Вірляна Ясиневська

Сторінки (1/11):  « 1»

…мені осінь приносить спокій…

мені  осінь  приносить  спокій
присипля  сокровенну  тугу
вже  нарешті  покаже  "досить"
компас  внутрішньої  наруги

і  нарешті  мій  вдих  і  видих
на  життєвому  маргінесі
невідчутним  стане  невидимим
розіллється  безболісним  плесом

бо  теплом  сонця  щік  торкаючись
коси  вітром  мені  куйовдячи
світ  пробачення  просить  каючись
що  без  імені  я  з  народження

за  невизначеність  за  втрати  всі
записав  що  до  тих  хто  "осторонь"
осінь  ніжно  їх  присиплятиме:
почуття  що  болять  так  довго  вже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689277
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016


…. Ти ще незнаний, ще непережитий…

Ти  ще  незнаний,  ще  непережитий,
Ще  не  записано  про  тебе  ні  рядка,
Я  ще  навпомацки  блукаю,  мов  сновида,
А  тінь  твоя  -  прозора,  мов  вода...

...і  невловима.  Я  ще  не  наважусь,
Серед  констант  обрати  лиш  одну,
За  суттю  ненадійна  -  легковажу,
В  новім  бо  кожнім  -  знову  дежавю.

Уявна  лінія,  уявні  горизонти
Й  плейлист  старих  ще  досі  є  пісень...
І  ми  б  зустрілись,  та  не  внесли  квоти,
Ти  ще  незнаний,  невідкритий  день.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2015


…Коли зненадська вимкнуть світло….

Коли  зненадська  вимкнуть  світло  
І  ніч  пожне  весь  міста  простір  -
Вмент  розіллється  з  дзбанка  стрімко
Блаженна  тиша  -  дивний  досвід.

І,  вперше?,  світ  без  спецефектів
Завмре  в  найкращій  своїй  ролі  -
Так  безпорадний,  бо  з  адептів
Німі  залишились  лиш  зорі.

І  кожен  атом  знов  відчує,
Окови  скине  пам’ять  древня,
Що  ми  об’єднані  всі  були,
До  Вибуху  у  нашім  первні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2015


…Годинник цокає і вертиться планета…

Годинник  цокає  і  вертиться  планета,
і  опадає  днями  стиха  календар.
Людина  –  пил  -  безслідно  кане  в  Лету,
лиш  одиниць  підбе́ре  ча́су  антиквар.

А  світ  спішить  кудись,  і  змінює  епохи,
вловити  не  дає  таємний  сенс  буття.
А  може  для  забав  -  усі  ми  –  скоморохи,
без  права  витоків  історії  знання.

Отак  народжуємось  і  до  пункту  «Смерті»
ми  манівцями  йдемо,  мов  якісь  сліпці.
І  лиш  годинник  світу  далі  в  круговерті
планету  на́вколо  знов  оберта  осі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2015


…Душа і тіло…

Бажання  серця  й  бажання  тіла  -  
Дві  різні  речі,  дві  різні  цілі:
Душі  б  піднятись,  душа  б  летіла,
А  тілу  б  впасти  на  руки  сміло.

Душі  би  вІршів,  душі  б  натхнення,
А  тілу  спати  подовше  вдень  би,
А  тілу  теплих  б  обійм  й  цілунків,
Душі  ж  достатньо  і  муз  дарунків.

Душа  і  тіло  -  одна  людина,
Вона  то  вправо  ступа,  то  вліво,
Шука  то  сексу,  то  вже  женьшеню
Баланс  між  тілом  б  знайти  й  душею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569268
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2015


…Лінивий ранок…

лінивий  ранок,  наче  той  котисько
відкрив  вже  очі,  та  ще  досі  спить
чека,  що  вітер  за  вікном  засвище
і  літа  рештки  підмете  умить

мов  та  перекупка  (за  крам  –  надія)
стоїть  на  роздоріжжі  сивий  час
збирає  досвід  й  рафінує  мрії
підсипле  осінь  їх  в  вечірній  чай

лиш  6.15  –  час  черпати  ніжність
у  барвах  тиші  диво  –  сонцесхід
а  далі  день,  а  далі  сонце  вище
і  сміх  -  єдине,  що  врятує  світ

і  сміх  –  молитва  нині  по  безглуздю
в  обгризеній  вже  розумом  давно
реальності…зацьковане,  безумне
нерозуміння  згірклого  вино

лінивий  ранок  сонно  позіхнувши
розплющив  очі,  та  ще  наче  спить
він  змін  натхнення  щойно  лиш  відчувши
купля  квитки,  щоб  зупинити  мить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522790
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2014


Б.

Буває  бажання  блукати  бездумно
Безлюдним  бульварчиком,  ба
Байдужі  бараки  бракованих  буднів
Барв  бризнули  блиску  бузка

Буває  бринить  багателем  банджо
Бажання  бунтується  бранль
Бентежить  багряне  бокала  бордо
Безумство  безсонного  баль

Блакитна  безодня  -  бандаж  балюстрад
Безцінний  безкрайній  баланс
Безсмертність  блокнота  бентежних  баллад
Безпечність    безсилля  баласт

Буває  блукаю  бульваром  бездумно
Бажання  –  безмежний  білет
Боротися  бажано  бути  безшумним
Бахвальство  банкротства  букет.







Банджо  –  струнний  щипковий  музичний  інструмент.
Багатель  –  невелика  музична  п’єса,  переважно  для  фортепіано.
Бранль  –  старофранцузький  народний  танець.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2014


…Останній лист осінніх партитур…

останній  лист  про  весь  осінній  щем  
впаде  додолу  жовтий  від  безсилля
зайдеться  дощ  від  розпачу  плачем
та  думки  просто,  що  вже  скоро  зимно

осінній  сміх  здійме  останній  лист
ще  теплий  промінь  поцілунок  ніжний
порив  останній  у  якім  сплелись
усіх  бажань  усім  відома  пісня

і  різноцвіт  осінніх  пізніх  айстр
останнім  сплеском  встелиться  повсюди
увесь  той  скарб  запхає  хтось  до  тайстр
аж  до  весни  марнітимуть..  розлуки

вже  маячать  настирно  на  порогах
моїх  думок  моїх  німих  скульптур
і  дограються  вже  останні  ноти
останній  лист  осінніх  партитур.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2013


…Провокатору відвертості…

Міліарди  століть  розділятимуть  завше  з  тобою
Від  початку  ця  зустріч  не  варта  була  ні  гроша
Та  такий  незнайомо  до  кольок  у  серці  знайомий
Наче  чаша  дісталась  занадто  бездонного  дна.

Серед  тисяч  людей  впізнаю:  у  метро,  на  проспекті
Відчуваю  спиною  тернового  погляду  пал
Ми  написані  кимось  давно  й  жаль  невдало  затерті
Коли  повість  цензури  пройти  не  змогла  трибунал.

Ще  не  знаючи  ймення  уже  провокуєш  відвертість
Незнайомства  минувши  для  нас  непотрібний  етап
Це  так  просто  разОм  досі  гратися  в  піджмурки  з  смертю
Полиново-фатальний  так  важко  відчути  знов  смак.

Зупинись,  не  підходь,  автор  вже  підписав  мораторій
Цензор-час  вимагав  щоб  сюжет  нас  разОм  не  єднав
Почуття  від  гріха  віднесемо  давай  в  крематорій
Аби  кожен  наш  дотик  душі  знову  не  розпинав.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420759
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2013


…неполічені сяють на стелі історії…

Загубилась  в  думках  між  реальністю  й  домислом
Зродичалась  з  безсонням  на  тисячі  тисяч  я  літ
Простирадлам  давно  вже  самотністю  хворими
Знов  розкАжу  тепло  як  за  мить  деградує  у  лід.

Неполічені  сяють  на  стелі  історії
Замість  зір  так  безжально  байдужих  до  наших  розмов
Крізь  незасклену  шибку  виносять  їх  протяги
Там  публічний  розстрІл  той  строкатий  чекає  улов.

Розцвітає  душа  серед  стін  мов  магнолія
Деформуються  стебла  впираючись  в  твердість  тих  рам
Що  якби  їй  пишатись  судилося  в  полі  би
Чи  була  б  вона  так  же  скалічена  ранами  там?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420349
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2013


…I still feel…

І  ніби  вже  давно  усе  перегоріло
Старі  чуття  поховано  у  вічності  буття
Твої  такі  безжально  нахабні  руки  сміло
Укотре  воскрешають  тепло  із  небуття

Заплутався  в  волоссі  нестримний  фатум  пальців
І  чути  присмак  крові  в  зцілованих  вустах
На  зАдвірках  історії  збезсилілі  вигнанці
Приречені  шукати  себе  в  чужих  світах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013