Pravdorub

Сторінки (1/3):  « 1»

Зорі-Мрії

Я  бачу  те,чого  не  бачиш  ти.
Я  бачу  зорі  й  зоряні  мости.
Я  бачу  те,чого  не  бачить  зір,
що  не  побачиш  вийдячи  у  двір.

Я  бачу  зорі  душею,
сузір’я  й  зорі  бачу  нею.
Про  всі  ці  зорі  кожен  знає,
чтось  бачить  їх,а  чтось  ховає.

Ці  зорі  мріями  зовуть,
у  них  велика  й  довга  путь.
Не  забувай  про  зорі  ці,
тримай  всі  мрії  у  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013


Федько-Козак

А  наш  Федько–козак  завзятий,
Поїхав  турків  побивати.
Він  взяв  коня  та  в  степ  широкий,
А  кінь  у  нього–косоокий.
Так  їхали  три  дня  й  ти  ночі,
Допоки  той  з  коня  не  зскочив.
І  бачить  дядька,як  це  так?
Так  то  ж  є  клятий  басурмак!
І  наш  Федько–козак  завзятий,
Почав  до  дядька  щось  кричати!
А  дядько  той,як  те  почув,
Від  страху  бідний  окуочув,
Бо  наш  козак–дебелий  хлопчик,
А  дядько  той,ну  як  горобчик.
Побачив  він,козак  як  біс  
Ібідненький  чкурнув  у  ліс.
А  Федя  наш,  сів  на  коня
І  ще  по  полю  персь  три  дня.
І  знов  він  бачить  бусурмена,
Так  то  особа  вже  дебела.
І  наш  Федько–козак  завзятий,
Почав  ломаку  десь  шукати.
Щоб  ухайдокать  бусурмена,
То  треба  сила  як  у  лева.
І  наш  Федько,узяв  ломаку,
І  нею  став  дубасити  бурлаку.
Бурлака  той  стоїть  як  пень.
Стоїть  він  ніч,стоїть  він  день.
І  Федя  каже:«Як  це  так?
Нездатен  я  побить  бурлак?»
Напруживши  всі  м’язи  враз,
Ударив  він  його  ще  раз.
Федько  між  зуби  прям  попав,
Бурлака  весь  побитий  впав.
Отак  Федько–козак  завзятий,
Поїхав  турків  побивати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404142
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.02.2013


Хіба ми можем жить у світі?

У  цих  рядках,що  на  папері  
написані  моїм  пером.
У  цій  тянучій  атмосфері,
що  створена  цим  автором.
Є  лиш  маленька  доля  правди
яку  хотів  би  я  сказать,
нехай  чарівні  зорепади
її  вам  зможуть  показать.

У  цьому  світі  де  ненависть,
де  зло  з  неправдою  царить,
є  лиш  одна,  одна  лиш  бідність,
її  нам,люду,  не  спинить?
Хіба  ми  можем  жить  у  світі,
де  люд  забув  ким  сам  він  є,
де  ми  ненавистю  огріті,
де  зло  з  нічого  постає?
Де  царь  людей  на  самосуд
за  примхою  веде,
де  за  тяжкий,нелюдський  труд,
тебе  в  могилу  покладе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404141
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2013