Інна А.

Сторінки (1/39):  « 1»

Мене укриє свята Покрова…

В  душі  натянута  струна,
натянута  до  самого  кінця.
так  хочеться  вдихнути,  видихнути...Жаль
неможу.  Засіла  крепко,  якась  печаль.
Уже,  здається,  на  краю,  кінець...
не  встигла  я  з  коханим  під  вінець.
усе  навкруг  бурлить,
паморочиться  в  голові.
я  ж  можу  довго  ще  любить,
та  навкруги  обличчя  вже  нові.
І  страх,  і  паніка,  і  втрата...
Додому  хочу,  до  мама  й  тата.
Хочу  в  дитинство  безтурботне,
але  ж  воно  безповоротне...
Живу  чим  є,
сьогодні  так  як  вчора,
та  ти  не  мрій  -  це  не  твоє,
мене  укриє  -  свята  Покрова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


Тиша.

Поодинока  тиша  поселилась  у  душі,
не  розумію,  як  серце  витримує  цю  біль.
Сама  себе  вмовляю,  що  це  часи  скрутні.
Чому  така  вразлива?  Й  стріла  частіше  попадає  в  ціль.
невпинно  намагаючись  достукатись  до  щастя,
весь  час  на  перешкоді  щось  стоїть.
Я  ж  ненамагаюся  у  когось  його  вкрасти,
собі  свого  я  хочу  в  Бога  вимолить.
Правду  кажуть,  що  кохання  -  то  велика  сила,
з  коханим  поруч  і  біль  вже  не  така.
Спасибі,  Боже,  що  зі  мною  є  така  людина,
і  мрія  в  нвс  на  двох  одна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014


П'янка весна.

П'янка  весна,  пробуджує  природу,
вже  розцвітають  проліски  в  саду.
А  ти  все  бережеш  свою  свободу,
все  рідше  кажеш  :"Я  люблю".

Пташки  щоранку  весело  щебечуть,
стрункішають  берізки  вже  в  цвіту.
А  в  мене  серденько  тріпоче,
а  в  тебе  серце  ще  в  снігу.

Весняне  сонечко  тепліше  гріє,
весняні  зорі  золоті.
Ти  здійснюєш  для  мене  мої  мрії,
а  мені  потрібні  вчинки-  тільки  не  такі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014


Марія-заробітчанка.

В  одному  з  невеликих  міст  України
проживала  сирота  під  іменем  Марія.
Їх  з  бабусею  будиночок  був  схожий  на  руїни.
Жила  вона  важким  життям,  та  гріла  серце  їй  надія.

В  думках  та  мріях  була  вона  заможна  пані,
красиво  одягалася,  та  не  знала  слова  "ні".
Машину  мала,  й  прекраси  золоті  такі  бажані,
а  кавалери  всі  валялися  у  ніг  її.

Закінчивши  школу,  з  благословення  бабусі,
Марія  поїхала  шукати  кращого  життя.
Всю  дорогу  перебувала  в  нервовій  напрузі,
адже  навіть  не  мала  закордонного  паспорта.

Минали  дні,  минали  місяці,  роки,
Марія  стала  майже  італьянська  пані.
Щоправда  до  бабусі  на  похоронки,
не  появилася,  не  віддала  останню  шану.

Почала  забувати  українську  мову,
все  рідше  зустрічалась  з  нашими  людьми.
Марія  мала  дуже  гарну  вроду,
та  не  обзавелася  чоловіком  і  дітьми.

Все  гналася  вона  за  грішми,
одна  робота,  друга,  третя.
Автобусом  не  їхала,  ходила  пішки,
все  економила.  Кому  то  треба?

Одного  дня  на  чужих  вулицях  зустріла
українку,  яка  вже  їхала  додому.
Та  розказала,  що  в  неї  серце  все  зболіло,
за  дітьми,  чоловіком.  А  тут  нема  нікого.

Й  така  туга  Марію  взяла.
Вже  захотілося  додому,в  Україну.
Кому  вона  ті  гроші  заробляла?
Й  перед  бабусею  мала  важку  провину.

Мені  здається,  краще  бути  на  хлібу  й  воді,
але  ти  вдома,  ти  в  рідній  країні.
Тут  все  ж  знайдуться  люди,  не  залишать  у  біді.
та  помирають  вже  останніми  надії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013


Безкрилі мрії.

Душа  і  серце  розривається  на  клаптики,
від  простого,  проте  нездійсненного  бажання.
Вже  набридли  ці  життєві  графіки,
інколи  хочеться  простого  мовчання.

Простого  мовчання,  тихого  сну,
без  темного  марева  в  голові.
Дещо  із  пам'яті  ненароком  зітру,
а  дещо  я  все  ж  залишу  собі.

Залишу  собі  свої  мрії  безкрилі,
навряд  чи  вони  колись  полетять.
І  не  тому,  що  вони  в  мене  ліниві,
чи  я  їх  не  хочу  кудись  відпускать.

А  хочеться,  хочеться,  хочеться  тиші,
забутись,  заснути,  втекти  звідусіль...
Лиш  чути  тихенько  шкребочуться  миші,
і  щедро  на  рану  хтось  сипле  все  сіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013


Багатії.

У  перлах,  в  золоті,  у  діамантах,
все  копирсаються  багатії.
У  них  у  кожного  своя  є  правда.
Закриті  клуби,  яхти,  кораблі.

Для  них  межі  ні  вчому  не  існує,
У  них  повсюду  свої  "криші"  є.
"Великий  брат"  навколо  все  руйнує.
Прокуратура  ж  каже  :  "То  по  закону  є".

Але  задуматись,  хіба  ж  вони  щасливі?
Навкруги  наркотики  та  алкоголь.
Подружні  пари  одне  одному  зрадливі.
Та  вважають,  що  у  них  блакитна  кров.

Але  ж  не  народилися  вони  такими,
колись  були  звичайними  людьми.
Ось,  що  гроші  роблять  із  людини,
та  не  забируть  вони  з  собою  все  туди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013


Тридцять п'ять.

"У  тебе  перезаплутались  думки?"
"Ти  вже  незнаєш  в  котрий  бік  піти?"
Збігають  непомітно  вже  роки,
а  в  голові  кричить  знайомий  голос  :"Щось  уже  роби!"

Тобі  вже  тридцять  п'ять,  а  ти  одна.
Ти  нишком  споглядаєш  за  сусідськими  дітьми.
А  в  голові  блукає  думка  та  ж  сама:
"Була  б  в  мене  дитинка  хоч  одна..."

Ти  вже  змирилась  з  думкою  про  те,
що  не  зустрінеш  ти  свою  вже  половинку.
Та  ти  не  думай,  ти  забудь  про  все,
заглянь  собі  у  душу  на  хвилинку.

Хоча  навколо  безліч  кавалерів,
з  якими  ти  б  була  щаслива,
та  завжди  хтось  із  заздрісних  манерів
їм  розповість  яка  ти  є  "брехлива".

Багато  подруг  це  звичайно  добре,
але  не  треба  їм  усе  про  тебе  знати.
Вони  натягують  на  себе  все  що  модне,
і  вчать  тебе  кого  з  себе  вдавати.

Та  ти  на  себе  не  примірюй  чужі  ролі,
а  просто  будь  сама  собою.
невдовзі  ти  отримаєш  дарунок  долі,
а  смуток  і  печаль  знІме  як  рукою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013


Шалені думки…

Непереборна  лють  охоплює  тебе,
ти  з  відчаю  не  знаєш  що  робити.
Тобі  не  віриться,що  все  колись  мине,
у  ці  хвилини  ти  не  хочеш  жити.

Ти  на  хвилинку  зупини  думки  шалені,
подумай  ти  про  те,  що  не  один  (одна).
Не  можуть  бути  в  цьому  світі  всі  блаженні,
та  є  в  народі  істина  проста.

Нам  Бог  дає  випробувань  лиш  стільки,
наскільки  взмозі  ми  їх  перенести.
Душою  залишаємось  завжди  ми  вільні,
й  дає  Господь  нам  сили  все  це  знести.

Згадай  про  рідних  ти  своїх,  про  матір,
усі  ж  тобі  бажають  тільки  лиш  добра.
Забудь  про  все,  та  вимкни  в  голові  той  гамір,
який  шепоче  злісний  сатана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013


Я хочу жити.

Я  хочу  жити!  Хочу!
Дай  Боже  хоча  б  рік,  хоч  день,  годинку.
Дай  насміятися,  наплакатись  досхочу.
Дай  народити,  залишити  по  собі  хоч  кровинку.

Я  знаю,  мій  лік  обмежений.  Я  знаю!
Та  Господи  ,  прошу  хоч  трішки  часу,
дай  Боже,  хоч  один  грішок  владнаю,
перед  тим  як  свічкою  я  згасну.

Простіть,  пробачте  мене  ті,
кому  я  зле  зробила.
Помоліться  перед  Господом  "святі",
Інакше  я  не  вміла.  Я  так  як  вміла  жила...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013


Світанок.

Прокинулась  раненько  на  світанку,
ти  йдеш  в  зелене  полі  по  росі.
Там  ти  знайшла  давно  загублену  альтанку,
чомусь  спокійно  дуже  стало  на  душі.

Щебет  птахів  тебе  занурює  у  вічність,
вешневий  цвіт  -  окраса  цього  поля.
Ти  тут  побачила  природи  усю  плідність,
й  така  солодка  ця  тобі  здається  воля.

Схід  сонця  -  привабливий  й  далекий,
зникають  зорі  в  невідому  глибину.
Ось  прилетіли  здалечі  лелеки,
чекаємо  на  добру  новину.

Холодний  вітер  розвіває  твої  коси,
думки  окрилені  летять  у  висоту.
А  ти  запитуєш  сама  у  себ:"Хто  ти?"
Так  хочеш  ти  розбавити  минулу  темноту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013


"Між іншим"

В  безмежному  океані  людських  відношень
ми  невпинно  шукаємо  то  одне,  то  інше.
Вдивляємось  в  екран,  чекаємо  запрошень,
а  щось  важливе  не  замічаєм,  воно  для  нас  десь  "між  іншим".

Невід'ємне  відчуття  щастя  і  тривоги,
полонить  наші  душі,  обвиває  павутинням.
Для  нас  відкритті  не  одні  дороги,
та  ми  не  обмежені  тільки  терпінням.

У  щоденній  боротьбі  з  навколишнім  світом,
ми  забуваєм  про  людські  чесноти.
Ми  відчуваєм  себе  під  якимось  гнітом,
І  не  бачимо  хто  сидить  навпроти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2013


Змінити світ.

В  прийдешній  світ  приходять  ті,
що  можуть  трішки  щось  змінити.
Та  ні,  вони  не  є  святі,
та  добре  навчені  любити.
Проте  чомусь  у  всіх  у  нас,
думки  блукають  десь  далеко.
Живем  в  важкий,  в  проблемний  час,
душою  чистим  залишитися  нелегко.
Зневіра,  злість  та  грубість
охоплюють  людські  серця.
Чому  ж  не  можем  викинуть  цю  дурість,
й  очиститись  душою  у  Небесного  Творця.
Без  злих  думок,  без  заздрощів  та  люті,
коли  любов  у  серці,  а  в  душі  тепло.
Так  легше  жити,  й  будні  вже  не  будні.
І  трішки  змінювати  світ  своїм  добром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013


Слова.

На  смак  полинь  гірка,
так  як  і  слова.
Слова-  це  ж  є  вода,
що  між  людьми  потроху  протіка.

Слова  без  правди  це  нічого,
та  люди  наговорять  враз  такого,
не  пожаліють  слівця  злого,
твоє  несуть  в  зубах  не  знаючи  вже  свого.

Мовчання  -  золото,
краще  людського  колоту.
Тож  десь  можна  і  промовчати,
щоб  близьким  болю  не  завдавати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013


Я не поет.

Я  добре  знаю,  що  не  поет
до  поетеси  мені  далеко.
Не  раз  описую  портрет,
не  я,  не  рідні,  а  просто  дехто.
можливо  зрозуміють  і  не  всі,
що  я  сказать  хотіла.
Тут  не  звороти  мудрі,  а  слова  прості,
дай  Бог    щоб  хоть  одна  людина  зрозуміла.
Я  не  пишу  про  щось  глобальне,  
а  тільки  те  що  відчуваю.
Надіюсь  що  для  когось  хоть  повчальне,
ті  рідкісні  слова,  що  промовляю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013


Тремтіння.

Тремтіння.    Незвичне.  Ніжне.
я  відчуваю  запах  твого  тіла.
І  знову  почуття.  Одвічне.  Свіже.
Я  доторкнутися  тебе  не  сміла.

Я  десь  душою  відчуваю,
що  ти  мій  рідний,  ти  моє.
Всією  силою  чомусь  пручаюсь,
та  не  відпускаю  я  своє.

Боюсь  я  знову  обпектися,
боюсь  ,  що  зрадиш  ти,  покинеш.
Та  все  ж  серденько  отзовися,
в  коханні  вірнім  ти  одпочинеш.

Не  знаю  що  тобі  сказати
"Люблю,  і  ти  люби".
Щоб  всі  сумісні  наші  втрати
ми  вдвох  змогли  перемогти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013


Історія кохання.

Познайомились  вони  весною,
коли  все  тільки  розквітало.
Це  трапилося  над  рікою,
а  сонечко  лишень  вставало.
В  повітрі  щось  одразу  промайнуло,
таке  п'янке,  пахуче,  рідне.
Два  серденька  любов  здобули,
кохання  їхнє  виявилось  плідне.

Зростили  донечку  та  двох  синів,
вже  по  подвір'ї  бігають  онуки.
А  дід  лишень  на  скронях  посивів
в  бабусі  ті  ж  гладенькі  руки.

Прожили  так  вони  життя,
що  для  дітей  вони  взірець.
У  них  не  було  посуду  биття
вирішували  все  за  декілька  слівець.

Один  до  одного  тихенько  пригорнуться,
та  Богу  дякують  за  долю.
Серця  їх  одне  одному  і  зараз  отзовуться.
Напевно  це  і  є  людською  лебединою  любов'ю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Первісні люди.

Первісні  люди  ми  все  ще  у  душах,
назовні  радісні,  привітні,  щасливі.
Всередині  все  загинається  в  муках,
і  насправді  ми  дуже  вразливі.

Найкращий  захист  -  це  атака,
це  дуже  добре  знає  кожен.
А  коли  приходить  болюча  втрата,
тоді  ми  плачемось  :"О,  Боже!"

Людське  серце  -  це  камінь  вже,
ми  бачимо  злих  ворогів  усюди.
Та  кожен  свою  сім'ю  береже.
Ну  і  чим  ми  не  первісні  люди?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013


Аромат пелюстків троянд.

Мене  насторожує  цей  аромат...
...аромат  пелюстків  троянд.
В  голові  одразу  дзвінкий  набат,
а  у  серці  -  декілька  правд.

На  пелюстці  краплинка  роси,
солодкий  привкус  на  губах.
Мліє  серце  від  цієї  краси...
...життя  вимірюється  не  в  днях.

Життя  троянди  -  це  мить,
що  обривається  під  лезом  ножа.
Сьогодні  комусь  пощастить
і  доля  у  когось  схожа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013


Людська черствість.

Я  вкотре  дивуюсь  людській  черствості,
але  ж  ми  всі  покірні  смертності.

Рання  осінь.  Тепла  прохолода.
Лежить  на  лаві  незрозумілий  чоловік.
І  зовсім  не  бомжа  у  нього  врода,
та  все  ж  ніхто  не  гляне  в  його  бік.

Хвилина...  Дві...  Година...
Прохожі  лиш  висказують  свої  думки:
"Ну  ось,  напився  вже  скотина."
Тай  далі  тягнуть  свої  сумки.

Пройшли  два  кроки  і  забули,
що  там  на  лаві  чоловік.
Але  ж  якби  вони  збагнули,
що  могли  б  продовжити  йому  вік.

Ось  так  пів  дня  він  і  пролежав,
поки  хоч  хтось  не  схаменувся.
Та  вирок  долі  вже  від  цього  не  залежив,
він  за  поріг  вже  спотикнувся.

Як  виявилось  був  порядною  людиною
і  алкоголю  зовсім  не  вживав.
А  в  останні  миті  його  називали  "скотиною".
І  це  ще  один  гріх  на  людський  гріховний  привал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013


Я вишиваю майбутнє.

Я  вишиваю  на  канві  своє  майбутнє,
голка  з  ниткою  знаходить  дірочки  сама.
Я  вишию  його  казково-незабутнім,
і  тут  ніколи  не  буду  я  сама.
Повишиваю  все  яскравими  нитками,
тут  не  буде  мороку  й  пітьми.
Тут  щастя  та  удача  будуть  з  нами,
А  сонце  нам  :"Світи,  світи."
Я  вишию  будинок  гарний,
а  навкруги  чудові  квіти.
Щоби  родина  жила  разом  завжди,
і  бігали  навкруг  здорові  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013


Непотрібний подарунок.

В  бездумних  думках  я  вирушаю  десь  далеко,
крізь  дощі,  сніги  і  грози  я  лину  аж  до  хмар.
Вже  близько,  вже  відчуваю  ту  холодну  спеку,
Ще  мить  і  дістану  твій  чарівний  дар...

...Ти  вважаєш,  що  це  найкращий  подарунок,
бо  коштує  дорожче  звичайних  речей.
Це  не  велекий,  і  не  маленький,  і  взагалі  не  пакунок,
І  ніяк  не  торкнеться  він  моїх  плечей.

Ти  передарував  мені  все  що  можливо,
тепер  вже  перейшов  ти  на  зірки.
Але  ж  для  мене  це  зовсім  не  важливо,
я  ж  тільки  хочу  щоб  був  поруч  ти...

Та  все  ж  цікаво,  що  то  за  дарунок,
я  змогла,  долетіла,  доторкнулась  і...Впала.
Краще  б  таким  гарячим  був  твій  поцілунок,
А  може  я  тебе  й  не  знала,  не  знала,  не  знала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


Янгол-охоронець.

Я  відчуваю,  що  у  мене  на  плечі  
сидить  мій  янгол-охоронець.
Від  йде  зі  мною  по  житті
все  вилітаючи  з  невидимих  віконець.

Крилом  своїм  мене  він  закриває
від  темних  дір  у  цьому  світі.
І  в  мій  бокал-життя  все  доливає
та  дарує  райських  квітів.

Хоча  була  не  раз  вже  на  межі,
життя  все  підкидало  "подарунки".
Та  щоразу  в  будь-якій  біді
він  підтверджував  наші  "стосунки".

Та  ні,  не  бачу  я  його,
але  душою  й  серцем  відчуваю.
Ось  зараз,  простягнув  своє  крило
та  ангельським  теплом  все  огортає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013


Веселий день.

Місто.  Дощ.  Відлига.  Сніг.
Я  намагаюсь  проштовхнутись  у  метро.
Нараз  щось  капнуло  мені  на  ніс,
як  кажуть:"До  грошей,  буде  добро".
Сміюсь  сама  із  себе
на  диво  видався  прикольний  день.
то  телефон  забула  в  тебе,
то  з  дому  вийшла  без  грошей.
Спішила.  Сіла  не  у  ту  маршрутку.
Заснула.  Бо  не  виспалась  вночі.
Відкрила  очі.  Не  розумію  в  якому  я  закутку.
Та  ще  й  від  дому  загубила  я  ключі.
Звичайно  до  роботи  я  спізнилась,
Втиснули  штраф  мені  -  конкретний.
Перед  деректором  сльозами  я  залилась:
"Не  треба  штрафу.  Це  востаннє  вже.  Вчетверте."
Отак  пройшов  у  мене  день.
Тепер  іду  додому  та  незнаю,
чим  відчинити  маю  я  дверей,
напевно  знову  через  вікно  влізаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013


Рідні далі.

В  жовтневий  ранок
я  вийшла  на  подвір'я,
На  диво  ще  зелений  ганок,
а  в  далечі  ще  мерехтить  сузір'я.

Так  радісно,  так  легко  на  душі.
що  хочеться  співати.
Тут  в  нас  немає,  так  сказать  "Чужі",
тут  всі  свої,  і  в  кожній  хаті.

Та  ще  й  немає  шуму  й  пилу,
так  як  буває  в  місті.
Ми  жваво  проживаєм  кожну  днину,
а  не  сидимо  у  кріслі.

В  дитинстві  так  хотілося  втекти
і  від  роботи,  і  просто  звідси.
Тепер  ж  немає  часу  нам  прийти.
Немає  часу  хоч  присісти.

Повилітали  із  сільських  гніздець,
панами  з  міста  ми  вже  стали.
Та  ніщо  не  викоренить  із  сердець
Село,  поля  і  наші  рідні  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


Гроза.

Чисте  поле,  дощ,  гроза,
а  ти  стоїш  і  не  тікаєш.
Вже    по  ріллі  стіка  вода.
Чого  ти  хочеш  й  сама  не  знаєш.
Заблукала  ти  в  своїм  життю,
заплуталась  у  вчинках.
Ти  хочеш  розчинитись  в  каяттю.
Не  получається.  Яка  причина?
Не  розібралася  сама  в  собі,
невпевнена,  що  вже  готова.
Ти  намагалася  сховатись  у  юрбі,
та  поверталась  в  чисте  поле  знову.
"Простіть,  пробачте  всі  кому  зробила  зле,
бо  важко  жити  з  темними  думками."
Ти  понадіялась,  що  все  мине,
та  все  ж  слова  залишились  словами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013


Любов-страх-похмілля.

В  нерівній  боротьбі  любов  і  страх
породжують  свавілля.
Сьогодні  ти  читаєш  по  його  губах,
а  завтра  він  вже  гнеться  від  похмілля.
Ти  кидаєшся  з  кутка  в  куток
надієшся  на  краще.
А  може  це  останній  вже  ковток?
А  може  після  цього  він  вже  здасться?
Кричиш,  вмовляєш,  плачеш,  б'єшся.
Він  обіцяє,  що  це  все  кінець.
Та  знову  сила  волі  його  рветься.
І  ти  в  черговий  раз  жалкуєш,що  пішла  з  ним  під  вінець.
Отак  прожила  ти  своє  життя
небачивши  нічого  крім  похмілля.
Та  шкодА,  назад  немає  вороття.
А  скільки  ти  його  поїла  зіллям?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013


Матусю (дитячий)

Ой  матусю,нене,мамо
завжди  діткам  добре  з  Вами.
Ви  співали  колискову
пам'ятаєм  кожне  слово.
А  про  котика  і  мишку  
ту  цікаву  дуже  книжку,
нам  не  раз  її  читали
вечорами  забавляли.
Щось  тихенько  промовляли,
у  голівку  цілували.
Білий  ангел  пролітав
і  на  сон  благословляв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013


Різдво на порозі.

Вже  на  порозі  Різдво  Христове
і  стукає  у  шибку  ангелочок,
Щоб  не  забули  помолитись  Богу,
хоча  би  раз,хоча  б  разочок.
До  себе  нам  байдуже,  
тоді  про  рідних  ми  згадаймо.
А  може  їм  молитва  допоможе
і  Матір  Божа  опустить  на  них  сяйво.
Матері  за  дітей  своїх  моліться,
адже  сильнішої  молитви  вже  нема.
Щиро  душою  до  Бога  отозвітся
прийміть  хоч  трішечки  небесного  тепла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013


Пам'яті Ірини Сеник

Хоч  родичі  ми  з  вами  
проте  не  бачились  ніколи.
Я  насолоджувалась  вашими  віршами
ще  ходячи  до  школи.
Їх  перечитувала  декілька  разів,
напам'ять  їх  вивчала.
І  відчувала  холод  тих  країв
куди  вас  засилали.
Ви  так  любили  Україну,
що  за  свій  патріотизм
роки  провели  у  Сибіру.
Та  пережили  ви  той  фашизм.
Я  вашій  творчості  вклоняюсь
і  книги  ваші  бережу,
і  вкотре  у  рядки  вдивляюсь,
та  ви  вже  перетнули  ту  межу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012


Звезда

Засеяла  на  небе  звезда
появился  ребенок  на  свет.
И  никто  еще  не  знал  тогда
сколько  проживет  он  лет.
Вокруг  улыбки,радость,смех,
подарки  и  веселья.
И  только  маленький  лучик  с  небес
незаметно  опустил  сияние.
И  с  тем  сиянием  опустился
крылатый  ангел  малыша.
Он  так  к  нему  стремился  
долететь  из  далека.Но  не  судьба.
Внезапно  маленькое  сердце
перестало  бится.
Перед  ангелом  закрылась  дверца,
но  он  в  нее  стучится...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387200
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2012


Сон

В  ночном  небосводе
светило  небесное.
И  счастье  бы  вроде
такое  прелестное.
Но  тревожное  чувство
стучится  в  груди.
Случилось  как-будто...
Беги,беги...
А  что  же  со  мною
понять  не  могу.
Откуда  тревога?
Отчего  я  бегу?
Ведь  рядом  любимый
и  я  люблю.
Но  страх  неудержимый
и  я  дальше  бегу.
Бегу  в  неизвестность,
бегу  в  никуда.
Признаю  только  честность
и  не  прощу  никогда  зла.
Наконец-то  реальность,
наконец-то  прошло.
Хорошо  что  проснулась
от  души  отлягло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2012


Час спливає…

Неминуче  час  спливає,
неначе  річка  поміж  берегів.
Старенька  бабця  важко  вже  зітхає,
давно  не  бачила  вона  своїх  синів.
Лиш  зрідка  до  сусідів  зателефонують
запитають  чи  жива,здорова.Як?
І  далі  по  життю  собі  мандрують
забувши  вже  до  рідної  домівки  шлях.
Старенька  хатка  вже  перекосилась,
а  відремонтувать  нема  кому.
Забута  мати  від  самотності  втомилась,
й  сама  себе  запитує.  "Чому?"
"чому  не  пріїжджають  діти?"
Та  й  онуків  не  бачила  усіх.
А  так  хочеться  на  старості  хоч  трішки  втіхи,
побачити  разом  дітей  своїх.
І  молиться  за  них  щоночі  й  зранку,
щоб  Бог  їм  дарував  здоров'я  й  щастя.
І  може  одного  разу  на  світанку
дітей  своїх  побачити  їй  вдасться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012


Влада

Не  раз  так  на  душі  болить,
за  нас,та  за  державу.
Чому  вона  нас  так  гнобить?
Так  звана  наша  влада.
Навіщо  їх  там  так  багато
та  кожен  набиває  кишені.
Й  ніхто  не  допоможе  малому  брату,
який  вже  потопає  у  біді.
Всі  звикли  жити  сам  за  себе,
і  навіть  ті  що  мали  б  думати  про  нас.
Я  вкотре  впевнююсь-народу  їм  не  треба,
вони  з  всієї  України  зроблять  нижчий  клас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386928
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2012


Біль

Біль.Шалена  біль
серце  розриває.
Як  на  живу  рану  сіль
хтось  навмисно  посипає.
Говорять:"Час  лікує".
Та  це  неправда.
Зовсім  біль  він  не  блокує,
і  це  неначе  зрада.
Щодня  я  прокидаюся
з  великим  бажанням,
що  сьогодні  попрощаюся
зі  своїм  стражданням.
Та  я  обманюю
сама  себе,
відразу  згадую
...Тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012


Душа

Над  темным  лесом  погребенным
ярко  светится  звезда,
и  воздух  там  какой-то  тленный,
и  бродит  по  лесу  заблудшая  душа.
При  жызни  вроде  бы  была  счастлива,
а  после  смерти  никак  не  обретет  покой.
Она  любила,и  была  любимой,
но  не  была  она  сама  собой.
Обман  и  лицимерие,
сопровождали  ее  по  жизни.
Сначала  входила  людям  в  доверие,
а  потом  обманывала  их...трижды.
Но  существует  закон  "бумеранга",
все  зделанное  возвращается  к  нам.
И  вот  теперь  в  лесу  душа  одна  там.
А  не  лучше  бы  было  ходить  в  храм?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386594
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.12.2012


Запитання до долі.

Не  раз  задумуємось  ми:
"Чому  все  так,а  не  інакше?"
А  може  ми  б  по  другому  жили?
А  може  ми  могли  би  жити  краще?
Якби  колись  зробили  інший  вибір,
освіту  б  здобули  не  цю,а  іншу.
А  може  ми  б  поїхали  в  Сибір,
і  користь  принесли  б  суспільству  більшу.
А  щоб  було  б  якби  в  дитинстві
нас  мама  не  відвела  на  заняття,
якби  не  дала  нам  ті  крильця,
що  підтримують  в  душі  багаття.
У  всіх  у  нас  багато  запитань
до  нашого  життя,до  долі.
Та  ще  ніхто  не  отримав  тих  знань,
щоб  всім  це  розказати  в  слові.
Життя  іде  як  має  йти,
і  ми  не  можем  обманути  долю.
Не  можем  з  нашої  дороги  ми  зійти,
а  можем  виховати  в  собі  силу  й  волю.
щоб  гідно  перенести  негаразди,
щоб  не  зламатися  під  натиском  грошей.
Щоб  залишатися  порядними  назавжди,
й  з  повагою  відноситись  до  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2012


Маме

Мой  самый  близкий,родной  человек,
мамулечка  моя  родная.
Ты  мое  солнышко,ты  мой  свет,
ты  для  меня  святая.
Прости,за  все  переживания,
прости,за  резкие  слова.
Но  ты  же  видишь  мои  старанья,
но  я  ведь  доченька  твоя.
Как  мало  раз  я  говорила,
как  сильно  я  тебя  люблю.
Но  я  исправлюсь,у  меня  есть  силы,
я  покажу  тебе  любовь  свою.
Я  не  хочу  чтоб  ты  страдала,
я  буду  молится  за  тебя.
Чтоб  Боженька  тебя  защищала,
чтоб  ты  была  рядом  со  мною  всегда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386315
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 20.12.2012


Щастя

Так  хочеться  простого  щастя,
не  треба  ні  багатства,ні  машин.
І  ти  колись  мені  у  цьому  клявся
розмальовуючи  безлічі  картин.
Ні,не  хочу  більще  чути  обіцянок,
нічого  не  кажи,мовчи.
Ти  знаєш  в  мене  безліч  забаганок,
та  я  не  хочу  зайвої  краси.
Не  хочу  королівських  я  палаців,
не  хочу  на  курорти  кожний  рік.
Я  знаю  цінності  є  кращі,
а  не  тільки  матеріальний  бік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012


Наш мир

Наш  мир-предательство  и  ложь,
и  только  лишь  хватает  сил,
чтоб  пробежала  по  телу  дрожь
от  увиденых  могил.

Нет,ето  не  те  могилы
в  которых  хоронят  тела,
ето  когда-то  чистые  души  были,
а  теперь  внутри  у  них  зима.

Не  так  все  грустно  
ведь  все  жыви  и  здоровы,
но  вокруг  становится  тускло
от  людской  ненавести  и  злобы.

Все  куда-то  стремятся,
все  куда-то  бегут.
Друг  на  друга  злятся
и  в  беде  не  помогут.

Обвертка  красивая
и  говорят  ведь  сладко.
А  внутри  все  лживое
и  делают  капость  украдкой.

Почему  ети  чувства  
лелеют  ихни  сердца?
И  становится  очень  грустно,
а  по  щеке  бежит  слеза.

Люди!Оглянитесь!
Что  же  делаете  вы?
Люди!Посмотрите!
Ведь  вокруг  ворохи  лжи.

Неужели  так  сложно
сказать:"Спасибо","Прости"?
Хоть  чуть-чуть,хоть  немножко
душой  к  небу  взойти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2012