innsite

Сторінки (1/6):  « 1»

думки

Я  полечу  на  крилах,  наче  птах,
На  крилах  ніжності  шалених  небосхилів
І  я  зруйную  каменем  в  руках,
Твої  шалені  мрії  і  надії.

Я  донесу  думки  у  вись  небесну,
Серця  захоплю  пламенем  душі.
Я  стану  іскрою  в  твоєму  сні  безмежнім.
І  запалю  кохання  в  нашому  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013


СНІД

СНІД  -  ніби  карма...  Й  виникає  питання:
А  ранок  чи  буде:...Одні  сподівання...
Душі  гучний  голос  небес  досягає
Й  молитва  сліпа  серця  людей  крає.

Ти  в  пошуках  полум'я,  сили,  єднання,
Світло  є  завжди,  головне  сподівання..
Хвороба  твоя  -  це  не  хрест  на  житті,
І  не  вада,  з  якою  суспільства  відріктись  потрібно.

Ти  не  вмер!  Ти  -  живеш!  Ти  на  світі  єдиний!
Ти  потрібний  близьким  й  рідним  людям  своїм.
Кожен  день  стоячи  на  краю  прірви,  обриву
Сили  в  душі  своїй  маєш  знайти.

І  щоб  це  не  сталось  -  жити  ти  маєш!
За  життя  своє  з  долею  вічний  бій  понести.
Ти  народився,  щоб  цю  біль  подолати,
І  я  впевнена  -  вистачить  сили  тобі.

Слово  сьогодні  собі  я  даю,
Що  відвернутись  не  дозволю  нікому:
Від  тебе  і  тих,  хто  з  тобою,
Всіх  тих,  хто  бореться  з  цією  страшною  бідою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013


Куда мы катимся?

Почему  день  за  днём  я  становлюсь  всё  больше  моральным  дерьмом?
Куда  мы  катимся?  Либо  двигаемся  вперёд  и  развиваемся,  либо  деградируем,  так  как  время  не  стоит  на  месте.  И  опять  же,  первый  вариант  теперь  не  уместен.  Всем  всё  лень.  Что  бы  чего  то  достигнуть,  нужно  хоть  что-то  делать.  А  стоит  ли  стремление  этого?  Деградация  сейчас  очень  популярна.Единственный  минус,  что  если  начал  деградировать,то  деградируешь  до  уровня  плинтуса.Сомневаюсь  что  здесь  есть  что  то  хорошее.  А  многие  даже  не  сомневаются  -  и  потому,  нас  окружает  толпа  идиотов,  которые  каждый  день  насилуют  наш  мозг,  тем  самым  разрушая  всё  человеческое  в  этом  мире  и  год  за  годом  плодя  себеподобных.

--------------------------
А  ведь  мы  боимся  доброты..  Да,  именно  её.  Дошло  до  того,  что  зло  стало  для  нас  привычней.  Теперь  в  любых  добрых  словах,  чувствах,  поступках  мы  начинаем  искать  подводные  камни.  «Всё  слишком  хорошо,  что-бы  быть  правдой»  или  «Тут  таится  свой  подвох.»  .  Мир  настолько  озлоблен,  что  люди  боятся  друг  друга.  Мы  боимся  признаваться  в  чувствах,  делать  правильные  поступки,  осознавая  где-то  далеко  в  душе,  что  можем  быть  отвергнуты  или  неуслышанные.  Одеваем  злые  маски.  Боимся  подпускать  к  себе  людей,  ближе,  чем  на  расстояние  вытянутой  руки.  А  ведь  на  самом  деле  всё  не  так  плохо.  Так  нельзя.  
__________________________

А  нам  не  нужен  добрый  мир.  Он  никому  не  нужен.  Потому  что  мы  уже  тупые  одноклеточные  существа  (  ну  или  в  которых  превращаемся).  Никому  ничего  не  нужно.  Никто  никому  не  нужен.  Смысл  быть  оптимистами?  Не  будет  доброго  мира,  не  будет!  Ты  никогда  всем  не  угодишь,  и  относится  люди  к  тебе  будут  намного  хуже,  чем  ты  к  ним.  Сделаешь  добро?  –  Молодец!  –  А  в  ответ  тебе  сядут  на  шею,  сбросят  ножки,  и  начнут  считать  это  как  должное.
Все  лезут  в  чужие  жизни,  пытаются  обидеть,  зацепить  за  живое.  О  каком  «лучшем  »  мире  может  идти  речь?  Мы  катимся  по  наклонной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420679
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 24.04.2013


Твори добро


А  ти  –  живи,    і  не  звертай  уваги,
На  всі  проблеми,    суперечки,  зло
Ти  просто  знай,  що  місія  у  тебе  -
Творити  і  доносити  добро.

У  кожну  душу,  серце  –  до  людини,
До  тої,  що  на  праведнім  шляху,
Стежину  загубила  справедливу,
У  лабіринті  майбуття  свого.

Стань  ангелом  для  них,  й  своєю  добротою
Допомагай  відкрити  шлях  новий,
До  самопізнання  і  до  любові,
До  яскравіших    потаємних  мрій.

Відчуєш  щастя  ти  чарівний  подих,
Від  дій  своїх,  на  користь  тих  людей,
І  кращої  не  треба  нагороди,
Ніж  щастя  на  планеті  дотепер.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013


Любите друг друга…

Без  взаимности  –  мы  погибнем,
Без  взаимности  –  мы  умрем,
Без  любви  –  жить  мы  будем,
Но  вот  счастья  своего  –  не  найдем.

Потому  что  так  мир  устроен,
Потому  что  всё    станет  милей  .
Когда  люди  любят  друг  друга,
Все  становятся  счастливей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420286
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.04.2013


Я просто так не могу…

Я  ПРОСТО  ЕГО  НЕ  ЦЕПЛЯЮ,
Я  ПРОСТО  НЕ  ПОДХОЖУ,
Я  НЕ  ВЛЕЗАЮ  В  ТЕ  «МЕРКИ»,
Я  ПРОСТО  ТАК  НЕ  МОГУ.

ИДЕАЛЬНОЮ    СТАТЬ  МНЕ  ТРУДНО,
НЕ  СМОГУ  Я  ЕМУ  УГОДИТЬ.
ИДЕАЛЬНЕЙ  ЕГО  -  ПРОСТО  НЕТУ,
И  НА  СВЕТЕ  НЕ  МОЖЕТ  БЫТЬ.

ВОТ  ТАКОЙ  ВОТ  ТУПИК  ВЫХОДИТ.
И  НЕ  ЗНАЮ  ЧТО  ДЕЛАТЬ  МНЕ  -  
БЕЗ  ЛЮБВИ  КАК-ТО  ОЧЕНЬ  ПЛОХО,
А  С  ЛЮБОВЬЮ  ТРУДНО  ТЕПЕРЬ..

Я    ВЕДЬ  СЧАСТЬЯ  ХОЧУ  ЗЕМНОГО,
И  МНОГОГО  Я  НЕ  ПРОШУ..
ПРОСТО  МАЛО  ЖЕЛАНЬЯ  ОДНОГО,
НУЖНО  ДЕЙСТВОВАТЬ,  НО  Я  –  НЕ  МОГУ…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420269
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.04.2013