| Сторінки (31/3039): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Вербо моя вербо
ти стоїш і досі
На краю городу
де ми бігли босі
Кожну весну радо
котики гладенькі
Ніжили руками
як волосся Неньки
Де ж ти моя вербо
бо я так далеко
Хочеться злетіти
як оті лелеки
З вербним воскресінням
подруги зелені
Подумки я з вами
де рядочком клени
Помолімось друзі
за порозуміння
З нами Боже правий
й наше тут коріння…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Мій білий Птах за обрій зник –
Лети, лети, лети
І людям всім, аж до весни –
Світи, світи, світи...
Мій білий Птах – надія всіх,
Порада і Любов,
Бо чистий, як дитячий сміх –
Побачимось ізнов...
Летять століття і роки,
У кожнім є свій птах
Над річкою, край осоки,
В бувальщині і в снах.
Без нього як у цім Миру?
Не приголубить як?
І в небо не здійняти рук
В молитві, що з подяк...
Мій білий Птах – мій біль і шлях,
Миттєвостей ланцюг;
Ось ця рілля – моя земля –
Даруй, за долю цю...
01.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Ті – на святому грають,
Народу Душу крають…
Ті – гроші, лише гроші,
За щастя в світі мають...
Та що вже тим каратись?
Вже краще б і не знатись...
Живем в часи безчестя,
Від бруду не сховатись...
Все ж Серця мого мрія,
Єдиная надія –
Що визріє у кожнім
Вівтар Душі... це й гріє...
25.11.04гр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Как трудна
дорога эта –
Сердца
к таинству огня;
Бесконечен
Путь к ответу,
Светел зов...
– Возьми ж меня!…
Спутником
Тебе я буду,
Лучиком
с Тобой светить.
Да, шипами
устлан всюду
Путь мой, знаю –
ОСВЯТИ!
11.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491731
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Как быть с тобою, провиденье дней?
Ведешь куда чрез будни и долины?
Я понимать все больше и сильней
Хочу твои небесные картины.
Огонь, мятущийся в моей душе,
Пусть дивным слогом улетит в столетья –
Еще вернусь, позволит коль клише,
Твой лунный Свет стихом моим пролейся.
09.06.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491730
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Пролетело, пробежало
Детство золотое –
Пронеслось, отщебетало
Тёплое, родное.
И навек в тебе осталось
Знаковой росинкой –
Те видения, что ткались
Мира паутинкой…
Незабвенных пений птичьих,
Клёнов крон кудрявых
И тех радостей безличных
В поднебесной яви…
Словно облаком, растаяв,
Нехотя прощаясь –
Ты всё манишь, улетая
Но,… не отдаляясь…
Вольной птахой голубь-детство,
Вновь и вновь воркуешь –
Переспишь в созвездьях где-то,
Сердце вновь тоскует…
Детство – с Богом пуповина
Испытаньем вьётся,
Очень жаль – в дороге длинной,
Коль она порвётся…
Самой светлою страницей
Было,… остаёшься –
Потому так долго снишься,
Солнцем нежным льёшься…
05.04.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2014
День близький до кінця,
вже захід на дозорі,
згасає з вітерцем
запал людей снаги;
обійме тиша все
і запалають зорі –
зустріне погляд Твій
і вічні береги.
Не уявити нам
у Всесвіті всі тайни
та, з радістю покіль,
у просторі в Політ –
частинкою або
легендою злітаймо
і, знехтувавши тьму,
вогненний
скреслим
слід!
20.03.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
За рекой, за реченькой,
В мареве, где зной,
Тайною да встреченной
Встанешь предо мной…
Взглядом чистым – «ясный свет»,
Вознесёшь на край,
Где живет у рьяных лет
Разудалый рай.
Позабудешь всё вокруг
Средь зелёных трав,
Помраченьем клёво вдруг
Завладеет нрав.
Жизнь моя ты грешная…
Той берёзки стан
Обхвачу руками я
И прильну к устам.
Опьянят – медовый сок,
Встречи до зари…
Золотистый завиток –
Первых чувств дары...
За рекой, за реченькой,
Где туманный зной,
Всколыхнулась свеченькой
Память предо мной…
19.05.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2014
Це моє – бо твоїм ніколи
Болем й жалем не буде, ні –
Ці тополі й сади довкола,
Цвіт білявий на бузині.
Очерет шелестить і мліє
Там, де заводь і річки плин...
Стільки споминів серце гріє
Серед днів до глибин й мілин.
Сонце в очі... трава шовкова...
Тут під вербами вітерець;
Листя шепіт – хоч ані слова...
Птаха – сполохом! Хай їй грець.
Чистий рай, як без думки й горя,
Земле рідна – мій біль і жаль...
Українські довкілля й зорі,
Батьківщина – життя скрижаль...
03.11.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Слова, слова – как вас люблю
За вашу света, многогранность;
За фиолетово туманность –
Без вас в безмолвии скорблю…
Без вас бескрылым становлюсь –
Ведь даже мысль пуста, без смысла.
Со словом – снова на ветрилах!
Без слов как Небу я взмолюсь?
Слова, слова – как вас люблю
За вашу светопись и ласку,
За все иллюзии и краски –
Я выпью вас… и вновь налью.
Бежите здесь со мной строкою,
Хамелеоном изменяясь,
То скромным ручейком звеня,
То в чувствах страстною рекою…
Вы и свобода… и узда,
Мой жребий –
с вами быть всегда...
22.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491151
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
Землянам планетянам
посвящается
Мои Вы все, хорошие
песня
пронзительно искренне:
Ну что друзья – вся жизнь взаймы,
Мои Вы все хорошие…
Мир подустал от кутерьмы,
Светёлки запорошены.
Припев:
Летим средь звёзд – Она, Земля,
Горошина горошиной
И Сердцу верные друзья –
Мои Вы все, хорошие…
Нас жаждет сумрак, прогибать,
Труху свою навязывать.
С рассветом, тьме не совладать –
Со дня, подавно – скатывать.
Припев.
Зажжём лампаду Сердца вновь,
Сирень весны закружит в синь –
Восторжествует в нас Любовь
И вся печаль разрушится.
Припев.
Кораблик по ручью бежит,
Пронзительною белизной,
Друзья – нам искренностью жить
И с Солнцем – Богом велено!
Припев.
Известно уж – вся жизнь взаймы,
Давно б понять вопрошины;
Не может бить весь Мир немым,
Штанишки больно ношены.
Припев:
Летим средь звёзд: Она, Земля
Живая, но с горошину…
Земляне ж Вы, мои друзья –
Давно ведь все… хорошие!
2-й раз: Эй, Планетяне – у руля!
Подумайте, хорошие –
Куда рулите? Ведь Земля
Всего лишь, что горошина…
Примечание автора:
Светёлка – 1. Согласно толковому
словарю С.И.Ожегова: небольшая
комната, обычно в верхней части жилья.
2. В стихотворении это: святое,
высшее, светлое место в Сердце
для Братства землян планетян.
13.03.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491145
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Хрустальный Свет нам сладко дорог,
Как притяжение свечи…
Уж притупились сна мечи.
Воспоминания приплыли
С той давней потаённой были.
Веслом гребу – фарватер чист…
И в пятнах жёлтых на траве
Вдруг одуванчики весною
Заговорили так со мною,
Как кем-то посланный навет…
Из неба заструился свет.
Сирени запах из забвенья
Любви напомнил сотворенье…
О сколько ж промелькнуло лет…
Весло вдруг замерло в руке –
Воспоминанья по теченью
Несли меня благоговейно,
Я нёс тебе цветов букет…
И на заносчивой строке
В пересеченье взглядов, сердце
Твоё раскрылось и по венцы
Прочёл я трепетный ответ…
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Слой жизни юной сладко дорог,
Как притяжение свечи…
17.01.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490868
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2014
Нести нам Світло день і ніч
В трудах, і з бідами опріч,
Усупереч самим собі –
Нема других земних орбіт.
Крізь терни до Твоїх планид
І заповідей – людський рід.
13.09.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый мне взять билет…
И экзамен держать пред Богом –
что сегодня я сделать смог,
чтоб познать Всепланетный Логос,
Человечества суть-ярмо?
В околесице заблуждений
преднамеренных или нет –
чередуется Свет прозрений
и падений в эксперимент.
Боже правый – как разобраться?
Длинен путь и ошибок тьма!
Трудно к Истине приближаться,
тянет к долу грехов сума.
И не всем те грехи понятны,
да и зная – всяк множит их;
единицы лишь Верой святы,
как невежества оживить?
Послан Богом Христос Спаситель –
взял грехи на себя землян.
Человек же – как был проситель,
так величью себя не внял:
что он Богу помощник первый
(поле тонких материй – суть),
и по совести самый верный,
и по Духу – готовый в Путь.
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый найти ответ.
О Великий Вселенский Логос –
точит камень в веках вода,…
драгоценным есть БОЖЬЕ СЛОВО,
тьму рассеет уж навсегда!
05.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490651
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2014
Дикий мед на губах
від пройдешніх доріг;
піт солоний пройма,
зріє думи горіх...
Чи знайшов, що шукав
в потойбічності літ?
Відгукнувся, хто звав?
Чи ж розгаданий Світ?
Що знайшов, вже моє
і майбутнім бринить,
хоч в торбині стає
усе менше земних
сьогоденних грошей,
сьогоденних причин.
В Серці жде Прометей.
Небо кличе: „ Мій син! ”
13.08.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Все в печалі, моя Україно,
Мій стражденний народе в вогні.
Генофонд все шукають й коріння.
Мій пісенний народе в борні.
Ватажки,… патріоти,… і гроші…
Совість, честь вже на потім, колись?
Або ж крайнощі – тільки на мові…
Лиш на поділ: хохли, москалі.
Примусово! А ні – виселяйтесь.
Що це? Звідки? Коли це було?
Племена… луки, стріли,… триклятий
Час. …На дворі – двадцятий давно.
Схаменімось – до розуму, браття –
Мир у домі мечем здобувать?
Звідки впертість? Спливає латаття
Річки часу… Посадимо ж сад.
Дружби сад – де берези й смереки,
І найкращі пісні про любов.
Ми сім'я. Й не австралопітеки.
Не минути нам Божих основ.
05.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014
І
Неистребим ехидны взгляд
В несовершенном этом Мире –
Течёт её злорадный яд,
Чтоб приземлять, подобно гире.
Ни дня не жить ей без хулы,
Не изменился Мир пока что –
И до Любви, как до Луны,
И лицемерья, как в Боккаччо.
Претит полёт ей, Света лик
И поднебесные картины –
Прозренья трепетнейший миг
И к Истине тропа… из тины.
Плывёт, как клочья рваных туч,
Ехидны спесь из паутины,
А Дон-Кихоты Добрый Луч
Всё тащат через тень рутины…
ІІ
Да, Дон-Кихоты мы, паяцы –
Так было раньше… так теперь.
Мир перевёрнут, все на пальцах,
Как хочешь – верь или не верь.
Хоть точно так же облаками
Земля окутана слегка,
Как и тогда, века веками,
От совершенства далека.
Но не сама, а человеки
Поступки ткут не из Любви,
Лишь деньги, деньги – вот их Мекка,
А по духовности – увы...
Впотьмах, всё ощупью, авосью.
Век двадцать первый на дворе.
В пути за Разумом с авоськой,
Всё семеним, мельчим в поре.
Змеёю вьёмся по спирали,
Никак хвоста не закусить.
Мы только крайности познали,
Да научились всех судить.
Лишь Дон-Кихоты и паяцы
На острие Добра и зла –
Златой срединой, сладив пяльцы,
всё вышивают Новь землян.
18.01.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Дверцята замалі,
вузенькі й непримітні
І мимо всяк пройде,
хто поспіхом, хто в тьмі;
Нема фасадів там
і зазивних привітних,
І не в дипломах суть,
не в швидкіснім умі.
Матеріальних благ
не знайдеш і до нині,
А мудрості скарбів
там розсипи лежать...
Духовність не збагнув,
то дякуєш гордині.
Невігластва верстви
на підступах скрижаль.
Зійде з очей габа,
розвіються тумани,
Всі сумніви помруть,
дар неба – духу зліт!
Народишся ізнов
негадано, неждано,
Відчуєш Серцем мить:
„Вже відповідь шле Світ!”
30.04.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
О, мій небораче!
Світом йдеш,... те й значиш,
що несеш ти людям –
в Серці те здобудеш.
Через тіні й світло –
Сонце щоб зігріло
і Душа б розкрилась,
з Неба ж прилетіла.
28.07.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Я с тобой, волшебник милый,
Белый лебедь мой родной;
Ты цветок мой нежнокрылый –
Весь пленён теперь мечтой…
Синим светом, ясным небом,
Зов я слышу голубей…
Уж лечу, цветущим летом,
Опускаюсь вдруг с небес.
На груди играет Солнце,
И глаза твои в росе,
Я смотрю и то не сон ведь?
Ты лежишь в нагой красе.
И ромашки вдруг поникли
Пред фантазией земной,
Травы нежные прониклись
Зеленеющей косой.
А уста вишнёвым соком
Налиты, пьянят меня…
Взглядом смотришь яснооким,
Всё зовёшь к себе, маня…
Опускаюсь на колени,
Прикасаюсь я к тебе –
Словно белый нежный лебедь,
Божий дар мне по судьбе…
О, каким владею счастьем –
Я ласкать тебя всю жизнь!
Сердце, полное участья,
На груди твоей лежит.
1980г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2014
Обычный день, ни холодно, ни жарко –
Всё как всегда – но необычно всё ж;
Не выспавшись, зевается так сладко
И в сердце что-то ждущее несёшь…
Так что же это? – Радость, море Света;
Да, День рожденья… ласковость цветов;
И столько песен будет ещё спето,
В календаре верстать ещё листов.
Но этот день – принёс то, что принёс
И понят так, как понимаешь Ты;
Ценою лет, взобравшись на утёс,
Там рассмотри надежды и мечты.
Обычный день, похож на предыдущий –
Увидеть в нём непросто Света новь,
Пусть Солнца Луч, в глаз радугу несущий
Дух вознесёт, превыше громких слов.
Благословен тот День, когда родился
И Бог Надежду в Сердце поселил;
Там свет Звезды до часу озарился,
Чтоб миг Любви когда-то наступил.
Что за волненье? – День рожденья это,
Родные лица близких и друзей;
И столько песен будет ещё спето…
И дней, летящих стаей журавлей…
Но этот День принёс, что произнёс –
И понят так, как понимаешь Ты;
А Тайна вся, что в нас Господь привнёс –
Всем в Мире Ты – Надежда и мечты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2014
Из памяти моей, тумана
Встает родимое гнездо…
Родной, знакомый без обмана,
Наш неказистый детства дом.
Средь кленов серенький кораблик –
Ты не заменишь злата блеск
И самый сказочный и райский
Дворец, ты в сердце не поблек.
Плывешь в сирени, словно в море,
Как много гаваней видал –
Мы с нашей памяти не смоем
Твои счастливые года.
Твои счастливые денечки,
Что улетели в никуда
И фиолетовые ночки
Мы не забудем никогда.
А степь, ты нежная как будто,
В тиши твоей – ну просто рай…
Моя ты речка незабудка,
Мой тополиный милый край.
Там песня Мамы тихо льется
И в сердце радостный покой –
Не это ль музыкой зовется
Души, простой закон такой.
Здесь счастье наше повстречали,
Здесь повенчали нас года,
Отсюда в мир нас провожали
И вновь встречали поезда.
В вишневом рае белым цветом,
Как лепестки, ушли года…
Передо мной зимой и летом,
Ты, мой кораблик, навсегда!
26.04.1998 года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489030
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2014
Календар невгамовний –
Та куди ж ти біжиш?
Як дерев тії крони
Вздовж знайомих стежин...
Як пісні, що співала
Моя Мама в краю,
Де зозуля кувала
І я був в тім раю...
З татусем майстрували
У високих небес,...
А Земля оберталась.
Дзвони чулися десь...
Тож над попелом часу
Не сумую я, ні –
Знаю, що вже не згасну,
Але там, вдалині
Враз зажевріє вогник
В такім ріднім вікні
І вже пам'яті схрони
Домальовують дні...
31.12.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Прощай XX,
да здравствует XXI век.……
Моим любимым девочкам
и мальчикам посвящается.
Давно, ещё когда, в разгаре был XX-й,
Век юности моей, но помню тот вокзал…
Сиреневый туман, знамениями знатный,
В неведенье, маня – в пути сопровождал.
Там в южном городке, где тёплые закаты
И неба голубой, чарующий призыв;
Ничто не омрачит воспоминаний скатерть,
Тот песенный туман – те дни, судьбы призы.
Как будто бы вчера мы встретились так дивно –
Сразила ты меня своею красотой;
Покой я потерял с голубоглазым дивом,
Ведь повстречался я с давнишнею мечтой.
И были поезда, тоскливый шум вокзалов,
Сиреневый туман нас часто разлучал.
Но устремлялись мы навстречу – так нас звало
Сердца соединять, выглядывать, встречать…
И пробил звёздный час – Сердца соединились,
Мы вместе навсегда – будь счастлива судьба!
Хоть много лет потом разлуки, встречи снились –
Сиреневый туман окутал нас, любя.
Нам не о чём жалеть, век счастья, век XX-й
Красавиц подарил, двух дивных дочерей,
Но вновь на юг лежал наш путь через вокзалы,
Чтоб испытать судьбу, мы мчались всё быстрей.
И вновь встречаю я на Франкфуртском вокзале
Любимых и родных, без коих мне не жить;
И в Лейпциг мчимся мы, лишь снег кружится сзади –
Я обнимаю Вас, вдаль автобан бежит…
Чтоб повторять опять, маршрут забавный этот,
Обратно и туда не раз ещё потом:
Вокзалы, поезда – зимой и тёплым летом,
Но не случалось нам гонять порожняком…
Переплелись в судьбе сиреневые дали
И возвращались нам в вокзальной суете;
Весь Мир куда-то мчит, как будто показались
Кисейные брега на подступах к мечте.
Уж взрослые давно дитяти наши дочи
И внучку подарил нам ты – XX-й век;
Зятей, спасибо Бог, послал для Счастья-Доли,
Однако для сует – устроен Человек.
Сиреневый туман нас снова поглощает,
Не отпускает нас вокзалов суета,
То провожаем мы, то радостно встречаем,
Как видно наша Жизнь так сказочно проста.
XX-й век ушёл под стук колёс усталых,
Немножко погрустим – возрадуемся вновь;
Да, не вернуть назад секунд счастливых малых,
Но строить Дней и Лет счастливых суждено!
Давайте ж не грустить, а строить мыслеформы
О радостной стране и счастье на Века,
Чтоб XXI век сердечные реформы
Любовью окрестил на Божиих брегах!
31.12.2000г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488709
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.03.2014
Як блискавка
мелькнув над білим світом,
Як метеор
згорів у тлі земнім;
Але ж устиг,
у зоряному літі,
Раніш злетіти
в сонячний зеніт…
І звідти,
обійнявшись зі світилом,
Розгледіти
тонку ціну життя.
Лемківські де
купелі сизокрилі –
У Божий сенс
зійти без каяття.
Легенькою
хмаринкою земною
Над шепотом
смерек і верховин –
Сердець торканням,
без стенань і болю,
Здійняти душі
наші із низин.
Такий близький
і дорогий наш, друже,
Ти був і є
у відблиску небес,
Послання ніжне
і сердечне, Боже –
Твій голос
обіймає світ увесь!
В'ячеслав Шикалович
16.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2014
* * *
Біжать ромашки й маки –
За ними васильки,
Мої дитинства знаки,
Мій краю на віки.
І стукотять колеса,
Та тіло завмира,
Душа летить над плесом
Туди, де знала рай…
А в селах край дороги
Хатиноньки батьків,
Бо діти – в руки ноги
У пошуках світів
Щасливіших, хоч дальніх,
Бо ж сам на сам з життям.
Пошли їм, Бог, кохання
Й додому вороття…
26.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Веточками памяти
Дым костра весной…
Кто-то там на паперти.
Красит дева хной
Косы смоле чёрные.
Ходики стучат.
Кони обречённые,
Как эпохи часть.
Речка бесконечная
По полю течёт.
Жизнь же есть конечная.
Деньги любят счёт.
Лапотки березовы
На гвозде висят.
Щёчки вёсен розовы –
Ласковый мой сад.
Хлеб душистый Бабушкин,
Дедушку ушли…
Ждут четыре детушки –
Восемь глаз-маслин…
Краше воен. – мир худой,
Мудрость старых вин…
Не разлей друзей водой,
Раздели бедой.
Вербной ветвью памяти
Вьётся дым костра…
Парус белой скатертью –
В океане «Ра»…
18.03.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Літечко тепле, ясне і погоже,
В милих стежинах босоніж іду –
Трави голівки схиляють пригожі,
Всіяв безсмертник Господь, й лободу…
Річечка в’ється між очеретами,
Верби сережки зелені сплели.
Качечка крякає, селезень саме
В рясочці виводку зрівнює плин…
Тепла водиця і берег піщаний,
Брижі від щуки на дзеркала тлі…
Вже не забути душевного стану –
В серці любов мою, Боже, лелій…
06.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ніч каблучками ніжно стукотить
І коники на скрипці гучно грають.
Нічним метеликам не спиться, а кортить
Ще політати по земному раю.
Не спить і повний Місяць в небесах,
Він кутається часом у хмарину,
Жбурляє зорі в чорнім мороці на дах,
На білосніжній, сидячи, перині…
Ніч відбулась у Божому створінні…
В обіймах сну, хоч там ми любі й рідні…
05.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ой літа ж ви літа,
Вас не стримати, ні.
Бо і вдень, і вві сні,
Як хмаринки… летять…
В веснах усміх-лице,
В падолисті – жура,
Як життя в кольорах
Й світ божественний цей…
А де перший свій крок
Ти зробив по землі,
Із Небесних велінь,
Тут знайшов говірок…
Від Матусі долонь
Тепло стало Душі,
Це було років в шість,
А тепер це як сон…
Ой літа ж ви літа –
Вас не стримати, ні…
14.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Приторкнутися знову і знов,
І пройтись по землі – де родився...
Без душевного смутку й промов...
Ось мій дім... я йому поклонився.
...А до річки стежинка веде,
І в городі ще є та криниця –
В цьому світі, ось тут, а не десь –
Як чудесно... лишень подивіться...
Біля річки верба, ще жива,
Чи з коріння оновлена дивом...
Ось уже очерет виплива,
Там де берег прикрався за жнивом;
Кладка жде поміж два береги –
Стільки ж я по ній бігав маленьким...
Також бульбашки стелять круги
На воді, де лілеї гарненькі.
Все чарує, все зве, все твоє...
З тих часів, назавжди незабутніх;
Мить за миттю тих днів постає
Теє свято у розквіті буднів...
Хто ж це знав – прошмигнуть, відлетять
Ті дитинства роки... сплять неначе...
Їх несу вже тепер в майбуття:
Як забуду цей скарб – не пробачу.
Приторкнутися знову і знов,
І пройтись по землі, де родився...
Ось і цвинтар – це я, вже прийшов –
Тато й Мамо... до Вас прихилився.
16.06.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Ми сидим и молчим,
нам и так хорошо…
Время ж птицею мчит,
хоть и вместе душой.
Расставанье ж случись –
вмиг умчимся звездой,
и кричи, не кричи,
каждый будет с собой…
28.08.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Моє село, кохане, любе –
Ти Батьківщини оберіг.
Тополі, клени, зелен дубе
І хати стоптаний поріг…
О, земле рідна, – в білім цвіті
Дерева, що садив колись…
Озвіться в тім зеленім літі,
Де йшли задумливо воли…
Ще молоді Татусь і Неня,
Щасливі й радісні, мої.
З сестрою ми росли, як зерня.
Дитинства рай в очах стоїть…
Моє село – то біль і радість,
Назавжди піснею в душі,
Бо тут жили – мій Дід і Прадід,
Тут перші написав вірші.
Тепер ви ангели небесні,
Оберігаєте завжди –
Де б я не йшов крізь зими й весни,
Від помилок і від біди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Як дихалось,… і посміхалось
У юнь оту!
Птахи нам крила простягали.
Бігцем в мету…
Із неба пісня полинала
І сурми дня,
Серця і душі нам єднала
Ось ця рілля…
Як чорні брови і волошки
Твоїх очей;
О Україно – степу спокій
В зірках ночей…
Пшениця жовта й синє небо –
Це колір твій;
Живи Вкраїно, – вся потреба
До сліз із вій…
Вже серед маків в різнотрав’ї
Біля ріки,
Де шепчуть верби в білім травні
Які віки…
Принесли з мрії Неня з Татком
Життя моє –
З фата-моргани й Бога ласки
Вже постає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Ой березневі ви вітри –
То що навієте степами?
Чи буде мир і спокій з нами?
Чи буря скаче до вітрил?
Онукам й дітям сльози лити?
Кому ще крові мало є?
Убивством звір лиш виграє,
Зло Миром треба боронити.
Жіночий з роздоріжжя День –
Для роздумів не є це символ?
По перше – Розум, а не сила
Й по друге Розум все ж знайдем!
Роздмухують в нас зло тамтами,
Між нами, сестрами й братами…
Не дай же люде меч на двох –
Хай Розум дасть єдиний Бог!
09.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Причаїлась як квітка горицвіту
На пагорбі серед кущів бузку
І тут в душі де так не досить літа
Давно знайома на моїм віку…
Розквітла так давно… і не зівяла
Все зве туди в трояндові краї
Як маків цвіт у небі грає гало
І перед очі назавжди стоїть…
Моя Любов – голубонько в ромашках
Де спить таврійський золотавий степ
Акацій мед у зелені фісташки
В віночку… в серці у моїм росте…
07.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Тихо. Вже брякнуть бруньки…
Квіти лежать на майдані.
Час проковтнули віки…
В скронях шумує, на грані
Кров. Серцю щемко в грудях –
Чому так горя багато?
Чому ці дні так гудять?
Все недоречно… і раптом…
Друзі стояли рядком,
Вірили в краще майбутнє…
Сльози до горла клубком,
Біль,… весь час глузду бракує?!
Шлях до ЛЮБОВІ тяжкий,
Ось вона… майже за рогом…
Час проковтнули віки,
Ми ж… все до Бога в дорозі…
28.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Респектабельні пілігрими…
«ходять» по шевченківських місцях.
Вербують верби у монографії.
Вивчають біо і гео-графію.
Полюють в полі на три тополі…
А цікаво, багато б із них потрафили
Пройти шляхами його долі?
Ліна Костенко
«Заворожіть мене волхве…»
Тарасе наш!
триптих
І.
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто в очах твоїх спізнає
Мою, твою й свою вину...
Вину й безвинність, Світло й сірість
Усіх після Христових днів:
Чи фанатизм, чи дні без Віри;
Патріотизм – чи шовінізм.
Хто може змалювати правду
В цій неправдивій стороні?
Хто для народу дбає право
У цій неправедній борні?
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто на віршах все ще грає
Заради зиску й полину?
Чи той, хто вчену ступінь творить
На долі, що тобі болить?
Другий на мові заговорить,
Що розридаються й воли...
Та всі тлумачать, слина в боки:
„Концепція,... міфологізм,...
Мутація і поклик моди...”
Оце змагання – модернізм!
Тарасе наш! Прости вже грішних…
Садок вишневий розквітай!
Бджіл і хрущів той гул утішний
Дай Бог, розбудить нас... в літа.
ІІ.
Тарасе, серденько твоє, –
Летить у висях незбагненних
І дивиться на Землю-Неню,
Чи правда в нашім світі є?
Чи діти вже порозумілись,
У дружбі й щасті поселились,
В полях Вкраїнських сміх кують
І радість за потребу мають,
Державу вже не лихоманить
Й онуки в мирі мо’ поснуть?
Де славна Хортиця шумує,
Чи ж пам’ятають козаків?
Їх слово й діло славне й мужнє
Чомусь навчило сіряків?
Пани добріші може стали?
– Та де? Посліднє розікрали
Вздовж незалежності років…
Тарасе, мрії не збулись!
Пани, як при тобі, вскубуться
За ті клейноди, що й були –
Ще довго біди не минуться,
Мотають жили, як колись…
«Все йде, все минає – і краю немає,
І листя пожовкле вітри рознесли»*
А правда не збулась – в хулі десь конає
І хто їй дасть раду, як Совість змели?
Чернеча гора… Стільки часу минає.
Тарасе, скажи – чи з колін ми звелись?
О, грішний народе мій, в мріях до краю –
В подушці сльоза. То ж проснешся коли?!
ІІІ.
Тарасе, чом водночас з тобою не жили?
І чому білим світом босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись, ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій, чи стогін вітровій –
Не так би одиноко котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше свої шляхи в буття –
То ж брате наш Тарасе, осібне й каяття...
* Т.Г.Шевченко, «Гайдамаки»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Першоцвіти квітнуть
В лісі на узгір’ї
До весни зостався
Коротенький тиждень
Тільки жити. Із країв
Далеких вирій…
Жде життя нове
І березень і квітень…
Ви ж злетіли
В сіре небо так раптово
(Злая воля
Жалюгідної людинки)
Ціль висока
То ж злетіть були готові
Лише серця нам
Залишили частинку…
Ще поплачемо
Бо знали Вас живими
Життєлюбами
Й такими молодими
Як Матусям
Пережити чорне горе?
Плаче небо
Плачуть роси
плаче море…
22.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Збагнути як тебе, любов?
Ти таїна, що без розгадки?
На перехрестях снів ми знов –
Хто диригент чуттєвих статків?
І знемагаєш до пори,
Коли світання відкриває
Тобі крізь тло життя інтриг.
А залишаються лиш двоє…
Жарина ватри каже – вір,
Коли біда і зліва,… справа.
Вершини білосніжних гір
Жури і мрії є оправа.
Здається, що усе зійшлось –
Ось-ось… і доля переможе…
Необережний рух веслом,
Де все й поділося, о Боже…
Збагнути як тебе, любов?
Бувальщина, чи з казки казка?
Чи мало в почуттях основ?
Як сани з рук униз – поразка…
Гармонія – ти так близька,
Ми так удвох її хотіли.
Ковтнула човника ріка –
На дно пішло, що нас так гріло…
Кого винити? Долю? Хрест?
Гординю? Що є дивним збігом?
Причаїлася помста десь?
Всі загадки під білим снігом…
Сніжинки бліді, як мигдаль,
Та з вітром із очей вже сльози,
Які лишаються в слідах,
Бо вранці плачуть в них морози…
Збагнути як себе в любові?
Полів де кришталеві межі?
Бузкові грона є лілові,
В любові колір – сліз капежу?
Як поселяєшся ти в нас –
Коли на серці просто рана?
Хто б розповів про тебе,… враз,
Хоч в Біблії ти і в Корані?…
Так часто нам бракує слів,
Або ж одне! – розриву знаки.
Не повернути миті крів,
Як не вернуть відцвілих маків…
То леденить нам душу страх,
Що привид щастя був лиш грою –
То враз ти на семи вітрах,
Хоч був лиш мить назад ізгоєм.
Збагнути як, що є любов?
Що на землі її дорожче?
Все ж: «Ти готовий… без розмов?»
Гнітить же сумнів – буде краще?...
Його подалі вже гони,
Для серця тіні – як екзамен,
Тулися Світла без вини,
Лиш щирість із Небес бальзамом…
Збагнути як тебе, любов?
Ти таїна, що без розгадки?
На перехрестях снів ми знов –
Хто диригент чуттєвих статків?
Підкрався щастя тихий миг,
Так довгожданий… між судьбою*
Нараз, крізь тло життя інтриг…
В обіймах, бачите – ці двоє…
*Судьба – обмови, пересуди.
24.07.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Как обниманье захватило Дух…
Не все уж появились пред тобою…
Все удивлялись, узнавая вдруг
То, что уж сталось с младостью былою.
Всё быстро так прошло, но я всё там…
Там Сердце, чувства, шорохи и звуки –
Они сопровождают по пятам,
Ещё не предвещая нам разлуку…
И радости звучит во всю аккорд,
Вокруг сиянье Высшего чего-то
И каждый услужить, друг другу горд…
Рассматривал себя на старом фото.
Там музыкой Сердец наполнен зал –
Глаза искрились, излучая счастье
От единенья Душ… хоть ждал вокзал,
Но был забыт под мигом беспристрастья.
Лишь шелестел минуток мерный бег
И кто-то там распределял нам радость;
Плыл весь в восторге пламенном ковчег
И длилась без конца – участья сладость.
Разбередило лучшее в нас всё,
Прилив блистал волною задушевной –
Кто мог подумать, что нас так взнесёт,
Прибой укроет ласкою напевной...
Чем будни отличаются судьбы?
В них мы стареем и не замечаем,
Но стоит позабыть «свои гробы»
И снова Дух возносит, величает.
Познаем же, что в нас главней всего
И что ведёт нас по спиралям жизней –
Сей Путь давно знакомых берегов,
Но каждый раз новей и необычней...
09.07.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480017
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.02.2014
В господній думі ми завжди
Сіяє тут Його корона
І всі нещастя всі меди
У Божім лоні
Це все для нас і все у нас
Витають дні роки і миті
Нещастю й щастю є ціна
Йому відкриті?
Відкриймося душею в світ
Його щоденного спасення
Нас. Щоб злетіли у політ
Із Бога йменням…
16.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Я навкруг земної кулі
Третій раз
Спозаранку мчуся подумки
І бачу
Як думки у всіх заплуталися
Наче
Скрізь життя – звичайний
Містики міраж
Шлях-змія серед гармонії
Природи
Ллють весь бруд річки у океани
Вроди
Глузду менше ніж плоди
У аличі
Чи згорає світ як гнотик
У свічі?
То ж шумує дзвін протестів
Тут і там
Навіть бурі вітер сніг
І повінь нам
Все завбачують й пророчать
День і ніч
Бо з бідою Людство поряд
Віч-на-віч…
16.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Ободзинский, брат Валерий, –
Нёс Любви свой голос верный,
Чистоты и Света веру
Нам, душевную без меры,
И пропел под небосклоном,
Окунув в земное лоно
Так сердечно,… невесомо…
Без тебя – сироткой, словно…
14.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2014
Ребята, ребята –
Вы верили свято
В прямой перед Родиной долг.
И души взлетели
С глубин так крылато…
Родные Вас помнят… и дом…
КА сто двадцать девять,
Покинув Рыбачий,
Легла на предложенный курс,
Остались там жёны
И шёпот ребячий,
Да счастья юдоль на веку.
Столб в пять километров
Над братской могилой
Волны океанской, седой –
Хлопочет бессменно
Могучая сила.
Закончен поход боевой.
Спустя тридцать лет
Их вернули России,
Всем «Мужества» орден, вручив.
Лишь где-то там в небе,
В Божественной сини,
Их подвиг так красноречив.
Ребята, ребята –
Вы верили свято
В прямой перед Родиной долг.
И души взлетели
С глубин так крылато…
Родные Вас помнят… и дом…
25 февраля – 11 марта1968г. – 10.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2014
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Відчайдушно бивсь за правду –
Україну, милий край;
То ж за Матір, не за владу
Для Душі ладнав Ти рай.
Ти черпав свою наснагу
З Тиші – знався краще нас;
Ніс Красу й духовну спрагу
У Світи і нам в той час.
Час, коли тупе свавілля
Крила гнуло до землі,
Ти ж злітав і вкотре – вільно
Нам світив у тій імлі.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ти очима із екрану
Звав серця – було причин,…
Бо твою ятрили рану.
Нас Добру й Любові вчив.
У майбутні далі кликав,
Де би вільно дихав люд,
І ніхто вже б їх не смикав,
Не топтав..., не славив блуд.
З висоти далеко бачив:
Простір, зорі і Світи –
Рідний наш, такий гарячий,
Самобутній і простий.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ждуть часи – жадані, слушні –
В піднебесній тиші снів,
Бо єднає наші Душі
Дух святий, натхнення спів...
15.06.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Дорогу вдаль никто не отменял
И не отменит, в том судьбы порука.
Поют синицы – радостные звуки.
Всё, даже курс летит у тех менял…
А суеты, как прежде горн звучит.
Да, на весах всё совесть на поверке
И в том, и в этом, двадцать первом веке.
Хоть тяжко сердцу – всё ж оно стучит.
И Небо просит, и Земля нас просит
Побыть людьми, хоть миг от суеты;
В Любви побыть, в сердечность всех вести –
Там, где Гармония и слёзы-росы…
Дорогу вдаль никто не отменял,
Объятий душ людских на жизни круге.
Зачем в жестокости топтать друг друга?
А… – жадность норовит на пьедестал!
07.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Лечу в краї частинки серця
Де рідне небо і земля
Там задушевність завше в’ється
І Ангели злітать велять
Бо ж без польоту неможливо
Любити й вірити в життя
І бути до кінця щасливим
Як те усміхнене дитя…
Щоб над хатами й жита морем
Весільним білим садом бджіл
Вже не пройматись більше горем
В лет над курганом де ковил
Співає пісню літ козацьких
І жайворон махав крильми
Хмарки підморгували хвацьке
А в Божім світі лишень ми…
31.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
На зорі, де знайти себе
Мав я колись,
Відкриття між травою і в небі.
Щемко серцю було –
Сипав з ясеня лист,
Осінь пісню
Співала про невідь…
Спить там спокій, що я
Полишив назавжди,
Загубивши святого частинку.
І летить павутинка
Й та крапля води,
Як відлуння
Медового клику…
Відчуття, що ти ВСЕ
В зачарованім сні…
Десь майбутнє, де обрій зникає.
Як народиться хліб
В цій німій борозні –
Так й душа жде
Обнятися з раєм…
28.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Час гойдається в нас
І летить в небеса,
Повертається знову у душу,
У сум’яття земне
Віттям сніжним звисай –
А я думати, думати мушу…
Тут для чогось живу?
– Пізнавати життя,
В його правді і кривді прозорій.
Лицемірство бере
Часто Істини стяг,
Щоб закрити і Світло, і зорі…
Примітивність потуг –
Живемо ж лише раз!
Гріх ховають за свічкою в церкві.
Боже милий, прости,
Недолугих ще нас,
Бо в діяннях скоріше ми мертві.
Віддаляючись, ми
Без Любові в серцях
І злорадство, й жорстокість приймаєм.
Ось-ось людяність зникне,
А привид мерця
У плачевному підсумку маєм.
Шлях спасіння душі
Все чекає…
28.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Неужель отзвучала та скрипка
У родительских милых ворот
И дорога от дома – ошибка?
Ведь не знать жизни всей наперёд…
Сад грустит,… повторится ли сказка
В этих осени чистых слезах?
Всё рисуют нам детские краски,
Что лишь взвесить на сердца, весах…
Отцвели на окошке герани
И глаза, что роднее их нет.
Всё так быстро, так мало, так рано…
Возвращается в детство билет…
22.01.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474285
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2014
Ах ты, жизнь моя, жизнь прекрасная –
Не забыть тебя, не унять…
Ты стрелою мчи, лишь не рань меня,
Коль Творец сказал: «Путь ваш свят…»
Но, сама собой – жизнь капризная,
Предсказать её нам, не в мочь…
Высью млечною, соколиною,
Камнем вниз, потом – в сказки, ночь…
18.08.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Прозореє вітрило снів,
Пекуча спрага від бажання
І одіссеї тихий спів,
Все це – життя святе пізнання.
Чи навмання, а чи за вітром,
Та рідше – проти течії.
Квітучі почуттів палітри –
Цей шлях до мудрості змії…
02.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Гори огонь
Божественный в груди,
Зови туда,
Где Духа торжество,
Где сотворять Добро
И есть – труды,
А Свет души
Есть Сердца естество.
Отзывается –
Всё отзывается,
Ведь Пространство
Живое всегда.
В тупиках
Человечество мается,
В бессердечности
Тают года…
21.11.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473669
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2014
Ой, в далёких
Иль близких лесах
Змей, драконов
И чудищ сколь – страх.
То ж коньком горбунком
Хоть взлети,
Ни конца,
Ни начала пути…
Дум прошедших
Уносится сонм…
Дней, столетий –
Змеиный, сквозь сон.
Знать не знает
Зло Правды границ,
Божьих молний,
С небес колесниц!
– Вдруг, в пожарищах
Беглых не счесть –
Им ни Совесть
Ни, Правда, ни Честь.
Время вышло,
В полях и лесах –
Выметает зло
Бешеный страх!
13.10.13г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473668
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2014
Неквапно
Стеляться стежки
Несуть кудись
За роздоріжжя
Життя ж так часто
Навпрямки
Дощі лице
І очі ріжуть
Проте
Наспівують птахи
З-за обрію
Всміхнулось Сонце
Йому радіють дітлахи
У кожен дім
Заглянув Отче
Різдво безсніжне
Вже прийшло
Хмарки шукають –
Де б присісти
А вітер-пастушок
Крилом
У дар з веселки
Всім намисто
Сіяє в яселках
Христос
Промінням
Майбуття малює
І хоч в тумані
Серед рос –
Там щастя
Й радість
Вже щедрують…
07.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
Я за сиреневыми далями,
Хоть пред тобой
Знакомый силуэт –
Я там… за строчными развалами…
Там благодать
И преданность времён,
Благоуханье роз, фиалок, лета…
Там пенье Муз
И предсказаний сон –
Влекут лучи Божественного света…
Я рад бы звать
С собою в те края,
Но как тебя настроить многозвучьем
Гармонии,
Чтоб не спугнуть наяд,
Ручьём журчащих в слове, так певучем…
И слышу вновь
Я музыку стихов,
Ну что с собой поделать мне прикажешь?
Я прилечу
На крыльях дивных снов,
Из тех краёв – на пальцах не расскажешь…
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471586
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2014
Шелестить пам'ять темна – прости і пробач.
А кому? а за що? – скажуть серпень і сніг.
Вислизає дорога. Ти в день цей поплач.
І за цих, і за тих. Іза все, і за всіх.
«Серпень. Память»
Володимир Базилевський
Так. Все далі
Зникає пройдешнє,
Засивіла
Стара ковила –
Там моє десь
Дитинство сердешне,
Пам'ять миті усі
Зберегла…
Вже пеньки
І стодоли зникають,
Та й дими всі
Розтанули вщент.
Все частіше,
Всяк випадок, каюсь –
Сльози долі
На сонці блищать…
Острівцем
Моя річка в тумані
І окраїна,
Рідна, села.
Спить те місце,
Де спокій на грані…
Доле,… доле…
Стара ковила…
10.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Как просто –
Деревянная и синяя
Лошадка прискакала
В Новый Год.
Нет преданней,
Красивая, безвинная.
Не птица, не змея,
Не бегемот.
Лошадка деревянная
Из детства,
Четыре колеса –
Садись, езжай.
За бизнесом,
За счастьем,
За наследством…
Дарить, коль сможешь,
Шанс –
Вселиться в рай!
20136-2014г.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469380
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2013
Ну что друзья мои
Не удивляйтесь
Что наш декабрь
Теплее октября
На жизни простеньком
Бесснежном сайте
Набросим праздничную
Скатерть – ведь не зря
Январь приносит нам
В сны запах ели
Улыбкам внуковым
Живём благодаря
Как наши годы не летят
Но мы поспели
Перевернуть
Листок календаря
И пожелать
Всем в жизни откровенья
Ведь жизнь прекрасна
Что ни говори
И верю я
Что Вы того же мненья
Недаром Бог
Нас здесь и сотворил!
00-00 с 2013 на 2014год
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469176
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2013
Берег річки, старої як цей світ, поновлюваної весняними повенями від талих снігів... Хлюпає невеличка хвилька гнаної вітром поверхні води, на якій весело гуляють сонячні зайчики, лоскочуть зір, відгукуючись у стомленому спекою тілі.
Як же гарно тут – шелестить очерет, то стихаючи, то знову голосно порушуючи тишу, наче говорячи: „Тут я хазяїн, це мій берег – хочеш не хочеш, слухай мої розмови!”
Та я й слухаю. Чи то ж можна знайти кращого співрозмовника?
Дивлячись на воду, наче у прозорий екран, на якому час від часу випливають окремі сторінки такого дивного земного життя, дарованого кимсь зверху... Пропливають на воді красені хмарки, як білі лебеді – прообрази літ, місяців, хвилин, невпинно чатуючих все конечне.
Я поринаю в таке близьке й далеке минуле, складене на поличках пам’яті – яскраве свіже й незабутнє, як і все у безкрайньому Всесвіті – раз і назавжди.
Спомини, спомини... Вони проходять поволі повз мене, і я їх не кваплю, боячись сполохати хоча б один.
Тож слухайте перший...
Був у нас у селі один дід дивак. І диво його полягало в тому, що він вів химерний спосіб життя – життя пустельника – і це серед виру людського. Він аж ніяк не вписувався в ті людські життєві і моральні цінності, якими жило все оточення; а тим паче поглядами на життя.
Звідси мабуть і прізвисько таке одержав від людей: „Дід заплутаний” – немов би він у своєму житті заплутався і не знайшов іншого виходу, як стати сільським диваком.
У нього були довга сива з жовтизною борода і вуса, пронизливий погляд ясно синіх очей. Волосся на голові закривав старезний, невиразної форми і кольору капелюх, збляклий під дощами, снігами і сонцем. Майже все тіло закривав довгий брезентовий плащ – одна одіж на всі сезони. Через плече висіла з такого ж матеріалу сумка, а з неї завжди виглядав довгастий мідний чайник, з яким він ніколи не розлучався.
Таким він і постає переді мною, лишень свідомість викличе його з пам’яті. Звідки він взявся у селі ніхто не знав. Поселився на покинутому подвір’ї, де вже ніхто не жив – а так як від дому лишилися одні стіни, то дід не придумав нічого кращого, як побудувати щось подібне гостро-верхому дерев’яному намету з старих дошок і сухих стовбурів від дерев, вхід в котрий закривав шмат старого брезенту. Спав старий на іржавому залізному ліжку. Постіль замінював сінник і стара ковдра. Поруч стояв стілець і щось подібне до столу.
Взимку житло обігрівалось залізною „буржуйкою” з трубою наверху. Мабуть в морози наш дідусь мерз нещадно, та нікому й ні на що ніколи не жалівся. Таким чином, не мав він в своєму спартанському побуті аніякісінького, чогось надмірного чи то з метою добування хоча б якогось матеріального зиску. Навіть світла не було – бо світив йому день, а сповивала ніч. Їв що Бог пошле.
Якщо він зрідка йшов по селу – то ні до когось, а взагалі вздовж вулиці. То ж хтось і зазве ненароком його до своєї оселі... напоїть, нагодує тим сим, що і в самих є. Те ж саме й „на дорогу” йому давали – молока в чайник та кусень хліба.
Розпитувати про його життя було зайве. Міг посміхнутися собі в вуса та й годі. Так ніколи ніхто не бачив у нього ані дружини, чи якихось родичів або друзів. Органи влади його не чіпали, бо ніхто не розшукував і нікому він не робив зле.
Матуся теж частенько звала діда до нас. В такі хвилини я здалеку дивився, як він не квапно жував та посміхався беззвучно в свої вуса. Немов якесь добре сяйво вилось навколо його постаті, чимось принаджувало і викликало теплоту в моєму серці.
Я сам був ще малий для бесід з ним, але як потім розказувала Мама, він не любив сам щось розповідати. Лише міг відповісти на запитання і то не кожне, а лише якесь досить серйозне, значуще в житті.
Під час відповіді було видно, як старанно він підбирає слова – щоб дати якомога точну відповідь та ще й з урахуванням особистості позивача та його спроможності втямити його слова і, не дай Боже, не перекрутити змісту, значення відповіді.
Його мудрі вислови потім ставали темою для довгих дискусій всіх мешканців села, включаючи й інтелігентські прошарки, в т. ч. і вчителів, які шукали в них немовби потаємний, зашифрований зміст.
Скільки, наприклад, було міркувань і тлумачень з приводу ось такого його перлу: „тіло є химера... воно дається людині не надовго...”
Як можна було в п’ятидесяті роки тлумачити і роз’яснювати таку складну мудрість? Біблія ж з вченням Христа якщо й була у когось, то її крадькома розкривали хіба що з метою роздивитися ілюстрації – бо рідко хто замислювався над її глибинним змістом. Не дивно, що й досі наука лише підбирається до з’ясування давно відомого на сході в Індії, Тибеті істинного знання про будову Всесвіту та його складових частин.
Дуже мало ємні означальні слова, як на російській мові: „Плотный мир”, так и переклад на український: „Щільний світ” та його невидима частина: „Тонкий світ”. Та за ними ховаються такі чудесні і багатозначні ознаки, над розгадкою і доказами яких сьогодні б’ється наука, хоча вчені ортодокси грудьми стоять проти і бездоказово все заперечують як, між іншим, і більша частина недалекоглядного людства.
Не можна також пояснити вищеназвану дідусеву тезу, без знання складових частин тіла людини, невидимих без спеціальних приладів, покищо. Проте в її складі, не рахуючи того ж „щільного”, чи б то фізичного тіла, ще є шість тонких, невидимих тіл-провідників – якими вона й зв’язана на вік з Всесвітом і через них одержує зворотний зв’язок, частіше у вигляді різних недугів, викликаних хибним образом мислення, проступками і т. ін.
То ж як було тоді тлумачити чи хоча б зрозуміти ще й такі вислови нашого дідуся:
– „багато зла є в людях, тому й живуть мало”,
– „не людська то справа – судити другого... бо страшна кара може зійти до них, членів їх сімей... та нащадків...”,
–„з природою треба жити в гармонії, не знущатись над нею – тоді і повеней, бур, потеплінь та землетрусів не буде. А так скоро й без даху над головою і навіть без води зостанемось...”
Чи ж не пророчі слова?
А вже щодо ролі Творця в створенні Всесвіту, в тому числі й Сонячної системи, Землі і самої людини – то тут пересічному громадянину ще прийдеться помізкувати на своєму віку. Та від вирішення цього питання вже нікуди не дітися, бо прийшов Новій Вік – Вік Світла, Вік Знань, Вік осягання своїм розумом великої Мудрості, Красоти і Гармонії Світу. В якому ми є вершиною мислення в розумінні свого високого земного призначення.
В противному разі ми скотимося хіба що до життя без совісті – цебто те, що й маємо сьогодні. Прірва розрекламованих безкінечних матеріальних потреб, принад, бажань; варварське розграбування земних надр – а в результаті: дисгармонія, депресія, СНІД, наркотики і… вимирання.
А дідусь вже тоді передрікав наше сьогодення, кажучи отаке:
– „життя на землі коротке. То ж треба навчитися жити на ній в радості та Любові”,
– „жадоба до різних бажань нівечить душі людські – від чого вони можуть стати гірше звіра, навіть недолюдками...”
– „людина не має права виходити з рівноваги, бо це ніколи й нікого ще не призводило й не призведе до добра...”
– „немає на світі досконалих людей. Як у Вас самих, так і у близьких повно недоліків. Та кращих нема де взяти. То ж треба миритися і, лишивши осудження, допомагати один одному в міру сил і розуміння...”
Чи ж виконували і виконуємо ми мудрі заповіти дідуся?
Нам завше значно простіше – обізвати один одного, чи то „западенцями”, чи „східняками”, ніж зрозуміти, що ми всі земляни, планетяни з досить високими життєвими цілями, сягаючими Всесвіту; не кажучи вже про благополуччя Землі для нових поколінь, цебто, наших з Вами нащадків.
Отак і з Дідусем, котрого б не зайве назвати Вчителем з великої літери, або ж Просвітителем чи Провидцем, а заплутаними частіше залишались ми самі... Та на жаль і сьогодні, в основній масі, лишаємося ще такими. Він зовсім не був схожим на нас, а ми зовсім не були схожі на нього по рівню духовних знань та понять, які – тепер всі це розуміють – мають першочергове значення в житті людини.
Коли Дідусь помер, йому було за 80, а мені років дванадцять. Тепер я сам сивий дідусь, а так хотілося б з ним подейкувати.
А вода несе далі всі таємниці, яких буде завжди вдосталь і для нас і для наших дітей та онуків... Думки плинуть далі за неквапною водою річки мого дитинства Конки, аж до старого Дніпра-Славути, який надивився на людей за свій довгий вік і його вже нічим не здивуєш.
11.07.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Білі сяйва в білих зимах
Рідні, славні й незабутні –
Світять й досі – я живу у серці з ними.
Щасливіші й ці ось будні,
З тих часів сніжинка-рима
Посміхається у цім безсніжнім грудні…
Впав прозорий лід під ноги –
Ми по ньому аж до школи,
Там потріскують до майбуття пороги.
Ясно світлі думи голі,
Що версталися в дороги,
У життєві сторінки своєї долі…
Білі мрії, сни шовкові,
Як любов та щонайперша –
Світ так милий в спогляданні й кожнім слові.
Так хотілося все звершить
І сніжинки в путь готові,
Білі сяйва й білі зими завше в серці…
25.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Новый год в одеждах белых –
С мгновений соткан и надежд…
Как важно, чтобы душу грели
Друзей, родных – глаза везде:
От ожиданья сказки, млели б
Сердца влюблённых…; у других,
Что в этот миг помолодели –
Взгляд снова дерзок, смел и лих!
От новизны и звёзд сиянья
Кружилась счастьем голова…
В Его и Вас предначертаньях
Рождалась новая глава…
Чтоб всё сбылось, не обманулось,
Как в сказках с древне повелось –
Удачи жезлом прикоснулось,
Не бабки-ёшки помелом.
Новый год в одеждах белых –
Ждёт в каждом доме стар и мал…
Желанья загадать успели?
Открыта дверь – Он входит в зал!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468613
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2013
Поталанить й тоді крізь віки
Серед хвиль і сріблинок трави,
Розмітаючи листом роки,
Вже назустріч появитесь Ви.
Ольга Дубінянська
Вік за віком
Крокують Планетою
Як розлуки,
Той зустрічі, в час…
Там срібляться Світи
Й Місяць, зрештою,
Божий посох,
Зоря, чи свіча.
Як у казці
Так дружній і чистий
Погляд-красень
Відлунням ріки –
Шлеш послання
У трепеті листу,
Ким в майбутнім
Житті нарекли?
Як впізнати тебе
На Землі?
Коли там
Не зустрілися знов…
Сон незбутній
У долі велінь,
Не відгаданий
Мрії покров…
Вік за віком
З зіркових я брам –
Гостювати
В уявний цей Світ.
З забуття
Обізвися, мій брат,
За прозорою
Товщею літ…
Серед хвиль
І сріблинок трави
Шепче Вічності
Вітер надій.
Зір Отець
Близь стоїть, голови,
А крізь сон
Бач - махаєте Ви…
22.11.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Здесь шевеленье ветра и волос,
И вечно зависающий вопрос
О смысле бытия, веселья, слёз –
Земных блужданий и Вселенских грёз…
Небытие же плещется у ног,
Как и волна, ласкающая слог,
А мы всё ищем то, что уж давно
Нам изначально Цельный Мир дано.
То ль в пирамиде Вечность обрести?
Навстречу лбами толпы вдруг свести…
Да в злате призрачное счастье навестить.
За зло другим – ответ не понести.
Всё дальше Цель – земная Благодать…
Век в заблуждения играть, готовы, всласть.
Любовь, Гармония и Честь – всё тают в дым,
А Homo sapiens тупее стал и злым.
Не Разум правит миром – весь в страстях
Смех дикарей, «величества» в цепях.
В цепях желаний, как последний взмах,
В заклятье словно, приближая крах.
Злой вихрь не унесёт нас за собой –
Свет маяка зовёт нас с тьмой на бой.
С глаз пелена спадёт, как с горизонта мгла –
Звезда Тибан грядёт, жизнь радостна, светла!
05.12.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
Йшли у полі
Дві тополі
Жовті хвилі
І блакить
Літ немало
То ж поволі
Одна одній
Гомонить
Дві тополі
Їх дві долі
І життя
Переплелись
Два пеньочки
Зовсім голі
Там дубочки
Два колись
Зеленіли
Шелестіли
Кучеряві
Красені
В нічку темну
Їх згубили
Це було десь
Восени
Підростають
Там близь гаю
Два дубочки
Молоді
Вчать нові
Зелені ролі
Дві малесенькі
Тополі
Все в повторі
В щасті й горі
В край надій
У цім просторі
Шлях їх матерів
Тоді…
23.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Тихо сіється час
З Піднебесся
І вперед, й навпаки
По Душі –
То ж пручається доля
І гнеться.
Десь на конях
Ідуть козаки…
Вічно сумом
Окутані ниви
Й осокори
Пливуть навмання…
Нас Боги,
Як могли
Боронили,
Та в пригодах
Дні в світі
Бринять…
Тихо сіється час
З Піднебесся,
Коротесеньке
В вікнах життя.
Сміх і плач
Над Землею
Все ллється
В Божий задум
Знайти б вороття…
08.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Я іду понад тином життя
По стежинах так дивно знайомих
Зорі слідом в тім часі мигтять
З блиском росяні трави – у ноги
Ті пейзажі у серці бринять
Дорогі неповторні пройдешні
Тихим щемом гойдає вина
Тінь в долоні просіяних дещиць…
Щось у росах тоді я згубив
Спить жура в холодку від тополі
Вздовж життєвого тину мольби
Супроводжують душу поволі…
16.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Улетела песня
В два крыла…
Звуки её здесь
В душе витают
И мелодия
Есть так мила,
Хоть она,
Как наша жизнь простая…
Просто здесь теперь
Её уж нет
И звучит далече,
Еле слышно,
Посылает каждый миг
Привет
Сердцу, что созвучно
В царстве личном…
Даль былая
В пламени свечи
Вновь рисует
Свято, тонко, нежно
И летит,
Как голос,
Как ключи
Тайны разделённой
Межпланетной…
12.12.13г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2013
С бледным Месяцем
Ушёл
В листопад
Воспоминаний,
Чтоб за суетною
Гранью
В молодости
Впрыгнуть сад…
Там шлют ласку
Лепестки…
Я мечтал
Где буду взрослым?
Где и с кем,
В какой быть роли?
Не познав
Ещё тоски.
И кружилась
Голова
Пред немой
Ещё пустыней,
Где фантазия
Застыла.
На фасаде
Спят слова…
Из песка
Творилось зданье,
Брезжил
Тонкий силуэт…
Лишь теперь,
На склоне лет,
Приоткрылось
Мирозданье…
…Что сбылось,
Что может быть
Сбудется ещё
При встрече,
Ведь, судьбе
Подставив плечи,
Наш корабль
Морям открыт.
Наполняйтесь
Паруса
Ветром свежим,
Чтоб как прежде,
Сердца стук
В знаменье нежном
Предвкушал
Вновь чудеса…
Каждый миг
И каждый час
До'роги,
Неповторимы –
(Повторяются
Лишь ритмы)
Вдохновеньем
Полнят нас…
Под форштевнем
Буруны –
Сквозь туманы
И преграды,
Жизни нынешней
Рулады,
Листопада злата
Сны
Раскрывают горизонты,
Краски
Новых островов.
А небесный
Часослов
Шлёт молитв
Незнанных ноты…
Что ж – клавир
Всё множит Путь.
Пусть душа
Поёт прозренье.
Эволюции –
Терпенье,
Нам же:
Продолженья суть!
07 ноября 2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459266
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2013
Дождь,
Любимый мною дождь,
Листья жёлтые омоет
И исчезнет –
Хошь не хошь
В непривычном,
В осень, зное.
Спать…
Деревья будут спать –
Нипочём мороз и вьюга,
Им под снегом
Благодать,
Перескажут
Сны друг другу…
И раскроют
Вновь глаза
Пред весной
И птичьим пеньем,
В бело-розовом
Цветенье,
В лето –
Спать никак нельзя!
07.11.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
В падолисті загубився,
В часі потонув.
Сипле вітер тихо листя –
Місяць. Не до сну.
Рій думок ширяє з вітром,
Як легенька гра.
Шкряботять по шибці віти –
Заглядай мара?
Може очі? Блідий Місяць?
– Догоряй свіча…
Фантазійні білі лиця,
Пізній ночі час…
В падолист я народився
У земне з небес…
Сипле вітер тихо листя…
Засинаю… десь…
29.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Ой течуть мої роки
За околицю.
Час шипшиновий жорсткий
Трохи колеться –
Й мовчазним не хоче буть,
Стиха шепчеться,
В ньому можна потонуть,
Млою стелеться…
Млою стелеться й несе
До підніжжя днів,
Де шукав надії сенс
Вдень і у вісні.
Стрів же в час ось це життя
Подароване,
Рідне аж до забуття
Татком й Ненею…
29.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Прокатилась
Красным лебедем
Зазноба –
Осень
Ласковых
И нежных
Дней моих;
Золотилась,
Захмелела,
Вся разделась –
Ну, стыдоба,
На те шубу,
На морозе
Постоим…
Постоим
Повспоминаем
Жизни тленной
Грех чарующих
Фантазий-мигов
Сны…
Стая их,
Влетевших в память,
Непременно
Будоражит
Словно
Магия весны…
Ах ты
Красная красавица
В расцвете –
Космы рыжие
Простерла
До небес,
А в глазах твоих
И грусть,
Восторг
И ветер,
Неподвластна
Небесам,
Мне
И себе…
22.10.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2013
У долині
Вздовж туману
Стежинонька в’ється –
Там дівчи'на
З короми'слом,
Що танцює
Й гнеться.
Може доля,
Та дівчина,
Побіжу на поміч.
Мрію в ноги –
Доганяю:
«Бути щастю
В домі.»
А дівчина
Хлопцю каже:
«Донесу сама я –
Моя хата
Ось рядочком
Із самого
Краю.»
«А у мене
У сусіднім
Селі теж
У краї
Хата біла
Без господи –
Будьмо разом
В раї.»
Посміхнулася
Дівчина:
«Ой, який же
Бистрий…»
В ноги їм
Шовкові трави,
Сонячний
Любисток…
…Так буває…
Дід й Бабуся –
В споминах
На призьбі…
Дні знайомства,
Дні весільні,
Все життя,
Як в книзі…
Покро'ва
14.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Тринадцатый день
Октября,
Тринадцатый год –
Незадача…
Пошли всем
Немножко удачи,
Пусть радугой
Вспыхнет в дверях.
Будь милостив,
Боже, ко всем –
Чего на пути
Не бывает?
Ведь сколько
Решить здесь дилемм
Пророки нам всем
Предлагают.
Пусть цифра
Для всех непроста,
Ведь света концом
Всё пугают.
Надежда маячит,
Не тает –
Начнёт, наконец,
Рассветать.
13.10.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454566
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2013
Ця осінь…
Так красою
Квітнеш в душах,
Кудись спішиш,
Лишися з нами тут…
Бо радість й смуток
Обіймають дуже –
Земних і неземних
Незнаних пут…
Ця осінь,
Ця чаклунка й чарівниця –
Злотавих кіс
Гіпнозова жура,
Як відголос
Й людських сердець
Криниця,
Очей німих
Бездоння мила гра…
11.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
И всё же, и всё же,
И всё же
Хоть жизнь на земле
Непроста –
И Маше, и тоже
Серёже
С мечтаний
Реальность
Достать.
Познав суету
Изначально,
Оставить её
Про запас
И, как не бывает
Печально,
Знать – профиль пути
И анфас
Для нас он, для нас он,
Для нас.
И песни, и солнце,
И дождик
Давно, и вчера,
И сейчас
Улыбку, хоть
В день непогожий,
Зажечь в нас
Смогли б каждый раз.
Коль что-то задумали,
Боже –
Терпенье
Возьмите в рюкзак
И всё же, и всё же,
И всё же
Лишь Вера –
Победный есть знак!
13.10.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454471
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2013
Ищите радость –
Пропала где-то,
Искал где можно,
И где нельзя.
Пустое дело,
Ну, нет ответа.
Ужель скатился
Сей день зазря?
С утра тепло так
Ласкает солнце
И нежно листья
Шуршат вокруг…
Ну, где ж ты, радость?
Душа в догонце.
Вдруг шёпот рядом:
«С тобой я, друг…»
13.10.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454295
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.10.2013
Пізнє літо
Павутинкою летить
І на сонці
Зблиск його не покидає –
Чи вертає
Знов до теплої мети,
Чи зими боїться
Й похапцем до гаю.
Взолотили клени
Землю навкруги –
Падолистом
Не здивуєте нікого;
Чи вітрам
Встелили подушок пухких?,
Чи морозцю
Молодечому й п́янкому…
Журавлиний клин
Кургикає згори –
Перший збір
І друзі відлетять далеко…
Тоскно як
З небес зоря одна горить
І на колесі
Немає вже лелеки…
11.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Пізнє літо
Павутинкою летить
І на сонці
Зблиск його не покидає –
Чи вертає
Знов до теплої мети,
Чи зими боїться
Й похапцем до гаю.
Взолотили клени
Землю навкруги –
Падолистом
Не здивуєте нікого;
Чи вітрам
Встелили подушок пухких?,
Що чекають
Із морозцем за тим рогом…
Журавлиний клин
Кургикає згори –
Перший збір
І друзі відлетять далеко…
Тоскно як
З небес зоря одна горить
І на колесі
Немає вже лелеки…
11.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
Починалося все із Віри,
Що тебе на землі знайшла.
І у всьому була безмірна ,
По стежинці йшла… враз імла…
Ватра згасла, зоря лишилась,
Все Надією струменить…
Я для тебе краватку шила.
Так ім’я у покров дзвенить…
Ти по колу так бігав довго,
Все шукав те, що загубив.
Позбивав все ж, мої пороги,
Бо тепер навік полюбив…
30.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
Як добре ростити змалку
Горобчиків-скок своїх.
То щастя – є Мама й Тато,
Й веселий лапатий сміх.
Не всім усміхнеться доля,
Хоч їм також світ близький…
Життя зле, недобре, голе.
Що в руку – по спині кий.
Так легко народять купу,
Не маючи намірів.
Для діток – день, ніч – то глупство –
Любові без… й добрих слів…
20.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Як добре ростити змалку
Горобчиків-скок своїх.
То щастя – є Мама й Тато,
Й веселий лапатий сміх.
Не всім усміхнеться доля,
Хоч їм також світ близький…
Життя зле, недобре, голе.
Що в руку – по спині кий.
Так легко народять купу,
Не маючи намірів.
Для діток – день, ніч – то глупство –
Любові без… й добрих слів…
20.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
В криницю впали мерехтливі зорі.
Відлунням – безкінечні небеса.
І стиха ніч прийшла в німій покорі.
Я між землею й небом, ніби сам…
Не розділитись, ось, тяжіння шепче:
«Ти мій, земний, не відпущу, спинись…»
А небо кличе… Сизокрилий кречет:
«Я віднесу, як схочеш – повернись…»
01.08.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013
Вот и день ещё один на свете,
Так укутался в тиши небес…
Сон приснился чередой отметин –
Звонкий, чудный в высях буков лес…
Мы идём поляною ромашек –
Взгляды глаз их: «Ой, не наступи! »
Ведь живые и друзья же наши,
И родник средь них: «Прошу испить…»
А с небес блистательной улыбкой
Солнце наблюдает нас давно;
Тучка помахала близко-близко…
Счастье вместе быть – ты кем дано?
Захотелось так, взлететь над миром,
Пожелать всем быть любимыми
И молитву спеть на нежной лире –
Превратившись пилигримами…
18.09.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449807
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2013
Голые, блестящие
Розовые веточки…
Холода не частые,
Листик нежный с меточкой…
В памяти остался день –
Личико, тем листиком…
Как я на него глядел
Первый раз,… как мистика….
Голые, блестящие
Веточки осенние –
Времена прекрасные,
Чувства незабвенные…
Сердцу не забыть уже
Паутинки паруса,
И глаза, и рук тот жест,
И слезинки, что роса…
Голые, блестящие
Однолетки веточки…
Ноябри горящие,
Вёсны одноцветочки…
Улетело листиком
Время, чистым личиком,
Но горит калины горсть –
Нет, да постучится гость…
30.03.2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449688
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2013
Почему на Сердце осенью печаль?
Почему тех листьев облетевших жаль?
Ведь весна вернется и Душа споет,
Радость продолженья снова к нам придет…
Радугой осенней средь дубрав тропа…
Формам обновленье ритм несет опять.
Не печалься, друг мой, в грусть нельзя упасть,
Хоть тоска крадётся показать нам власть.
Здесь, в осенних мыслях поиск Красоты,
Данных кем-то свыше с детской, из мечты.
В разноцветье листьев, в отраженье вод
Видим лик Вселенной сквозь небесный свод.
01.10.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Осінь моя мила,
Чом тепло спинила?
З літом почоломкалась й пішла
Фарбувати листя,
Вішати намиста –
До зими всі встигнути діла.
Все так швидко мине –
Плід віддасть калина
Й береги впадуть в густий туман.
Простелила осінь
Свої довгі коси
І рясним дощем втекла в лиман…
16.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Береги моїх днів
У світлині блакиті
Звуть в кленові краї,
У весняні світи,
Де заплави й луги
І верби зелень-віти,
Чари вранішніх снів
Й незабутніх стежин…
Береги моїх днів
В солов’їному співі.
Потопають гаї
У барвінковім тлі.
Небеса в тій порі –
То рожеві хмарини,
Що так збуджують кров,
Душу звуть в майбуття…
Береги моїх днів –
Чистих помислів світло,
Чорнобривців й бузку,
Та фіалок розлив…
Ласка Маминих рук
І любов її вічна,
Батька погляд крізь час,
Не покинуть мене…
14.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Брели воли пісками, курно,
Неквапно плив за ними віз,
Від Сонця марево марудно
Дивилось в очі з під коліс…
Тяглася спека, вздовж, шляхами –
Край поля річечка вилась.
Дзвін полинав здалека, з храму.
Сріблилась ніжна ковила…
Цей спокій, від Природи горній *,
На роздуми давав ще час.
Тепер за грішми у погоні…
Згоріла мудрості свіча?
* горній - високий, духовний
05.07.2011р.
Брели воли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Посвящается Татьяне Васильевне Дорониной
великой актрисе
(на этой неделе ей исполнилось 80)
Белым парусом сверкает кораблик,
То ли жизнь моя меж дней островами –
Не спеши, повремени, не на ралли –
Я побыть хочу, любимые, с вами.
Средь лугов, зелёных трав и акаций,
Возле речки молодой и здоровой –
Спеть вам песни между памятных станций,
Чтоб улыбки видеть снова и снова…
Белым парусом сверкает кораблик,
Он зовёт встречать моря, океаны.
Как не наступить на прежние грабли –
Не казаться, чтоб немножечко странным.
Впрочем, странником быть даже неплохо,
Колесить землёю в поисках счастья –
Досконально, чтоб владеть жизни слогом,
Стать с Вселенной сослагательной частью.
Белым парусом сверкает кораблик…
Как же хочется душе, чтоб был праздник!
15.09.2013г.
На мелодию из кинофильма "Ещё раз про любовь",
где её пела Доронина, а Им был - Лазарев.
Пойте же, друзья!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449222
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.09.2013
Моє село, мої святі дороги,
Під стук коліс лечу до тебе я…
Бо там зробив свої найперші кроки,
Там прадідів чатує колія…
Їх поту сіль розсіяна степами,
В яких душі зернина проросла…
І Татка й Мами вже немає з нами.
Як долі глибину цю подолать?
Течуть віки, дитинства златі грами –
Вишневий дим веде за хвіртки скрип.
У хаті та ж мостина – рип, та рип…
Від яблуні, де із сестрою грались –
Зостався пень один – той скапав час.
Та Батьківщини дух в мені не згас.
02.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Осінь сива
Зголосилась
Пролилася
Сліз дощами
Терен сизий
І шипшина
Перемиті
Пригощали
Літо бабине
Злітало
Павутиновим
Промінням
Не бажалось
Все ж прощалось
Сном ожиновим
Осіннім
Ніжний шелест
Очерету
Над журливою
Водою
Злоті віти
Верб крізь лету
Обіймають
Нас з тобою…
14.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
«…Ты угадал: моя любовь такая
Что даже ты не мог её убить…»
«…И ты знаешь, что нас разлучённей
В этом мире никто не бывал…»
А.Ахматова
Какая Аннушка судьба
Ждала тебя у парапета
И чья сказалася мольба,
Чтоб стать светильником для света.
В пятнадцать – знать пять языков,
Париж вдруг покорить стихами;
Каких ты насмотрелась снов,
Кто нашептал в них жизни драму?
Любовью замкнуто кольцо –
Как ненадолго целым было…
«…Ни розою в садах Отца…»
Хотя шипов… для всех хватило б…
Такие ранние открытья,
Признания у Херсонеса,
Уже тогда имела крылья –
Царица, может быть принцесса…
«…С дудочкой белой
в руках прохладных…»
«…Море, круглая бухта,
высокий маяк…»
Перстень таинственный,
будь он неладный.
Горе,… цыганка,…
полынный знак…
Как знать, коль под звездой Горенко –
Другою б выдалась судьба?
23. 06. 2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448909
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.09.2013
Підперезана колосом житнім,
Намальована золотом снів –
Як же хочеться в днях твоїх жити.
У цім лісі безлюднім хотів
Би я вмившись уранці росою,
БосонІж по кленових листках,
В розмаїття цих фарб із собою
Взяти тишу й фантазії змах...
Там зірки розмовляють між себе
В ледве чутному хорі дібров,
А земля в прислухання потребі
Вся принишкла із Місяцем знов…
Осінь-сестро жури і кохання,
Настрій твій – сотворіння добра
І чогось у собі подолання…
Ти сердешна прекрасна пора.
13.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
Руки твои,
Где отметины вечной работы.
Сумрак сует –
От него никуда не уйти…
Дни и недели,
Земные, что вытканы в соты.
Наши шаги,
Наши взгляды в нелёгком пути…
Жертвы твои,
Что принесены нам без роптанья.
Я поцелую
Ладони, что химия ест.
Сможешь – прости
За невольные женщин страданья;
Недоглядел,
Не сберёг на тропинках всех лет.
Руки твои –
Что достойны любви и моленья,
Ведь обнимают,
Ласкают, жалеют других….
Памятник им
Я поставил бы в каждом селенье –
Наше вниманье
Дороже подарков любых.
11.09.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
Україно коханая, ластівко милая –
над твоїми полями душею лечу;
далечінь твоя в осені златом политая,
пісню Серця попрошу – крізь гомін почуй.
Обіймаю Тебе у борні, як і в радості,
за твоїх діточок вболіваю завжди –
сльози витру на них від життєвих примарностей...
То ж єдина, не кривдься – ще трішки зажди...
Прокидається тихо свідомість дітей твоїх –
відрізняти вже вміють від плевел зерно.
Хто душею пройнявся, землиці до щедрої
і нам рідної, з нею й держатись зело.
За труди вже віддячить дітей і онученьків
в устремлінні до Сонця і чистих надій,
бо без діла їм млосно – прикласти би рученьки
і вона тоді скаже: „У щасті радій!”
Вона всіх нагодує й напоє, Вкраїнонька...
Приголубте, любіте Прадонну свою
й побратимів пори, пракозацької дниноньки.
В мирі й злагоді совість знайдеш – не воюй!
А почати нам кожному з себе, сердешного:
чи багатий, чи бідний – де Істини суть?
І колись покрасніти з життя щопройдешнього
(невігластво спаде), Бога в Серці збагнуть!
Україно коханая, ластівко милая –
над твоїми полями душею лечу;
далечінь твоя в осені златом политая,
пісню Серця попрошу – крізь гомін почуй.
17.11.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Це поле пшеничне в дитинстві моїм, –
Хвилює, як море,при світлій зорі;
Мов спів солов’їний – до щастя поріг;
Мов клич журавлиний далеких доріг...
Ти, поле пшеничне, – в Душі назавжди,
Хоч скільки ж то збігло у річці води –
Моє золотеє, у сні ж бо прийди,
Хоч запахом хліба до Серця зійди.
03.01.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Життя, - яке є диво в буднях,
В осіннім роснім сріблі вій,
В бурштиновій тремкій полуді –
Терпкий із літа перевіз.
З дощу у сонечко, ще тепле.
Ласкавий ніжний падолист
Гостинно килим в ноги стеле –
Аж серце навстріч, заболить…
В туманах фантастичні види –
Із неба з листом і хмарки.
З дерев рядочком – піраміди,
Пейзаж змінився, навпаки.
Пейзаж,… а ми? – Змінились також.
Вже настрій у журі легкій…
Літа летять – дається в знаки.
Думок не покидає рій...
Але ж – ось сонечко всміхнулось,
Спалахкотів калини кущ!
Злетіли лебеді із гулом,
Стрижі – хмаринкою із круч.
Життя нестримно, вічно плинне
У горизонти і часи –
Бува щасливе і полинне.
Природо – нас утіш… й спаси…
09.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013