| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Довго думали,гадали
Як, кого обрати
Двоє дурнів висували
себе в кандидати.
За кого голосувати
Постало питання,
Для людей от було
Надскладне завдання.
Лиш два кандидати,
А таки обрали,
Лосю тому керувати
Державою сказали.
Уже третій рік керує,
Та і то без толку,
Усім радить, пропонує
Як вибрати "йолку".
Швидко свого опонента
Посадив за ґрати,
Щоб на місце президента
Не міг посягати.
І живе ота країна,
Тихо плаче в жменю,
Бо не встиг ще отой лось
Набити кишеню.
Та якби одну кишеню,
А то їх багато,
Бо ще мусить покривати
Дружків-депутатів.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401681
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.02.2013
Є багато тих з ким можна говорити,
Та мало тих з ким можна помовчати,
Багато тих з ким можна переспати,
Та мало тих, що хочеться кохати.
Багато тих з ким хочеться гуляти,
І можна в даль кудись піти,
Та мало тих, що будеш пам'ятати,
Коли підеш в далекії світи,
Багато тих, з ким можна просто жити,
Весело гуляти цілий день,
З’їсти торт і кавою запити,
І заспівати улюблених пісень.
Мало тих, що можна все віддати,
Всю біль перенести заради них,
Переживаючи звісточки чекати,
Допоки звук останній ще не стих.
І доки буде твоє серце жити,
Доти буде твердо пам'ятати:
Є багато тих з ким можна говорити,
Та мало тих з ким можна помовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394940
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2013
Усі говорять про велику волю,
Отриману у спадок від дідів,
Та всі мовчать про лиху недолю,
Подаровану «букетиком» синів.
Ми утопили душу у печалі,
Покірно ждем холодних злих ночей,
Хоч кличуть нас в майбутні далі,
Яскраві іскри Шевченкових очей.
Ми мовчимо, бо мусимо мовчати,
У плетиві жорстоких і похмурих днів,
Ми боїмось, ми боїмось повстати,
За волю українських рідних слів.
Багато хитрих і безжальних змов,
Здолати ми би не змогли,
Бо ми свою козацьку кров,
Російським брудом залили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388574
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.12.2012
Рідна мати моя, Україно,
Ти вмирала і знову жила,
Хоч не раз плювали у спину,
Бо ти спереду завжди ішла.
По нерівній, тернистій дорозі,
Ти ступала, хоч ноги в крові,
І піднятись бувало невзмозі,
Та ми йшли помагати тобі.
Коли ляхи тебе дожирали,
Відважно ішли у двобій козаки,
Бились, волю для тебе шукали,
Щоб ми не були жебраки.
Коли Москва полином напувала,
Хотіла забрати душу твою,
Емським указом роти закривала,
Ми йшли боронити землю свою.
Коли комуністи тебе роздирали,
Брати за волю життя віддали,
Щоб вільну державу ми мали,
У тюрмах холодних гнили.
Коли загинув батько Чорновіл,
Помер не з Божої руки,
Сміявся кожен русофіл,
Кому Україну берегти?
А ти цвітеш, хоч в’яне цвіт,
Нема кому тебе полити.
Та вірю я, мільйони літ,
Моя Вкраїна буде жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388560
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.12.2012