| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
На підвіконні недопитий чай,
Як недопита чаша слів кохання
Холоне кофеїн – моя печаль
Самотнє серце крилами мовчання..
Тобі не повернутися назад
З гарячими вустами снів сплетіння
У тобі кисень мрій моїх сонат
Моє спасіння, ввечері моління..
Давай скуштуємо молочний шоколад ,
Як діти будем бавитись на сонячній долині,
А у ночі відкриють зорі нам барвінок серенад
Піснями місяця ми заховаємось у зоряному сіні..
Але тобі не повернутися назад
Побачити як від життя старішати ми будем
Про всі на світі негаразди ми забудем
Лише несамовитий дотик тіла до душі відчуєм
Та щастя сплесків голосів у забутті збудуєм..
Ну чом тобі не повернутися назад?
Допити вже холодний чай зі мною наодинці,
Пролити в душу краплю тихих сподівань
Та сльози ллються в чашу не пробачених страждань
Отрута почуттів на підвіконні стиха в самотинці..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Не гріє те сонце, що в небі встріча,
А гріє те сонце, що тихо мовчить ,
Що вірним теплом зігріває в ночах
І в думці коханням надійно тремтить
Не лине той ливень , що в небі гримить
А лине той ливень , що в серці засів,
Що вільно десь у словах норовить
І хоче теплом від ран груди омить
Не ті почуття, що відчуєш на мить,
А ті почуття, що живуть ще до них
Де пам’ять врожайності, плід вороття
Джерельна вода та слід забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013
Все зійшло нанівець
Чи простилась журба
Лиш плакучий кінець
Та важка боротьба
Те прийдешнє встріча
У долонях молитв
Край дороги весна
Від сліпучих гонитв
Життєдайність тебе
Вистачає на мить
У секундах печаль
Дай хоч мріям спочить
Тільки муки чекань
Мою злість оживить
І музичність страждань
Наш тандем оновить
У словах чути ніч
Та холодність думок
І наш місяць поніс
Сонцю жмуток зірок
Погляд сірих очей
Я залежу від них
Як людина від сну
І від долі збагну
Що це гра виживань
Між тобою і злом
Від моїх сподівань
Все закінчиться сном
Як в той день роковий
Що туманом стелив
Дощовим, норовим
Наші звуки вмостив
В інструменти душі
І в кінці зупинив
Та від гри відступив…
Бо важливе згубив
Почуття не зберіг
Та зігравши акорди доріг, зрозумів
Що мій Сон,Ти мене розлюбив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013
Кохались ніжно руки у барвінку
І запах квітів залишався на вустах
Впадали рози жовті на життєсторінку
В прийдешнє, що пролунає спогадом на пелюстках
Зустрівшись тяжко з світом, полюбили ніжно
Красу світанку, сяйво заходу ночей
Весна для нас, пройшовши тілом сніжно
Вражала теплотою ніжності очей
Та десь гриміла блискавка у небі
Страшенний повінь підіймався в лоні
То все, швидкий кінець життю-новелі
Коханню лиш підвладний спокій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
Горіли квіти, падала блакить
Вишневий цвіт виблискував на сонці
Роздалась у повітрі доленосна мить,
Що самоцвіти весни заквітчали в році
Тепло сміється на твоїх повіях
І поцілунок ніжності лунає на вустах
В моїх терпких, жаданих та весняних мріях
Спокійним кроком я пройду по тих мостах,
Що так давно гротесками вінчались
І перлами кохались на вітру
Росою вірності холодними та босими ногами
Я знов твоє кохання в незабудках віднайду
Пройду тяжкими стежками твоїх думок
Застану люті почуття зігрітись
Пестливо я відчиню вічності замок
У світ, де нам судилося зустрітись
Зіллється воєдино радість и печаль
Кордони неба і землі спочинуть
Лиш цвіт вишневий у твоїх очах
І я, у тому цвіті лину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
Недопалок серця та вічне бродіння
По точці відступлення, тихе сумління
Все втратило сенс - лиш куріння, лизання
У темному світі страшенне мовчання…
Лиш десь лине крик самотній, кривавий
Від нашого вбивства та часом відданий
Від подиху смерті та попелу духу
Від того, що ходим по трупам та муках
Та прийде кінець, час безодні настав
Я чую смердіння в устах та в ділах
Ми зіпсоване військо, що піде на війну,
Яке потім закриють у вічну пітьму…
А тепер, лиш скажи…Ти бачиш цього чи ні?
Але знаєш…ти краще мовчи,
Зрозумієш це потім,
Коли у кінці, візьмуть гору не ти, а Вони…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Когда в изнеможении
Больным пороком корчится душа -
Так хочется сказать: «Постой же жизнь!»
Ведь есть еще на свете наслажденье,-
Оно лежит в закате белых дней
Оно в лучах очей, которых нет родней,
Оно стремится к Красоте Искусства,
Оно роняет легкий блеск,
Ну как же не проснуться?
Забыть телесное снабжение,
Открыть природное стремление,
Вновь повстречать рассвет нежданный,
И с новой силой окунуться в мир желанный,
Ворваться в ночь страстей и горькой тишины,
Познать страдание любви и окровавленной вены,
Бороться вечно в тяжкую минуту,
И вопреки лишь не бояться горечь и разлуку,
И где-то там , в конце своих быстрейших лет,-
Благодарить за все!
За каждый пролетевший счастьем свет,
А темноту всегда оплакивать улыбкой,
И неустанно восхвалять судьбою зыбкой,-
Тот миг, который звется ЖИЗНЬЮ ,
Не вечен он, а лишь пройдет внезапно,
Дороги чтоб понять ты не найдешь обратно,
Лишь в жалком бешенстве захочешь все вернуть…
Но сущий, человеческий порок, ведь невозможно обмануть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420553
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2013
Про що завжди душа говорить
Коли розбита у полоні слів?
В людині лиш мовчання ловить
І тихо шепче біль, похованих надій…
Що трапилось, того не оминути
І голос серця ніби враз затих
За почуття, їх долею не повернути
За крайність дій,які внесли вже свій мотив
Життєву помилку ти в очі не побачиш
Вона ховається за пеленою мрій
Сліпою вірою буттєвий знак позначиш
А в ній вона,яка ввірветься в нарис твій
Це вірна клітка, що повсюди має крила
Вона живе всередині усіх страждань
Початок і кінець, невпинна сила
Смертельна доза душам сподівань
Про що завжди душа говорить
Коли пробита навскрізь помилкою зла?
Можливо у людині просячи спасіння ловить?
Але чи зловить вже вирішує Вона,
Життєва Помилка Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Душа порой не хочет верит всем законам
Молчит она и задыхается в бездне
Униженные мысли стекаются вне могу
И правда мира теряется во мгле….
Но верит до конца она в бессмертие
Чтоб в тихой благодарности воспеть
Всю жизненную ложь в возмездие
За то, чтоб ярче правдою гореть…
И до последнего бороться будет за людей
Ведь человечеству не нужно сострадание
Богатому скорее враг родней
А как же нищее и бедных матерей рыдание?
Судьбою им не знать тщеславие
Лишь стыд и горе управляет жизнью
И страшно мне, что жизнь для них в незнание
Для вас, лишь безразличное существование….
На них наложено проклятие народа
Как жалкий крик погубленных сирот
И жаль что бедность как порок залога
За крошку хлеба убогие и помереть готовы…
Душа порой не верит всем законам
Но с благодарностью она несет букет
К тем, кто не увидел за свой тяжкий труд похвал, монет
От тех, кто оскорблял и прогонял их столько лет….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419519
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2013