Влад Крок

Сторінки (1/7):  « 1»

Исход

Луна  всходила  
                                       Рисуя  тени
Для  длинной  ночи.

Всё  затихало
                                       В  сонливой  лени
Не  чая  мочи.

Дневное  буйство
                                       Весенней  краски
Теперь  поблекло.

Всё  стало  серо  -
                                       И  в  чёрной  маске
Танцует  пекло.

Судьба  бродила
                                       Жахаясь  тени
И  танца  хода.

Она  искала
                                       Начал  Колени
И  миг  Исхода.

Надежды  тщетны  -
                                       В  подлунном  мире
Не  всё  возможно.

Луна  всходила  
                                       При  смертной  лире...  
За  жизнь...
                                       Тревожно...

22.10.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573971
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.04.2015


Покой

Жизни  свойственна  ложь.
Правдив  вечный  покой.
Ты  меня  не  тревожь,
Ты  меня  успокой.

Ты  меня  не  тревожь  
В  пору  ранней  весны,
Когда  светлая  ложь
Входит  в  чистые  сны.

Ты  меня  успокой,  
Когда  осень  придёт,
И  с  Хероном,  рекой,
Жизнь  к  Аиду  уйдёт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430502
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2013


Устремление

Как  тянет  к  телу  прикоснуться...
Как  тянет  волосы  ласкать...
Сойтись  вдвоём.  
Не  обмануться.
И  одиночества  не  знать.

Как  тянет  тело  приголубить...
Как  тянет  голову  прижать...
Сойтись  в  любви.  
И  будь  что  будет.
И  счастье    на  двоих  познать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430496
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2013


Відлуння

В  минуле  дівчисько  моє  повернулось.
В  минулому  щастя  зосталось  навік.
Надія  від  мене  давно  відвернулась,
Зоставивши  білу  метіль  на  чолі.

Майбутнє  помстилось  мені  за  минуле.
Кохана  відмовилась  від  майбуття.

Та  інколи  лине  далеке  відлуння
Омріяних  днів  з  молодого  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013


Злітає птах

Злітає  птах...
Та  це  йому  навіщо?
Що  в  небі  тім?
Принади  там  які?
Там  купа  хмар.
Там  дикий  вітер  свище.
Безмежна  вись.
І  не  злетіти  вище…
Та  птах  зліта,
Хоч  крильця  і  слабкі.

Злітає  птах...  
У  небо  поглядає.
Земля  внизу.
На  дереві  сім’я:
Хто  на  гілках,
А  хто  проміж  ширяє.
Все  як  завжди.
Так  і  життя  минає…
Та  птах  зліта,
Бо  в  нього  ціль  своя.

Злітає  птах...
Щебече  щось  в  екстазі.
Він  в  вишині.
До  хмарів  достає.
Там  вітер  дме
Надмірно  і  показно.
Сльозу  з  очей
Він  видува  одразу…
́Та  птах  зліта…
Бажання  волі  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430077
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2013


Туга

Помий  мене  у  довгу  ніч,
Як  це  робила  моя  мати.
А  після  цього,  вклавши  спати,
Ти  помолись  –  то  певна  річ.
Ти  помолись,  поки  ще  є
Бажання  жити  в  іншій  долі,
Поки  зостались  краплі  волі  
Розкрити  серденько  своє.
Ти  помолись  за  ті  гріхи,  
Що  я  накоїв  у  бажаннях,
За  те,  за  зраджене  кохання  –
До  нього  був  завжди  глухим.

Помий  мене  у  довгу  ніч,
Ляж  біля  мене  спочивати,
І  можеш  тихо  заспівати
Про  козаків,  та  їхню  січ.
До  мого  серця  пригорнись.
Послухай  –  як  же  воно  б’ється,
Немовби  радісно  сміється…
Так  билося  воно  й  колись.

Помий  мене  у  довгу  ніч,
Як  це  робила  моя  мати.
На  неї  марно  сподіватись...
Нема  матусі  –  в  цьому  річ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Останній політ

Злітає  птах  поволі  над  полями,
Вдивляючись  в  небесну  далечінь.
Щось  пролягло  таємне  між  очами
На  білому  пташиному  чолі.

Злітає  птах  не  відаючи  втоми,
Вже  тільки  крапка  в  небі  маячить.
Не  знає  він    -  це  лиш  Творцю  відомо  -
Коли  і  де  прийдеться  опочіть.

А  птах  злітає.  Вище.  Вище.  Вище.
Уже  й  не  видно  зовсім  із  Землі.
І  тільки  вітер  між  стернею  свище,
Співаючи  жалобну  на  політ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013