| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Прощавай, бабусю, спи спокійно,
Хай, хороші сняться тобі сни,
А сім’єю будем пам’ятати,
Що сьогодні народилась ти.
Небо синє і погода ясна,
І бабуня знову у думках,
Як і зараз, розповідь прекрасна,
Її голос чую я в казках.
Як і зараз, сонце в небі гріло,
Коли свято відзначали ми,
У минулому нічого не боліло,
Виросли щасливими дітьми.
А сьогодні що нам святкувати?
Перший рік без тебе, але жаль,
Не прийду більш до твоєї хати,
Хоч не завітає в снах печаль.
Прожила спокійно та щасливо,
Поряд дочка, поряд і сини,
Поряд внуки тебе оточили…
Хай хороші сняться тобі сни.
Ти пісні чарівні так співала,
Що душею линеш подумки,
В ті краї, які я забувала,
Де радіють діти і батьки.
Рідний дім, де всі тебе чекають,
Рідний дім, де завжди тебе ждуть,
Де про всі провини забувають,
Радісно й безбоязно живуть.
Прощавай, бабуню, я спокійна,
Що Господь тебе охороня,
Будемо тебе любити вічно,
Добра ти бабусенька моя…
[i][b][/b][/i]
25.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739345
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.06.2017
Забере мене дощ в обійми своєї ніжності,
Дочекаюсь його, полечу я назустріч вічності,
Замалий буде він, але бачу, що вже починається,
Сам недовго пролив, але знаю – для мене старається.
Все по вулицям йду, тільки люди губляться в буденності,
Ми не вічні – живемо та поки в хвилинах смиренності,
Злі будинки мовчать, в їхніх стінах занурені почесті,
Дощ почався, на нього чекала, забуду про гордості.
Його музика враз зачаровує подихом радості,
Надихає мене і мелодія лине до старості,
Прозвучить, наче грім, там вже блискавка не забарилася,
Я почую його, а журба моя з пліч покотилася.
Та мелодія струн долетить до дерев зачарованих,
Засміється печаль і торкнеться сердець розчарованих,
Подивись у вікно і зрадій – знову люди стрічаються,
Ти сьогодні один, а у них тільки все починається…
Зоря Меланхолії 27.02.2016 р. (Київ)
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647416
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2016
Заполонила мережа усе й усюди,
І наче зомбі, розмовляють в чаті люди,
Забули навіть, що є слово «книжка»,
Якщо це не скінчиться, то буде нам всім кришка.
Тією кришкою нас всіх накриють,
А діти змалечку могилу собі риють.
Всі гублять зір за іграми в онлайні,
А так подивишся, і вже не такі файні,
Не мили голову і охає родина:
«Чому у нас розбещена дитина?»
Кричать дорослі, а самі туди же
Лізуть в контакти дивитись, хто чим дише.
Про «Однокласників» вони не забувають,
З сусідом Колькою в онлайні розмовляють.
Звичайно, що і штука ця корисна,
Коли заходиш ти туди навмисне,
Коли ти інформацію потрібну відшукаєш,
А коли знаходиш, то комп’.ютер вимикаєш.
Отак Маруся посуду не помила,
А чоловічку ще й вечері не зварила,
Приходить він додому із роботи,
А у дружини є свої турботи…
Як скоріше іграшку скінчити,
Та на «мейлі» городик свій полити,
Як хутчіше подрузі одписати,
Борщу не буде, що тут вже казати…
14.06.2013 р.
[b]
https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641738
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.02.2016
Я дивилась і все дивувалась,
Куди гледіли чоловіки?
А вона в компліментах купалась,
І гуляла завжди, залюбки.
Не могла одного зрозуміти,
Нащо кидатися на ТАКЕ?
Можна віддано, вірно любити,
Ти цураєшся слова «бридке».
Що ж, у кожного є інтереси,
Не мені когось злісно судить,
Хай награє закохані п’єси ,
То живи, як так хочеться жить.
Я дивилась і спостерігала,
Чим закінчиться драми фінал,
А вона в переулках гуляла,
Засипала вночі серед лав.
Коли «вірні», «порядні» мужчини
Стрімголов будували сім’ю,
Думки кралі на лаві почили,
Не хотіла створити свою.
Були всі: бідняки, бізнесмени,
Хулігани, жонаті з дітьми,
Лікарі, вчителі, полісмени…
Хочеш з нею гуляти? Візьми!
Як метелик летіла на зустріч;
Молода та гарненька? Е ні!
Старість чорна крокує назустріч,
Не співають красиві пісні.
От і тридцять літ. Що тут такого?
Можна в сорок привабливість мать,
Але чорна троянда ранково,
Так спивалась і що тут сказать.
Самі знаєте,те зловживання
На жінках відобразиться враз,
За роками прийде покарання,
Тож настане і старості час.
Я додому прибігла зі школи,
На батьківських я зборах була,
І найліпшого щастя ніколи
Побажати собі не змогла.
В мене дім є, гарнесенькі діти,
Чоловік мій – найкращий з усіх,
Моя мрія – за ними глядіти,
А у домі лиш радість та сміх.
Я колись ту троянду зустріла,
Її роки вже дійсно не ті,
Та віталась поважно й злетіла
У величній своїй самоті…
14.01.2016 р.
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636075
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2016
Не буду зайве я оповідати,
Хотіла, аби світ упав до ніг,
В гримерці від усіх відпочивати,
На сцені лише мій веселий сміх.
Усюди гарні квіти і портрети,
Афіша зазиває глядачів,
Присвячують мені вірші поети,
Пісні для мене линуть звідусіль.
Багатство і скажена популярність,
Розбиті мною тисячі сердець,
Закоханим начхати на недбалість,.
На те, що все кидаю нанівець
Коли в театрі я перебувала
Актриси ті здавалися мені
Найкращими, і дуже жалкувала,
Що сценою я марю уві сні.
Пройшли роки, актрисою не стала,
По іншій кармі доля затягла,
Але коли в лікарні я лежала,
Зі мною одна прима там злягла.
Питалася у неї і довгенько,
Я чула спогади минулих літ,
Історії повідала старенька,
Багато від театру мала бід.
Її колеги ладні затравити,
Кого завгодно, треба тільки роль,
І навіть, якщо будеш сльози лити,
Театр згубив чимало різних доль.
Інтриги, безлад і не так красиво,
Як видається потім глядачу,
Спокійного, відштовхують сміливі,
Про інші дії краще промовчу.
Стрічаються акторки й режисери,
А пакості не видно з-за куліс,
Дарують квіти тільки бізнесмени,
Везуть потім на дачу чи у ліс.
…Послухала уважно я бабуню,
Та зрозуміла тільки лиш одно,
Що гарну й молодесеньку красуню
Театр поставить прямиком на дно.
Якщо вона звичайно не зухвала,
Не кине комусь в спину камінець…
А я в гримерці не відпочивала,
І не розбила тисячі сердець…
14.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
У кожного воно було,
Точніше сказати, майже у кожного.
Так, все пройшло, все минулось давно,
Холодна сторона у свята порожнього.
Пройшов час, а я наче уперше
Відчуваю хвилювання від своєї самотності.
Час йде, він минає, не бреше,
Занурює нас у думи буденності.
Моя любов до тебе – то є духовна втіха,
Чомусь мені дивно; тобі вибачається все.
Наче спостерігач, дивлюсь на тебе стиха,
Мене в минуле лише музика несе.
І старі фото твої,
Точніше сказати, одна фотографія.
Далеко пустинні, зелені гаї;
Тих помешкань, осель географія.
Навігатором тисну, мій GPRS,
Що до дому твого наближається.
В тебе є вже сім`я, і до них інтерес,
А мені лиш любить залишається.
І я далі живу. Що зосталось мені?
У вікно я гляділа опівночі.
Здаля радіо грає, лунають пісні,
Зла любов залишилась у вічності…
(11.01.2016 р.)
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016
Мені здається, все уже написано,
І безлічі талантів раніше народилися,
Моя мрія була, та не здійснилася,
Вподобають поети тими рисами...
Мені здається, що вірші не творяться,
Зникає гнів з очей сумними римами,
Рядки стають невидимо незримими,
Читаю я з новин, що в світі твориться.
Мені здається, сонце не засяяло,
А скрізь нудьга, дощі пливуть за хмарами,
Не грає снів веселка морем й барвами,
Спілкуєшся ти з безліччю, з нездарами;
Стаєш таким, начхати на умовності;
Немов, пройшовся землетрус за колами,
Були рядки безжалісними, кволими,
Ти думаєш: «А де візьму бадьорості,
Знову творити, віршувати і надіятись
На добрий шлях, перекладів міграцій?»
Та вже не хочеться гучних овацій,
Несила більше віршуванням мірятись.
Жаль, час пройшов, та знов мені здається,
Що вірний подив мудрості й нудьги
Реального писати не змогли.
Натхнення є, невже воно минеться?
Це правда, а все ж таки здається,
Моє натхнення більш не повернеться…
09.01.2016 р
[b]
https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2016
Вже все…
Це кінець…і я це знаю
Іншого вже просто не буде
Я піду, ні, я тікаю
Тільки хай не сміються люди.
Це кінець…Розчарувала,
Мабуть іншу хотів зустріти
І таких, як ти не стрічала,
Плаче дерево, плачуть віти.
Це кінець…Другого фіналу
Навіть я не передбачала
Я пішла, цього не замало
Все брехня, те що я відчувала.
Все пройшло, а в серці сумно,
Всі думки розлетілись до неба,
Я з тобою ніколи не буду,
Бути з тобою мені не треба…
06.12.2015 рік (Київ)
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015
Його ім`я, твоє ім`я,
Такі ви з ним не схожі,
Між вами, наче сонце я,
А ви, як перехожі.
Його люблю, тебе люблю,
І серце не вгадає,
Ти знаєш всю журбу мою,
Та й він про неї знає.
Йому скажу, тобі скажу
Так палко і шалено,
Поставити оту б межу
Від тебе і до мене.
Не перетну, не перетну,
Я буду відчувати,
Все не прокинуся від сну...
Кого буду кохати?
Пробач мені, життя моє,
Без тебе я не можу!
Його ім`я, твоє ім`я,
Такі ви з ним не схожі...
03.12.2015 рік (Київ)
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Так хтось сидів, і за своїм столом
складав слова, переплітались рими.
Він знав, що треба написати про одно,
про те, про що так часто говорили.
Думки не йшли, зривалися з мостів,
летіли...Птах позаздрив би тим крилам,
але наказ лунав у тім листі;
писать про те, що не вважаєш милим.
Ось вийшов ямб, а може на хорей,
Чи їм "отим" важливі переноси?
І як земля тримає злих людей?
Коли ти мрієш про тумани й роси...
Не жаль папір, він витерпить нудьгу,
тримав в собі літературні болі,
бо цей поет, в дожді чи то в пургу,
тягнувся вверх до подиху, до волі...
...До вічних рим...
Ні, до серця твого,
твоєї посмішки, твоїх очей.
То твій поет, не буде вже такого;
він довго пише, під оплески ночей.
Він твій поет, "перекладає думку",
А твої сни...Приходить сам у них.
Ціннішого не має подарунку,
Пізніше буде...Бо спершу для "отих".
03.12.2015 рік (Київ)
[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2015
Світи моя зоренько ясна,
Дорогу мені освіти!
Така ти чарівна, прекрасна,
І дуже засмучена ти.
Як злеє натхнення одвічне,
Пливе крізь ріки та моря...
Шкода, що ти меланхолічна
І завжди сумная зоря...
[b]http://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2015
Ніч...Подаруй мені долю,
Не думати, що я сама,
Ніч...Відпусти ти на волю...
У вікнах таємна пітьма.
Ніч...Розмальовані фарби,
В чорний закохана ти,
Там, де вчорашнії мандри,
На службі у висоти.
Ти так далека від мене,
Наче і зовсім близька,
Не видно поле зелене,
Тільки трава та слизька.
...Ночі я буду співати,
Вірші свої розповім,
Тільки вона буде знати,
Тільки вона, наче грім.
Блискавка буде кружляти,
Світлая...В серці пітьма,
Ніченька буде лиш знати,
Що...я навіки сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2015
Колись про тебе також знімуть фільм
І говоритимуть, напевно, чемні люди…
Таких, як ти, ніколи вже не буде.
Але такі бувають на землі.
Колись про тебе заспівають пісню,
Складатимуть хорошії вірші,
Складатимуть вони, але не всі,
Читатимуть про тебе тії вісті.
Там буде добрим фільм, цікава казка,
Там будуть знаменитості пищать,
Всі будуть говорити, віршувать,
Якщо вони співають, добра ласка.
Ми бродимо печальні по землі,
І ми казали кораблям, як людям,
Таких, як ти, напевно вже не буде.
Колись про тебе також знімуть фільм…
Ми будемо старими, і на вісь
Сплітатимуть вінок із віршів гарних,
Прожив ти, зрозуміло, не задармо,
Зніматимуть про тебе фільм колись.
Лети душа, тобі ще сорок днів,
Дивись, такого більше вже не буде,
Дивись, як плачуть і страждають люди,
В своїх піснях народ до серця вів …
Пройдуть секунди, і хвилини, й роки,
Пройде надія та душа співа,
Я знаю, що в печалі не сама,
Всі плачуть…Ми без нього одинокі.
Лети душа, лети і процвітай,
Складай вірші, співай настане часом,
Колись наступить мить і ми всі разом…
Підем до тебе… Ти лиш почекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557967
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2015
Думаєш сказав - забув, е ні...
Злісні папарацці;
Записали все в блокнотик,
Видадуть в газету вранці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557775
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2015
Я не вірю! Ні не вірю.
Цього ніяк не може бути,
І я не можу це збагнути...
Від несподіванки дурію.
Не розумію, що збагнути?
Ти вчора був, тепер нема.
Німа стоїть твоя стіна,
Я хочу лише тебе чути.
Твої пісні - то моя мрія,
На них я виросла, жила;
Яка ж погана злая сила?
Забрати... Як тебе змогла?
І зараз я вмикаю ровер,
Від болі серця все жену,
Усе збагну! Ні не збагну.
Його нема і він загинув?
І як і всі, я не сама,
Шукаєм ми в очах любого,
Не буде більше вже такого...
Таких як ти, як ти нема.
...Співає серце, тихо значить,
Душа співає навпаки;
У кожного свої смаки;
Сумує мрія, вона плаче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Я в свої вірші вкладаю душу,
Це робити неодмінно мушу.
Бо якщо дурню будеш писати,
Будуть сипатись на тебе тільки мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2014
Уникайте люди дурнів,
Просто уникайте.
Толку то від них не буде,
Не буде так і знайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537832
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2014
Якщо ти вже людина - май совість!
Якщо людина, то благородно звучить.
Будеш хорошим - напишуть про тебе повість.
А не будуть казати, що від тебе чимось смердить.
Будуть тебе усюди шанувати,
Будуть про тебе добре говорить,
Не будуть слова погані казати,
А будуть у всьому годить.
А схочеш ворогів - буде багато.
Будуть об`їжджати, наче ти трамвай,
Якщо ти вже людина - то май совість,
Якщо ти вже людина - совість май!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2014
Ненавиджу усіх, ненавиджу нікого,
Від слів усіх моїх, здригається підлога.
На жаль і голос сів, і ніяк говорити,
Та й допомоги зараз ні в кого просити.
Залишились слова і довгі нарікання,
Неспокій у думках і вічнії повчання,
А щире співчуття тільки лиш у Бога,
Ненавиджу усіх й ненавиджу нікого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014
Я хочу до тебе. Віриш?
Бажання не оминути.
Чогось би зараз утнути...
Так мрію і ти не підеш.
Ніколи мене не покинеш.
Я серцем до тебе лину,
Тебе я теж не покину.
Я хочу до тебе. Віриш?
Сказав би мені. Ти можеш
Мене обійняти сміливо,
Мене обійняти мрійливо.
Ти також до мене хочеш?
Ті ночі, та страшна мука,
Яку терпіти, а сили
Де брати коханий, милий?
Ненавиджу слово "розлука".
Одна, і жорстокі ночі,
Лунає мій голос тихо,
Не прийдеш - настане лихо.
Я хочу до тебе! Хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2014
[b]Народився ти свинею,
із свинею жити будеш,
як свиня по-свинськи чудиш,
задовбав усіх брехнею.
Порпаєшся у багнюці,
весь непотріб полюбляєш,
своїм рилом всіх лякаєш,
та й не заздриш сам падлюці.
Всі зруйновані мости,
Ти - свиня й падлюка ти.[i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2014
[i]Буйним вітром повіє натхнення,
Я все по ночі буду чекати,
Добру мить, коли прийдеш до мене,
І тому я не можу вже спати.
Ти далеко, стоїш за країну,
Все я вірю, що ти повернешся,
Я без тебе в печалі загину,
Та й не буде вже битися серце.
Я чекаю...і всі сподівання,
Ті мої не минуть, я це знаю,
Хай навіки і дружба, й кохання,
Вірний подих наш не залишає.
Всі ті ціняться людські чесноти,
Гучний біль - то лише ворогам!
Світлу пісню на гарнії ноти
Буйний вітер наспівує нам.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2014
[i]Просто плачу, нема жалю,
І нічого вже не маю,
Я нічого вже не знаю,
Бо від тебе я тікаю.
Я тікаю, думки долі,
Та шкода, що не минеться,
Що печаль та зостається,
Ще не вчухли рани тої.
Моя радість, чом ти згасла?
Чому смуток так з’їдає,
Жаль мене не залишає,
Чую лиш негоди гасла.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2014
[i]Деградація лікарні давно вже почалася,
І якщо хвороба підла до вас підкрал́ася,
Не надійтеся на чудо, наші "добрі лікарі"
Закопають нас у землю, кляті лихварі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461302
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.11.2013
Мову поважай, негідник!
Ти на це зважай.
На чужій землі нахлібник.
Мову поважай.
Можеш вельми розмовляти
На будь-якій із мов,
Та не смій слова кидати
І ламати дров!
На Вкраїні своїй милій
Збираєш урожай.
Так шануй її єдину!
Мову поважай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461069
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2013
До кімнати донечки батько забігає,
Ще з порогу, сердешную, від душі вітає:
- Ох, дзвінок отримав я від твойого друга,
Просить він у мене твоє серце, твою руку.
Донька глянула на батька якось уж байдуже:
- З мамою не хочу розлучатися я дуже.
Батько каже: - Донечко, та Господь з тобою,
Ти свою матусечку можеш взять з собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460876
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.11.2013
О, моє серце, нащо плачеш?
Нащо щоночі мене будиш?
А рано-вранці тільки губиш.
Прикидуєшся, мов не знаєш
Ти моїх болей і печалей,
І, зовсім нічого не було,
Ти знай,нічого не забула...
Відповідай...та ти тікаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
[i]І це тільки на мить,
Та в моєму житті
Ти не з’явишся більше ніколи.
Моє серце горить,
Не обійми святі,
Бо зібрались всі тут не для цього.
Лише погляд один,
Відвела я його,
Та, мабуть, треба б було дивитись.
Ти назавжди пішов,
Я не знаю тебе,
цій же мрії не можна здійснитись.
Я не знаю тебе,
Я не знаю, хто ти,
Ти мене, зрозуміло, не знаєш.
Тільки бачу я сон,
Знов наснився мені,
А в ньому ти любить обіцяєш.
... Дивний спогад пройшов,
Ти з’явився в житті,
Та другая у мене є доля.
І це тільки на мить,
І обіймів святих,
Не отримаю від тебе ніколи...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Цвіт далекий щастя,
Світ мене відносить.
День мене, нарешті,
Полетіти просить.
Хочу відпустити
Всі свої сумління,
Щоби не упасти
На сухе каміння.
Я лечу і зорі
Руками зачіпаю.
Над веселим морем
Пісеньку співаю.
Чайки також плинуть
У моїй дорозі.
Все поволі гине
У сумній тривозі.
Бачу краєвиди,
Сонце посміхалось.
Воно, навіть зі мною
В полудень привіталось.
І, бачачи, що світ цей
Прекрасний і щасливий -
Я жити далі буду
Для тебе мій єдиний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012
Зелена травиця, пречистеє небо...
Моя Україно, як тебе люблю!
Мені ж то потрібно, мені дуже треба;
Співай же ти пісню тому солов’ю.
Про той чистий гай і чарівну діброву,
Про гори, лани і сумлінну ріку;
Забудем під пісню про зло і про горе
Забудем, лиш чувши пісню таку.
Згадаємо подвиги тих українців,
Що серце за тебе, мій краї віддали.
Згадаєм про воду холодну в криниці,
До тебе залежную волю тягли.
Згадаєм. Хай радощі вірою квітнуть,
Несуться, співають, не згаснуть вони.
Співай, а в майбутньому і наші діти
Співають тобі, як робили це ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385792
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.12.2012