Patyanya

Сторінки (1/26):  « 1»

Но я не знаю кто ты и куда

Ты  для  меня  так  много  в  этой  жизни  значишь
Ты  для  меня  и  радость  и  беда.
Тебя  я  вижу  вроде  ежедневно-
Но  я  не  знаю  кто  ты  и  куда.

В  тебе  там  много  холода  что  режет,
и  лишь  в  тебе  таиться  глубина...
Лишь  рассказать  о  своих  чувствах  я  не  смею.
Но,  милый,  разве  сам  не  видишь
как  _______  тебя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2016


Без правди ми жили і будем жити

Без  правди  ми  жили  і  будем  жити.
Вона  лиш  заважає  спати  по  ночам.
Коли  ти  знаєш  те  чого  не  треба  знати,
то  страшно  обернутися  назад.

Коли  ти  лиш  один-
а  їх  багато.
Коли  ти  йдеш  по  лезу  срібного  ножа-
будь  обережний,  друже,
не  потрібно  бравувати
тому  що  навіть  тінь
ударить  боляче  у  пах.

Вважаєш  ти  що  істина  у  тебе
І  ти  нікому  не  віддаш  її.
Та  тільки  кожен  думає  так  само...
І  тільки  Бог  на  небі  знає
Хто  із  нас  правий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664368
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2016


Чому не подали руки коли ішла на дно?

А  все  таки  фальшивість  це  вже  звичка
і  посмішки  мої  не  більше  ніж  обман.
Була  колись  і  щирість,  й  тиха  віра,
та  загубилася  душа  у  вирі  розпачу  та  зрад.

Апатії  туман  скував  думки  весняні.
Байдужість  це  собака  поводир-
яка  вела  мене  через  ліси  незнані
а  серед  них  зелений  ртутний  дим.

І  задихалась  я
та  падала  до  долу.
В  очах  сльозилось
й  сил  щоб  далі  йти  вже  не  було...

А  де  ж  тоді  були-
мої  ви  друзі  милі?
Які  клялися  що  навіки  вірність  та  любов...

Чому  ви  не  прийшли  на  крики  тихі?
Чому  не  подали  руки  коли  ішла  на  дно?
Ви  бачили  як  потухав  зелений  вогник
та  лиш  шарахались  неначе  я  жахливий  сон.

А  я  надіялась  до  сходу  Сонця
що  хтось  із  вас  мене  зуміє  зберегти.
Та  сутінки  накрили  світло
а  навкруги  були  лиш  на  піску  сліди.

І  з  місяцем  прийшла  життєва  сила.
І  піднялася  я  щоби  продовжувати  шлях.
Та  пустота  в  душі  відтоді  оселилась
й  лиш  тьмяна  усмішка  лишилась  на  вустах

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016


Я починаю забувати тебе знов

Без  права  на  стару  помилку
я  починаю  вік  життя.
І  я  не  знаю  де  та  правда
та  точно  знаю  що  моя.

І  скільки  б  не  було  причин  на  згоду,
і  скільки  не  було  "якби"  і  "нас",
я  не  вернусь  до  тебе  знову-
тому  що  Стікс  перетинають  тільки  раз.

І  в  річку  ту  ввійти  боїться  серце,
хоча  розбиті  п'ятки  вже  торкаються  води.
Та  знову  розум  осідлав  палке  бажання
й  лунає  ехом  по  пустій  квартирі
-  "забудь  назавжди  і  до  нього  ти  не  йди".

І  ми  не  будемо  ніколи  разом,
і  я  втечу  від  болісних  думок.
Без  права  на  стару  помилку
я  починаю  забувати  тебе  знов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


I знов почне боліти голова…

І  тільки  в  ньому  я  знаходжу  вічність,
і  тільки  в  ньому  є  моє  тепло,
і  розбивається  навіки  тиша
коли  між  нами  вибухає  ніжності  вогонь.

I  десь  на  світі  ходять  люди,
по  телевізору  іде  війна...
Та  ми  про  всі  незгоди  ці  забудем
тому  що  наша  ковдра  це  броня.

Вона  врятує  від  пліток  та  пересудів
і  заховає  від  нічних  страхів-
неначе  міст  з'єднає  найрідніші  душі,
неначе  океан  затягне  до  глибин...

А  після  забуття  настане  ранок
і  знов  почне  боліти  голова:
Невже  від  того  що  пішов  він  на  світанку
чи  через  те  що  знов  по  телевізору  війна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


А ти пішов до тих у кого сплять

Тобі  багато  я  чого  прощала,
та  є  ті  речі  що  не  можна  забувать.
Коли  увечері  тебе  чекала  як  востаннє,
а  ти  пішов  до  тих  у  кого  сплять.
Тоді,  було  це  боляче  до  болю
й  здавалося  навколо  сон  дурний.
Два  почуття  жили  у  протиріччі:
палка  любов  й  пекельний  чорний  гнів.
Ці  почуття  боролися  у  серці
та  душу  світлу  рвали  на  шматки.
І  щоби  не  втопитися  у  сірому  тумані
я  розірвала  срібні  кайдани:
якими  ти  зв'язав  і  стверджував  що  це  безпека,
якими  бив  і  говорив  що  це  любов.
Лише  брехня  і  зрада  з  вуст  коханого  лилися-
вони  і  вбили  те  чого  між  нами  не  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015


Твоє життя це і моє життя

У  нас  багато  спільного,  повір:
думки,  надії,  сни,  і  навіть  очі.
В  тобі  є  сум  який  є  у  мені,
в  тобі  є  усмішка  яка  зігріє  нашу  осінь.

В  тобі  є  вись  і  глибина,
і  лиш  в  тобі  панує  літо.
Твоє  життя  це  і  моє  життя.
Одна  на  двох  дорога  й  нас  не  зупинити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015


Мої вірші для тебе лиш сміття

Мої  вірші  для  тебе  лиш  сміття

Ніяк  не  можеш  ти  їх  зрозуміти.[u][/u]

Ти  думаєш  що  це  прості  слова,

для  мене  ж  зміст  яким  не  можу  я  напитись.


Вони  для  мене  наче  дітлахи,

вони  рятують  від  задухи,

вони  небесні  крила  що  ведуть  у  рай

і  в  той  момент  коли  я  відлечу

про  мене  не  дадуть  вони  забути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2015


Напівпорожня/ напівповна чаша

На  світі  не  буває  правди  чи  брехні.
Лише  дві  сторони  -  чужа  та  наша.
І  скільки  не  шукали  б  істини  в  вині
у  кожного  своя  напівпорожня/напівповна  чаша.

І  скільки  не  було  з  історії  книжок,
і  скільки  не  писали  б  нам  поети  -
є  біле  й  чорне  що  міняється  завжди,
або  збувається  за  рідкісні  монети.

Є  день  і  ніч,
Є  світло  і  пітьма,
Є  зрада  та  кохання...
Та  лиш  поняття  ці  не  діляться  на  два,
де  перше  є,  там  буде  і  останнє.

І  в  кожному  із  нас  сидить
це  інь  і  ян.
Щоб  бути  кращим  треба  зігрішити.
І  всередині  вічна  боротьба
яка  оковує  і  заважає  вільно  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015


Давай з тобою ми зіграємо у правду?

Давай  з  тобою  ми  зіграємо  у  правду?
Ти  мені  дві-
а  я  тобі  одну.
Ти  мені  скажеш  що  таке  світанок,
а  я  тобі  розкажу  про  війну.

Мене  ти  переконувати  будеш
що  сніг  це  просто  заморожений  вогонь.
А  я  не  здамся  й  буду  сперечатись
що  це  лиш  розфарбований  пісок.

Ти  перескажеш  ту  історію,
реальну
яку  хоч  сам  не  бачив
але  точно  знаєш  вона  була.
А  я  кивати  буду  довго
й  криво  посміхатись,
а  потім  запитаюсь  "Скільки  буде  два  на  два?"

Ти  не  розгубишся  і  скажеш  
"Чув  шо  десять",  
а  я  тобі  поясню  що  це  сім.

І  так  по  колу  в  правді  будем  ми  тонути
допоки  не  помітим  що  померли  у  брехні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585274
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2015


Ты моя стена

Спасибо  что  ты  спас  меня
от  темноты  и  страха.
Когда  я  думала  
что  навсегда  вся  эта  пустота,
твои  глаза
мне  подсказали  что  напрасны  все  ночные  опасения,
и  дали  знать  что  ты  моя  стена.

Ты  защитил  меня  от  серых  мыслей,
и  разогнал  все  тучи,  
всем  ветрам  назло.
Ты  научил  меня  любить  так  сильно
как  я  не  умела...

Да  только  жаль  
что  никогда  не  будешь  ты  со  мной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576919
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2015


І світлі почуття розбили сірі стіни

Пов'язані  з  тобою  чимось  більшим  ніж  любов,
окутані  думками  та  смаками.
Ми  не  пройшли  через  вогонь  і  мідні  труби  вдвох,
лиш  по  одному  ми  долали  ефемерні  переправи

Боялися,  та  вірили  у  нас.
І  знали  що  надія  буде.
Молилися  щоби  настав  той  час,
коли  залишать  нас  всі  посторонні  люди.

І  зустрічі  були-
та  лиш  на  мить,
та  ці  секунди  дарували  крила.
І  підіймало  нас  у  височінь,
і  світлі  почуття  розбили  сірі  стіни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015


Обіцянка нареченої

Я  обіцяю  тобі,  коханий,
і  я  клянусь  всім  що  у  мене  є-
В  ті  дні  коли  все  у  тумані,
ти  знай  що  я  у  тебе  є.

Коли  ти  бачиш  одні  спини,
коли  у  тебе  немає  сил,
ти  просто  поклич,  згадай  мене,  милий,
і  я  прилечу  в  ту  ж  саму  мить.

Коли  від  проблем  й  непотрібних  знайомств
хочеш  ти  бігти,  втікати  від  себе,
знай,  що  сховатися  можеш  так  легко,
просто  вночі
прийди  до  мене.

Я  розумію  тебе  без  слів  
і  я  приймаю  тебе  такого...
Я  обіцяю  коханий  мій
бути  з  тобою
лише  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535698
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.11.2014


Ну, выплывайте, господа…

Судьба  над  нами  шутит  ежедневно,
она  и  клоун  и  циркач  в  одном  лице.
Лишь  только  ей  дано  узнать  секрет  вселенной
и  рассказать  о  нем  когда  погаснет  свет.


Судьба  способна  спрятать  годы  жизни
которые  вернуть  не  суждено.
Оставит  людям  пару  фотографий  и  фразу-
"Это  было  так  давно..."


В  руках  судьбы  мы  просто  карты,
кто  дама  бубен,  кто  простой  валет.
Она  то  выставляет  все  и  сразу,
то  прячет  козырь  в  рукаве.


Она  не  думает  про  завтра,
не  вспоминает  что  вчера.
Она  бросает  в  море  нас  сегодня,
"Ну,  выплывайте,  господа"


Она  прекрасна,  безобразна.
Она  с  картины  Пикассо...

Я  каждый  день  ей  говорю,
"Судьба,  ну  почему  ты  так  коварна?"
Она  мне  улыбаясь  отвечает,
"Ну  я  ведь  женщина  на  то..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535697
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2014


І навіть це любов'ю не назвеш.

Між  нами  не  було  кохання,
і  навіть  це  любов'ю  не  назвеш.
Ми  не  кричали  вголос  про  страждання
і  не  кидали  слів,  солодких  я  вчорашній  мед.
Ми  не  трималися  за  руки  ніжно
коли  приходила  нічна  пора.
Для  нас  вершиною  блаженства-
був  погляд  кинутий
скоса.

Не  мріяли  ми  бути  разом,
ішли  по  різним  берегам.
Ти  мріяв  стати  капітаном,
я  ж  мріяла  взлетіти  в  небеса.
Нічого  спільного...
Чужинці...
Історія  ця  не  про  нас.
Та  тільки  погляд  залишився
навіки  
в  пам'яті  
й  в  серцях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


Для нього

О  скільки  забутих  й  несказаних  слів
всіх  тих  що  жевріють  у  серці.
І  скільки  тих  поглядів  кинутих  в  бік-
того  хто  не  знає  про  вечір.
А  скільки  прощань
і  скільки  розлук.
А  скільки?  Та  їх  не  злічити:
З  дитинством,
зі  школою,
з  друзями
й  з  ним-
із  тим  хто  не  знає  про  квіти.
А  скільки  вагань
і  скільки  "Якби"
коли  я  дивилась  на  нього.
На  того  хто  знав  що  потрібно  кохати
та  тільки  не  знав  же  ж  для  чого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


Я уже звикла

Я  уже  звикла  прокидатися  одна,  
і  не  лякає  павутиння  на  високій  стелі,
і  чай  холодний  жгучіший  від  рюмки  коньяка,
і  сліз  уже  не  видно  на  сухій  постелі.

Я  уже  звикла  забувати  сни
в  які  приходиш  ти  -  неначе  та  комета.
В  один  момент  ти  тут  -  а  в  інший  -  ні
і  починаю  вірити  в  прикмети.

Я  уже  звикла  до  міської  біготні  -
коли  я  падаю  -  а  потім  піднімаюсь.
Коли  шукаю  я  його  лице
та  у  юрбі  коханого  давно  немає.

Я  уже  звикла  засипати  без  думок,
коли  на  вулиці  заходить  Сонце,
коли  я  чую  як  втікає  день,
і  подруга  самотність  стукає  в  віконце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013


Чому?

Чому  життя  лише  одне?
Чому  людина  а  не  кішка?
Чому  кидаючись  в  вогонь
я  потопаю  в  водних  діжках?
Чому  лягаючи  в  вівторок  
я  просипаюсь  у  четвер?
Чому  гіркий  холодний  морок  
рідніший  від  ясних  небес?
Чому  я  вірю  у  надію
й  надіюсь  вічно  на  любов?
Чому  любов  це  просто  віра
у  справжність  людства  та  зірок?
Чому  краса  на  дві  хвилини
а  помах  слова  назавжди?
Чому  повіривши  у  мрію
не  знаю  я  куди  іти?
Чому  біжу  назустріч  світлу  
А  падаю  у  прірву  снів?
Чому  я  задаю  питання
хоч  знаю  відповідь  на  них?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013


Ні

Не  забувай  мене  будь  ласка-
тебе  прошу.
Ти  тільки  знай-
забувши  все  що  ми  прожили
не  увійдеш  ніколи  в  рай.
Прошу  забудь  про  всі  проблеми:
забудь  сусідів  та  кота,
забудь  про  недоклеєні  шпалери-
та  нас  завжди  ти  пам'ятай.
Забудь  що  зачинила  двері,
ігнорували  дощ  дзвінків.
Забудь  про  павутиння  на  блакитній  стелі
і  про  самотність  у    твоїй  душі.
Забудь  про  недолугі  сварки,
про  посуд  битий,  про  ту  ніч-
коли  під  небом  золотавим
тобі  сказала  тверде  
ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013


Так жаль що люди виживають, а не живуть своїм життям

Так  жаль  що  в  світі  є  насилля.
Так  жаль  що  є  нечесна  гра.
Так  жаль  -  споконвіків  воюєм  -
щоб  мати  всього  і  сповна.
Так  жаль  що  ми  живем  в  обмані,
і  потопаєм  у  плітках.
Так  жаль  що  взявши  в  руки  камінь  
він  перетвориться  в  туман.

Так  жаль  що  мрії  забувають,
кидають  їх  з  свого  човна.
Коли  ж  вернути  їх  жадають  -  
пливуть  до  самого,
до  дна.

Так  жаль  що  стрілки  циферблату  
не  змінюють  ніколи  курс.
Вони  неначе  ті  солдати-
вперед,  
в  майбутнє  лиш  ідуть.
Так  жаль  що  ті  кого  кохаєм  -
так  близько  що  не  дотягнутись,
а  ті  хто  люблять  нас  без  тями,
п'ють  мед  гіркий
щоб  лиш  забутись.

Так  жаль  що  світ  проста  банальність...
Так  жаль  що  світ  це  пустота...
Так  жаль  що  люди  виживають,
а  не  живуть  своїм  життям.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013


Вона прийде коли заснеш.

Лиш  тихий  дім
і  дах  пустий.
Лиш  темна  ніч  
по  світу  бродить.
Лиш  очі  наче  світлячки
шукають  ту  що  в  гості  ходить.
Вона  вся  в  дорогих  шовках,
її  парфюм  -  це  запах  меду,
на  пальцях  персні,  
а  в  руках  букети  квітів
й  листя  клену.

Вона  прийде  коли  не  ждеш.
Вона  прийде  коли  забудеш.
Вона  прийде  коли  заснеш,
коли  під  ковдрою  потонеш.
Відкриє  двері  і  ввійде,
без  стуку,  слів,  чи  обіцянок.
І  дуже  ніжно  пригорне
І  поцілує
без  обману.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Його Кохання Вбило Ту Любов

Його  кохання  вбило  ту  любов
яка  в  твоєму  серці  лиш  жевріла.  
Слова  красиві,
Бездна  почуттів,
Здається,
ну  чого  ти  ще  б  хотіла?
Він  говорив  про  спільних  дітлахів  
які  в  вас  будуть  через  років  п'ять.
Його  слова  ласкаві  доброти  
були  для  тебе  гірші,  ніж  слова  проклять.
Він  цілував  уста  холодні  наче  лід,
і  обіцяв  тобі  лиш  найніжніші  ночі.
А  ти  кивала  в  відповідь  йому,
й  чекала  доки  відведе  свої  він  очі.

Він  дарував  дарунки  дорогі
і  слав  листи  кохання  кожен  ранок.
А  ти  топилася  в  сльозах  вини,
що  не  могла  сховатись  за  обманом.
І  в  голові  була  безмежна  кількість  запитань:
Чому?
Коли?
Навіщо?
Та  для  чого?
А  відповідь  приходила  одна-
"Я  не  люблю  його.
Та  як  же  я  без  нього?"

Самотність  гірше  ніж  люба  чума.
Самотність  не  вбиває  -  лиш  катує.

Й  тоді  лиш  думка  закрадається  одна-
кохати  того  хто  не  твій
чи  залишатися  коханою  не  того.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013


Коротенький про удачу

Удача  це  хамелеон  
який  ховається  у  джунглях.
Удача  це  води  ковток
який  веде  лиш  до  безумства.
Удача  це  найкращий  шовк
який  і  пестить  і  чарує.
Удача  це  той  Еверест  
який  людей  лише  мордує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401721
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2013


Світанок приходить вночі

Позбавитись  від  всіх  думок.
Забути  все  що  наболіло.
І  думати  що  два  на  два
це  два
а  зовсім  не  чотири.
Спалити  всі  старі  книжки  
в  яких  ті  мудрості  народів.  
І  пов'язати  стрічку  ту
яка  в  руках  горить
до  болі.
Засипати  піском  дороги  
і  покропити  сіллю  їх...
І  небо  хмарами  покрити
І  ріки  сонцем  засушити.
І  всі  дерева  порубати
щоб  дрова  на  зиму  були.
А  потім  в  пустоті  природи
і  в  тишині  своїх  сумлінь
заснути  вдень
а  після  ночі  
прийти  у  світ  
нічних  творінь.
І  все  забуто
все  минуле.
Не  пам'ятаєш  навіть  слів.
Життя  бездушного  -
це  мука
Життя  з  душею  -  
світлий  гріх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013


Не мій

Коли  в  північній  темноті
мене  покличеш,  
знай  -
не  прилечу  на  поміч  я,
ти  зруйнував  мій  рай.
Ти  темний  маг  і  чарівник  
який  створив  життя,
життя  нічних  кошмарних  снів
ведучих  в  небуття.
Ти  у  вогні  нових  пригод
лиш  б'єш  години  й  дні.
Для  тебе  правда  лиш  одна-
що  істина  в  вині.
Ти  з  усмішкою  на  устах
проходиш  всі  шляхи,
та  головний  свій  шлях  в  житті
ти  не  зумів  пройти.
Ти  втратив  те  чого  нема  
і  що  було  твоє:
те  щастя,  ніжність,  доброту
всі  спогади,
й  мене.
Але  тебе  це  не  гнітить
бо  це  ж  такі  дурниці.
Лиш  гроші  й  влада  головне  
а  почуття  -  дрібниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Відчай

Відчай  це  крик  людської  душі,
відчай  це  тиша  у  чорному  домі.
Відчай  це  віра  в  погаслу  зорю
відчай  це  ворог  надії  та  волі.

Відчай  горить  у  полум'ї  війн,
відчай  руйнує  всі  мрії  й  бажання.
Відчай  -  стихія;
відчай  це  гріх
він  лиш  веде  до  болю  й  страждання.

Відчай  окутує  наче  туман
він  поїдає  зсередини  й  ззовні.
Відчай  -  глубокий  й  мілкий  океан
де  затонув  мій  Титанік  бездонний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013