| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Кричить душа, тремтить свідомість
Розум мовчить, довкола невідомість
Лиш серце кам»яне щемить
Ще б»ється, скніє, ще болить…
Густим туманом тіло оповило
Надворі ніч і мов в могилі….
Руками глину розгрібаєш…
Що буде далі ти не знаєш
Навіщо нам дане життя нікчемне
Непередбачуване, потаємне
Сіра буденність, чорні злидні
А ми – лиш вівці, та ще й блудні
Йдемо отарою… куди женуть…
Життя не маємо, не знаєм суть
Чому мовчиш, пливеш за течією????
Живеш в страху та «ахінеї»
Поглянь довкола – ми ж не «бидло»
А нас женуть… ще не набридло?!
І кожен має десь надію…
І не здійснену, світлу мрію
Кожен із нас змінити може час
Ще промінь світла не загас
Від натовпу у сторону зійди
Подай свій голос, все зміни
І мчи вперед, лиш до мети
Можливо сонце знов засяє
І люд з «кайданів» повиймає
І посміхнеться мирне небо
А більш нічого і не треба
Завжди змінити можна час
Ще промінь України не загас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Вже стільки часу промайнуло….
А я тебе ще не забула…
Пригадую – гаряче, палке літо
А ти на тому кінці світу
Ти був зі мною, та не зовсім мій
Ти мені світ відкрив…. Та був той світ чужий…
Ти дарував мені кохання.
Та я не бачила бажання…
А я тебе не відчувала…
Сама не знала…що бажала…
Гралась з тобою, потім захопилась
Так трапилось, що згодом- я сама лишилась
Цікаво… де ти??? Як живеш??
Про мене згадуєш, чи просто йдеш…
Чи ти ще з нею??? Чим живеш?!
Вираз обличчя смутно пам»ятаю…
Та лиш згадаю- серце калатає
Вже промайнуло років сім…
А ти для мене був один…
Ти слід на серці залишив…
Незнані досі почуття відкрив
Так легко й гарно нам було
Та час минув, і все пройшло
Ми не зустрінемось ніколи
І розійшлись немов «убогі»
Без слів пустих, без лишніх фраз
Просто настав нестерпний час
Ти ревнував… а я сміялась…
Ти жінку мав…а я не знала…
Сам не один, від мене ж вірність вимагав
А час пройшов, і розійшлись дороги
Не обійшлось без по сторонніх допомоги…
Та що жаліти… склалось так життя…
Давно не мій…. Я знову не твоя….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2013
Прошу – відпусти…..
Не тримай мене поруч….
Не звони…. Не пиши…. Не шукай…
Не дивись мені пильно так в очі
Якби ти знав – чого ти хочеш
Ти мені радість та біль одночасно даруєш
І серце горить…. Ти чуєш… не чуєш…
І рана жевріє, так томно тліє…
І розум тремтить від незнання
А тіло земне, йому лиш бажання
А очі шалені… горять та палають
Жіночі руки, мов востаннє обіймають
Тремтять вуста та щось шепочуть
Блакитні очі жити хочуть
Але лиш мить – і все зникає…
Лиш спогад щастя серце крає…
У залі очікувань більше не буду сидіти
Набридло з іншими тебе ділити
Тебе не буду більше чекати
Я хочу творити й життя пізнавати
Йти стрімко вперед до мети
Тебе полишити та впевнено мчати
Мене тобі більше не наздогнати
Давно ти мене розміняв….
На безліч жінок…. На массу бажань…
Чому ж повертаєшся, мов бумеранг?!
Шукай своє щастя – деінде в устах
В очах не моїх: а в карих, зелених…
В обіймах чужих, не таких вже шалених
Цілуй вуста гарячі та п»янкі…
Шукай серця: нестримні, боязкі…
Без тебе хочу по життю іти
Можливо буду сумувати…..
Але минуле не потрібно доганяти….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2013
Що таке кохання????
Нестримні й світлі поривання
Цілунки ніжності й бажання
Палке привіт, палке прощання
І крик душі…і серця стук шалений…
А він такий чарівний й незбагнений
Вона- гаряча… невблаганна
І кожен раз – немов востаннє…
Та вічного нічого не буває
Кохання- любі, теж вмирає
А час летить і все минає
А що було- того не має
Притихло серце, спить душа
Вона давно уже не та…
Застигші бажання, цілунки буденні
Довкола лиш будні- чорні й злиденні
Померло кохання, не довго жило….
Щоденне життя усе підмело…
Одноманітна сіра маса…
Кольорів картинка погасла….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Ти моя рідненька кровинка
Невже ти моя половинка
Так солодко з тобою прокидатись
Так хочеться постійно посміхатись
Лише тобою мрію жити
Лише тебе єдиного любити
Лиш поруч з тобою прощати й бажати
Лиш поруч з тобою страждати й кохати
І жити для тебе – для тебе бажати….
І лише для тебе серце віддати
Тебе єдиного буду любити.
Я згідна з «гаремом» тебе розділити
Я знаю покинеш ти «блуд»…
Розійдеться грім,
Земля закричить від страждання
Буря страшна пролетить
Але лиш на мить….
А далі лише кохання…..
Ми побудуємо рай на скилетах та склепах старих почуттів
Ми – будемо разом, як ти і хотів
Ніколи я не знала сильних почуттів…
Та ти, лиш ти – єдиний все змінив.
Моє життя - в твоїх руках
Я не відчую більше страх
Коли з тобою, я не відчуваю болю
Від щирого серця пишу я для тебе
Лишень з життя мого на місяць не зникай
Про себе звісточку подай
Бо час без тебе довго плине
Я знаю точно – ти єдиний……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
Ти – Діва свята непорочно-шалена
Ти Бога донька і Христа наречена
Червона та чорна, сумна та весела
Ти – сонце осіннє, що стелить постелі
Ти- ніжність весняна, зимовий мороз
Ти- квітка кохання, ти – зірка незнання
Ти – зірка остання, хмарина життя
Не хочу!!!!!!! Не хочу….іти в забуття
Забутись, не знати, прийти, покохати…
Для нього, лиш чуєш… для нього лунати
І жити з тобою, з тобою лягати
Заснути без болю, без болю вставати
Лишити бажання… тваринне життя
Знайти й полюбити одвічне буття
Стояти, молити, простити, піти…
Навіки ти линеш в моїм забутті
Навіки живеш, навіки вмираєш
Мене, лиш мене…ти сонце чекаєш
Ти мною живеш, лиш мною існуєш
Моє лише сонце ти з віддалі чуєш
Моє лиш кохання…. Ти любиш…ти любиш…
Ти сонце останнє покинутих мрій
Ти- місяць кохання, ти мій оберіг
Ти зорі, ти гори…для мене даруєш
Мені лиш єдиній… ти чуєш!!!!
Ріка- два береги тримає…
Довкола лиш небо… лиш небо безкрає
Ти з права я з ліва….і дощ накрапає
Ми різні з тобою…і різне життя
А я так на віки кохаю буття
Ти чуєш??? На віки!!!!!
Ми будем любити, ми будемо жити…
Кохати… не знати…на завжди піти…
Ти мариш…летиш… до мети, до мети
Тобі мене більше не наздогнати
І мрії мої не наздогнати
Волосся моє вже не піде до тебе
І руки мої не зайдуть до твоїх
Вуста ще гарячі, а серце ще плаче
Горить, шаленіє, ще тліє…не тліє…
Погас вогонь мого кохання
Лишилась лиш імла не знання
Принишкло сонце, вітер спить
І прийде знову щастя мить
І слова два вірних у морі розлуки
І ніжності крик…і в серці кохання
І подиху свіжість у морі незнання
Ми різні…ми інші…
Давно не такі
Не маємо долі, не знаєм журби
Не знаємо щастя, не знаєм кохання
Не бачимо сонця і ніжного рання
Не чуємо слів…німі від не знання
І лине лиш дзвін… у соборі вінчання
Ти іншу кохаєш…з іншим і я…
А я так нестримно хочу життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
Я хочу прокинутись знову
В обіймах твоїх шалених
Відчути тепло твого тіла
Лиш тільки тебе я хотіла
З тобою лягала, вставала тобою
Твоє лише сонце здаля я чекала
Де ж не скінченні подарунки
Помах руки, твої дарунки
І серця крик, душі тремтіння
Твоє бажане й тихе тління
І дотик губ гарячих немов жар
В душі відчутна лиш печаль
Ясні, блакитні, світлі очі
Навпроти дивляться, вуста шепочуть
Біле волосся, немов сніг
Ти вже не вийдеш на поріг
Ми не зустрінемось ніколи
Лиш мрія десь у міжвіковї
Лине до тебе навпростець
Коханню вже прийшов кінець
Між нами відстань нездоланна
Твоя дружина, бажана й неждана
Живеш подвійним ти життям
Стосунки наші, мов «бедлам»
Прийде той час
І ти не раз мене згадаєш
Дружину маєш, а мене ти не втримаєш
Тепло долонь твоїх я досі відчуваю
Та за брехню тебе я не прощаю
Згадай всі ніжні ті хвилини
Думко мої до тебе швидко плинуть
Та час пройшов, змінилося життя
В минуле вже не має вороття
Летять години, дні, хвилини
А пісня наша досі лине
Десь б’ються в унісон закохані серця
А ти помчав із Рівного у забуття……..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Так трапилось, зустрілися з тобою
А що було того не повернеш
Вже загубився номер телефону
В минулому вже «милої» прокльони
Пригадую той світлий час
Ще промінь світла не погас
В душі жевріє світла мрія
З тобою бути лиш надія
Жити разом, разом піти
Та як дійти до світлої мети
Життя трампліни нездоланні
Пороги долі не ясні
А почуття майже німі
І чути лиш чиїсь зізнання
Та не твої це намагання
Нехай усе , що в нас було
Зігріє милої тепло
Живи, як маєш змогу жити
Я знаю – будеш ти тужити
Так трапилось – ми по-різну існуєм
І слів кохання більше не почуєм
Ти маєш іншу, з іншим я
Чому так склалося життя
Чому нас доля розділила
І світлим сонцем не зігріла
Ти у Хмельницькому живеш
Мене уже не віднайдеш
Я залишилась осторонь твого життя
А мрії вже пішли у забуття
Ми по шляху по-різному ідем
А що було – того не повернем
Блакитні очі – наче океан
Довкола вже густий туман
І ясне сонце вже не гріє
Та в серці є іще надія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Жизнь – непредсказуемая вещь…
Сегодня ты король – а завтра ты исчез
Сегодня есть – а завтра нет…
А как понять, что за секрет?
Как удержатся на плаву?
Ведь топят… и идєш ко дну
Глотаєш воздух, хоть на миг…
Еще хоть чуточку пожить…
Поток воды сильнее твоих сил
И ты выходиш из последних жыл
Когда же будет все иначе?
И как решыть эту задачу?
Почему по жизни не везет?
Ведь ты совсем не идиот
Затянулась чорная дорожка
Нет просвета и в окошке
Когда закончитса борьба?
И улыбнетса госпожа судьба
Протянет руку, подбодрит
Как милый доктор Айболит
Когда-нибуть и у тебя
Начнетса белая дорожка
Ты потерпи милок чуть-чуть
Тогда начнетса светлый путь
И в прошлом будут розочарования
А в настоящем только ожыдания
Засветит солнце – ярко-ярко..
И жизнь придет к тебе с подарком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407661
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2013
Забудуться образи…
І швидко час мине
І всі слова легкі та фрази
В твоєму серці збереже
А що було – того не має
Десь привид вічності блукає
І ми дорослі – все не те..
А у душі вже сніг іде…
Думки змінились, стало сумно
І розуму моєму важко й дурно
Свідомість плаче, серце ниє
Життя моє не мчить, а скніє
Усе змінилось і не знаю
Чи то живу, чи доживаю…
Чи так, мов вітер волочусь
Бо не радію й не сміюсь…
*****
Бентежні мрії, сподівання…
Життя сюрпризи та зітхання
І серця крик, душі тремтіння
І ніжне, лагідне видіння…
Усе змінилось докорінно…
І час помчав чомусь нестримно
Чому не так пішло життя?????
І мрії прагнуть забуття
І зникло Все в пітьмі незнання
І серця світлі сподівання….
І крик душі, життя, кохання…
Усе пішло у забуття…
Лишилась лиш імла буття…
02.08.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Шалений темп життя набрало
І ти повзеш куди попало
Сьогодні сонце, завтра дощ
А далі буде смачний борщ
Ти не встигаєш, йдеш, біжиш
Ти не живеш, а просто мчиш
А що чекать того не знаєш
І думку вірну десь шукаєш
Колись мовчиш, колись кричиш
Хвилину дихаєш і далі мчиш
Куди ж іде твоє життя?
Чого ти хочеш від буття?
Де мрії, світлі поривання
І крикк душі, земні бажання
Де світлі й легкі почуття?
Куди ж ти мчиш моє життя?
Чому мовчиш, а ти скажи!!!
Ти тихо десь собі шепочеш…
Хіба ж ти знаєш, що ти хочеш
Моя примхливая дитино
Не плач, прошу, в лиху годину
Ти заспокойся, не сумуй
Забуть про спокій та пануй
Пануй – сьогодні, завтра, вже
Нехай ріка тебе несе
І легким помахом руки
Відкриєш те, що не знайти
А на порогах й берегах
Блукаю я в чиїхось снах
Знайдеш фундамент всіх основ
Тобі засвітить сонце знов
Букети квітів, гради сліз
Лунає муза десь на біс
А ти на віки вже не ти
А скільки горя та біди
Усе ти бачиш, все ти знаєш
Уже комусь когось прощаєш
Повільно йдеш, вже не біжиш
Ти бачиш спокій та лежиш
Мені так добре, легко й просто
Прощай «коханая коросто»
В моїй душі ти більше не свербиш!!!!!!!!!
Тебе нема, ти просто спиш….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Білі лебеді летіли
Душу холодом зігріли
Білі лебеді – життя
Чорні це – журба, журба
У воді вони кохались
Та із чорного знущались
Не такий ти, ти не наш
І не йди у наш плац
Не літай поруч із нами
Не кохай, люби востаннє
Не приходь до нас у гурт
Полиши ти цей абсурд!
Білі лебеді летіли…
А чорнявого лишили…
Не такий він, не такий
Він німий, глухий, чужий
Сплюндрували, залишили
Лиш вони кохання вбили
І пішов він від життя
І не має вороття
І забрав своє кохання
У душі вже сніг прощання
А у серці рана тліє
Ще жевріє, хтось радіє
Ти сумуєш та кричиш
А вони підуть на біс
Вони підуть, тебе забудуть
Іще знайдуть, іще здобудуть
Знущання, що колись давали
Кохання, що колись вбивали
І буде суд – настане каяття
Цим лебедям не має вороття
Нема прощення для незнання
Світить сонце – сонце раннє
Вечір бродить, гасне зірка
В голові твоїй вечірка
І вогонь вже не пече
І печаль журбу несе
Кличе, манить, шаленіє
І кохання знов жевріє
А лебеді чорні та білі
Гуляють тепер на весіллі
Співають, танцюють, гудуть
Та чорного лише не чуть
Цькували, гнобили, лишили
Накинули сітку та полетіли
Не взяли у танок малюка…
Хай вернеться їм їхнє життя….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Модна стрижка, вдалий макіяж…
Коли «пливеш» говорять : - « Ах!...»
Мов лялька з порцеляни…
Вуста червоні, невблаганні
А ти не знаєш, чого хочеш
І що бажаєш, ти не знаєш
Із масси люду…. Обираєш…
Ось, здається те що треба…
Йде на зустріч вже до тебе
Минає час, летять години…
Все набридає, а час плине..
І знову – не той…
І знову – не ти…
Набрид!!!!! Іди геть!!!!!
Замалю всі мости….
Він був, немов цигарка…
Придбала… бо упаковка – мила й вдала
Зовсім трішки подиміла…
Кинула геть…і затушила
Щоб ти скотина, не диміла
Переступила та пішла…
Й нову розвагу віднайшла
Я гралась, любувалась, роздивлялась…
А час летів, я збавлялась…
Захоплення нестримно затиралось
Я розгадала всю «загадку»
І далі йшла по розпорядку…
Цигарку знову підпалила….
Кинула геть… і потушила…
Скільки ж іще мені палити??????
Набридло… треба відпочити…
Різноманітність вже дістала
Тебе нема, а я пристала…
Мабуть палити й далі буду….
І все, що маю – не забуду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Змія, бурхлива чи підступна
Можливо, вжалить у майбутнє
Можливо, радість подарує
Можливо, хтось її не чує
Яким же буде рік наступний???
Що подарує на майбутнє???
Чого чекати від життя????
Щоб більш не мати каяття
Здійснити як, свої бажання?????
Де відповідь на вічні запитання???
Нехай Вона нас всіх здивує
І світлу радість подарує
Засяє знову все прекрасне
Засвітить сонце – світле й ясне
Всі мрії втіляться в життя
Без болю, смутку й каяття
Із Новим Роком всіх вітаю
Всього найкращого бажаю!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
В радощах чи у скруті
Тримай мене міцно зо руку..
Де ж щастя мить, сердець тремтіння????
Де ясні, сонячні видіння???????
Поглянь… яке безкрає небо…
Чого в житті тобі ще треба????
Дивись…. Вже дощ пішов….
В цю мить ти зірку віднайшов
Вона світила так цікаво…
До себе звала…. Загравала…
А на душі так легко стало
Спинився час… і небо засіяло
А літо з вітром покохалось
Повітря – тепле та п»янке…
До справжніх насолод веде…
Не довго зіронька світила….
Своїм промінням небо гріла…
Спинився вітер… літо затремтіло…
Пожовкле листя землю оповило…
Холодним снігом замело….
Кохання , що колись жило….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Я стою на вітрі й холоді одна…
В серці лине десь струна…
Не бринить, а лише скніє…
Моє буття когось жаліє…
Я Вас прощаю та люблю
Простіть і Ви, а я піду…
Піду на віки в забуття…
Нема нікого, слів нема…
Не має болю й почуття
Я Вас постила… ну а Ви…
Покиньте все… підіть туди…
Де вічне сонечко сіяє
І зірка з місяцем кохає
Підіть на віки «у життя»
Покиньте мрії – забуття
Облиште Ви мене одну
Я відчуваю лиш струну….
Свідомість плаче, серце ниє
А рана, рана ще жевріє…
Із попелу…проте, ще тліє…
І не побачити ніколи
Як сонце ясне сходить знову
І не піду…усе покину…
До тебе зоре, лише лину
Тобою марю та живу
Тебе єдину лиш люблю
А ти – шалена, не моя
Чиясь надія ти остання…
І червонієш у незнанні…
Прийди ж до мене
Всіх покинь….
В соборі чути уже дзвін
І купола знов засіяли…
А Божа мати нас оберігає
А я стою в просторі храму…
І відчуваю – ще живу…
Із попелу розвожу я імлу
З вогню лишились лиш помітки
Десь плачуть сироти та дітки…
Хтось просить щастя…
Хтось благає…
А я не чую…все мовчу
На небо… певно, полечу…
А я одна…і лиш думки…
Прости мені,.. прости…
Віддай безодню забуття
Не має друзів та життя
Ані кохання…ні любові…
І вже не сяють ясні зорі
Яскравий місяць вже не твій
Я відчуваю лише біль
А на вустах – лише – прости
Прости… й на віки відпусти..
Візьми шалений темп життя
Дай спокій, вірність, каяття
Печалі Чашу вип.»ю я до дна….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Ніхто не знає – скільки проживе….
Нехай чимало часу промайне…
Життя – сюрприз багатогранний
Відбиток смерті – бездоганний
Ще вчора він бачив щасливе життя
Сьогодні ми п»єм за упокій …зрання
Ще вчора світило привітнеє сонце
Соьгодні в труні вже не буде віконця…
Вітер… ще вчора свистів із рання
Сьогодні його вже нема… вже нема
Жити потрібно кожною миттю
Життя нам дано щоб долю творити
Ми лиш одним життям живем
Й не завжди рівно по шляху ідем
Живи так , що б добром тебе згадали
Та лихим словом обминали
Нехай добро помножиться у двічі
Нехай те щастя,що було
Зігріє рідного твого
Нехай щасливі всі хвилини
Проб»ються в серці… без упину
Нехай тепло його долонь
Назавжди буде – вічним сном
Нехай його не забувають
І добре слово пам»ятають
Нехай усе, що він не встиг
Утілить хтось з людей чужих
Нехай він сном спокійним спить
Знайде він там… ту світлу мить…
Нехай спокійно спочмває
Та рідних й близьких пам»ятає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Не мало часу промайне
І дуже швидко час мине
А ти не віриш у кохання
А у душі вже сніг прощання
І ти не знаєш, як живеш
А все, що маєш не збереш
Як бути далі,як піти????????
Назустріч вітру – пропливти
Лишити всі дурні бажання
Знайти одвічнеє прощання
Піти на віки із життя
Лишити лиш імлу буття
Вогонь вже більше не жевріє
Тобі хтось істинну відкриє
А ти не бачиш і летиш..
До кращого життя біжиш
А ти не чуєш слів прощання
Холодний вітер повиває
Мої думки вже прагнуть раю
Вогонь незнання догорає
Крижаним снігом припадає
Де мить печалі та жалю?????
І слово….я – не відпущу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013
Минув вже рік як ми не бачились з тобою
Та образ твій я й досі пам’ятаю
Від спогадів вже серце калатає
І скривджена душа на самоті
Я думала, що почуття у нас не ті
Ти був розвагою для мене
І рани від минулого латав
Так палко й ніжно цілував
Так щиро і з любовю обіймав
Живу тепер на самоті
І кавалери всі не ті
Не ті слова, не ті зізнання
Та лиш на мить згадаю я тебе
І ледь сльоза по скроні не тече
Ти не зі мною і не мій
І відблиск подиху чужий
Я гралася тобою як хотіла
І не помітила коли тебе я полишила
Ніколи я не знала сильних почуттів
Та він нікчема, він нас посварив
Остання ніч, ніч нашого прощання
Ніжні слова і подихи кохання
Пориви тіла і душі злиття
Я зарес відчуваю каяття
Я зрадила тобі й сама не знала
Що лиш тебе єдиного бажала
Та ти не кращий , твій обман
Ще й досі в голові стоїть туман
Від несподіваної звістки –
В твоєї мами є уже невістка
Виходить зрадили обоє
Виходить зрадників вже двоє
Як розібратись в наших почуттях
Коли разом – не відчуваєм страх
Та відстань нас давно вже розлучила
Пригадую тебе й мовчу , немов, могила
Кому ж це можна розказати
Що ти закохана, а він жонатий
Ти знаєш час лікує рани
І серце битись перестане
Знову зустрітись доля не судила
І далі я мовчатиму, немов, могила….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013
Я Вам пишу, чого ще треба
Що можу я іще сказати
І чи відомо Вашій волі
Мене вже більше не чипати
І теплих губ і рук тремтіння
І серця стук, душі ведіння
Я Вам зуміла відказати
Та Ви не вмієте прощати
Пусті слова, прості зізнання
А я не вірю у кохання
Довкола похоті тваринні
Інстинкти не ясні й не винні
Ти пісню гарно так співаєш
Та ти нікого не чекаєш
Ти не повернешся ніколи
Лиш в мріях у поміжвіковї
Блукає місяць у тумані
Шукає кращого бажання
Він зневіряється й чорніє
І ясне сонце вже не гріє
Погас вогонь твого бажання
Лишилась імла незнання….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Твої безмежні карі очі
Я в них поглянути лиш хочу
Відчути те , що бачиш ти
Без болю й чорної нудьги
Що ж ти при зустрічі промовиш
Можливо просто промовчиш
Та в дзеркалі душі все відіб’ється
Образа ще наверх пробється
Я думала ми не зустрінемось ніколи
Я просто мріяла літала в міжвіковї
Твоя брехня тобі іще вернеться
А зарес хай тобі ікнеться
Згадай ту ніч, ніч нашого бажання
Крик пристрасті, душі зізнання
І поцілунків палкий жар
Не забарилася печаль
Ти став нікчемою для мене
Бо ні за кого мене мав
Хоча так мило обіймав
Світ несподіваний такий
А ти лишив на згадку біль
Борги потрібно повертати
Слова потрібно пам’ятати
Що так на вітер ти кидав
Мабуть не думав й не гадав
Що зустріч наша вже не за горами
Та ти не вилікуєш рани
В моєму серці дірку вирвав ти зубами
І довго рана буде ще боліти
Її словами не залити
І не пом’якшити ділами
Мене не заспокоїш ти словами
Нехай цей біль тобі вернеться
В десятки раз нехай зіллється
Від серця твого щоб лишився попіл
Коли я завітаю в передпокій
Від сорому душа твоя зігнеться
Й захмариться небо і вітер зірветься
Смерть серця твого буду довго святкувати
Я й досі не навчилася прощати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Шалений вітер завиває
Холодним подихом вітає
Почорніло небо у вигнанні
На змучених вустах одне бажання….
Більше не маятись й піти….
У сутінки від нездоланної мети
Помарніла свідомість, принишкла душа
І серце вже не прагне каяття
Як бути далі????
Що робити????
Як вижити в імлі незнання
Де відповідь на запитання????
Як мріяти й життю радіти????
Як йти й не падать на узбіччя????
Як посміхатись коли плаче душа…
Як радіти коли тебе поруч нема
І знову землю оповила зима
Морозом в кайдани скувала
Сама не знаючи надію поховала
Птахи полетіли у вирій
З ними ти в інше місто полинув
Лишив на згадку промінь сонця
Який проблискує з пітьми в віконце
Так швидко літо пролетіло
Та ще у серці є надія
Ще жевріє та світла мрія
В житті зустрінуться дороги
Без по сторонніх допомоги
Можливо наладнається буття
І світла мрія втілиться в життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
Давно нас відстань розлучила
Ти знаєш, мабуть, я любила
Лишень на мить тебе я пригадаю
І знову серце так нестримно калатає
Минув вже час і ми не зустрічались
Лиш щастя спогади зостались
Лишився ти сам, наодинці з журбою
Я не відчую пекучого болю
Я знаю, що її назавжди полишив
Та що мені, все рівно ти не мій
Цікаво… чи колись зустрінуться дороги
Без по сторонніх допомоги
За тебе ладна я життя віддати
Але ти знаєш, не навчалася прощати
На два фронти ти так ходив уміло
Спочатку я не знала, а згодом я терпіла
Я не хочу мовчати від болю
Я хочу кричати щоволі…
Нехай цей крик із серця зірветься
І похнюпиться сонце і вітер зірветься
І захмариться небо, нехай плаче дощем
Ти серце моє розбив в дрібний щент
Я від болю мовчати не буду
Нехай почують мене милі люди
Хай цей біль воєдино зіллється
І свідомість до тіла вернеться
Я хочу вийти в поле і кричати
Я й досі не навчилася мовчати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
Він виникає зненацька
І просто з небес
Несе нам то смуток то стрес
Тихенько дріботить по склу
А я сьогодні очі не зімкну
До ранку зорі буду рахувати
Із ясним місяцем співати
Дурні думки порозганяє вітер
А ти залишився на тому боці світу
Життя і далі буде осторонь іти
Як досягнути світлої мети
Довкола смуток оселився
В моїй оселі він так довго засидівся
Пусте привіт, пусте прощання
Я не повірю у кохання
Є просто звичка до людини
А час минає, швидко плине
Летять роки та мчить життя
Назад не має вороття
А що було, того не повернеш
Ти спогади мої назад не забереш……..
Так трапилось, зустрілися з тобою
А що було того не повернеш
Вже загубився номер телефону
В минулому вже «милої» прокльони
Пригадую той світлий час
Ще промінь світла не погас
В душі жевріє світла мрія
З тобою бути лиш надія
Жити разом, разом піти
Та як дійти до світлої мети
Життя трампліни нездоланні
Пороги долі не ясні
А почуття майже німі
І чути лиш чиїсь зізнання
Та не твої це намагання
Нехай усе , що в нас було
Зігріє милої тепло
Живи, як маєш змогу жити
Я знаю – будеш ти тужити
Так трапилось – ми по-різну існуєм
І слів кохання більше не почуєм
Ти маєш іншу, з іншим я
Чому так склалося життя
Чому нас доля розділила
І світлим сонцем не зігріла
Ти у Хмельницькому живеш
Мене уже не віднайдеш
Я залишилась осторонь твого життя
А мрії вже пішли у забуття
Ми по шляху по-різному ідем
А що було – того не повернем
Блакитні очі – наче океан
Довкола вже густий туман
І ясне сонце вже не гріє
Та в серці є іще надія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013
Гірку образу буду довго пам’ятати
Ти знаєш, не навчилася прощати
І час не вилікує рани
Хіба що серце битись перестане
Колись бала я кам’яна
Та проломилася стіна
Згоріло серце від незнання
Нема надії, лиш поневіряння
Слова прості, пусті зізнання
Холодне серце болісно щемить
Де віднайти гармонію на мить
Чим рани від минулого латати
Я хочу в тебе запитати
Ти так словами гарно грав
Ти так багато обіцяв
Та ніч минула й сонце посміхнулось
Що втілити в життя не довелося
І голос твій я чую й досі
Під зоряним покровом ночі
Ми познайомились, зустрілись очі
Та згодом небо посіріло
І ясні зорі помарніли
Зірвався вітер, непогода
Ти пам’ятаєш цю пригоду
Так небо болісно кричало
Дощем холодним обіймало
В сірий туман закуталась земля
З тобою я та не твоя
Ми зовсім різні не знайомі люди
А ти прийшов й підеш в нікуди
Я присмак болю буду довго відчувати
Минає час, та я не знаю, що таке прощати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013
Мила усмішка, добрі очі
Побачити живим тебе ще хочем
Та полишив ти світ брудний
Полинув до близьких, до мрій
Життя не легко ти прожив
Та завжди ти нас розумів
Коли мовчав, коли сміявся
Та із життям ти попрощався
Ми завжди будем пам’ятати
Добрі діла, щирі слова
Підтримку, що онукам дарував
В біді ти нас не покидав
Хай Бог тебе з відкритим серцем зустрічає
Ворота в інший світ хай відкриває
Ти полишив цей світ брудний
Лишив нам смуток, сльози, біль
Ти знаєш, будемо тужити
Цей біль сльозами не залити
І не сказати все словами
Не скоро ще загояться ці рани
І серце боляче щемить
Душа кричить, свідомість рветься
Та ти назад не повернешся
Усе ти бачиш, все ти чуєш
Та біль ніхто не залікує
Дай Бог тобі відпочивати
І нас поганим словом не згадати
Прощай….. ми так тебе любили….
І будем вічно ми любити
Що сталося, того не зупинити
Ми віднайдемо силу і здолаєм
Твою відсутність….. й назавжди запамятаєм
Тебе усміхненим й веселим
На цьому ж слові прощавай
І нас по той бік світу ти не забувай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393823
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2013
Коли до вуст твоїх пів миті залишається
То серце калатає і подих зупиняється
Тремтить душа, свідомість затамовує
Блакитні очі наче заворожують
Постать мені твоя мені ще й досі мариться
І знову серце зупиняється
А час летить кудись невпинно
У інше місто ти полинув
Лишив лиш казку про кохання
І мрії світлі, радісні бажання
В житті вже не зустрінуться дороги
Ти вибрав інший шлях з її легкої допомоги
Я ж по тернистій стежці ще біжу
Щось прагну, та тебе не поверну
Можливо буду пам’ятати
Той світ, що ти мені відкрив
І не забуду я, як тебе звати
Банальну зустріч, офіційні привітання
З твоєю допомогою – хотіла полишити
Сплюндроване кохання
І ревнощі тобі прощаю
Нехай мені твоя дружина вибачає
Не знала про твою сім»ю
Ти кажеш їй - : «люблю!!!»
Й до мене в ліжко ти стрибаєш
Так не живуть, таке не вибачають
Брехню ніколи не прощають
Смуток густий вже душу огортає
Пригадую тебе і серце калатає
Ти не зі мною – і мене це не лякає
Ти спогади мої в Хмельницьк не забереш
А що було – того не повернеш
Що ж друже милий прощавай
Прошу мене лиш не шукай
Погас вогонь, лишився попіл
І жар кохання більше не пече
Холодні стіни, серце кам»яне
Черствою та все це пусте….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2013
Пригадую твою усмішку, милі очі
Зустрітися з тобою знову хочу
У дзеркало душі споглянуть мимоволі
Дізнатися як склалась твоя доля
Шукав ти не земне кохання
Та чи отримав ти зізнання
Хотів ти світлих почуттів
Ти був зі мною, й на очах тускнів
Те чого прагнув – полишив
Чому так склалося життя
Вона з тобою та не та
Твій ідеал іще в життя не воплотився
А ти образою облився
Десь загубилась світла половина
Чи я ж у цьому є провина
Усі ми кращого шукаєм
А те ,що маємо – втрачаєм
Треба навчитись так життя прожити
Щоб за минулим не тужити
Щоб спогади були лише приємні
Стосунки щоб були взаємні
І щоб без болю й каяття
Пройшло наше земне життя
Десь є у світі та людина
Мов невід»ємна половина
Колись з»єднаєтесь в єдино
І в унісон звучатимуть серця
Без болю й туги до кінця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Давно нас відстань розлучила
Ти знаєш, мабуть, я любила
Лишень на мить тебе я пригадаю
І знову серце так нестримно калатає
Минув вже час і ми не зустрічались
Лиш щастя спогади зостались
Лишився ти сам, наодинці з журбою
Я не відчую пекучого болю
Я знаю, що її назавжди полишив
Та що мені, все рівно ти не мій
Цікаво… чи колись зустрінуться дороги
Без по сторонніх допомоги
За тебе ладна я життя віддати
Але ти знаєш, не навчалася прощати
На два фронти ти так ходив уміло
Спочатку я не знала, а згодом я терпіла
Я не хочу мовчати від болю
Я хочу кричати щоволі…
Нехай цей крик із серця зірветься
І похнюпиться сонце і вітер зірветься
І захмариться небо, нехай плаче дощем
Ти серце моє розбив в дрібний щент
Я від болю мовчати не буду
Нехай почують мене милі люди
Хай цей біль воєдино зіллється
І свідомість до тіла вернеться
Я хочу вийти в поле і кричати
Я й досі не навчилася мовчати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Минають дні, минають ночі
Минуло золотисте літо, гаснуть очі
Оголені дерева жалісно кричать
Густим туманом землю оповило
Довкола мов чужа могила
Сире повітря подих затамовує
Жорстокий вітер душу заворожує
Холодне серце прагне волі
Та як змінити власну долю
Як по тернистому шляху пройти
І досягнути світлої мети
Як лабіринти подолати
В кого поради запитати
Наше буття таке несправедливе
Хтось має все, а хтось немов в могилі
Руками землю розкидає
Шукає ніжності, благає
Щось прагне, та лише втрачає
Лише надією існує
Щастя не бачить та не чує
Буває так, що не везе
Життя бурхливе не чекає
На берег інший викидає
Безлюдний острів, сонце, жар
Де поселилася печаль
Як вибратись у світ життя
Щоб не піти у забуття
Як вижити в імлі незнання
Де правлять гроші і не вірять у кохання….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2013
Мить промайнула….
Та в минуле…..
Пішов і ти….
Лиш спогади пусті….
Навіщо ти мені наснився?????777
Мить промайнула….
Життя…. Моє життя….
На місці не стоїть
А ти – лишень на мить….
Не озирнувшись пролетів
Ти був зі мною, та не був моїм….
Навіщо ж серце мені краєш????????
Мене ще й досі ти бажаєш
Лиш не з тобою я- та не твоя
Як від спокуси вберегтись?????
Коли така солодка мить….
І знову серце боляче щемить…
Коли приходить нездоланна мить
Як рани від минулого латати????????
Я хочу в тебе запитати….
У твій гарем я не збираюсь!!!!!!!!
Я підневільна і у цьому каюсь
Прошу не псуй мені життя
Вже мрії прагнуть забуття
Я не з тобою знову, знову не твоя….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Хочеш, я буду весною, що розтане у серці твоїм
Хочеш, я стану зимою, та принесу холодний біль
Хочеш, я стану вогнем…..і опечу назавжди…
Тільки, благаю….. не йди…
Хочеш, я буду вітром, що овіє серце твоє
Хочеш, я стану водою, що увесь біль зальє
Хочеш, я стану собою….і подарую – себе….
Хочеш, я буду з тобою…..прошу, послухай мене
Чому ж ти мовчиш?????? Ну, скажи, закричи!!!!!!!!!!
Що лиш, я , потрібна тобі
Можливо, у серці розтане лід
І крига зійде над водою
Якщо лишень будеш зі мною
В твоїх руках – твоє життя
Ти не відчуєш каяття
Ти лиш крок на зустріч зроби….
І лиш почуття відпусти….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Життя таке коротке……..
Треба вміти жити……..
Щоб слід на цій землі лишити
Щоб спогади були приємні
Й коли настане судний день
Ти станеш осторонь усіх людей
Так мило сонце посміхалось
Холодний вітер завивав
Ти із життям прощався
І не знав, що це останні дні твої
А почуття вже не свої
Ми не побачимо ніколи
Усмішки милої такої
І не почуєм теплих слів
Ти нас покинув, полишив
Та в серці вічно будеш жити
Цей біль сльозами не залити
Усі пришли ми із землі
Й повернемося ми знов туди
Та пам'ять, пам'ять житиме навіки
О Господи, помилуй ці повіки
Душу теплом ти огорни
Вогонь життя по той бік світу розпали
Прийми цю душу грішну
Прости, прости проступки, біль,
поневіряння
Приховані бажання
Усі не без гріха живем
Та що було того не повернем
Тіло твоє вже віком зачиняють
Холодною землею засипають
Хористи вічну пам'ять вже співають
І ясне сонце вже не гріє
Лиш вітер болісно завиє….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2013
Чи віриш ти у не земне кохання ?
Без болю, без нудьги та без поневіряння
Без слів пустих та по хотей тварини
Щоб час так непомітно плинув
Щоб поцілунків палкий жар
Немов уперше обпікав
Щоб серце билось без упину
Щоб лиш для нього голос линув
Та чи існує щире почуття?????
Без болю, смутку й каяття
Слова так легко промовляти
Чи будеш ти за них відповідати
Кохання мов мала дитина
Що виростає кожної хвилини
Минає час, летять години
І затираються нестримні почуття
В минулому гарячі поцілунки
Невинний подив від твого дарунку
Блакитні, наче небо очі
На тебе дивляться й прощатись хочуть
На тебе дивляться немов востаннє
На змучених вустах одне бажання
Більше не мучитись й піти
Любов, що Вас колись з»єднала
Вже виросла й доросла стала
І в мить змінились почуття
Вона з тобою та не та
Кохання, що у Вас було
Вже виросло й в дорослий світ пішло….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2013