| Сторінки (5/464): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Скорись,
скорись,
скорись.
Скорися фатуму,
скорися долі,
скорись багатому,
скорись неволі,
скорись,
скорись,
скорись.
Скорись усюди й скрізь.
Туди не лізь,
те не чіпай.
Нехай, нехай, нехай-
Душі ти тільки не знехай!
14.02.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436775
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2013
********************************************************
Снова ты стоишь одна
Одиноко у окна.
Ты взволнована, бледна;
Светит ясная луна.
Не печалься, златокудрая,
В жизни всё такое мудрое,
И, попробывав любви,
Сердце понапрасну не губи.
16.10.1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2013
******************************
Я знаю: сердце не даёт покою,
Не насытившись нежною игрою;
Вздыхаю, милая, порою,
Что давно уж не с тобою.
Когда-нибудь мы встретимся с тобою,
И вспомнишь ты с улыбкой озорною,
Как мы брели с тобой тропою
Весёлых, сладостных утех,
Да, есть что вспомнить,— и не грех—
Твой журчащий, милый смех!
22.01.1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
***************************************
І серце калатає навісне,
Чи хто прийде по душу, чи засне—
Оте, що "цвіт своєй душі" звете,
Бо тільки п'єте і їсте,
Що думи там, де всі спите.
Прокиньтесь! бо ж життя пройде,
Даремно сплине, прогайне,
Що в нім нічого не знайде
Поет будущини, бо те життя сумне,
У нім минущина усе.
12.11.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436384
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2013
*********************************
Когда мне больно,
Сердце бьётся громко,
Когда мне больно,
Рвётся кромка
Тонких нитей.
Я — ЧЕЛОВЕК, не литий,
Не истукан из золота излитый,
Я как и все: с костей и мяса.
И не святой, не прикрывает ряса;
Я плоть и кровь,
Над чем бесчинствует любовь.
12.07.1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2013
********************************
Дивлюсь в вікно, а там нічого,
Неначе все за пазухой у Бога,
Суцільна біла, непроглядна мла.
Здається, там, все спалене, дотла,
І нас напризволяще кинула земля...
Та ні! торкнулась запітнілого вікна
Чиясь палаюча душа —
І знов постала радість весняна(!):
Земля вкраїнська ожива.
01.02. 1998 р.(редаговане 11.02.2013 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
****************************************
Кто-то шепчет и смеётся
Сквозь лазоревый туман.
Кто-то знает не вернётся
Из далёких чуждых стран.
И в шептаньи алых сосен
Видит он последнее дыханье,
Видит жизни свою осень
И её вчерашнее благоуханье.
16.10. 1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436181
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.07.2013
************************************************
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Хай звеселяться люди-трударі!
Хай їхні співи і пісні
Дарують радість матінці землі.
Хай сонце з ними теплу пісню заспіва,
Хай вторить їм трава,
Хай засіяє навкруги краса —
Прийшла нарешті радість весняна
І промінь теплий принесла.
Земля Вкраїна розцвіла,
Роздерла клятії пута,
Що в їх держала деспотка зима.
20.03.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Белая берёза
В окаёмке бирюзовой
Потянулась к жизни новой,
И засветит бирюза
Ей в чернявые глаза
Сладким запахом, — весна!
Распушилась девица красна
И пригожа, и бела,
И приветствует её
Вековечная сосна.
25.11.1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436011
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.07.2013
[i] І в смерті, і в радості я, милая, з тобою,
Прилину, крилами накрию
і кров твою своєю кров’ю змию![/i]
Летіло двоє птахів білокрилих,
Живих та милих,
І ніжно сніжно-білих, —
Лебединеє подружжя.
Хто знав із них, що попаде під ружжя?
Бо постріл раптом пролунав,
Зойк сплинув та упав,
Прийнявши біле тіло поміж трав…
Заплакав гірко лебідь,
Що значить, друже, сум
В цю безнадійну мить?..
Це сприйме тільки розум,
А серце буде нить.
Ти знаєш: будеш далі жить,
Хоча подрýга-Либідь вмерла,
Бо браконьєра проклятущяя рука
У серце вцілила, убила,
Сконала, лебідь, твоя мила!
Що значить жить в цю безнадійну мить?
Ти ладен грудь собі розбить,
Вона померла — тож навіщо жить?!
До ней прилинув
Та крилами накинув
І сам від куль –загинув.
25.05.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2013
Облако, облако серое,
А в саду яблоко красное,
Яблоко белое...
Дождь проливной
С громом, грозой,
И под руку с тобой,
Мокрые до нитки,
Смотрим сползают улитки
На багряном листу
В жёлтом осеннем саду...
Вот добрели до калитки.
– Прощайте, улитки! —
Я с ней выхожу
Из тёмной калитки
В жёлтом саду.
19.10. 1997 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2013
Люди!
Люди вечно куда-то идут,
И одно из двух:
Либо это светлый,
Либо тёмный путь.
И люди вечно чего-то ждут,
Словно им всё принесут на подносе,
Словно за них
Ответят на все их вопросы.
И люди бывает, что лгут,
И каждый из них,
Хоть чуточку,
Но всё-таки плут
Или просто-напросто глуп.
Люди!
Люди везде
Тянуться к свету,
Блуждают во тьме,
Отправляются в Лету
К вечной зиме
И находят вечный покой
В чёрной земле.
14.03.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435588
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.07.2013
Жовтавий лист, осіння музика співала—
Сумно-веселий хист—і в душу пісню засівала.
Жовтава, пломениста, вогняна
Та осінь мертво золота
(Світилась дивной радістю вона)
Дала мені снаги і хисту
Побачить сили в тім зів'ялім листу,
Що ще чіплявся за життя й самотньо виснув,
І промінь сонця ще фальшиво зблиснув—
Тепло він втратив,
І землю вже куюють залізні грати.
23.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435378
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2013
Уходим, уходим,
Наступят времена почище.
Уходим, уходим,
Времена совсем других мелодий.
Уходим, уходим,
Окрылся небосвод,
Уходим, уходим,
Открылся небосвод
И бьют источники
Кристально чистых вод.
Уходим, уходим
В небесный небосвод,
Где ждёт Он нас источник,
Источник жизненной воды.
Мы знаем-это Ты,
Мы знаем-это Ты, Отец,
Наполнитель бьющихся в любви сердец.
Уходим, уходим
В мир простых мелодий.
Уходим, уходим,
Мы знаем: все под Богом ходим,
Но в рай едва ли попадём
Прежде чем из собственного глаза
Извлечём,
Что не вырубить мечём,
Лишь тогда забъёт ключём
В мире истинной любви,
Который Мы построим —
Я и Ты,
Источник жизненной воды.
Источник жизненной воды—
Это Он, Это Я, Это Ты.
И ВСЕ МЫ—
ИСТОЧНИК ЖИЗНЕННОЙ ВОДЫ!
19.08.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435377
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.07.2013
Ідеї світла і добра —
Ось тим ти, музо поетична, дорога.
Ти можеш смуток увібрати,
Ти можеш пафосом заграти,
Ти можеш взяти на крило,
Щоб аж у скронях загуло.
Ти можеш… можеш все:
Ти та субстанція, що у віках живе!
06.10.2010 р.
цикл "Присвяти"
Антологія сучасної української літератури. -Хмельницький, 2015.-Ч.5.-С. 195.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435248
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.07.2013
**********************************
С печалью радость обнялась...
В слезах, как в жемчугах, мой смех,
И с дивным утром ночь слилась
И как же рассудить мне всех?!
В объятьях с радостью печаль,
Одна молчит, кричит другая...
Идёт меж ними лютая борьба
И кто сильней — не знаю я...
16.10.1997 р.
Оригінал
* * *
З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я...
1906
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435247
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.07.2013
Нет хуже, чем в неволе
О воле вспоминать. А я,
Свободушка моя,
Теперь так часто вспоминаю, что всегда
Ты мне казалась
Такой красивой, молодой
И прехорошею такой.
Теперь, как в крае чуждом оказался,
Да ещё в неволе. Доля! Доля!
Моя воспетая ты воля!
Хоть посмотри из-за Днепра,
Как мучусь, но не каюсь я,
Хоть улыбнись из-за волны,
Моя единственная ты,
Встань из-за моря,
Из-за тумана, послушная,
Зорька моя радушная!
И поведи за собой
Годы мои молодые,
И передо мной
Словно море заступили
Широкие сёла
С вишнёвыми садочками
И тот люд весёлый.
И те люди, и село то,
Где когда-то, как брата,
Принимали меня. Мама!
Старенькая мама моя!
Собираются ли до сих пор
Весёлые гости
Погулять у старой,
Погулять просто,
По- давнему, по-старому,
От зари до зари?
А вы, мои молодые,
Чернявые дети,
Весёлые девчаточка,
До сих пор ли у старой
Танцуете? А ты, доля!
А ты, мой покой,
Мой праздник чернобровый,
До сих пор ли между нами
Тихо, статно проходишь?
И теми глазами,
Аж чёрными—голубыми,
До сих пор ли чаруешь
Людские души? До сих пор ли
Удивляются всуе
Статной фигуре. Праздник ты мой!
Единственный праздник!
Как обступят тебя, доля,
Детишки-девчаточка
И защебечут по своей
Доброй традиции да обычаю,
Может, и меня ненароком
Вспомнят детишки.
Может, которая и обо мне
Скажет какое лихо.
Улыбнись, моё сердце,
Тихонечко-тихо,
Чтоб никто и не увидел...
И больше же ничего.
А я, судьбинушка, в неволе
Помолюся Богу, повзываю к воле.
07.04.1998 г.; 30.09.2011 г.
Оригінал
Тарас Шевченко
Г. З.
Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. А я
Про тебе, воленько моя,
Оце нагадую. Ніколи
Ти не здавалася мені
Такою гарно-молодою
[І] прехорошою такою,
Так, як тепер на чужині,
Та ще й в неволі. Доле! Доле!
Моя ти співаная воле!
Хоч глянь на мене з-за Дніпра,
Хоч усміхнися з-за . . . . . . . .
І ти, моя єдиная,
Встаєш із-за моря,
З-за туману, слухняная
Рожевая зоре!
І ти, моя єдиная,
Ведеш за собою
Літа мої молодії,
І передо мною
Ніби море заступають
Широкії села
З вишневими садочками
І люде веселі.
І ті люде, і село те,
Де колись, мов брата,
Привітали мене. Мати!
Старесенька мати!
Чи збираються ще й досі
Веселії гості
Погуляти у старої,
Погуляти просто,
По-давньому, по-старому,
Од світу до світу? /99/
А ви, мої молодії
Чорнявії діти,
Веселії дівчаточка,
І досі в старої
Танцюєте? А ти, доле!
А ти, мій покою!
Моє свято чорнобриве,
І досі меж ними
Тихо, пишно похожаєш?
І тими очима,
Аж чорними — голубими,
І досі чаруєш
Людські душі? Чи ще й досі
Дивуються всує
На стан гнучий? Свято моє!
Єдинеє свято!
Як оступлять тебе, доле,
Діточки- дівчата
Й защебечуть по своєму
Доброму звичаю,
Може, й мене ненароком
Діточки згадають.
Може, яка і про мене
Скаже яке лихо.
Усміхнися, моє серце,
Тихесенько-тихо,
Щоб ніхто і не побачив...
Та й більше нічого.
А я, доленько, в неволі
Помолюся Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435076
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.07.2013
Добрий політик — це державник, який думає про країну і її майбутнє. Це політик, який може спрямовувати людей різних позицій і поглядів в одне корисне для всієї країни і народу русло. Людина, яка може узгодити особисті інтереси з прагненнями власного народу та дійсними потребами держави, а в ідеалі зробити ці потреби та інтереси своїми власними. Добробут для всієї країни, а не для себе особисто — ось те гасло чи девіз, яким має керуватися такий політик. Але це ефективно тільки в тому випадку, коли народ знає, чого він насправді хоче, коли він єдиний і монолітний у своїх прагненнях. Якщо ж такої єдності немає, то добрий політик має знайти ті пріоритети розвитку, які отримують загальне схвалення і об‘єднають людей різних позицій в одне ціле, в одну, принаймні, політичну, економічну чи будь-яку іншу націю. Він ніколи не буде роз‘єднувати людей за ознакою території (схід-захід), мовною (україномовний, російськомовний чи ще якийсь іншомовний) та іншими ознаками.
Ми поки що маємо те, що маємо!
Поганий політик є повною протилежністю доброму. Він прийшов у політику не для того, щоб будувати країну, він там, у владних коридорах, для власного збагачення. Його завдання максимально використати той час, поки він при владі, для задоволення особистих інтересів, виключно особистих. Тому в нього взагалі відсутня потреба що-небудь з ким-небудь узгоджувати. Це завжди час, а час йому потрібний зовсім для іншого. Проте це не найгірший варіант. Найгірше, що може бути, це диктатура. Диктатор майже ніколи й нічого не узгоджує (хіба що за винятком тих випадків, що стосуються безпеки його життя), бо він стверджує тільки власну волю, яка є найпершою і найостаннішою інстанцією, єдиноможливою істиною на світі. Мати іншу думку, що розходиться з цією істиною, смертельно небезпечно.
Проте вибір у нас є. Поки не відібрали наче. І як співається в тій, добре відомій, пісні: "Думайте сами, решайте сами — иметь или не иметь".
вівторок, 28.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
********************************************************
Пташка мила полетіла,
Знає серце: більше не вернеться,
І заплаче, засміється—
Крил тих більше не торкнеться.
31.10.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
*************************************
Який оптимізм треба мати,
у рідній якщо навіть хаті
Його немає?
Хіба що в лісі, хіба що у полі
є дотик волі.
Немає там нікого, немає ніде,
ніколи — це місце святе:
Ліси віковічні, вітри холодні,
та звичні,
А поле, як і земля, чорне,
просте —
Не від лукавого.
21.12.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434618
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.07.2013
*****************************
Вимучую рядки із себе,
Щоб запалила зірка неба,
Щоб хтось згадав про нас
(про мене і про тебе)
без жодної з окрас,
щоб запалила зірка неба,
відкривши гомін трас, —
те потаємне місце,
де зорі, людоньки, для вас,
де виряджала в ясну путь
та зірка кожного із нас;
на спомин, незабудь,
вкладаючи в серця,
ті мрії, що не вмруть, —
Вони в словах співця живуть,
У пісні тій, що не забуть, —
Ми звем її життя.
********************************
В сей час писав тобі на незабудь,
Щоб в серці ції пісні не забуть,
Щоб знала ти, що наші мрії, ні!
Не скінчать, мила, безпорадно дні —
Не вмруть: вони в серцях людей живуть!
І той наш спів до зір відкриє путь,
І ми — на крилах швидкоплинних мрій,
А наші руки в позначці твердій.
*************************************
Я тільки хотів буть,
Та ні, не можу я забуть,
Що серцю плач не обминуть.
На вічну пам'ять, незабудь —
Загиблих у борні нам не вернуть.
І хоч вони в сирій землі,
Та їхню пісню чутно вдалині,
І запалають мрії в серця глибині,
Тепер їх черга і мені нести —
Той стяг забутої мети.
На незабудь —
За відступ неї мсти!
***********************************
О, серденько моє, не млій,
Дай волі рученькам твердої,
Міцні окови на зап'ястках збий,
І ми полинемо з тобою
В останній смертний бій
Із ненависною юрбою,
Де розіб'ються співи мрій
Та закарбуються мечі
Суспільних дій.
Епілог
Ці слова на незабудь —
Таким, як є, таким і будь,
Бо лицемірства путь
Багато інших оберуть.
11.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2013
Життя починається знову. Знову стежка, що в'ється наче чистий аркуш у сьогодення. Чистий аркуш, на якому вчорашнє і минуле ще не встигли поставити жодної плями. Попереду загадкове майбутнє, позаду попіл розчарувань, вибух емоцій і неспокій думок. Це не означає, що всього цього не буде в майбутньому. Але ти будеш уже не той, яким був у минулому. Ти станеш досвідченішим, розумнішим, а якщо пощастить, то й мудрішим. Мудрий не той, хто знаходить вихід із скрутного становища, а той, хто в таке становище не потрапляє. Якщо ж потрапляє і знаходить вихід, то це всього на всього розумна людина, яка перебуває у полоні повсякденних клопотів. І вони загнали її в глухий кут. Обставини, емоції, будні, повсякденність. Тому вона й не мудра, бо дозволила їм опанувати себе, а мала б опанувати їх. Але як би там не було—життя триває. Звичайно, міркувати легше. Важче бути у житті, жити. Бути і залишатися мудрим. Кажуть, дурням легше жити. Але хто з точністю скаже, настільки він дурень, а наскільки ним прикидається. Річка тече вперед—назад не вертається. Життя також минає. Як і річка, виходить із берегів, розливається, інколи міліє, а іноді й зовсім пересихає. Чекає тоді, як і русло річки, життєдайної і цілющої вологи.
04.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434400
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 30.06.2013
Завтра вранці
настане світанок.
Вже й сьогодні
був ранок
новітнього дня.
Завтра—це нóве життя,
І почнеться вже з вічним
навічне злиття.
Тіло й душа—
гармонічне буття.
І той, хто доріг
не зібрав до пуття,
Але спрагу зберіг
до життя
Возведе оберіг
понад хмарне життя.
28.09.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2013
Я стояв на зупинці. Віяв легенький вітер, обдаючи мене приємною прохолодою, вивітрюючи всі темно-сірі хмаринки, що безнадійно осіли в моїх нутрощах. Уперше за багато років я відчував себе абсолютно вільним. Здатним, як і вітер, повіяти у будь-який бік. Як і він, я не боявся помилитися, що свої пориви спрямовую не в той бік і не в тому напрямку.
п'ятниця, 20.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434194
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.06.2013
Потерплі руки звеселялись
Краплинками гіркой сльози,
І праці важкої цурались
Цінителі облудної краси...
За гідність—людську велич,
Яку топтали, як скоти,
В стремлінні возвеличить
Власні животи.
Таким, о ні,
Вовіки правди не знайти!
Вона у них одна—
Напхати животи
Та як ще більше
З величі стягти!
28.03.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433999
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.06.2013
Коли руками хмари розведу,
До тебе, зіронько, прийду.
І хочеш моркви принесу,
А хочеш з неба я стрибну,
Щоби забуть життя невічне
і журбу,
Щоби не мучаться довічно
У тому, що не вічне:
і горе особисте,
і щастя променисте,
і твоє волосся,
чарівнеє, зернисте,
і на ланах колосся,
яскраво золотисте,
і те все, що прозоре
та імлисте,
вікно гратоване,
не склисте,
та й більше щастя особисте—
усе не вічне.
І лише ти, поезіє, одвічна,
Во віки, справді, вічна!
08.07.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433814
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.06.2013
**************************************
Розквітни-квітни, Україно!
Настане хай для тебе добра днина,
Цвітуть сади твої нехай,
Плоди хай будуть соковиті.
Нехай, нехай
Постане на землі вкраїнській
справжній рай!
Хай добрим людям буде добре жити!
Всміхнуться хай щасливі миті!
Розквітни-квітни, Україно!
Хай мова українська ллється-лине,
Недоброзичливість чужинська згине,
Хай добрим людям буде добре жити!
Всміхнуться хай щасливі миті!
Розквітни-квітни, Україно,
Щоб дітям нашим тут хотілось жити!
Всміхнуться хай щасливі миті!
Хай добрим людям буде добре жити!
08.05.-11.05. 2013 р.
із циклу "Україні"
Літературний альманах Софія, 2014. - С. 51-52.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433813
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.06.2013
[i]
Невже ж довіку мушу я блукати,
Нудити світом та чогось шукати!
(Микола Вороний "З мандрівних елегій")
[/i]
Твоє серце стислось, заніміло,
Та ще живе, ще не зотліло,
Бо маєш міцне тіло, —
В руках твоїх велика сила!
І ти шугав орлом свобідним*,
Та у гонитві ідеалу
На тебе пастка страшная чекала—
Камінний господар,
Неначе визирнув з-під чорних хмар,
Й забуто до сьогоднішнього дня
Такий великий дар, таке ім'я!
25.10.1998 р.
*свобідний-вільний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433683
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.06.2013
Іноді, в деякі моменти життя, ти провалюєшся в небуття.
Пригадуєш, як вийшов із автобуса, але вже не пам’ятаєш,
як опинивсь у вагоні метро (чи, може, краще вже метра за
зразком пальта, вибачте, це у мене фахові сумніви).
Озираєшся навколо, дістаєш гаманця та розумієш, що на
один жетон там поменшало. І врешті-решт пригадуєш, як
проходив через автомат, згадуєш, що він підморгнув тобі
зеленим оком, пропускаючи до підземки.
Такі моменти для чого? Для роздумів чи відпочинку? Чи
для того й іншого? Час, наданий для думання над проблемами
та питаннями, які треба вирішити якомога швидше, чи це час виключення з дійсності, яка втомлює душу і псує тобі нерви?
А під час таких моментів ти заряджаєшся тією енергією, яка,
очевидно, так необхідна тобі для подальшого крокування
шляхами цього світу, який ми називаємо дійсністю або
реальністю? Під час таких подорожей ти наче перебуваєш
відразу в кількох вимірах. Думки, душа десь знаходяться
далеко поза межами цього світу, однак твоє тіло все одно
залишається тут. У такі миті воно є найбільш вразливим, бо
в цей час воно не сприймає дійсність, не реагує на неї і ніяк
не контролює нічого з того, що відбувається навколо, ні
краплі не слідкує за перебуванням у реальності, моментом
тут і тепер. Добре, якщо ти впав у таке забуття в наглухо
замкненій кімнаті чи квартирі (бажано, щоб на плиті в тебе
у таку мить не опинився чайник, що може потім кипіти
годину, а то й дві, а особливо, коли він взагалі виявиться
пустим, тобто без води, бо так недовго й у повітря злетіти!
Те ж саме стосується й праски та інших потенційно
небезпечних речей та приладів). А якщо це безлюдна вулиця,
парк у дуже ранній чи дуже пізній час? І тут звідки не візьмись вигулькують ззаду двоє-троє кремезних хлопців, вагоме
нагадування про необхідність повернутися на грішну землю, які простягають свої руки, щоб відібрати у тебе рештки матеріального — гроші, одяг, а то й саме життя. І якщо ти забарився, не встиг вчасно повернути свій розум чи душу в тіло, то вже лежиш на землі в яких-небудь кущарях і цівки червоного стікають із твого розбитого обличчя, і якщо ти ще відчуваєш, що в тебе страшенно болять ребра, можеш із полегшенням зітхнути, бо ти ще матеріальний, живий. Так що
процес усепоглинаючого думання незавжди безпечний. Реальність
рідко вибачає тобі нехтування своїми вічними супутниками — моментами "тут" і "тепер".
четвер, 30.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433508
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.06.2013
************************
Стогін землі
від утоми,
Докорів тяжких
племені скаженого— людства.
Страдниця земле,
скільки пролила ти сліз
Над трупами струнких беріз.
Матінко земле,
прости своїх грішних дітей,
Скажених людей!
24.06.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2013
Знекровлення, обезводнення, паранормальність...
Чи це не символічна тональність
сучасності,
де розмиті береги й грані,
а митець на межі,
в депресивно-маніакальному стані?
Видає фрази не по-заїжджому заїжджі,
щоб були незв'язно розв'язні, на ніщо не схожі,
невідомо для чого й гожі.
Хіба що придатні для туалетів:
нести світле не здатні.
Без варіантів: виховують не людей, а мутантів.
Ну, все лижі! Читачі під владою шизи!
23.06. 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433280
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 24.06.2013
Білий сніг, земля пухнаста.
Сіре небо. Жде ясного, мабуть, Феба.
І задимлене повітря —
у чеканні свіжих рухів вітру.
Місто — панцерник бетону,
а земля його — раба асфальту.
Вкриті снігом металеві грона,
мертве світло струменить неону.
Натовп у скаженім перегоні,
всі в гонитві дикій і погоні.
Попри всяку заборону,
скрізь лунають елементи гону.
Хаотична маса капелюхів і пальто,
всі міські артерії запруджені авто.
І яка кому різниця хто
на щитах красується давно!
3.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433275
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.06.2013
************************************************
Сьогодні часу плин,
А завтра — тлін,
І вихід лиш один —
Забути лік годин.
30.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2013
**********************
Ворон літає,
На гілку калини
Чомусь не сідає,
Все когось виглядає.
Йшли чорноброві дівки,
Вились біля них хвацькі парубки,
А ворон все виглядає.
То не ворон, а козак молоденький
На миленьку чекає.
Залишив він ізрублене тіло
В далеких степах,
А єство його в птаха влетіло,
В рідний край прилетіло
І померло в дівчини руках.
17.04. 1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433083
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 23.06.2013
Площа. Президіум. Зала.
Аби місця усім вистачало,
І будь-яка там година:
Чи то кривавий бенкет,
Чи то мертвая днина,
Бездушності лет—
Мій статус—людина.
07. 01. 1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433000
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2013
Як солодко дихати повітрям
недоторканих лісів,
Вдихати запах трав
і шелест чути тих дубрав,
І розмаїттю квіт радіти;
бігти, наче діти,
З коханою крізь віти,
догнавши, милу цілувать
І все на світі забувать.
26.09.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2013
*****************************************
Не впадай у відчай, друже,
Ще життя все надолуже.
Серця твого діамант —
Це, мій друже,
Твій талант.
Не впадай у відчай дуже,
Ще життя все надолуже!
18.05.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432819
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2013
варіант 1
*******************************************************
[i]
Тарасе, батьку, слава не загасне,
Коли наставим слово, зброю власну
[/i]
О рідний край, о край квітучий,
Як на землі твоїй жагучій
Посіять рідне слово —
Таке барвисте, ніжне та співуче?..
Хіба самому написать,
Як в справжню віру навертать?...
Чи стане сил оповісти,
Чи стане сил народ вести?
Бо ж я не геній, не пророк,
А, так собі, один порок
Я маю —
Вірші оці складаю!
30. 10. 1997 р. (перероблене 03.12. 2012 р.)
варіант 2
******************************************************
[i] Тарасе, батьку, слава не загасне,
Коли наставим слово, зброю власну [/i]
О рідний край, о край квітучий,
Як на землі твоїй жагучій
Посіять рідне слово —
Таке барвисте, ніжне та співуче?..
Хіба самому написать,
Як в справжню віру навертать?...
Чи стане сил оповісти,
Чи стане сил народ вести?
Бо ж я не геній, не пророк,
А, так собі, один порок
Я маю —
Розвіять морок я бажаю!
30. 10. 1997 р. (перероблене 03.12. 2012 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432574
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.06.2013
Спустилась тиша—білий спокій
За тьмяний обрис долі,
У рів її глибокий,
Де чутно проблиск волі.
20.03.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013
*************************************************
Я знову бачу той полон,
О серце, прошу, охолонь,
Бо спалить нас з тобой вогонь.
Он бачиш зірка осторонь,
Згасив її вогонь.
Кохання, бог боронь!
Кохання серцю шкодить,
Без нього ж кров’ю зводить.
Із ним, і без — в могилу сходить!
Тому кохайтесь, чорноброві,
Поки ще грають молодії крові,
Із цим бувайте, будь здорові!
3.06.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2013
Голуб завітав на весілля,
Молодим узвари варив,
Щоб голова не боліла з похмілля.
Ворон підсипав отруйне зілля.
Голуба схопили,
Смертельний вирок присудили,
Безневинного убили.
Ворон зле насміхався,
Та коли додому вертався
У сітку попався
Та й бідному на суп дістався.
Чого іншим бажаєш,
Того і сам зазнаєш.
01.11.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432149
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 18.06.2013
*******************************
Наша дума, наша пісня
Буде вічно жити,
Наша слава не поляже,
Бо тобі про неї, мій народе,
Славний отче наш розкаже,
Що колись, поганий роде,
Мав мужів ти не безликих —
Славних прадідів великих:
Залізняк і Гонта —гайдамаки...
Гей, твоїм катам дісталось,
Мати-Україно, доброї ломаки...
Скільки в пам'яті зосталось,
Скільки справ було славетних,
А тепер відкіль набралось
Стільки птахів перелетних?
07.02.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432147
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.06.2013
Четверта година...Ніч.
І в простір летить земна куля
На одну з численніших
Із Всесвітом стріч.
30.09.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2013
*********************************
Безліч повітряних куль
На обрії спраглого сонця
З`явились з різних сторін, звідусіль.
Поміж них видно гінця
З неозорих, безмежних країн.
Збуджене сонце яскраво заграло,
Промінням вітаючи неземний караван.
29.06.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2013
Богдане, батьку Хмель,
Чи вже пройшов той хміль,
Що ти Вкраїну-неньку
Чудовиську орлу
У гострі пазурі віддав,
І вінценосний той
ЇЇ на шмаття роздирав?..
Пішло здобутеє тобой,
Та й ти не бачив вже отой—
Неволі, ік її к лихої долі!
Як села, наче погоріли,
Як люди, наче подуріли.
"Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть",—
Тарас так, геній, побивався,
Сльозами гіркими вмивався
Та із горючими сльозами
На чужину супроти волі повертався.
А ті істоти все мовчали,
Німі на панщину чвалали...
Та слава навіки буде з тобою,
Вольносте, отче, Богдане-герою!
15.11.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431764
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 16.06.2013
Якби ви знали паничі,
Як сонце сходить уночі
У вбогій хаті сироти,
Ви б кинули свої марноти,
Бо ще не бачили такого дива
Від того, як вас мати породила, —
Бодай би, клятих, вас згубила,
Іще б в колисці задушила,
Щоб лиха не було того, не наробили,
Щоб люде християнський не душили! —
Сидить посеред хати сиротина,
На ній обірвана свитина,
А в хаті світло без свічок,
То засіяв в куточку образок,
То освятив дитину Бог-пророк:
Стає дитя на праведний порог.
4.06.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431763
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2013
***********************************
[i]І кров, і поту ріки —
І так на віки-віки!
Богдан Лепкий ("Вночі")[/i]
Є в вірші твоєму зерна,
Роздоріжжя, вколо стерна.
Є в вірші твоєму рими,
Полохливі, наче серна,
І в вірші твоєму зими
Та колючі терна...
Україна мила
Ще не вмерла,
І хоч твої лани
Посіли "новоспечені" пани,
Та сон триватиме не вічно:
За волю боротьба
У цім краю одвічна.
24.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431670
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2013
[i]варіант 1
[/i]
Так вічной пам'яті бувало
Козацтво славнеє гуляло,
І все було в Гетьманщині колись:
Горілка, мед і пиво, —шевелись,
Бо завтра сонечко заграє —
Козацьке військо рушить у похід
І славних пісень заспіває
Про те, як твердий їхній хід.
Отак-то музика заграє —
І розцвітуть козацькіїї полки,
Піднявши разом хоругви,
Зачують зброю міцну вороги.
[i]варіант 2[/i]
Так вічной пам'яті бувало
Козацтво, наче маків цвіт сіяло,
І ворогів усіх під зябра брало, —
То ж, бачте, добре воювало.
Усе колись в Гетьманщині бувало,
І військо просто шикувало:
Горілку й мед хлистало
Та оселедцем, салом заїдало.
Та загримлять було списи,
Так лях кричить: "Ой, матінко, спаси!"
"Рятуй", і "ґвалт", і "каравул", —
Кричав і навіть польський осавул.
То військо славнеє було,
Що в прах давно вже відійшло,
Але ж добряче все ж гуло,
Вкраїні роблячи добро!
07.05.1997 р.
Оригінал
Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись,
Так просто військо шиковало,
Не знавши: стій, не шевелись;
Так славнії полки козацькі
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках, було, як мак цвітуть,
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи наставлять,
То мов мітлою все метуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431668
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.06.2013
Йде по вулиці малеча,
Латані штани:
"Дайте, люди, гроші —
Не помремо з мамкой ми!"
Простягає вгору руки,
На обличчі невимовні муки:
"Дайте, люди, гроші —
Будете хороші!"
17.07.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431414
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 14.06.2013
*************************************************
[i]
Література, на мою думку, повинна мати на меті громадську
користь і бути вірним дзеркалом народнього життя та його потреб...
Теодот Галіп
[/i]
Лиш смуток гіркі перли-сльози ронить,
Бо хто ж поетові в цей час ридать дозволить,
Коли потрібний міцний дух,
Щоб гартувати нашу молодь,
Коли згодиться їх свідомий рух,
Щоб впав із дуба надчервлéнний жолудь.
25. 10. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2013
**************************************************
Тверезий розум—він холодний,
А серце ні, воно гаряче...
26.01.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431189
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2013
Зорі. Зорепад. Береза.
Голова просвітлена, твереза.
02.01. 2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2013
***********************
Зривати квіти на полях,
З парашутами кульбабки
Летіти разом на вітрах,
На крилах сонця парувати
У повітрі сивих хмар, —
Так мріялось тобі школяр.
30.04.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013
Ой у полі, ой у полі, у широкому,
Заколосилося жито, жито-пшениця,
Й колосочки золотії важким зерням налилися,
До землі схилились і благають:
"Ой ви, женчики, женці,
Порятуйте нас скоріше!"
Ой почули ж теє женчики
Та й взяли серпи у руки,
Стали гарно працювати,
Жито вижинати.
Стали, стали, добрий урожай збирати
Та й збирали цілий день,
А над вечір потомилися женці
Та й на землю полягали.
Стали примовляти, ниву закликати:
"Утомила ж ти нас широкая нива,
Що тепер нам і вечеря не мила.
Віддай же нам нашую силу
Та й на довгую зиму!"
1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2013
**************************************************
Ти ж знаєш, що народився людиною?
Але людиною треба ще стати
І за будь-якою годиною
У вічність подать атестати
На здатність
Ненавидіти і любити,
На якість—
Уміть все простити.
05. 12. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430646
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2013
[i]присвячується Д. І.[/i]
Тоненька тополя
Гнеться у лузі
Край самого поля
І б’ється у тузі,
Бо кожен минає—
Ні про що й не спитає,
Бува ще й гілку зламає,
А їй же боляче.
Болить серце дівоче.
Серце дівоче,
Чого ж воно хоче?..
21.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2013
Тихо верби шуміть,
Малюка не будіть,
Хай малесенький спить.
Тихо вітри гудіть,
Малюка не будіть,
Хай малесенький спить.
Тихо птахи летіть,
Малюка не будіть,
Хай малесенький спить.
Люлі, люлі, маленький,
Біля тебе котик сіренький
Мурличе тихенько.
09. 09. 1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430341
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2013
********************************
Повіяв вітер буйний,
Похилилися трави,
Крихкії квіти,
Ламані віти
Спраглих дерев.
Світ почорнів,
Б'ється від туги
Серед теміні квіту.
24.06.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430340
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.06.2013
******************************************
[i] Зернину солодку трима
Старий хлібороб.
І хвилюється вголос
За пшеничні поля.
[/i]
Плугатар іде борозною,
Старий дід з сивою бородою,
І зерна летять з добротою,
Стеляться м'яко землею.
Постане з них лагідний колос,
І золотом буде горіти в жнива
Мирна праця хліборобська, жива!
29.06.1996 р. (перероблене 19.03.2013 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430145
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.06.2013
*****************************************************
І вже колись давно в кривавий гін,
Забулось, стільки змін...
Сьогодні ж, наче б він і стих,
Але ж три слова і для всіх:
Людина —сім'я —Україна!
І плакати матір ти не повинна,
Що серце твого сина загине,
Що вмруть його струни чарівні,
І жахливі брили на рівні
Поряд поставлять із ним,
І розчавлять його,
Бо ж він був не тим,
За кого його видавали,
Але ж вони вже не відступлять свого,
Повісивши черговий ярлик чи клеймо!
02.09.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013
Віяв вітер,
Волосся тріпав.
І плакав я,
Не слізьми—
Плакав душею,
Палала вона
Гіркотою образи.
06.07.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2013
Сивий птах
Прилетів і сів на дах,
В очах його світився страх.
Він бачив спалах
Мертвого металу,
Він бачив трупів груди,
Людей в крові по груди.
Він бачив жах війни,
Що пір′ ям надав сивини.
08.02.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013
Знятий з хреста
Йшов попід небо,
В нього думка проста:
"Чого тобі треба,
Український народе?
На лані твоєму
Пшениця не роде?
Ні, з батьком даємо,
Та й добрий врожай,
Оброблять поля
Тільки нехай,
І там, де слово не сходить,
Патріотизмом, чекайте,
Ще вродить!"
6.07.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429048
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2013
****************************
Далеко десь на зорі мерехтить
тиха гавань,
в яку корабель мій хотів увійти,
тиха гавань,
але крізь скелі й бурі треба пройти,
щоб туди увійти,
щоб на берег, вхопивши повітря
солодку краплину, зійти
і далі у далі іти,
у безмежні, широкі світи.
2.02.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428877
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2013
********************************************************
[i] присвячується Ветеранам і їх зболівшим ранам[/i]
Ати-бати, йшли солдати,
Ати-бати, на війну,
Ати-бати, захищати
рідну сторону.
Ати-бати, йшли солдати,
Ати-бати, на війну,
Ати-бати, віддавати
своє життя за рідну сторону.
Ати-бати, падали солдати,
Ати-бати клали у труну,
Тих, що вміли віддавати
все за рідну сторону.
Ати-бати, хто живий,
Не забудуть цю війну.
І заплаче ати-бати десь старий,
пригадавши молодість свою.
12.10.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428875
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 02.06.2013
Так світле вгорі небо,
А їй світили тонкі ребра.
І до собак ходила красти з цебра,
Колючий дріт черкав об спину,
В кривавих смугах, наче зебра,
І смерть чигала без упину —
І вовкулака-пес,
І нахромитись на дротину...
І не поставлять навіть хрест,
Ніхто не милує дитини,
Розчавить її тільце чобіт "надлюдини".
25.10. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428737
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 01.06.2013
Чому пропала Україна? Через чвари
за владну булаву,
яку затіяли гетьмани,
поклавши на траву
гарячу голову вкраїнську не одну.
02. 12. 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428539
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 31.05.2013
Один хазяїн мав леваду
І справи вів свої як годить:
І жито, і пшениця в нього вродить, —
Нелегко дати всьому раду!
То вирішив Осла найняти
Вороння клятеє ганяти.
Осел був, так собі, дурная голова,
Чи в ліс, чи по дрова.
Ретельно став обов′ язки сповняти —
Проклятих горобців та гав ганяти.
Та так що й годі і спиняти!
Розходивсь по городі,
Що сам Господар, як побачив,
Кричав: "Рятуйте, гвалт і пробі!"
Та добре Бог терпіння стачив,
Що глузду не згубив — йому завдячив.
Однак на дуренів спиратись,
Де й розуму тому втриматись.
16.10.1997 р.
Леонід Іванович Глібов
Осел і Хазяїн
Один Хазяїн мав леваду.
Самому ніколи левади стерегти,
Бо треба дать у полі раду,
Щоб діла не звести,
А тут ще нікого й наймати:
Робочий час — пильнує всяк.
Знайшовсь Осел-мастак —
Його й найняв левади доглядати,
Проклятих горобців та гав ганяти.
Осел був чесний неборак,—
Не гріх сказать, що слід би й людям так,—
Не то щоб що — листка займать боявся.
Одна біда — що недотепний вдався:
Шкодливих горобців та гав
Він щиро так ганяв,
Що витоптав всі кавуни і дині,
Неначе буря рознесла.
Як глянув господар — і зо зла аж посинів,
Вхопив рубель та й ну гатить по спині
Сердешного Осла.
А люди, сміючись, піддакують ще збоку:
— Отак йому, отак, щоб знав,
Як з баштана робить толоку!
А я б їм те сказав,
Що нічого Ослові дорікати,
Що лучче б розуму спитати
У того, хто наймав.
[1864—1872].
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428518
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.05.2013
***********************************************
Видно село за горою зчорніле,
Там важкая праця
Потом людським зболіла,
Там кожная хата
На часі зстаріла.
І на обрії сонце
Роздумує чи заглянуть у панське віконце,
Бо там на людськії руки
Завжди знайдуться тортури і муки.
Там зблискують панські палаци
І сидьма сидить —живим трупом—
Пан, на грошики ласий,
А людськії тіла вкриваються струпом.
А йому б яке діло,
Головне б, голова не боліла,
Бо вчора шинкарка
Йому лишку налила.
Сидить на ганкові пан,
На нім синій жупан,
Люльку в роті тримає
Й клуби диму пускає.
І музики йому веселої грають,
А люди з голоду вмерлих ховають!
Нема ж бо ні крихти! вмирають...
І насупляться хмари, та над тією горою
Поллється кара людськая
Кривавой рікою.
20. 04. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428262
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 30.05.2013
У вікна не вітер бродить,
Гасне свічка.
Близький хтось заходить,
Тихо диха у заплічка.
Повернусь та ізлякаюсь...
І дивлюсь вперед — в вікно.
Знову думкою вертаюсь
На життєве тяжке тло.
І туман химерний, білий,
Зупинившись у плеча,
Весь якийсь зімлілий,
Затрусився, як зайча.
15.10.1997 р.
Оригінал
Александр Блок "У окна не ветер бродит..."
У окна не ветер бродит,
Задувается свеча.
Кто-то близкий тихо входит,
Встал - и дышит у плеча.
Обернусь и испугаюсь...
И смотрю вперед - в окно:
Вот, шатаясь, извиваясь,
Потянулся на гумно...
Не туман - красивый, белый,
Непонятный, как во сне...
Он - таинственное дело
Нашептать пришел ко мне...
Март 1902
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428257
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 30.05.2013
*********************************************************
Зимовий вітер з колючим тереном заграє,
Загасить свічки у вікні,
І в темряві тихесенько чекає
На відповідь твою: чи так, чи ні.
16.10.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2013
В її очах — блакить прозора,
В душі ж сховалось — крайозоре,
І небо, хмарами сповите,
ЇЇ очам — закрите.
Вона не бачить неозоре:
Душа її не прагне вихопить простора.
Краси ж вона створіння неземної,
Та повно в ній буденності земної.
А він, у хмарах мрій,
Побачить раптом шерех вій —
І сам не свій
Створіння це земне
В прекрасну вічність возведе.
13.03.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2013
Життя — це, звісно, мука,
Хоча буває мить,
Задля якої варто жить...
І лиш тоді страшна розлука,
Коли є в світі, що любить.
02.02.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427866
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2013
**************************************
Слухай, вітре, ти поки що на Вкраїні,
Будь ласкавий, заспівай дівчині,
Що їй личать очі сині,
Чарівничі, безневинні,
Що до неї моє серце лине,
І без тих очей воно загине.
Слухай, вітре, ти поки що на Вкраїні,
Заспівай-но, заспівай дівчині —
Полюбив я очі сині.
26.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2013
На її обличчі
Крихта смутку, крапля сліз,
І застиг в величчі
Чорний ліс,
А по тину в'ється верболіз.
На дворищі море смутку, море сліз,
Дух людський тут занеміг
І забуто волю,
Сховано її десь під поріг, —
Дух свободи віє в полі,
А в оселі люди кволі,
Терплять нужу й голі,
І не чинять опір
Неподобствам і сваволі.
21.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427637
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013
***************************************************
Усе тобі вважається, здається,
Що серце вмерло, не сміється,
Не здатне подруги любити,
Не здатне працювать і жити,
І прагнеш розумом все замінити,
Але не в змозі серце зупинити.
Навіщо ж серце зупинять?
Невже ж не хочеш жити?
Навіщо ж світ цей покидать?
Навчишся ще робити:
В душі ж твоїй ще сили молодії—
Живи, працюй і не втрачай надії.
27.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427636
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2013
************************************************
На вікнах колючії терни,
залізні дроти.
За ними злотистая стерна
і ти.
І в творчій майстерні—
в душі—
Народжуються
ліричні ключі.
Мріє моя, будь зі мною і ти,
перли-цвіти
І думка свобідна лети
далеко-далеко в світи.
23.01.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2013
*****************************
Якби зустрілися ми знову,
Якби, якби, якби...
І тільки так, і так завжди—
Це слово запізніле на віки.
20.02. 2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2013
– Життя для чого?
– Дивне питання, — скажете ви, — звісно, щоб жити.
– А навіщо жити?
– Що це з тобою, брате? Ти часом не захвóрів?
− Ні, я просто хочу пізнати те, для чого ми живем.
– Друже, не забивай собі голову дурницями. Краще випий!
І товариш до самого верху наповнює мій келих вином. Воно червоне, як кров, що тече з урізаної руки, але та кров тече з мого серця.
– Для чого ми живем? Тиша у відповідь. Товариш уже не чує. Спить, поклавши голову на стіл. І тільки серце лунає...бем...бем...
02. 12. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427260
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2013
Зима на шляху
Розпускала вітрила,
І її легкії крила
Сніжинок-таїнок
Вкривали поля
Чорних суглинок.
21.03.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
*******************************
Сині сніги зимових Карпат
У верховіттях високих горять,
І як лава, як снігопад,
Опришки, герої балад,
Вийшли з бартками на волі парад.
03.12.1997 р. (перероблене 07.04.2013 р.).
Антологія сучасної української літератури. -Хмельницький, 2015.-Ч.5.-С. 197.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.05.2013
************************
Зорі сріблясті,
Коні хвилясті
Летять уперед,
І вітер гуде
У наших вухах.
Ніч на дворі,
Але зорі вгорі
Освічують ШЛЯХ.
18.08.1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426744
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.05.2013
У цьому світі темних дій
Ти світлим словом протидій,
І в світлі втрачених надій
Думки про кращеє лелій.
20. 06. 1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2013
**********************************************
Там у далекім
вікні
Сховались очі
смутні,
Там у далекім
вікні
Я чую
її кроки близькі.
Там у далекім
вікні
Я знаю—
мої мрії і ти.
І сяють там щастя
блискавичні зірки,
І вітер шепоче:
"Кохана, ще спи",—
Віє в вікно
подих весни.
13.12.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2013
*************************************************
Любов, яка згасала, знов воскресла...
І я готовий милу цілувать
У дивні її чресла
Та з цеї миті забувать
Усе, що темрява принесла,—
Оману почуттів, фальшиву вéсну,
Байдужий блиск її очей
І тугу з смутком перехресну
В безсонні тихих місячних ночей,
Бо крига холоднечі врешті скресла.
І вже усім живим у світі хресна,
Любов, яка згасала, знов воскресла.
11.12.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2013
Меч —про смерть у ратнім полі,
Серп—життя боготворив,
І своїй жорстокій волі
Меч серпа не підкорив.
14.11.1997 р.
Уильям Блейк
Меч и серп
Год издания: 1969 г.
Перевод С. Я. Маршака
Издатель: Художественная литература
OCR: Бычков М.Н.
Меч - о смерти в ратном поле,
Серп о жизни говорил,
Но своей жестокой воле
Меч серпа не покорил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426343
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.05.2013
*******************************************
Коли втомлюсь життям буденним,
То здасться небо мені темним,
Бо є в житті щоденне лихо
І сльози ті, що ллються стиха,
Чванливість, недолуга пиха...
І в створеному слові—
Моя єдина втіха,
Бо є моя душа в його основі,
І людська невблаганність і зловтіха
Відступлять долі мого лиха,
Бо в серці плач та біль
Залагодяться тихо.
03.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Тільки ти даруєш цвіт весни,
Хоч і згасли вже вогні—
Ти приходиш і вві сні.
Хто ти? Бог мій, ні!
Не щезай, бо знов на самоті
Я буду очі згадувать сумні,
Вони ж у тебе — чарівні...
А як прокинусь: тільки зорі —
Сміються наді мной вгорі,
Бо ж тільки мрія ти!
З тобою гарно мріяти,
Та в мрії не торкнуть
Коханої руки.
Але та мрія—стяг мети!
03.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2013
***********************************
Чого тобі від мене,
жагучий пломню губ тремтячих треба—
наповнення чи смерті?
Чого тобі від мене
в цій дикій круговерті—
ковток води, побачить трохи неба?
Чи, може, їсти солод, пити меду
І славу скласти горе-архімеду—
отому, від науки,
що ледве-ледве зводить букви?
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Чого ж тобі від мене,
Мій вимір світу без імена?
Чого ж тобі від мене,
Коли мій голос — в шумовиннях клена,
Коли моя душа розквітла і зелена?
Чого ж тобі від мене,
Хіба я прóстий організм — евглена?!
У мене розбурх почуття
Та слово думкою зведéне.
21.05.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2013
********************
Краплі дощу
виблискують на долоні,
Їх не впущу,
вони в моєму полоні,
Але, як гостей,
їх пригощу
(Може, вони голодні),
Хай скуштують глей,
що виступив сьогодні
на зажуреній сливі.
І щасливі
і не голодні
розчиняться у виноградному гроні,
коли я розведу
власні долоні.
08.07.1998 р.
Антологія сучасної української літератури. -Хмельницький, 2015.-Ч.5.-С. 196-197.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425882
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2013
**************************************************
[color="#ff1100"]Чомусь не можу звести очі
І подивитись у твої,
Вони твої —чарівнії дівочі,
В них тонуть мрії парубочі.
І в серці співом солов'ї
Щебечуть, а я ні,
Чомусь думки мої сумні,
Бо я не поряд із тобою, ні!
Якщо ж хвилина нам з тобою —
Уста мої доволі мовчазні.
Чи це так долею лихою
Судилося мені?
Слова щезають, мов у сні,
Не чутно голосу, о, ні,
Мов всюди стіни кам'яні!..
Уста шепочуть, наче риби ті німі.
08.04.1998 р.[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2013
Стремлінням своїм поставлю я слово,
Надихнувши в нього наповнення нове.
Слово перетвориться в крицю,
Вразить чорта самого й царицю,
Бо слово — то міцная сила,
І не кожному міць його мила, —
Тому гостре й правдиве
Викарбую в серці своїм всім на диво.
22.03.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425753
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2013
Ніхто мене не цінить на землі,
І сам собі здаюсь, як іншим, тягарем;
Нудьга блукає на моїм чолі,
Від мене холодом повіє, гордий; і навіть злим
Юрбі здаюсь, але ж невже вона
Проникнути нахабно в серце мні повинна?
Навіщо знати їй, що вміщує воно?
Вогонь чи сутінки отам — їй все одно.
19.03.1997 р.
Оригінал
1831-го июня 11 дня (9-й стих)
Никто не дорожит мной на земле,
И сам себе я в тягость, как другим;
Тоска блуждает на моем челе,
Я холоден и горд; и даже злым
Толпе кажуся; но ужель она
Проникнуть дерзко в сердце мне должна?
Зачем ей знать, что в нем заключено?
Огонь иль сумрак там — ей всё равно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425751
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.05.2013
"Петрусь, не залишай мене,
Бо знай, я утоплюсь,
Бо ж я на тебе
Ніяк не надивлюсь.
...Ти не хвилюйсь,коханий,
Пан вип′є зілля.
Помре той пан поганий —
І в нас з тобой весілля!"—
Так пані молодая
З Петрусем-служником
Закохану вдавала —
Його назавтра били канчуком.
04.06.1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425543
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.05.2013
**************************************
Я був уже закоханий до божевілля,
В коханні є своя жорстокість і свавілля:
Ти жив спокійно й грудьми дихав вільно,
Та раптом закохався - втрата розуму суцільна -
Не мислиш дня без неї,
Думками линеш: "О лебідко, о лілеє!"
І окривавлений твій труп несуть служки із Колізею,
А меч колись твій стане експонатом для музею.
08.10. 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2013
***************************************
І твій чарівний сміх, чарівні очі
Мені приснились серед ночі.
Я все забув на світі:
Із уст твоїх злітали квіти.
Я пам'ятаю тільки їх
І осміху твойого сміх,
Що як срібнесенький дзвінок,
Біжить, шумить, немов струмок.
І очі ті... без них, без твого сміху,
В житті ніколи вже не знайду втіху.
07.04.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2013
[i] [i]Рими, рими, ще раз рими,
та такі, щоб грюкнути дверима,
та пішла енергія незрима -
Рознесла фундамент хи́сткий Рима.[/i][/i]
Перо в руках. Скрипить папір.
Я у всевладній ласці муз і лір.
Лечу за обрій сірих буднів,
Туди, де зорями палає путь.
Золотокосі музи ждуть,
Уже обійми розпростерли,
А з уст готові ринуть диво-перли.
Мовчу бентежно...Прагну, щоб не стерли
Творіння рук моїх смердючі подихи Говерли!
16.12. 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
********************************
В нічному зблискові берези
Стояли голі і тверезі,
А вітер п’ яну пісню завивав,
Із ним на пару місяць танцював.
І чудне все!
І сніг кружляв
У вільнім танку,
За руки взявши
Дівку-полонянку.
01.02.1998 р.
*****************************
І знов при місячному сяйві чари,
І чутно гру цимбал і спів флояри.
Кружляють зорі у танку,
Підспівуючи старому місяцю-панку.
Зчудовані берези
Стоять, як сестри дві терези,
У білих сукнях, чисті,
Та у сріблястому намисті,
А вітер їхні рідкі коси розвива,
І місяць сяйво розлива.
У цьому сяйві дівка-полонянка
Шукає парубка свого Іванка.
02.02.1998 р.
***************************
В небі місяць срібноликий сяє,
І в дивнім танку заметіль кружляє,
А сумних дівчат беріз
Звеселяє вітер-пиворіз,
І дівка гарна полонянка
В обійми пригортає парубка Іванка.
02.02.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2013
[i][i]Треті півні проспівали[/i]
[i]Афіни. Арфи. Музи. Войовничий Рим.[/i]
Бажання. Привітання. Повсякденний грим.
Мара. Видіння. Білий дим.
І знову цих плетіння рим.
[/i]
У мареві мережно золотому,
Долаючи і сон, і втому,
Лечу думками до Афін.
І златокудрий серафим,
Минаючи смердючий Рим,
Несе мене на шестикрилих
У Всесвіт рим грайливих.
15.12. 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
В Іспанії, де край тореадорів,
Цвіла у полі ясна рожа,
І, наче блискіт луїдорів,
Дівчина була гожа,
Але знайшовся кабальєро
Дон Педро Лопес сан Дієро,
Що цвіт тієї рожі загубив.
..............................................
– Тебе, жаданого, чекала,
А ти... І враз так гірко мені стало,
Облуда все:
Твої слова — пощерблені сентаво,
Що їх смітиш і вліво, й вправо!..
А я за ті слова
Тебе колись кохала.
Бо думала мені одній вони,
І щастя більше — не шукала!
Аж то...
Якби я тільки знала,
Що в тебе той язик, мов помело, —
Дівчина гарна й повело,
А тільки сонечко зійшло —
Нічого наче й не було...
....................................................
І сонце над Іспанієй зійшло,
А тої дівчини життя навік зайшло
За обрій, сиві хмари,
І спів сумний звучить гітари —
Жалóбний романсеро
"Жила колись циганка Сера..."
28.09.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424815
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.05.2013