| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Ти не любив мене, а лиш хотів
Щоб я на ніч твоєю стала.
А я ж так вірила тобі,
Здається, я по-справжньому кохала.
Багато гарних слів ти говорив мені,
Щоб голову мою скоріше закрутити,
Для того, щоб віддалася тобі,
Для того, щоб ти міг мене любити.
Тобі були байдужі мої почуття,
Ти знав своє й твердив лише: "Я хочу".
Та протистояла я тобі,
Противилась, що було мочі.
Тебе хотіла бачити щодня,
Й душа моя, як ластівка, до тво́єї летіла,
Та в один вечір зникло все,
Неначе хтось підрізав мої крила.
В той день такі надії покладала,
Щоб були вдвох з тобою,
Щоб про почуття свої сказав.
А ти ж... Лиш грався ти зі мною.
В моїх очах тоді ти впав.
До того я лише чекала,
Щоб ти прийшов до мене й усміхнувся,
Щоб щось спитав, сказав
І щоб до мене ненароком доторкнувся.
Ти був для мене що вода,
Щоб спрагу свою втамувати.
Не знаю, як без тебе я жила,
Як я могла когось іще кохати.
Ти говорив мені тоді,
Що скільки треба, стільки й будеш ти чекати.
Ти ніжний був і вдячна я тобі-
Мене ж навчив ти відчувати.
Та в мить щось трапилось із нами:
Ми стали із тобою як чужі.
Мені так важко, не передати і словами,
Що ж відчуваєш ти? скажи же, як тобі?
Ти став до мене наче вже байдужий,
Ні-ні, мене ще замічаєш, але слова уже не ті.
Скажи, що є виною цьому, любий друже,
Невже ж була холодна я як лід?
А може в цьому є й твоя провина,
Ти ж сам казав, що ти дівчат не можеш не любити.
Якби ж по-справжньому мене любив ,
То ти б не зміг зі мною так вчинити.
Пробач мені, якщо я щось не так зробила,
Образила тебе, а може й погордила.
З тобою ми не раз зустрінемось іще. Я знаю.
А поки-що прощаю тобі все.
Й тебе від себе відпускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Сьогодні Ти знов мені наснився. Це було так прекрасно, ми знову були разом. Ти тримав мене за руку і я відчувала тепло, яке йшло від твоїх долонь. Я знову відчувала смак твоїх поцілунків, міць твоїх обіймів. Це було так реально, що коли я прокинулась, то мої вуста палали. Наче Ти насправді мене цілував. Так буває завжди, коли Ти мені снишся.
Я більше так не витримую. Я не хочу, щоб ти мені снився, бо ти збиваєш мене з тієї дороги, яку я вибрала.
Багато років тому Ти постукав в двері мого серця. Нічого не підозрюючя, я відкрила їх і впустила Тебе. Ти ввійшов в моє серце і оселився в ньому назавжди..... Ти вжився там як паразит, якого не можливо позбутися...
Ні-ні, не слухай того, що я кажу!!! Як Ти можеш бути паразитом?! Ти-це ТИ, ТОЙ, який... Як шкода, що не можу сказати який. Прости мені...
Ти можеш приходити в мої сни тоді, коли захочеш. Насправді, я теж цього хочу, адже це єдина можливість Тебе побачити. Обіцяю, що буду записувати кожну нашу зустріч у сні. ́Можливо Ти колись це прочитаєш і все зрозумієш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395359
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Ти вбив мою любов.
Зтоптав,
змішав її з болотом.
Вона текла по моїх венах
наче кров
Для тебе ж це була лише морока.
Ти вбив мою любов.
Зламав,
підрізав її крила.
І під сталевий посадив замок,
щоб вже нікуди більше не летіла.
Ти вбив мою любов.
З корінням
вирвав з свого серця,
порвав, спалив, розвіяв з вітерком.
Та все ж колись тобі все це озветься.
Повільно ти вбивав мою любов:
дусив, ганьбив, закопував поглибше.
Я ж тихо в серці накладала шов на шов
Та знай - я не терпітиму вже більше.
Я скину з себе всі важкі окови,
Порозбиваю всі міцні замки.
Відрощу крила і очистившись від всього
загою рани.Тебе покину назавжди.
І не згадаю навіть мимоволі,
Скупої навіть не пущу сльози.
Страждань в житті завдав вже ти.
Доволі!!!
Тепер там місце лиш для щастя й доброти.
Спалю усе, що біль мені завдало,
А з попелу як Фенікс воскрешусь.
Почну тоді нове життя, нове буде НАЧАЛО
І я як ІСТИНА у світі цім звершусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Для мене ти найкращий в світі,
Ти-все, що в мене є.
Без тебе я не можу жити,
Тож знай: моє життя-воно твоє.
Кохаю сильно я тебе
Всім серцем, тілом і душею.
Кохай же й так і ти мене-
Я хочу бути лиш твоєю.
Ти моя радість, біль, печаль,
Усі мої переживання.
Ти все - і сміх, і сум, і жаль,
Мої надії, мрії і бажання.
Ти подих свіжий, що в снагу
мене наповнює жагою.
Я дихаю тобою, я живу
тоді, як поруч ти зі мною.
Ти сон,що тихо уночі
мої повіки закриває.
Ти ангел мій,що увісні
завжди мене оберігає.
Ти моє щастя й сенс життя
Лише у тобі полягає.
Для тебе всі мої думки й слова.
Люблю...Цілую...Обіймаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2013
Вони зустрілися випадково.Він зайшов в кафе на п'ять хвилин, щоб випити кави і побачивши ЇЇ, одразу ж впізнав. Вона зовсім не змінилася,хоча пройшло багато років,як вони бачились останній раз.То ж скільки:сім, ні, одинадцять літ проминуло!!! Як швидко минають роки.Як довго живуть почуття.Як важко стерти спогади...
...Він так не любив ходити до школи. Єдиним магнітом були тільки уроки фізкультури, на яких можна було відпочити від науки, та уроки малювання, де можна було проявити свій талант. А ще була Вона. Маленька худенька дівчинка. Завжди тихенька та не доступна.Крім книжок та навчання ніщо Її не могло зацікавити. Та чомусь Вона Його завжди приваблювала. Ще з першого дня,як тільки прийшла в їхній клас. Він саме грався на шкільному дворі з товаришами, коли хтось крикнув, що йде нова учениця. Він обернувся, щоб подивитись на Неї, та зрозумів, що попався. Назавжди.
Ні, Вона ніколи не взнає про Його почуття. Він не хоче бути осміяним на всю школу, коли Вона не захоче з ним товаришувати. Він буде тільки смикати Її за косички, забирати Її зошити та іноді носити додому рюкзачок. А ще, Він буде Її малювати. Благо,що сидить за Нею. Та пройшли роки, школа відйшла в забуття. З'явились нові друзі та подруги. Вечірки, дівчата на одну ніч так захопили, що важко відірватися. Все забувалося.Залишився тільки один малюнок, де зображена дівчинка з двома косичками-колосками. А іноді, дивлячись як спить Його теперішня кохана дівчина, Він думав про Неї, уявляв Її поряд із собою. Його пасія була повною протилежністю Їй. Він спеціально так вибирав. І вона Його кохала. Він це точно знав. А чи сам її кохав, не міг цього зрозуміти...
Вона запримітила Його одразу, як тільки Він зайшов в кафе. Серце гулко забилося і, здавалося, вистрибне із грудей. Який Він красивий! Роки не залишили своїх відбитків на Ньому. Він такий,який був і колись...
...Вона пам'ятає Його ще зі школи. Він був маленький розбишака, який ніколи не давав себе образити. Син заможніх батьків, який не знав слова"ні" і все собі дозволяв. Та було щось таке у Ньому, що Її причарувало. Можливо Його малюнки так на Неї вплинули .Шкода, що Він не віддав Їй хоч би один. Особливо той, де Вона була зображена з двома косичками-колосками. Але Він був гордий. Він звик, що дівчата самі вішаються Йому на шию, а Він лише змінює їх, наче шкарпетки. Тому Вона ніколи не розкаже Йому про своє кохання. В Її пам'яті залишиться лише випускний бал, на якому перший і останній танець вона танцювала з Ним. Потім було навчання в інституті, улюблена робота, і накінець, з'явився той, який її розумів, оберігав та потурав всім забаганкам. Вона полюбила його за тиху вдачу та спокійний характер, тому з радістю із ним одружилася. Все було чудесно,та іноді, слухаючи,як посапує в ночі чоловік, вона думала про Нього...
Він підсів до Її столика. Банальні запитання про погоду та справи переросли у відкриту сповідь минулих літ. П'ять хвилин перетворилися в п'ять годин. Він нарешті зізнався в своїх почуттях. Вона ж розповіла про своє кохання.Потім був повільний танець. Він ніжно обіймав Її та пригортав до себе.Легенько гладив Її шовковисте волосся, вдихав аромат Її парфумів, намагаючись запам'ятати всі деталі назавжди. Безупинно повторював, яка Вона красива та ніжна. Вона ж відповідала Йому взаємністю. Обидвоє порушили свою обіцянку мовчати про почуття. Обидвоє знали, що запізнились, що вже нічого не зміниш, тому сповна насолоджувались тими хвилинами, які Доля дала ЇМ у користування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394492
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.01.2013
С тобой опять я повстречалась,
Увидела твои глаза.
Они как-будто и смеялись,
Но и печать тоски на них была.
Ты был тогда, как и всегда:
Красив, прелестный, молодой,
Как никогда мне захотелось
Остаться навсегда с тобой.
Веселый был ты, улыбался
И разные ты говорил слова.
Но и без них тогда я догадалась:
Любовь твоя ко мне еще жива.
В тот миг я ясно поняла
Что ты ко мне не равнодушен.
О Боже, как же я люблю тебя,
Как сильно ты мне нужен!
Нет! никогда тебя я не забуду,
Пусть дни идут ,летят года.
Любить тебя я вечно буду
И буду ждать тебя всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2013
Легке поскрипування дверей змушує мене відкрити очі.Та я, не дивлячись знаю, що це прийшов Ти.
Я повільно відкриваю очі, дивлюсь на Твоє щасливе усміхнене обличчя і сама починаю усміхатися. Мені так хочеться крикнути, щоб Ти швидше підійшов,але ні,я не можу відмовити собі в насолоді споглядання на Тебе.
Безсумнівно,мені в Тобі подобається все.
Твій стан схожий на молодого дуба,біля якого можна заховатись від усього світу. Твої руки такі сильні,такі ніжні.Я так хочу,щоб Ти мене ними пригорнув до себе,так хочу сховати своє обличчя на Твоїх грудях.Я знаю,що так воно і буде.І доки я буду ніжитись в Твоїх обіймах,Ти будеш гратись моїм волоссям.
Коли я дивлюсь в Твої очі,то забуваю про все на світі.Вони-наче два океани,які бувають то тихими,то бурхливими.Мені подобаються Твої очі.Коли я дивлюсь на Тебе,то завжди в них потопаю.Я кричу про порятунок і на допомогу мені приходять Твої уста.Вони ,як рятівний круг,повертають мене з безодні Твоїх очей на землю та водночас здіймають до небес.Твої уста-це райське яблуко,від якого важко відірватись і хочеться куштувати його завжди.
Моє тіло переповнюється бажанням і я не можу більше чекати.Я піднімаюсь і біжу Тобі назустріч і зупиняюся у Твоїх,таких рідних руках,від дотику яких вся тремчу.Твоє обличчя повільно схиляється над моїм;Твої солодкі уста стають такими близькими,що я починаю трепетати в передчутті прекрасного і . . . прокидаюсь.
На жаль,це був тільки сон.Прекрасний сон.Сон,який тривожить мене не одну ніч.Сон,якого чекаю кожний день,адже лише в ньому я поряд з тобою, лише в ньому я не одна. В моєму серці продовжує жити надія,що цей сон стане реальністю,що колись ти прийдеш до мене,візьмеш в свої обійми і ніколи й нікуди вже не відпустиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394291
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.01.2013
Люблю...
Люблю тебе без тями,
Ридаю довгими ночами,
Не маю сил боротися з тугою-
Я так сумую за тобою.
Журба вже топче мою душу,
Тебе побачити я мушу.
І голос твій почути рідний,
І дотик твій відчути ніжний.
Тебе я хочу обійняти,
Слова любові прошептати.
Хочу,щоби мене ти цілував,
Жаданою своє називав.
Дивитися хочу лиш в твої очі,
Згубити в них рахунок дням і ночам.
Я хочу вічно буть з тобою.
Прийди.
І забери мене з собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2013