими,
що з димарів куйовдяться, що птахи...
Я з ними там,
а може вдвох знов ми
і не птахи то – наші сиві змахи...
Бо час злетів,
забрав з собою все –
сліди пісків, снігів у талі хмари;
той світ очей,
надій тепло і сенс,
лише в душі та незабутність марить...
Чому щемлять
ці скошені поля,
чом диму тінь все в'ється перед очі?
Хай ранку світ
замінить морок ночі,
а серця стук – крилатість відновля...
В осінній спів
Вкраїнських берегів
Ще злетимо в тім вирії лелечим,
і дим шарфом
розвіється на плечі
Дніпрових круч у білизні снігів...
03.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2019
* * *
Хортиця моя – заповідна птахо,
ти живеш своїм неземним життям.
Залюбки ходив під музики Баха
по твоїх стежках – совісти є храм...
О, свята земля, в пошуках люд вічно
мав знайти себе, волю та свобід –
й досі це у нас дійство утопічне,
чи ж зійдем колись із біди орбіт?
Що ж чекаємо – знов благословіння?
Хортиця глядить з подивом на нас...
В котре незалежне осені цвітіння,
приведи ж Вкраїну в мирний стан, весна...
02.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853460
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2019
І морозець вже підказав,
що є така у мене сила,
хоч осінь виглядає мило
і неба манить бірюза...
Та й журавлів останні гурти
сказали: "Ні, ми не манкурти –
чекайте з-за кордонних за,
де провесни першогроза..."
Ждуть рідні гнізда на Вкраїні,
не лишень в квилях – журавлів
і діточки своїх батьків,
заробітчан із дальніх ліній...
З Бабусями і Дідусями
до школи йдучи мимо храмів,
бо ж тут сердець й душі коріння –
і в Луцьку і на Чигирині...
02.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853425
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2019
Тону в тобі, моя ти осінь,
моя улюблена пора –
злотаві килими і коси,
ця неймовірна світла гра...
Твій погляд так багатозначний,
що пролісок в моїй душі,
вже йду з тобою, на удачу
по, серцем писані, вірші...
Ця червлена, мов кров, калина –
Вкраїни доля запеклась.
Все мрія павутинням лине,
в пажитницю нарід звела.
В кінці стежини синь туману –
мережана струна надій.
Кудись за овид зве омана,
як змах її магічних вій...
01.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853381
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2019
В Геродота моя річка –
Гипакирис, звалась так.
Я ж купався і в мигичку
й в сонце в Конці* – добрий знак.
Соняшника ціле поле
за курганом, в далині.
Біля річки помідори
й огірочки поливні.
Із колодязя водичка –
нам і коням в самий раз,
прополовши шість рядочків,
косяки гнідий на нас...
Небеса ведуть розмову:
розпис про добро із хмар,
усміх сонця знову й знову –
світу настрій всім нам в дар.
Конки прохолодна хвилька
зве у лоно у своє –
так води ласкавий виблиск
веселить і виграє.
В Геродотові ті ро́ки
судноплавною була,
ще дружина запорозька
руслом Чайки тут вела.
30.10.2019р.
Кінські назви в Запорізькій області: Конка*, жеребець, Кінь-гора
https://vladimir-shak.livejournal.com/17403.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853145
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2019
На високій горі,
та при ясній зорі –
явір стиха мені
про життя гомонів;
про зелену вербу,
нею світ йому був,
та над ставом вона
очі вниз порина...
І чому так бува –
їм би разом стоять,
ніжні мовить слова,
вітами обійнять...
Чому мила сама,
долі й щастя нема?
Та й я сам на горі,
в Україні моїй...
*
Тільки й мені радість
і душі відрада –
ці поля і плаї
мов би в Божім раї...
Ще б моєму люду
не жить при облуді
і свою земельку –
пестити Омельку...
27.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Ми у цілому світі,
так райдужнім, чистім
в день той серце стояння
на світлій межі –
у мелодії юні
й подій у намисті
все ж знайшли найдорожче...
Бог дав – бережіть.
Стільки літ весни в осінь –
в небі клич журавлів...
Всі картини життєві –
в мультфільмі доріг.
Із завіс падолисту
очі милі твої...
Не минуть – Неба іспит –
життєвих інтриг...
Без припон не буває
подолання Вершин.
26.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2019
* * *
Ти помічаєш – життя відлітає
в осені смуток стихій...
Настрій нагряне сумний –
гляне понуро гнідий.
Захід і той ніжно-червлений тане...
Там на горі златокудрим собором
тліє німий горизонт,
гріється в мудрості Понт,
чуть ледь бурмоче нам Тот...
А журавлів цей трикутник над бором...
Жевріє в серці знайомим мотивом,
світло надії в політ,
душу в незвіданий світ,
в цей ось покров-небозвід...
Тайна земна лине Місяця міфом..
Все це із пісні жовтневих розливів –
золота ніжності днів,
журних осінніх полів,
помахів нам журавлів...
В нас же любов неземним світлим дивом...
25.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852568
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2019
Цей жовтий лист,
ця в серці жовта осінь,
мов зверхні сили, дивно в нас летять,
щоб визволяти з дна,
чи прірви в чорній ночі –
в добро, любов і правду нас вертать.
О – спрага жить
в душевних чистих росах...
Мистецтво Неба, нарости суєт –
дать серцем відчувать
всю фальш людських відносин.
Щоб знов і знов цей розпізнать "секрет."
Ця висота
краси в душі, у нашій,
невичерпна, як Божа благодать –
захоплююча в світ
бурштиновий, гуаші...
Вернімось першо-істин. Геть – блукать!
20.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2019
Дорога в даль –
кременистий шлях,
там нескінченності ріка,
жури невигаданий маг,
глибінь зірок
без маяка...
Усе ж привабливий
міраж,
втонути в нім – дрібниці раж;
лишитись там, німа є гра,
ти тільки навзнак
вно́чі ляж...
Бувальщина,
чи жрець мети?
Політ в безстро́кові світи,...
але ж я був колись вже там,
як в Сан-Сусі –
парк град Потсдам...
18.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851826
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.10.2019
На бистрині
неспинні ритми,
мигтять вогні,
збігають рими.
То глибина,
то переміль,
троянди тут –
там білий хміль...
О махаон,
яскравий друже,
лише еол*
тебе й нас кружить;
життя твоє
два по сім днів,
дитя,... мосьє... –
та вже й збринів...
Вже в ірій, бач,
птах на крило...
Життя ускач,
так – чи було?
На бистрині
усенькі дні.
Так що є нинь?
– мед, чи полин?
17.10.2019р.
Єол* – у древньогрецькій міфології,
бог, володар вітрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2019