| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Скоріш за все, я зустрічаю весну по правилам,
Принюхуючись до п'янких ароматів дерев,
Я тримаю в руці не білет на фільм "провалено",
А долоню, яка стала стартом інших новел...
Мої пригоди починають оновлювати свій сюжет,
Де повно рядків давно мною проклятих.
Її поцілунок тепло мого серця збереже,
А я далі буду складати сценарій "закоханих".
Ось тут я запишу гарний комплімент- метафору,
Яка пояснить всім прекрасний погляд "кавових" очей,
І теплий промінь сонця впаде на мене зранку,
Нагадуючи світло місяця і бескінечності ночей.
Її обличчя відкарбувалося у пам'яті клеймом,
І гріє посмішка вже не самотніми ночами,
Дістав по голові новозбудованим мостом
Який з'єднав наші сердець удари.
Ось і написаний початок любовної історії,
Навколо передзвону келихів мелодія,
Вже майже досягнувши таємного Саторі,
З останніх сил я видихнув - VICTORIA.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Вже минуло за 600 пустих ночей,
Перевалило за край моє болото ніжності.
Я вже забув погляд закоханих очей,
Які клянуться мені у світлій "вічності".
Чекаючи на ринку стомлених, заблудших душ,
Я видав кохання за "іржаву попільничку".
Ось і ще один "окурок любові" потух,
І ніхто не помітив таку безглузду дрібничку.
Тліє попіл, дим формує у танці з вітром,
Всі ті мрії, бажання про нас щасливих, удвох.
Серце знову кровить, пульс зростає стрімко,
Коли я розумію, що знову вмирає любов.
Коли я розумію, що не буде про нас казок,
Де щасливі танцюємо по сходинках на місяць.
Моя душа горить, утворюючи з попелу струмок,
В якому ув'язну по горло з болем на одинці.
Але далі стою, і в руках тримаю "іржаву попільничку",
І крізь сльози, на колінах кожного молю:
"Продаю кохання! Купіть же цю дрібничку!
Заберіть її хоч хтось, задарма віддаю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Я знову точу перо,ночами вию на місяць,мене виснажує сум.
Вже дві дюжини днів мене не п'янить вино,
Зате ранкове похмілля щодня,досі в ніздрях її парфум,
Так ніби я тупий герой рожево-дешевого кіно.
Я не скажу це прозою,бо не хочу множити банальність,
А блювати багатостопним хєрнеєм—не моя спеціальність.
Було б добре погасити цей цунгцванг в попільничку,
Але Вона десь закупила оптом до моїх замків відмички.
Моя мука—в думках раз за разом цілувати їй шию,
Шуйцю давно стоптали мурашки від фантомних долонь,
Не формується шунт,в серці тромби,кров отруєна нею,
Єдиний потрібний мені анестетик—моєї Гекати темний вогонь.
Я обіцяв і не зміг відпустити,мозок фагоцитує себе.
Вона—монополіст моєї радості,я ж сам зробив disconnect.
Знаю,мої слова давно протухли,отруєні болем,в історії титри.
Боюсь,продовження буде,в мене ще є гроші на білет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
И даже постоянство рушит жизни
И даже постоянство рушит потолок
И Вот когда нагрянет смертный выстрел
Тут только ты надавишь на курок
И в бесметеньи дышущих кварталов
И в бесспокойстве пишущихся строк
Мне наплевать на красочность метафор
Мне наплевать на равносчетный слог
Я каждый раз перед твоим порогом
Осознаю, что пройдена финальная черта
На витражах церквей я вижу Бога
Но я не знаю: видит ли меня...
Твой нежный взгляд написанный в поэмах,
Волной ударной давит города,
его играют в театральных сценах,
Он мне воздаст, как прежде, всё.
Сполна.
Я дальше пью, но я не вижу смысла
В бокале грусть свою бездонную томя
Ты жмешь курок- гремит последний выстрел.
Я вижу Бога.
Видит ли меня?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Війна з собою мене мучить
Ця битва мене сили позбавляє
Ті щирі почуття невтомно глушить!
Лиш порожнечу за собою залишає...
Раніше говорив - мені потрібно "відчинятись"
Тепер і відчинятися нема чому.
Неначе лялька, хочу розважатись
Але не бачу сенсу у цьому.
Пітьма ця поглинає, топить своєю ж рукою
Це зло, що в мені тече рікою.
Ця боротьба, де виграш - існування,
Це все що маю зараз, а потім лиш світання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610931
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2015
І знову цей час настане,
Прийде дванадцята година,
І я,закутавши сердечні рани,
Піду бродити десь,не повністю людина.
Коти й собаки будуть йти зі мною,
А я,підспівуючи музиці душі,
Чекатиму жаданого спокою,
Затиснутого в НЕЇ в кулаці.
Я піду йти похмурим сірим містом,
А серце линутиме вдалечінь!
До тієї,з ким поряд моє місце,
Закріплене за мною назавжди...
Допоки голова і серце б'ються між собою,
Я, поринувши в анабіоз,крокую містом
Із чорним гномом і рожевою стіною,
З туманною собакою вітаюся і курю під мостом...
Бо від кохання я шизофренію!
Не маючи можливості її обняти,
Я з диким запалом вже вкотре мрію
Як буду довго руки ніжні цілувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Берег, річка, я знову один
Як завжди міркую про тебе.
Здається, що настільки сильно я любив
Що навряд чи знайду я схожу на тебе.
Що навряд чи хтось зможе мене полонити
І знов пробудити ту саму любов.
Навряд чи я зможу когось підпустити
Так близько, як ми з тобою були удвох.
Ніколи не зможу забути ті почуття
Ті сили, які мені надавала.
Ніколи не забуду те відчуття,
Коли ти двері переді мною відчиняла.
Але все минуло, все пройшло,
І вже чужа для мене стала.
Але я незабуду, всеодно
Ті почуття, які ти викликала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
я літаю, я щасливий ,я живу
Чому?
Тому що, безмежно кохаю
Прекрасну дівчину одну.
Дівчина чарівна, розумна і добра
І певне на світі єдина така.
Така неповторна, відверта і ніжна
Єдина людина, котру я коха.
Хоча я не вірю в Бога-Всевишнього,
Але я щиро вдячний йому,
За те, що янгола послав прекрасного
Щоб заспокоїти душу мою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Невже я в чомусь винний. Я ж просто кохаю. Віддаюся людині повністю, не розуміючи як сильно відкриваюсь для удару. Знову намагаюся віддавати всього себе, всю душу, все серце, намагаючись показати це неземне почуття!! Хіба не так має бути????!!! Хіба людина, яка кохає, не має робити все, для того щоб його другій половинці було добре?? Чи може в мене просто застаріле виховання? Раніше люди вбивали в ім’я кохання, віддавали своє життя задля того щоб довести що вона дійсно «кохає». А зараз… Зараз зі світом коїться повна маячня. Всі тільки думають про те щоб когось «ТРАХНУТИ» і розповісти своїм друзям який він/вона афігенні і сексуальні. ЛЮДИ!!!!!!! А де справжнє кохання?? Де ті почуття коли ти просто дивишся на неї/нього і відчуваєш себе на «сьомому небі» від щастя? Де ті почуття коли ти годинами можеш лежати з нею в ліжку і мовчати, відчуваючи запах волосся, парфумів, і думати який же ти щасливий. Та зараз ніхто цього просто не розуміє!! Всім плювати на справжні почуття, головне «ВИЄБНУТИСЯ» перед всіма, показати себе секс-гігантом. Тому я просто не розумію людей. Хочуть романтики, хочуть почуттів, а самі роблять протилежне. Хіба ж це правильно? Так, згоден, не всі такі. Є люди, які дійсно показують ці почуття. Але вони настільки часто обпікалися, їм настільки часто було боляче, що вони просто – на - просто замкнулися в собі, скрутилися в своєрідний клубочок і не підпускають до себе нікого. Тому, будь- ласка схаменіться, поки не пізно. Якщо говорите що кохаєте – то кохайте до кінця. Віддавайте усього себе, викладайтеся на всі 110%, тому що тільки тоді ви знайдете одну єдину душу, яка замінить вам все.
Подумайте над цим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443387
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.08.2013
розумієш,це—моя війна,
це тільки моя війна,
я її розпочав на кордоні чужого сна...
розумієш,я дуже хочу програти,
до смішного хочу програти,
здатись в полон і спокійно спати.
але,розумієш,всі на моїй стороні
в цьому чужому,неспокійному сні,
де перемога сама віддається мені.
розумієш,це моя війна,
це тільки моя війна.
і ній крок за кроком
відвойована моя
тишина....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2013
білий пух,гарячий вітер...
-спиш?
-скажи,чому ми тут?
-по секрету?
-по секрету.
-вогонь є?
-ну звісно,є.
-засвіти і стане ясно,
ми прийшли...
-не треба вслух!
-...щоб згоріти і погасти,
наче тополиний пух.
-що ти,тихо!буде вечір,
чай і місяць у вікні,
кружку в руки,плед на плечі...
-вечір--ми,а вічність--всі?
-вечір-нам,а вічність--нахєр!
-засвіти.-не треба починати...
-легше жити так,ніж вмерти,
легше плакать ніж мовчати.
вдих.як крига холодить світанок...
-я вже майже зник,а ти?
найсолодший,наостанок,
видих--ми поспалюєм мости.
---------------------------------------------
ще один вірш того ж друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434049
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.06.2013
Я до неї нескоро повернусь, це факт… і небо сльозами дощить…
Якісь тисячі кроків від болотних низин до теплої як сонце руки?
Думка птахом до тебе летить, розум птахом кричить--не біда, хай кричить!
В мене є ще в запасі останній ковток тишини…
Я її знов побачу нескоро, але ще доживу до світання.
Темний вечір і вітер холодний, місяць йде вже за хмари--нічого!
Знаєш, небо, в мені тут немає ні краплі раба, ні добра, ні бажання,
І без неї ні краплі кохання, і ні краплі від мене самого...
---------------------------------------------------------------------------
цей вірш написав мій друг, який ще тільки
пробує перейти з високого мистецтва прози
до тонкого мистецтва поезії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433889
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2013
Ти знаєш – я тебе кохаю
Тому, прошу пробачення за це.
Прошу пробачення, за те, що не пускаю
У вільне плавання тебе.
Своїм коханням – окриляю,
Але, чомусь, тримаю на землі.
У небо тебе, я не пускаю
Тай сам, не лину в височінь.
Я просто несхожий на тебе.
Немаючи крил я таких,
Тебе прив’язав я до себе
Непускаючи торкнутись хмарин…
Ти знаєш – я тебе кохаю.
Тому прости мене, прошу!
Пускаючи тебе – відриваю
Шматочок серця й душу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013
А я б пішов, пішов за нею
Зловивши слід її думок
Я б розказав що хоче її серце
І я б дослухався до молитов...
Вона пішла! Пішла від нього
Пішла бродити крізь туман
Забувши все що було до того
Зсутуливши прекрасний стан...
За чим пішла? Для чого ти навчилась
Сміятись в сльози,терпіти,грати роль?
Об свою байдужість не дам тобі розбитись
Молю, твій холод зігріти дозволь!
Я не схочу без тої, що спогад для когось забутий
Бо для мене цей пил у пустелі
Бо для мене цей порох отруйний
Дає наснаги злетіти до стелі...
Ти пішла бо...Мала причини.
Я піду за тобою щоб як друг помогти
Дожену і притиснусь до спини
Щоб від мене вже не змогла ти піти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414947
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.04.2013
А що таке кохання?
Якби ж я це знав
Уникнув би страждання
Якого я зазнав.
Насправді - це прекрасно!
Кохати хоч когось,
Любити так безмежно
Так віддано чогось.
Недавно жив собі саменький,
Ніхто мене не турбував,
А тут раптово грім страшненький,
мене на ноги підірвав.
Піднявсь, дивлюся, а вона...
Вона стоїть, ось тут, близенько
Мене за руку обніма.
І ніжно шепчучи на вухо
Як сильно мене вона коха.
І дріж пройняв мене повненько
Аж руки й ноги відніма.
Я зрозумів, кохання - сила,
Яку дарує вам сам Бог!
Щоб серця ваші розпалила
І полум'я це гріло вас обох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2013
Цей вірш - це шепіт серця, крик душі.
І він присвячений тобі.
Душа кричить, серце шепоче:
Я закохався в твої очі,
Усмішку, погляд і уста -
У тобі сенс мого життя,
у тобі все що є в житті
І кожну мить потрібна ти мені!
Я хочу бачити тебе і чути,
Твій ніжний дотик на устах відчути,
В твоїх обіймах потонути -
І просто завжди поруч бути.
З тобою мріяти, тужити,
з тобою все життя прожити.
І знаєш ти, і я це знаю,
Тебе люблю і обіймаю,
І уві сні і наяву.
Можливо я тебе негідний
І часто роблю помилки,
Але візьму тебе на руки
І лагідно тобі скажу:
«Ти прекрасна, дивовижна,
Ти богиня чистоти,
Ти розсудлива і ніжна,
Ти найкраща. Відпусти
Свою думку попід хмари
Там мої думки літа
І нехай кохання чари
Їх у коси запліта.»
Та ти не просто так мовчала
Казала в очі загляда:
"Неси у світ мою красу!"
А куди я тебе понесу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013