| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
В мае в ботсаду на лавочке,
Магнолии где сладкий аромат,
Влюбленная сидела парочка,
Рассвет встречала и седой закат.
Глядели в даль они,
Смотрели в никуда,
Холодных звёзд огни,
В глазах их - счастья сад.
Два красных лепестка магнолии,
Под тихий и спокойный сердца стук,
На крыльях ветра, отдохнувших с осени,
Упали на ладошки тёплых рук.
Луч солнца на закате
Лепестки ласкает.
И золотые капли
Здесь в воздухе витают.
Влюбленные сидят, не замечая времени,
Которое бежит куда-то, не смотря назад.
Что будет где-то там потом? Неведомо.
Ну а пока май, лавочка, ботсад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422345
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2013
Просто потеплішало - і здається вже весна
хочеться відкрити вікна й двері
і впустити тополиннопухові заметелі
і слухати музику спеки
і вдихати її запахи:
аромат розжареного асфальту
і нагрітих авто
аромат листя, що заварюється в киплячому повітрі -
такий собі трав'яний чай,
що заспокоює
запах свіжопофарбованих лавочок в парках
з написами "Обережно пофарбовано!",
які неможливо потім розлучити з фарбою,
але які швидко тануть під лагідними дотиками літньої грози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398049
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 04.02.2013
Зловіщий блиск моїх очей
І присмак на вустах сарказму.
Не сплю вже декілька ночей
До тебе чую лиш відразу.
Тебе не знаю я. Ти образ мій.
І твої очі - може, карі чи зелені,
І дотик рук твоїх такий знайомий
І водночас якийсь такий далекий.
Ти мій бажаний гість. І водночас нежданний.
Чи, може, прийде мить - розтануть почуття,
І в час, коли навколо зацвітуть каштани
Мій сум впаде назавжди в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2013
HCl + H2O, вода і сіль.
Вода - то час, а сіль - то біль.
Стихія океан,
В душі бушує ураган -
розчин з почуттів, емоцій, спогадів.
Хтось кине в нього
каталізатор слово,
окислиться, закипить, зреагує -
готово! -
Вибухова суміш - сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Як хочеться взяти яхту
І поплисти в відкрите море,
Там де хвилі, мов гори,
І безмежжя, куди не глянь...
Може, зустріну дельфінів,
Спитаю, як їм живеться.
І навколо - синь: небо синє, море синє,
І мені здається,
Що я в синьому коконі,
Я - ніби маленька планета,
А все інше - Всесвіт...
І мені стане так затишно!
Навіть думати не буду про небезпеку,
І мені все одно,
Що на мене потім чекає,
На які землі доведеться ступити.
Хто не ризикує, той нічого не має.
Сміливі завжди щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Дивлюсь я на морозний захід сонця.
Все небо там палає, мов в вогні.
В кімнаті привідкрию я віконце
І вітер запрошу гостить в мій дім.
Заварю собі я чашку чаю,
Ввімкну на ноутбуці якийсь фільм,
Поряд книжку покладу і почитаю,
Простирадлом огорну таємний біль.
Мої думки чомусь у космос рвуться,
Вже, певно, тісно їм на цій землі,
І швидше за ракету ввись несуться,
А погляд мій блукає у теплі.
Я куплю флуоресцентну фарбу,
І на стелі пензликом тонким
Намалюю зорі, намалюю хмари
І комету з хвостиком ясним.
Вимкну світло і закрию штори,
Ляжу я на ліжко, ніби на траву.
Буду милуватись небом рукотворним,
Може, ще й ці зорі … оживуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Холодні руки, зимний вечір,
І зуб на зуб не попадає.
Накинеш шарф собі на плечі,
І йдеш собі, куди - не знаєш.
Проходиш повз палкі вітрини,
Купуєш скляночку глінтвейну,
Вдихаєш аромат родинний -
І вже відразу стає тепло.
І заколисує тебе умить
Мускат, гвоздика, кардамон, кориця,
І думка роєм вже кудись летить -
Летить туди, де завше добре спиться,
Куди завжди спішим на крилах,
І де знайомий кожен міліметр,
До того, розлучитись з ким несила...
Ти йдеш й лоскоче тобі шию светр.
Ідеш-бредеш, п'янкий від тиші,
Смітник шукаєш - викинути склянку,
В думках твоїх - ці алкогольні вірші
І післясмак глінтвейну фамільярний.
Твій мозок колихає, мов на хвилях,
Замість сніжинок з неба летять фрукти.
Це що вино тебе ось так сп'янило?
Ех, може бути, може бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389428
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2013
Салют гримить –
Ось Новий Рік прийшов.
Ця мить
така нам дорога;
Але скінчилось шоу,
вертаєшся додому,
в руці – бокал,
ти дивишся в екран;
Цей час настав.
Але…
одне але:
і знов диван,
і знов ти сам;
Вина терпкий післясмак.
Так,
це не твоя вина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389228
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.01.2013
Міста, авто, дороги, хмарочоси,
А з неба сипле, сипле, сипле сніг.
Летять сніжинки, наче срібні оси,
Людей вкривають з голови до ніг.
Замість отрути щастям вони жалять,
І замість болю - радощі і сміх.
Немов на ніжних арфах вони грають
І тихо сплять на полотні доріг.
Зима, з дерев ти замки робиш,
Вкриваєш флером діамантовим шибки,
Навшпиньках до дітей у гості ходиш,
А з рік - дзеркала робиш ти тонкі.
Трамвай старенький тихо прогуркоче
По рельсах схолоднілих новорічний звук.
Запропонує доброзичливо: "Ти хочеш?
Я з вітерцем тебе додому довезу!"
І усміхається салютом людям небо,
Сміється й місяць сяйвом на вустах,
На Новий Рік всім побажати треба:
"Хай щастя принесе на крилах синій птах!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389213
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.01.2013
Так, ніби на ескізі білосніжному
Писати аквареллю почали,
На сивому, скляному снігові
Підсніжники враз ніжно зацвіли.
Де ж той художник, що рукою вмілою
Ахроматичну Зиму враз зробив
Весною, живописною, вродливою,
Із зачіскою із рудих вітрів?
А в небі з фарбами в руках
Весна гойдається щасливо.
Тут буде дощ - і синій птах
Несе туди на крилах зливу;
Тут виросте трава і зацвітуть сади -
Смарагди миттю сипляться на землю.
Торкнулись снігу - сніг замів сліди,
І все зробилося кругом зелене.
Рубінами на смарагдовім тлі
Пелюстки запалали від роси вологі...
Ось так Весна, як уві сні
Малює неземну свою трилогію.
І березень минув, і квітень, й травень грізний.
Залишився на полотні останній штрих.
Художниця-Весна вже миттю ставить підпис
І Літу передасть свою майстерню тиху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388957
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.12.2012