| Сторінки (31/3039): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Весенний дождик, самый первый,
Примчался – зиму провожал,
Принёс душевные напевы –
С подснежником, на карнавал.
Дождинки пляшут и веснуют,
По крышам – каблучками стук,
По голым веткам и по туям,
Вдоль моря пыль со скал метут.
Дрозд дарит песенку простую,
Луч солнца день несёт всем нам.
Ткань серебрится в тонких струях
Узором – будущность, весна.
Спешат на праздник гиацинты,
Нарцисс, адонис и тюльпан.
Над этой пёстрой, нежной свитой
Сирень готовит свой кафтан.
И сердце, радостно ликуя,
Любовью обнимает мир.
На шарике земном, как в улье –
Быть пониманью меж людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782116
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.03.2018
Бегут минуты вдаль – туда, за горизонты,
не говоря нам: "До свидания, друзья..."
Восторг и радость, суету – ценить в дисконтах* –
ведь любим Небо, Землю, жизнь до забытья...
Эх удалые, молодые годы наши –
коней гривастых было не остановить;
глаз озорных твоих напротив нету краше,
шторма и бури возникали вдруг в крови.
Огонь в душе поныне в нас не исчезает
и до поры вулкан лишь дремлет в тишине.
Весна взбрыкнёт и вдруг сирень в флюидах мая
преобразит, вернёт в мечту – какие "нет?"
12.03.2018г.
*«дисконт» — широкое значение, применяющиеся
в разных экономических сферах,
но означающее одно — разница в цене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781769
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.03.2018
В весеннем трепете цветов
Божественны приветы.
Исчезли куртки и пальто.
На сини – белы ветви…
И радость наполняет грудь.
Вдруг тучи – гром, раскатом.
На крыльях тело бы взметнуть
Над Чатыр Дагом, знатно,
Чтоб жизни струны обновить
От чёрно-белых будней.
Какой чудесный сверху вид
И днём, и ночью лунной…
Мой незабвенный, Крым родной,
Неповторим, прекрасен –
Тюльпанов пламенем, игрой,
Лазурью моря, властной…
Обрывом скал, где Солнца Храм
Под Аю Дага носом.
Я поклонюсь семи ветрам
От Керчи до Фороса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781729
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.03.2018
триптих
Респектабельні пілігрими…
«ходять» по шевченківських місцях.
Вербують верби у монографії.
Вивчають біо і гео-графію.
Полюють в полі на три тополі…
А цікаво, багато б із них потрафили
Пройти шляхами його долі?
Ліна Костенко
«Заворожіть мене волхве…»
Тарасе наш!
триптих
І.
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто в очах твоїх спізнає
Мою, твою й свою вину...
Вину й безвинність, Світло й сірість
Усіх після Христових днів:
Чи фанатизм, чи дні без Віри;
Патріотизм – чи шовінізм.
Хто може змалювати правду
В цій неправдивій стороні?
Хто для народу дбає право
У цій неправедній борні?
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто на віршах все ще грає
Заради зиску й полину?
Чи той, хто вчену ступінь творить
На долі, що тобі болить?
Другий на мові заговорить,
Що розридаються й воли...
Та всі тлумачать, слина в боки:
„Концепція,... міфологізм,...
Мутація і поклик моди...”
Оце змагання – модернізм!
Тарасе наш! Прости вже грішних…
Садок вишневий розквітай!
Бджіл і хрущів той гул утішний
Дай Бог, розбудить нас... в літа.
ІІ.
Тарасе, серденько твоє, –
Летить у висях незбагненних
І дивиться на Землю-Неню,
Чи правда в нашім світі є?
Чи діти вже порозумілись,
У дружбі й щасті поселились,
В полях Вкраїнських сміх кують
І радість за потребу мають,
Державу вже не лихоманить
Й онуки в мирі мо’ поснуть?
Де славна Хортиця шумує,
Чи ж пам’ятають козаків?
Їх слово й діло славне й мужнє
Чомусь навчило сіряків?
Пани добріші може стали?
– Та де? Посліднє розікрали
Вздовж незалежності років…
Тарасе, мрії не збулись!
Пани, як при тобі, вскубуться
За ті клейноди, що й були –
Ще довго біди не минуться,
Мотають жили, як колись…
«Все йде, все минає – і краю немає,
І листя пожовкле вітри рознесли»*
А правда не збулась – в хулі десь конає
І хто їй дасть раду, як Совість змели?
Чернеча гора… Стільки часу минає.
Тарасе, скажи – чи з колін ми звелись?
О, грішний народе мій, в мріях до краю –
В подушці сльоза. То ж проснешся коли?!
ІІІ.
Тарасе, чом водночас з тобою не жили?
І чому білим світом босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись, ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій, чи стогін вітровій –
Не так би одиноко котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше свої шляхи в буття –
То ж брате наш Тарасе, осібне й каяття...
* Т.Г.Шевченко, «Гайдамаки»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781130
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2018
О ластівки небесні, рідні ви мої –
спустилися на Землю в непрості краї;
якби ж ви знали, милі, що в цьому ось раю
крім щастя і любові, печалі пізнають...
Красуні є, царівни – рідні ви мої,
бо ж на одній Планеті знайшли ми дні свої...
Тут небо волошкове радість шле з озер,
рожевії світанки чарують нас тепер...
О ластівки небесні, люблячі серця –
ви квіти ніжні з весен, богині із лиця;
вас лишень малювати, милуватись вік...
Мужів гіпнотизує ваш погляд з під повік.
Щоб на руках носили – гідні на Землі,
душа б несла на крилах, жура хай там, в імлі.
Зі Святом, любі, милі, небесні ластівки –
ви наші Берегині, дівчата і жінки.
8 березня 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780948
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2018
Родились на свет ромашки,
Глаз не оторвать:
Лены, Тани, Ани, Маши –
Радуге под стать!
Глаз голубизна земная,
Чудо из чудес.
Губы – ягодка лесная,
Красоты удел.
Всё для счастья неземного
Прибыли сюда.
Вам терпения премного
Предстоит, видать…
Что судьба, то сказ отдельный,
В речке – лепесток…
Повстречался бы кудесник,
Счастье свить помог.
Да узнать бы лепесток свой
Суженый, земной,
Чтоб сберечь единый, кровный
Берег – сердца зной…
03.03.2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780946
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 08.03.2018
Дорогие женщины – с Праздником весны Вас от всей души! Милые наши хранительницы Очага, кормилицы наши бесценные, любимые. Мужчины – берегите любимых женщин, дарите им цветы, не забывайте поцеловать, уходя и приходя с работы – а в выходные помогать в их непростой доле.
Женщинам
О женщины, счастливые во всем:
В терпении скупом и молчаливом,
И в чем-то мимолетном и счастливом,
В весеннем птичьем щебете лесном,
В усталых вздохах будней перед сном.
Мы издали любимых узнаем.
О женщины, счастливые во всем:
И в том, что Солнце радостное светит,
И в том, что взгляд мужской Вас заприметит,
И в том, что душу есть с кем отвести,
И в сумках, что домой бы донести.
Ничто пусть не взгрустнет Ваш окоём.
О женщины, счастливые во всем:
И в том, чтобы к лицу была помада,
Чтоб выглядеть красиво – Вам услада,
Чтоб искорка в глазах была всегда,
Секреты, без которых никуда.
Минутой от забот хоть отвлечет.
Уж сильным полом стали называться
И норовите в брюках показаться;
Во власть Вас тянет, чтобы управлять,
Где мы никак не можем «ладу дать».
От этой тяжкой ноши ли спасем?
О женщины, счастливые во всем.
Энергии, где столько Вы берете,
Хоть раньше всех Вы по утрам встаете?
Нет дел, которых сделать не смогли б,
Все в жизни испытания прошли.
Коль знали б: «Под венец» – идти «в наём»!
Мы дарим Вам все звезды во Вселенной,
И золото, отлитое Планетой,
Объятья наши Вам за все добро,
За нежность, за терпенье и тепло –
Вы в сердце нашем, любим Вас и ждем!
О женщины, счастливые во всём –
Простите же за наши огорченья,
Залеты по окружному теченью,
За редкий неуклюжий комплимент;
В словах не все изыщем sentiment*.
Манерами пока еще хромаем,
Вас до конца мы так и не узнаем...
В каком ребенок классе забываем!
Бюджет всегда ль достойно пополняем?
И всё ж с детьми накормлен и одет…
Берем же на себя теперь обет
Не забывать в любимых, да – невест!
Так улыбнемся, милая, вдвоем –
О женщина, счастливая во всем!
08.03.2002г.
*Сентимент - (от фр. sentiment - чувство )
- англ. sentiment; нем. Sentiment.
1. Совокупность чувств и взглядов
как основа для действия или суждения;
общая эмоциональная установка .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2018
Ти моє спасіння
І моя весна
І моя Богиня
Серця сторона
В пелюстках троянди
Очі від небес
Сонячні брильянти
Кутають тебе
Місяця свідоцтво
Свячених ночей
І моє банкрутство
Від твоїх очей
Так дорогоцінний
Час де ми удвох
О любов безвинна
Береже нас Бог
02.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
За рекой, за реченькой,
В мареве, где зной,
Тайною да встреченной
Встанешь предо мной…
Взглядом чистым – «ясный свет»,
Вознесёшь на край,
Где живет у рьяных лет
Разудалый рай.
Позабудешь всё вокруг
Средь зелёных трав,
Помраченьем клёво вдруг
Завладеет нрав
Жизнь моя ты грешная…
Той берёзки стан
Обхвачу руками я
И прильну к устам.
[color="#2cd1a2"][/color]
Опьянят – медовый сок,
Встречи до зари…
Золотистый завиток –
Первых чувств дары...
За рекой, за реченькой,
Где туманный зной,
Всколыхнулась свеченькой
Память предо мной…
19.05.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780571
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2018
Дорогі мої жінки колеги одноклубники - з давнім Вас традиційнім святом, здоров'я, щастя, оптимізму, наснаги в творчості! Не пропускаю такої нагоди, бо непроста жіноча доля того гідна попри Ваші будні. Мужчини - бережіть своїх берегинь, бо ми без них...
Женщине…
Цветком живым, в Души саду,
Вы чистотою первозданной
И красотою свет – незнанной,
Притягиваете… как в бреду…
Я приближаюсь к Вам, иду
И образ Ваш осознаю –
Он неразгаданною тайной,
И привлекательностью славный.
Я с Вами словно на краю,
Так беззаветно Вас люблю!
Без Вас не жизнь в земном Раю.
Ваш вид безоблачно прекрасен
И помрачительно опасен –
В оцепенение стою…
Но о любви я всё ж молю!
01.03.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780570
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2018
Саша Путря: рисунки одной короткой жизни*
фильм
https://www.epochtimes.ru/devochka-indigo-
korotkaya-zhizn-iudivitelnoe-tvorchestvo-99048101/
Умовний лист – ОСТАННЯ НАДІЯ
І ви кажете – не існує чудес, реінкарнацій і що життя єдине? Задаєтеся питанням – чи є насправді Бог? Чи є розумний гармонійний Всесвіт? Ви все ще сумніваєтеся? Ви мабуть думаєте, що ніде немає гармонійного, справедливого облаштування життя на Планетах, без примітивного брязкання зброєю, масових вбивств (безкінечних воєн), як єдиний аргумент правоти.
Господи – врозуми їх.
Люди – чим ви займаєтесь? На що затрачуєте свою енергію і призначені на творчість свої роки, даровані життям на такій красуні Планеті Земля.
Ось тут, межи нас, народилося ЧУДО – Саша Путря, талановита дівчинка з Полтави, яка всього за 11 літ свого коротенького життя так багато зробила задля того, щоб ми вірили і своїми очима бачили, на що треба направляти свої цілі в житті, а саме – на побудову Миру, Краси, Гармонії, людяності і Любові між нами.
Тільки ж не вбивств один одного з надуманих причин.
Адже кожне людське життя унікальне і безцінне. Це величезний скарб Всесвіту.
Схаменіться, люди добрі – по всій Планеті Земля!
Ми пройшли так багато негативних кривавих випробувань – чи не досить насильства, злоби, лицемірства, жадоби, брехні?
Виділитися: хто сильніший? Всі винаходи Людства на його ж знищення?
Де ваша мудрість? Куди витрачаються величезні кошти, так потрібні в соціальній сфері на першочергові нужди населення Планети?
Ви тільки порахуйте, скільки чиновників в різних парламентах, кнесетах, конгресах, палаті лордів, радах, урядах, в ООН і т. д. не можуть відповісти на одне єдине питання: ПОБУДОВА СПРАВЕДЛИВОГО СУСПІЛЬСТВА для забезпечення для мирного, вільного, гармонійного, творчого життя особистості на наданій Богом Планеті Земля.
І невже й досі їм не з'явилося осіяння, що ми всі на цій Планеті під їх "мудрим" керівництвом з прискоренням котимося всією цивілізацією разом до чергової ПРІРВИ , яку зазвичай прийнято називати АПОКАЛІПСИС?
Бо лише на таке "ЧУДО" здатні нинішні "мудреці" при владі.
Так чи не настала вже пора, доки не пізно, сісти всім загалом, дійсно най здібніших, найрозумніших і най далекоглядніших людей Планети за круглий стіл переговорів, чи не з ОСТАННЬОЮ НАДІЄЮ.
* В очах дорослих персонажів на картинах талановитої, маленької, хворої дівчинки, яка прийшла до нас з гармонійних світів – відображається глибока туга за нашу Землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780221
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2018
З зернятка виростив тебе,
були обоє молодії,
творились полум'яні дії –
вже розцвіталась до небес.
Зеленоока діва з снів –
я обіймав тебе з любов'ю:
"Пішли у світ тепер зі мною
в смарагду днів, у пелені..."
І ось прийшла пора плодів:
солодкий м'якуш, ще й кислинка,
лише поглянеш – ллється слинка...
Від літа дар до холодів.
Так разом аж п'ятнадцять літ...
Розлука нас підстерігала,
прийшли життя нові начала –
подався у широкий світ...
А ти зосталася сама...
Хоч зрідка бачились – страждала,
частково всохла, відростала,
проте в душі твоїй зима...
02.03.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779912
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.03.2018
52-й годовщине нашей встречи
Взгляд сквозь заботу дней и иней суеты,
как пену всех страстей, привнесенную в нас;
сквозь будней пелену, ошибки так просты –
в поступки и дела без розовых прикрас,
в души твоей хрусталь и взгляда глубину,
мечту, как солнца луч иль парус на волне.
Первичность встречи, с ней вошли в судьбу одну –
светил нам Божий Свет, сердец наедине...
Смеялся Купидон, который раз он спас
зачатие любви в сиянье душ людских.
Два года проверяла Гера, после, нас –
доколе шторм в сердцах бурлил, ретив и лих...
Речитатив Небес, лугов и чувств прилив,
бьют родники любви в прекрасных берегах...
Всё вижу я с тех пор в твоих родных глазах.
В стране любви святой нас Эрос поселил.
23 февраля 2018г.
Эрос, Купидон, Амур – Бог Любви;
Гера – покровительница брака и супружеской
любви в греческой мифологии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018
Ещё весны, в проекте лишь сиянье,
Здесь снег с землёй,… и где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья,
Декабрьских стуж поющая свирель…
Под той звездой немеркнущее бденье –
Хоть ты здоров, хоть мучает мигрень.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – кого, когда уйдут.
Чем дальше дом, тем ближе край той бойне –
Как я устал друзей здесь хоронить.
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег,… а хочется дожить…
Победе гимн, чтоб созерцать воочью –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, если решка скажет
Свой приговор, сегодня ж кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз и слаже…
Гражданский торт заменят хлеб да лук.
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в дальний долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778421
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.02.2018
Великий Александр,
Ты, слова, Гений.
Наш Пушкин – Неба Сан,
Чей стих всем Дух изменит.
Великий Александр,
Живой, и с нами;
Твой гибкий, стройный стан,
Сейчас, перед глазами.
Великий Александр,
Гроза невежды;
Твоих сердечных ран,
Удел святых, и нежных.
И чувств в строках Твоих
Для всех нас хватит.
Твой Гений, нас творит!
Твой Подвиг всем нам значит!
08.06.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776257
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.02.2018
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
Василь Симоненко
Любов земна – людське життя в хрестила,
тримаєш нас, як річку береги.
Все зло, що є супроти їй безсиле,
які б в віках ми не пройшли круги...
Бо ласка й злагода минає часто,
припони ж чередою стелять дні –
чи по стерні, чи взимку білим настом,
біда знаходить нас, як тінь в імлі.
Любов жива – вона витає поряд,
серця закоханих тримають світ,
в їх почуттях зароджується воля
й нове життя, майбутній родовід.
Любов, дивись – світанок красномовний,
на коси верб над хвильками ріки,
життя у мріях, долі безгріховній...
Ти рід людський – ніколи не покинь.
07.02.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2018
Неправдою весь світ пройдеш,
та назад не вернешся...
Дня величність летить над степом,
сріблом виблискує над головою –
біла піна хмарин вертепу...
О, коні мрії, тінь верхового...
Десь молитва в'ється у невідь...
Чуєте пращури – грім сьогодення?
Птаха Гамаюн – шлях до щастя
віщує міфами... Де ж загадки ймення?
Степ в ковилу - сріблиться пагорб,
скіфською тінню, а чи козаками?
Давній пошук літає птахом...
Не збутися щастю без Правди, віками...
05.02.2018р.
Гамаюн : 1) (перське) у східній міфології священний птах,
що символізує щастя, багатство, владу (якщо на людину
впаде тінь Гамаюна, то людину очікують багатство, успіх тощо);
2) в пам'ятках російської писемності (з XVII ст.)
райська птаха-жінка, на старовинних лубочних картинках
зображувалася з жіночим обличчям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2018
В зеркалах летело время,
крыльев взмахи в сердце –
прорастать в душе тем семем,
что уже не меркнет.
Серебриться вновь восходом,
взлётом в романтичность,
свет восторгом колобродить,
создавая личность.
Штампы прочь – душа есть птица,
искрою Вселенной,
ей ли майей волочиться,
суетою тленной?
– Озарись и возрождайся
в праведном полёте:
света яркой новой расой
к радости оплоту.
Лишь Любви дух воскресает
доброты надежду.
Новый мир грядёт, мерцает...
С Верой – к миру, свету!
03.02.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774864
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.02.2018
В білому цвіті дерева стояли,
сина Матуся вдень проводжала –
все надивлялась, хвилин було мало,
очі благали, мов би прощались...
Життя швидкоплинне, миті летіли,
все розуміла – так було треба...
Видно було, що з останніх кріпилась...
Свідком зосталось синєє небо.
В білім духмянім тлить тінь непростима...
Сива рідненька, простоволоса...
Так і стоїть тепер перед очима,
в погляді світлім щось від Христоса...
02.02.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774694
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2018
Ждал тебя долго – время разлуки
сонную ветку мерно качало,
сердце томилось бременем муки,
с лунным зрачком взгляд ночного гало...
Молодость сказка, жажда любови –
розою нежной в нас лепестками,
на расстоянии лечит лишь слово,
образ любимой перед глазами...
Всё так и было – розовым светом
день осветило предтечей начала...
Птиц щебетанье нас повстречало,
море плескалось,
было там... лето...
01.02.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774692
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2018
Я був в безмежнім
білім, білім світі,
доріжкою, як слід від літака;
ось в ці часи,
не в давнім мезоліті –
яка ж вона нерівна та хистка...
Та й народивсь
в любові, на світанні –
лелека, кажуть, принесла в життя.
Той перший крик,
що вирвався з гортані,
не слово ще було, мо Бог з дитя
пророкував –
"йому зі словом бути..."
О, як любив рожеві я хмарки,
у мрій весні
змальовував маршрути,
щось вітерець нашіптував, меткий...
Вже в днях летів
баскими кіньми, в обрій,
в безмежну даль,
іще без куполів –
такий прямий,
правдивий і хоробрий,
серед ромашок й золота полів.
Попереду чекали
всі припони,
недосконалості з усіх боків
і необов'язкові
бастіони,
що виростали, правді, супротив.
Не все пройшов –
став білим, небезгрішним,
тепер вже в Вірі обіймаю дні.
Христос тут був,
і Магомет, і Кришна,
але ще людство лиш в своїй весні...
29.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773969
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2018
Сопілку взяв, тут ніжній сад,
ще потаємне сонце світить,
розкрило в мить чарівність карт,
чи у листо́пад, чи у квітень,
тієї казки таїн двір –
так манить у бузкові далі,
у кришталевий світ повір,
пісні там з піднебесся звали...
Душа співала в унісон,
вже світло ллялося, що лічить –
летіло в мозаїчність крон
в сердечність світу, у одвічність.
З природою, з серцями Нень,
у цім пташинім щебетанні –
новий народжувався день,
і вальс кружляв в життєвім танці...
Тремтить сопілка у руках,
мелодію співає серця.
Любові хвиля все гука –
гліссандо переходить в скерцо...
Як не почути пісню цю
в селі, а чи у міст мережі?
Для Вас співаю, люди, тут –
в снах осені, чи в днях капежу...
27.01.2018 р.
Свирель дрожит
Я расчехлил свою свирель
в час потаённый пред закатом,
то ли в ноябрь, то ли в апрель
раскрыли колдовские карты
той сказки призрачную дверь –
ведёт в сиреневые дали,
в хрустальный мир, хоть верь, не верь,
где песни поднебесья звали...
Душа им пела в унисон,
свет, в результате, излучался –
летел сквозь мозаичность крон
в сердечность, мира изначальность.
С природой в единенье, звень
вплеталась в птичье щебетанье –
в лучах рождался новый день,
кружился в вальсе жизни танец...
Свирель дрожит в моих руках,
мелодию рождая, сердца.
Любви волна так велика –
глиссандо порождает скерцо...
Как не услышать песнь мою
в селеньях, в одинокой келье?
Для Вас я, люди, здесь пою
в снах осени и днях капели...
27.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018
Облака вы, облака -
как легко летите...
Говорю я вам: "Пока,
вы меня простите,
своей лёгкостью всегда
выручали, братцы."
Поле, сёла города -
пел, что мог взорваться,
пел о вас и не о вас,
о любви и драках,
о вершинах о правах,
средь друзей, в аншлагах...
О судьбе, что на краю,
взлётах и паденьях.
Вы не троньте жизнь мою,
время провожденья.
Вольной птицею взлетал
высоко Высоцкий.
Удаль юности лета,
жизни краткой строчки:
то на сцене, то в кино -
творчески, с надрывом.
Тайною заключено
притяженья диво.
Навсегда ты среди нас -
помним, любим, ценим.
Облаков вот, седина
по твоим ступеням...
25января 2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773244
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 25.01.2018
С Днём Татьяны
С Днём твоим, в морозный день –
пусть подкрасит щёчки,
радости родится звень,
надежды огонёчки...
Солнце яркое встаёт,
день морозный, светлый –
не пугает скользкий лёд
до мечты заветной.
Всё случится в нужный час
по определенью –
пусть не сразу, не сейчас,
Божьим разуменьем.
И родится Света луч –
глянет, приласкает;
повернётся, щёлкнет ключ,
глядь –принц выбегает...
25.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773240
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.01.2018
Зима все ж зглянулась, прийшла
і Дід Мороз, хоч мінус вісім
в рівнині, більше в горах, висях –
сніг з кроком хрумкає, без зла.
А птаство – шмиг до годівниць,
про них не забувайте, люде,
без їх і радості не буде –
хлібця, зерняточок, пшениць.
Клюють, цвірінькають, радіють,
що добрий люд не перевівсь –
ожив пташиний світ, дивись.
З небес мука біленька сіє...
На гірці дітвора снує
і сніговий вже близь чатує;
собачка гавканням частує –
кіт з дерева з ним заграє.
Зима навідалась, прийшла...
24.01.2-018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773063
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2018
Нам подарил Господь друг друга,
все эти трепетные дни
из ярко сплетенного круга
любви – ему давно сродни.
Волшебный миг соединенья
двух близких в резонансе душ,
в объятьях, губ прикосновенье...
О жизнь, нам сказку не порушь...
И круг любви, как Солнце, ярко
нам освещает звёздный путь –
то из ночей хмельных и сладких,
то дней, в которых жизни суть.
Пятьдесят два уж пролетело
с той встречи, памятной в снегах.
Струна сердец нам тайну спела,
о чём мечталось в дивных снах.
Чего здесь не было, в днях разных,
в оттенках лунности, судьбы...
Взаимопониманья стансы
ведут нас сквозь небес мольбы...
23.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772888
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2018
Мы с детства мечтали и верили в чудо,
которое Солнцем появится утром
и нас позовёт в ту страну, где царь-мудрость
с командою громкой: "Под парус, полундра!"
И мы уж на палубе под парусами,
где аквамарин, бирюза с островами...
Ждут души восторженны под небесами –
о, сказка родная – поплыли же с нами...
Начало на крыльях несёт над простором
и весь горизонт наш от края до края,
поём в унисон – гармоническим хором
и нету конца, от рожденья... до рая...
Неужто когда-то так было? Так будет?
Мои вы друзья, отзовитесь сердцами...
Лишь время, что с нами – простит и рассудит,
слышь, звон колокольный... и даль с бубенцами...
19.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772348
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.01.2018
"Доброе утро!" - душа разбудила ленивое тело,
всё бы дремать ему, в тёплой постели нежась,
угомонясь от работы, ничем не тревожа
бессонное сердце.
Встрепенулась первою мысль, окликнула память.
"Доброе утро, Друзья!" - уста прошептали.
"Доброе утро, Жизнь!.."
Тимофеевская Е.П.
Из книги "Бог видимый"
Свет струится
Свет струится, свет струится -
Новый, светлый - в радость день.
Излучают счастьем лица,
Словно, на небес, звезде...
Этот мысленно взлетает,
Презирая серый фон,
Толь умом, толь сердцем знает -
Высью значится грифон.
Экий праздник - море света,
Из рассвета светопад.
Мирозданья Божье кредо -
Бескорыстных мыслей сад.
Свет струится, свет струится -
Умиротворение...
Всем бы Свету покориться,
Совести, терпению...
14.03.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772196
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.01.2018
Хорошее прикрепляется к хорошему.
Плохое тянется к плохому. Яблоко к яблоне близко.
Не суди никого. Судить можно только себя.
Мудрые мысли.
Что выберешь, мой друг, там и пребудешь –
иль Света парус, или тьмы удавку.
Так хочется помочь добром вам, люди,
контроль над мыслью – постоянной правкой.
Зло может возвратиться бумерангом,
кто мысли вредной сам же стал посланцем.
Но благодушие, доброжеланье –
вас защитит, не стать вдруг жертвой-агнцем*.
Молитва исцеляет от болезней,
коль произносишь с абсолютной верой.
Унынью, грусти во сто крат полезней –
владенье Божьих огненных энергий.
18.01.2018г.
*агнец – ягнёнок, как жертвенное животное,
см. Словарь русского языка, С.М. Ожегов, 1982г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771997
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.01.2018
Увесь цей світ, ці трави й солов'ї,
цей дім під кленом, де я ріс й зацвів,
де серцем я від сірості вцілів,
людей за доброту я полюбив –
сердешний край – скарби усі мої...
Духмяний цей акацієвий дим,
вишневий, яблуневий цвіт весни
і призьби на хатах від старини –
усе це у душі моїй бринить:
ромашки, річка, степ, луги й сади...
Все у моїх віршах та у піснях,
що відпускаю їх, як пташенят –
у думах, що хмарками тут летять,
у буднях і серед життєвих свят,
в журливих і веселих світлих днях...
Увесь цей світ, якого подих жну
і Божий, що у серці повсякчас.
О, Батьківщино, сива без прикрас –
чи пам'ятаєш, пересічних нас,
що вірність і любов несуть одну?
17.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771832
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2018
пісня
Батьківщино моя –
пуповиною зв'язані
вже навіки, в цім світі,
у змінній імлі...
Все шумлять там за скіфським
горбом сиві ясени,
а над ними махають
крильми журавлі...
Скіль віків покоління
змінялися, пращурів –
все біжить вздовж доріг
невесела ріка...
Під горою юрківською
збіглися сім ярів,
доля людська здебільш
не медова – гірка...
Батьківщино моя,
жиєш тихо у просторі –
там десь цвинтар маленький,
батьки і сестра...
Там лелеки приречені
буть чорнохвостими.
За столом, в моїй пам'яті,
всі вечора...
15.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771418
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2018
Поднимем бокалы
старый Новый год
Бархат снега долгожданный
тихо тает на губах,
чаще видим это в снах –
он зиме поёт осанну.
Скрыл подснежник в январе,
розы алые хрустальны,
песнею исповедальной...
Правда ли в календаре?
Падал снег, даря улыбки,
грусть ушла из сердца прочь –
не страшна без звёзд нам ночь
и ледок на речке зыбкой.
На архаику стволов
и на готику, барокко,
перекрёстки, как у Блока –
чисто, бело от снегов...
По традиции, пришедшей,
снова – старый Новый год
из причудливых погод,
спрогнозировал их леший.
Будем счастливы, друзья,
так поднимем же бокалы
в поэтической сей зале,
СЛОВО – сердцем всем любя!
14.01.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771154
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 13.01.2018
Долгожданный нежный друг –
ты принёс картину в белом,
нарисованную мелом,
наст хрустальный и упруг...
В сказку зимнюю вхожу,
лучшую беру награду
в новогоднем маскараде –
на коньках по льду скольжу...
Вновь загадана мечта,
в сердце возгорелась зримо –
будет пусть боготворима
и в момент сей неспроста...
Бой часов в двенадцать, враз
в Новый год перешагнули –
в городах в горах, в ауле,
на дорогах звёздных трасс...
Пусть всё лучшее, что в нас –
вновь в пути сопровождает,
сердце к ближним сострадает,
свет в душе, чтоб не погас.
Белый , чистый, нежный снег –
нас всегда преображаешь
и над прозой возвышаешь,
чтоб был с нами Божий брег.
12.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770985
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2018
И зима не зима, и весна не весна...
Жизнь неладна и речка мелеет...
Всё витает над Родиной чья-то вина,
дни и годы всё злее и злее.
Друг на друга горбатятся мысли мои,
ясно вижу – идём не туда мы;
и не только мы, мир весь. Давай постоим...
Отдаляются Божии храмы...
Горизонты мельчают, всё лбами стучим,
искры глупости с глаз высекаем.
Находить научиться б истоки причин –
совесть вспомнив, пред Богом всё каясь...
Над холмами страны радость пусть поплывёт,
справедливость и Правда сияют;
и вернётся в сердцах жажда жизни и взлёт,
Благодать в мире Божьем настанет...
11.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770771
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.01.2018
Цей тихий світ сільських пустинних вулиць –
вздовж розбрелися клени й тополя,
босякуватий вітерець гуля...
Вже червня дні у літо всі майнули,
старий бреде по вулиці сутуло...
Дитинства літо тепле, мов заснуло,
травичку щипає мале козля...
Моя Матуся пісеньку співає –
в городі все нараз, цвіте й росте
і небо всіх цілує, непросте...
В печі надворі хліба короваї
розносять дух флюїдів, цілу зграю...
В саду, при зорях, сяду і заграю –
баян несе мелодію аж в степ...
Ось зовсім недалечко річка плине,
зберу я друзів і гайнем туди –
у прохолоду чистої води,
душі на крилах, я ні в чім не винен...
І думалось, це вічно все не мине,
та "хтось", маршрут життя мого за тином,
вже змалював... Кінчалися меди...
08.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770229
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.01.2018
О если б
В день Рождества Христова
О, если грустное забыть,
оставив за бортом удачи,
сегодня темень пусть поплачет –
нам Рождество Христа свершить.
Он так хотел всем жизнь устроить,
улыбки видеть на лице...
Всегда он помнил об Отце,
небес задумчивую проседь...
Родился, чтобы всё пройти,
Внести Луч Света изначальный,
вручить землянам счастья тайны,
Любви истоки на Пути.
Какою жертвою наполнен –
о, бескорыстная душа
и, даже смерти не страшась,
учил – рыбак ты, жнец ли в поле...
Отдал нам всё, что мог и знал,
а знал Он всё и всем делился,
за всех в пустыне Он молился,
Он оживлял и исцелял...
О, если грустное забыть
и воссиять Христовым Светом,
все в жизни применить заветы –
в Век Золотой могли б вступить...
07.01.2018г.
Рождество Христово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770072
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 07.01.2018
Вклонився дуб і тихо думу дума,
стоїть віки, світ зна не навмання –
цих перехожих, йдуть в суєтність шуму –
про те, що в світі люди є рідня.
Рядком цей шлях старий, зміїться в невідь –
десь під горбом забутий хутірець...
Стовп верстовий тут похилився, древній.
Дуб – старець мудрий, ну а може жрець...
У вітах-вусах усмішка неначе,
блукають люди здавна в трьох кутах:
"О, чоловіче, рідний небораче –
веселість щезла в селах й городах"
Хто буде слухати старого дуба?
Ще поколінь багато пройде тут
через жадобу, лицемірство, скупість,
зло, войовничість – все ж в ЛЮБОВ прийду́ть.
Птахи щебечуть – дуб у тінь гостинно
приймає всіх і пілігримів теж,
що між людей слова несуть билинні,
а в небесах пливе хмарок кортеж...
06.01.2018р.
Різдвяна ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2018
Біжимо з тобою, брате,
по життя стежині – знати б
де та ціль, що головна,
де стріла, де тятива?
Лиш трава тут мурава?
Промчимо всі білим світом,
а чи відповідь відмітим?
У летючих вдаль хмарках
ллється мудрості ріка,
і мета, іздалека́...
Все ж є віхи ізначальні,
значущі, як і сакральні,
є для нас – орієнтир,
Світло у життєвий вир –
доленосний наш клавір...
Всього явлення, новітнім,
і оновлення створінні –
Світло дитятка Христа,
в Віру серця є врата.
День відзначимо Різдва!
Не сховатись Його Світла,
як без шани заповітів.
Світ наш повнозмінним – будь!
Істинний пройде́мо Путь –
Іспит Правдою, є суть.
2017-2018 р.р.
Різдво Христове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769756
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2018
диптих
І
Неистребим ехидны взгляд
В несовершенном этом Мире –
Течёт её злорадный яд,
Чтоб приземлять, подобно гире.
Ни дня не жить ей без хулы,
Не изменился Мир пока что –
И до Любви, как до Луны,
И лицемерья, как в Боккаччо.
Претит полёт ей, Света лик
И поднебесные картины –
Прозренья трепетнейший миг
И к Истине тропа… из тины.
Плывёт, как клочья рваных туч,
Ехидны спесь из паутины,
А Дон-Кихоты Добрый Луч
Всё тащат через тень рутины…
ІІ
Да, Дон-Кихоты мы, паяцы –
Так было раньше… так теперь.
Мир перевёрнут, все на пальцах,
Как хочешь – верь или не верь.
Хоть точно так же облаками
Земля окутана слегка,
Как и тогда, века веками,
От совершенства далека.
Но не сама, а человечки
Поступки ткут не из Любви,
Лишь деньги, деньги – вот их Мекка,
А по духовности – увы...
Впотьмах, всё ощупью, авосью.
Век двадцать первый на дворе.
В пути за Разумом с авоськой,
Всё семеним, мельчим в поре.
Змеёю вьёмся по спирали,
Никак хвоста не закусить.
Мы только крайности познали,
Да научились всех судить.
Лишь Дон-Кихоты и паяцы
На острие Добра и зла –
Златой срединой, сладив пяльцы,
всё вышивают Новь землян.
18.01.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769670
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2018
Новий рік – то обнова душі,
поверхневе лишити позаду.
Всіх простити мерщій поспішіть
і просить щодо себе розраду.
Новий рік – білосніжний листок,
все спочатку, немов народився.
В віці різному – свіжий виток.
Зусібіч себе знов роздивися.
І лушпиння, що в рік назбирав –
полишити його у старому.
Якби кожен наразі це знав,
менше б люду брело до содому.
Новий рік – грань нова у життя,
їй у Божому Світлі сіяти.
Не гріхами себе побиття,
віднайти ж своє радості свято.
То ж відкриймо для себе нове:
ні словами, ні дійством – смітити.
Чуймо – нас відірватися зве
Віра Божа, від чорної свити.
1 січня 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769133
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2018
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
Пусть поселится счастье в домах,
жёлтой доброй собаки с приходом
и хвоста её сказочный взмах.
Дирижёром любови пусть будет,
явит искренность в наши сердца
и добра сказку в душах разбудит –
встретить взгляд одобренья, Творца.
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
Пусть сбываются наши мечты
со Снегурочкой, Дедом Морозом,
в светлых помыслах будем чисты.
Пусть родятся здоровыми внуки,
мирным, небо обрадует нас,
повстречаться всем после разлуки,
а поэтам взойти на Парнас.
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
всем друг друга простить и обнять.
Восемнадцатый встретит под сводом –
пусть удачу приносит нам в днях!
30 декабря 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768810
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 30.12.2017
новогоднее пожелание
Зима вокруг, зима в душе и вьюжат декабри –
всё замело ни зги вокруг, под крышей снегири...
И к нам сибирская зима – Ай Петри и циклон,
укрывшись в нише под скалой, пригрелся, клонит в сон...
И снится замок мне чудной и мир совсем иной...
Возможно лето, так тепло, деревья ввысь стеной.
Вода шумит невдалеке, пройдусь ка я туда,
а надо мною как алмаз горит, горит звезда...
И столько здесь людских существ парят вокруг меня...
Ни злобы, ни агрессии в красивой сени дня.
И так спокойно и легко, вдруг лишь подумав, я
парить стал и куда-то вниз легко ушла земля.
Не знаю, может не земля – здесь в фиолете всё:
Цветы, деревья, небеса... И словно ветр несёт...
Одежда тонкая, как шёлк, как крылья, веса нет –
ведь я в ней тоже нахожусь, с небес струится свет.
Всё невесомо, нежно – блеск хрустальный с высоты,
нет обязательств, как тенет – я здесь внутри мечты...
Что это? Как мне передать? Где я и где душа?
Совсем не виден время знак и звона нет в ушах...
Вот мир, спокойствия страна, лишь тела тень видна.
Нигде я будто и везде, лишь мыслей тишина,
прозрачно для неё здесь всё – вопрос лишь задавай.
Язык любой, как будто твой да, странный дивный край...
И только водопада шум отвлёк на миг меня,
прохлады лёгкий нёс туман и в радуге линял.
Не спрашивали документ, не заполнял анкет –
лишь сам себе я задавал... и сам давал ответ.
Не то здесь место, понял я, как на Земле у нас,
где ложь и алчность, клевета и зависть без прикрас,
предательство и ненависть, враждебность, ссоры, зло –
в край без любви, без перспектив, в тупик нас привело.
Уж буря стихла, Солнца луч – вернулся к жизни я,
покинув спальник, всё собрал, лишь тлеет мысль-змея:
"Неужто потеряли мы последний вариант...
Спасти Планету и себя – найдётся ли ТАЛАНТ?"
27.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768357
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.12.2017
Словно бы дни заворожены,
дарят нам нежности свет...
Осень уж в зиму заброшена,
шлёт запоздалый привет...
Помнит всё, помнит усталая,
лёгкий снежок на листве...
Котик бежит по проталинам,
солнышко с туч в синеве.
День пробежится просёлками,
в окна заглянет ко всем –
под наряжёнными ёлками
Дед и Снегурка в красе...
Праздник, что душу всем радует,
искры бенгальских огней...
Боже, те шестидесятые –
Годы ли были ясней?
Нет, не забыть тех в груди истом,
мелочи кто замечал?
Всё было с нами потом, потом,
чувственность в сердце, начал...
23.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767683
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 23.12.2017
Заглянеш йому в очі
і стільки там глибини і привілля,
стільки радості і болю –
си́няви і зоряної хуртовини,
Вічності і миттєвості...
Твоїх днів в переливах пам'яті,
бісеру зустрічей, шуму струмка і мовчання тиші,
дружнього співчуття та весняних гроз,
митарства, синіх волошок і ромашок...
Такого одкровення і таємничої недомовленості –
і все це одразу серед мелькання
спиць білячого колеса суєтності.
Привид початку і кінця,
чарівна туманність нездійсненного
і тьмяний перламутр надії...
Господи – дякую за такий шедевр
і подих віяла з твоїми фантазіями,
чи міг я мріяти про таке?
За що мені такий подарунок?
Та ще стільки нерозгаданого
і летючого кольоровою спіраллю буття
вдалину небосхилу...
22.12.2017р.
О жизнь...
Заглянешь ей в глаза
и столько там глубины и приволья,
столько радости и боли -
синевы и звёздной метели,
Вечности и сиюминутности...
Дней твоих в переливах памяти,
бисера встреч, шума ручья и молчания тишины,
дружеского сочувствия и весенних гроз,
мытарства, синих васильков и ромашек...
Такого откровения и тайной недосказанности -
и всё это в одночасье среди мелькания
спиц беличьего колеса суеты.
Призрак начала и конца,
очаровательная туманность несбывшегося
и тусклый перламутр надежды...
Господи – благодарю за такой шедевр
и дуновение веера с твоими фантазиями,
мог ли я мечтать о таком?
За что мне такой подарок?
Да ещё столько неразгаданного
и уносящегося цветной спиралью бытия
вдаль небосвода...
22.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767619
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2017
[b]Відому українську письменницю пропонують висунути на Нобелівську премію 18.12.2017 19:17 На сайті Електронних петицій Офіційного інтернет-представництва Президента України зареєстрували звернення з вимогою висунути з літератури в 2018 році. Про це повідомляє УНН. "Так, петицію зареєстрували ще 20 листопада 2017 року" - , говорить автор петиції – Городиський Леон Леонович. "Вимагаємо від Президента України, гуманітарного блоку його Адміністрації зосередити свою увагу на цьому питанні, ініціювати висунення творчості Ліни Василівни на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за 2018 рік тими суб'єктами, які мають на це право і в терміни, які визначені положенням, про дану премію (тобто до 31 січня 2018 року)", - йдеться в повідомленні до петиції. На даний момент зібрано 730 підписів з 25 тисяч необхідних. На голосування залишилось ще 64 дні.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/12/18/277063-vidomu-ukrayinsku-pysmennycyu-proponuyut-vysunuty-nobelivsku-premiyu[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767327
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 21.12.2017
Новим роком, ДРУЗІ!
Математична метаморфоза
Якщо сьогодні
скласти свій
вік і рік
народження,
одержуєш 2017.
Таке трапляється
тільки раз в
тисячу років.
ПЕРЕВІРЯЙТЕ
Нехай же в кінці кінців
наступить і
соціяльна метаморфоза,
щоби всім людям
на Землі було
добре і радісно
ЖИТИ!
ПОБАЖАЙМО –
В ЯКОМУ РОЦІ
ЦЬОМУ БУТИ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767302
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.12.2017
Незабутняя зима
в шалі з блисками-зірками –
з тих зірковостей вийма
глек із свят, скрипить снігами...
І з чекань вже рік Новий
зве усіх нас до ялинки –
танцювать й співати звик,
від вгощань тече вже слинка...
А надворі ковзани,
лижі, санки... Карколомна
гірка – Віктор, я за ним,
а за мною вниз колона...
Хтось упав і вже юрма –
купа радості і сміху,
незабутняя зима
вдарувала всім нам втіху.
17.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766516
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2017
Позови меня ты в детство
босиком и по росе,
чтобы в пене белой вишен
и в безоблачной красе –
я купался б в малолетстве,
в том далёком нежном сне...
Как же мог так долго-долго
не наведаться к тебе?
Словно было это рядом,
лишь открой глаза, смотри –
вот и встретились мы взглядом,
детство наше повторись:
переменками, уроком,
колокольчиком звонком,
вальсом старым, позабытым
в зале том полупустом.
Наш учитель, годы вместе,
столько лет глаза в глаза –
слёзы встречи не уместны,
миг..., и катится слеза...
Труден путь ваш, мой учитель,
сам всё это испытал,
ах как хочется, чтоб каждый
руку Вам поцеловал...
Детство, юность – словно птица,
ты взмахни своим крылом,
пусть пред нами повторится
всё былое за окном:
пролетят пусть дни за днями,
как листы календаря,
вновь засветится огнями
школа детства, как заря...
Не грусти, что так не стало,
мы запомнили навек –
как жилось и как мечталось
в классе том, мой человек.
Я тебя узнал, хоть трудно,
на висках уж седина...
Помнишь, как тогда поутру,
шли с тобой навстречу дня.
Свежим ветром, ожиданьем
алых в море парусов,
чувств прекрасных, состраданья
и неведомого зов...
Только в детстве так мечтаешь
в голубых безбрежных снах...
Где-то в юности остался
поцелуй, пьянящий нас...
лето 1981года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766487
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2017
Какие тёплые бывают встречи
и сужденные в том числе –
где откровенность душ и речи
до седины уж на челе...
Их не забудешь, не забудешь.
Жизнь – до чего ж ты коротка:
те всплески радости посреди буден
и взгляд прощальный на века...
Наш жребий брошен был давно и кем-то–
в путь добрый парус, взят маршрут.
И кто сказал? " – Наполнись Светом,
не попадайся в лоно пут;
попутчиков найди по сердцу –
теплом, любовью окружи,
так береги очаг, заветный перстень,
цена дерзанья, в пору – жизнь..."
15.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2017
Ближе со злом но не с библиотеками.
Если вы будете продолжать такую политику,
то получите страну дураков. Такой страной легче управлять, но у неё нет будущего.
Министрам, Сергей Капица
Вот и добились
мы сверх победы –
книги читать
у нас более некому.
Ждут впереди нас
великие беды –
ближе со злом,
но не с библиотеками.
Тесты, ответы,
ищем тот верный –
место мозгов
заполняя шаблонами...
Господи, Боже,
куда идём мерно–
в роботов стойло
тупыми колонами.
Век мониторов
или смартфонов,
мир виртуальный
затмил мир реальнейший.
Сколько голов –
столько и пустозвонов.
Если и удалось –
здравый смысл рассмешить.
11.11.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766171
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.12.2017
* * *
Над хатою голубка в леті –
у тій далекій стороні...
Життя, мій краю, на портреті
у цвіті білім по весні.
Ти заглядаєш знову в серце
волошкою, у полі снів...
Знов підіймається із денця
священний сплеск, що у мені.
Він в'ється і нитками шиє
прозорість, що була, була...
Дивлюсь в долину із вершини –
там сивина, тут ковила...
Чому навідалась, голубко –
так притягальними крильми?
На зустріч із пітьми розлуки?
– Бо ж разом там колись були...
14.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2017
Я стежиною бреду посеред лісу вікового…
Осінь стиха виглядає жовтим кленом із-за рогу.
Дощик перший вересневий несміливо накрапає.
Мох зелений каже північ – звідки, де рости, він знає?
Вітер раптом у сопілочку заграв і засміявся,
Розіпнув зелені шати й пророкує – пожовтіють,
Позолотою укриє осінь граб і дуб, і ясень…
Поспішаймо ж в цю картину, в найпрекраснішу подію…
В різнобарвне кольорове розмаїття це жовтневе
Доки в прожилках малює лист дорогу в скору невідь
Й кожен день в обнові казка, білка шишки добирає,
Ми ж – гриби, шипшину, груші і другі дари, в цім раї…
Як спізнились – вітер буйний світом жовтим закружляє,
Ліс роздягне, а сьогодні падолист такий безвинний…
Те, що буде – невідомо, що було, того немає.
Це, що «зараз» ось летить – і є життя, тож і живи ним…
01.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2017
Таке містке й легеньке, як пушинка
Життя усім дароване звідтіль,
Як переливи – Всесвіту відтінки,
Веселка в миті, Бога мила тінь…
Таке близьке і надто зрозуміле…
Таке таємне в задумі Творця –
Летиш крізь дні, немов би птаха вільна,
У виборі… до миті вороття…
У леті,
тепер вічнім,
без кінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2017
Подруга, жизнь моя, –
с небес подарена,
сквозь листопада трон,
цветущая весна...
Скажи – куда спешишь,
событий за водою?
– Вон, распластав крыла,
равнинной вольницей
в край тот таинственный,
высок сокольницкий –
за той неведомой верстою...
05.1.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764171
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.12.2017
Десь дощ сьогодні йде
і ранок смутно сірий,
і вітер не гойдне
віт в візерунках, ліру.
Лиш в синьооких снах
жоржини, літо й спека
і коні в табунах,
на колесі лелека.
Життя всі миті тут –
дні ластяться у серці
і нас туди ведуть,
де мрія і знайдеться.
04.12.2017гр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017
* * *
Багаття осені палає з переливами –
В огні бурштиновім берези і кущі…
Так контрастує ця краса дерев із нивами,
А заєць сірий ще, біжить кудись, мерщій…
Цим ранком паморозь змальовує, вражаюче,
Картини трав біляво-ніжні, росяні, –
Де мишка весело підстрибує в них, граючись.
Печаль розтанула, вже радість у мені…
18.11.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2017
Ой ріка моя ріка –
без зупинки в часі плинеш...
Зірка очі не змика,
світ міняється, як глина.
Добре, як у тих руках
і добро із неї ліпить
те, про що ми в милих снах,
бачимо у квітах липи...
Хвилька б'є у береги,
а земля, як килим стелить...
Щастя всім нам до снаги,
чому ж мрії війни мелять?
Не туди, знаття, йдемо –
не до злагоди й єднання.
Мир згубили, перемог
жертвенних куєм на грані.
А в цей час хтось на крові
статки робить і сміється...
Даймо ж раду голові –
задурили вже до греця.
Ой ріка моя ріка –
не спинить , не повернути...
Так невже вік жити в скруті
посеред життя, злегка?
25.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762197
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2017
білий вірш
Ось ми разом,... ось ми разом
і думками, і діянням в буднів танці –
квіти стеляться під ноги і птахи співають ніжно –
все ще разом, всі ще разом...
Дні у росах,... дні зачаті
в білій піні цих хмаринок над дахами...
Верби зелень свіжу й любу нам дарують вздовж городу
всім на радість,... всім на щастя...
Вечір,... неба це бездоння –
все ясніше зорепад нас кличе в невідь...
Як же ти гіпнотизуєш, батьку небо серце й душу –
всіх нас разом,... ми ще разом...
Та... зоря чиясь вже впала...
і туман жури застряг у нашім горлі...
Стало ясно, що в цім світі вічність – то одна відносність...
Цій новині – з неба сльози...
Трави в осінь, зілля в ліки...
Кожна мить життя у пам'яті-брильянті –
бережіть його, цінуйте і лелійте в швидкоплинні,
доки разом... в рідній купі...
21.11.2015р.
В пам'ять про баритон Д.Хворостовського, що пішов у небеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761772
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.11.2017
романс
Я на тебе дивлюсь,
моя пісня й кохана,
із тих давніх часів
ясно синіх очей;
дві дуги твоїх брів,
моя любая Дано,
де підставив колись
у дорогу плече.
Тихий шерех дерев.
Стан душі неповторний.
Ще життя уперед…
Майорять стожари.
Білий сум межи днів,
а чи радість пригорне –
то на серця струні
грають в любість вітри…
Боже, хороше як –
грона сині бузкові
шлють духмяний туман.
Десь малиновий спів…
Хочу бачити сон,
де наївні ми знову
і рука у руці,
і не треба нам слів…
Лишень небо і ми,
де світанки нам в очі
і в бурштиновий біг
листопадовий дощ…
Та безмежність в очах
і казкові всі ночі
не полишать хай нас
в лебединість порош…
02.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
О, друзья, вы так далЁко,
Выпьем за былые дни…
Тех мечтаний о, пророки,
Бог – вини нас, не вини…
Так обнимемся, ведь знать ли –
Встреча ждёт нас впереди?
Мир недавно открывали,
Тропка грядет – звёзд, среди…
И непрошенной росинкой
Взгляд туманится слегка.
Наша молодость – вернись-ка!
…Эхом, в будущих веках…
16.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761327
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2017
* * *
Якби душа там не сміялась
й боліло серце за усіх,
і білі весни не буяли,
не каявся за перший гріх...
Цілунок терпкий, незабутній...
Замерзла річка й ковзани –
де святами ставали будні
і мріями щасливі сни...
То вже й забув би дні далекі,
а так – як шлейф, як тінь, міраж...
О, чорно білії лелеки,
о – де той, юності кураж?
17.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Як сплеск – це дитятко осіннє
і усмішка, зустріли нас:
ось злотне сяйво на картині,
брильянт, з-за горизонту, враз!
Радійте, хлопці і дівчата,
цей день – вчарований з небес.
Такі красоти й дні не часто
стрічають, в настрої, тебе.
Так лікував Татусь в дитинстві
незвіданий дитячий сум –
як сонце, в усмішці іскрився,
добра, веселка Учансу...
Ще квітне осінь семи цвітом,
шле на доріжку нам тепло –
бурштинний пропуск в зимне світло...
В краї щасливі нас знесло...
Життя для радості нам Богом,
з душею вручене , давно.
Устелена листом дорога –
розшите, Нені полотно...
13.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
Як маятника коливання – час,
нам в ньому жити,
жити і зростати.
Ніхто не зможе вирішить за нас
у тих, чи інших
долі іпостасях.
Якби ж ми знали ціну кроків вниз –
хоч маятник це робить
час за часом,
ми б дерлися й хапались за карниз,
щоб лишень ввись,
уперто і за Спасом...
10.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759691
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2017
Осінній дим...
І з журавлями осінь.
А думи десь на небеса пливуть...
Якась вина
помилування просить.
Людське життя – у чому ж його суть?
Троянди милі,
пізні – розгадайте;
і хризантеми, розкажіть про це...
Що розумів,
як чорно-біле Данте,
багатозначне у життя лице...
Для того весни
і для того осінь,
душевна радість, чи мотив жури...
Ми на землі
хто? – тінь, що в мандри боса?
А чи свіча, що жде по кіль згорить?
Ми Бога плід,
Його надій чекання –
Він дав нам все, аби прозріли ми,
пройшли крізь всі
припони і вагання
у ОСІЯННЯ із обіймів тьми.
09.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2017
Где счастливое то время?
На кузнечика досье?
Там, в траве, мечтаний пренья...
Где то время, друг месье?
Где, сверкающий в познанье,
и блистательный тот Мир?
Солнечный рассвет тот ранний,
всех начал святой кумир?
Не воробушек то стайка –
одногодки в бурьяне...
В облаках на небе знаки
наяву, а не во сне...
Как прекрасны в мире этом
устремления души –
толь зимою, или летом,
те мгновенья хороши...
Лишь потом нас удаляет
от Природы суета –
сохраним частичку рая,
Бога дар нам, неспроста.
07.11.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2017
О, Твоє світло – Боже, мій Боже,
вже не забути, в мені ж бо в'ється,
в мені палає, любов примножить.
Моє в Твоєму – живуть два серця.
Все подолаю і все пізнаю –
цей Всесвіт вічний і безкінечний.
О Світе милий – тебе кохаю.
Як був наївний, такий безпечний.
Моя Природа – о, Земле рідна
і води річки, вздовж поля маки...
Всі душі вільні, всі люди рівні –
промінням з Неба шле Сонце знаки.
"Проснімось люде, прозріймо люде" –
троянди кажуть цим ніжним цвітом,
чи стелять трави, снігами грудні,
і журавлі нам курличуть світом...
А філософія падолисту
віки чекає цього прозріння...
Розгадка в Вірі. Бог в нашім серці.
Любов є мудрість й життя коріння.
29.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017
Життя – то насправді вибір
і тут вибираєш лиш ти
Летіти, а чи повзти,
У той, а чи в інший вимір.
Валентин Бут
Де твій Рим
Життя – непокірне життя,
воно з нас карбує Людину,
не гаючи жодної днини,
а миті його так мигтять...
Плануєм, радієм – кінці ж
так рідко стикуються в диво.
Он люд посміхається криво,
керманичі з лету – в спориш...
Так не репетиція ж тут?
На чисту лягають сторінку,
у сувій всі наші хвилинки –
всі Істину знають просту.
Бог вибір дає нам самим:
летіти, чи повзати низом?
Талан маєш – певна і риза.
То ж де на цей раз є твій Рим?
28.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2017
Здесь Родина моя,
Мой милый
Малый берег,
Отрада для души,
Исток дороги
К вере.
Здесь в детстве
Бегал я –
Деревья сохранились,
Которые всегда
С судьбой моей ветвились;
Стволы, где пнями лет
Отмечены зарубки –
Вам здесь
Стоять дано,
Считать
Судьбы минутки...
Листвою шелестя
И будто окликая
Знакомых,
Сотни лиц –
Седых всё ж узнавая…
Здесь столько
Пролегло
Путей – дорожек
Ранних,
Так быстро
Унесло
И чувств
И грусти давней.
Тех дней
Не повторить
И не вернуть,
Лишь Память –
Мгновенья воскресит
И нас соединит.
01.07.01г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2017
И сумрак ночи наступил…
Итоги дня верстает Небо –
Ты жил сегодня иль хандрил?
Ты с Красотой, иль только с хлебом?
Успел добром отметить день?
Омыть сей мир счастливым словом?
Поднять кого-то на ступень?
Льды растопить сердечным слогом?
Минуты топчут календарь
И наполняют Душу чем-то…
Звонит о сроках нам звонарь
И, вместо сна, звучит крещендо.
В ушах сверчком – нет тишины,
Всё щедро звоном заполняет –
Звучит сквозь шум, из-за спины:
«Минуты жизнь твою верстают!»
Нам от себя не скрыться, нет –
Ни день, ни ночь не шлют покоя…
Вся жизнь вмещается в сонет –
Так был
иль нет
средь жизни зноя?
17.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017
Летят года сквозь осени туманы –
предугадать мы можем только синь,
в которой льётся грусть и нет обмана...
Всё улетит – проси иль не проси...
Я вижу вновь в глазах лишь откровенье
и встречных дум открытое окно.
Приму любовь друзей, так сердцу верных,
надёжных чувств тепло обнажено...
Легко мне с Вами, парус поднимая,
в пространстве плыть чрез бури, лёгкий бриз –
златая осень, степь тюльпанов в мае...
Ах, эта жизнь – очередной круиз...
20.10.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756386
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.10.2017
Ця краплинка росинки на злотім листку –
цілий світ ти ввібрала у себе,
та опору все ж вибрала дуже хистку,
як і все на Землі під цим небом.
А душа наша ніжна – їй конче болить,
всі незгоди навкруг необачні.
Може Бог нагорі недолугих простить,
щоб розквітли в їх душах тюльпани.
Світу цінності щоби знайшли на Землі,
на Планеті людей все змінилось –
і зраділи б за нас ластівки й журавлі,
і надія діток би звершилась...
18.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2017
* * *
Ми живемо, як пролісок під небом -
Святеє небо свідком в ручаях,
Облиті золотом дерева мимо тебе
Від осені до осені стоять...
Як душі рідні – за рожевий обрій...
Так ніжно падолист щоці: "Згадай..."
Й ви не захищені, як ми в земнім просторі,
Так схожі долі, де позірній рай...
25.10.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755910
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017
При освобождении от власти обстоятельств
над сознанием дух получает крылья,
а обстоятельства остаются внизу.
Учение Востока.
Огонёк души
А душа летает,
а душа не спит –
в настоящем рае
огоньком горит...
Как это зовётся –
жизнь или полёт?
Сущий в небе Отче
с нею речь ведёт.
Тоненька, прозрачна,
бестелесная,
но как много значит –
с миром вечная...
Ниточкой серебряной
с телом единит,
совести, любви руно
нам нести велит.
О, душа крылатая,
ты - наши крыла,
к свету провожатая
мимо тьмы и зла...
01.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2017
Хай згасне зло і попелом спадає,
до нього приторкнувшись – щем в душі.
Цей кут глухий покинути спішіть,
бо вся брехня й підлота серце крає...
Та й осінь нас гукає в казку світла,
всі кольори життя про те ж звучать –
то ліра мудрості в її очах,
природа вічна в усмішці привітній.
Знайти дано, що ми шукали з вами
у найсвітліших променях душі.
Казав же Бог давно – себе звершіть,
бо, мріючи, вже в тих краях бували...
То ж взнаємо День завтрашній, мій друже,
і ту зорю – осяє стежку нам,
відкриє двері в той новітній Храм
і все в нас найсвятіше розворушить.
08.09.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
* * *
Осенних дум дорожка полевая–
с ветвей летят последние листы,
под шелест их луч солнышка играет
и в проводах шальной мне ветр свистит...
Эх, птица жизнь – расправив крылья, мчишься,
меняя всё опять в который раз.
Душа моя хватается за выси,
чтоб разгадать очередной вираж...
Не подыграть, чтоб тьме в уроках чёрных –
рассвет нам шлёт улыбку детских грёз,
где на цепи играет кот учёный,
танцует стайка беленьких берёз...
Ведь каждый миг так дорог и прекрасен,
хоть журавлиный клик над головой
и сказка осень в мозаичной рясе
так много нам расскажет, не впервой...
Вновь насладимся далями, туманом –
плывут картины с туч в голубизне,
пусть неизвестность таинств неба манит,
в осенних думах грёза о весне...
04.09.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2017
Невже і ми колись були такими?
І все було так легко й ні по чім?
...Летять хмарки, як піднебесні рими
і оптимізм трембітою звучить.
Нові часи, то й іграшки новітні –
цю чудасію з "Лего" склав онук,
мов інженер маленький заповітний,
з других світів, Планид – nev Левенгук.
І ми ж туди – в комп'ютери очима,
а там страхи апокаліпсом вдих!
То ж за онуків нам триматись, зримо,
за них молити, над усе, святих...
30.09.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2017
Несемо рід свій по світах,
немов пилок в полях билинних
й безвинні душі даллю линуть...
О, швидкоплиннії літа...
Тож, своєрідний лишень нам
лунає відзвук ще з дитинства –
тих днів яскравих, як намисто,
з піснями вітру-віщуна...
Святі часи,... свята земля...
Короткий сплеск, як мить натхнення,
дарованого щастя жменя –
вже й спуск на воду корабля...
Пливемо, друже, крізь шторми
і з баку дивимось на землі –
частіш життя, як в каруселі,
під дудку сущої пітьми.
Несемо рід свій по світах –
пилок людський, пилок билинний
з країв тополь, смерек, калини.
О, швидкоплиннії літа...
24.09.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017
Доброта – не покинешь Землю,
не покинешь, Любовь*, людей.
Мир Божественный не приемлет –
на Планете мы злей и злей.
Глянь – Природа сметает нечисть
и смывает грехи землян,
безобразия нас калечат,
Дух лишь Господом осиян.
Нет нагляднее всех уроков,
преподнесенных нам с Небес,
сколько мудрых прошло Пророков –
перекрёстком стал Херсонес.
Столкновения стали срамом,
а разумных решений – нет.
Есть лишь цивилизаций драмы.
ЛЮБОВЬ МЕЖ НАМИ - один ответ!
11.09.2017г.
Любовь* – альтернатива злу;
...настоящая любовь, это прежде всего
бескорыстное служение друг другу,
ежедневная забота, совместное преодоление,
возникающих по жизни проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750134
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.09.2017
Дворик Талассы* – так милый и ласковый –
кем ты до нас был и кем будешь после?
Осень вновь глянула – празднично, знаково
и обняла в поэтическом поле...
Осень, в который раз, засентябрённая –
школами вспенена, вступишь краями:
Крыма янтарными, с вечнозелёными
символами – кипарисов свечами...
Здесь, в окружении сердцебиениев,
взглядов родных и понятных друг другу,
просто поэтов, что к чувствам в стремлении –
тех, что глядят в монитор, близоруко...
Ах, но о чём я?, конечно об осени –
плаче оконном, про трепет душ в осень;
клик журавлей в небесах, ярких досиня,
грусть неподдельную в нас очень, очень...
1 сентября 2017г.
Таласса* – литературно-бардовская мастерская;
– из греческой мифологии - богиня моря;
– спутник Нептуна, открыт с борта космического аппарата "Вояджер-2" (США, 1989). Расстояние от Нептуна ок. 50 тыс. км, диаметр ок. 90 км.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750103
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2017
Достаю из далёких страниц –
до историй рожденья землян здесь:
полыхание громких зарниц
и на небе оранжевый глянец...
Как наш мир фантастичен для них,
одноклеточных первых созданий...
Глас Вселенной как будто притих
в фиолетовом сне ожиданий...
Кто бы думал, что станем здесь жить,
натворим какофоний беспечно –
летом здесь теперь просто снежит,
а оружие бесчеловечно.
Там где мы – взрывы и беспредел,
и нет логики в наших поступках.
От Галактик контроль побледнел
и решает – продлить ли уступки?
26.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748021
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2017
Ожидание, ожидание –
встречи сужденной
душ людских...
Жизни осень крадётся ранняя,
а ведь жизнь
всего – краткий миг...
И минуты счастья , подарены,
ловим, словно
рыбёшку в сеть...
Убегают дни, словно далей сны,
за одним столом
посидеть...
Посидеть, в родные глаза взглянуть –
память вспенится
пред тобой...
Что прошло, теперь нам уж не вернуть -
замело
за былью виной...
Но дано нам всё ж, видеть радости
новых жизней,
ростки вокруг;
их улыбки ценить, успех растить,
счастье в их глазах –
Свет, всем друг.
26.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747863
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.08.2017
Я не устал тебя любить –
Моя ты радость и светило;
Вдруг сокровенье мне открылось:
Подарен миг – с тобой побыть…
Он то красив, то безобразен,
То гнётся он – то хрупок лёд;
То тайной спит, то весь во фразе,
То рвётся нить – то крепок лён.
Таков он есть… так, что же делать?
Над горизонтом свет зари…
Луна совсем уж побледнела…
Пусть свет в твоих очах горит…
Я не устал тебя любить –
Моя ты радость и светило,
Тебя мне Небо подарило.
Как миг с тобою мне продлить?
18.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747252
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2017
"...І білі крила світу розвернуться
над заспокоєною Землею"
Із Бхагаватгіти
Які ж то бурі, грозі, здвиги душ
ламають форми, що вже застаріли.
Через терпіння лю́дське , Боже – руш,
що віджило – твори нові вітрила!
Свідомість тут нелегко так змінить,
як розставатися – до чого звикли?
Проте нове нас з Небом поріднить,
серцям до Світла вже приходить виклик.
22.08.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2017
Все споминається –
і яблуня, й садок...
Ті дні парним теплом
пройшлися в моїм серці.
Звучить із далеку
десь Мамин голосок
і по долині плин
баяну ніжних терцій...
З тих пір розбіглися
всі друзі по світах –
тополі квилять
під пройдешніми вітрами...
А над хатами
відлітає білий птах
посеред маківок у храму,
в небо прямо...
20.08.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746982
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.08.2017
песня
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
По реке одной плывут;
Ой, не знаю,
Повстречают
Там лебёдушку свою? 2р.
Белой мглою,
Чёрной ночью
Сердце ноет, что-то ждёт;
Бьётся чаще,
Рядом счастье –
Хороводит, не найдёт… 2р.
Белым светом
Тень приветом –
Всё манит, надежду шлёт;
Ой, не знаю,
Но по краю
Тонкий подо мною лёд… 2р.
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
Жизнь как песнь белым черна;
Рассветает,
Вновь смеркает –
В чём судьбы моей вина?
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
По реке одной плывут;
Ой, не знаю,
Повстречают
Там лебёдушку свою? 2р.
07.06.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746938
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2017
Какая глыбь,
какое содержание,
какие ветры веются внутри –
страстей полны
картины самотканые...
Какие в нас живут богатыри!
А из каких энергий
создал Боженька?
А цели – цели то какие нам постичь
дано высокие?
Мы ж преклонились грошеньке,
что учит нас – соври, продай, схимич!
И вот уж ты –
презренное ничтожество
в земном бесчестии и по уши в грязи
пред Богом, как
пред совестью, есть тождество.
Зато богат,
заносчив ты вблизи.
19.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746861
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2017
Надежд звезда
До осени – рукой подать
и лета нет,
ещё чуток погреться всласть,
и всё, привет...
Какою осень к нам придёт?
Увидимся...
Из паутинки переплёт
сплетает сад...
Немой мотив, как гул пчелы,
раскройся мне..
Мечты из детства так светлы –
живут во сне...
Ах сказка, нашей жизни тень,
осенних дней –
сезон прекрасный разодень
в цвет янтарей...
До осени рукой подать –
второй уж Спас,
гори в душе надежд звезда
в который раз...
19.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746640
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2017
Тихо річка несе
кудись наші літа,
що так швидко
гортаються в сувій –
під хмарками життя
в легкий сум відліта,
хоч і є
відчайдушний Везувій...
Все намішано в нім –
пристрасть, жага, любов,
непокірність,
душевності спокій
і бажання знести
з солов'їних дібров
святість місця
в свою одинокість...
Тихо річка несе
час, що з нами опліч
в Божім поруху
й ніжності серця –
ця коротка стежина,
чи радості спіч*,
а чи щастя
дароване скерцо*...
31.07.2017р.
спіч* - коротка привітальна застільна промова;
скерцо* - невеликий музичний твір у швидкому
темпі з підкресленим ритмом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2017
Прометеем стал людям
О, Володя, Володя –
душа на распашку,
ведь летал на свободе
и парил так бесстрашно.
Не восприняв земное,
ты песней ворвался,
в ней виденье другое –
всё исправить пытался.
Небеса так прекрасны,
там Божественный свет.
Правду нёс нам с пристрастьем
из подаренных лет.
Как ты жить торопился,
все закончить дела,
а с косой в закулисье
с нетерпеньем ждала.
Чья задумка по судьбам,
чтоб талант молодым
Прометеем, став людям,
не ушёл в белый дым?...
Всё звучат твои песни
и поныне в сердцах, –
наш ты в доску, без лести.
Жил, не пряча лица.
25.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743598
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.07.2017
Униженный возвышен будет
благодаря Богу
Как мир прекрасен,
как хорош
улыбкой и теплом –
ах "милый мальчик,
милый крош" –
с тобою так светло!
Твой храм небесный
и земной
прекрасен и велик,
твоя душа
пьянит вином,
неизъясним твой лик...
Твой образ ясный,
непростой –
благословен твой час,
так близок нам
и всё ж святой:
ты радость, ты печаль...
Как породнились
мы с тобой –
мир дому, небесам;
так увлеклись
земной игрой
на Божиих весах.
22.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743049
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.07.2017
Нельзя обмануть время,
в котором пришлось жить,
испытывает племя –
чем в жизни дорожить.
Что есть – омега, альфа?
Дни чем заполнить здесь?
Просто цвести, как мальва,
ждать на святую весть?
Или творить Свет-душу
с временем в стременах,
с Верою: "Нет, не струшу!",
с мыслью – не о чинах.
Столько вокруг страданья –
боль и безверье, грех
и в темноте блужданья
в горе, с потерей вех.
Так, отыскав дорогу –
спутника поддержи.
Трудно вернуться к Богу
с тяжкой земной межи...
15.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742122
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.07.2017
Всемирному дню фотографии
Мой первый фотоаппарат –
благоговенье...
Лишь объектив, затвор, квадрат,
дней откровенье...
А сколько счастья созерцать
миг проявленья,
с увеличителем, подстать,
в единстве звеньев.
Восторг и радости побед
твоих творений,
досадных промахов тот след
и ночи бдений...
Здесь фото летопись семьи
в альбомах греет
и бабочки, и воробьи,
и флаг наш реет...
Теперь другие времена –
здесь царство цифры.
Когда-то были Имена
и Мастер шифры.
Смартфон, планшет и аппарат –
вам всем подвластны,
владеют им и брат, и сват,
и всё прекрасно...
12.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741724
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 12.07.2017
пісня
У долині
Вздовж туману
Стежинонька в’ється –
Там дівчи'на
З короми'слом,
Що танцює
Й гнеться.
Може доля,
Та дівчина,
Побіжу на поміч.
Мрію в ноги –
Доганяю:
«Бути щастю
В домі.»
А дівчина
Хлопцю каже:
«Донесу сама я –
Моя хата
Ось рядочком
Із самого
Краю.»
«А у мене
У сусіднім
Селі теж
У краї
Хата біла
Без господи –
Будьмо разом
В раї.»
Посміхнулася
Дівчина:
«Ой, який же
Бистрий…»
В ноги їм
Шовкові трави,
Сонячний
Любисток…
…Так буває…
Дід й Бабуся –
В споминах
На призьбі…
Дні знайомства,
Дні весільні,
Все життя,
Як в книзі…
Покро'ва
14.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
білий вірш
І де той день?
І де те море?
І пліт крізь бурі
до совісти б –
не у пустельний кут...
О, Боже милий,
як не утопнути
в брехні, у скверні,
у драмі життів,
у сірості буднів?
Чому так тоскно?
У павутині бездоріжжя
летять дні наші:
тінь, тінь, тінь...
...І враз – Либідь біла,
а з нею інший,
пара лебедина –
чи не світле майбуття?,
що пере черкне хаос
і зблисне ГАРМОНІЯ...
10.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2017
Гумореска крізь сльози
Тихо сіється час
через сито віків –
Місяць кліпає
в ніч з піднебесся...
О, ці люди внизу,
логіці супротив
і любові –
вскубуться в процесі.
Ні релігій талмуд,
ні відношень статут –
не підмога
для звіро-людини.
Хай – земля шкереберть,
хай – потоп знову тут,
Рішення всіх проблем:
в зуби, в диню!
02.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2017
Час шепоче –лети,
крила дав я тобі,
зліт нелегкий,
та плавність польоту...
Захопилась душа
перекатом небес...
Пісня пісній
і доль повороти.
Дві ріки, бач, внизу,
вздовж так рідне село,
серцю любі місця
і жадані...
Блиск заплав навесні
в квіт вишневий вело –
Благодатний мій край,
Сонця даність.
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2017
Время шепчет – лети,
крылья дал я тебе,
взлёт нелёгкий,
но плавность полёта
и восторг для души,
перекаты небес...
Песня песней.
Судьбы повороты.
Две речушки внизу,
вдоль – родное село,
сердцу любы места
и желанны...
Блеск разливов весной
в цвет вишнёвый вело –
благодатный мой край,
Солнца данность...
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740082
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.07.2017
Приехал… и стали ближе –
Можно ли стать родней?
Искренность нами движет,
Хоть не хватило дней…
Молча слова витают –
Мысли… иль шёпот губ,
Милой сердечной стаей:
«Как ты, сынок, мне люб…»
Как все минуты в память
Вобраны до конца…
Нет, не любовь слепая
И не слеза с лица…
Все бы морщинки сгладить
И осветить в сто солнц,
В сердце селить лишь радость…
Жаль, что теперь всё сон…
28.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739434
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.06.2017
Яка цікава штука – життя! А коли вже в зрілому віці і глибоко сердешною ВІРОЮ зрозумієш, що йдеш по стопах долі, визначеної згори, в розрахунку, що на її поворотах вірно відкоригуєш свій поступальний шлях, згідно даному праву вибору Богом – то що, окрім ЗАХВАТУ – тобі полишається відчути? І це лише сторінка у твій вічний ЛІТОПИС! Автор вірша
Це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро.
Цей світ величний вручили Татко й Мати,
щоб егоїзм свій на цей раз ти зборов.
Кристально чисте, що совістю озветься,
як провідник тут, у павутинні тьми –
в високогір'ї це знають вже тібетці,
тож скільки горя терпіть, щоб взнали ми?
Наш свідок мудрий – ковил біжить світами,
чом не розсудиш заблуканих в путі?
До чого розбрат, що коїться між нами?
До чого сутінки, такі сумні й густі?
Тож справедливість чекають в кожній хаті,
знайти всім радість (всі болі під покров) –
це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро...
23.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Я на тому боці
в маковій сорочці
де душа зродилась
в світі та й згодилась
заспівала згодом
в непростому годі
як лелека в поле
з радістю і болем
чи душа чи птаха
в щастя чи на плаху
небеса ж все кличуть
серце слуха тишу
і нема спокою
нам душа з тобою
в тополинім раї
думав я що маюсь
а пробіг по світу
предків край лиш світить...
15.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737896
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2017