ждехо

Мені б лиш знать

Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
І  серце  у  грудях  радіє,  
І  сонечко  світить  в  віконце  моє,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.  
 
 
Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
Що  десь  стрічаєш  ти  світанок,  
Що  вечір  моргне  наостанок,  
Що  десь  життя  твоє  плиє,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.  
 
 
Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
Коли  душа  твоя  співає,  
Блаженства  сміхом  воздихає,  
І  квітка  пломені  цвіє,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.
 
 
Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
І  в  зоремісячну  темнину,  
Ти  мрійовидіннями  линеш,  
Допоки  нічка  розтає,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.
 
   
Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
І  в  солодкавості  засмутку,  
Гортаєш  подихами  згуртку,  
Опалих  мріянь  попіллє,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.
 
 
Мені  б  лиш  знать,  що  ти  десь  є,  
І  серце  у  грудях  радіє,  
І  сонечко  світить  в  віконце  моє,  
Мені  би  знать,  що  ти  лиш  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013

Не треба

Не  треба  болю  враннішніх  стинань,  
Ураженого  серця  муку,  
Сп'янілого  жагою  марних  сподівань,  
Солодкодивних  мрій  розпуку.  
   
Не  треба  терну  стоголкових  ран,  
На  серці,  сліз  кривавих,  
Зачавленого  хіттю  полонить  уста,  
І  погляд  світлотавий.    
 
Не  треба  стону  збляклої  душі,  
Потуг  її  пустих,  безсилих,  
Даремного  снування  в  марноті,  
Без  віч  осяйнолинних.  
   
Цей  погляд  вартий  лиш  того,  
Щоб  увійти  у  бистротічні  ріки,  
Й  узрівши  віч  смарагду  дно,  
Пізнати  суть  єства  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013

Там

Там,  де  весни  тиховіють  тумани,  
Там,  де  озер  прозорлива  блакить,  
Часу  полинного  станула  мить,  
Плавкістю  сна  розчинилася  вранність.
 
   
Помахом  волі  услана  поляна,  
Пахоттю  цвіту  полиновосонного,  
Щастя  розлите  повітря  легкомедового,  
Вінця  наповнені  солодотомністю.
 
 
Постать  палає  волосожарістю,  
Погляд  смарагдоволикий  торкається,  
Посмішка  прядиводивна  чарує,  
Поруч  хвилює  полиновом’якістю.  
 
 
Там,  де  весни  тиховіють  тумани,  
Там,  де  озер  прозорлива  блакить,  
Часу  полинного  станула  мить,  
Плавкістю  сна  розчинилася  вранність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013