Еллі

Сторінки (1/28):  « 1»

Не тримайте.

Не  тримайте  себе.  Свій  гнів  у  собі
Не  тримайте  у  собі  припливи

Бо  прийдуть  кораблі,  то  страшні  кораблі
Не  давайте  їм  своє  тіло.

Невмируща  вода  перейде  через  край
і  омиє  вам  сіллю  рани

Не  ховайте  себе  за  обрій,  не  край
все  вчасно  прийде,  хоч  не  рано

А  боротися  слід,  хоч  медаль  не  дадуть.
З  боротьбою  приходить  вічність.

Нам  світло  проллється  із  кров"ю  на  путь,
хоч  жорсткокість  нам  і  не  личить.

Не  тримайте  себе  у  любові  й  бою.
І  життя  ваше  стане  довше

Хоч  на  мить  вас  у  книгу  життя  занесуть.
Хоч  на  мить...але  й  того  досить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014


не спатиме море.

подивитись  вперед.  те,  що  нас  хвилює
як  вістря  у  горлі  дихати  не  дає
ми  волю  слухали,  ми  її  голос  чули
хтось  прийшов  і  так  грізно  сказав
не  слухай,  це  не  твоє.

ні  не  спатиме  море,  червоне,  червневе  чи  чорне
і  ми,  вже  такі  готові.  хай  спробують
засунути  вістря  у  горло
втомленим,  та  нескореним

ми  слухали  волю,  вона  нам  вітром  гуділа.
вона  нам  у  житах  співала  свої  пісні
війни  не  буде.  війна  перегоріла
як  з  задрості  люто  горіли  ті
хто  її  народили.

війни  не  буде.  бо  поряд  із  нами  боги
війни  не  буде.  вже  голос  подали  німі
ми  жити  на  цій  землі  будем  доти
доки  в  наших  серцях  не  відгорять  вогні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


і зійде останній блакитний сон.

Далеко  далеко  на  заході  на  хребті
Калатало  серце  як  риба  в  отруйній  воді
І  довге  блакитне  коріння  ламало  скелет
І  рвалось  дужче  на  волю  чомусь  крізь  хребет

Падало  дихання  з  скелі  у  срібну  блакить
Бачиш  то  грім  не  дихає  він  пашить
Ніжно  торкає  вуст  сніжно  білим  пером
Й  силуетом  своїм  як  від  порту  наче  паром

Якщо  ж  бо  стулити  повіки  то  щастя  ближче
Ні.  Навіть  тут.  Треться  й  ховається  в  сумку
Та  не  сутулься  бо  вітер  свище
Тулиться  десь  над  горою.  Вище  і  вище

Вище  і  вище  над  затишком  і  прокляттям
то  не  безпека  то  тільки  ілюзія  волі
і  прийде  останній  месія  і  спитає  блакитні  гори
чи  варто  було  своє  щастя  нетлінне
на  тлінну  безпеку  міняти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014


вперше. зимове

я  так  глибоко  в  зиму.
заїхала  простим  велосипедом
слизько  й  темно.  я  не  пропаду
з  чаєм  теплим  й  пледом
я  так  глибоко  впала.
і  так  злетіла
що  якщо  б  не  тіло
мії  дух  зотлів  би
але  сніг-то  світло
цікаве  й  недоторканне
і  ц  ньому  втілено
ьагато  недоказаного
сидячи  у  кав"ярні
бачу  його  обличчя
сніг  не  поранений
він  незвичний
сніг  не  холодний
він  замерзлий
його  не  прибирати  
а  гріти
він  стане  водою  і  влітку
обов"язково  проросте
квітами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013


Небо

сміється  вогнем  розкотистий  грім
ну  ось  ми  с  тобою  на  самоті  
ось  бачиш  крапку?  ото  мій  дім
малесенький  дім  на  великому  тлі

ось  бачиш  небо?  бо  небо  -  бог
зі  звичками  і  легкою  ходою
із  низкою  правил  істин  і  догм
що  народились  самі  собою

бо  небо  друг.  мій  друг  високий
мій  старший  брат.  ми  з  ним  одні
від  океану  меж  де  спокій
шукати  шлях  .  на  самоті

мовчати.  то  найперша  з  істин
то  диво  сіра  непримітна  миша
що  заховалася  за  шафою
що  творить  там  де  творить  тиша

а  я  кажу  нехай  сміється
мій  грім.  мій  крилосотворитель
нехай  гроза  ця  не  боїться
мене  несправжню  оновити
мене  водою  загоїти
ба  навіть  вбити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


Як воно насправді?

я  йшла  головною.  я  йшла  отак  все  життя
зі  звичкою  озиратись  довкруж.  переважно  назад
тримаючи  у  хребті  впольовані  мною  страхи
вчитись  тримати  їх  тримати  і  відпускати

я  вчилась  всього.  я  вчилась  навіть  писати  вірші
бути  вільною  врешті  решт  і  спину  тримати  струнко
не  знаходити  шлях.  він  сам  тебе  знайде.  як  всі
у  зазначений  богом  час  відіп"ють  із  солодкого  трунку

ось  побачиш  мене.  у  розкішних  вітряних  шатах
у  пилюці  і  листі  на  сонці.  плямистому  тлі
я  насправді  все  приховала.  я  вмію  літати
і  крила  мої  переважно  з"являють  уві  сні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


Потрібні міста

перемотую  в  пам"яті  назви  вулиць  старого  міста
перегукуюсь  із  тваринами  у  людській  непланованій  тисняві
аби  бути  живим  необхідно  хоч  крапля  хисту
залізниці  то  дикі  пси.  як  оази.  як  пристані

а  у  небі  рудий  папір  і  мільярди  небачених  зір
і  душі  всіх  тих  хто  зараз  зведе  туди  очі
восени  моя  пам"ять  бездумний  густий  набір
диких  вражень  що  вполювавши  мене  муркочуть

я  іду.  тільки  в  вулиць  більше  вміння  проходити  повз
в  мені  губиться  тиша  і  мовчки  таки  протестує
мені  жінка  казала,  що  це  від  недосипання  тож
сумніваюсь,  що  пишу  про  щось  потрібне
як  потрібне  таки  існує

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013


заманеться

босо.  голосно.  по  розтягнутому  на  долівці  морю
я  співаю  до  нього  і  мені  дере  відбирає  мову
 тьмяно-рожеві  риби  плачуть  і  плигають  у  долоні

листопад-  то  не  жаль  не  туга.  то  можливість  себе  відпустити
і  відчинені  двері  настіж  навчать  іти  й  проходити
наскрізь  думати  й  настіжно  дихати

йди.  всі  ми  прийшли  згори  і  туди  підем
і  якщо  хвилюватись  і  рвати  хвилі  як  скло  і  носити  на  шкірі  тотем
і  якщо  вилицями  торкатись  застуджених  до  кісток  дерев
то  вже  краще  крізь  шафу  до  лісу  де  править  великий  лев

бо  якщо  тамувати  подих  то  раптом  не  стане  кисню
бо  якщо  вже  приплило  море  то  для  чого  мені  твоя  тиснява
мої  риби  плачуть  від  щастя  і  від  нього  ламають  крила
бо  моє  -  то  моє.  це  те  що  собі  здобула  і  як  захистила

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013


мандариновий ранок

дикий  холод.  зняв  своє  дике  пальто  і  закинув  на  гілку  клена
там  воно  приросло  заросло  мохом.  кумедно  зеленим
сонце  стало  на  дибки.  подивитись  чи  всі  проснулись
і  посміхнулось  ніжно  рожевим  
до  мене

сьогодні  я  знаю  буде  чудовий  день
бо  що  прокидається  радо  туди  і  йде
бо  хто  прокидається  рано  той  має  час
зробити  все  вчасно  й  хоч  трохи  пожити  для  себе

мене  блукають  дороги  і  ранок-  дим
у  нього  прозорі  долоні,  що  не  обіймають
я  йду  і  дерева  скидають  свій  день  на  дім
бо  ранок  вільний  і  ноші  у  нього  немає

щасливо  дивлюся  і  мандариново  плачу
збираю  ці  ранки  в  кишені  й  ховаю  в  шафи
бо  так  щасливо  і  крила  ростуть  неначе
коли  починається  день  і  спускається  дахом
в  мою  кімнату.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


Те, що мене зачіпає.

біжить  дорога
всміхнено  шкутильгає
кружельця  неба  так  ніжно  давлять  на  плечі
зліва  дерева,  справа  втомлений  вечір
і  щось  в  ньому  таке  таємниче.  те  ,  чого  я  іще  не  знаю
але  відчуваю.

під  ногами  в  пилюці  в"ються  вужами  ріки
і  у  них  такі  дуже-дуже  холодні  руки
що  коли  доторкаються  синіми  пальцями  з  мурахами  пробігає
те,  що  я  ,надіюсь,  сьогодні  згадаю.

Трави  такі  солоні  й  духм"яні  і  закохані  в  західний  вітер
я  іду  поміж  них.  вони  мене  зачіпають,  чіпляють  і  не  відпускають
мовляв,  залишайся,  тобі  тут  раді
бо  тільки  у  цьому  теплому,  бузково-  світлому  світі
приречених  і  безпорадних
не  буває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013


щось таке.

Тріскалося  багаття  
у  ночі  на  спині
грілось  у  жменях  згустків  часопростору
і  так  солодко  й  густо
віднині  не  тільки  мені
снитиметься  цей  простір
а  затуляючи  очі  долонями  бачу  
(кого?)
Бога.  Або  ж  того  хто  завше  поряд
не  підряд.  тільки  по  колу
все  що  довкола
ламана  непряма
бо  тільки  якщо  помічатимеш
з"являться  пухнасті  сяйвоокі  дива

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451072
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2013


котиться вітром

котиться  вітром  небо  на  хвилі
листя  в  волосся.  подерті  коліна
кеди  в  пилюці.  руки  в  багнюці
літо-  диктатор  своїх  конституцій
варто  спинитись.  а  може  й  не  варто
ватра  на  варті  на  торті  у  чакрах
шкіра  злізає  вдруге  чи  втретє
дні  прогорають  в  своїм  круговерті
діти  на  люстрі  на  шторах-фіранках
слон  черепаха  верблюди  на  ганку
море  прибилось  до  мого  двору
літо  злітає  все  вгору  і  вгору

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013


просто дивись.

Хай  лягають  сон-трави  на  твій  непомірний  хребет
небезпечно  цікаво.  з  нас  би  вийшов  хороший  дует
непокірно  у  полі  чи  на  полонині
не  навчилась  літати  донині

шрифт  неначе  піратські  щогли.  лиш  напиши
хвилі  пасма  засмокчуть,  почнуть  обіймати
не  кричи.  ти  у  тиші  натхнення  проси
ти  не  спи.  бо  у  штормі  вкрай  небезпечно  спати

а  дороги  як  стрічки,  як  колії,  як  лінії  на  долонях
так  сплетуться,  неначе  волокна  в  червоних  шарфах
моє  диво.  в  гущавині  лісу,  у  лоні  природи
тільки  в  шафі  не  криється  найстрашніший  на  світі  страх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013


Як гадаєш.

заховай  мене.  в  шафу  поверхом  вище
починається  моє  горище
заклопотане.  як  чудо-крамниця.  
як  я,  що  знайшлась  у  глибокій  криниці

як  гадаєш  сови  сідають  на  дах  поетів?
вкотре  хочу  з  тебе  писати
тут  циферблат  зі  тарифом  на  гострі  сюжети
замкнений  в  клітині  хоче  літати

доля  роздала  квитки  за  місто  в  просторі-часі
я  боюся  не  дочекатися.  втратити.  чи  програти
в  карти.  бо  твої  межі  не  подолати
не  дожити  те  ж  саме,  що  й  не  прокидатись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


місцеве.

безпросвітно  за  вікнами  місто  безпросвітно  себе  затуляє  і  всі  спогади,  мости  і  мізки  забирає  змиває  стирає.  залишаються  теплі  конверти  залишаються  погляди  й  руни.  залишаються  руки  відверто  зачіпаючі  порвані  струни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


Знічев"я.

Хто  ти?  Купка  звичних  файлів  з  відображенням  в  вікні.
безтяжіння  й  безтілесність,  що  лишилась  у  мені
як  вода  і  як  Карпати,  розмовляють  уві  сні  
на  осонні  мої  страхи.  як  тепер  і  як  тоді

те  колюче  й  неприємне  слово  вміє  гріти  теж
поміж  стежок,  лютих  вітрів,  і  твоїх  уявних  меж
уявляю  ніби  швидко  я  позбудусь  від  пожеж
хоч  приміром  і  згадаю,  як  ти  вітре  вільний,  йдеш

кажеш,  дива  не  буває?  віриш  вірші  не  спасуть?
я  дивлюся,  забобони  вже  твою  труну  несуть
сядеш  тихо  в  комірчині,  шарфи  із  думок  сплетуть
там  вже  й  віри  в  себе  й    в  диво  на  долонях  зацвітуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013


Якщо б

правда  б,  якщо  наша  віра  крислата  ятрилась
якби  лише  б  трішки  отам  цвіла,  нуртувала
правда  б,  воскресла  б  уява,  ожила
як  християнський  Бог,  тільки  насправді

знайшли  б  її  поміж  гілля,  посеред  водойми
відняли  б  у  неба  частину  пророчого  світла
всього  на  часину.  лишень  у  малу  шпарину
долати  часи  і  світи  і  стіни  і  сум  самотини

і  свити  із  чарів,  з  очей  малої  дитини
казок  вже  забутих,  щогл  нещодавно  розбитих
Якби  тільки  наша  віра,  як  дерево  в  небо
Якщо  б  тільки  в  цьому  "якщо"  не  було  потреби

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Не кажи

не  кажи  про  морози,  про  сніг  і  про  літри  віршів
чи  чаю.  Я  чигаю  на  чудо,  із  відчаєм  в  серці  чекаю
з  поміж  власних  богів  незліченних  ти  вищий  за  них
з  поміж  власних  зашморгів  ти  найтугіше  затис

ти  як  риба  із  міфів,  ти  карма  моя  і  мій  птах
невідомий  нікому  весь  сенс  таємничих  канонів
але  я  тобі  як  набридливий  сірий  реп"ях
що  тре-протирає  м"яке  полотно  долонь

не  кажи  про  турботи  вночі  занадто  буденні
їх  достньо  в  замурзаній  моїй  старій  кишені
не  кажи,  а  лише  додай  щопту  тиші  у  час
не  кажи,  залиши  заповітноїтиші  для  нас

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Вітер пробив дірку у голові

Вітер  пробив  дірку  в  голові.
але  кут  нахилу  не  змінився.
змінилася  швидкість  злету  й  биття
(з)  серцем,  з  сутністю.
повернувся  коловорот  життя.


майбутні  наші  діти  перевершують  нас
перевагами  і  себе  водночас
спраглих  до  повітря.  а  в  мені
нуртують  вітри  і  північні  птахи
покидають  числові  краї

а  в  грошах  скоро  втопиться  небо
у  крихтах  лишаю  на  грубих  долонях
лісовика.  що  ще  зосталось  від  нас?
тільки  зграйка  кусючих  образ
і  облизане  водою,змерзле  тіло
чи  не  варто  б  братись  за  діло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013


***

І  так  і  так  все  станеться  собою
Там  долі  хвилі  й  скелі  в  боротьбі
там  зайві  ми,  заполонені  грою
там  зайві  ми,  довірені  судьбі
натхенні  вітром  помчимо  по  морю
Натхненні  світом  впадем  в  глибочінь
Не  віднайшовши  гіпернову  зорю
Загинем  між  глибоких  замертвінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013


Музика

Непокірними  пасмами  на  ледь  живе  тіло
Зачерствіле  опісля  сварок  з  зимою
Напівтепле  і  згодом  зовсім  зітліле
Сходить  музика,  захищає  від  болю

Те,  що  вічне  у  ній  заповзало  в  легені
І  у  серці  осадом,  щоб  не  змитись  водою
Мужсудинним  просвітом  між  світом  й  собою
Розділяють  два  типи  таких  недуг

Там,  де  музики  слід,  ключів,  й  мабуть,  пауз
Коли  віриш,  деталі  вже  не  хвилюють
Із  запилених  снігом  згрубілих  залоз
Повиносили  шхуну  між  хвиль  і  бурю

Саме  так  відчуваєш  потяг  незримий
Коли  музики  надмір  з"являється  тиша
Застигає  і  створює  власний  простір
Димом  дихати  легко,  а  світ  єдиний

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013


in this time I will beginning

"Розкажи  мені  більше  про  час",—  просила  я  небо
безкрає  полотно,  недосліджену  вічність.
Що  таке  час?,—  питало  воно,  бо  не  знало  умовностей.
"Час  це  ти,  це  я  ,  це  всі  ми."  А  після  того  в  моїх  очах
зривалось  небо  сонячною  течією.  
Зривалась  місцева  міжзоряна  хмара.
але  не  зривалась  я,  бо  вірила,  що  я  вічність.
І  ніяка  течія  не  зірве  з  мене  ні  капелюха.
і  жодна  зоря  не  осліпить  мене.
Що  ми?
питала  я  в  себе
і  в  сонця
на  Землі  цього  не  запитаєш.
і  воно  говорило  промінням
всемогутній  оратор  і  вчитель
ні.  казало  воно.
ми  не  вічність.  оглянись.  і  мовчало
все  мовчало,  бо  у  всього  була  своя  музика
навіть  у  темряви  є  своя  музика
бо  з  неї  народжуються  зорі.
"а  для  страху,—  мовило  сонце
є  ліки.  і  це  твоя  вічність.
Коли  ти  проковтнеш  її  з  усіма  страхами  
тобі  відкриється  Чумацький  шлях.  
а  коли  зумієш  поглянути  своїй  вічності  в  очі
вона  зробить  те  ж
і  тобі  відкриється  все.(світ)"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401330
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.02.2013


Папір.

Непокірно  проростають  між  шкірою
перламутрові  хвилі  непевного
фантазують  з  лінійною  вірою
мов  з  втраченими  конвертами

І  між  цих  рядків,  мов  із  пороху
народилася  птиця  Фенікс
між  туманного  холоду  й  мороку
згас  останній  муляючий  комплекс

королівським  хистом  й  манерами
так  кумедно,  що  далі  нікуди
заблукали  рядки  між  папером  і
затяглись  в  буденні  облуди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398794
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 06.02.2013


Останні.

Як  не  дивись,  ми  всі  були  особливими
В  кімнаті  з  синіми  стінами  грались  генії
Там  хтось  розмовляв  римами,  а  хтось  зливами
Ми  жертви  вибуху,  наслідки  аномалії

У  когось  між  ребрами  проросло  дерево
слід  минулого,  техногенного  вибуху.
І  між  поглядами,  між  рентгенами
Ми  -  діти  миттєвого  спалаху

Скільки  таких  ще,  безвихідно  безнадійних?
Безрідних,  нетлінних  метеоритно-бідних
У  наших  судомах  знов  спалахують  війни
і  наднова  затискає  в  свої  обійми

Так,  згуртувавшись,  зосталися  там  назавжди
ті,  кому  на  плечі  складалися  вічними  мріями
і  між  віями
коли  криза  мине
Нізащо  не  згадаєте  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2013


Карпатам

Гнуть  спини  під  снігом  ведмеді  Карпати
Блукати  по  них  рівноцінно  літати
Ні  віку  ні  виду  тут  не  існує
Живе  на  єдиного  бога  працює

Тут  ближче  до  неба,  аніж  до  землі
Тумани  грацюють  в  вечірній  імлі
Не  було  початку,  не  буде  і  краю
Все  в  горах  одвічне  і  близьке  до  раю

В  деревах,  що  з  часом  погнулись  до  низу
В  краплині  води  і  в  жменьці  хмизу
У  подиху,  що  понад  гір  пропливе
Карпатське  серце  б'ється,  живе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394328
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2013


Пороги

Надалі  без  світла  іти  за  пороги
Із  ризиком,  все  ж  це  і  зветься  життям
Ми  самі  будуєм  собі  дороги
Так,  щоб  комусь  не  стати  сміттям

Без  зайвості  моря  в  твоєї  мови
що  б'ється.  Зносить  всі  скелі  і  дах
стихії  сплелись  у  глобальній  змові
Мов  дерева  з  небом  в  прадавніх  казках

Не  бути  зайвою  в  твоїх  водах
Прісною  між  солених  озер
Краще  потонути  в  монологах
Аніж  між  демонів-химер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013


Міст через бій.

Не  кричи  так  сміливо  здалеку
Кожен  звук  це,  по  суті,  помста
Особиста  війна  з  містом,
Що  по  венах  іде  у  бій.

Не  крокуй  по  льоду  впевнено
Той  асфальт  вистелений  кістками
Можливо,  твоїми  тендітними
Скляними  блакитними  очима

Стань,  як  дерево,  серед  натовпу
Серед  сотні  невпевнених  поглядів
Будь  надією,  корнем,  опорою
Для  світових  фарб  небачених.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


***

Наша  музика  чиста  рідна
У  волосся  вплелась  споріднено.
Рідина,  що  у  місті  закритому
Сподівалась  знайти  своє  сонце.

Нею  погляди  здалеку  тішились,
Коливалась  вода  навколо,
Енергетика  сонячна  купчилась
Коли  музика  грала  соло.

У  мовчанні  німому,  мертвому
Мов  у  космосі  звіддаля
Сподівались  знайти  зірку  ми,
Коли  музика  й  є  зоря.́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013