Олена Євтушенко

Сторінки (1/10):  « 1»

Віват, моє нове життя!

Я  день  один  даю  собі  тебе  забуть.
Один  лиш  день...  а  далі  в  путь!
Та  ти  не  встигнеш  більш  іти  за  мною!

Цей  день  мина  і  серце  більше  не  болить.
Один  лиш  день...  і  буду  далі  жить,
І  далі  дихать,  та  тепер  вже  не  тобою!

Все.  День  минув.
Віват,  моє  нове  життя!
Життя,  в  якім  нема  для  тебе  місця.
О,  Боже,  яке  ж  блаженне  відчуття.
Я  є  одна.
Я  не  самотня.
Вільна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


Дніпро

Дніпро,  величний  на  ві́ки,
Лишайсь  могутньою  рікою!
Єдиним  порухом  руки
Поділиш  землю  піді  мною.

       На  недоступній  глибині
       Ховаєш  сотні  відображень  -
       Там  є  свої,  були  й  чужі.
       Мені  ти  цього  не  розкажеш.

Усі  події  всіх  століть
Покриті  темною  водою;
У  каламуті  твоїх  вій  -
Душі  невизнаних  героїв.

       Ти  бачив  тисячі  боїв
       У  мареві  густих  туманів.
       Позбувсь  ненависних  мостів,
       Створивших  в  тілі  твоїм  рани.

Ти  скинув  пута!  В  котрий  раз
Показуєш  свою  ти  силу;
Ніщо  не  значить  в  тебе  час  -
Він  загойдавсь  на  твоїх  хвилях.


Фото  -  Микола  Євтушенко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Ще не досить

У  сні  своєму  й  наяву
Скажу,  що  я  тебе  люблю.
Помі́ж  зірок  і  між  планет
Шукатиму  для  нас  прикмет
І  віритиму  далі  й  знов
У  вічную  святу  любов.

Я  увійду  до  тебе  в  сни.
Що  хочеш  ти  мене  проси.
І  аж  до  самої  весни
Тебе  до  сонечка  вести
Я  буду.

Серед  загублених  зірок,
Перегорнувши  сторінок
Десь  так  із  десять,
Я  починаю  новий  світ,
Фантазії  і  мрій  політ.
Та  ще  не  досить!  



05.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013


Танцюють лелеки

Навколо  тихо.
Десь  далеко
В  безмежній  дикій  тишині,
На  фоні  темної  блакиті,
Неначе  безтурботні  діти,
Танцюють  танець  свій  лелеки  -
Вони  на  цілий  світ  одні.
Самі...

Виводять  па
В  німому  ритмі:
То  він  підскочить,  підлетить;
Вона  ж  у  танці  закружляє,
Бо  ніжно  й  палко  так  кохає.
Поглянь  на  погляди  тендітні  -
Ніхто  не  може  так  любить
І  вільно  жить...

Вони  одні
На  цілий  світ.
Їм  музику  серця  клекочуть.
І  в  такт,  закривши  свої  очі,
Танцюють  танець  цей  щоночі.
Кохання  в  них  ніколи  не  згорить.
Навік  у  серденьку  тріпоче...
І  нам  би  так  навчитися  любить!..



30.01.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013


Діти XXI ст.

Яке  люблю?!
Нема  натхнення  для  отих  любовей!
Та  й,  чесно  кажучи,  немає  діла  до  ць́ого  вже  нікому.
Не  вистачає  ч́асу  і  нема  наснаги.
Ми  заклопотані  лише  собою.
Із  нас  же  кожен  зараз  хоче  тільки  грошей  й  слави
І  якось  дивно  думати  ще  про  якісь  любові.

Егоцентризм  -  наша  сучасна  дійсність  -  
Засів  десь  глибоко  в  людську  свідомість.
О  так!  Ми  є  сучасне  молоде  суспільство,
Не  розуміюче  добра  й  любові.

Егоїстична  все  ж  таки  у  нас  натура
І  думаю,  з  цим  кожен  буде  згоден.
Таку  позицію  диктує  нам  модерн-культура,
Яка,  що  смішно,  є  створена  самим  народом.

О,  ми  сучасні,  толерантні,  в  нас  культ  особи.
В  науці  робимо  якісь  дослідження  і  спроби
Щось  зрозуміти,  винайти  і  вивчити  саму  людину.
Дивіться  правді  в  очі,  світ  розвалиться  на  тисячу  частинок.

Відчужена  самодостатня  сутність
Живильну  людськість  з  нас  випила  давно.
Жорстокість,  пафос,  черствість  і  байдужість  -  
Здається,  це  провідні  риси  сучасного  кіно?

І  так,  ми  діти  двадцять  першого  століття.
Маб́уть,  нам  є,  все-таки,  чим  пишатися.
Ми  покоління  технологій,  до  наших  послуг  терабайти  інформації
Та  залишається  питання:
                                     Чи  ми  не  на  шляху  своєї  деградації?..


19.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2013


Кажу тобі "Добраніч"

1.  Кажу  тобі  «Добраніч»,
     Мій  єдиний,  моя  радість.
     Цілую  тебе  в  щічку,
     Буду  з  тобою  цілу  нічку.
     Буду  з  тобою  все  життя.
     Твоя  навіки  тепер  я!

2.  Нехай  насняться  зайченята,
     Що  хрумають  морквин  багато.
     І  хай  насниться  їжачок
     Без  колючок!
     Добраніч,  мій  бурундучок!)


3.  Люлі-лю,  мій  солоденький!
Щоночі  прилітаю  до  тебе,  сідаю  на  краєчку  ліжечка  і  милуюся  тобою…
Спи  солодко,  мій  соколику,  а  я  сидітиму  біля  тебе,  ледь  чутно  співатиму  колискову  й  оберігатиму  твій  сон.

4.  Мій  котик…  Такий  рідний,  такий  ніжний,  такий  мій…
Добраніч!
Спи,  мій  зайчику.  
А  я  шепотітиму  тобі  на  вушко  про  своє  кохання…

5.  Котику,  кохаю  тебе  просто  неземною  любов’ю!
Ти  найкращий  в  реальному,  віртуальному,  космічному,  часовому  просторі!  Правда,  ти  зараз  посміхаєшся?
Добраніч,  янголятко!  




*Картинка  з  мережі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2013


Привітання бабусі

Ми  сонце  Вам  кладем  до  ніг,
Ми  Вам  даруємо  природу.
Бабусю,  щастя  Вам  на  довгий  вік,
Здоров'я,  радості  та  згоди.
         Нехай  в  душі  цвіте  весна,
         Нехай  Вам  сонце  шле  привіти.
         Для  Вас,  бабусю,  вся  краса,
         І  ми  -  щиро  вдячні  діти!


13.10.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402614
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.02.2013


Невідомий автор

Ми  разом  закрили  очі
І  йшли  туди,  де  темно.
Чом  бачу  цей  щасливий  сон  даремно?
Переді  мною  одинокі  ночі
Й  наївні  мрії,  смуток,  біль,
І  те,  що  хочу,
Чого  жадає  думка  й  тіло,
Що  цілу  ніч  в  душі  боліло  -  
То  загоралось,  то  лиш  мліло,
а  все-таки  горіло...

Та  неважливо  те,  що  я
Міняла  все  своє  життя.
Міняла  те,  що  так  хотіла,
Міняла  все,  що  так  боліло
І  те,  що  вже  давно  зробила...
І  тих,  кого  любила...
Міняла  все.
                   Заради  чогось...
Не  просто  так.
На  інший  полюс
                   я  переставила  своє  життя.
І  знову  йшла,
І  знов  любила  я  не  тих,
І  знов  страждала  без  причин;
Вела  у  снах  я  лік  хвилин
                   до  зустрічей,
як  виявилось,  не  потрібних.
І  знову  поверталася  назад...

І  має  значення  лиш  те,
Яка  я  є
                   і  чим  живу,
Для  кого  серце  бережу,
І  чим  я  дихаю  й  для  кого
Молю  прощення  я  у  Бога.
І  має  значення  дорога,
                   яку  я  оберу  сама  -
                   своє  життя!

Я  невідомий  автор
                   картин  печалі,
                   який  блукає,
                   на  щось  чекає,
шукає  щось,  та  ще  не  знає,
не  зна,  що  саме  треба  відшукать!..
Та  вже  знайомі  почуття.
Я  -  невідомий  автор  
                   свого  життя!

02.10.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013


Твори́!

Заплющивши  очі,  ти  бачиш  
                       незвідані  фарби,
Невідомі  світи;
Підійми  погляд  в  небо  -  і  у  сяйві  туману
Ранкові  краплинки  тобі  пишуть:
"Твори́!"

Твори́!

Сміливо  землі  відривайся!  У  небо!
У  вись  із  висот.
Невідому  блакить.
Дай  серцю  нектар  і  напій  із  натхнення,
Даруй  для  душі  словотвірний  букет.
     Хай  в  грації  слів,  між  рядками,  у  буквах
     Живе  і  співає  твоя  вільна  душа.
     Відчуваєш?  Земля  на  орбіті  відцуралась  від  руху,
     Ма́буть,  до  слів  прислухалась  вона!

Твори́!
Нехай  небо  і  сонце  дарують  наснагу,
Відносять  на  крилах  в  поетичний  політ,
Дають  тобі  сил  для  піднесень  і  слави
І  новесенькі  крила  для  наступних  робіт!
́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́                                                                                                                            
                                                                                                                               
                                                                                                                                 08.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401452
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 15.02.2013


Поки́ ще не світає

На  першу  ночі.  Час  фатальний.
І  поцілунок  свій  прощальний
Я  шлю  тобі...
         Проводжу  пальцем  по  труні...
         І  аж  ніяк  не  жаль  мені
         Того,  що  там  лежить  на  дні.
         Ще  трохи  диха...

Стою  на  цвинтарі  одна
Серед  могил  і  тихого  зітхання.
І  на  граніт  наношу  я  слова:
"Моє  кохання."

Навколо  ніч.  Ще  не  світає.
Моє  лице  пітьма  ховає.
Я  є  примара...
         Кладу  дві  квітки  на  труну:
         Одна  -  то  ти,  а  друга  -  я.
         Обоє  мертві.
         Тепер  піду...
         Я  без  емоцій,  слів  і  почуттів.
         Ти  так  хотів!
         І  я  того  хотіла...


                                                                                                                                                                                 17.02.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401393
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.02.2013