| Сторінки (1/87): | « | 1 | » |
Всміхнувся проліском
Настінний календар,
А за вікном
Із раночку-світанку
Наперекір
Нашестю сивих
Хмар
Синичка вичеканює
Веснянку!
І байдуже,
Що проліта ще тихо сніг,
Що вітер
Приморожений на дотик,
Що ще ведмідь
Не валить свій барліг,
Та вже прорізавсь
З бруньки
Перший котик!
Вже вириваються
З лещат зими
Струмки
І жебонять відталою
Водою…
Святково усміхаються
Жінки -
Чоловіки вітають їх
З ВЕСНОЮ!!!
З весною вас, дорогі "приборкувачі рим" і повелителі словесного розмаю!!!
Дякую, друзі, за щирі і сонячні коментарі!
На кожен обовязково відповім - була в незапланованій "творчій відпустці"...
З любов'ю і приязню - К.Ш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Строката осінь -
Зріла стриптизерка -
Знімає одяг
За кулісами дощів.
І видно всім
Її розбите серце,
Яке розсипалось
В шипшинові кущі.
Вже долі - блузки,
Пояски, спідниці...
Та сіре тіло
Не заманить
На нічліг...
Лишень калинове
Намисто -
Шарм Жар-птиці -
Велить упасти до її
Циганських ніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
До сонця усміхаються троянди.
В тих усмішках і щастя, й болю суть:
Радіють, бо які ж у них принади!
Сумують, бо ж невдовзі відцвітуть...
...А бачиш мою усмішку таємну?
У ній - все ж ті : натхнення і печаль.
І доля теж ТРОЯНДОВА у мене...
Так. Доцвітаю... А тобі й... не жаль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
Лісовою стежкою
Я іду.
Десь гриби сховалися,
Не знайду.
Хай вони ховаються.
А пока 2 рази
Я б зустріла гарного
Козака!
Нам удвох шукалося б
Веселіш.
І грибів набралося б
Цілий кіш.
А сама зі стежечки 2 рази
Не зійду.
Заблуджуся в лісі я –
Пропаду!..
...Он з під хвої щиряться
Маслюки,
А у мох закутались
Решітки.
Сироїжки зманюють: 2 рази
Зирк та зирк...
Шапку хоче скинути
Боровик.
Ну й грибна галявина!
Дивина!
Та невже збиратиму
Я одна?!
Не кладу у кошик свій
Ні грибка, 2 рази
Бо ж шукаю в лісі я ...
Козака!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2013
Зацвіла матіола в саду.
Я до тебе в цей вечір іду.
І бентежить мене, як ніколи,
Диво-запах п’янкий матіоли.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє до рання.
Мабуть, вона - „квітка кохання”...
Засвітились небесні вогні.
Ніби вдень, усе видно мені:
Твоя тінь в щирім місячнім колі,
А думки – в запашній матіолі.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє дорання.
Мабуть, вона „квітка кохання”...
А ти ще раз мене обніми,
Забери в свої райдужні сни,
Бо вже тане зоря світанкова
В квітнику, де бринить матіола.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє дорання.
Мабуть, вона „квітка кохання”...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2013
Полуницями пахне літо,
Пахне липою, пахне житом,
Пахне річкою, пахне сіном
І грибами, що дощ „насіяв”...
Пахне літо татарським зіллям,
Матіолою на подвір’ях,
Чебрецями ще й осокою...
Та Любов... Повсякчас - весною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2013
Цвітуть жоржини, мальви, чорнобривці...
В зеніті літо, а поля в жнивах...
І джерело душевної криниці
Твої зросити проситься вуста.
Ти – мій від поля, від землі, від лісу.
Ти – мій від сонця і від Бога – мій.
Але життя поставило завісу
І наказало кожному: не смій!
А що, коли сміливість стукне в серце,
Коли завісі прийде судний час?
...А зазвучить щасливе інтермецо –
Найдовше у житті, і лиш для нас.
І гратимуть на ніжних струнах літа,
Які - не інше - сонця промінці,
Пташки, хмарки, дерева, вітер, квіти...
І коники – з дитинства посланці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2013
Народився в селі і змалечку
Пізнаєш, ніби рай, цей світ,
Усміхнись на літнім світаночку -
Квітам сонця вклонись до ніг.
Приспів
Цвітуть на городі соняхи
І ронять додолу промені. 2 рази
Цвітуть на городі соняхи...
І сонячно так на душі.
Стрункі, величаві, урочисті...
Казкові і щиро земні.
Складають до сонця всі почесті,
Як матері діти малі.
Приспів
Цвітуть на городі соняхи
І ронять додолу промені. 2 рази
Цвітуть на городі соняхи...
І сонячно в нашім селі.
В золочених щедрих тарілочках
Роїться бджолине життя...
За сонечком стежать голівочки
Найкращих дозорців села.
Приспів
Цвітуть на городі соняхи
І ронять додолу промені. 2 рази
Цвітуть на городі соняхи...
І сонячно вам і мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
Літо, літо, літечко!..
Стигне в полі житечко,
Сік уже аж капає
З вишень у садках,
Яблука рум'яняться,
Абрикоси сиплються,
Тішиться шовковиця
Вся у янтарях...
Подих перехоплює
Казка дива літнього -
Он порічки світяться,
Он малини "дзвін"...
А в городі - СОНЯШНИК
Усміхнувся сонячно,
Побажавши літечку
Сонця й врожаїв!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
Чи сходить сонечко,
Чи спать вкладається...
А в серці матері - одне:
Те, що сплітається
З журби і радості,
Що відпускає (й зразу ж жде)
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сина-сокола свого
У світ незвіданий,
Злом захаращений,
Скупий на ласку і добро.
І вслід за кожним з них
Молитва щирая:
"Підтримай, Боже, їх політ!
Дай сили крилонькам!
Серцям дай витримки!
І вбережи від лиха всіх:
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сина-сокола мого
Від грішних помислів,
Від зваби-напасті
Та... від насіяних хвороб".
Літайте, дітоньки!
Літайте впевнено!
І пам'ятайте кожну мить:
Ви - мої крилонька!
Ви - моє живлення!
Ви те, чим ВАРТО
В світі жить!!!
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сизокрилий сокіл-син!!!
І не бува в житті
Певніше радості,
Ніж мати стільки
Власних крил!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Ви чули, як трава співає?
Або як з вітром гомонить?..
Вона, як вулик, не стихає
Ні на хвилинку, ні на мить.
З весняних днів і аж до снігу
В траві нуртує мовний сік…
І плач, і чвари, й море сміху
У килимочках трав’яних…
Я тую мову розумію
(Отут я справді поліглот!)
Її виношую, лелію
І дослуховуюсь до нот,
Які в космічні линуть далі,
Неначе імпульс наш земний,
До всіх галактик, де не знають
Живого голосу трави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Усміхнулась до мене ромашка
І моргнула грайливеньким очком...
- „Погадаєш собі? Це не тяжко!"
- ...? Але ж я обірву пелюсточки...
Моя квіточко, ніжна, гарненька,
Не відважусь тебе я зірвати,
А, цікава, схилюся низенько
Та й почну промінці рахувати.
Диво-дивне! Заняття це тяжке!
Погляд ловить пелюсточки й губить...
Хочу я (мабуть, хоче й ромашка),
Щоб останнім було слово „ЛЮБИТЬ”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
Немає дощу...
Виснажлива спека
Забрала, здається,
Здоров’я землі.
І так мало духу
Уже зостається,
Щоб вижить людині,
Комасі, траві...
Сидить, як кульбабка,
В садочку бабуся –
Чекає, коли надвечір’я спаде,
(Бо дихати важко).
Зів’яла вже й гусінь
На в’ялих листочках -
Весь світ дощу жде...
...Ось рипнули двері
Небесної брами!
(Мабуть, той не снідав,
Що взявсь відчинять.)
І, певно, упершись
Руками й ногами
Штовхає. Важкенні ж
Ворота скриплять!
І чути той скрип, отой
Гуркіт із неба:
Вже виспавсь Ілля
І ладнає коня.
„Ой треба... Ой треба...
Ой дощику треба!”, -
Благає в знемозі засохла земля.
Вже брама відкрита –
Летить колісниця.
На хмарах підстрибує,
Аж торохтить!
А ось вже і перша
Хмарина пробита –
Великими краплями дощ капотить.
Летить колісниця –
Пронизує небо,
Стіною сивенною злива стає.
Та дощику треба,
Ще дощику треба...
Тамуючи спрагу, земля
Воду п’є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
І знову травень!!!
Полум'я тюльпанів,
Черемхова бентежна
Заметіль,
Бузкові грона...
І - безсмертна пам'ять...
Сердечний спомин
І душевний біль...
Ось ДРУЗІ ТРАВНЯ -
Свідки лихоліття -
Історії живої
Носії!!!
Вони ще з нами!
Хоч вже й досить
Літні...
Але радіють
Трепетній весні!
...І хай снігами
Голови покрились -
У їхніх грудях
Б'ються солов'ї!
Вони - взірці!
Вони не підкорились!
ІСТОРІЇ ЖИВОЇ НОСІЇ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
Берег мій – берег твій…
Близько так – оком кинь,
Але вбрід перейти…
Ані я , ані ти…
Бо вирує, вирує вода…
Не вгаває стрімка течія.
Простягаєш ромашки мені,
Але я не дістану ніяк.
На твоїй стороні -
Всі поля вже в стерні,
А в тутешніх краях –
Зажинкова пора.
Та вирує, вирує вода…
Не вгаває стрімка течія.
Простягаєш жоржини мені,
Але я не дістану ніяк.
Треба ждати зими,
Щоб ріку перейти
По холодних льодах
До своєї мети.
Бо вирує, вирує вода…
Не вгаває стрімка течія.
За водою років попливли
Ті троянди, що ніс мені ти.
Берег мій… Берег твій…
Близько так – оком кинь,
Але вбрід перейти…
Ані я, ані ти…
Бо вирує, вирує вода…
Не вгаває стрімка течія.
Ти гукаєш душею мене
І тебе душа кличе моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
Ох, як довго мучилась любов!
Як нестерпно серце їй боліло:
Зупинялася й холола в жилах кров,
Потім закипала і бурлила…
І здавалось, жить їй ще лиш мить,
Завтрашнього сонця вже не бачить…
Залишалося у Бога попросить
Відпустить гріхи, та чи пробачить?..
А Творець чекати й не схотів
Лепету бентежного, сумного.
Зрозуміти все зумів без зайвих слів
І сказав: «Ще поживи, небого!
Звідай тайни місячних дібров.
Порадій життю, як сонцю квітка.
Заспокойся й усвідом: це ж ти - ЛЮБОВ!
Не чекай чудес уже нізвідки".
Росами, що спіють на медах,
Вся земля аж міниться, іскриться -
Піднімаючи все вище неба дах,
Вість вітає сонячна Жар-Птиця!
Теплий і цілющий дощ пішов -
Так всміхнулась новині хмарина...
За всі муки, що знесла в житті любов,
ВОСКРЕСІННЯ їй - не домовина!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
ДУМКА
Лишень у сонця не буває тіні…
Лишень у неба берегів нема…
Лишень у серці почуття нетлінні…
Лишень без ТЕБЕ я воістину САМА…
ВИСНОВКИ
Ти – Сонце!
І тому до тебе
Любові паросток
Із підземелля проростав…
Ти – Сонце?
А чому ж немає неба?
Ти замість неба
Вибрав п’єдестал…
_________
Що ж то за Cонце,
Яке не знає,
Що таке Веселка?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
Цей букетик конвалій пахучих...
(Ніби юності ніжний привіт),
Подарований щиро, не штучно...
Та пройшло стільки літ...
Стільки літ!
А тоді ж все сприймалось як „треба”,
І букетом не був той букет...
Тоді зірку хотілося з неба,
Або хоч примітивний
Сонет...
...І весільно, і якось трагічно
Цвіт конвалій мій спогад пройма...
Бо ці квіти веснітимуть вічно.
Мені ж в молодість стежки
Нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
О! Той в польоті славний журавель!
О! ЧарівнА і незрівнянна птиця!
Мені не треба в клітці соловей,
Чи у руці вся в золоті синиця.
Усе життя чекала... журавля.
І стільки років він примарно снився!
Та бачу – вже над хатою кружля.
О Боже милий, хай би він спустився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
Яка краса! Трава із вітром в герці -
Велично геніальна простота!!!
Весна в природі – молодість у серці!
Весна в серцях – душевна висота!
Так любо серед щирого розмаю
З природою співати в унісон -
В тім полум'ї я диво-цвіт шукаю:
Ось папороть - це квітне віщий сон!
Мені б у твоє серце зазирнути...
(Тремтить в душі отой магічний цвіт),
Чи зможеш "сон життя" мого збагнути?..
Хто я для тебе?.. Ти ж... мій білий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2013
І сміливо, і красиво
Перший крок весна зробила –
Розбудила ліс з гаями
Та діброви із садками...
І веселим щебетом
Вечір захлинається!
І щасливим лебедем
Кожен сад всміхається…
І злітає пір’ячко
З саду на подвір’ячко –
То ГОТУЄ веснонька
З леготом весіллячко.
Походжає-обсипає
Світ барвистим цвітограєм -
Стало легко і духмяно
Від солодкого туману...
І веселим щебетом
Вечір захлинається!
І щасливим лебедем
Кожен сад всміхається…
І злітає пір’ячко
З саду на подвір’ячко –
То ЛАШТУЄ веснонька
З леготом весіллячко.
Вітер-легінь пильно стежить,
Як весна садки мережить -
Почина рідню скликати,
Щоб сватів до неї слати...
І веселим щебетом
Вечір захлинається!
І щасливим лебедем
Кожен сад всміхається…
І злітає пір’ячко
З саду на подвір’ячко –
То СПРАВЛЯЄ веснонька
З леготом весіллячко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2013
ВОНА - Залишатись з тобою на «Ви»
Так не хочеться…
ВІН - Так не хочеться… -
ВОНА - На причалі самотні човни
Все хлюпочуться...
ВІН - Все шепочуться..
ПРИСПІВ (разом)
Не віднось, течія,
У тенета штормів моря синього.
Може, в тих, у човнах
Половиночки щастя єдиного…
ВОНА - Скільки плавати нам довелось -
Горе-спогади...
ВІН - Горе спогади…
ВОНА - Скільки болю в душі запеклось,
Скільки холоду...
ВІН - Скільки холоду...
ПРИСПІВ (разом)
Не віднось, течія,
У тенета штормів моря синього.
Може, в тих, у човнах
Половиночки щастя єдиного…
ВОНА - Перейти нам з тобою на «ТИ» -
ЗасіЯть в душі!
ВІН - ЗасіЯть лицем!
ВОНА - Розігнати туман самоти...
Та чи варто це?..
ВІН - Та чи варто це?..
ПРИСПІВ (разом)
Не віднось, течія,
У тенета штормів моря синього.
Може, в тих, у човнах
Половиночки щастя єдиного…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013
Воскресли вкотре небо і земля.
Воскресла зелень і п’янке цвітіння.
І урочисто душу звеселя
Велике світле свято – Воскресіння.
Ось блиском великодньої свічі
Вже умивається пухка духмяна паска.
І першим розговляється в печі
Вогонь священного життя по тижні страснім.
Вбирає очі веселковий стіл –
Сміються крашанки і писанки святкові.
Міцний «моцак» обходить увесь рід.
І всі христуються по заповітнім слові…
Складають гімн життю усі усюди.
Лунають дзвони із самих небес.
Зі святом Божим вас, хрещені люди!
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Христос воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013
Біля мого тину, біля мого плоту
Вишня білосніжна зацвіла.
А під оту вишню в вечорову пору
Твоя рідна постать підійшла.
Тихо я виходжу у садок вишневий -
Ти мене чекаєш, милий мій!
Про кохання вічне в вечір цей травневий
Стоголоссям жалять солов’ї.
Біля мого тину, біля мого плоту
З вишні облітає білий цвіт.
Ти скажи, мій милий, ти скажи сьогодні,
Чи кохати зможеш цілий вік?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013
Затьохкав кущ розквітлого бузку,
І закувала поряд черемшина...
Чи ж може під мелодію таку
Заснути, ну бодай, одна людина?
Весняний вечір бродить по селі
І відчиняє двері в кожну хату:
- Послухайте завзятих солов’їв!
Йдіть до зозулі роки рахувати!
Травневий вечір – бравий дідуган –
По-молодецьки крутить білі вуса,
Всміхається дівчатам і бабам,
А молодиці з нього вже й сміються.
Та, звабившись, ступають на поріг,
Пригадують щасливе дівування...
І тут до всіх з небачених доріг
Приходить (чи вертається) кохання.
.........................................
Я все це знаю, бо уже й мені
На голову цвіт яблунь тихо трусить,
Під’їхавши на білому коні,
Весняний гість, в якого білі вуса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013
В небі тисячі зоряних свіч...
Гріх великий красу цю проспати!
Яблунево-черемхова ніч
Так виманює звабливо з хати.
Манить пахощами, весною...
Солов’їною піснею манить.
Ти далеко, та я... з тобою.
Ця краса нас обох так дурманить!
І нема поміж нас протиріч,
Бо навчились у мріях літати.
Яблунево-черемхова ніч
Не збирається нас відпускати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
Жайворонок дзвінко тягне вгору струни,
Зеленіє яре і озиме вруно...
Ластівка погоди просить щиро в неба.
Та чогось я бачу все оце без тебе...
Пахощі бузкові розлились далеко,
Запросили з лісу диво-соловейка.
Прилетів, затьохкав, зачепив за душу.
Та чогось без тебе слухать його мушу...
Вже кує зозуля. (Може, й лічить роки?)
Щось вона притихла – в серці враз... неспокій.
Знову розкувалась! – Зупинись, небого!
Нащо ж так багато, коли все без нього?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
ШАЛЕНСТВО ЗВУКІВ!
І - німі слова…
ДОЩ ЗОРЕПАДУ!
Та й -
«невизнані» бажання…
СВІТ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ!
В вузлику права…
ШКВАЛ КОМПЛІМЕНТІВ!
В міражах кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013
Небо хмарне –
Сонячна душа.
Слово марне –
Погляд утіша.
Осуд ниций –
Панівна любов.
Лід водиці –
Прежагуча кров.
Серце – пташка –
Мозок – камінець.
В горе важко –
Легко під вінець.
Мріять просто –
Дуже складно жить.
Закохатись –
Птаху Щастя вбить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013
Промінчик сонця доторкнувсь щоки.
Легенький вітер ворухнув волосся.
Метелик ніжний липне до руки.
Схиляється до ніг моїх колосся...
І я, щаслива, поле перейду,
Дивуючись красі благословенній,
Яку талановито й доладу
Придумав і створив природний геній...
Життєве поле важче перейти:
Назустріч – добрі, злі і... черстві люди.
Та все ж не страшно, бо зі мною - ти.
Ти поруч був, ти поруч є... і будеш!
Хай пестить вітер, промінь пригорта
Мою любов, найвищу в цілім світі!
Метелик ореолом хай літа,
І низько в ноги кланяється жито...
...Я не боюсь це повторити знов,
Вдивляючись в зустрічні мені лиця, -
Хай знають люди про мою любов!
(Хоч це – моя найбільша таємниця).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Ця п’янка весняна заметіль
Під акорди солов’їного оркестру
Сіє радість і тамує біль
На усіх життєвих перехрестях.
Знов весна дарує море сил,
Океан надій, мрійливості, любові,
Відчуття польоту і без крил,
Музики щемкої в кожнім слові…
Ох! Які ж ці весни любі й милі!
Та ще й розпалі п’янкої заметілі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
(майже веснянка)
Веснонька-паняночка
Вранці зранку
Завелась мережити
Вишиванку.
Білим цвітом квіточки
Вишивала
Та зеленим листячком
Гаптувала…
Вийшла вишиваночка
Ой, до діла!
Грушечку-подружечку
В неї вділа.
Грушка ж свого милого
Виглядає –
Загуляв десь вітричок…
Ой, немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
(для дітей)
Ой збудилось сонечко, рано встало!
Землю, рідну матінку, привітало.
- Люба моя ненечко, з гарним ранком!
Дай роси напитися на світанку.
Росами-медочками земля-мати
Стала своє сонечко частувати.
- Пий, моя дитинонько, умивайся,
Грайся, та за хмароньки не ховайся…
Сонечко на радощах засіяло –
Цілувало мамочку, обнімало …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Ти справжній як… усе несправжнє.
Ти світлий як…майбутній сон.
Ти перший як… усе останнє.
СкупомудрІй як … Соломон.
Гіркий... солодкий, грубо-ніжний,
Не гострослів, але «стрілок»,
В якого камінець наріжний
Маліє від одних думок.
В тобі зійшлися сонце й місяць,
І день, і ніч, жара й мороз,
Які завзято мозок місять,
Бо невсерйоз – таки ж... всерйоз.
То гасиш боязке багаття,
А то розводиш його знов…
І вже несила... сміхом... плакать,
Шануючи... страшну любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Моя любове! Ох моя любове!
Ти так яскраво освітила шлях!
Дістала з серця стоголосе слово.
Але й забила в душу гострий цвях.
Молюсь на образ, та не знаю тіла.
Молюсь на щастя, а не знаю втіх.
Чекала сонця – хмара налетіла…
Тепла чекала – ото й випав сніг…
В покору долі ранки зустрічаю:
Минула ніч.. порожня... ну й - нехай.
Більш не страждаю, бо вже... не чекаю.
Не вірю в пекло, бо ж... не вдався рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
(сон)
Така чарівність у твоїх словах!
Таким теплом твій погляд гріє душу!
І стільки меду на твоїх губах,
Що без вина п’яніти-мліти мушу!..
І кожен рух, і кожен дотик рук,
Шалений чи затаєний твій подих
Доводять до солодких млосних мук,
Підносять до зірок... аж невідомих!..
Я піддаюся усмішці, очам...
Вустам медвяним відданно корюся.
Не тямлю… із небес – та й в океан!..
Яка безпечність! А якщо втоплюся?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
Уночі... поглянь на планети!
Подивися, прошу, подивися:
Пише місяць зіркам сонети –
Кожна зірочка щастям іскриться…
Найсолодший полон для душі -
Ці тенета одвічного дива…
Напиши й Ти про це, напиши,
Щоб була я, як зірка, щаслива!!!
**********************
Місяць моститься ночі на крила,
Покривається зорями небо –
Шлють мені всі небесні світила
На добраніч привіти від Тебе.
Я привіти ті вдячно приймаю
І в молитвах звертаюсь до Бога:
Нехай сни Тебе не обминають!
Може, більше й не треба нічого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
(майже пісня)
Чи всміхається зорями небо,
Чи вітається сонячний ранок –
Я все подумки лину до тебе,
Мій єдиний, мій незрівняний...
Я про тебе ще й досі мрію,
Вичисляю до тебе путі,
Але кроків робити не смію,
Хоч люблю... як востаннє в житті!
Я люблю тебе палко і ніжно!
Я люблю тебе свято і грішно!
Я люблю тебе! Я люблю тебе!
Я тебе до нестями... люблю!!!
Покотилася зірка із неба,
Та у мене - одне лиш бажання.
Я загадую знову на тебе -
Не заснути мені до рання...
Долітаю до тебе в мріях,
Шепочу твоє миле ім’я.
Але кроків робити не смію,
Хоч твоя я... від Бога твоя!
Я люблю тебе палко і ніжно!
Я люблю тебе свято і грішно!
Я люблю тебе! Я люблю тебе!
Я тебе до нестями... люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Я все його шукаю…
Шукаю власне серце.
Лечу до небокраю,
Пірнаю у озерце…
Митарствую-блукаю
Дібровами, полями…
А в полудень розмаю –
Духмяними садками…
Не баловство дитяче
Його з грудей зманило,
Воно невтішне плаче
В тюрмі моєї сили…
…Тож якось, давши волю,
Дозволила летіти,
Щоб пошукало долю,
Щоб напилося літа…
Тепер знайти несила…
Мабуть, шукати марно.
То в пущах, то на схилах,
То на високих хмарах
Аукає, сміється,
Коли мене побачить.
На відстані заб’ється
І знов давай дивачить…
Ох! Серце несмиренне!
Ой, невловима пташко!
Вертайся вже до мене,
Бо й так у світі важко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Намалюй, Художнику, любов –
Справжню, ніжну, віддану, величну,
Щиру, протирічну, риторичну…
Намалюй, Художнику, любов.
Покажи її у кольорах,
У відтінках, образах спектральних,
У тонах реально-ірреальних…
Покажи її у кольорах.
Зобрази таку, якою є –
Дивно-неповторною, святою,
Щедрою, скупою і лихою…
Зобрази таку, якою є.
Поцінуй, Художнику, любов.
Ту - що і радіє, і зітхає,
Гріє і знобить, жде й проганяє…
Поцінуй, Художнику, любов.
Зобрази, спиши і поцінуй…
Ти ж її всією суттю чуєш!
Безсумнівно, лиш її й малюєш…
Та мені… без пензля… намалюй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Зупиняється час, серця міниться такт -
Знову ти всю свідомість полониш...
А не хочу в полон, ми щось робим не так...
Не тримай, відпусти! Що ж ти робиш?
Відганяю думки, що снують сіть-печаль.
Розвіваю страждання і муки,
Та життя запинає незрима вуаль...
Я ж... до тебе простягую руки.
Ну зроби перший крок (не до мене, а вбік),
Обмини ж бо шалену стихію.
Не впадай в почуттів цей нестримний потік.
Зроби те, чого я не зумію.
Прикликаю твій розум і мудрість твою:
Схаменися на висновку певнім,
Щоб ми вдвох за небачену дурість свою
У вогні не горіли пекельнім!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
(майже пісня)
Затремтіла осіння струна –
Заясніла згасаюча зірка…
Доторкнулась до серця весна –
І в душі знов прокинулась ЖІНКА!
Ти любові вино пригуби,
Поки серцем горіть не довершив.
Полюби мене! Полюби!..
Полюби мене, ніби… вперше!
Ніжний дотик твоєї руки
І солодка жага поцілунку
Враз відхилять всі зайві роки
Й позасвічують зорі рятунку!
Ти любові вино пригуби,
Озовися очами й вустами.
Полюби мене! Полюби!..
Полюби мене до… нестями!
І - сльоза на повіках весни…
І - печаль на осІннім пероні…
Не сховатись вже від сивини,
Але - ніби весни цвіт на скронях!
Ти любові вино пригуби,
Привітай своє пізнє кохання.
Полюби мене! Полюби!
Полюби мене, як… востаннє!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
Все не те… Все не ті…
Хоч достойні. Прості.
І уважні. І щирі неначе…
Та душа не лежить!
Як же поруч з тим жить,
Біля кого
СерЕдина плаче?..
І нема нарікань…
Тихе плесо зітхань
Я змінила на бунт навігацій
В бурнім морі життя
(Щоб знайти забуття
Хоч в царині
Одвічних абстракцій).
Я - не віник в кутку…
Не піджак на гвіздку…
І не кепка на верхній полиці.
В мене тіло, душа,
Думка власна і… шарм…
І для мене
Важливі… «дрібниці»…
Тож «не те» і «не ті» -
Не в моїй пишноті,
А в бажанні лишатись собою.
Як любить, то любить!
Як тужить, то тужить!
Якщо «в омут»,
То лиш - з головою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
В пам’яті зринає той квітневий ранок -
Постає в уяві дивний силует...
Хтось приніс раненько і поклав на ґанок
Котиків вербових сонячний букет.
Котики вербові – у веснянім слові,
Котики вербові – у моїй душі...
Котики вербові! Тайни загадкові
Відкривати світу... знову не спішіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Всі чекають весни
(На коні чи в човні).
І уже бачать сни –
Осяйні, чарівні...
А вона й не спішить
Не пливти, не іти.
Ні верхом на коні,
Ні на крилах у птиць.
А вона все гуля
По заморських степах.
А вона все блука
У південних лісах.
Не спішиться весні...
Може, гріх в тому й мій
(Бо ж осінні пісні
Вплету в коси я їй)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Мріяти...
Чекати...
Полюбити...
Танути...
Коритись...
Раювать...
Сподіватись...
Тліть...
Боготворити...
Сумувати...
Мучитись...
Страждать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Я боюся хвилин,
Коли соло виконує… тиша.
Сольна тиша душі,
Де думок кладовище…
Де ні звуку, ні слова,
Ні пісні, ні вірша…
Відчуття щонайгірше,
Коли соло виконує тиша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Обніму тебе і не випущу
Ні на день, ні на два, ні на вік...
Чи ти пасткою, чи ти річищем
Назовеш почуттів тих потік.
Обніму тебе! Ні, не силою...
Хочеш, зовсім тебе не торкнусь?
Я голубкою сизокрилою
Над тобою у небі здіймусь.
І літатиму-обніматиму
Весь той світ, у якому живеш...
І ніколи вже не питатиму:
„А мене ти колись обнімеш?”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Лоскочуть ніжно
Вуса білосніжні...
Голублять очі
Найсолодші сни.
І втішно
Долітає шепіт
Грішний…
І творять ночі
Зоряні пісні…
Пливе
У човні місяця
Кохання
(А море неба
Шторму і не жде).
Чи чуєш ти
Крізь сон
Моє зітхання? –
Таки боюсь,
Що човен
Упаде
(А хтось щасливий
На світанку,
Зрання,
Той скарб
В шовкових травах
Віднайде) …
Та ні! Спустився тихо
Човен – місяць
Аж до мойого
Сонного вікна.
І пломеніє,
Променем іскриться
Та стука в шибку
Кінчиком весла.
Тож і прокинусь я
Від того дива,
І усміхнуся
Місяцю, зіркам.
Відчую серцем:
Я таки щаслива –
Хай лиш ночами,
Дякуючи снам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
То був спалах не серед ночі,
А в яскравий сонячний день!
Погляд твій засліпив мої очі.
Був розряд… не було тебе.
Ніби жар з двох сторін на щоки –
Все обличчя вогнем пекло.
Не чекала пекельного шоку.
Був пожар, тебе… не було.
Як тисками, здавило груди,
Серце – в клітці лякливий птах:
Аби хоч не помітили люди
Погляд той на моїх губах…
Колихнулось химерно небо,
І земля попливла з-під ніг…
Схаменися! Мені ж бо не треба
Той пронизливий погляд-гріх!
…Так тебе й не було ніколи…
Образ - ніби абстрактна річ.
Та той погляд і досі все коле
Вістрям споминів-протиріч.
Мить ота – так... початок згуби…
Переможцю, святкуй-радій!
Цілував мені поглядом губи -
Я… з взаємністю - погляд твій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Стоголоссям щебече весна…
Сто ударів і серце в хвилину…
Стометражки вирують у снах,
У яких лиш до тебе все лину…
І стокінно летять табуни
Небесами, лісами, полями –
Хмар, вітрів, почуттів, новизни…
І думок, що пульсують між нами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Я спішила до тебе Казкою.
Моя Казка – свіча-берегиня,
Що зігріє любов’ю та ласкою
І освітить яскравим промінням.
Я спішила до тебе Піснею.
Моя Пісня – джерельце-струмочок,
Що напоїть живою водицею,
Дасть цілющого трунку ковточок.
Я спішила до тебе Жінкою
(Як весна, що спішить до березня),
Та пішла не тією стежинкою...
Приблукала... в тенета вересня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Найсвітліша печаль – твої очі.
Хочу бачити їх. Ой як хочу!
Нині ж сонце твого мікросвіту
Для душі – щонайперше світло.
Провалившись без слова і звуку
У солодку й виснажливу муку -
Як в глибінь дзвонкової криниці –
Лину в бездну очей... втопиться.
***************
Душа моя беззахисна… як день.
Щоб далі жити, я втопити мушу
На дні душі твоєї свою душу…
Втопити! Щоб воскреснуть для пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
- Що я святкую:
Радість чи біду?
Що я шукаю:
Товариство чи самотність?
Де я стою?
А чи куди бреду?
Моє життя –
Роман, легенда, повість?..
Я жду? Чи я
Ненавиджу чекання?
Люблю? Чи дотліваю
Від страждання?
Живу? Чи сірі дні
Гортаю?
Існую? Умираю?
Воскресаю?..
Пишу? Чи виливаю
Стан душі?
Себе душу? Чи це
Мене рятує? –
Ось так щодня
На добовій межі
Німа риторика
По всій душі нуртує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
Вже вицвіла від літ барвиста грядка –
Пожовкло… колись біле… полотно.
Любов і туга причаїлися у маках
(Майстриня в них ховалась від утом…)
Старенька хата. Посивілі вікна.
Маленька бабця в диво-квітнику,
Що цілорічно у оселі сяйно квітне
І мовчки творить музику щемку.
Мелодія сільського колориту -
Селянського правічного житла -
Вустами цвіту шле промови всьому світу
Про наш народний корінний талант!..
Та нам, немовби байдуже до скарбу,
Який хатини хилі бережуть,
Бо ж не цінуємо по праву діда-бабу,
Котрі останню службу там несуть…
…ВідІйдуть – маки стліють і ромени,
Волошки і пшеничні колоски…
Й зітруться з пам’яті герої безіменні –
Невтомні пальці вмілої руки…
Як та праматір, хатка-вишиванка
Ще кличе нас до сивого вікна,
З якого дивиться на світ барвиста грядка
Бабусиного раю-квітника!
2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
Моя мріє! Солодка муко!
Я не стомлююсь думать про тебе...
Чи ж оця нерозлучна розлука
Неминуча? Хіба ж так треба?
Я мирюся із цим й не мирюся,
Долітаю до тебе й вертаюсь...
Над собою крізь сльози сміюся –
І не каюсь чомусь, і не каюсь...
Ти, напевно, - міраж недосяжний?
Шлях до тебе – це вічність долати...
Недоступний, величний, поважний...
А в житті... переплутав всі карти...
Пам’ятай! Ця любов не вмирає...
(Проте може стомитись кричати)
Чи ж розбудить тебе чи злякає
Те, що сам її змусив мовчати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
(сьогоднішнє вранішнє повідомлення
від талановитого пана Віктора Оха
спонукало мене виставити ще один
зі своїх творів з тим же делікатним натяком:
"майже пісня"...)
Ти наснився-таки знову, милий,
У... далекій, чужій стороні –
Посміхається ранок щасливий
При моїм світанковім вікні.
І вітається сонячно небо!
І на серці так солодко знов!
І не треба мені, і не треба
Навіть чути слова про любов…
Не ходжу, а літаю на крилах.
Слів не мовлю – співаю пісні.
Днів таких ось святково-щасливих
Так бракує для щастя мені.
І вітається сонячно небо!
І на серці так солодко знов!
І не треба мені, і не треба
Навіть чути слова про любов….
Тихо плинуть роки за роками…
Ми чекаєм весни восени…
І долають кордони між нами
Найжаданіші, трепетні сни.
І вітається сонячно небо!
І на серці так солодко знов!
Але треба! Ой як мені треба
Ще й почути слова про любов!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Хочем чи не хочем,
Але мусим
Простувати маревом
Полів,
Де пасуться тихо
Сірі гуси
Монотонних,
Прозаїчних днів.
Той табун нітрохи
Не лякливий
(Хоч гони, гукай,
Кричи, свищи…)
Йому байдуже:
Чи ти ідеш щасливий,
Чи душа від болю
Аж тріщить…
...І зринає вихід
У думках
З декорацій
Нагнітаюче-щоденних:
Підшукати б
Віртуоза-пастуха
Збайдужілим сірим гусям
Днів буденних!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
„В моїх кишенях не гуляє вітер!” –
Це каже моя хата, а не я.
І справді: в ластів’ячих диво-гніздах...
Живе у кожному довершена сім’я.
І стільки щебету під дахом!
А у хаті лунає найдорожчий щебіт-сміх.
Ростуть в „кишенях” і в оселі ластів’ята,
Що мріють покорити білий світ.
Ті не літають, ті не знають літер,
Та кожне в невідомість поспіша...
...В кишенях хати не гуляє вітер –
Співає ластівкою з радості душа!
1996 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
ВОЗНЕСІМО СКАРБ НАД СВІТОМ!
СКАРБ ОДВІЧНИЙ – НА ВІКИ!
ЩОБ ПИШАЛИСЬ НАШІ ДІТИ ,
ВНУКИ І ПРАПРАВНУКИ!
НИНІ СВІТОМ ПРАВИТЬ ХАОС…
В ДИСОНАНСАХ В’ЯЗНЕ ГЛУЗД…
НЕ ЗДАВАЙМОСЬ! НЕ ПІДДАЙМОСЬ
ПІД НАПРЯГ БУЗГЛУЗДИХ ВУЗД,
БО КРІЗЬ МОРОК ДИСОНАНСІВ
ПРОБИВАЄТЬСЯ КРАСА:
НАША МОВА, НАШЕ ЩАСТЯ –
ЧИСТА ВРАНІШНЯ РОСА.
ПИЙМО Ж ТОЙ НЕКТАР ЦІЛЮЩИЙ,
ЯК ДОСВІТНІЇ ПТАШКИ.
БЕРЕЖІМО КОЖЕН КУЩИК,
НА ЯКІМ РОСА БЛИЩИТЬ.
І ЦІНУЙМО КОЖНУ КРАПЛЮ -
КОЖНЕ СЛОВО, КОЖЕН ЗВУК…
КОЖНУ КОМУ ЧИ ТРИКРАПКУ,
ЯКІ МОВЧКИ В НІЙ ЖИВУТЬ.
І СПІВАЙМО СОЛОВЇНО
ЧИСТИМ ГОЛОСОМ ДУШІ –
ВРЯТУВАТИ УКРАЇНУ
ВІД БЕЗЛАДНОСТІ СПІШІМ.
ЩОБ НАШ СПІВ ВЕСЬ СВІТ ПРИКРАСИВ,
ЩОБ ОЧИСТИВ, ЩОБ ЗДОЛАВ
МОРОК СВІТУ ДИСОНАНСІВ
І ВСІМ МОВАМ В ПРИКЛАД СТАВ!
ЩОБ НАШ РІД НЕ ПЕРЕВІВСЯ,
ЩОБ ПРИЙДЕШНІМ ДНЕМ ЗОРІВ,
ВОЗВЕЛИЧМО МОВУ-ПІСНЮ –
СКАРБ, ЩО ПРАЩУР ЗАПОВІВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Це не низькість:
Родитись в селі
І рости „від землі” (як рослини),
Де звучать найщиріші пісні
Солов’їв та людей України .
Це не сором:
„Довбатись” в землі,
Бо ж, насправді, вона всіх годує.
І залежить весь люд від ріллі,
Що господарську руку так(!) чує.
Це не дикість:
Блукати в полях –
Різнотрав’я уголос вітати...
Спів пташок розрізняти в гаях...
І хвалу за це Богу складати.
Це є щастя:
СтупИть на моріг -
І босоніж пройтися росою,
Якнайдалі асфальтних доріг,
Там, де дружать з граблями й косою.
Це є святість:
Рости з джерела –
З джерела найцілющого трунку!
Із села, уся мудрість з села
Йде між люди безцінним дарунком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Любіть Україну! Любіть!!!
За вічність любіть і за мить,
За сонячний соняха цвіт
І за журавлиний приліт.
Любіть Україну свою -
У січні любіть і в маю,
(За ніч кришталеву січневу
І за солов’їну травневу).
Любіть Україну за мову,
За зоряну колискову,
За роси перлинисті зрання,
Любіть за вкраїнське кохання.
За мудрість старечу любіть
(Надбання віків бережіть!)
За плюскіт струмків і річок,
За барви вінків і стрічок...
Любіть за сільську череду,
За яблука й груші в саду,
За кашу любіть гарбузову,
За сіно пахуче й солому...
Усі ці слова не для сміху
(Не критикам на потіху) -
Це ж те, чим живем, українці,
Це в душах у нас й... на тарілці.
А щоб дорожити землею -
Природно зростись треба з нею,
Щоб в такт з нею дихати й жити,
Щоб чесно і щиро любити!
Благаю вас серцем: любіть!
Любіть! Й над усе бережіть
Свою дорогу Батьківщину!
Любіть, як життя, Україну!
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Ти і від тебе початок виходить,
До тебе він і кінець свій приводить
Г.Сковорода
А світ, мабуть, почався з України…
Бо де є більш родючіші сади?
Бо де ще є змієпоклонниці-дружини,
Що «западають» на спокусливі плоди?..
Тож світ, мабуть, почався з України…
Із цього краю, де невтомний Авель
Втинав, як віл (без примусу і пут).
Хоч піт солоний пік мозольні рани -
Він свято вірив: благородний труд!
Тож, певно, світ почався саме тут,
Де невмируще і жадане слово ВОЛЯ
Народ у душах все життя носив.
І саме тут, серед свойого поля
Бездушний Каїн не одного брата вбив.
Чи ж світ почне й кінчатись з України?
О, Боже! Відведи! Не доведи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
А я не бачу в світі фальші,
В житті не бачу чорноти...
Та й вірю в те, що роки наші
Не для тривог чи суєти.
Брехні в житті я теж не бачу,
Не помічаю зовсім зла...
І на плітки часу не трачу,
(Ніби і заздрощів нема) ...
Немає зрад і лихослів’я,
І підлабузництва нема.
Не бачу підлості з корінням...
Мене ЛЮБОВ лиш обійма.
Спасибі Богу за цю ласку,
За дар божественний оцей –
Усе сприймати ніби казку,
Життя любити і людей.
Бо де ж могла б я сили взяти,
Щоб дійсності не помічать?! –
Щодня всміхатись ( не ридати),
В серця людей добро вселять….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Від одного з найталановитіших, як на мою думку, дописувачів САЙТУ я отримала делікатний закид на кшталт того, що нидію «рабою» одногранної творчості – «лірики стрункої», у якій лише суто «жіночі конфузії», а от «до долі народу» буцім мені і діла нема… Та ж ні, шановний патріоте! Я – теж донька своєї землі! І все, що болить моєму народу, пекуче щемить і в моєму серці.
Але я не смію закликати до громадянської війни чи революції, бо усвідомлюю скороминучість життя, переймаюсь долею молодого покоління, до якого належать і рідні діти… Нині жодний «кривавий переворот» не змінить життя суспільства на краще – зруйнує лише те, що маємо, і знову розпочнуться часи «відбудови», на якій «найвправніші» вкотре «нагріють руки»… Матері оплакуватимуть синів і дочок, дружини – чоловіків… (гіркі уроки історії)
Якби ж то розбудити не ГНІВ, а ЛЮБОВ та СВІДОМІСТЬ!!! Аби кожен збагнув потребу змінитись на краще – всією суттю полюбити життя; і не «гріб під себе», бо «нема кишень у домовини» (Андрій Демиденко), а дарував світу те, чим наділив Бог…
І тут, звісно, кожен повинен почати з власного Я.
Тож - ось моя й "інша грань":
Страшне життя в людей... Смішне та й годі!
Гребуть під себе, тягнуть, цуплять, рвуть...
Щось помилкове є в людський природі –
Так, навіть, звірі дикі не живуть!
Із заздрощів готові вирвать душу,
Чи утопити в крапельці води.
(Або трястимуть, як нещасну грушу,
Й похапливо збиратимуть плоди...)
Як небагато тих, що порадіють
За успіх (не за свій, а за чужий).
Як мало тих, котрі насправді вміють
І людяно і щиро в світі жить…
...Який би біль у серце не зайшов -
Я стримаю себе, щоб не заплакать.
Вклонюся низько людям за любов,
А за зневагу... кожен сам заплатить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Я так люблю життя!
Люблю його дарунки:
Барвисті квіти, ніжні поцілунки,
Дитячий сміх і перестук дощів,
Веселку в небі і політ... хрущів,
Пташиний спів і сонячне проміння.
Люблю до щему золото осіннє,
Зимову казку і весняну повінь...
Люблю в очах людей щасливий промінь.
Люблю життя!
Але й зізнатись мушу:
Я НЕ ЛЮБЛЮ, коли поганять... в душу!
Однак запам’ятати варто всім,
Хто привітав (чи привітає) словом злим,
Хто з низьких заздрощів сплітає небилиці
І ліпить „факти” непристойні, ниці:
Я всім пробачу, бо я їх НЕ БАЧУ,
Їм не дивую, бо я їх НЕ ЧУЮ.
Яка була, такою й лишусь я!
А всім заздренним - лише Бог суддя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Ще з дитинства красою впиваюся.
(А краса ж бо у всьому ячить!)
Ще з дитинства у мріях купаюся,
Бо інакше - для чого жить?
Бачу в квітах красу і мрію
Стати квіткою чарівною.
Помічаю красу у вітах -
Мрію стати рясною вербою.
Краса у вогні – я багаття.
Краса у воді – я латаття.
Краса у зимі – я сніжинка.
Краса восени – павутинка...
Краса у житті – Людина.
Краса у природі – дитя.
Любов – у Любові окраса єдина,
Без неї не треба й життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Бездонна туга ніч заполонила…
Витає сон за вікнами. Не сплю.
Лаштуючи любов думкам на крила,
Душевні телеграми тобі шлю:
-«Прилинь!»-«Торкнись!»-«Поглянь у мої очі!»-
-«Цілунком-струмом обпечи вуста!»-
-«Не дозволяй, щоб порожніли ночі!»
(Не вічна ж бо і осінь золота)…
І стука в шибку місяць-листоноша
(Раптовий жест космічного зв’язку)
- Не побивайся так, моя хороша!
Ще наша осінь тільки в сповитку…
А перед нами – вічність неозора,
Дорога довга з трепетних надій.
«Сьогодні» - наше! Вже минуло «вчора».
Я – твій! Не сумнівайся – тільки твій!
Та й заспівала зірка колискову -
Як я тебе замріяно люблю...
Жаданий образ тішить думку знову.
Пливу з ним в сон. І… засинаю. Сплю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
А хотілося ж бути щасливою!..
І коханою, і єдиною…
А хотілося ж бути красивою:
Для одного – найкращою з див…
Й хоч не сталося, як бажалося
(чи учило життя, чи сміялося…),
Я не буду зітхати і мучитись –
Мене ж віддано вітер любив!
Він щоночі до шибок торкається
І щораз по-новому вітається –
Обсипає мене подарунками,
Що й куди бізнесменам до них! –
Восени копи золота носить він,
Гори срібла здійма після осені,
Навесні стелить постіль пелюсткову,
Трави літа схиляє до ніг…
То мережить стежки… натюрмортами,
То виводить найвищими нотами,
То шепоче щемливо і віддано
Дивну казку про справжню любов…
…Відтепер ми із вітром заручені –
Він розчісує мої кучері, обнімає мене
І, голублячи, ніжно будить зневірену кров…
Тож йому, тільки вітру єдиному,
Й ДОЗВОЛЯЮ ШЕПТАТЬ ПРО… ЛЮБОВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Я не хочу,
щоб час
зупинявся.
А ще більше
не хочу,
щоб йшов…
Де ти взявся?
Ну де ти
узявся?
Може, пІдеш
отак, як
"прийшов"?
…Вдячна долі,
але і молюся
не насіяти
в серці печалі.
І боюсь…
За обох нас
боюся.
Це – пасаж…
Як «станцюємо»
далі?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Я не бачу тебе…
Я не хочу дивитись
На тебе!
Не дивися і ти,
Тільки поруч
Зі мною іди.
Говори про пусте.
Про високе
І слова не треба…
Або просто мовчи,
Щоб не трапилось
В серці біди!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Відчуваю… думки і бажання.
Відчуваю… тривогу й страждання.
Відчуваю… і розпач і муки…
І до мене простягнені руки.
Відчуваю, як смикає сумнів,
Щоб, бува, не пошитися в дурні…
Відчуттями живу й теж страждаю –
Відчуваю тебе, відчуваю.
**************
Як привид, по душі туманно блудиш,
Не полишаючи думок моїх і мрій...
Моїм не був ніколи і не будеш.
Чужий і чийсь... І ... до нестями МІЙ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Ніч бездонна – непрохана жителька –
Поселилась в моє життя.
Доле, доле, моя мучителько!
Не доводиш ти все до пуття.
То водила лісами дрімучими,
То веліла яругами йти...
Через тебе звисала над кручами,
В болотах загрузала в’язких...
А сьогодні ще більш випробовуєш
Подарунком безцінним своїм.
Ти орлом моє серце викльовуєш
У пустинному пеклі нічним.
Любий мій! Ти є змовником з долею.
Чи ж колись ВАША змова мине?
Я ж бо вірю: небесною волею
Хтось з ВАС двох пожаліє мене.
І корюся одвічній істині,
Що ЛЮБОВ – це дарунок небес.
Так нелегко „любити на відстані”,
Та що вдієш? Люблю я тебе!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
(майже пісня)
Як дівчИна, до тину притулилась берізка,
І чомусь гірко плаче - не радіє весні...
Ой красуне-берізко, чом рясні твої слізки,
Ніби град серед зливи, до моїх сиплять ніг?
Недалеко від тебе, звівши віти до неба,
Не приховує сльози, клен стрункий, молодий...
Хто ж ваш спокій порушив? І чому юні душі
Не сміються, а плачуть від приходу весни?..
Я стою нерухомо біля рідного дому,
Виглядаю зі сходу веснянИх журавлів.
І видзвонюють сльози на моєму порозі,
Бо ж мій милий журавлик не до мене летів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
(майже пісня)
Щось мрійливе сталося –
Серце обірвалося...
І не може втрапити
В ритм звичайний свій.
Я тобі всміхаюся
Й ні на гріш не каюся.
Я тобі всміхаюся,
Бо - ти чарівний.
Серце б’ється з прозами
І не дружить з розумом.
А ось ти прислухайся
І почуть зумій.
Я тобі всміхаюся
Й ні на гріш не каюся.
Я тобі всміхаюся,
Бо - ти чарівний.
...Враз душа із осені
Опинилась в провесні,
Промайнувши думкою
Через сніговій...
Я тобі всміхаюся
Каюся вже, каюся.
Я ТОБІ всміхаюся ,
Але ж ТИ... не мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Я – ПОЕЗІЯ!
Бо не бачу довкруг
матерії,
а вчуваю
прекрасну мелодію
ніжних,
невидимих струн.
Не дошки
для мене – дерево…
Не сіно –
трава лугова…
Не мед –
цвіт гречаний
і липовий…
Не мінералка –
струмок
з джерела…
А – музика
серця і космосу!
Відлуння земного
подиху!..
…Допоки так світ
відчуватиму –
доти й буду жива
як… ПОЕЗІЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
(Моїй ПОЕТИЧНІЙ РОДИНІ - всім АВТОРАМ цього САЙТУ)
Слово – зброя й мішень…
Слово – радість і біль…
Слово – пік і тверда основа…
Слово – світло і тінь…
Слово – мода і стиль…
Рай чуттів – ПОЕТИЧНЕ СЛОВО!!!
Як же прагне ПОЕТ
До джерел чистих вод!
А його раз у раз – до Лети!..
Та хіба не ПОЕТОМ
Багатий НАРОД,
Коли голос його – ПОЕТИ?!
…Не для ФАРСУ в нас
Точене слово сія!
Не на СЛАВУ у нас претензії!
Дорога ПОЕТИЧНА РОДИНО МОЯ!!!
Нумо, БУДЬМО УСІ!
З ДНЕМ ПОЕЗІЇ!!!
21.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
(майже пісня)
Плаче вітер, плаче вітер...
І додолу хилить віти.
Гнуться віти у тополі,
Сумно вітру в моїй долі.
Гнуться віти у тополі,
Тісно вітру в моїй долі.
Смійся, вітре, смійся, сильний!
Не ламай мене, красиву,
А принось мені щорання
Гарну звістку про кохання!
А принось мені щорання
Світлу звістку про кохання!
Як нема від кого нести,
Хай твоя любов воскресне.
Не обламуй мої віти,
Ти ж бо ніжний, сильний вітре.
Не обламуй мої віти,
Ти ж бо справжній, сильний вітре.
Плаче вітер, плаче вітер...
І додолу хилить віти.
Гнуться віти у тополі,
Плаче вітер в моїй долі…
Гнуться віти у тополі,
Доля вітру в моїй долі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Ні слів не треба, ні листів…
Та й почуттів - уже не треба…
Лиш не зникай із моїх снів,
Дозволь хоч думати про тебе.
Дозволь у мріях чарівних
Дивитись у бездонні очі
(Які у клопотах земних
Зринають тільки серед ночі).
Дозволь на відстані німій
З тобою мовчки розмовляти.
Дозволь почути голос твій
І щось у відповідь сказати.
Дозволь в глибоку темну ніч
Тебе покликати до себе,
Торкнутись ніжно твоїх віч…
Дозволь… Не дозволяй, не треба!
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Щось постукало в серце молодо...
Це кого б в такий час чекати?
Запитати б „Хто?”, але холодно.
І я кинулась відчиняти.
Що ж то стукало, добивалося?
Кому темної ночі не спиться?
Кому серденько відкривалося,
Але думало, що це сниться?..
Відчиняла йому, ще не знаючи,
Що попроситься ночувати.
Навесні прийшло, не питаючи,
Та й лишається... зимувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Аж до двадцять четвертої чорної риски
Сік піднявся в термометрах білих беріз.
Б. Остапенко
Стоять „термометри” весняні у покорі –
Чекають поклику берізки білокорі
Від сонця, від землі та від весни...
Поволі проганяють зимні сни.
І чують жайворонка пісню світанкову,
Що будить поле, ліс і цю діброву
(Де, виструнчившись дружно ряд у ряд,
Термометри березові стоять).
Час нетерпіння... Бо весна так близько!
Ось сік пульсує вже від кореня до риски,
А то є знак, що „вище від нуля”.
Вже прокидається зморожена земля,
Вкриваючись підсніжниками, рястом...
А первоцвітам раде сонце ясне –
Промінням землю щедро обсипає,
І рівень соку у березах виростає.
Аж ось – у термометрах білих беріз
Сік піднявсь до найвищої риски!
І не втримують радісних сліз
(Сліз, як щастя, солодких) берізки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Минають дні. Минають сни.
Минають пахощі весни.
Минають зустрічі й прощання.
Минає, навіть, і... кохання...
І перемоги, і поразки,
І недоторканість, і ласки,
І сміх, і сльози – все минає –
Інакше в світі не буває.
Мине й життя.
Та... в пекло? В рай?
У - небуття... Усе, прощай!
Ти лиш єдине пам’ятай,
Мій серцеїд! Мій серцекрай!-
Скільки вже Бог мені відвів,
Ти будеш днем між світлих днів,
Жаданим сном між інших снів…
Будь листопадом восени.
Клич соловейком до весни...
Вже покарав, більш не карай -
Не забувай,
Не ображай,
Не обминай,
Не покидай,
Не умирай, чи забирай...
Запам’ятай:
Де ти - там рай!
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Я б хотіла зрозуміти,
Та – несила…
Я б хотіла відігріти,
Та – немила…
Я б хотіла дарувати,
А не… красти.
Я б хотіла… Та хіба
В хотінні щастя?..
**************
І знов сльоза невтішна
Не по щоці стікає,
А солить кожну рану
На зболеній душі.
Тепер я справді грішна…
А ти мене караєш
І почуття крамсаєш
На ламані гроші…
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
А я то знаю,
Що таке Любов!
Бо скуштувала
Того меду з перцем…
Крізь грати
Всіх душевних заборон
Пекельний рай
Прокрався в моє серце.
У тім едемі
Заповітний бог –
Той змій отруйний,
Що безпечно трусить
Сердечний сад,
Збиваючи з гілок
Налиті кров’ю
Яблука спокуси.
Збиває і не їсть,
А смокче сік.
Жорстоко смокче
(Ненаситним звіром).
А в мене – сльози
З-під важких повік…
Невже я бога
Переплутала з вампіром?
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Та ні! Ти у житті моїм ніколи
Не будеш ані «третім», ані «зайвим».
Ні радістю моєю, ані болем,
Ні втіхою, ні тихою печаллю…
І не сприймай відмову за образу.
Життя людини – то сценарій з Неба.
Як серце не озвалося ні разу…
…Не треба його смикати, не треба.
2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Коли душевне сонце
туманять сірі хмари,
коли гнітючий морок
змінив пресвітлий день:
коли не розуміє
омріяний коханий –
всихати починає
садок щемких пісень.
І холодно, і сіро
від відчуття такого.
Ні листу, ані цвіту,
а значить – і надій…
З УСЬОГО дорого –
та й враз чомусь НІЧОГО…
… І щемко МІЙ до болю,
І до страхів - ЧУЖИЙ…
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Береги, береги…
Яка відстань між ними проляже?
На якому з них я?
На якому з них ти? – Хто скаже?
Яка назва ріки,
Що між тих берегів протікає?
Може, знаєш це ти?
Може, знаю це я? – Хто знає?
Назва річки сумна…
(Бо ж інакше її й не назвати)
Протіка поміж нас каламутна Журба –
Тужиш ти, мучусь я. - Чи варто?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013