shining swamp

Сторінки (1/2):  « 1»

Суботній вечір

Секунд  на  три  завмерши  від  бажання  
Сказати  ті  огидливі  слова,  
Тримаючи  в  руках  сигару  і  питання  
Подати  в  вигляді  паперу  і  пера.  
Стираючи  рядок  один  і  другий,  
Слів  підібрати  так  я  і  не  зміг,  
Сказати  теж  не  вихід,  я  не  смілий.  
Переступити  тяжко  твій  поріг.  
Крок  вліво,  вправо,  тяжко  вибирати..  
Куди  його  робити,  де  іти,  
Монету  кинути  і  загадати:  
Орел...  Погана  вдача,  що  ж,  прости.  
Якби  не  ті  дурні  причини,  
Якби  не  дивні  погляди,  не  спи...  
Обнявши  груди  із-за  спини,  
Я  тихо  скажу:  "Тільки  не  кричи..."  
Людей  пітьма  і  всі  так  напрягають,  
Де  тихо  і  не  чути  голоси,  
Де  можна  трохи  нам  поспати,  
Де  не  знайде  ніхто  нас,  попроси,  
Ти  просто  попроси  мене,  я  знайду  
І  буду  слухати  тебе,  ліси,  
Маленькі  парки,  чи  алеї,  
Що  небудь,  тільки  попроси...  
І  нерозважливі  подруги,  
І  дикі  друзі  всі  мої,  
Пробач,  та  за  які  заслуги  
Цілуєш,  поступаєшся  мені?  
Хіба  важливо?...  Тільки  не  для  мене,  
Лишився  час.  Багато?  Наче  ні.  
Проситися  не  буду  я  до  тебе,  
До  себе  ж  не  запрошу  в  вихідні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416093
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.04.2013


Шизофренія п'яниці

І  знову  п'яний,  знову  злий,  
Не  мої  це  думки,  я    знаю,  
За  мене  скаже  слово  "пий",  
А  решту  слів  забуду,  лаюсь  
На  себе,  на  людей  чужих,  
Вони  ж  чужі.  Байдужі  всі  
На  їх  думки,  на  них  самих,  
На  їхні  образи  смішні.  
Де  чорний  кіт,  де  рижий  пес,  
І  кожен  їжу  сам  шукає,  
На  зміну  їжі  нам  ступає  
Вино  і  пиво,  це  все  стрес,  
Який  спричинений  нічим,  
Не  варто  тратити  й  хвилини  
На  почуття,  які  пустим  
І  диким  образом  людини  
Шукають  місце  у  житті,  
В  якому  місця  вже  бракує,  
Де  місце  зайняли  прості  
І  звичні  речі,  я  жартую.  
[i]Звичайно  це  не  ціль  життя,  
Життя  марнують  і  не  знають,  
Що  вся  мета  їхня  -  сміття,  
А  смерть  в  кінці  -  не  шлях  до  раю.  [/i]
Ти  засинаєш,  далі  що?  
Хіба  не  буде  все  одно  
Тобі  на  те,  що  ти  нажив  
За  всі  роки,  а  я  пропив  
Що  мав  і  що  не  було  моїм,  
Де  моя  совість,  де  мораль?  
Здались  вони  мені,  нас  троє  -  
Я,  алкоголь  і  тихий  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416089
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 06.04.2013