| Сторінки (1/41): | « | 1 | » |
Усе переживемо.
Зруйновані міста перебудуємо.
Якось вранці прокинемось у нових тілах.
Тільки душі залишатимуться нашими
ми ними лиш мандруємо
у пошуках своїх я
і скільки цього
життя?
У нас на двох залишилось
в оточенні вибухів феєрверків та розбитих дзеркал.
Ми разом
навчились виринати з глибоких вод мов риби
аби підійматись вище
зі спробами бути швидшими за вітер
зі спробами подолати самих себе
у чотирьох
стінах.
Аби вкотре бути ближчим
тільки щоб здаватись тобі ріднішим.
Тільки щоб навчитись слухати
як мовчиш ти.
У твоїй тиші переховуються усі мої вірші
безпритульні та оголені
без сорому
до
самоти.
І знаєш
нічого раптового не відбудеться
зовсім ніяк не зміниться.
Ми не перебудуємо розбиті міста
не перетнемо дорожні
мости.
Так і залишимось в ролі
заблукалого у світі
туриста.
У пошуках своїх я.
З пристрастю
до висоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2016
Говори зі мною як можна
голосніше.
Поміж нами стіни.
Поміж нами одне одному такими рідними
високо вгору
стоять.
Ми удвох не чуємо - найголовніше
бо всередині нас тиша.
Стіни вночі сплять
а голоси наші
мовчать.
Говори зі мною як можна
більше.
Ми всередині міста
посеред одиноких доріг що загубились
між мільйонами людей.
Щоосені проходжу повз стіни кімнатні
а навіть раніше
не звертав на них уваги.
Не дивився у завтрашній
день.
Говори зі мною як можна
частіше.
Не зазирай у вікна
бо там завше ллються дощі
а під брудним небом блукають чужі сни.
Увімкнувши світло в квартирі
усе навколо стає
світліше.
Вимкнувши світло у собі
йду наосліп до тебе
на Ви.
Говоритиму з тобою як можна
тихіше.
Ми знаходимось
всередині створеного нашими тілами будинку.
Я так довго тебе у ньому
шукав.
Стіни поміж нами падають
у світі стає
спокійніше.
Це той світ у якому я на тебе.
На тебе так довго
чекав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015
Лий на мене теплим дощем.
Зійди з неба на сиву
землю.
Як стане холодно то заховайся під моїм плащем.
Як стане темно то зорями шлях устелю.
Ти торкнись до моїх слів тільки раз.
Одного разу буває досить.
Відчуваєш
як голос просить без образ.
Вертатись стежками
ногами
босими.
Ти торкнись до моїх віршів тільки раз.
Кожен з них протікає струмом
по шкірі.
Я в тобі розгледів янгола
і спинився час.
Ти в мені впізнала птаха:
у крилах
у пір'ї.
Люди вільні такі щасливі
підіймаються вище хмар
та нагадують тіні крилаті у небі синьому.
Залишаються сильними
і кожен з нас Ікар
обирає:
дихати свободою чи затонути між хвилями.
Ти торкнись до моїх думок тільки раз.
Останній раз найбільш
пекучий.
Ні вогонь
ні вода
ні мідні труби не зупинять нас.
Будемо довго йти крізь гори високі
крізь ліси дрімучі.
Але ти тільки:
лий на мене теплим дощем.
Зійди з неба на мою
землю.
Проти нас йтимуть як вогнем так і мечем.
Але тільки ти -
бережи мене при серці своєму.
02.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
Моє тіло минало сотні кілометрів
аби стати сильнішим.
Я летів диким вітром вздовж горизонтів
залишаючи кордони.
Душу лікуючи грішну.
Якби я знав як це жити з надією у краще
не прокидатись серед ночі.
Я би пізнав все видюще
все суще
аби тільки згадати крізь заплющені очі.
Як бути повітрям котре несамовито
шукає свою єдину.
Як бути водою котра цілковито
з океану утворює
краплину.
Як бути землею
котра огортає усе що залишилось вірним.
Я буду вогнем що ніяк не згорає
не ставши палати
покірним.
Віднайду себе безпритульним птахом
шукаючи порятунку.
Іскру мою не убити змахом.
Ні розум.
Ні серце.
Ні думку.
Віднайду себе серед стін Вавилону
пізнавши усе що сліпило.
Відмовлюсь від примхи
від люті
від дому
аби зберегти свої крила.
Та якби я знав як це жити з вірою у себе
не прокидатись серед ночі.
Зупинився на мить.
Чекав би на
тебе.
Розплющив на світ свої очі.
14.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
- як доторкнутись до твого серця?
як надати допомогу?
я
якось бачив як сідають за містом на електричні дроти - дрозди.
потім падав сніг
і весь світ мені здавався хворим.
я чекав на весну
а що робила
ти?
- переглядала минулорічні фотографії
обіймала зелений килим
і
згадувала все що здавалося справжнім - все що було до нас.
потім засинала
і
через кілька земних годин прокинувшись
молилась в небо
молилась в небо ще раз.
а що робив ти?
а чим займався від нашої останньої зустрічі?
і
на завершення як ти проводив свій вільний від буденності час.
мабуть марив поїздами
і
складав різні маршрути
повіривши що в іншій країні ніщо не нагадує
нас.
- десь за обрієм прокидаються квіти.
гори лавинами тонуть
у самотній химерності.
я знаю що тобі посеред ночі сняться наші ще вигадані - діти.
і саме ти про них піклуєшся
і саме ти чуєш голос
відвертості.
а я як завше блукаю містами.
шукаючи себе
з розумінням що у цій вибагливій тиші мені потрібна лиш ти.
вечором сутеніє і проходячи тими самими
мостами
я
зупиняюсь моментом аби тебе віднайти.
- і знайшовши мій слід
ти дай знати.
що ти бачив перед тим як торкатись мого серця.
любов та шаленість
чи
страту?
- я лиш бачив момент - ти і я у затемненнях сонця.
14.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Мене вабить її волосся.
Паралельно зі світанком я опиняюсь коло її вікна.
І здавалось би що все здалося
якби не світло з кімнати
якби не
вона.
З кожним кроком по густій траві
зрікаються неба сріблясті грози.
І
мені би говорити з Вами крізь вічність лише на Ти.
Мені би заціловувати
її коси.
Заплітати в них свою любов
та
пускати її між шовковими хвилями у далеку дорогу.
І бути уважним до муз
до води
аби віднайти у ній свою свободу.
З нею розпочинати жити.
Бути не таким як
всі
а з відчуттям струму котрий проходить
від зап'ястя до
скронь.
І в останній момент торкаючись її Землі
відпускати небо крізь пальці
долонь.
Бережно уявляти як її теплі губи торкаються
талих губ.
Відшукати спільні весни.
Відшукати її сліди.
І знати що у променях її дбайливих рук
ховаються квіти і трави.
І позабуті
сніги.
Довго йти вслід за її волоссям.
Паралельно зі сутінками залишатись коло її вікна.
І здавалось би що все вдалося
якби не темінь з кімнати
якби не
вона.
08.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
влітку
моя незалежність потребує спокою.
ти
солодка
як сік черешні на моїх губах.
будь зі мною справжньою як і я сьогодні буду з тобою.
будь зі мною чистою.
залишайся
у
моїх руках.
сортуй власні спогади у правильному напрямку.
компас вказує вірний шлях.
ти
зоря
що відчинила Галактику.
а я лише що і робив то будував над головою дах.
бо коли ти щасливий
то щастя знаходиться майже у всьому.
у
каві зранку
чи кристалічному цукрі що підсолоджує чай.
ти щасливий навіть тоді коли
повертаєшся до рідного дому.
ти
радієш навіть тоді коли тобі
кажуть
чекай.
бо
влітку
ти розквітаєш квітами гортензії.
ти
солодка
як абрикосовий рай на моїх руках.
будь зі мною небесною і небесній у моїй поезії.
будь зі мною чистою.
відшукай даний спокій в думках.
06.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
молочний шлях розходиться між нами.
молочні
ріки.
солодким молоком
невагомість розчиняється у твоїй каві.
вулиця любить дощем.
місто
живе зі сном.
тричі на тиждень зірки у кімнаті гаснуть.
таємничість
ти.
запам'ятовую твоє ім'я.
ти не звучиш між сталевими струнами
марно.
гітара любить соло.
тиша
цілує слова.
за тобою ходжу небесними караванами.
за всесвітом знаходиться
пустеля
у
ній прихований рай.
крилами як завше летіти не буває
зарано.
тільки тримай за руку.
тільки
не відпускай.
бо
молочний шлях відвертий перед нами.
зоряне
море.
солодким молоком
мрія
розчиняється у твоїй подвійній каві.
вулиця любить сонцем.
я
приходжу
до тебе зі сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
не
залишай
мене за стіною власних таємниць.
як
хотітимеш то візьми наші щоденні заощадження
та два квитки придбай.
на потяг котрий бачив сонце твоїх запалених зіниць.
на потяг котрий тримає нас.
не залишай.
ти
засинай.
мені подобається переглядати по колу твої сни.
як
маєш звичку
то на мої плечі наповнені морем приляж.
кораблі відпливають туди де блукають морські коти.
пісок ближчий за щастя.
вода переповнює
пляж.
не
відпускай.
мені подобається відчувати на собі твій океан.
кожним словом любити сонце
запалених зіниць.
дотиком нічної пісні проникати у світло
королівських нірван
та
залишатися там де не має для нас таємниць.
не
залишай
мене за стіною власних бажань.
як
хотітимеш то прикинься та два квитки придбай.
на потяг котрий бачив радість твоїх самотніх зізнань.
на потяг котрий тримає нас.
не залишай.
14.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
мені подобається
зупинятись коло твого чистого серця
та
опускати якір
глибоко у воду щоб залишитись наодинці з думками.
жовте коло мерехтить над головою.
чи потребуєш ти сонця?
чи
відчуваєш ти спеку на дні океанів.
що насправді між нами?
мені подобається
прокидатись коло твого серця зранку
та
ковтаючи кілька кавових слів
тебе цілувати.
доторкатись до оголених зап'ясть
бавитись ніжністю рук
обіцяти весну
та
віддати.
це любов що готовий сьогодні тобі я віддати.
мені подобається
залишатись собою через те що ти поряд
та
ловити
хвилі морські за любов і за тебе.
ти торкаєшся неба
та
читаєш листи
що приносили чайки у четвертій вісімнадцять.
від мене до тебе.
від тебе до мене.
від
сонця до неба.
18.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2013
Близько четвертої вісімнадцять,
а я досі лежу під теплою ковдрою кольору блакитного неба
та думаю про те, як би було зараз приємно, щоб ти опинилась поруч.
Не зважаючи на зливи та терпкий західний вітер у таку сонячну пору, лежала коло мене зовсім гола, але насправді залишалась такою чистою та незайманою, лише думками моїми зайнятою. Цілував би пристрасно твої пальці рук та бавився ніжністю у локонах свіжого волосся, як дитя, що вперше торкається моря. Зіграв би на твоїх ногах, як на роялі тілесному найкращу сонату та цілував би лагідно. Лагідно.
Лагідно.
Хоч ти не зі мною, та залишайся у снах, там завше для тебе є місце. Там завше розквітає рання весна, коло серця, що в грудях ліворуч. Та знай, що сниться мені..
сниться мені
море
та
над головою пролітають птахи.
безмежне щастя - відчувати що земля твоя поруч.
коли
ти
пальцями стрункими обіймаєш стан сумної весни.
коли
ти
знаходиш радість
між ребрами снами ліворуч.
відчуваєш
як
всередині тіла протікає крижана вода.
шелестом сухого листя зупиняються просторі вітри.
слухаєш
як
блакитний кит пропливає вздовж Дніпра.
засинаєш
як
завше переглядаючи перламутрові сни.
розписуєш власну історію.
ти
не така як всі.
мені подобається колір твоїх очей.
для
когось бути чи не бути
віддатись
солодкій весні.
ось так розпочинається день - світлом твоїх ночей.
сниться мені
небо
та
як під ногами пропливають світи.
мені не знати
що
через кілька років з нами відбудеться.
тільки прошу
не забувай про наші заховані сни.
можливо щось з них насправді правда
яка
обов'язково збудиться.
Я бачив три пророчі сни
І всі – про тебе
Незнайома дівчина з русявим волоссям
Здіймає руки вгору, усміхається до літнього сонця, мабуть, тому що
така життєрадісна, юна, вразлива і світла
Через те що сьогодні вперше скуштувала яблуко в карамелі
Вівтар, біле плаття, крісла по обидві сторони від вузького проходу
Незнайома дівчина усміхнулась і я впізнав тебе
Боязко покрокував
Незвичайно червона кров, багато крові,
Теплий запах висить у повітрі перед носом
Мабуть, кров з носа.
Вірш без закінчення.
Бо третій сон чекає в черзі за квитком.
Вокзали.
Вибач, ні, дійсно мені дуже боляче, що мушу повертатись додому, хоча мій дім давно вже десь біля твого волосся; мій дім пахне твоїми солодкувато-гіркими парфумами, які, на жаль, вивітрюються з моїх легень за добу, за нестерпну добу. Але знай, що я, твій вірний кінолюбитель і меломан твоїх ранніх щебетань по телефону, нікуди не зникаю назавжди. Все тимчасове, а ми вічні, бо сни – вічні, а ми завжди будемо посередині між вигадкою і реальністю.
(спільно з А. Даньківим)
29.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2013
Коли тобі залишається чекати, то стій і чекай. Не важливо чи ти для неї безмежний, зорями вкритий всесвіт, чи маленька деталь. Бо вона з тобою. Вона про тебе дбає. Вона тебе береже думками навіть тоді, коли ти обертаєшся і розумієш, що навколо тебе ні душі. Це як станції, що чекають на мить, коли повернуться їхні потяги. Це як Сонце, що зігріває Землю на величезній відстані. Це як великий механізм, котрому бракує лише однієї деталі. І саме такою деталлю являєшся Ти. Тому я стою тут, на протязі, серед вагонів уже кілька годин, і як найкращий друг або найвірніша любов чекаю на потяг, котрий бачитиме вперше стільки добра та стільки світла у кишенях. Бо лише нічний Львів знає, як це: чекати...на…тебе…
Нічний Львів.
мій
потяг до тебе крізь зорі пірнає.
мені залишилось вдихати запах південних лісів.
ти знаєш
що досі мій погляд крізь натовп шукає?
твою зафіксовану близькість до моїх блакитних морів.
астральний протяг
ми
пристосовуємось до самотніх вагонів.
я як завше чекаю на тебе тільки тут.
ти
як завше шукаєш мене там.
сонцем гарячим губимось між вокзальних перонів.
космос
надто малий щоби зустрітись нам?
нічний Париж.
мій
потяг до тебе все ближче за вітер.
тобі залишилось лиш чути як гуркає в коліях час.
нам не збагнути
ми діти що мусять прожити.
життя
що дається для нас.
життя
що дається лиш раз.
Не важливо в якому я місті – завжди, за будь-якої погоди, я обов’язково приїду туди, де зараз ти рахуєш птахів, колії і вагони, заглядуєш у маленькі вікна, вдивляєшся у обличчя, вдумливо кидаєш погляд на захід. Мені ще їхати п’ять годин, але я вже близько. В цьому й суть: скільки б не було між нами кілометрів, я близько... От побачиш: завтра обов’язково ти подивишся на росяний схід, і в променях сонця, радості і тремного коливання механічного серця ти побачиш поїзд “Івано-Франківськ-Київ” з номером 043, на третій колії, рівно о 8:46. Ні секунди менше, ні більше. От побачиш. Обіцяю.
ранок у всьому світі почався з погляду
з теплих обіймів
і
синхронно промовлених слів
“ти справжня(-ній)”
а отже до тебе можна доторкнутися
як до матерії сну
тебе можна і треба цілувати
як бога
вдихати запах
твого морського волосся
солоної шкіри і солодких
парфум
просити вибачення за затримку
на бісові десять вічностей
космос – це надто вузьке означення слова “ми”
бо воно терпке
як сухе напівсолодке
бо воно високе
як небо на голубому папері
бо я близько
і ти близько
я поруч
і ти поруч
4.06.2013
спільно з А.Даньківом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2013
давай проживемо сьогодні життя без обіцянок.
про те,
як ти мене любити мусиш, а я тебе.
давай краще насолоджуватись тим,
що над нашими вікнами поштою надходить світанок,
та не кидатись словами, бо для нас - це ніяк не пусте.
давай ми займемось чимось кращим аніж погоджуватись.
про те,
як мені подобається той фільм, що і тобі.
давай краще, як діти сміятись при зустрічах,
а не розпогоджуватись.
давай подарунком буде для тебе - моє серце,
замість синіх каспійських морів.
давай ми будемо любити очі, руки, тіло та душу.
ніби,
сьогодні наш останній день та так треба для нас.
моє сонце блукає коло твого аеродрому,
мабуть так хочу, так мушу,
бо якщо пообіцяв назавжди, то дотримайся слова, хоч раз.
15.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013
я
несу тобі квіти.
квіти пахнуть весною
та легким ароматом травневих лугів.
ти мені
обіцяла залишитись поряд.
ти зі мною сьогодні доторкнулась до снів.
я
несу тобі горе.
горе ходить в пустелі
крізь піски караваном проходимо ми.
я
шукав більше сонця що ховалось у стелі.
щоб віддати тобі.
щоб залишилась ти.
я
несу тобі небо.
в небі хочеться спати.
щось сьогодні сумує вечірній трамвай.
за вікном зупинилися сонні гармати
що стріляли на захід
у
наш теплий край.
я
несу тобі квіти.
квіти пахнуть тобою
та легким ароматом прихованих слів.
відчуваю твій смак
я
не тільки весною.
та знаходжу твій шлях серед сотень доріг.
7.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013
цілую.
цілую тебе ніжно.
мені близький твій дотик теплих губ.
ти
обіймаєш
мою душу грішну.
а я цілую пальці твоїх рук.
а на руках залишилися квіти.
а на руках троянди та бузок.
я так хотів
тебе в собі зігріти.
я бачив час а час той є пісок.
я чув як хтось говорить про далеке.
про вічне.
про оголені серця.
я бачив як летять в мій дім лелеки.
я так хотів щоб ти була моя.
тепер моя.
цілую тебе ніжно.
мені близький твій аромат весни.
ти
обіймаєш моє тіло грішне.
бо ти
це ти
а разом просто ми.
10.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013
ти потрібна мені
сонцем
що надходить поштою до мене зранку.
птахами синіми
що зупиняються коло моєї землі.
прокидатися хочеться з тобою не лише на світанку
а
засинати не тільки пізно вночі.
ти потрібна мені
планетами
що як завше шукають спокою.
ніжним котом
що притуляється до моїх поранених рук.
щастя приходить тоді коли все добре і навіть без бою
я
віддам тобі все щоб не бачили очі тих мук.
ти потрібна мені
місяцем
що запалює над небом вечірнім зорі.
помаранчевою рибою
що шукає притулку у мене на плечі.
історії пишуть не лише люди котрі подорожують в морі
але
і
ті хто пливуть проти нестримної течії.
ти потрібна мені
небом
що зупиняється над моєю головою.
блакитним китом
що як завше купається у глибинах синього Дніпра.
мені
би зберегти пам'ять та відшукати себе з тобою.
знаєш ти чи ні?
але
я
віддам тобі все щоб не лишилась сьогодні одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013
лише дотиком буду викликати у тобі зорепад емоцій,
якщо не віриш
то
зовсім не варто починати вірити.
чи знаєш ти,
що доля обожнює зустрічатись при сумній дорозі,
яка веде тебе вище неба,
там,
де може проникливим поглядом тебе втішити.
в мені насправді зовсім мало того теплого сонця,
якщо чесно
то
знаходжу його гарячу хвилю променів тільки в тобі.
тому живу,
тому втішаюсь,
тому продовжую насолоджуватись поглядом янгола охоронця,
що як завше знаходжу в тобі
та
сумній тиші днів.
в тобі насправді зовсім мало молодого місяця,
якщо відверто
то
мені подобається, що день - це ти, а ніч насправді - я.
нас зв'язують,
нас розчаровують,
та ми продовжуємо триматися руками за вічне зцілення,
щоб прокидатись під теплою ковдрою
та
губитись тілами щодня.
лише дотиком будеш викликати у мені снігопад емоцій,
якщо не віриться
то
скоро обов'язково прийдеться вірити.
чи знаю я,
як це шукати власну долю при сумній дорозі?
якщо чесно я тут для того,
щоб тебе любити
та
не заважати собі, тебе щирістю втішити.
22.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2013
протягом п'яти днів Господь творив світ
та
на шостий Він створив тебе.
ти моя Єво.
мій внутрішній світ обертається навколо твоїх орбіт.
навколо вічного сонця,
що гріє крізь Всесвіт мене.
протягом п'яти снів Господь творив день чи ніч
та
на шостий Він створив мене.
я твій Адам.
власним дотиком ти розпалюєш у нашому будинку спільну піч,
що зігріває серце та надію повітрям несе.
протягом п'яти слів Господь творив час
та
на шосте Він допоміг нам.
коли буде боляче доторкнись ти до тіла лиш раз,
бо всередині я віддаю перевагу китам,
що над морем пливуть,
що тримають наш теплий вігвам.
8.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2013
ти
не така як інші.
твоя особливість - слова що відчиняють всесвіт.
та
людська скромність у знедоленій тиші.
ти
моя любов
що душу голодну ночами пестить.
ти
не така як інші.
думки наші коротким зв'язком переплітаються
як
трамвайні колії посеред сонного міста.
знаєш?
ти
моє бажання
що крізь град та сльози сонцем проривається.
ти
не така як інші.
танцюєш з травневим вітром коли ніхто не відволікає.
тримаєш долоні до моря ближче.
знаєш?
ти
моя душа
що спокій берегів ніяк не відпускає.
ти
не така як інші.
твоя особливість - мовчання що зачиняє всесвіт.
інші люди зовсім не гірші.
просто.
ти
моя любов
що душу голодну ночами пестить.
26.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013
я твій Океан а ти моя Ельза.
я
до тебе як мені подобається обійми та не відпускай.
легким дотиком
ти проникаєш у смуток бульварної преси
та
заварюєш між нами з жасмином зелений чай.
ти моє Не питай а я твоє Поясни.
ти
шукаєш мене протягом 18 хвилин незважаючи на час.
на плечах
розростаєшся мов квітка моєї весни.
давай
сьогодні залишимо більше для нас.
я твій Друг а ти моя Невидима сім'я.
я
для тебе все віддам щоб не було сьогодні холодно.
хто ти є? ти взяла моє життя.
так приємно відчувати дотик губ твоїх.
між нами насправді все солодко.
ти моя Незалежність а я твій Вільний, бо живий.
ти
як завше у грудях моїх сильно стріляй.
серцем гарячим розбивай стіни між нами та без бою бий.
все буде добре.
ти
так і знай.
я твій Океан а ти моя Ельза.
я
до тебе.
я
до тебе.
я
до тебе.
3.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013
спокійної ночі.
нехай тобі сьогодні сниться щось хороше.
ковдра у яку я тебе огортаю
та
обійми теплі.
нам насправді на завтра все можна?
звичайно.
починаючи від читання спільної книги до розмови відвертої.
наша тиша.
все знайоме сьогодні для нас залишається вірним.
навіть тиха квартира
та
любов
що тобі віддаю
за короткі години?
за приємні для нас та щасливі найкращі хвилини.
будь собою.
та
відчуй на губах після ночі смак смачних мандаринів.
як нам легко з тобою боротись
у
тиші сумній.
відчуваю твій сонячний сміх серед снів з апельсинів.
та
віддячую щиро тобі та любові твоїй.
доброї ночі.
нехай для тебе сяє з неба найкрасивіша зірка.
та
твій шлях направляє у теплі для серця світи.
доброї ночі.
серед снів берегти буду щастя.
ти
немов моя квітка.
ти для мене цвітеш крізь обійми моєї весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2013
ти
як і я.
ми - одне ціле.
сонна земля лоскоче коліна.
бути єдиним
то
бути для тебе.
моя любов - це сонце та небо.
західний вітер віє наліво.
чуєш
здіймаються вгору вітрила.
крилами вище
крилами
треба.
моя земля - це тільки для тебе.
падати вниз швидко по стінах.
чуєш
як
мало місця в квартирах.
де
сонце на захід спрямовує хвилі.
моя вода - це очі щасливі.
ти
як і я.
ми - одне ціле.
сонна любов змальовує крила.
бути найкращим
то
бути для тебе.
моє повітря - це все, що нам треба.
10.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
на
вершині світу відчиняється небо.
тут для таких
як
ти
проходить караван віршів.
ближчим до Бога
завше був той кому багато від Нього не треба.
ближчим до Бога є
ти
незалежність блакитних морів.
на
вершині світу назбиралися хмари.
сонце досі палає
нам
часу лишилось на двох.
коли ніч світлий день забирає у вічності чари.
я
будую для тебе твій замок
крізь
теплий пісок.
на
вершині світу відчувається щастя.
якщо ти не знаєш
як жити
ти
досі насправді не жив.
будь собою тоді коли знаєш що все в тебе вдасться.
будь собою тоді коли
ти
за землею тужив.
на
вершині світу ти мене не покинеш.
посміхнешся сьогодні
та
завтра я в небо один.
починаю свій ранок для тебе, але ти не віриш.
починаю свій вечір
для себе
бо
мало лишилось хвилин.
17.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
давай проживемо сьогодні життя без обіцянок.
про те,
як ти мене любити мусиш, а я тебе.
давай краще насолоджуватись тим,
що над нашими вікнами поштою надходить світанок,
та не кидатись словами, бо для нас - це ніяк не пусте.
давай ми займемось чимось кращим аніж погоджуватись.
про те,
як мені подобається той фільм, що і тобі.
давай краще, як діти сміятись при зустрічах,
а не розпогоджуватись.
давай подарунком буде для тебе - моє серце,
замість синіх каспійських морів.
давай ми будемо любити очі, руки, тіло та душу.
ніби,
сьогодні наш останній день та так треба для нас.
моє сонце блукає коло твого аеродрому,
мабуть так хочу, так мушу,
бо якщо пообіцяв назавжди, то дотримайся слова, хоч раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013
мені достатньо просто тебе слухати,
на день пропонувати увімкнути музику і танцювати до ночі.
запалити свічки і не давати тобі їх дмухати,
насправді приємним залишається досі кохати твої очі.
мені достатньо просто тебе читати,
на мить холодним дотиком пальців відчувати твоє волосся.
посеред зимової ночі нікуди тебе не відпускати,
зранку заварити теплого чаю і знати, що повернутись вдалося.
мені достатньо просто тебе бачити,
на завше пам'ятати про те, що любов не минає.
дивитися за контурами твого тіла і не давати тобі спати,
насправді я не маю, що сказати, лише серце твій сніг пам'ятає.
4.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
в неї лише один справжній друг - це старий пес Зевс,
який завше тримається за її теплі руки.
коли дійсно стає холодно і гучний грім лунає з небес,
зігріває її кудлатим тілом, що відбирає зимові муки.
коли люди їй дорікають, що час завести друзів, а не собаку,
вона вслід кидається в них сухими словами.
нікому не знати, як це жити в обіймах самотнього страху,
нікому не знати, як це кидатися вгору ножами.
коли все, що залишається - це лише вірити у диво,
боротися за власне я і триматись за щастя руками.
вона дивиться йому в очі і завше дякує як живій людині,
що постійно поруч, незважаючи на старість з роками.
в неї лише один справжній друг - це старий пес Зевс,
який береже її сильні й гарячі руки.
коли стає сумно і коли грім рветься крізь хмари небес,
він завше лишається поруч, щоб вберегти від пустої розлуки.
5.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
ніколи не забуду, як я прокинувся вперше,
щось надзвичайне доторкнулось до мого обличчя.
якби я не знав, що таке янголи, то подумав би, як завше,
що це ти легким повітрям лягаєш на мою ключицю.
ніколи не забуду, як я прокинувся вдруге,
мені здавалося, що ще вчора я блукав чайними полями Індії.
якби я не знав, що таке вірити в кохання, я би обрав друга,
який би завше мені нагадував, що любов - це наслідок тривалої хімії.
ніколи не забуду, як я прокинувся втретє,
моїми пальцями була зіграна остання мелодія на старій гітарі.
якби я не знав, що на вулиці мінус сорок, я би менше боявся смерті,
залишивши про себе слід, десь на дні, в глибині океані.
ніколи не забуду, що моє життя - це тривала дорога,
насправді сумні очі бачили досить багато.
радіти потрібно тоді, коли гріхи залишені і ти на шляху до Бога,
десь всередині тіла згадуєш маму і тата.
11.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
він не часто нагадував про те,
як сильно кохає,
як палко всередині тіла горить холодне серце,
якою дивовижною силою,
щось біля неї міцно його тримає,
коли душа на порозі відкриттів зігрівається і терпне.
він завше прокидався на 18 хвилин раніше,
поки вона тихенько спала,
бачила останній сон.
він губився у власній кухні,
ставив чайник і готував каву, як можна міцніше,
підходив ближче до тіла шукаючи власний полон.
він не знав,
як це бути для людини потрібним,
просто залишався собою, як завше простим.
хтось би називав його кроки, явищем суцільно ванільним,
лише вони знали,
як це боротись з складним.
він не часто нагадував про те,
як сильно кохає,
як варто обіймати тіло у режимі сну,
якою дивовижною силою,
щось біля нього її міцно тримає,
коли разом звикли чекати на спільну для них весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
впертим поглядом заглядати у прозоре вікно.
відчувати,
як зовсім тихо б'ється маленьке серце.
голос дитини,
що
проривається крізь оголене скло.
душа людини,
що на погляд сумний обернеться.
впевнено звикли говорити за спиною найкращих,
найгірше.
дивитись, як болить в грудях друзям,
немов вороги.
впевнено наголошувати,
що нам насправді від цього ніяк не ліпше.
навіть не беручи до уваги,
що
вони зовсім такі, як ми.
будувати самостійно ілюзії у пустих кімнатах.
не надіятись на краще - це звичка порожніх людей.
зникати та повертатись,
немов кожний твій вчинок залишається на канатах:
там,
де бракує нам сонця.
там,
де замало ідей.
впертим поглядом заглядали мої очі у прозоре вікно.
відчували,
що не варто заглядати у далеке майбутнє.
живити тільки так,
як
тобі подобається,
ніколи не намагайся розбити оголене скло.
за яким ховається серце дитини,
що
марить мрійливими минулим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
насправді за приємною посмішкою молодих поетів,
знаходиться багато болі,
яка живе глибоко всередині, у бездонних кратерах душі.
якби хтось знав,
як це спостерігати за кіноплівкою власної долі,
ніколи не зупинятися там, де мерехтять досі, днів ліхтарі.
насправді за приємною посмішкою молодих поетів,
знаходиться багато жару,
що нагрівається у вогнищах поранених вірою, надій.
якби хтось знав,
як це являтися для когось лише минулим,
лише примарою,
серед забутого сірого міста, на аукціоні пожежних подій.
насправді за приємною посмішкою молодих поетів,
знаходиться багато Сонця,
що варто берегти і ніколи не забувати, що воно - живе.
якби людина могла бути янголом,
то саме поету надали роботу наглядача - охоронця,
що власною вірою в краще, надію повітрям несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
мені просто треба знати,
що з тобою насправді все добре,
що ти посеред ночі,
як завше чекаєш на повернення теплої весни.
мені би просто слідкувати,
за тим,
як ти розплющуєш зранку свої очі,
шукаєш ними ранішню каву, що тобі я приношу крізь сни.
мені просто треба знати,
що всередині тіла насправді тепло,
що тобі подобається,
коли не гріють батареї, то бачити поруч мене.
мені би просто відчувати,
що твоє крихітне серце при мінусовій температурі,
не мерзне,
подобається слухати, як більше, лиш більше тебе.
мені просто треба знати,
що завше коли тобі хочеться мене побачити,
що ти готова зателефонувати,
або написати мені у відповідь кілька зворотніх листів.
мені би просто почути,
щось про те,
що вже годі на тебе чекати,
бо ти знаходишся поруч, я лиш цього насправді хотів.
23.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
власними долонями,
запам'ятовую твої тонкі лінії долі,
яка залишається в глибинах моєї душі, назавжди.
посеред синього неба,
хмари пливуть білими човнами проти власної волі,
залишаючи за собою лише небо,
залишаючи за собою сліди.
власними долонями,
запам'ятовую дотиками твоє обличчя,
яке здається завше усміхається, посмішкою весни.
посеред спільної долі,
наша історія, як маленька недописана притча,
залишаючи не варто відпускати,
руки на протяг зими.
власними долонями,
запам'ятаю тебе такою, як зустрів колись.
25.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
кінчиками твоїх пальців, починається наше кохання,
сильне кохання.
ми народженні бути разом,
та чомусь залишились в містах.
десь на різних для нас континентах,
субарктичних та екваторіальних,
залишаюсь десь на конвертах, залишаюсь у спільних листах.
кінчиками твоїх пальців, починаються наші стосунки,
добродушні стосунки.
ми не звикли до теплих обіймів,
ми не звикли до дотиків рук.
хтось фарбує наші відтінки на полотнах домашніх малюнків,
хтось записує наше кохання,
на платівку,
під музику снів.
кінчиками твоїх пальців, починається наше життя,
спільне життя.
ми сподобались тільки за щирість,
за шалені до дна почуття.
залишайся, ще ближче за небо,
залишайся зі мною,
в обіймах,
що об'єднують наше кохання,
коректуючи теплі слова.
1.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
вибач мене,
за страждання, що я спричинив.
не хотілось би так, не вернути вже часу назад.
як Ікар я хотів,
підійматись ще вище вітрів,
залишаючи світ,
на шляху міжміських автострад.
вибач мене,
за страхи, що тобі я віддав.
надто швидко ламаються замки з крихкого піску.
прикрість - камінь душі,
що тобі цього болю завдав,
написавши історію: прикру та досить сумну.
вибач мене,
за казки, що тобі не читав.
ти послухай крізь стіни, крізь небо та тільки не плач.
надто пізно знайшов,
надто пізно тебе зрозумів,
надто пізно збираю обгортки порожніх невдач.
вибач мене,
ти почуєш мій голос чи ні?
залишаю молитвою пам'ять у власній душі.
ти далека від снів,
що минають на протязі днів.
я далекий від неба, що мало насправді мені.
надто мало мені.
3.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
якщо ти досі не прокинувся зранку,
якось довго сьогодні спиш,
сниться жінка.
мабуть вона насправді частина твоєї долі,
що буває раз на сто років,
що буває зрідка.
якщо ти досі не наважився на сильні вчинки,
надто важко розпочати день,
просто живи.
мабуть з часом ти зрозумієш,
яке задоволення приходить раз на сто років,
над тишею поранених годин.
якщо ти досі не дивився в синє небо,
бо нема часу розплющити очі,
не розчаровуйся.
мабуть життя дається раз на сто років,
навчись тримати,
тепло в руках - це подарунок Сонця.
якщо ти досі не зустрів людину,
яку будеш сильно кохати,
просто чекай.
вона приходить раз на сто років,
випадково вчасно.
янголом над долею усіх земних сторін,
заваривши чай її впізнай.
11.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
кожен з нас одне до одного
досі
паралельний.
тебе захоплює синє над сонцем небо
та мене
розпалені жаром пустелі.
ти переглядаєш мене крізь скляні хмари
що пролягають між нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі тримаєш.
кожен з нас одне для одного
досі
небезпечний.
тебе не лякає кидатись словами
та мене
вхопити тебе за юні плечі.
тебе колись полонить бажання отримати правду
що справді між нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі шукаєш.
кожен з нас одне до одного
досі
прив'язаний.
тебе захоплює фізика вічного часу
та він зі мною не зв'язаний.
тебе втішає розглядати мене
як вірного друга.
щось ще є поміж нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі вертаєш - одночасно втрачаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
чи знаєш ти,
як сильно хочеться мені прокидатись з тобою,
та
дивитись за палким сонцем,
як літають над блакитним небом птахи.
ти далека від снів,
що
літають над моєю весною.
ти далека від слів,
що лишають мій спокій з руки.
чи знаєш ти,
як сильно болить літакам розбитим від неба з тобою,
та
повинен хтось просто шляхами піти.
ти далека від днів,
що
залежні моєю зимою.
ти далека від снів,
що потрібні на мить - назавжди.
чи знаєш ти,
як сильно хочеться мені прокидатись з тобою,
та
слухати серцем,
як співатимуть березневі коти тільки для нас.
ти близька до морів,
що
приходять з моєю весною.
ти моїх почуттів,
залишившись віднайдений час.
28.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
мені би бути на одну мить,
близьким для тебе.
щоб
відчувати всередині лютневого тіла,
як дихають талі ліси.
як прокидається жовте сонце на світанку,
як прокидається перша квітка весни.
мені би бути на одну секунду,
близьким для тебе.
щоб
насолоджуватись запахом солодких парфумів,
сьогодні для завтра,
до дна.
слухати кімнатну тишу,
слухати як тане самотній блакитний сніг,
чути тебе там,
де ніколи нікого нема.
мені би бути на одну хвилину,
близьким для тебе,
щоб
доторкатись до твоїх пальців - загублених синіх хвиль.
дотиком розбудити глибокі зі снів океани,
що замовкають на час коли зупиняється мить.
мені би бути на одну вічність
близьким для тебе.
щоб
зустрітись одного разу та назавжди.
ніколи після цього не відпускати твої долоні,
ніколи
після цього не відпускати твого тепла:
зберегти.
зберегти.
зберегти.
24.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
досить довго буду мріяти тільки про тебе.
розумітиму,
що зовсім не варто,
бо не вартий твоїх відвертих слів.
розумітиму,
що більше ніколи не зайдеш до мене,
на горнятко чаю,
або,
щоб прочитати кілька забутих листів.
долоні твої я буду згадувати полоном ночі.
тільки ним
відчиняються сотні зачинених дверей.
надійною та тривалою думкою сильно тебе тримати,
не моя,
чи моя?
моя муза - солодка модель.
губи твої чемно розбудять та будуть нагадувати,
про почуття,
що заховані глибоко в стані морів.
сонце тісно між рук,
загубилось,
щоб більше не втратити.
не важливо коли,
як згадаєш за пальці вхопи.
досить довго буду мріяти тільки про тебе.
розумітиму,
що зовсім не варто,
бо не вартий твоїх безмежних снів.
коли буде гірко,
продовжуй писати до мене,
щоб знайшов я власну вірність написати ще кілька листів.
06.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
будь готовий перебороти страх висоти.
будь готовий заради неї:
підкорити ночі земні
та
самотні асфальтні світи,
розкопати бажання в собі - що блукало пісками пустелі.
будь готовий пробиратись крізь полум'я жарке.
будь готовий заради неї:
ламати пороги квартир
та
рватись крізь небо терпке,
знайшовши її у собі - будь крилами ближче до стелі.
будь готовий розбитися птахом об скло.
будь готовий заради неї:
падати сотні разів
та
одного разу залетіти у вікно,
потрапивши їй ніжно в руки - до щастя людини твоєї.
будь готовий повернутись до неї крізь час.
будь готовий для неї:
зупинитись на мить
та
обіймами
без гучних фраз
відчувати тепло її рук - блукатись пісками пустелі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
ти підкорюєш мене клавішами крізь тіло,
теплими веснами.
здається,
що ти зовсім близько,
лиш варто на мить підійти.
повільним подихом переплітаєшся навколо мене
тісними тенетами.
відчуттям приємним зі снів, не в силах тебе відректись.
ти підкорюєш мене голосом крізь стіни,
пурпурними веснами.
здається,
що скоро відчуєш,
як легко насправді не нам.
швидким сном розмальовуєш світ
кольоровими пензлями.
залишатись під словом з рядків снігопадом крилатих реклам.
ти підкорюєш мене пристрастю крізь серце,
суцільними веснами.
здається,
що сніг нас лишає,
що часу лишилось для двох.
нехай
спільне сонце палає та хмарами нас накриває.
нехай
залишилась любов: без зайвих для серця умов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013