| Сторінки (31/3039): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Ось, біжимо
З тобою босоногі,
У наше літо
Тепле і рясне.
Іще до себе,
Бо не знали Бога,
Або до річки
З яблуком гайнеш…
Такі наївні,
Легко сміхотливі,
Ще все життя
У далях даленить…
І дні усі
В подій щасливій зливі,
Аж доки захід
Макове згорить…
Серця гарячі
Стріч нести зуміли,
Без кішки чорної –
В тім свідком Бог.
О сестро, сестро,
Де ті дні? Згриміли.
Відгомоніли
Бесіди удвох…
03.08.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Хоть изредка
Белым крылом
Махнёшь
Из черкасских юдолей
И рядом
Твой взгляд за столом
Смягчит нам
Сердечные боли
Всё короче деньки
Но крымским
Загаром лелеют
На берег
Славуты реки
Так дух
Можжевельника веет
Теплей на душе
Оттого
Что встреча
С тобой состоялась
И говор
Такой дорогой
Как нежное эхо
Осталось…
Август 2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Поволока
Фиолетового дня
Шум листвы
Тикают часы
Мерно течёт лето
Воды покидают берега
Мир всё время меняется
Оживляет картину
Ветер
Нашёптывая
Заветные мотивы
На тему
Всё могло быть лучше
Всегда
Есть к чему стремиться
Если не теряешь
Чувство высоты
Если оно не ложно
Если в груди
Летящее сердце
И ты с ним
Заодно
Поволока
Фиолетового дня
Устремляет
Куда-то ввысь
В неведомое
Упущенное когда-то
Землянами
При очередном
Повороте истории
Из-за вечного
Гонения за призраками
То есть нормальными людьми
Принятыми за таковых
Указывавших
Истинный путь
Что теперь очевидно
Так и пошли
По ложному
А каково теперь
Сердцу Человечества
Летящему
К заветной
Звёздной цели
Но уже отдельно
От оставшихся в тупике
Землян…
01.08.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Дом мой сероглазый, юных дней весна –
Голуби, как облачко над ним…
Здравствуй, постарели мы, не в том вина,
Ты дружочек чаще нынче снись…
Провожал, встречал ты столько раз меня –
Здесь в тепле твоём я жил и рос.
Разве мог я думать, что тебя сменяв,
Стану словно в море альбатрос.
Дом мой сероглазый, юных дней весна –
Служишь, по сей день ты людям вновь;
Хоть в других с тобою нынче временах –
В сердце будоражишь мою кровь…
21.04.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2014
Торопились суетились
Планы строили тогда
Будто жизнь перекроить
Что может проще
Укатились безвозвратно
Быстротечные года
Дни как молнии
Длиннее стали ночи
Вдруг находим средь страниц мы
Жёлто-медные листы
Клёнов ясеней
Берёзок и осины
Наши дни как полевые
Поднебесные цветы
Быль рассветов
И закатов красно-синих…
21.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Ели-голУбы – куда убежали вы
С парка, где ждал я тебя?
Алая роза в шипах нежно жалила
Руку, тот ствол теребя…
Этих минут сердца песнь многострунная.
Ты была так смущена:
Робкая, светлая, чудная, юная,
Словно с небесного сна…
Миги тех встреч убежали с туманами…
Парк – не забыл ли ты нас?
Так изменился, аллеями странными,
В те приведи времена…
21.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Убежали в суету
сих летних дней, с тобою разом,
отдалилась песнь разлук и встреч куда-то…
И с ума уж не сведут
сны фиолетовых фантазий,
потускнели звёзды, годы, сказки, даты…
А Луны всё в окна взгляд
так любопытен и наивен –
на Земле всё ждёт Пьеро, Мальвину, Грина…
Закопали люди клад,
взялИсь за ружья – плачут ивы,
а романтиков в туманные долины…
В грёзы душу на замок
не спрячешь, хоть кому б хотелось,
в барабанный бой и маршей цитадели.
Без любви, кто жить бы смог,
не той, что так тревожит тело –
той, что сердце, как корабль без ней, на мели…
18.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Це рідне помістя козацьке,
Розкішний край Хортицький мій –
В історії писаний хвацьким,
До серця спішиш ти скорій.
На скелях Славути, стрімкими,
Стоїш і вдивляєшся вдаль…
Несли козаки аж до Криму
Свободолюбиву мораль.
І виросло тут Запоріжжя,
Й підковою став Дніпрельстан –
У долі моїй – роздоріжжям,
Бо звідси я шлях свій верстав.
Ковил, що жар птиця все в’ється –
Бувальщина жевріє в снах…
В скель пам’ять луною зіллються
Братів козаків імена…
17.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
Десь далеко в синіх сутінках завіси пам'ять шепче…
У вікно відкрите вітер студить…. Постаті мінливі
Всі кудись спішать. Зоря вечірня пломеніє – ще й ще,
Нижче й нижче, за дахами у шатрі червоні зливи…
Денце дня іще одного в сірий вечір поринає…
Настрій дивний, як димок від сигарети – був й немає.
Вже ліхтар на розі зойкнув, розігрівся й світить тьмяно.
Жде сюжет любовна пара на тій лавці для роману.
Край Землі й небес зійшлися – лиш повітрям відділились.
Ніч не лякана у місто увійшла легким туманом.
У домівці, що навпроти, дошка шахова зсвітилась –
Чорне й біле – все упоміш, як життя чудна омана…
Це вікно… збіднів екран… і кава встигла прохолонуть;
Там трамвай щось проспівав з жалем – неквапно з завороту.
В чорнім зорянім, красивім покривалі Неба лоно –
То ж вистава Божа, мила і чарівна – сну є спротив…
21.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014
Стріляють очі,
юні очі,
дівочі очі
з потойбіччя –
душі твоєї,
таїн в ночі,
кимсь намальоване
обличчя
тоненьким пензлем
фантастичним
із візерункових
лілеїв,
миттєвим контуром
у тиші.
З Любов’ю й ніжністю
до неї…
Така жива
і притягальна.
Той погляд
простягає руки
і шле навстріч
туман кохання,
останній – наче,
на поруки…
Він, мрією
влетів у мене,
аж холодком
кольнуло серце!
З твоєї ласки,
Мельпомено,
що за трагедія
тут в’ється?
«Я твоя Муза»,
встигла змовить,
та, як мозаїка,
раптово,
в росинках райдужних
ізнову
розпалась,
пролунавши словом:
«О, скальд* мій ясний,
сокіл милий –
не маю права я
любити»…
02.04.2010р.
Скальд – давньоскандінавський
поет-співак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014
О, Вы Ангелы – суть крылья,
Что без Вас могу я в мире?
Вы – мой компас, камарилья
В Вере, поисках и в Лире.
Вы невидимы, но всё же
Ослепительно прекрасны;
Только с Вами – Бог поможет
Распознать, душевны раны.
Подниматься выше в выси,
Предречённые нам свыше,
Чтоб звучали Божьи мысли,
Чтобы речь мне Вашу слышать.
19.04.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
Молитва про припинення сварки
Слава Іссу, Боже наш, заповідь нову що дана учнем Твоїм, щоб любили один одного!
Прийми молитву сю у відпущенні гріхів всіх нас, рабів Твоїх. Любов, що вичерпалася в нас, віднови Духом Твоїм Святим, щоб, виконуючи Твої заповіді, ми піклувалися не про свої земні блага, але про славу Твою і про користь бліжняго. Бо Ти – наш Керівник і Спаситель, і Тобі славу возносимо з Отцем і Святим Духом, Амінь.
Світлом долається
Краю Вкраїнський мій –
Спить в осокорових
тінях смарагдових мрій…
Як не леліяти
В давніх рожевих снах,
в літечка День цей святий*.
З Правдою й Вірою
Вас, люди добрії,
вбачить, на тім я стою.
Морок, що скалиться,
Світлом долається –
все на Землі пізнають.
12.07.2014г.
*Святих апостолів Петра і Павла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
Уходят Великие
Уходят непонятыми
Из драмы века
Из драмы жизни
Уходят Великие
Надежду поправ
СЛОВО-завещание
Оставив нам
Уходят Великие
Традиция что ли
Шаги их слышим
Дыхание слышим
Уходят Великие
Нам продолжать
Маленькими шажками
СЛОВУ пьедестал лепить
Слышать учить СЛОВО
С небес давно прогремевшее
Поэтами повторенное
Колоколами отзвеневшее
Но услышанное ли
Теми кто претворять ЕГО
Из века в век обещает
14.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
«Бий своїх, щоб чужий боявся» –
Здавна приказка діє ця.
Як в комп’ютері – в війни грайся.
Так й пасуть нас – ми та ж вівця…
Із маленьких конфліктів війни
Світові виростають враз
І під гуркіт, де рвуться міни,
Мільйонерів росте гора…
Скрізь людина проста страждає –
Сльози ллють і старі й малі,
Горе йде над Вкраїнським краєм,
А не десь там, у Сомалі…
Ватра вгору, а тріски в боки,
Кожен правду кує свою…
Та й колись, через довгі роки,
Дійдем згоди на нічию?
13.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Вот и лето золотое –
Абрикосы, персик.
Море плещет в тихом зное,
Тучка граммы весит.
Я иду средь кипарисов
Парковой аллеей,
Не хочу с картошки чипсов –
Виноград уж зреет.
Черноморские капризы
Прямо здесь у моря –
Ждёт Вас Крым совсем без визы,
Пляж бесплатный вторит…
Здесь лечебная прохлада
В изумрудной сказке,
Птичьи песни парка-сада,
Звёзд вечерних ласка.
12.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
Родные души.
Слова из песни.
Как шар воздушный.
Цена мгновений.
Дорога полем
Есть ширь степная,
Хоть жизнь – раздолье,
Лишь тень от рая.
Скитальцы-души…
Так надо, что-ли?
И слёзы душат…
Достанет Воли?
Всё врозь дороги –
Цена мгновений.
Расставшись: «С Богом…»
Грусть следом, тенью…
11.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014
Этот вечер звёзды метит,
Взгляд красноречив.
Как загадка, Месяц светит,
Каплет воск свечи…
Так же время убегает,
Поспешим с тобой
В этом белом сладком мае…
Жизнь, что дым, игрой…
Вот и осень златом стелет –
Было ль это всё?
Звёзд осталось еле-еле,
Листьев – то да сё…
Но глаза,… глаза бездонны,
Тайной голубой…
Ты – моей Вселенной Донна*.
Жизнь, что дым, игрой…
*Донна – в Италии: госпожа.
08.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Я радий слухать – розкажи
Мій рідний краю дорогий
Тремтливих трав уздовж стежин
Тепло пісків із під ноги
Хоч незнайоме все тепер
Змінились хати і село
На місці лагідних дерев
Пеньки й землиці намело…
Стоять хатИ через одну
Коти безхатченки в вину
Щось рідний краю в нас не так
І сталось це – ой не спроста…
Вітри куйовдять бур’яни
Там де поля були колись
Перед очима – білі сни
Куди сліпці нас завели?
Чому повірили ми їм?
Чи вперше нас за ніс ведуть?
Та чи навчить нас сміх змії?
Живем в гірчиці, не в меду.
05.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
Старой пластинки
Мелодия рвётся
Со времени ласки
Со времени счастья
Где изначально
Платье в горошек
Брючки под клёш все
Всё ещё можем
С нами улыбки
С нами беспечность
Крылья у жизни
Вдаль горизонтом
Все ещё живы
Все ещё с нами
Всё в перспективе
Там…
За горами…
Старой мелодии
Музыка льётся…
07.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509794
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2014
Лето сверх дождливое,
Может незаконное,
Не сказать бы сонное –
Белым облакам.
И с глазами карими,
Хоть повадки старые –
Над лагуной марево
Взглядом ёж лакал.
Ивушка печальная,
Связь такая странная…
О судьбе несчастной, да
Ветер рассказал.
А волна всё шепчется,
Меж камнями мечется
Из колонны греческой.
Рядышком вокзал.
Летом все торопятся,
Друг за другом гонятся,
А надежды топчутся
Прямо за углом.
И какой тут каяться,
Всем ли будешь нравиться?
Всё ж да приудариться,
Ревности назло.
Уж автобус катится,
Где судьбой назначится,
Южный берег пятится –
Догонял не раз.
Солнышко желанное.
В этой жизни странные
Случаи, спонтанные –
Прямо, ну сейчас.
Лето ждёт попутчиков,
А в глазах уж лучики.
Даже не наскучили
Первых семь минут.
Деньги не растрачены,
Песни не означены,
А фигурка схвачена –
Да какой уж суд.
В общем, с перспективами,
С самыми что дивными,
Попросту невинными
Видно будет класс.
Зайчики над волнами.
Узкими проходами.
Все билеты проданы,
Но намётан глаз!
04.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509244
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.07.2014
Идут лейтенанты
в лётной форме
серединой
пятидесятых,
а царевны
дадут им фору –
что курносы,
что конопаты.
Смех и улыбки
голубоглазых,
взгляды загадочны
королев,
даже небесным
«верхолазам»
Просто ль – хоть
Скорпион, даже Лев?
Припев:
Отчизны.
Кровь енисеем.
Тянем штурвалы,
всё одолеем.
Молодость песней, ]
жизнь так азартна – ] 2р.
будущность сказкой ]
сбудется ль завтра? ]
Вечер тонет
в фиалковый запах,
спит июнь
среди бисера звёзд;
сердце вновь
познаёт этапы,
чувств оркестр –
в негу перевоз…
Осень яркая
в лёт, жар-птицею –
время свадеб
и новых надежд.
Гарнизон,
игры с петлицами.
Счастье желанное –
где ж ты, где ж?
Припев:
Синие сопки,
тигры, медведи,
кедры, москиты –
хлопоты леди…
Надо дружить, всё ж ]
с этой тайгою, ] 2р.
вьюгою белой… ]
Выжить любовью… ]
01.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508556
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2014
Ніжно дивилися вниз небеса...
Зринув світанок – яка ж то краса!
Роси в трояндах, у сім кольорів.
Зайчик вухастий вже промінь зустрів.
Спить Мирослав, додивляється сни.
Як же хороші й ласкаві вони.
Місяць над морем, вже усмішку шле –
Враз підстрибнув і усівся на клен.
Мурчик грайливий в кватирку проліз,
В щоку лизнув Мирослава, й за ніс.
Очі розкрилися – що за дива?
Хтось простирадло тихенько зривав.
Мурчику песик, нараз, допоміг,
Щоб Мирослав, вже скоріш за поріг –
Разом так весело гратись в дворі,
В милім дитинстві, у літній порі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Летимо в прозорім світлі
Через Всесвіт навпростець,
Сонце миле – Людства вирій
Гріє теплий вітерець…
Та на цій летючій суші
Нам скучати не дадуть
Ділові і не байдужі –
З раю зроблять, як в аду.
Жить не можна без любові,
Та для них це не закон.
Совість й Віра? Зводять брови,
В їх не входить лексикон.
Летимо… одні сюрпризи,
Не життя – примітивізм.
Чи полишать війни, кризи
Технократії цей віз?
28.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Там, де тихо верби з ставом річ ведуть,
Скаче шляхом вершник. Тужно, не заснуть.
Місяць на сторожі. На воді туман.
Стукіт по дорозі сплинув за лиман.
Десь собаки брешуть і цвіркун співа –
Літо лине... Врешті – спека і жнива,
Аж соломи запах ніздрі злоскотав.
Чудотворця замах – зорі, ніч і став...
Хоч часинку, в небо, я ще надивлюсь –
Бо Душі так треба, в інший раз насплюсь.
Мерехтливі зорі – чорна глибина...
В тім, пірнаю морі: ні човна, ні дна!
То ж вернусь, де верби: України спів,
Та дівчина вабить з незабутніх снів...
31.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Крапля роси,
Ця планета до щастя –
Всесвітом плине...
Шукає причастя...
Очі волошки
Вдивляються в небо,
Листя магнолій
Так диха натхненно...
І серед цього
Казкового світу –
Дитятко плаче,
Бо хоче привіту.
Та поринає
Вже в морок туману –
Будьмо ж, проснімося,
Вийдем з дурману!
Стільки є світла
У кожному серці,
Стільки тепла в нас –
В одному лиш Герці...
То ж , об’єднаймося
В посмішці Божій,
В личку дитячім,
В хвилину погожу.
Крапля роси,
Ця планета до щастя –
Всесвітом плине...
Шукає причастя...
11.01.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Ты – река моя,
берега мои;
Ты – душа моя
та, что самая…
Сберегу тебя –
буду счастлив я,
Полетим с тобой –
Ты ведь часть меня.
* * *
Не играйте с Любовью,
не меняйте за грош –
Не вещица для ставок,
не булавка, не брошь.
Ни тогда, изначально…
тоже в самом конце.
Нет! Любовь – завещанье,
в вас она, как в Отце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2014
Твоя Любов – твоє життя...
А, не дай Бог, від тебе піде?
Якщо не знаєш до пуття,
чому вона у тебе блідне?
Чи розквітання не вітав
Та рідко їй ладнаєш крила
і сам забув, коли злітав –
коли удвох її сповили...
Водички й то не подали –
зацькована, чужа й немила...
То що ж їй з Вами сльози лить?
Ні! Бо для щастя народилась.
Ще погляд шле із-за дверей –
надію хоче оживити,
що тліє, жде отих коней,
відвезли б гордості корито.
Як примітивні ще ми є –
Небес дарунок хто ж цінує?
Ото твоє, а це моє...
Любов тупцюється ще всує...
А як же мріяли по ній?
Як під зорею ви кохались?
Клялись у квітах повесні
і так підступно покарали...
Її, беззахисну таку –
Любов, рідніше і не має;
вона жива і на віку
бува лиш раз її спізнаєш...
То ж поверніть, не пізно ще –
бо то небесне є творіння!
Любов жива, у Серці щем
без неї й нею володіння...
29.12.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
После дождика росинка
Вниз скатилась по листку,
А на кончике – заминка,
Задержалась на бегу.
На короткий миг, конечно,
У неё такая жизнь.
Путь пролёг одной, без встречных,
Есть надежда на алтын.
Лучик солнышка коснулся,
Вдруг в росинке все цвета
Заиграли, словно в бусах –
Ожила в ней красота.
Жизнь – продлись же для росинки,
Пусть порадует всех нас!
Нарисую на картинке
Две росинки – пару глаз…
27.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507488
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2014
(Интернет)
Лечит мята невралгию,
А свекла — гипертонию,
Земляника гонит соль,
А шалфей — зубную боль,
Арбуз кушай при нефрите,
А бруснику — при артрите,
Чтобы было больше сил,
Помни ты про девясил.
Клюква вылечит цистит,
Редька — кашель и бронхит,
Головную боль — калина,
А простуду — чай с малиной.
Печень подлечи рябиной,
Сердце — мятой и калиной,
Чтоб забыть о диабете -
Топинамбур ешь все лето.
Астму вылечи иссопом,
Мочевой пузырь — укропом.
Раны, язвы, геморрой –
Подорожником промой.
Коль отеки у тебя –
Хвощ попей и семя льна,
Мажь мозоли чистотелом,
А веснушки — тёртым хреном.
Зверобой не забывай,
Чай с ним чаще потребляй.
Пей шиповника настой –
Будешь бодрый, молодой.
Советы кардиолога:
Правильное время, чтобы пить воду – см. ссылку
http://gic0.mycdn.me/image?id=585555125274&bid=585555125274&t=17&plc= WEB&tkn=JOj5OP-4I-HsUidJpvKHh375-vs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507476
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2014
Хлюпає хвиля тихенько на ноги,
Ряска – де течії слід…
Річка дитинства, ти віку за рогом,
Над очеретом політ…
Шепіт твій ніжний у цім сьогоденні,
Розповідь бачу твою…
Той дивосвіт – незабутнє наймення,
Вимовить навіть боюсь.
На семи кольорах грала веселка,
Дощик – парне молоко;
Як вібрували від музики деки
В небі, хмарин рококо…
Хвилька ласкава, все розповідаєш,
Слухаю, мила тебе…
Те незабутнє, лиш серце спізнає –
Дар, що із Божих небес…
25.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Стоїть ногою очерет
Посеред неба, хмар і сонця
І стиха шепче, мовби жрець
Через те листя, як віконце...
То мабуть лілії-красі
В любові ніжно признається –
Рядком пливуть у небесі,
Сміється він, вона сміється...
Враз вихор течій обійняв
Навколо нього квіти лілій –
Він в білім закружляв,
Все припадаючи в колінцях...
А навкруги гаї, луги
Де соловейко часом тьохкав...
Горять в калині береги,
Пливе вода в вузьку протоку...
Танцює в парі очерет
Посеред сонця, хмар і неба...
Яка ж то радість – серця лет,
Бо йде усе так як і треба...
17.09.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Как тучи в небе разметало
И ввысь летит души струна,
А сердце биться не устало,
Мигает тусклая Луна…
Жизнь продолжается, ребята,
И где начало, где конец?
Ведь мыслим узко и предвзято;
Суть: в бесконечности – венец!
Сей Божий дар – земное лоно
Как миг, подаренный судьбой.
Вглядитесь в дни свои невольно,
Жемчужины для нас с тобой:
В них Истина предназначенья
И наша им дана цена,
Толь в виде мнимого влеченья,
Толь целомудренность видна.
Струятся звёздные веленья,
Дрожит, под мыслей взлёт, Земля –
Взрослеет всё ж людское племя,
Любовью, озаряя взгляд.
Как тучи в небе разметало
И ввысь летит души струна,
Где Божье значится Начало,
Лишь расцветает в нас Весна…
Жизнь продолжается, ребята,
В ней есть начало – нет конца.
Мы по ступеням многократным
Всё приближаем лик Отца…
20. 07. 2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507061
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2014
Все було так невимовно незвично, що очі боялися кліпати – не пропустити б чого. Мене оточив бузково-аметистовий виднокрай. Незвичайна тиха, але проникаюча у всі глибинні куточки душі неземна гармонійна музика – обіймала й благоговійно утихоми-рювала.
Час розчинився.
Вирвалося: «Це не сон?»
І раптом Голос у відповідь:
– А інакше як дістати? Душа твоя розтривожила мене, навіть тут. Пожалів, призвав подивитися, з думок твоїх, мрії...
…Це була говірлива пляма, тепла, енергетично відчутна, випромінююча Добро і Любов. І лише очі в центрі цієї люмінесцентної плями, що переливається та іскриться, бу-ли живі і людські. Вони посміхалися і милувалися на мою цікавість і захоплений блиск очей.
– Я покажу тобі дещо, – сказав Він.
Я запитав: – Хто ти? Де я? Як опинився тут? Я повернуся назад?
– Не засипай мене питаннями, все по порядку. А звуть мене Оммі. Я є, коли у тебе світлі думки. Ти часто так думаєш, і я вдячний тобі за це. Але повернімося до обіцяного.
О, це просто захопило мій Дух, і запобіжники в голові були готові перегоріти.
Оммі плавно перетворив бузково-аметистовий простір в різноколірний, м’який, з щонайширшим горизонтом і такою різноманітністю форм і видів живих істот, небачених мною раніше, що у мене перехопило подих і я трохи не увійшов до шокового стану.
Якого тільки одягу і колірних переходів і гамм забарвлення тіл, якщо так можна бу-ло виразитися, я не відчув і не побачив. Це були і не люди, і не комахи, і не птахи – але все рухалося, переміщалося, літало, підкоряючись своєму заведеному ритму і незрозумі-лому мені сенсу.
Відкритими були, неозорі далі, де з’являлися і плавно зникали різні кольорові гео-метричні фігури невідомого призначення, в немислимо різноманітних забарвленнях, роз-мірах, освітленні – беззвучних і таємничо привабливих.
І все це, як сказав Оммі, перехопивши мій вбираючий погляд, – лише мить часу жит-тя на опікуваній ним планеті, що знаходиться значно вище в ієрархії духовно розвинених небесних тіл, але яка поступається по рівню інтелекту молодій земній цивілізації, що роз-вивається по немислимих синусоїдах. Єдиної у своєму роді, що бореться з кривим задзер-каллям темних, котрі знайшли лазівку в думках, що розпорошуються в різноманітному спектрі вільного вибору землян.
«У вас темні знайшли для себе, хоч і тимчасове, нестійке, але своє бездуховне поле-притулок, про яке не можуть і мріяти на інших островах проживання різноманітних форм життя Всесвіту. У цьому ваш унікум, ваші підвищені можливості, через протистояння сві-тла і тьми, підніматися і розвивати інтелект, але в цьому і ваш хрест.
У цьому плані не заздрю своїм колегам, а їх не один, а цілих сім – по числу управ-ляючих променів.
Ви, земляни, наскільки непередбачувані в своїх проявах, настільки і цікаві несподі-ваними поворотами думки і відкриттями. Понад усе ви досягли успіху в агресії і най-менше в збагненні головного закону життя Всесвіту - Любові. Ось де майбутній потенці-ал інтелекту, помноженого на уселенську Любов.
Тоді б не довелося дивуватися з нашої, далеко не передової цивілізації, хоч вона і знаходиться, у протилежність вам, на вищому духовному рівні в розутіленому стані».
Аналізуючи, багато чому дивувався Оммі:
- нашій аморальності по відношенню один до одного;
- бездумному знищуванні, часто безповоротно, природному середовищу перебуван-ня;
- надуманість так званих державних утворень, особливо тих, що розділяють землян по умовно прийнятих наземних, водних і особливо повітряних кордонах(?).
«Такого абсурду немає ні на одній планеті, продовжував далі Оммі, це ще раз гово-рить про те, як далеко може зайти не керований Божественною любов’ю інтелект.
Не можна не згадати про буквально первісне відношення до породжень людської думки: так званих мисле-формах. І це через майже 70 років після відкриття у вас Кирліан-фотографії, яка дозволяє фіксувати невидиме в зміні енергетики полів людини або, інши-ми словами, – його аури.
Адже щонайменшими розривами і пробоїнами в ній тут же користуються негативні демонічні структури. Навіть їх зовнішній вигляд викликає відторгнення: вони фіксуються на знімках у вигляді змій, іноді двоголових, різних чудовиськ або обрубків їх тіл, аморф-них істот, які викликають неприємні відчуття. Але цього мало – вони є енергетичними вампірами і, відсисаючи життєву енергію, прирікають вас на тяжкі, деколи невиліковні хвороби.
Неосвічені люди, як ви їх називаєте у себе удома, надають демонічним структурам неоціниму послугу, лаючись матом (жах!).
Щоб тримати таких людей, як би на короткому повідці, їх улюблений прийом – ви-кликати в людині ваблення до алкоголю, щоб потім харчуватися енергією винної пари і негативних емоцій алкоголіка.
Адже результати цих досліджень підтвердили, що у здорової людини щільна захи-щена аура і що лікувальна дія на нього світлих сил через миро, молитви, святині – набага-то вище за будь-яку медичну дію.
А прокляття? Ваша людина абсолютно не відає, що творить! Прокляття руйнує поле людини повністю. Свічення навколо пальців (а значить і всього тіла) зникає, і з’являються змієподібні структури.
Жахають вчинки землян по відношенню один до одного.
Чому прокляті люди довго не живуть або живуть, мучачись? Так тому, що у них не-має життєвих сил. Їх аура настільки зруйнована, що вона не тримає енергію, яка витікає немов через решето. Та ж доля дістається і тому, хто кляне кого-небудь.
Тільки взаємо прощення, повне розкаяння в скоєному і молитва – служать зціленню. Коли ваші поля починають вібрувати на частоті молитви, ви скрізь стаєте видимі, чутні і впізнаванні.
От чому я, знаходячись далеко від вас у Всесвіті, знаю і співпереживаю – хочу, щоб ви швидше дорослішали самі і Планету свою не мучили, а підіймали до вібрацій Божест-венної Любові.
Звичайно, я не сумніваюся в цьому ні на хвилину – просто чудуюся, як над вами узя-ли верх бездуховні, матеріальні спокуси, як легко втягує вас задзеркалля, користуючись, поки що безоглядною і неосвіченою, людською натурою».
...Боже, який сором!
Перший раз потрапив на іншу планету і стільки почув того, від чого і без Оммі чер-вонів на Землі , спостерігаючи кожну грубу суперечку – будь то надто жорстке виховання карапуза його нетямущою матусею, або роздори в сім’ї рідних людей, чи в тролейбусі – сторонніх.
Якби вони тільки знали, як укорочують собі і іншим життя стресами, негативними думками і непотрібними емоціями – більше аніж 200 років!
В цей час мене відвернув якийсь звук від сумної констатації земної недосконалості. Це група істот пройшла поряд, обмінюючись на незрозумілій мові один з одним, мабуть, чимось дуже цікавим, бо їх очі світилися радістю, доброзичливістю і Любов’ю – чого так довго ще не вистачатиме нам, землянам.
Потім Оммі показав мені таке, від чого я втратив дар мови. Але це вже абсолютно інша розповідь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
Весны победной в мыслях очертанье.
Здесь снег с землёй,… а где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья.
Декабрьских стуж поющая свирель…
Привычный запах дерева кореньев,
Где обезглавлена снарядом, плачет ель.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – когда и чью звезду.
Чем дальше дом, тем ближе край агоний
Фашистских стай, что вороньём кружат…
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег…? – Всё ж надо их дожать!
Победе гимн, чтоб созерцать воочию –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, как там решка скажет
Свой приговор? Сегодня кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз, а также
Хлеб вместо торта, соль и мёрзлый лук…
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в светлый долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
22.12.1944г.÷22.12.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506907
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2014
Як зміяться шляхи вздовж узгір’я,
Так життя – течія в бистрині…
Не підметене нині подвір’я,
Легко двері відкрили війні.
В цій порі не заснуть чорногузу.
Не зібрати з полів урожай…
Хто зодяг в жилет з бронню цю музу?
В домовинах везуть… Просто жах.
Через проріз прицілу дивитись
Нашим дітям придумали ми.
Як правителям очі відкрити –
Загасити найшвидше б дими?
21.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Щастя ти лелече
Закосичене
В мріях білих
Сивих дум долин
Чом забули
Стародавні звичаї
Коники де наші
І воли
Де ріка
Джерельна чисто вимита
Раки й риба
Ряска й лілій цвіт
Як життя скалічене
Нам випростать
Кут глухий змінить
На Світла світ
Україно ти моя
Занедбана
Ти прости
Що множимо гріхи
Заросла стежина Божа
Й де вона
Жадоба не є
До щастя хист
20.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
«…Правда, не з власної волі…
Ткались на персах стигми,
Маки вцвіталися в льолю.
Гави заціпило й меви.
Тиша снувалася шовком.
Отак взяла і померла.
Місто було у шоці».
М.Брацило
Марино, Марино –
Про Хортицю віршів
Царівна,
Пішла у нестримні
Віки…
Запорізькі твої
Стежки
В маках плачуть босі.
Славути хвиля пісні
Й досі
Співає – ти їх заколиш…
На Хортиці рідній бо
Спиш.
17.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Синій конику синьоокий
Ти лети над краєм моїм
Над Вкраїнським краєм глибоким
Широчінь Дніпрова стоїть
Шелестить калиновим вітром
Вербний дух хуторів і сіл
Де сади простягають віти
Після гроз веселкОвих сил
Синій конику сокиркОвий
Скач над мрією білих хат
Що на мальвовій рідній мові
Хай година зника лиха
16.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
О, друзья, вы так далЁко,
Выпьем за былые дни…
Тех мечтаний о, пророки,
Бог – вини нас, не вини…
Так обнимемся, ведь знать ли –
Встреча ждёт нас впереди?
Мир недавно открывали,
Тропка грядет – звёзд, среди…
И непрошенной росинкой
Взгляд туманится слегка.
Наша молодость – вернись-ка!
…Эхом, в будущих веках…
16.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505543
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2014
Як сон життя
Перекотилось полем
І, дивна річ,
Все тут, зі мною, знов…
Про що ти шепчеш –
Біль моя ти, боле?
Що все було,
І горе, і любов…
Але ж так швидко…
Мариться в хмаринці,
Там тінь моя
І тінь так рідних лиць…
Скажіть мені –
З якої треба криці
Серця робити
Зараз, як колись…
Гримить свавілля,
Горизонти плачуть.
Моя земля,
Переживеш в борні?
Ізнов часи,
Що скреготом неначе
Серця проймають
І тобі, й мені…
11.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Странно,
Всё так кажется странно –
Мир родной…, вдруг чужой,
Как непонятый сон?
Рано?
Неужели же всё ещё рано?
Не по силам познать
Многоликую чашу времён?
Странно,
Всё же кажется странно –
Мы живём, но
Как будто бы со стороны.
Грани
Что в Евангелие, то же в Коране –
Христиане мы иль мусульмане,
Вселенной сыны.
Странно.
Вам не кажется странным?
Мы ждём чуда, которое
В нас так давно.
Радость –
Изначальная Божия благость –
Шлёт Любовь-Сотворенье и Солнце
Сквозь Вечность-окно.
Странно.
Гармоничный и славный –
Мир родной, не чужой
Всем понять бы его.
Въяве –
Слышишь? Звон колокольный взывает
Взяться за руки всем,
Улыбнуться с Любовью – ВСЕГО...!
09.04.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
«… по вере вашей да будет Вам».
(Матф., IX, 28,29)
«Мы беспечно устремляемся к пропасти, заслонив
глаза чем попало, чтобы не видеть, куда бежим»
Блез Паскаль
«Жизнь – это результат феноменальной Божьей фантазии» Автор
Жемчужиной в небе свет-шарик земной –
Не мог и мечтать я, что встречусь с тобой;
Что на перекрёстках Вселенной: без дна,
Без крышки и обручей – все времена…
В единой гармонии с гаммой светил –
Ты голубизной с белым цветом сразил;
В спокойствии внешнем творится здесь мысль:
«В чём Истины, правда и где её смысл?»
Энергией Солнца здесь жизнь рождена,
Засеяны с Космоса в быль, семена.
И в Божьей задумке творимый Им люд
Поборет: как зло – лицемерье иуд.
Бурли, развивайся, ищи и дерзай –
Вот только не пыжься, не злись через край;
К Любови идёшь, что Вселенной рулит,
Открыть Красоту, что есть Неба магнит.
«О, сколько чудес – говорят на Земле –
В самом человеке», такой пока сленг.
Да, Вы на пороге открытия тайн,
Когда одной мысли вам хватит – взлетать.
Жемчужиной в небе свет-шарик земной –
Ты маленький с виду, на деле – большой;
С тобою сроднился, людей полюбил –
Ты, каплей вселенскою, сказочно мил.
03.03.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502795
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
́́́́
Столько Света – зелен-лето,
Солнце ввысь, за облака –
Ждите дождика с приветом,
Благодарность велика.
Май покинул белый, белый,
Косы в росы распростёр.
Ранним утром птичьи трели
Сквозь туманы крымских гор.
Всё ты видишь, Боже святой,
Игры Человечества.
Всё им дал, сказал им внятно –
Бьются и калечатся…
Столько Света – зелен-лето,
Только радоваться всем,
Но в цене опять кадеты
И амбиций… сорок семь…
31.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502364
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
Ведь недаром говорят:
«Любовь – стоит дорого…»
По дороге потерять.
Вместо друга – ворога.
Как прощенье отмолить,
Лицемерье выбросив?
Вновь гнездо как вместе свить,
Из гордыни вырасти?
Эх, назад бы отмотать
Времечко тогдашнее,
Где Страна – отец и мать,
А Любовь – предание…
31.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502363
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
Снегопад весенний поздний –
Всё не так за тем окном…
Словно маленькая пони
Заблудилась вечерком.
Не грусти, малютка пони,
Всё лишь призрачный мираж –
Здесь и там есть луч Господний,
Остальное – лишь игра.
Минет всё, и снег и ветер –
То, что было, что придёт;
Лишь Любовь живёт на свете
Вечно… к ней весь наш полёт.
Плод фантазий – крошка пони,
Что была, иль нет сейчас…
Мчится мысль за ней в погоне,
В снежном вихре всё кружась…
09.03.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502014
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2014
Как это было давно,
Как это было недавно…
Кажется призрачным сном,
Всё ж ностальгийно желанным…
Шепчется берег тех дней,
Ластится песня, знакома,
Вьётся душа средь теней –
Третий закон… закон Ома…
Поиск тропинок средь туч.
Грозы, ветра, буреломы.
Год испытаний ревуч –
Дальше лишь катится гомон…
Жизнь вдоль велюра небес,
Коль обернёшься, заплачешь.
Тает берёзовый лес,
Све'тло… честнее… иначе…
Злобы стеснялись тогда
В послевоенные годы,
Объединяла беда,
Мольбы в небесные своды…
Как это было давно,
Как это было недавно…
29.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501953
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2014
Де ж голуб білий, де та синь,
Що обвиває нас в Нірвані?
Я небо хочу попросить –
Мені явило щоб неждано
Той образ, зве вже без причин
По рідній, хоч небесній Феї,
Що відлетіла в далечінь –
Душа моя болить за нею.
Слова Ти мудро берегла,
В житті Ти ними не смітила,
Поради лиш в очах несла,
Рядком посидіти любила.
Дісталося по долі їй,
Щоб стать дражливою і злою...
Ні! Доброта і ласка з вій –
То мудрість поряд йшла з імлою.
Вона знегоди знов несла,
Переступаючи припони:
Не жалілась і не кляла,
Не звала помочі сторонні.
Нікого не судила, ні;
Не роздавала всім поради,
Та заповіт її в мені –
Живу з ним в Світі, Бога ради.
Де ж голуб білий, де та синь,
Що в ній Душа її літає,
Проміння щастя посилає?
Прощення хочу я просить.
Не приголубив й не сказав
В житті цій славній білій птиці
Та в час останній відлучився,
Не попрощався... Як узнав –
Вже пізно було – відлетіла
Жар-птиця, Бабця, біль її –
У ті незвідані краї,
Що душу їй тепер зігріли...
І звідти вже листів не жди,
Все відбулось і віддзвонило.
Де ж голуб білий, де та синь,
Що нас з тобою в час єднає
І душу милує, вітає?
Надію зустрічі носить...
В житті другому – ким там будем,
В якім спорідненні життя?
Стежинки зійдуться, розбудять
Нам душі – ось такі чуття.
Та раптом голуб вже на плечі
Сідає, ніжно щось так шепче...
Ти хто? – Мені лиш воркування,
Твоє, бабусине сказання,
Що мрії збудуться мої.
Почула... Хтось з’єднав мости –
Я взнав, що тут витаєш Ти,
Бо Серце образ твій вже чує,
Неначе хтось рядком чатує...
Тут птиця біла вверх злітає...
Прощай, зустрілись. В небі тане...
01.12.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Ось і зустрілися ми знов,
Бабуся сива, рідна, ніжна;
Як задивлявся в милі вікна –
Мій ключ Добра і рідна кров.
До таємниці доброти
Бабуся Ліза – мандрівничим
Була моїм. І святом звичним –
Як до сердець знайти мости.
Так, скільки радості й тепла
Моя Бабуся дарувала –
Життів на десять зоставалось...
Всім людям Ти Любов несла.
Я тим добром живу в свій час –
Несу його усім по колу,
Не обминаючи нікого,
Та все горить твоя свіча...
В житті отім серед дворів
Не горювали, а сміялись
І оптимізмом заряджались –
Нам близьким був пташиний спів.
І щоб по сходах Дух піднять:
Життя не дар – лише страждання,
Земних знегод є загнуздання –
Тоді лиш мудрість нам спізнать...
Збагнула жертву, зокрема
І до останнього кріпилась,
Несла Ти карму і не злилась,
Страждання „випила усмак”.
Тобі всю вдячність віддаю –
Не випадково разом бу'ли,
Життя в чудесних днях майнуло,
Його любила... й на краю.
Шляхи, дасть Бог, ще коли-небудь
Мо, перетнуться на Землі
І душі, з верхніх повелінь,
Рядком пройдуться – слава небу!
Мій ключ Добра і рідна кров –
Бабуся сива, рідна, ніжна –
Душа в цвіту... А в Тебе сніжно...
Та все ж зустрілися ми знов.
20.07.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Ростуть груші,
Яблука, черешні
І любов витає…
Наші душі
Дружно всі, нарешті,
Закружляли б раєм…
Він давно був
Поряд. Чи забули?
Райдуга світилась…
Й сонце знову,
Бджоли й вулик –
Як у них там мило.
Є повчитись
В них чому багато:
І робота й пісня.
Так любитись,
Щоб життя, як свято.
Війся, мріє, війся…
18.05.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Профессия моряк – непроста,
Подводник, мой дружище, тем более.
Шахтёру под землёю под стать,
С необычайной силою волею.
Там с замкнутым пространством ты сам,
Земля и море жмут на сознание
И рвёшься – где земная краса;
Как космонавты к травке заранее…
Берёзка, тополь здесь… шелестят
И говор их – ценнее нет праздника,
Как душу степь, поля бередят.
Клин журавлей – знак жизни участника…
16.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499373
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2014
И в потоке жизни-сказки
Каждый видит, но свое,
Кто уж понял Божью ласку,
Кто себя лишь познает.
Только Сердце знает, чует
Где тропинка пролегла,
Что ведет к понятью «Чуда»,
К мыслям светлым у чела.
И заветною Жар-птицей
Прилетела на порог
Тайна, что все время снится,
Что давно принес Пророк.
28.05.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2014
Зв’язують нас дороги,
вічне мірило – час,
Близько, ось-ось за рогом
щось обіймає нас...
Радість і біль, і сльози –
то віддзеркалень знак,
То по старих полоззях
ми біжимо у снах...
25.07.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Пливе вода у тихій річці,
Ой не стоїть, як і літа...
Як поплавок – зникають... в вічність
І там їх Світ другий віта.
Щоб не злякатись в нетутешнім
Житті подовженім, як в снах –
Думки мінливі й безсердечні
Хай забирає чорний птах.
Вже тут, де річка й сині гори,
Якщо долає марнота –
В молитві радості прозорій,
До Світла Серце, повертай.
Слухняними зроби, як треба –
Думки, розбудить їх краса;
Ба, як веселка у пів неба...
Життя – то Божа є роса...
19.05.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Пиши, мой друг,
коль чувствуешь Свет Неба,
коль не устал
надеяться и ждать;
ни вдоху, выдоху
лишь на потребу, –
коль дух прозревший
Сердцу волю дал.
Пиши, мой друг,
во всякую погоду –
ведь вдохновенью
зонт совсем негож;
ни для кого б там
ни было в угоду,
не для того,
чтоб стал куда-то вхож.
Не для обиды,
слёз и чистоплюйства –
размазанных
в папирусе строки.
Пиши, когда
дождался поцелуя
небесной нимфы –
Музы у реки.
А не дождался,
так оставь потуги –
сей горький хлеб
не сеять всем подряд.
Как знать, возможно,
что как раз у плуга
все в жизни радости
тебя благословят…
18.10.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498292
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2014
Не забыть тех дорог
Фронтовых… и обочин,
Где примял мой сапог
Край, судьбой оторочен.
Хоть быльём поросло –
В Сердце часто стучится…
Переправ тех весло,
Отблеск взрывов всё снится…
Побратимы мои –
Кто со мной,… кто уж с Богом –
Так помянем те дни
Перед дальней дорогой.
Фейерверк в Небесах
Салютует: « Победа! »
Побеждённый рейхстаг
Помнит цену ответа.
Не забыть тех дорог,
Боль утрат и терпенья…
Завоёван итог,
Дар наш – Мир поколеньям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498123
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2014
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет;
Та й доля тяжка хлібороба
Злим – перекинулась на мед...
Забрали Діда в тридцять сьомім,
Бо кажуть був середняком;
Як до землі б він був, як сонний,
Лежав на цвинтарі б рядком.
Та не судилось – де могилка
Тепер не скажуть: ні архів,
Ні кедри – лиш гойднеться гілка
Десь у Сибіру... поготів.
Папір реабілітаційний,...
Кого зігрів він із сім’ї?
І скільки душ, для світу цінних,
Донос чи розпис чийсь згноїв?
Чи розбудуєм справедливість –
Яку ще ціну більшу дать?
О, Боже! Відколи ж цнотливість
В Серця допустять панувать?
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет:
Красивий. Погляд добрий в нього...
Лиш стиха шепче... очерет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Незыблемо время,
лишь Вечность есть мерой.
Событий земных череда…
История скажет
достоинства Верой –
чем жил Человек во лета.
Менялись эпохи,
бежали столетья –
как редко в них меч отдыхал.
И всё ж несмотря
на такое наследье,
вновь кто-то оружьем бряцал.
Не вырос землянин
с коротких штанишек,
раз нравятся войны ему.
И снова в огнь битвы
вчерашних мальчишек,
чтоб честь защищать и семью.
В рабов здесь издревле
людей превращали –
достоинство чтоб подавить.
Мечи и кинжалы,
стрела и пищали,
как больше числом истребить.
Так в каждой семье
пострадавший найдётся
от войн справедливых и нет.
А кто посчитал,
сколько душ вознесётся –
найдут ли его амулет?
Не легче живым теперь
жить за другого –
лик в памяти друга нести,
что может быть спас,
того дня боевого
тебя. От судьбы не уйти…
Научимся?
– Может… когда-нибудь позже –
пока же оружье вострим…
такое, что страшно
подумать, но вот же
безумцы готовят экстрим.
Земля прогибается
от испытаний,
неужто как было – конец?
Всё может быть если
не взглянем за грани,
где больше нет места войне.
Незыблемо время,
лишь Вечность есть мерой
вхожденья Любови в сердца
и роста сознаний
с достоинством Веры,
не пряча от Бога лица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2014
Побывайте на вершине
И вдохните образ сей…
В горизонт – где только шире
Сможешь слать Добра лучей?!
Облака, совсем вы рядом,
Обнимает ваш магнит…
Уж настроены мы ладом,
Музыкальным – мир пленит!
И слияние с Природой
Обуяло нас в тот миг –
Эх, взлететь высокой нотой:
«Нас, Вселенная, прими!»
Птичье пенье обласкало,
Волны ходят по траве…
Снова Божьим Слово стало
И пришёл к нам Благовест!
Солнце нежно согревает,
Мы целебный воздух пьем,
Людям всем любви желаем
И люциды счастья шлем!
Здесь ни с чем неповторима
Голубая благодать;
Ощущенье жизни зримо
Охватило – мир внимать…
Даль раскрылась, бесконечность
Словно обняла нас всех…
Жизнь вдохнула в сердце вечность
И очистила наш грех.
Побывайте на вершине
В мире сказочной мечты,
Сердце ваше станет шире
Осознаньем Красоты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497932
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2014
Серебристые отблески сна
Улетают в сиреневый остров.
На Земле жить, друзья, так не просто,
Постоянно здесь брезжит вина…
Всё не так… пред собою грешим,
Перед Богом, собратом и встречным,
В окна, в уши безбожные речи,
Суд легко и беспечно вершим…
Где ж тот рай, где Эдем, где тот край,
Где и Совесть, и Честь не в нарошку?
Где Любви долгожданная плошка –
В каждом сердце, в душе возгорай!
Серебристые отблески сна
Будоражит сиреневый запах…
Как сложны нашей жизни этапы –
Здесь не скажут: «Не будет кина…»
06.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.05.2014
А весна гомонить, як та птаха,
Пелюсткові дощі всі пройшли
І надії кудись замели…
Маки ж знову цвітуть серед шляху.
Траки давлять. Як кров з під коліс –
Це про наші незгоди зітхання.
Як це?: «часу нема на кохання».
То куди нас веде перевіз?
А весна розговілась, буяє –
Зве до себе – розкаже, що знає…
06.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Кому нужны мои стихи:
Моя весна, мои дороги,
Мой трепет и мои пороги,
Сквозь стук копыт коней лихих…?
Кому нужны мои стихи:
Сто дум, оплаченных тоскою
И Солнце не даёт покоя,
Лишь облако мигнёт в тиши…?
Как убежать за край Вселенной,
Чтобы взглянуть мне, преклоненно
На тайны огненной венец,
Где искренность куют Сердец?
Как встретиться с Тобою, Боже?
Кто успокоить Сердце сможет,
Что рвётся из груди в полёт,
Почуяв дрожь Твоих поводь?
Кто струн, души моей нагих
Услышит пенье в шумном мире,
На сим невежественном пире –
Кому нужны мои стихи?
Моя весна, мои дороги,
Мой трепет и мои пороги,
Сквозь стук копыт коней лихих…?
16.07.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2014
На телефонний дзвінок
товариша незабутньої юності
Валентина Костюченка
Подорожнім моїм
Колись в роки далекі, юні
У зорях світ палахкотів,
Несли гривасті білі коні
Через сердець, поля хотінь...
Ті дні твого й мого злітання –
Душею трепетних сприймань;
І чистий сніг, як перший танок,
Ще біле поле, без примар...
Іскристий погляд без хмарини,
Безмежний край святих надій –
Ганнусі милі і Галини...
Життя початок був тоді...
Тримала крига, ще тоненька –
Основи вперто брали ми.
Ще моложаві Татко й Ненька
І радість – маків килими...
То ж незабутнє все й зосталось,
Бо з нами завше у душі –
Хоч сторінки, життя гортає:
Десятків більше, ніж по шість...
Та світ, як ми – спіраллю лине,
Зірковий мудрий шлях – життя.
Немає меду без полину...
Земна колиска,... з вороттям...
Тонке, чарівне поле Бога,
Творця фантазій неземних,
Про нас все знає, ще з порога.
Святая Віра – віщі сни...
Жде мудрості зіркове Лоно,
Бо світло сяє в серці в нас.
Усі життя – то ціле гроно:
То там, то тут,... щораз,... щораз...
То й ми в повторах нерозлучні,
Крізь Божі іспити – вперед!
Ще зміни прийдуть, і разючі
Мій друже, капітане Грей!
15.01.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Миров сколь есть вокруг, сколь тайн?
Едины ль мы в своём сияньи?
И что есть Бог и есть ли Он?
– Наивны в помыслах к даянью…
Да как не быть другим Мирам,
мы в беспредельности летаем.
Как крылья мысли охватить?
Лишь устремленьем и познаньем.
Смогу её раскрепостить
и с нею быть, где дух желанный –
Взлелеять, одухотворить,
вздохнуть Вселенною бескрайней…
Стрелою мысли мчусь уже
и расширяю мирозданье,
Что ограничил демон тьмы,
всех предрассудков бренной гранью.
Как долго Бога ищем мы,
как будто Он витает где-то…
Те игры в прятки… он ведь здесь –
не расставались ни на йоту.
Расстаться можно ли с собой
иль с духом? С телом да, как с ложью.
А Дух – с одежды Божьей пыль –
посланница, суть Искра Божья!
Да воскресим Его в себе
и к ближним сердцем воспылаем;
Бог есть Любовь и этот Мир –
Его, частицей представляем.
13.07.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2014
Спешу к Тебе, спешу навстречу,
Где брезжит в отдалении Свет
И вехами свой Путь я мечу –
Споткнувшись…, вновь ищу ответ…
Спешу к Тебе, спешу на встречу,
Хоть точно знаю – Ты во мне.
И замкнут круг…, и Сердце лечит
Надежда – шлешь мне, в сей Весне…
Спешу к Тебе, спешу навстречу
Сквозь благодатные Лучи –
Рука Твоя ко мне на плечи
Ложится… взгляд, красноречив.
Спешу к Тебе, спешу навстречу,
Обратного пути уж нет;
К чему пространственные речи,
Любовью движим Мир вполне…
Спешу к Тебе, спешу навстречу –
В Душе да возгорится Свет!
И вехами свой Путь я мечу –
Споткнувшись…, вновь ищу ответ…
28.05.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2014
Тремтить під вітром ця Душа,
Ятрить її сердечна мука –
То Бог дає нам ще раз шанс
На об’єднання, не розлуку.
Бо сотворіння ми святе –
В нас радість, посміх щастя світять,
Тож діє правило просте –
З’єднаймось квітами в суцвіття.
Тремтить під вітром ця Душа...
О, скільки бур ще в світі буде –
Тримайся рідна, і мужай –
Негода краще в нас розбудить.
27.11.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору, –
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Ми живем Тебе заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
20.02.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
О, спогад мій, красивий... сивий,
Як білим вкрита голова...
Хто приголубив, щоб щасливі
Лились оті мої слова?
Слова до Вас, мої Ви любі,
І очі лагідні у Вас;
В такій усмішці Ваші губи,
Неначе мовлять ці ж слова...
Шукає серце серця ласки
І їм так радісно бува,
Що розквітають, наче маки
І не потрібні вже слова...
В мовчанні, в поглядах щось кличе,
Мов зірка з Неба, наднова –
Порозуміння всім нам зичить,
Знайти ті мудрості слова.
О, спогад мій, красивий... сивий,
Як білим вкрита голова...
Візьміть на згадку в рік щасливий
Нам Богом дані ці слова.
29.12.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Наша мила Україно –
розіп’ята солов’їна;
Мила діво Україно,
козакова ж ти родина.
Як терпляча біла хата,
що зростила в лихо, в свята;
Сповивала немовлята –
ти і Мати, ти і Тато.
Твій садочок спить тихенько
та чогось болить серденько...
Ниви голі ждуть поволі –
коли ж буде краще долі?
Хазяям то більші б гроші –
хай плигають в когось воші;
І земля без доглядання
уродила б, хоч востаннє!
Хто ж вони – скупі й бездушні,
ще учора чесні й слушні?
То ж сьогодні мов збісились,
так їм блага полюбились.
Кажуть, що диявол зраду
планував, зайшовши ззаду –
Гаманцем зманив їх душі,
совість їх давно не мучить.
Грошенята все скирдують,
метикують, комбінують –
Не дурні ж бо хлопці-братці,
та у чорта вже у пастці.
А народ конає в кривді,
все ростуть трикляті злидні...
То ж пани, розтане „слава”,
взята в біса під заставу.
27.07.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Простіть, Тато й Мамо,
Простіть, мої милі.
Лиш хвильку… так мало
На Вашій могилі...
Я в пам’яті вічно
Зберіг Ваші очі,
І в серці невільно
Їх усміху хочу.
В тім краї й на згадці
Нема, що міраж той:
Не вічний, як в казці,
Зникаючий раптом!
Життя так земнеє,
Як пісня, минає...
Так хочеться щастя...
І Вас вже немає.
Одна лиш надія,
Що стрінемось в небі –
Де сум свій розвію,
Татусь мій і Нене...
26.04.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Закохатися, з Божої ласки,
В цю летючу зіркову щомить –
Не забути щасливої казки.
Завжди поклик світання щемить...
Цей замріяний небом серпанок
З нетутешніх планетних скарбів –
Як доніс ці фантазії, ранок?
Проспівай в моїм Серці на біс...
Хто писав тебе пензлями радо
Й передав цю поезію снів –
Змалював без найменшої вади,
Фарби взявши з усюд і світів?
Обійми і дай легкість туману,
Розчинитись в прозорій красі,
Щоб поринути в дійсність-оману,
Осяватися Сонцем в росі...
16.03.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Вітри, вітри
чутливо-полохливі
в дарунок, враз
пелюсток ніжну зливу.
Ось – відцвіли
мої дерева милі,
плоди несуть.
По листю щастя хвилі…
…А десь за ними
перший день кохання –
снігами вмитий,
ще одні питання…
Дівчина юна,
як весни цвітіння,
ось щастя в’ється
вже між нами, тінню…
Розлука, зустріч –
так між ними тоскно.
Два довгих роки
нам музики – моно.
В снах очі в очі –
нерозлучні, разом,
в обіймах шлем, так
красномовні фрази…
Так все й було,
неначе вчора, в хмарці,
що принесла
цей спомин в білім танці…
У залі тій
неначе, тільки двоє,
а вже Любов
нам шле життя привої…
Вітри, вітри
несуть життєві хвилі –
ой журавлі
ще не збирайтесь в вирій,
ще обійму
в веснянім ніжнім цвіті
мою Любов
єдину, в цілім світі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Біжить ріка життя, біжить –
Де бистрина, де перекати,
Через препони й міражі
В краї, які не можем знати.
Не лячно, ні – бо поруч ти –
Моя зоря, дороговказом…
Дав Бог тебе тоді знайти,
Відтоді ми з тобою разом…
Все швидше стрілочка летить
По колу, неба циферблату.
Ціную нашу кожну мить –
Із тою, що колись засватав…
То ж хай біжить ріка життя,
Глибини де і броди наші,
Любов де наша й відчуття,
Й плоди Любові, щонайкращі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
По мотивам
книги Пауло Коэльо «Брида»
Мои Миры и Солнца и Планеты –
О, где сейчас Иные Части в них?
Возможно, что поэты и корнеты…
Вы на свету сейчас или в тени?
И так же ищете, как я Вас, где-то –
Дано ль соединение судьбой?
Не может быть игрой, как для монеты
Божественная магия – Любовь…
Есть тайна о явленьи половинок:
Мужской и женской части, из одной
Души. И коль захочешь очень сильно,
Притянется она к тебе из снов…
И будешь пить мгновения событий,
Давно ушедших из земных покров;
Ведь где-то есть их тень… и воин-витязь
За праведность воюет,… за Любовь…
02.02.2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495340
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2014
Летить Земля святим горішком,
Своїм маршрутом віковим,
А дитятко тихенько, нишком
Спить,... й котик тут, рядочком з ним.
Сни не однакові їм бачить,
Чекають різні їх діла –
Та все ж одна Любов їм значить,
Їм світить, боронить від зла.
Любов Божественна є Світло
На всі віки і всі часи,
Її приносить Серця вітром –
Любов з дитинства бережи!
12.11.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Жажда красок нам яро мстит,
Не дай Бог, не сорваться в пропасть…
Не брести бы средь жизненных бурь
Ничего ни о чём не зная
И мирок свой, свернув в судьбу,
Лишь желаниям потакая.
Сколь заблудших вокруг плывёт
Без руля и ветрил витая,
Их к какому-то брегу прибьёт,
Но не к лучшему – каждый знает.
Где ж спасительный Парус наш?
Где та мощь для Души и Сердца?
Как нам взять за потери реванш?
Где заветная к счастью дверца?
Как с чащоб несуразиц уйти?
Где заветная тропка вьется?
Где та Мудрость, чтоб с нею найти
Завещанье? – С Небес даётся…
Жизнь рождает серьёзный вопрос,
Но рецепт не ищите где-то –
В нас самих он и каждому воз
Дотащить до прозренья Светом.
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Поводырь всё нас ждёт, свести –
К Тайнам Божьим по узким тропам.
27.06.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Оставьте меня, оставьте
Под сенью ночных небес
Я буду читать посланья
Тех звёздных скитальцев-лиц…
И там, в этой чёрной бездне,
Орфея китары звук
Услышать не помешайте –
Его Эвридике, песнь…
13.11.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495139
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Може, я і не поет,
соловей з діброви...
Проспівав один сонет
хмарці чорнобровій;
Слово тьохнуло в зорі,
серце зачепило,
Спів тепер в душі моїй
дарувати мило.
Тож хлопчина із села –
жвавий, загорілий,
Задивився на орла,
скромний та несмілий;
В Сонце рано закохавсь,
також в цвіт вишневий,
В васильків та маків вальс,
в небокрай рожевий.
Швидко весь бузок відцвів
вдома біля хати,
Там життєвий шлях зустрів,
помахала Мати;
Поздовж річки, не без сліз –
прощавай дитинство,
Що розтануло услід
несказанним дивом.
Пам’ятатиму завжди
неба візерунки,
Місяць, що торкавсь води
і зірниць малюнки...
Пісню Мами й заповіт
не забуду вічно,
Татуся той усміх вслід...
Шлях мій пересічний.
31.12.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Сомнениям, сомнениям –
Кто памятник поставит?
Не созданного столько в них,
Идей захоронённых…
Потухших глаз и мёртвых тем,
Открытий не открытых;
Заблудший мир… костёр угас
В сомнениях, в сомненьях.
Уж зажигай, не зажигай –
Доказывай,… нет проку;
Из тени, выглянув к тебе,
Утянут вновь сомненья.
Любовь и Веру обрести
Нельзя – коль весь в сомненьях.
13.10.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494813
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2014
Дві сріблястії сльозинки
Із твоїх й моїх очей,
Під душі святі музики,
З днів прожитих і ночей...
Підхопило Сонце тільки
Й понесло на небеса:
Ті сльозинки, два відтінки –
Одного життя роса...
Щоби стрілися ізнову
В кришталевих Божих снах.
Мо, вже були ми в одному
Лотосі та пелюстках...
Все було на довгій ниві –
Перепони й водоспад;
Брали верх все ж, дні щасливі,
Щедро нас вели у лад...
Дві троянди розгортались
На одній життя нозі –
Тут жили, то вже й зостались
Віддзеркаленням в сльозі.
Квітнуть хай нові суцвіття
В радість нам, на небесах,
Бо частинку Серця в віти
Ми вплели, жила б Краса...
03.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Ну что грустить
надеяться и плакать
И Сердце разрывать
на части зря,
Коль под ногами
топчешь снега слякоть –
Для большинства
не вспыхнула Заря!
Так должно быть,
пройдут века веками
И с постаментов
спрыгнут дикари;
Гордыни гнёт уйдёт,
собрать им камни
Придется всё ж –
храни их Бог, храни!
20.11.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494645
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2014
Я живу, где стихи и песни,
Где Души и стихий разлив –
Не сторонник я лжи и лести,
Вечность с нами не фатализм.
Посему на весах святое –
Только искренность я приму;
Пусть кристалл не граненный стоит
Руку помощи дать ему.
Совершенных найдешь ли зримо?
Сам давно к совершенству Путь
Все ищу не пройти бы мимо –
Вздох устало вздымает грудь.
Но ведет меня устремленье
Сквозь любых обстоятельств – в лад.
Не безделие и томленье
Строить смогут наш Духа Град?
01.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494443
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.04.2014
І
О, рідний Господи, святий –
Ти знаєш кожен рух і думку
І ладен взяти всіх на руки,
Щоби із долу підвести
Нас, що в гріхах, як в реп’яхах.
Так довго борсались без Віри.
Віки годинонька лиха
Несла крізь війни в плинних, сірих
Днях. Опечалені, в біді...
Та чвари і розчарування
Все ж до Божественних видінь
Вели, до правди і світання...
То ж сина Ти послав до нас
Порозумітися зі Словом
Божественним. Любові час
Почути,... чи були готові?
...Всі несповідимі путі
То ради нас і провидіння...
Над нами завше Твоя тінь,
До Тебе очі і моління...
ІІ
Яка ж то радість, погляд Твій:
Батьківський, милий, ненаглядний,
Далекосяжний, золотий –
Несеш нам спокій і поради.
Готовий вислухати знов,
Як найдорожчих пересічних –
В серця іде Твоя любов
І шлеш нам Істину і Вічність...
08.02.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Ще одна весна кохання
У твоїх очах бринить.
Непомітно в ніжних гранях
Плинуть миті без вини…
Скрипка з неба чи в душі десь
Так тоненько плаче гра…
Пройде день, і Місяць зійде,
Й нічка стріне ще не раз…
Обійму, кохана, мила –
Припаду до уст твоїх;
Щастям ти мене укрила,
Ти печаль моя і сміх…
Бо з тобою все забуду,
Всі думки і час – стривай…
Чари питиму без суду.
Чи не тут стежинка в рай?
Сон чи дійсність, дань фантазій –
У екстазі десь лечу…
В променевій чистій трасі
Весь вогненний і свічусь…
Ти в обіймах, в сні витаєш…
У віконці світло-грай…
Птаха ніжно нам співає
Вічності земний хорал…
21.03.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба –
На племена, що точать ще ножі
Один на одного – оце потреба?
На клапті землю, ззовні сторожі…
Та кожен про Любов, лиш свій молебень…
За пазухою ж камінь, та чим більш!
Таке сказання про життя, далебі –
Двох тисяч літ… після Христова біль…
Де ж білий голуб, білосніжний лебідь?
Де ж любість наша в сотворіння мить?
Кому це на Землі іще болить?
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба.
Що більш таких. Критичних мас нема.
Та буде!
Індиго діти прийдуть до керма!
03.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Скажите мне, зачем и почему:
Веселым смехом полыхают звезды,
В улыбке лунной видим наяву
Свет Алтаря, небесной Тайны своды?
Открыть себя, Миры, где жить – завет
И донести Природы вещей книги;
Свет звёзд – сознаний возожжёт рассвет,
Чтобы отдаться творческому мигу…
11.06.2003года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2014
Як швидко лине час,
Це в нас тут, на Землі...
Руківя від меча… -
Бій програно? Та ні!
Бо там, де бути нам
І вчора, й завтра є.
Не наша в тім вина -
Росою виграє:
Казковістю, чи сном,
Чи фантезі Богів?
Чи кров, а чи вино?
Чи задум ворогів...
Бо швидко лине час
В Ірландії і в нас -
Крізь товщу бачу верст
Я очі Ваші... й текст...
Обіймаю Вас, друже.
21.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Перетікаємо у час
За миттю – мить, життєві днини…
Все в русі в світі і у нас,
Душа свята у ці хвилини
Не спить, а творить вже нове
І неповторне, Божим даром.
А щось таємне тихо зве,
Бо серцю від Любові гарно…
Перетікаємо у час –
Не зупинити, не звернути,
То є закон – він без прикрас,
Знайшов чи ні червону руту.
Чи встиг згубити, що знайшов…
Цей фіолет із потойбіччя
Зустріне втішно знов і знов,
Як рідні, радісні обличчя…
01.08.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
С тобой навеки, мой Спаситель,
Я образ твой в Душе храню,
Здесь навсегда твоя обитель –
С тобою Сердцу как в раю.
Весной вокруг все оживает…
В Лучах твоих и в мыслях – Свет,
Твой взгляд Любовь мне посылает
И аурический букет...
Пасхальный колокол взывает:
«Христос воскресе! – Мир всему!»
Отсчет духовный начинает
Тот, кто поверил наяву.
Поверил в Разум во Вселенной,
В Христа, посланника его
И в вечный Дух Святой нетленный;
Что все – частица Одного.
Авторський переклад:
Пасхальний дзвін
С Тобою я навік, Спаситель
І в Серці образ Твій держу,
Душі моєї вічний житель –
Слова молитви вже вершу.
Усе весною оживає,...
В промінні Світла думки цвіт;
Любов Твій погляд посилає
Та ауричний всім привіт.
Пасхальні дзвони сповіщають:
„Христос воскресле! – Світу мир!”
Духовний відлік починають,
Чиї збагнули все уми:
І Розум Всесвіту величний,
Христа – посланника його
Та вічний Дух Святий нетлінний,
Що всі – частинка Одного.
05.04.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Как бы хотелось заглянуть
В Твои миры, о Боже –
Хотя б на несколько минут,
Где Таин ложе…
Земных вибраций Высоты
Так мало – понимаю,
Клик Сердца и моей мечты
В душе витает…
Чтоб над зарёю в ранний час
В Твои миры, о Боже,
Земную позабыв печаль,
Мороз по коже…
Чтоб в дум высоких Благодать,
Как в сказку окунуться,
Сиянье глаз, чтоб осязать –
Светлей проснуться…
Сигнал Твой Божий всем принять,
Раздор на час, оставить –
Колокола про мир звенят,
Любовь нам славить!
19.04.2014г.
Может впервые праздник Воскресения совпал 20 апреля 2014года
у христиан, католиков и иудеев. Знак Божий - к миру и Любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493519
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2014
Цей мій біль межи хвиль
відлітає в туман:
„Ти мене вже не зви
у пітьму за лиман,
бо не хочу жури –
вона той же туман...”
Взагалі, це життя –
чи було, чи нема?
То чому ж не було?
Впало з неба в одраз,
щоби потім крило
підняло, бо пора
над Землею у злет –
ой, маленька ж яка!
Хмарок мчить перемет:
то земля, то ріка...
Океан, острови –
то пустеля, то ліс;
а людей, що провин,
а машин і коліс!
Все заповнено вщерть,
над містами ген – чад!
Кірха там, там мечеть,
в храмах дзвони звучать...
То ж, вирує життя –
день і ніч тлять вогні,
у яке ж майбуття
летимо в цій борні?
Чи ж нас Любість несе
до небесних Красот?
Чи лукавий в кільце
гне й за дурнів пасе?
Хто стикає в лоби –
кому радість з того?
Чом ряди домовин –
молодим на погост?
Хто ж бо мудрість пожне
і здолає Любов,
те джерельце одне –
ключ до Божих Основ.
А покіль цей мій біль –
всі нещастя людей,
як до рани та сіль,
смітник голих ідей.
Все ж не хочу жури –
невігластво помре!
Бачу Сонце згори –
Світло йде, врешті решт!
16.11.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Кристально чистый Солнца луч,
Ты заглянул ко мне в окошко.
Где был? Что видел, кроме лун?
И что принес ко мне в лукошке?
« Да, видел много, Человек.
И на Земле, и на Венере –
Своим теплом из века в век
Рождаю жизни в Ноосфере.
Не первый задаешь вопрос.
Как бы понятней мне ответить.
На Мудрость уж давно есть спрос –
К сознаньям как ее примерить?
Голов так много – и седых,
И смерти в лик не раз смотревших;
Но важность в оных – до еды
И в питии поднаторевших.
Мысль о Высоком на потом
Все оставляется и гробом
Уж заслоняет… Суть же в том,
Что гроб для тела. Даже громом
От глухоты сей не достать.
Лишь перекрестится и в землю,
Святую Весть, втоптав опять,
Он верит разве что елею.
Дух достучаться до души
Никак не может – видно, сроки
Не подошли и спит в тиши
Сознанье, хоть давно Пророки
Уж будят. Только единиц
Коснулись колокола звоны
И суть карающих десниц
Ими раскрыта. Тайны лоно
Разверзлось Светом озарив,
Что все едино во Вселенной;
Земля – лишь временный «залив»,
В миры другие устремленье.
Ты вечен Человек «глухой»
И каждый день, во сне бывая,
Ты зришь Тончайший Мир, другой,
(Но он всегда, везде с тобой)
Его частица ты Святая.
Так, миллионы лет ваш Дух
Кует из «неуча-скитальца»:
То, в Плотный Мир, рождая вдруг
То, возвращая в Тонкий званца.
И нет печали для сердец,
Смерть – переход через границы.
Так знай: природы ты Венец.
В Любови, жизни смысл твой длится…».
Таков был Солнышка ответ –
Мудреный, может быть, пока что.
Пройдет еще немного лет,
И Истина проснется в каждом!
02.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2014
Поток житейских смут развеять ли?
Не растопить огнями Солнца небо…
И где живёт дороги к счастью кредо?
Где незабудки радости цвели?
Как сад наряден в белых лепестках
И облачко гудящих пчёл ликует.
Не хочется, чтоб мысль гуляла всуе –
Смычёк по струнам бегал бы слегка.
Гимн жизни всё зовёт куда-то вдаль
И нотный стан верстает дней аккорды.
Апрель так нежен, был суров февраль,
Что ж – календарь не кажется мне гордым…
Ветр сказки лёгок – паутинки дым
Кольцом надежды завился на палец,
Узором новым лёг на ткани пялец,
Наметив к счастью верные следы…
17.04.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493200
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Музыка в сердце –
Быль и боль, тишь и звон;
Звуки веселья
И печали поклон,
Где в обнимку с мечтою
Средь берёзовых крон,
Сон туманы верстают
Для дождинок: динь-дон…
Музыку сердца
Незабвенных минут,
В знаках весенних
Жизни дни берегут…
Побеждая пространство –
Мысль не знает границ…
Жить – как это прекрасно –
В сказке любящих лиц.
Музыка сердца
С давних лет ты со мной…
Рядом присесть бы
С детством и… сединой.
Ненаглядным уроком,
Убегающим в даль
По ступеням и срокам
Восхожденья в Грааль…
15.07.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
Веселим вітром розмовляє вже зі мною
І Сонця променем враз обійняв;
Він від зажури звабив Світла грою
І до думок високих перейняв.
Так легко Серцем відлітати в ясні далі,
Де Він не раз нам знаки подавав.
Для того, щоб поменше ми блукали,
Зірковим посохом наш шлях благословляв.
Я вірю – вільними, як птаха сотворяв нас,
Самі вже мучениками тепер стаєм.
Сказати хочу всім землянам планетянам:
„Давайте всі благоговіння понесем –
благоговіння за всі труднощі підйому,
благоговіння за те Світло – нас вести;
і за надію Божого всім Дому,
що Сенс Великий кожен в Вірі зміг знайти”.
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
07 січня 2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Солнцем, радостью окутан –
День весенний звонок, чист.
Благодать земная длится
Божьим посохом планид.
Где былое… то забвенье
Суеты? Всё – чистый лист!
Замечаю лишь Природы
Жизнь и соловьиный свист…
Без роптания и те′ней,
Обязательств и границ,
Пестроты и дней тех бдений,
Взглядов любопытных лиц…
О, вернись же Божье средство –
В дне сегодняшнем очнись,
Освяти хрустальным Светом
И со мною обнимись!
Чтобы ввысь взлететь свободно,
Раствориться в синеве
И лучом в сердца вернуться –
Сквозь причудливость ветвей.
07.11.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2014
Вулиця де ріс я –
Кленове шатро,
Сонця з висі вістря,
Кришталевий трон.
Кольори пір року
Супроводжують…
Став, ріка, толока,
Потяги пливуть.
А думки за ними
В мрій краї летять…
В злотих хвилях ниви.
Дзвін велить до свят…
15.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Ещё весны, в проекте лишь сиянье,
Здесь снег с землёй,… и где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья,
Декабрьских стуж поющая свирель…
Под той звездой немеркнущее бденье –
Хоть ты здоров, хоть мучает мигрень.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – кого, когда уйдут.
Чем дальше дом, тем ближе край той бойне –
Как я устал друзей здесь хоронить.
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег,… а хочется дожить…
Победе гимн, чтоб созерцать воочью –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, если решка скажет
Свой приговор, сегодня ж кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз и слаже…
Гражданский торт заменят хлеб да лук.
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в дальний долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
22.02.1944г.÷22.02.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492673
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2014
Белая мудрая осень –
Ты расскажи мне песней,
Как расплетают косы
Ветви, сквозь сон небесный…
Звёзды смыкают время,
Словно зовут в далёкость.
Белым серпом белея,
Ночь обретает лёгкость.
Белым струящим светом
Мне расскажи, что знаешь;
Прикосновеньем ветра,
Святостью облекая.
Белая мудрая осень –
Не торопись с итогом,
Утро раскрасит росы,
Небо нам скажет: «С Богом!»
Шёпот твой сердцу близок,
Слышу твоё моленье:
Память листает список,
Пульса в немом биенье…
Вы навсегда уж с нами –
Вечны, неповторимы…,
Только светлей, с годами,
Парусом бригантины…
26.11.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2014
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
То ж не стрілося диво те – в сні я увидав,
І не всім отим зіронькам, серця світло дав.
А людей стільки добрих ще я не зміг спізнать;
Птахом білим я не злітав, щастя наздогнать.
Стільки ще таємниць чудних Бог нам віддає,
А ми хочемо лиш дрібниць – гріх-бо повстає.
Всесвіт кличе нас, хоче знать –
як німі – мовчать...
То ж чудні ми є, не такі –
душі ж в нас людські.
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
16.06.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
За порогами – Запоріжжя,
Місто юності, місто снів;
Місто казки і роздоріжжя,
Долі, мрії… і де я зрів…
Там Славута – у вуса усмішка,
Острів Хортиця милий мій…
Край козацький… й дорога нинішня –
Все сплелось… не спіши, постій…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014