Сторінки (7/627): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Я завжди вірив в силу слів,
Тож лікувальних тобі снів.
Засинай та прокидайся здоровою.
Розпочинай день з чорної кави,
Як звично, з гіркого шоколаду.
Пам'ятай що я говорив тобі.
Дівчинко, не хворій.
Муза повинна посміхатися.
Тож краще помрій
Про щось хороше:
Наприклад, наші мандри
Та барвисті кадри
На телефоні.
Як ми прокладемо маршрути,
Де ти
Будеш щасливою.
Там дива між зливою
Трапляються частіше,
Ніж вдома.
Спакуй речі,
До речі
Не забувай, що я з тобою,
Щоб не трапилось.
Я з тобою,
Щоб не відбулося
Між нами.
Я з тобою, бо ми
Поєднані
Рунами,
Замовляннями
Та Молитвами.
Піднявши великий палець угору,
Спробуй спіймати вітер.
Зрештою, спробуй піймати мене.
Щось залишиться, а щось мине.
Не забувай про те, що
Коли ми разом,
Сови не прилітають,
На телефоні не висвітлює моє ім'я,
Такі миті тривають вічність,
З таким миттєвостей складається життя.
Ми ті,
Які
Розлиті
В просторі
Планети Земля.
27.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/ShzKin-Jgko[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Квіти зів'януть
Або проростуть
Новими барвами,
Спалахнуть кольорами:
«Що буде із нами?
Нас продадуть?»
Зріжуть підступно ножами.
П'яні ногами
Пройдуться по нас.
Палець угору
Показує вчитель:
«Клас, всі по черзі,
Йдемо бухати,
Нас вже нічому вчити».
Пі-дем з тобою.
Вибачте – мати,
Лайка лунає.
Хтось вигулює пса.
Цей світ по колу
Вміло кружляє.
Квіти зів'яли –
Настала зима.
17.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2018
Ми лупали сю скалу словами,
Лупили кулаками
До крові.
У Львові
Багато поетів.
Мало віршів,
Бо дофіга римоплетів.
Вірили, що станемо відомі
Поміняємо вдома
Шпалери,
Змінимо окуляри
Вдягнемо новий одяг,
Брендовий, дорогий.
Щоб виглядати нормально на людях,
А не як диваки
Чи то гризуни
З Сихова,
Які їдять сміття.
Ми надіялись,
Що нас помітять,
Поки ми ще
Живі,
Поки ми ще
Тут.
За нігтями бруд
Зниклих ілюзій,
За душею ні гроша.
Ніфіга, брате,
Певно, не вийде,
Але я лупаю сю скалу.
Невже їм досі потрібні мученики,
Тирани і божевільні?!
О Боже, ми вільні,
Все-таки вільні.
Втрачені поети
Нової епохи.
Хоч зараз їм по*уй.
02.06.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/wqaZcisfiO4[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018
Доброго часу!
Сьогодні захотілося трішки розповісти про нецензурну лексику в моєму дітищі, «Віршах в КУТочку». Здавалося ж, про що тут говорити? Якщо ти в куточку, то апріорі - за погану поведінку. Багато хто звик до моїх соціальних текстів, але в них я не використовував погані слова. Інколи, правда, вставляв «пі», розповідаючи різного роду історії. Деколи мовчав, демонструючи, що тут мав бути мат.
Між іншим: ще трішечки і я назбираю цикл віршів про повій та інші речі, які замовчують.
Чому взагалі вирішив про це написати? – запитаєте ви. Все просто, прийшло усвідомлення, що мене не чують. Напевно, доречно переходити на «народну» мову і робити соціалку ще суворішою, а лірику не прикривати своїм романтичним образом, а скалити зуби. Бити по болючих точках, бо кому н*фіг потрібний романтик?!
Не люблю поетів та поетес, у яких мат на маті. Але коли вони підсилюють ефект, то хай це буде на їхній совісті. По*уй. Від сьогодні моя совість буде інколи лаятись, бо на те вона і совість, щоб говорити голосно і влучно.
В назві тексту буде примітка (18+)
Хоча скажу, що я б не хотів писати такі тексти. Не хотів би стояти в куточку на гречці за такі слова, але якщо так потрібно, то я готовий. Надіюся, що ви почуєте.
Але чи вмієте ви слухати?
Підписуюсь:
Завжди ваш,
Хоч не завжди чемний і слухняний -
Поет на гречці в КУТочку.
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018
Ми якось враз стали дорослими,
А ще вчора бігали під столом.
Милувалися барвистим склом,
Розкладали на молекули й атоми
Все, що бачили.
Моя маленька дівчинко,
Колись дуже давно
Це все було
Правдою.
...Червоне вино,
Перший цілунок,
Щастя.
По краплі – до дна.
Пий, мала, як і я.
Таке життя.
Тече вода з крана,
Хай гоїться твоя рана
Рубана, колота
Чи ножова,
Як ці слова.
Вода
Краплями
Падає вниз,
Як і ми.
Мені би знайти,
Не забувати,
Не забути
Ніколи
Уколи
Лікаря,
Якого звати Бог.
Він лікував вміло,
Як і стажер-час,
Та санітарка-природа,
Дивна вийшла ода,
Можливо, вірш
Аби не гірш
Аніж ті,
Що були раніше.
Колишні
Вірші
30.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/bogdan-kukhta-mi-stali-doroslimi-vrsh-v-kutochku-2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YDsJ6OMIhMY[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/TWhNf1Y5Frs[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018
Моя муза не любить пустих слів.
Нещирих, фальшивих віршів.
Вона зазвичай мовчить. Споглядає.
Шепоче мені: «Сонце сідає».
Воно ще прокинеться, як і ми.
Зачекай, мій поете, залишся, не йди.
Побудь ще зі мною, занотуй те усе,
Наостанок прошу: зачитай щось своє.
Ламай структури,
Малюй з натури.
Твої вірші – не частина макулатури.
У них є частка твого життя.
Як би все склалося,
Коли б я
Прийшла чимшвидше,
Не йшла манівцями,
Що б тоді було із нами?!»
«Не знаю», – промовив.
Додав Совеня:
«На вулиці темно
І тобі вже пора».
У царство примар
До дядька Морфея,
Добраніч тобі, моя феє.
Коли ти підеш,
Я піду в нікуди.
Коли б раніше,
То б не збагли ми,
Що ж тут важливе.
Бо і сьогодні діти
Виривають з корінням
Любові квіти.
22.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018
Торкнись моєї руки,
Намалюй посмішку на обличчі.
Візьми фарби і змішай кольори.
Мені сьогодні знову не спиться.
Проведи пензлем по моїй щоці,
Зітри зморшки з кутиків очей.
По твоїй руці пробіг скарабей -
Священний символ давніх людей.
Промінчик заплутався в твоєму волоссі.
Ти кажеш: сонце.
Це все здалося,
Ти просто заснув на моєму плечі.
Так міцно затиснув ключі у руці.
Нереальне реально у цьому рядку,
Я тебе просто обійму.
Хоча ти за сотню кроків,
Добре, хоч не за мільярди років.
18.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/Fy0YQZ_IMDc[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018
Я вдячний за миті, що були зі мною.
Хтось лишився, хтось пішов із тобою.
Можеш бути там сама, а може і ні,
Якщо буде потрібно, скажи мені,
Що у тебе на думці, як сім'я, як робота?
Хто твій друг, а хто ворог,
Головне: хто сволота?
З життя виганяй
Тих, хто каже: "Ти чмо"
Позаочі зазвичай,
А в обличчя ж - "добро",
Тільки гарні слова.
Розсипає отруту,
Хтось клює,
Хтось ковтає
Образу забуту.
Залишайся людиною,
Не збивайся зі шляху,
Як зблудив, не журись.
Повернись!
Повернись!..
Повернись...
17.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
#Некрополіс - експериментальний продукт, який не можна назвати ні прозовим, ні поетичним - в класичному розумінні. Тут немає чіткої головної лінії та героїв. Цю книгу можна читати практично з будь-якої сторінки, але якщо ви зробите це крок за кроком - в кінці ви складете свій особливий пазл. Вашу картинку доповнять ілюстрації Ярини Каторож та #Вірші_в_КУТочку Богдана Кухти.
Збірка існує в ознайомчому та повному форматі. Вартість пдф збірки - 40 грн.
Успішного вам повернення (спойлер)
Читати тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ls1Pj7PQt28[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/F8ABdGQHAlI[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/O78E9kpu7uQ[/youtube]
#Некрополіс #Некрополь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018
Зачасто пишу, що не можу заснути,
Чи як в ліжку прокидаюсь сам.
Розумію, вам байдуже,
Це все зовсім не треба вам.
Краще сексу побільше,
Або відновити файли з корзини.
Все у спільний доступ,
Не показуйте тільки дитині.
Усвідомлюю, це не романтика,
І багато хто – не зуміє.
Мені хочеться просто обіймів,
Не бруду, вина чи повії.
Мені хочеться бути справжнім,
Ось як зараз у цім рядку:
Я напишу тобі: «Добраніч,
Засинай, я тебе люблю».
Спи до завтра одна,
Не блуди в світі снів.
Серед моїх віршів
Є слова, що тобі заповів.
В цім вірші трішки правди й брехні.
Ми з тобою – немов журавлі.
Підбираєм паролі,
Читаєм слова,
Хоч на вулиці
Досі
Війна.
16.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018
Люблю, коли «випадково» мене торкаєшся,
Дивишся в очі і не відводиш погляду,
Ти так мило посміхаєшся
І я не хочу залишати тебе без догляду.
...Взагалі – ти сама добре знаєш, –
Тут забагато звичних рим,
І усі ці банальні слова.
Мені смішно з тих слів,
Мені смішно із цього вірша.
Я багато чомусь посміхаюся,
Не розумію – це все ти чи весна.
Коли ти була би квіткою,
Я б поставив тебе край вікна.
Оберігав би по-особливому,
Коли за вікном зима.
Коли за вікном осінь...
Байдуже, що там за пора,
Хочеться, щоб ти не зів'яла
Від надміру чи браку тепла.
Надіюсь, ці букви для тебе –
То не звичайна вода.
10.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018
Ти прокинешся від стуку в вікно,
Совеня принесе тобі квітку і листа.
Щось подібне уже було,
Проте дуже давно.
Дуже давно
Жили чарівні птахи,
Які літали вдень і вночі.
В них були райдужні пір'їни.
Дехто говорив, що вони чарівні.
Кажуть, їм не можна дивитися в очі,
Там безодня та інші світи.
В тих очах заблукало багато,
Але зовсім не ти.
Ти спитала його ім'я
І від кого усі ці листи.
Відпусти мою пташку на волю.
Якщо хочеш - візьми й відпиши.
07.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018
Нормальні люди вже заснули
Нормальні люди давно сплять.
Ми з тобою ніколи такими не були.
Просто дай п'ять
Я бачив багато зірок
І як падали вниз кораблі,
В навушниках завжди був рок
І вічні пісні в голові.
Байдуже повтори по колу,
І знов на ріплей – засинай.
Пірати не п'ють пепсі-колу,
Мій ангел. Попереду - рай.
В країні ілюзій без війн і гламуру
В обіймах моїх – ТИ,
Давай будем разом летіти,
Міцніше мене обійМИ.
Бо "ми"– не з цієї планети,
Бо Ми заблукали давно.
Вгорі пролітають комети.
І хай би завжди так було.
23.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/cNMMa4-vH6w[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/ca7OJqQfkE8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
Всім доброго часу!
Перед публікацією цього вірша так довго думав, чи публікувати його в спільноті, що зрештою вирішив його начитати. Під час начитки зрозумів, що прочитав його по-іншому, аніж він був написаний. Наразі минуло трішки часу від написання, і він розкрився для мене по-новому, розставивши всі крапки над «і». Можливо, я б його і не начитав, але текстів сюжетного типу із роздумами в мене не так і багато. Особисто для мене це: чекання Музи, віршований алкоголізм.
Пропоную і вам переміститися в Бар, налити собі вина і підслухати історію в куточку.
___________________________________________________
Між першою та другою
Вічно римую
Те, що вже було заримоване.
Між першою та другою
Вино
Смакує по-особливому.
Я запропонував його іншій,
тому – вибачай.
Залишу келих їй:
"Наливши коханій
До половини".
Вірю: вона прийде,
Як зміна
В моє життя
...Знову ті кляті "я".
Знаєш,
Не вміє ніхто
Ловити фантазію
Так, як ти.
Бажаю віднайти
І йти
До мети
Разом і назавжди.
Чуєш, Музо, прости,
Що ти п'єш сама,
А я чекаю на іншу
І дивлюсь на два
Порожніх келихи,
Щоб налити знову
І випити
Разом
На брудершафт
Але не з тобою,
Не з тобою...
Бармен запитує: хто така Муза?
Сказаний вголос рядок
Викликає здивування.
Далі він говорить щось про кохання,
Ісуса, Будду, а потім - називає її ім'я.
Напевно, ти так само заліковувала рани,
Так само ділилася жахливими снами.
Знову мушу говорити віршами,
Видуманими
Сюжетами,
Історіями.
По колу римую
Те, що вже було заримоване.
Між першою та другою
Вино
Смакує по-особливому.
07.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/310I0f-cEAY[/youtube]
https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/mzh-1-ta-2
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018
В колі сидять залежні від сцени.
Хтось ще з дитинства приймає отруту.
Він на стілець ставав і читав.
Вперше вколовся, він ще не знав,
Куди його приведе ця біда:
Вписки в знайомих. Чужі міста.
Інколи навіть з'являлась трава,
Але він не вживав, був розумний, як я.
Займав куточок і римував.
Іноді навіть в ціль потрапляв.
Прямо у серце. Прямо у душу.
Говорив сам собі: мушу!
Вірив, що є щось більше в словах.
Він, як і я, "сидів" на віршах.
28.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Моє життя нагадує мені старий Нотатник:
Пошарпана обкладинка,
Частково списані сторінки.
Збоку в нього – замок,
Щоб тільки ті, в кого є ключик,
Прочитали його з мого дозволу.
Цікаво, скільки ще мені залишилося місця.
Рядок за рядком пишу, як диктує буття.
З часом зміняться розділові знаки та інтонації.
Навіть певні комбінації
Літер
Розвіє вітер.
Числобог пронумерує сторінки,
Проставить примітки,
Будуть з часом дітки.
Тому віддаю його в руки іншої,
Не знаю, чи кращої,
Аніж ти,
Прости.
Мені потрібно йти.
Ще одна сторінка списана.
Ховаю Нотатник та замикаю замок.
Для тих, хто з цифрового покоління: –
Клікайте на «ок».
04.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
Люди озвучують звичні думки:
Формули; речення. Де «ми»?
Ми невідомі, мов координати.
Ікси. Ігреки. Примати.
Тримаю в руці свій телефон.
Інстаграм. Твіттер. Система «планктон».
Застряг в мережі, як павук.
Сірі, почуй мене, дай звук!
Я не самотній. Я – одинак.
В соцмережі завівся хробак,
Який поїдає моє життя.
Мегабайтів в мами нема.
П'ю молоко. Одинички, нулі.
Хто ж ми, люди, де взагалі
Відповідь є на питання "просте":
Що після нас проросте?
07.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Важко зібрати слова у речення,
Коли ТИ і Я
Наближаються занадто близько.
На вулиці слизько –
Візьми мене за руку.
Не відпускай її.
Не згадуй про розлуку.
Усі ці рядки
Були для тебе.
Вони тобі…
Розрізай їх ножицяМИ
Та склей усі «МИ»
ЛистаМИ.
ПотягаМИ.
ВіршаМИ.
З наМИ
Мандрує кохання.
З вечора і до рання
Переслідує нас вона.
Весна.
Хоча на дворі не йде сніг,
Навколо наших ніг
Сніжинки.
Та думки:
Не розтоптаТИ б під ногаМИ зірки.
Не загубиТИ твого тепла.
І всі ці слова…
03.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Кажуть, що метелики живуть один день.
Я не хочу відпускати тебе сьогодні,
В мені забагато безодні,
В мені забагато пісень.
Чужих слів,
Надмірних емоцій.
Я поламався. Я не хотів.
Заратустра вмирає, самотній,
Йому не вірили, коли був живий
Кидали камінням. Говорили: дурний,
Підійти до нас, звесели юрбу! Віддай нам годинник пісковий.
21.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
Мої голуби більше не
Прилітатимуть до тебе.
Хоч вільне небо
І більше не
Літають літаки.
Немає знаків
В смс-повідомленнях.
Завершились безкоштовні
хвилини
Та безлімітний інтернет
Не телефоні.
Ми будували дім,
Але створили стіну.
Маленьке кохання
Билось кулаками.
Стукало, щоб ми почули.
Але ми забули,
Що наша дитинка ще мала.
І вона заплакала...
Тоді наші серця
Застукали в унісон,
І я прокинувся
Зрозумівши, що це був сон.
Мої голуби досі сплять,
А я п'ю свою гірку каву
Та насолоджуюсь новим днем.
З новим днем тебе, дівчинко E.L.
01.05.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
Мені набридло заспокоювати тебе:
Потреби говорити все, як є.
Якщо забагато мене –
Викинь у смітник,
Щоб зник,
І ти
більше щоб не нервувалася.
Іти
По дорозі було легше.
Тобі байдуже?
Чи ти досі щось відчуваєш
До мене?!
Мені набридло
Переконувати,
Що ти
Вигадала,
Свої проблеми,
Як і мене
Придумали
Боги.
Неіснуючі версії
Windows системи
Не запускаються.
Ми – діти прогресу,
Регресу
Чортзна чого.
Якщо є хтось інший –
Відпускаю і даю світло:
Зелене, жовте, червоне –
Іди сміло,
Степ бай степ,
Головне – прощавай.
Не тримай зла
На того, хто досі кохає
І заспокоює, що все буде добре.
Отже, доброго ранку!
Доброго дня!
Вечора.
Нехай не болить голова.
16.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
Останнім часом я активно спостерігаю за літературним процесом і жаданням слави, бо мав можливість трішки покататися в команді Книжкового Дворика. Далі ділюся особистими спостереженнями про побачене в мандрівках (не обов'язково про львівських письменників).
Багато авторів граються в дружбу, але, як тільки їх інтереси перетинаються, починається м'ясо. І я тут не виняток. (Недавно спіймав себе на цьому, але про це згодом).
Конкуренції як такої на ринку практично немає. Майже всі літературні гравці знають один одного. На багатьох форумах і заходах вони проводять презентації для знайомих, друзів, родичів. В містах, де культура читання стоїть доволі високо, кількість людей в залі відчутно більшає, але якщо мова про маленькі містечка, то тут сучасний класик пролітає. Проте може бути виняток, якщо він медійна персона або золотий автор.
Кожний автор хоче залишити слід в літературному процесі, але парадокс полягає в тому, що потрібно підготувати грунт, популяризувати продукт як такий і престиж ним користуватися. Наразі протягують знайомі знайомих. Так і переклади іноземними мовами роблять. Це все мені нагадує Верховну Раду, але наразі без мордобою. Головне не наврочити.
На мою суб'єктивну думку, саме тоді, коли читання книги стане таким потрібним, як дихати чи пити воду, от тоді і стане цікавіше та проявиться бите скло.Танцювати стане важче.
В царині поезії взагалі ситуація кумедна. Люди люблять послухати вірші, але платять за розпіарених авторів, які і розмістилися на Олімпі. Проте їхня зірковість зникає, коли вони не на масштабних фестивалях. Як прорватися молодим в питанні прози і поезії, для мене загадка. Стара гвардія боїться за своє місце. Бо виживуть з них далеко не всі. А наразі йде явна боротьба скільки хто продав чи то продався. Хоча є, звісно, люди, які не торгують собою як брендом, і це тішить. Перевертнів і тут вистачає: дехто штампує своїх україномовних діточок в Росії, бо тут вже лаври ними зайняті. А боротьбу заради самої боротьби я не дуже розумію зараз. От, наприклад, зійшовся на батлі з другом і страх як хотів пройти, але для чого? Слава в куточку, от і все. Бо слухачів там багато не було, більше самих учасників. Було боляче почути від друга, що пройду далі, бо, мовляв, маю групу підтримки. Десь навіть втішився, що пролетів, а то б, напевно, слухав про те, що пройшов незаслужено. Займаю свій куточок і чекаю на коментарі. Чи я не потрапив в ціль?
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
26.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789106
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018
На годиннику зависли нулі.
Згадую про минулі
Зустрічі та розмови.
От хто ми, дівчинко?
Зачекай, не йди.
Не засинай в чужому ліжку,
Залишивши сліди.
...Відбитки пальців.
Червону помаду.
Люстерко розбито.
На валетові дама –
Дешева драма:
Червоні стрічки.
Пряма мова:
Далай Лама
Перерізав зап'ястя
Від нестачі тепла.
Переродиться в жолуді,
В міцного дуба
Скажіть мені, друзі,
Що це за чортівня?
Я починав писати
Про ту, якої біля мене нема.
Не переймайтесь: вона жива,
І я досі її люблю...
Вона не почує ці слова:
Говорю тихо.
Пам'ятаю про тебе і
Засинаю...
23.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
Запис - https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/bogdan-kukhta-zasinayuvrsh-v-kutochku-2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AoF3w7IZvu8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018
Я почуваю себе самотнім подорожнім.
Завжди, втікаючи в чужі міста,
Шукав таких, як і я.
Повертався «додому» кращим,
Принаймні – так мені здавалося.
Задивлявся на чужих жінок і дівчат.
На майданах площ вистачало страт,
Веселощів та ідіотів.
Хотів знайти одну, яка чекатиме мене,
Як і я її.
А що залишили вони мені?! –
Хіба дурнуваті вірші.
До речі, мені байдуже, як ви їх оціните.
Звісно, тут мова не про дівчат.
Бо найголовніше в перших трьох рядках:
Трисуття в куточку.
Роздуми мандрівного поета.
Тенета.
17.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/l_BHtoCvBMI[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
Не можна бути відвертим.
Казати про все, що болить.
Краще бути злим
Й недобрим
Му-да-ком.
Четвертий – без рими
Недобитий рядок –
Косяк.
Тут я про одвірок,
А не про рибок.
Летіть, дикі гуси,
Ключем в небеса.
Візьміть моє горе,
Втопіть, скиньте вниз.
…Дивлюсь на карниз.
Шпалери з зірок.
На шторах метелик.
В навушниках рок.
Це все надто швидко
В моїй голові
Міняються теми.
Тож де ми?…Пісні.
Слова. Букви. Цифри.
Без змісту усе.
…Складаю сьогодні
Дурненьке есе.
Не вірші,
Не казка –
Звичайне життя
Мене задовбало…
Мене тут нема.
16.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
Не дивись на них
Вони усюди:
НЕ притулятись.
НЕ кохатись
НЕ палити.
Всюди ці кляті "НЕ"
НЕзле хтось придумав,
і ти
Повірив
І ти
з'їв
Ковтнув,
Не запив водою.
Що буде з тобою,
Хлопчику?
Взимку холодно.
Вдягайся тепліше
І НЕ дурій.
Помрій
Що ти НЕ такий, як вони:
Не сірий –
барвистий
Особливий –
ігристий,
Як шампанське
чи вино
Усім Не –
все одно.
Усім по...
Барабану
давно
Що я Не вживаю
''Не''.
03.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/ki-fiefemss[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018
Я мрійник, який вірить в неможливе.
Останній романтик. Для мене важливе
Те, що для інших безглузде та смішне.
Відчуваю тебе... Поглядом, доторком,
Вдихом і видихом.
Не віриш? Я ж тобі казав,
Ніхто не повірить мені, коли говорю правду.
Так і знав,
Що світ звик до жартів.
В моїх богів відмінне почуття гумору.
Давай посміємось над всіма проблемами?
Оце так сарказм. Рядок на "МИ".
Завершити чи почати?!
Прочитати до останньої літери:
Партнери
Спонсори
Титри...
Байдуже усім, що в моїй голові
Реклама.
...Купити - Продати,
А де – Любити,
Чи Кохати?
Мені б не знати.
Не відчувати.
Щоб бути, як всі:
Нормальні діти у дворі
Не пишуть вірші.
09.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/PQiJDsrcDOE[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018
Тільки ти збережеш нашу історію
Та безглузді оповіді
Про моїх жінок.
Яких я називав птахами,
Які з приходом зими
Більше не щебетали,
А відлітали на північ.
Вони були не такі, як ти,
Бо ти особлива пташка,
Яка ніколи не мала на меті
Летіти з іншими
В країну ілюзій.
Літаючи сама десь
Високо біля хмар,
Не вірила в примар
Та хижих птахів.
Мала багато
Улюблених дахів
Та історій,
Які берегла,
Як я свої вірші
В блокноті.
Боявся, щоб вони
Не згоріли.
Моя жар-птице,
Бережи свої пір’їнки
Та тепло.
Твори добро
І будь моїм дороговказом.
Давай створимо казку разом.
05.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/TCjeqD-hSqM[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018
Ти сьогодні гола і смішна,
Як кошеня.
Скрутилась в клубок
І даруєш тепло.
Давно так не було,
Щоб коти так мурчали
Серед зими.
Шерсть стає дибки.
Забагато білого снігу
Чи води?
У цьому вірші два коти
Ніжаться в ліжку.
Мріють про мишу
Та розлиту валер'янку.
Про пухнасті клубочки ниток
І пташок,
За якими можна ганятися,
Як навіжений пес - за тобою.
Ми всі хочем щастя,
Яке зовсім поруч.
Яке вже є в тебе,
Яке є в тобі.
А ти того досі не усвідомив,
Як той сонний кіт на підвіконні.
20.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Мій телефон заполонили фото з тобою
Жодного з них у соцмережі.
Сьогодні гуляю з іншою,
Не переходжу межі.
В темних провулках згадаю про тебе:
Цього не покажуть по тіві.
Шукай мене в звуках чужих пісень,
Хай пролетять ці дні
Риби плавають на мілині,
Вони шукають тепла.
Вогник в очах повільно згасає
Коли тебе немає.
Щезає зв'язок, падає вай-фай.
Не сумуй, моя дівчинко,
Це зовсім не – «прощавай».
Просто бувай…
До нової зустрічі.
До нової подачі тепла.
Згори потекла гаряча вода.
... Змиваю слова
Доторки та парфуми –
Падають вниз.
Якщо ти читаєш це –
Посміхнись:)
Бережи своє тепло.
Не притуляйся до дверей в поїздах.
Засинай в моїх обіймах,
А не на верхніх полицях
Чи Бокових місцях.
Повертайся скоріше поїзд
В якому моя кохана.
Дорога не роз'єднає нас
Це все пелена й омана.
26.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2018
Бережи своїх паперових метеликів,
Оріґамі з квітів, сердець, журавлів.
Папір витерпить всі букви,
Підписи та знаки від вина.
Кольорові шматочки –
Краплинки тепла.
Є в тобі щось вічне,
Щоб ці квіти не зів'яли.
Метелики не полетіли,
Не розкришилися серця.
Поливай їх любов'ю.
Годуй птахів.
Я б так хотів,
Щоб ти посміхалась частіше.
Щоб ти вирізала з паперу моє ім'я.
Складала його у нові речення,
І я –
Дарував тобі те, чого не зруйнує час.
І я не про символи чи папірці.
Ми - оріґамі-журавлі.
05.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/XkZf7OQKQLw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018
Вона була подібна до Мерілін Монро
Хоча, чим вона зірка – ніхто не знає.
Біла сорочка і чорні стрічки.
Послухай, дівча, не вмирай. Живи…
Говори українською та пий своє вино,
Надмірно сухе та надмірно дешеве.
Фліртуй, як вмієш. Прошу єдине:
Зачекай хвилину... Залишся... Не йди…
Викинь свій телефон у вікно.
Змий снодійні пілюлі в туалеті.
В мене є муза, тож прости…
Там, де є «я», - немає «ти».
Розходимось знову по своїх куточках.
Камера. Мотор. Дубль два.
Це не твоя остання роль.
Підбирай правильно пароль.
05.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Сьогодні мене весь день свербіли руки написати щось корисне. Напевно, така потреба виникає в усіх людей, які щось творять.
Не хотілось брати фарбу чи балончик і писати на стіні якесь слово, яке приверне вашу увагу. Це свого роду хуліганство, а я ж вихований хлопчик)
Тому напишу в соціальних мережах та інтернеті.
Зазвичай увагу привертають зовсім не довгі слова, а слова на три букви. Тому напишу тут – КУТ.
Це зовсім не монограма чи абревіатура.
Це мій шматочок життя, який я тисну всюди, куди виходить. Літературний КУТочок, Вірші в КУТочку і т.д
Звісно – це «…і т.д» звучить багатообіцяюче для мене, але всі ці слова та букви, як і будь-якого роду діяльність (чим би ви не займались), мають зазвичай сенс лише для вас.
Ви колись уявляли собі, що буде, коли ви не напишете нічого на стінні життя?
Поясню для вас на своєму прикладі. На одного вуличного дивака, автостопера стане менше. Помре музикант, який і не народився. Прозаїк, який не написав досі жодного прозового шматка великої форми. Широко відомий у вузьких колах поет. Не стане містика. Романтика. Ще є ціла купа соціальних статусів. Мене не вистачить, щоб їх всіх перелічити.
Проте, найголовніше хотілося б написати: не стане людини.
Бо саме для того, щоб відчути себе людиною, ми пишемо на стіні свої слова.
Є, звісно, людиська, які залишають по собі хамство, але ми не будемо про сумне.
Всі ми варті один одного. Завжди наввипередки, часто не помічаючи інших. Біжимо, бо боїмося не залишити слова по собі. Тому я стискаю чорний балончик з різнобарвною фарбою і біжу…
Фарба від калатання балончиком стає іншого кольору і я пишу для вас –ВІР.
Ставлю свій підпис в куточку і йду додому.
01.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785567
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
Я знову заблукав у твоїх очах.
На терезах – "так" і "ні":
Зарах – не зарах –
Все, як в житті.
Дозвольте скласти іспит знову.
Я почну свою промову
З останньої літери "я".
Обертом земля
Під моїми ногами
Крутиться.
Ми
В космосі,
Я і ти –
Астронавти
Зі старих гравюр.
Не потрібно багато купюр,
Щоб доторкнутись руками;
Притулитись губами
І полетіти,
Де ще не були.
Байдуже, скільки ви
Поставите вкінці,
Люблю здавати при комісії...
Оргії...
Голі
Та ненаситні
Нічні сесії.
З тобою.
26.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
Творчість не продається за гроші.
Мистецтво безцінне,
Тому автори вмирають молоді,
Голі і босі.
Скачуть Галопом по землі
На білому коні –
Лицарі старих епох.
Ви, звісно, самі зможете,
Тож доримуєте –
Усім давно пох...
Оду не скласти,
Це гімно не продати.
Залиш в куточку
Цей витвір.
Не потрібно говорити, що не хотів.
Він ж якось зумів
Дописати,
Але чи подіє?!
Змусити би
Їх подумати: хто, що діє.
Віршоповії
Скажуть, що лицедії
Не зможуть
Пережити
Апокаліпсис.
Вершники вже
Їдуть на червоних Феррарі,
Сповіщаючи про кінець
Світу.
Але є щось в цьому вірші вічне,
Напевно, те, що
Творчість не продається,
Бо Мистецтво безцінне.
31.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/AOyGG7iZtHA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018
Ти моє особисте диво:
Декламуєш мої тексти краще,
Але найголовніше – сміливо
Починаєш писати нові
Видряпуєш нігтями по спині:
"Ти моє особисте чудо".
Римуєш неримовані слова.
Обертом голова
Крутиться.
Світ коливається.
Я знову дихаю тобою,
Зимою, весною.
Хтось згори чи збоку
Читає пальцями "Пори року".
Гаряче. Тепло.
Згоряю в тобі.
Напиши мені
Вірші.
Розсунь всі знаки,
Крапки і коми
Розстав, вибачай –
Одруківка, тож хто "ми"?
Помремо під ранок, щоб ожити вночі.
Я дивлюся в очі, щоб сказати тобі:
"Ти моє особисте диво:
Декламуєш мої тексти краще,
Але найголовніше – сміливо
Починаєш писати нові,
Видряпуєш нігтями по спині".
08.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/E_EIyUMFgxo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
6 годин для того, щоб прокинутися
І на роботу.
Можливо, щось присниться
Чи примариться.
...Вранці
Розплющивши очі
Розпочну новий день, як звично
Руханка, кава, рух на...
Маршрутці,
В бік центру міста.
І хай ці вірші звучать, немов смерть верлібриста.
Напевно, тут зовсім немає змісту.
Ніякої форми. Мети. Завдання.
Таке вже воно – моє кохання.
Знову говорю не про те, з чого починав,
Десь був на днях прочитав:
"6 годин для того, щоб прокинутися".
Задумався, чи це багато
Коли в країні АТО,
Коли в країні війна,
Є ті хто не спить
Є ті хто не знає, що є "я"?!
Остання "я" – буква в букварі.
В слові. В реченні.
...В голові –
6 годин для того, щоб прокинутися.
P.S Цікаво як розпочнеться твій день:)
01.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=s8srnb_FlXg[/youtube]
soundcloud.com --- https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/bogdan-kukhta-6-godin-dlya-togo-shchobvrsh-v-kutochku-2018
[youtube]https://youtu.be/VjgT5bRQyIk[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Нечасто люди задають нешаблоні запитання, але на днях почув одне з таких. Що змусило мене задуматися. Звучало воно так: «Чому так часто в своїх віршах ти використовуєш звертання ''дівчинко'', ''хлопчику'', ''малий'' та ''мала'', що ти хочеш цим сказати?»
Можливо, я вже і не помічаю, як у вірші з'являються такі слова, але це спровокувало мене переглянути доволі багато віршів, і я зрозумів, що цим «грішу» доволі часто. По суті, ці ''дівчатка'' і ''хлопчики'' є збірними образами. Ці образи не є постійними, а лише тимчасовими. І вони колись стануть дорослими і самодостатніми. Хотілося б принаймні вірити в це:)
Наведу приклад із двох різних віршів «Хлопчик Безодня» та «Гвоздики»:
[quote]Забуте дівчисько, тобі
Хлопчик Безодня
Малює зірки та складає слова.[/quote]
[quote]Дівчинко, що пахнеш гвоздиками,
Дай мені руку і покохай.[/quote]
Зазвичай цим персонажам не вистачає любові, щирості і тепла.
Інколи вони не мають імен:
[quote]Хлопчику, хлопче, де твоє ім’я?..[/quote]
Навіть знаходив текст, який називається «Дівчинці без імені».
Або я взагалі використовую абревіатуру.
[quote]Дівчинка E.L
Потребує любові.[/quote]
В мене навіть Єва та Шекспірова Джульєтта – маленькі дівчатка.
[quote]Дівчинка Єва любить обійми.[/quote]
….
[quote]Чуєш, маленька Джульєтто,
В нас на балконі родич Монтеккі.[/quote]
Напевно, наразі я не готовий називати імен та прізвищ, і тому десь підсвідомо появився такий образ. Не секрет, що часто цим хлопчиком і є я. А дівчатка вже давно поставали мамами та жінками. Кохані люди стали історією юнацтва і живуть в серці маленького хлопчика, який не хоче бути дорослим. Або, можливо, він і досі чекає дівчинку, або вже знайшов та грає у «Дитячі ігри»:
[quote]Маленькі діти гралися в любов.
Ліплячи пасочки з піску.[/quote]
З повагою,
Хлопчик в куточку.
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783949
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Я видавлюю з себе слова, які стираю.
Як тільки вони написані повністю,
Дивлюся на них і розумію,
Що вони безглузді та смішні.
Це далеко не вірші.
В моїй душі
Є інші
Та кращі,
Ніж ці.
Бо я зовсім не це хотів сказати,
Не це хотів зафіксувати,
Не це хотів зробити.
Спалити
Усе на вогні.
Просто вибач мені,
Люсі,
За те, що назвав не твоє ім'я.
Парадокс життя,
Де я
Перетираю на порох і ці слова
Вибачення.
21.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018
Важко не писати вранці повідомлення.
Табу на дзвінки та символи.
Бармене, прийміть замовлення.
Ні, я не п'ю. Просто води. Теплої.
«Вам потрібно зігріти душу?»
Налийте в склянку окропу.
Питає з посмішкою: «Чайку?»
Тут я розвертають і йду.
Важко говорити: не розуміють.
Я такий, який є.
В дУші водою змию
Бруд тілесний.
Але є ще той, котрий не бере
Ні холодна, ні солона вода.
Як відмити душу,
Як повернути те, чого нема?!
Як можна розвернутися і піти?
Спокуту знести за батьків гріхи.
Хоч там і моя частка.
Я не маю відчувати щастя?..
19.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D54S59cPbTM[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/r9rdl3VEKiI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018
Доброго часу! Мені захотілося розказати вам трішки про мої «Вірші в КУТочку»
Колись дуже давно я хотів вести свій власний щоденник спогадів. Мене не вистачало на написання прози, а перші поетичні проби пера задовольняли тільки в тому плані, що я міг прочитати текст і повернутися знову в те місце або подію, яку пережив та відчув на власній шкірі.
Перші особисті історії кохання лягали без гриму та пластмаси в блокноти і жили в моєму серці. Так вони були наївними і фанатичними. Вони були дуже дитячими, але я вдячний, що вони були. Я не соромлюся себе в минулому. Минуло багато часу, щоб зрозуміти, що не все так просто, як мені здавалося раніше. Зараз я б попереписував ці тексти та змінив свою поведінку з тими людьми, які зустрічалися на моєму шляху.
Але я відхилився від теми, тож переходжу до блокнота, який був наповнений картинками та символами, що слугували мені, як машина часу. Багато текстів, по суті, не просто повертали в минуле, але і певною мірою показували майбутнє.
Дуже часто я боявся писати, але літери брали своє і перепліталися в нові словосполучення та речення.
Бувало, ловив себе на думці, що таке вже було, а далі знаходив текст, який був записаний на клаптику паперу чи в старому телефоні як смс-ка. Тоді я посміхався і розумів, що літери мають надзвичайну силу.
Інколи говорив собі, що більше не писатиму. Також на фоні лірики можна виділити і соціальні тексти, де моєю метою є зачепити вас за живе і спровокувати.
Але тут мова буде йти саме про лірику. Я не грався в різного роду фільтри. Коли було погано, я писав, що мені погано, а коли відчував себе добре - ну ви зрозуміли. Я простий хлопчина, який зрозумів, що мої вірші можуть стати цікавим перехідним етапом до великих поетів та письменників.
А ще я зможу руйнувати певні типові форми і стереотипи. Добре, що є автостоп та вулична поезія.
Добре, що я відчуваю вашу підтримку. Хоча парадоксально, що зазвичай тексти були адресовані одній людині і тут я зовсім не про себе.
Музи були реальнішими, ніж поет.
Музи робили боляче та дарували насолоду спільності.
Музи не були самоціллю, а радше доконаним фактом.
Не всім подобалося читати, що я пишу. Дехто казав, що я можу краще. Іншим було байдуже, ну, або мене розуміли по мірі своїх можливостей.
Поезія може сподобатися, або, як зараз модно говорити, – «зайти», коли пережив щось спільне. Я давно зрозумів, що в кожного свій шлях, і мій шлях - з Віршами в КУТочку.
Тішуся, що ви виділяєте час та цікавитеся, що там в моєму куточку.
Творіть!
19.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783249
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Просто любити чи прощення просити
За всі недолугі слова і вчинки?
Дозволь мені разом з тобою прожити
Побільше. На двох. Без зупинки.
Проїхавши всі неформатні теми,
Прослухаєм демки на старому сіді
Питаєш: ''Ну де ми, ну де ми, де ми?
Чому так болить, стугонить в голові?''
Оті шпичаки, як терен в Ісуса,
Без них він не зміг би прийти до мети.
Саджаючи квіти, долиють отрути.
Але не зів'януть. Тож, птахо, лети...
Скоріше до мене, у мої обійми,
Байдуже усі дурнуваті вірші.
Ми разом з тобою напишемо нові.
Без крові. Зі змістом в кінці...
14.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Може, не варто писати
Позитивні тексти,
А ти
Не варта моїх слів.
Напевно, життя не зумів
Відчути,
Повною мірою пірнути
В світ снів.
Ти кажеш: заплуталась.
Розплутай клубок!
Ти кажеш: втомилась.
Відпочивай!
Настане завтра.
Новий день.
Забудеш. Затреш
Журби урожай.
Не сумуй, не журись,
Живи, як жила
Якщо потрібно, я піду.
Не накручуй себе,
Не вір у біду,
Я тримаю двері,
Я тебе бережу,
Як вірний собака.
Готовий кусати
Готовий гризти,
Щоб ти була.
Я вмію бути знову самотнім.
В моїй крові - вовче ДееНКа
17.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
Всім доброго часу!
Мав можливість виступити на тематичному заході, присвяченому тематиці мушкетерів. При написанні цієї замітки згадав, що моєю першою «великою» книгою, яку я осилив прочитати в дитинстві, була книга Олександра Дюма «Три мушкетери», яка описує пригоди чотирьох друзів: Д'Артаньяна, Атоса, Портоса та Араміса.
Особисто мене на початку заходу прозвали Д’Артаньяном, а всі інші імена залишу друзям, нехай розділять їх, як титули, між собою: Богдан Бовшик, Іван Гентош та Олександр Свєтогоров – звертаюся до вас, а які ви собі б обрали ролі? Також це питання є актуальним і до слухачів. Буде ще друге. Тож читайте далі…
Отже, захід відбувався в стінах Бібліотеки на Ринку 9. Не знаю, як розділять між собою звання Королеви Анни і Констанції Людмила Пуляєва-Чижович та Таня Пилипець, але впевнений, що без цих жінок захід точно б не вийшов таким, яким він був. (Ось і друге завдання, для небайдужих. Пропоную зробити голосування і провести коронацію. Хай живе Королева!)
…Почали захід ми зі спільної пісні мушкетерів.
Розпочинав вечір вуличний мушкетер, який мав можливість не тільки декламувати «Вірші в КУТочку», але і заспівати дві авторські пісні разом з Олександром Святогоровим. Звісно це я - я так скромно говорю про себе в третій особі. Але далі мова про бойових побратимів:
1 – Олександр Свєтогоров. Був озброєний червоним крісом та гітарою. Виспівував публіці в тандемі і сам пісні на слова всіх учасників заходу, а також і ведучої заходу Людмили Пуляєва-Чижович.
2 – Богдан Бовшик – в свою чергу вирішив не тільки декламувати вірші, а ще і співати. Про вміння співати під вікнами в давнину нам відомо вже доволі багато століть. Подейкують, що такі співці і зараз інколи з’являються під нашими вікнами, але це зовсім інша історія.
3 – Іван Гентош в свою чергу озброївся добірним мушкетерським гумором та довершив виступ четвірки пародіями на усіх присутніх авторів.
Особисто мені надзвичайно сподобалось виступати перед вдячною публікою. Радію, що ви є.
Далі можна було б перелічувати всіх присутніх друзів, знайомих і невідомих слухачів, але найголовніше, що ми були разом і провели цей вечір в дусі мушкетерів. Merci Beaucoup.
© Мушкетер в КУТочку (Богдан Кухта)
#Вірші в КУТочку
15.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782613
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Будьте здорові, пані та панове із затишного Львова, і не тілько. Не випадково розпочав із здоров'я, бо старші люди кажуть, що то головне. І бажають його всім по колу на весіллях, хрестинах та похоронах:)
Звісно, я перегнув палку, але в нашій країні війна і коли є нестача ліків, то це може привести і до летальних випадків.
Тут мова насамперед про зону А.Т.О, або як я люблю говорити - кордон миру.
До мене звернулася чудова дівчинка, яка відтепер ще і волонтерить Ірина Бобик
Заклик простий: помогти нашим воїнам з медекаментами. Зараз, після зими, особливо гостро відчувається нестача ліків. Можна довго перелічувати потрібні препарати від застуди і не тільки, але краще помогти гривнею.
Надаю посилання на благодійний фонд.
https://asap-rescue.com
І прошу не бути байдужиМИ.
Будьте здорові.
Стукайте в приват якщо потрібно, щось уточнити.
Пересилати кошти на рахунок - 4149 4978 1250 8580 (моя картка)
І хай Україна не хворіє від ватно-колорадських вірусів.
З повагою,
волонтер слова Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2018
Мені страшно: тобі не байдуже моє
Існування на світі.
Ти говориш, щоб їв,
Одягався тепліше.
Просто дзвонив,
Говорив, де я є.
Мені б обігріти тебе.
Вибач, не говорив.
Я сам не знав,
Що казати і як.
Небо дає нам знак!
Небо дає нам знак,
Що все відбудеться саме так,
Як і було написано
В книзі Життя.
Тільки ти і я...
Тільки ти і я.
Дякую тобі, моя мала,
Що ми досі разом.
І я не пишу прощальні слова,
Які би були чужими:
Головне, що не нам
Помирати молодими.
Ми житимем, скільки прописано.
Плече до плеча,
Рука об руку.
Забувай про розлуку,
Допоки триває весна.
Я любитиму,
Я чекатиму,
Що ти скажеш на ці слова?!
Я простягнув тобі руку...
11.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Цей текст абсолютно непотрібний для вас. Хоча, можливо, вам також, як і мені, потрібно відчинити двері. Це, звісно, образна річ, але в кожного із нас є місця, в які ми боїмося заглядати. Це свого роду шафа, про яку ми забули. По сценарію, вона б мала бути в куточку і займати небагато місця, хоча в той час її присутність може бути ключовою серед всіх меблів.
В ній водяться скелети та повзають павуки серед брудної білизни. На її боковій стінці наклеєні старі порвані фото. На дні валяються аркуші різного кольору та формату. Пом’яті серветки. Целофанові обгортки. Купа пластмаси, скло і дзеркало.
Це все ви зробили власними руками. Напевно забули коли садили дерево, коли рубали його і створювали меблі. А далі… Притягли її по сходовій клітці і наповнили мотлохом. Самі, власними руками клеїли фото, які потім викидали в смітник. Засипали нотатками із щоденника. Створили власний шматочок хаосу в своїй «правильній» кімнаті.
Парадоксально, але коли підносили вогонь, щоб це все спалити, було жаль інших меблів та житла. В той момент перебільшували значення предметів, які ви зуміли побачити. Тіні ставали все більшими, а ви частіше грюкали дверима і врешті психували та закрили її на іржавий замок. Як казав дядько Ніцше: «Коли ти дивишся в безодню, безодня, дивиться в тебе».
Винести шафу з кімнати можете і ви самі, але з підтримкою це буде зробити краще. Пропоную вам винести її весняного дня. І не просто залишити на смітнику, а покопирсатися і протерти від пилюки кожну кісточку, а далі спалити все це лайно дотла. Навіть якщо інші люди готові підпалити її за вас, зробити це потрібно саме вам. Це має бути ваш вибір, а то все зроблять за вас і ви, прийшовши додому, зрозумієте, що всі речі з шафи дивним чином опинилися в комоді, який закритий тою самою старою колодкою.
Для чого це мені – спитаєте ви? Я просто вирішив відчинити двері. Ні кроку назад, маленький переляканий хлопчику.
© Хлопчик в куточку кімнати.
10.03.2018
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018
Думав не писати цієї замітки, але мене спровокувала співробітниця. Те, що вона спитала, зводились до: "А ти попередив дівчину, що не вітатимеш її з днем жінки?'' Завівши мову про свято, ми вкотре пересвідчилися, що історія цього 8 числа жінкам зазвичай невідома. Їм просто подобається відчувати себе потрібними та коханими. Мені б, звісно, не хотілося, щоб кохана людина відчувала себе обділеною увагою в той момент, коли інші вихвалятимуться подарунками. Особисто мене цей день повертає в часи Совка, адже саме в часи СРСР ця дата набула особливого значення на наших кордонах. Моє сонечко не сповідує соціалізм, а позаяк право голосу, за яке боролася Клара (тут мова зовсім не про ту, що вкрала коралі), моя мала здатна відстояти з кулаками, то і про рівність говорити недоречно. А якщо ми вже говоримо про рух феміністок, то і тут наче не зауважував її на різного роду маршах та акціях. Особисто толерантно ставлюся до жінок, які відстоюють свої права, але я шаную всіх, хто дійсно бореться за право, і чоловіки тут не виключення.
Взагалі, якщо відверто - нікого не вітав із цим святом, скільки себе пам'ятаю. Як тільки приходила весна, вітав з початком весни, далі - з Днем матері та із іншими цікавими датами. Багато хто стверджує, що День Матері - це не те свято, бо не у всіх є діти. Не буду розводити питання, коли ж все таки дівчина стає жінкою і що справді ініціацією в стан жінки: секс із чоловіком чи спільне кохання і виховання дитини, якщо це актуально для двох.
Попри все, є у нас, людей, право вибору. Робіть те, що ви вважаєте доречним, але пам'ятайте, що ми - люди.
Бажаю всім весни у ваших серцях. Любі жінки, хочеться, щоб ви в буденній суєті людській не боролися, а насолоджувалися пліч-о-пліч життям з вашими коханими, і кожного дня у вас було б свято. Безіменне свято буття.
07.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
Після тебе
Мені важко заснути.
Ти – зовсім не снодійне.
Спокійне життя затерти,
Забути –
Мене
Не попускає від тебе.
Закрити очі, щоб
Не бачити.
Закрити вуха, щоб
Не чути.
Ніс, щоб
Не відчувати.
Обмежити синхронізацію.
Вимкнути телефон.
Ввімкнути сигналізацію.
Не йти на балкон,
А забитись в куточок.
В кімнаті на замок.
Тричі крутнути ключем.
І ''Отче наш'' по колу
Віднині і на віки вічні
Хочу, щоб перехоплювало дух,
Коли ти поруч;
Коли ти праворуч;
Коли ти тут
Засинаєш зі мною.
Ось тут,
Глибоко в серці:
Тук-тук.
28.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/t8dgrcGBpmY[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Доброго часу всім тим, хто читає цю замітку. На днях я перед тим, як перейти дорогу, став свідком цікавої розмови. Стою собі і дивлюся на червоне (залишилось 6 секунд), а краєм вуха чую:
- ПерехОдім.
- Та там же поліція.
- Мусара, нє успєют.
Дивлюся на молоду пару і розумію, що лише дівчина обізнана з реформою та називає речі своїми іменами. Молодик чомусь називає людей в формі мусорами і думає, що вони чи то п'ють, чи співають, хз. Але яка ж совкова річ: якщо не догнала, то все ж добре; не спіймали - не злодій; не довели факту злочину - то його і не було. Є ще, звісно, стадний інстинкт переходу вулиці.
Продовжу актуальну тему замітки. Отже, всі стоять нормально на переході. Горить червоне. І тут з'являється лідер "красной партії" і одразу певна кількість людей йде ''слідом за тобою'', як в пісні Гайтани.
В мене є подруга, яка жартує, що у Львові на червоне переходять комуністи, але скажу вам, що багацько тут їх. Фарбований лис був би доречний. Золота країна. Думаю, в такій країні не було б золотого батона та війни. Бо все починається з дороги, а дурні - то безплатний додаток.
Між іншим, сьогодні в -20 (перший день весни) на вулиці побачив зрізані фрезою шматки дороги. Цікавий ямковий ремонт. Хай живе укравтодор! Друзям-автостоперам передам привіт, а нічним метеликам - щастя і здоров'я. Наступну замітку напишу про них;)
Наразі розпочинаю польові дослідження за тематикою Забужко.
© Богдан в куточку дороги.
01.03.2018
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779944
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.03.2018
Дівчинка-воїн,
В кишені троянда.
Шпичаки колють
Глибоко в серце.
Дівчинка-воїн
Стає на світанку.
Каже голосно: Мушу!
Потім молитва,
Якомусь Богу:
Одіну, Перуну, Дажбогу.
За Україну.
За побратимів.
За хліб насушний
І перемогу.
Перев’язує чужі рани,
Рятує життя.
Їй би писати плаксиві вірші
Їй би кохати,
Як я.
Мені б помінятись місцями з тобою.
Я хочу ловити кулі,
Що летять у тебе на полі бою.
Медик воєнної віхоли,
Кому дорівнятись до тебе красою?
Хіба лиш троянді в кишені
Камуфляжного кітеля.
11.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/hL9-Dw5Z9ko[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=J0ne-op_A04[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/Zud5mRcazvE[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/lqsPa9tTtSU[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/ftUNqNJeBAQ[/youtube]
soundcloud --- https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/troyanda-v-kamuflyazh
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Я хочу, щоб ти будила мене поцілунком у скроню.
Бажала доброго ранку. Стискала долоню.
І я повертався б із царства примар.
Хоча краще, щоби я не спав...
Готував каву. Читав газету.
Ранкові новини у соцмережі:
Десь знову цунамі, а десь пожежі.
Усе, як завжди. І ти, прекрасна,
Не знаєш про біди на цьому світі.
В які рибини потрапили сіті.
В якому місті черговий теракт,
У кого з зірок виявили рак.
Не сплять сусіди.
Кричать слова.
Ще 5 хвилин
До чужого дзвінка.
Ще 3 хвилини до мого ''привіт''.
Цілую тебе. Прокинься, Ліліт.
06.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=h5yFo-ZldwY[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/WmxjC2aFE58[/youtube]
https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/bogdan-kukhta-prokinsya
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Твої мурашки пробігли моїм тілом
І залишились жити.
Тож я відпустив своїх метеликів.
Тепер ми квити?
---
Парфумів запах
Літає в кімнаті.
Твій вигух «ах»...
На карематі. На столі.
На ліжках.
Десь в цих словах
Є несказане. Заборонене.
Не питай про це,
Вигинай своє тіло.
Твори щось дурне.
Згадав, що писав раніше, таке...
Від чого в тебе перехоплювало дух.
---
...Просиш води, тож малесенький рух
І.. Вона твоя. Хочеш – бери
Та пий її до дна.
Крапля за краплею
Відчувши в собі.
Я подарую тобі
...Вірші
---
Нові та кращі.
Не такі, як ці.
Коханці
Дарують найкращі
Одне одному миті,
Але вночі,
Коли їх не бачать очі
Чужі.
10.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/gPJK2HdJxWU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2018
Коли я побачив знак ''Соснівка'', то одразув голові пролетіли слова з пісні Славка Вакарчука:
«Сосни... Навколо - моя стіна…»
(Океан Ельзи, ''Сосни'')
Хоча Соснівка знаходиться недалеко від Львова, сюди мене ще не заносило. Причиною поїздки став фестиваль «Лютнева рапсодія - 2018». Перше, що побачив в самому місті (при в’їзді),була білочка, яка красувалася на гербі. Мила тваринка мала вільні лапки та була готова обійняти хоч зараз. Проте я надіюся, що жителів цього містечка вона не обіймає дуже часто)) Хай їх краще оточують звуки співаної поезії.
Про лютню писати не буду, але зазначу, що грецький термін «рапсод» означає «той, хто складає пісню».
Український народ здавна славився своїм вмінням не тільки складати, але і виконувати пісні. Вони супроводжували українця від народження і до смерті (тут мова не про білочок)). Якщо комусь, хто читає цю замітку, більш доречніші «белки», «песни» да «пляски» тоді відправляю вас за кордон миру)
Повернусь до кордонів добра і продовжу мову про те, що всі запрошені автори мали можливість поспілкуватися з громадою у різних куточках Соснівки, та щиро і без оковитої поговорити на відверті людські теми. Нам з Олександром Свєтоговорим пощастило побалакати із вчителями у школі №7 та запрезентувати їм наші доробки. Читав свої Вірші в КУТочку та співали з Олександром наших пісень.
В свою чергу Олександр говорив про тему стосунків та про свої праці. Стосунки - наріжний камінь у його книгах, а вже на самому гала-концерті ми не говорили, а дали трішки року та драйву.
Нас приємно вразила публіка, якої було не так багато, як хотілося, але вона була уважна і дійсно проживала виступ кожного митця, який лунав із сцени. Також втішила кількість проданих «триКУТників». Як каже Сергій Синюк: «Підтримайте автора гривнею!».
Теплий прийом організаторів вразив по-особливому. У нас була можливість відпочити від роботи та пограти більярд, а голодним і холодним, як в пісні Вакарчука, я певен, ніхто себе не почував.
Я був радий бачити старих і нових друзів. Спілкуватися на різні цікаві теми і вчергове слухати найкращий анекдот про козаків, який мені відкрив автор роману ''Тенета'', Віктор Янкевич. До речі, при замовлені 10 книг у автора ви зможете його почути абсолютно безкоштовно;) (Так підступно запустив флешмоб, про який Віктор і не підозрює)
Радий, що вкотре мав можливість співпрацювати з Олександром Свєтогоровим. З яким ми вже (не побоюсь цього слова) стали друзями.
Передам привіт також Вірі Олеш, а через неї й усім тим людям, які були причетні до цього дійства. Разом – сила!
Не буду писати про всіх, але я вас запам’ятав, і це зовсім не погроза, а радше похвала))
З повагою хлопчина в КУТочку стола)
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
17.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777678
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
Вгризатись зубами в те, що давно не має значення.
Дивитися в порожні очі людей. І йти.
Перший рядок завершив на "я".
Другий - на "ти".
Залишся. Не йди...
Туди, де готові кусати
Просто так, заради розваги,
Заради забави чи гри.
Стати би вовком,
Вити на місяць,
Кохати вовчицю
І йти.
Серед хащ та боліт
Тіло до тіла,
Спина до спини.
Тоді лиш є сенс
Впиватись у плоть олениці
І пити кров.
Жити не так,
Як люди-кліщі,
Люди-миші,
Люди-щурі.
Люди...
А чи люди ви взагалі?
15.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/xtSKwR53YFg[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Останні місця в кінотеатрі
Займають закохані або самогубці.
Вони так подібні один до одного…
Лезо ранить лиш того,
Хто віддав себе повністю
В руки іншого.
Лезо – червоніє по-справжньому
Від істинних почуттів.
Я хочу, щоб ти зрозумів,
В чому тут суть…
Я хочу, щоб ти закохалась в мене,
І ми разом – перерізали вени
Тупим лезом.
Переродилися, як метелики,
І полетіли.
Допоки ще триває цей день…
Самогубці підуть на віки вічні,
А ми житимемо день у день,
Перерізаючи свої зап’ястки.
27.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/BA30pb_NHS8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Віднедавна майже щодня, коли гортаю стрічку в соціальних мережах, натрапляю на істерію, пов’язану з днем святого Валентина. Цей день через якусь незбагненну для мене причину називається днем закоханих. Якщо брати наші народні традиції, то таким святом доречно назвати Купайла, але не буду відхилятися від теми.
Отже. Перший спогад про це свято тягнеться ще зі школи. Пам’ятаю, що тоді, ще малими дітьми, ми підкидали валентинки тим, хто подобався. Зазвичай вони були анонімні, тільки іноді підписані сміливими лицарями чи музами. Такі послання я не отримував, бо був доволі дивною дитиною, яка жила в своєму куточку і не виявляла уваги до однолітків, які цікавилися зовсім іншими речами. В той час подарована валентинка була б для мене символом уваги і знаком того, що я класний, так як про це свято нічого більше толком і не знав.
В подальших навчальних закладах, як то коледж і університет, ситуація повторювалася.
Після того, як я таки поцікавився, хто ж той Валентин і за що він став святим, бажання отримувати валентинки відпало взагалі. Розмовляючи з іншими людьми, я розумів, що вони зовсім не заглиблюються в історію, а роблять це, бо так роблять всі (тут буде домашнє завдання для читачів: прочитайте про це свято і задумайтесь над цією постаттю). І взагалі, історія там доволі заплутана та має зв'язок із давнім язичницьким святом, коли закохані мінялися записками з іменами тих, кого вони кохають (попередім реченням намагаюся налякати всіх побожних християн).
Від того моменту моїм тарганом, за який на мене часто сердилися, було те, що я не святкував це свято. Я не міг зрозуміти, чому саме в цей день я маю бути подібним до тисяч молодиків, які купляють стандартний набір і дарують його коханим. Взагалі не люблю відчуття стандартності.
Зазвичай я робив і роблю подарунки, коли на них не чекають, а свої почуття засвідчував зовсім іншими речами та символами, які з валентинкою не мають нічого спільного.
Прихильники свята говорять, що це чудова нагода провести час разом. Але хіба ви не разом щодня? І чому нагода має бути продиктована календарем? Звісно, є рутинка, яка нас затягує, але коли ви маєте зустрітися зі своєю половинкою, то запевняю вас: неочікуваний подарунок вирве вас з тенет буденності, коли б це не було. Яка б на вулиці не була погода, день чи число – виявляйте свої почуття на повну і не чекайте особливих днів, бо кожний з них особливий, коли вас двоє. Коли ви разом хай валиться весь світ. Ви поєднанні зовсім не валентинкою чи цим днем, а чимось значно більшим, до чого Валентину (на мій погляд) було далеко.
Любіть одне одного кожного дня та миті незалежно від того, яке число на календарі.
[quote]Купи мені на День Валентина
Патрони з пістолетом.
Та в дарунок – валентинку.
Я вб’ю тебе, як прийде ніч,
А потім зроблю фотознімку.
Останнє фото
З квітами в садку.
Я закопав любов свою.
(Валентинів день – #триКУТник)[/quote]
Світіть в куточку, де ви є!
З повагою
© Богдан в КУТочку.
12.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Мав можливість потрапити на річний звіт дорослої бібліотеки в м. Винники. При вході ніхто не провіряв паспорт - класно мати вуса, як в Сальвадора Далі))
Хоча, можливо, мене пропустили тому, що зі мною була дівчинка, яка розмальовує стіни та пише фентезі – Ярина Каторож.
Як це чудово, коли стільки однодумців робить одну працю! Не говоритиму, що це робота. Бо інколи саме робота змушує бути нас роботами, або РАБами (тут краще корінь взяти від тих, хто за кордоном миру).
Сродна праця (за Сковородою) найкраще б описала б те, чим займаються ці люди.
Перепрошую за те, що ці герої безіменні. Така вже я людина - важко запам’ятовую нові імена. Я – збирач емоцій, яких цього вечора було достатньо.
Але потрібно повернутися до робочих моментів.
Отже: В звичному режимі бібліотека розвивається так швидко, наскільки можливо в сучасних реаліях. Яких тут тільки гуртків та секцій немає: шахи, танці, співи і т.д. Парадоксально, що це все сховано під дахом Бібліотеки. Для цього наче мав би бути Будинок чи то Палац Культури, але так навіть і краще. Тут при потребі можна взяти книгу за щит))
Особисто я мав можливість прочитати трішки своїх найсвіжіших «Віршів в КУТочку», які не поступаються моїм ''класичним'' текстам. Скажу, що в самій бібліотеці було дуже затишно читати і ділитися творчістю. Поки сюди не добралися музиканти)) Далі офіційний звіт перейшов в день народження. Стало більше шуму і позитиву.
(По секрету скажу вам, що молодому поколінню є з ким потягатися на танцполі).
Переводжу дух від спогадів та танців до приємних розмов після заходу.
Всім надто цікавим, що питають про вино і дівчат: я прикріплю під постом фото в чудовому товаристві. Можливо, не всі серця прекрасних панянок зайняті, тому... До зустрічі в Бібліотеці!
Просто залишу це тут.
Світіть в куточку, де ви є!
© Богдан в КУТочку.
09.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Я залишу колишнім колишні вірші,
А з тобою напишу нові.
Не палитиму фото,
Старенькі листи,
Не стиратиму шрами
З душі.
Не змиватиму бруду,
Не писатиму "ні"
Не казатиму те, що не знаю.
Я залишу колишнім старенькі вірші,
А що буде з тобою, не знаю.
"Ні" залишу назавжди,
Говоритиму ''так'',
Якщо хочеш кохати -
Я твій.
Якщо вибачиш ти,
Що було навесні
З тими, що мене
Більш не кохають.
21.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/8BHhFBJLujE[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Колись я писав милі вірші.
Квіти ромашки
І всі, що були на душі
Лягли під ноги
Вам – слухачам
...Зів'ялі квіти.
Вірив у вічне,
Йшов до кінця.
Думав: остання,
Але не вона
Буде навіки
Серез зірок.
Шрам від троянди
В навушниках – рок.
...І зів'ялі квіти.
Колючки – у тіло.
...Болить. Пече.
Хто із тобою живе?!
Чи прикрашаєш його інтер'єр?
Знову в житті черговий бар'єр.
Хто з вас згадає те, що читаю?!
Збираючи квіти,
Хтось помирає.
... Зів'яли квіти.
26.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/l2EeYhZ02Ro[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/ib-FfgE8eFs[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2018
Ця маленька замітка не виникла б, якби не розбір польотів під шматком вірша дівчинки-філолога, яка - ой Господи! - помилилась у відмінюванні слова та вжила звичну риму (очі-ночі). Дівчинки ніхто, звісно, не позначив, але їй добре обмили кісточки. І все було б нічого, бо срачі в Фб - як мордобої у Верховній раді, річ звична, але я задумався над тим, що певна частина творчих людей не навчилися бути людьми. Свою власну нереалізованість генія компенсує постами типу ''подивіться який я класний, і як гарно вмію критикувати; розбираюся в римах, як риба в черв'яках''. Невизнаний геній проти юрби ідіотів. Всі дивіться на помилку! Ця колода вже давно застрягла в оці нашої нації. Ми ж не євреї. Для чого нам помагати своїм. Їх легше розізлити або закидати лайном. Саме так вже робили неодноразово з вами, чи не так? Ми радше будемо розказувати, щО не так, аніж похвалимо чи подаруємо добре слово. Ми не будемо конструктивно та розумно критикувати з усвідомленням наслідків, а паразитуватимемо. Коли ж ми витягнемо колоду з власного ока? Навчимося злазити з примарних літературних олімпів?
Значну частину з тих людей, які завзято писали коментарі, я особисто знаю, деякі з них творять доволі добротні твори, але чомусь вже забули про свої перші кроки в літературі. Забули, як мимоволі наслідували Ліну Костенко чи Тараса. Як ходили на перші літературники та видавалися в альманахах, які і досі припадають пилюкою на полицях. Можливо, вам ще нагадати про перші газети, журнали та пдф-збірки, або самвидави? Хоча, можливо, ви таки ніколи не робили помилок. Та невже одразу виробили свій стиль?!
Час покаже, хто що зумів. Хочете допомогти дитині - не бийте. Вона або випишеться і почне писати сильні речі, або кине ту писанину. Ви ж розумієте, що вона для вас не конкурент. Чи ви все-таки боїтесь, що вона стрибне вище?
Згоден, там звичайна рима, але чи всі з коментаторів користуються унікальною власною римою? Чи всі вже досягнули рівня впливових письменників? Друзі, що це за критиканство? Коли ж ми навчимося жити в одному Ковчезі? На цьому знакові питання завершую і бажаю всім гарного вечора. Давайте розвиватись і комунікувати разом, а не підтримувати ворога і чубитись замість того, щоб творити.
Світіть в куточку, де ви є!
З повагою
© Богдан в КУТочку.
06.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2018
Доброго всім часу! Вирішив сьогодні припідняти завісу над новим проектом (або ж моєю дуркою), який назвав #Некрополіс. Якщо все буде добре, ця дурка стане серією віршів на різні теми. Наразі в першу пдф-книгу серії ввійдуть соціальні тексти. Зовсім не про нас, а про інопланетних істот. Хочу сказати, що в уфологію я не вдарився, але щось дивне з елементами фантастики ви таки для себе відкриєте. Багато з цих текстів є дуже колючими, а деякі впиваються і в мою шкіру. Ці вірші та прозові шматочки не мають на меті вас в чомусь переконати. Вони є однією цілісною історією, яка має право на існування в мережі інтернет (надіюся, на ваших книжкових поличках також). Зацікавлені будуть мати доступ до демо-версії, а от за повний варіант вам доведеться заплатити. Зрозумійте мене правильно, але верстка та чудові ілюстрації із затратою часу на роботу - це не халявний сир в мишоловці. Особисто я ще не зустрічав подібних проектів. В цій книзі немає ні головних, ні другорядних героїв. Є одна історія, яку ви самі складаєте для себе…
До зустрічі в Некрополісі!
Ілюстрація - Ярина Каторож
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ls1Pj7PQt28[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/F8ABdGQHAlI[/youtube]
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2018
Скільки раз я починав писати
Про те, що важко заснути.
І тоді, знову, кожного разу,
Казав сам собі, що ти
Не будеш навіть думати
Про заїжджені теми,
Де "ми" –
Демо-версії
Геніальних текстів.
Де ми
Повторюємось через рядок.
Скільки раз я починав писати
І відкладав перо,
Щоб не взнати,
Що ж мене сюди привело.
Що ж ти, Тише, мовчиш?!
Залиш...
Мене в спокої.
Один на один з нею,
Із Дрімотою.
Яка не може мене обійняти,
Яка не може полюбити,
І цілунком у скроню
Навіяти сни.
Просто йди...
Бо мені важко заснуТИ.
18.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/rNTzs-L7i3w[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Дівчинка E.L
Живе у Львові,
Дівчинка E.L
Потребує любові.
Дівчинка E.L
Чекає тебе.
Дівчинка E.L
В онлайн усе:
Читає вірші;
Збирає пісні;
Сортує у шафі
Книги старі.
Дівчинка E.L –
Дивна мала.
В подертих штанах
Без світла, сама,
Палить багато
…Аромасвічок.
Мріє дістати
Із неба зірок.
Дівчинка E.L
Слухає рок.
Ти йшов до неї,
Тому і змок.
Чути музику з її вікна:
Дівчинка E.L
Засне не одна.
17.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
Маленький хлопчик з цигарками
Хоче бути дорослим, як ми.
Він пливе за течією, не вміючи,
Не опираючись. Жити, сумуючи
За втратою минулого.
Там Мама дає йому молоко,
Він п'є його, як сьогодні дим,
Білий дим. Опадаючи снігом,
Лапатими згустками, за склом
Творить містерію зими
Де ми споглядаємо, як
Білі сніжинки крутяться
І слова римуються,
Немов відьми в танці.
Хлопчик заснувши на лавці,
Вранці не прокинеться і
Замерзне від нестачі любові
Скажете: лиш не у Львові
Могла статися ця історія,
Бо Львів – це столиця тепла,
Львів – це домівка Бога.
[youtube]https://youtu.be/tv4zSEkJ7_U[/youtube]
11.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
В Дубліні падав зелений сніг,
Біля землі став червоним.
Що із ним, що із ним?
Кров'ю він чвиркає з-під наших ніг.
Чуже чобіття вистукує ритм,
Ритм війни, боротьби із собою,
Як нам бути тут із тобою,
Хлопчик з волоссям рудим?
Хлопчик готовий до бою
Стане в ряди I.R.A
Мак Грерок, О'Конер і я
Тримаємо зброю.
Мир запанує,
Хоч зараз війна.
Завтра вона
Забере із собою
Кращих синів
Країни, якої немає.
Кращих
Чекає
Ірландія.
19.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3NRXmUHcmU8[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/lo0wCqpb4O4[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Телеграм, Інстаграм,
Та пішли ви всі на...
Мережа, телефон...
Засинаєш одна.
Не звучить,
не кричить.
Підібрати б слова.
Всі серця за вікном
Вкрила люта зима.
Вдома чай,
Вдома плед,
Книги, фільми.
Не Ми.
Засинай, все мине.
Забувай, обійме
Він тебе уві сні.
Ви сьогодні
Одні
О, ці дні...
Хай минають пісні,
Сум, журбинка, біда.
Ти не плач і не шли
Їх по вектору на...
21.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018
Це місто переповнене людьми,
Як вранішня маршрутка. Де всі ми
Любимо його вулички та провулки,
Але покидаємо ці будинки,
Щоб знову віднайти.
"Ми" – наче сині кити.
Викидаємося на берег,
Бо дістала глибина.
Ставимо хаштег #переміг,
Коли програв все до нуля.
Цей світ –
Війна людей;
Війна звірів;
Війна порядку.
"Я" – одруківка,
Мені б зарядку.
Щоб зарядити всі акумулятори
Та зморені серця.
І кити не стрибали б на сушу,
А плили б собі, як я...
21.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/YWHH3RNz7W4[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/tiATI2_AqfQ[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018
Мені не вистачає годин для сну.
Стрілка по колу крутиться, як я
Хочеш, я тебе обійму?
Крутиться, вертиться моя душа.
Не можу заснути. Під ранок знайти
Потрібно багато заряду тепла.
Батарейка сіла. Усе на нулі.
Стукоче у скронях кава моя.
Бутерброди знищено,
Вірші прочитано…
Маршрутка набита людьми.
Там є я, там є ти, немає «ми»,
Лише вона, сама.
Вона одна
Сидить в навушниках поміж зірок,
Лунає музика – твій рок.
Де мій вирок?!
Підійти, не підійти.
О, Боже! Де ти?!
Дівчинка з татуюванням дракона,
Моя новітня Мадонна.
Міняються епохи,
Йдуть художники назавжди.
Тільки ти, дівчинко, зачекай, не йди.
Вийдем на спільній зупинці,
Привітаюся кивком голови.
… Як же мене виводять з рівноваги
В маршрутках вранішні сни.
19.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Подорожі – як подорожник до рани.
Світами мандруючи, освоюючи стани,
Хочу досягнути Нірвани.
Ні, тут мова не про гурт
Чи стару індійську гру,
Мені сказав Гуру,
Я просто йду
Відвідувати храми
Старих богів,
Нових пророків.
Додам я, що багато років
Потрібно прожити,
Щоб бути таким, як він.
І тоді я його покинув,
Тоді зрозумів,
Що він не зумів
Освоїти Веди, пізнати знання:
Усе заховано у власному "я".
Ми в колесі Сансари,
Тож крутимо разом.
Співаємо хором
Всепереможний ''ом''.
Спиняючи машину,
Вітаюсь з водієм –
Мене вітає небо
Вранішній дощем.
Я їду в гори,
Чекає Тибет.
З дубової кори
Мій проїзний білет.
Мій шлях в невідомість
Веде до Бога.
А зараз мелькають дерева
Й дорога.
Дорога.
Дорога.
15.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/6MszpfcHE8Y[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/-cD1nO-6lVk[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
23:59
Сьогодні я засинатиму сам,
Щоб завтра заснути з тобою.
Десь високо там,
Між небом й землею
Готові янголи до бою.
Формують батальйони неба,
Співають пісні,
Вони не знають,
Що роблять святі.
У них немає емоцій,
Вони не такі, як ми.
Послухай мене, маленька,
Заплющуй очі та спи.
Майндруй там, де Морфей,
Хоч і не віриш йому.
В цьому царстві фей
Не кажи нікому,
Що ми зустрінемось.
00:00
Сховавшись від куль,
Почали стріляти
В Небесний патруль.
Байдуже мені,
Чим завершиться війна
Хочеться лише одного:
Щоб поруч була вона.
Завжди. Була. Вона.
11.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=z60894yrkYo[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/ejpT45yW1kU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018
Я заплутався в твоїх долонях.
Пульсація в скронях,
Пришвидшене серцебиття.
Найдревніше закляття
Накладено зараз.
Не купити на базарах
Компоненти і барви:
Тут потрібно лиш двоє.
І є –
"Ми".
Головне – не дивитися тобі в очі,
Коли руки стають гарячі.
Тільки не сказала б – "ні"...
Тінями на стіні
Танцюють руни,
Мерехтять неони,
Світяться тіла.
Я забув сказати,
Що хліб розламано,
Вино випито.
І ти – жриця кохання,
У якої дивне ім'я.
В перекладі – Щастя.
З невідомої мови.
Непотрібні розмови,
Відкладемо до завтра
Всі вагання і слова...
Просто цілуй
Мої вуста.
11.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/XkZf7OQKQLw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Твій запах залишиться на моєму тілі.
Парфуми вивітряться з часом,
А я, пройшовши три милі,
Розвернусь і блукатиму містом
Закриватимуться останні крамниці,
Хтось шукатиме дах над головою.
Вдихаючи запах міста, я залишусь з тобою.
Ламатиму структури та правила,
Писатиму вірші на бруківці.
Чуєш, мила,
Ці слова
Занадто важкі.
Залишим їх тут.
Хай їх прочитають туристи.
Всі мої букви були тобі.
То be or not to be –
Сказав Шекспір,
А що я
По собі залишу? –
Це питання ставили собі всі.
Але ти маєш бути не така, як ті,
Що користувалися дешевими парфумами.
І річ тут не в ціні.
Річ в тому, що «ми»
Були тимчасові.
«Ми» були,
Але чи зараз є?
Чи є?!
09.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V4l_EljLvkI[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/qrcniTl4Rl8[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/yXcD5P-MW9s[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/YrDItNsPXyQ[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Доброго часу!
Захотілося і мені сказати декілька слів про пісню, яку отримав від Геннадія Пересвіта , «Календар». Обов’язково поділюся зі слухачами також і текстом, який і використав Генадій.
В своєму дописі він зазначив про те, що «у творі розкривається тема кохання і болю ліричного героя у поєднанні з хардкоровим рвучким звучанням та яскравою мелодикою». Тут я не можу не погодитися. Музика несе своє навантаження, і в цій пісні вона таки важка та хардкордна. Всю роботу Генадій виконав своїми силами. Він записав та звів повністю усе, що ви чуєте: інструменти та вокал. Вдячний тобі, друже, за твою роботу. Тисну руку.
Тішить, що мої слова стали повноцінною піснею: це дуже приємно і відповідально водночас. Думаю, що багато хто із вас ставить помітки в календарі, як і я. Наостанок, як і обіцяв, ділюся текстом вірша та чекаю на ваші відгуки та репости. Давайте наповнимо календар барвистими мітками.
Застрягли цифри й букви
В голові.
Наші спільні перші дати
В календарі.
Непотрібні всім таблетки –
То любов.
Знову й знову на папері,
Моя кров.
Хтось зірве чергову цифру,
Та не я.
Кине в урну і підпалить.
Полум’я.
Забере усе з собою –
Вогник твій.
Твої очі такі гарні.
Я – твій Вій.
Не дивись на мене, чуєш,
Відьмочка.
Вчора була всім для мене.
Зірочка
Впала, загадав бажання.
Не скажу…
Щоб усе збулось сьогодні –
Просто йду.
Гортаючи цифри.
В мені помри.
Календарі вже не потрібні.
Не вони
Будуть іншим сповіщати,
Скільки ще
Залишилося чекати.
Крах .
Усе…
07.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/jGoayyS6rvU[/youtube]
soundcloud - https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/gennady-peresvt-kalendar-na-vrsh-v-kutochku-bogdana-kukhti
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Доброго всім часу!
Вирішив повідомити цим постом про ребрендинг Вірші в КУТочку та зміну логотипу. Наразі старі тексти будуть тішити вас із старим логотипом, але як тільки доберусь до нових – то ви побачите на картинках оновлений символ.
В центрі цього лого поєднані три руни: B – Беркана; I – Іса; < – Кеназ. Кому цікаво, той може, звісно, почитати про їхнє значення, а ще подумати, чому одна із рун – Іса – є зруйнованою: розпадається на два трикутні шматочки.
Напевно, тут настав слушний момент сказати про збірку #триКУТник. Та передати привіт Ярина Каторож, яка реалізувала цей символ. Не буду спойлерити, лише скажу, що наразі Ярина не тільки активно пише другу частину своєї фантазійної трилогії "Палімпсест", але і малює для мене дуже цікаві ілюстрації. Ставлю хештег #Некрополіс та зберігаю таємницю в темному КУТочку;)
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
11.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771116
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Не видавай фальшиві тексти за справжні.
Фальшива любов помре першою.
Ми з тобою божевільні,
Напевно, тому і не знаю…
Як дописати цей рядок,
Як скласти всі свої слова в речення,
Як об’єднати всі пазли і натиснути «ок».
…Відправив тобі ненароком повідомлення.
Непрочитані смс-ки, слава Богу,
Будуть прочитані іншими.
Сварогу, Перуну, Дажбогу
Байдуже, що там буде з людьми.
Від нестачі віри - фальшиві тексти
Користуються попитом.
Головне, щоб ти:
Не пила «Кров з молоком».
Не була пластмасовою
Лялькою.
Надувною та силіконовою
Іграшкою.
P.S Не видавай фальшиві тексти за справжні.
Фальшива любов помре першою.
06.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/2Fp-TI-yGLY[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/TDXupWKgFgg[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Писати вірші лиш тобі.
Отій, кого нема поруч.
Я знаю вартість їм й собі,
Все повертаю праворуч.
Це просто, як тут не крути.
Моє ти сонце, лиш мені світи.
Потрібні промені тепла,
А в голові чужі слова:
"Кидай усе. Ні, не пиши
Затри це все. Спали. Зруйнуй.
Розвій за вітром. Не сумуй.
Хоча, як хочеш – вибирай
Закресли всі «немає». Не лишай
Чужі слова на білому папері.
Вже треті півні проспівали. Знай:
Магічні формули в етері.
05.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
П’яні поети дуже смішні.
Поетеси продаються за гроші.
На трасі повія заробляє більше, ніж ти.
Гроші не пахнуть. Гроші хороші.
Знаєш, не від доброго життя
Вийшла на трасу твоя мала.
Київ-Львів – житомирська об’їзна
Автостопер зупиняє машину, а вона…
Працює на повну. Вона це вміє.
Всі її кличуть: "Блуднице Маріє,
Підійди-но сюди, дай шматочок тепла".
Я назбирав, щоб ти їм дала.
Це мої хлопці, моя братва.
Ну ж – не соромся. Ця робота проста.
Відкритий рот – "залог успєха",
П’яні поети нам не "помєха".
Суржик для крутості. Рими прості.
Питання відкрите: Чому ж поети такі смішні?
04.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770485
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2018
Роздерті руки об кущі троянд.
Мої стигмати серед ран.
Наведи лад, йди до кінця.
На вулицях твоїх - війна.
Тут вибухи, тут кров рікою.
Агов, мала, ходім зі мною!
Колючий дріт, чортополох,
Комусь сказала, що він лох.
Не вір нікому, це брехня.
Є тільки «ти» і тільки «я».
Подряпані плечі, коліна в крові.
Не плач, не скигли, не кричи.
Ти сильний, малий, у твоєму світі
Такі потворні і прекрасні квіти.
Красива троянда на твоїй руці
Метелик злітає чи згоряє у вогні?!
На вулицях твоїх - війна.
Вона одна, вона одна…
Троянда – червоніше крові
У давньому Львові.
3.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
Найкращі речі - чорно-білі.
Люди - кольорові,
Барвисті та кльові.
Ми живемо у Львові,
Серед кам'яних Левів;
Старих трамваїв;
Містики й діаграм.
Я тебе не віддам.
Танцюєм біля Діани.
Давайте разом з нами!
У перший трамвай
Не стій, стрибай!
Відкривай своє місто.
Йди не туди, де тісно,
Дивися вгору й вниз,
Головне - посміхнись.
Наповни місто добротою,
Теплом і собою,
Навіть якщо ти одна -
Пий до дна.
Впивайся позитивом.
Не розчаровуйся, будь дивом.
Світи для інших, моя мала,
Хай крутися земля. Крутиться земля.
30.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2018
Від кожної із вас – вірші на пам'ять,
Добре, що хоч не слова на вінку.
Я не пам'ятаю, як усіх вас зовуть,
Усі імена колись пропадуть.
За вітром усе розвіється.
Попіл чорний, як ці слова.
Надіюсь, спогади вернуться...
Їх терпкість я вип'ю до дна.
П'янять мою душу тобою,
Вона заховалася в кут.
Десь між небом й землею
Навесні це писав баламут.
Шукаючи істину кляту,
Я клятву складаю тобі.
Прокляті поети по блату
Літають у небі самі.
Романтики вверх
Летять на драконах,
Ледь зачіпають дах
І сніг осідає на скронях.
Ось вам новий крил змах.
І все це колись зруйнується,
Настане всьому цьому крах,
Щось миле мені заримується,
Те чого не було до цього
В затертих віршах...
28.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/59b9AeOazS0[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
Переплітаємось думками, тілами, словами.
Дівчаткам, коли темно, потрібно до мами.
Ночами знаходим темні куточки.
Блукаєм вулицями. Гострим заточки.
Давно з тобою все якось не так:
Говориш «ні» – розумію «так»,
Промовляю повільно твоє ім’я.
Переплутав букви. Оце чортівня!
Кидаємо сіті один на одного
Фен-шуй. Маленька твоя перемога.
Відкрито рахунок: один – два.
Логіка померла в мені молода.
Зруйнувати всі непотрібні слова.
Погода чудова: сонячна зима.
Глобальне потепління: Я і Ти.
Вибач, я мушу йти.
Один крок назад і два до тебе,
Щось закололо поміж ребер.
…Ти зовсім не Єва, а я не Адам,
Якщо потрібно… Парам-парам-пам.
Сіті флірту.
27.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/O3wjAjHmnOM[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
В тебе в кімнаті світло.
Лампа випромінює тепло.
Тобі там тісно,
Ти дивишся у вікно.
За склом мурашник людей;
Чужих машин; дурних ідей.
Усі шукають вогонь,
Тож грійся,
Переплітаючись пальцями.
Доторкайся язиками
Полум’я. Там, де ми.
Не йди…
Залишись по цей бік,
Це просто невдалий рік.
Тобі пощастить, як їй.
Промовиш: «Ти мій…»
Вже тепло
Без ковдри й вина.
Злітає з вікна...
Сніжинка.
23.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/kojFoBtKNP4[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
На моєму фотоапараті твої фото,
Тож я форматую свою картку пам’яті.
Мені не потрібно ні срібло, ні злото.
Кадри розмиті. Склянки розбиті.
Пікселі – по руках через шкіру в нутро,
Мегабайти зруйнованих ілюзій.
Я обдурив себе. Таке вже було.
Видаляю по одній. Ми друзі?!
«Усі дані будуть втрачені».
Підтвердити – клавіша «ок»!
Ну ж бо, натискай сьогодні,
Спускай курок.
Не марнуй часу,
Не зациклюйся на одній,
Ти один, хлопчику,
Зберігай спокій.
Дихай глибоко…
На її фото ти ще живий,
На її фото ти вічно
Молодий.
22.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/4BIF6aumPoY[/youtube]
На моєму фотоапараті твої фото,
Тож я форматую свою картку пам’яті.
Мені не потрібно ні срібло, ні злото.
Кадри розмиті. Склянки розбиті.
Пікселі – по руках через шкіру в нутро,
Мегабайти зруйнованих ілюзій.
Я обдурив себе. Таке вже було.
Видаляю по одній. Ми друзі?!
«Усі дані будуть втрачені».
Підтвердити – клавіша «ок»!
Ну ж бо, натискай сьогодні,
Спускай курок.
Не марнуй часу,
Не зациклюйся на одній,
Ти один, хлопчику,
Зберігай спокій.
Дихай глибоко…
На її фото ти ще живий,
На її фото ти вічно
Молодий.
22.12.2017
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/4BIF6aumPoY[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2017
[quote]Поблизу скриньки для листів в під’їзді гралися діти…[/quote]
Діти в під’їзді придумали гру:
Хто швидше викурить батька траву.
Мультфільми Діснея тепер наяву,
Том і Джері в сусідів в садку,
Бігають колами і матюкаються.
Б’ють один одного та ображаються.
Хто нас створив? Що за дурня?
Миша за хвіст тягає кота.
Том пронявчав дивні слова.
Дітей попустило від косяка.
Батько прийшов і за ремінь!
Казку завершено. Все тут. Амінь.
[youtube]https://youtu.be/Hdd6hbM0pog[/youtube]
20.07.2017
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Ти не знаєш, але мені холодно,
Маленькі мурахи бігають по тілу.
Струм проходить непомітно,
Залишаючи риму вцілілу.
Глибоко на дні я чую серцебиття.
Воно мов годинник «тук-тук».
Привіт тобі, загублене «Я».
І знову, почувши невідомий звук.
Останній удар.
Останній рух.
Останній рядок
…
19.03.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Не потрібні нові рими, речення, слова.
Хочеться, щоб були ми. Істина проста.
Тільки ти, моя кохана, міцно обійми.
Кровоточить давня рана. Біль мій забери.
Залікуй мене собою. Знаю, що весна,
Слідом знову за тобою, моя чарівна.
Зимно, холодно, до болю все це відійде
Вічність колом супокою мене обгорне.
18.06.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2017
Давай я напишу тобі ці рядки
Порозставляю всі знаки
І крапки.
Розсипаю зірки, як сіль по столі.
Не будем сваритись сьогодні.
Одні.
Ворожка Любов заварить нам каву –
На гущі написано «вибач, не я».
Руденька змія.
Звивається в мороці ночі
У білій сорочці
На боці…
Не ворожи на кохання.
Не дивився крізь скло.
Дзеркало
Тріснуло…
04.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767003
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.12.2017
Мій Миколай ходить у футболці AC-DС,
Його санки припарковані на горищі.
Гірські олені жують шавлію в зимовому сні,
В карпатській хатині лунають пісні.
Дивний дідусь читає листа.
Дитина просить, щоб скінчилась війна.
По радіо Sсorpions співає слова:
«Wind of change…»* Кого там принесла зима?
Рок-Миколай творить дива:
із Сантою разом записав нового хіта.
Клаус сказав: «Старий, у нас та ж біда»
Трек назвали «No war»**, і передали до апостола Павла.
*[quote]Вітер змін.[/quote]
**[quote]Ні війні[/quote]
12.12.2016
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/m2GinmKX6ZE[/youtube]
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/5mFNNGNHy5M[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Аварійний вихід забито дошками,
Маршрутка їде, шансон поміж нами.
Мені би повітря… Біда! не впускають.
Ще трішки потрусить, когось захитає.
Вікно відчиніть! Юначе, нам дує.
У мене пенсійний. Мій батько воює.
Ми діти війни, а ми ветерани.
Давай повільніше. Скоріше до мами!
Немає ніяких давно компромісів,
Ми їдемо разом в одному замісі.
Хтось курить в маршрутці, а інший бухає.
Країна проснулась, вже бабця чекає.
Зайшовши, за руку хапає хлопчину,
Зганяє із крісла, ліктем по спині
І каже уголос: «Не та молодьож!..»
Напевно, в старої звичайний склероз.
Вагітна дівчина говорить: «Стара,
Куди ти прогнала цього юнака?!»
Хворіють всі разом, хворію і я,
Водій зупиніться зупинка моя.
8.11.2016
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765624
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2017
Гей, люди, плачмо по Україні,
Мама померла давно, молода.
Калиною вкриєм, сповивши в житі,
Пісню протяжно хтось заспіва.
На кого ти покинула нас, мамо?
Хто буде нас до серця пригортати?
Слова Шевченка розберемо на цитати:
Спочатку плакати, а потім сумувати.
Байдуже всім до перемог над ворогами
Наших нема серед перших, не буде.
Ми бідні й голодні. Ми – мов верблюди,
Тож тягнемо ярмо своє усюди.
Почуй мене! Іди разом зі мною!
Хто як не ми! Пора перемагати!
Руку простягнем, візьмем автомати,
Жменю набоїв, бойові гранати.
Сікти шакалів, хай гуде земля!
До бою! Чуєш, підіймайся, козаче!
Бажай матусі многая літа,
І хай сьогодні ворог наш заплаче.
08.11.2016
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765447
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2017
Нагадай мені, що я тобі завинив?!
Один вірш чи своє життя.
Ти кажеш: "Кухта, ти надоїв.
Вічно вставляєш літеру "я"!
Твої вірші можуть бути кращі:
Ти – самозакоханий мудак."
Між іншим, читав на вулиці вірші,
А ти говорила – не так!
Не сприймала мене таким, яким є.
До речі, в цьому тексті не ти одна.
Інколи в голові різні жінки,
Але потрібної серед них нема.
Нова глава.
06.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017
[youtube]https://youtu.be/w_9EB0RXV_o[/youtube]
[quote]…Воювали тут доволі примітивними методами. Фактично палицями. Не так давно ці істоти
винайшли порох, але їм ще далеко до усвідомлення справжньої зброї…[/quote]
Моя головна мета – зачепити за живе.
Заживе, сонечко… Заживе, заживе…
Содою рани мий – ще не так запече.
Хай мене, хай тебе – забере. За берет.
Я не можу поставити кляте баре.
Він бере тебе, знов берет, знов баре.
Пальці струни стискають, хай трісне одна
Перша, друга, третя, четверта струна…
Напевно, тут було б доречно сказати
Якогось соковитого матюка,
Але вам, панове, краще не чути,
Як стіляє АКа.
02.12.2017
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/AOYTDCiQRpg[/youtube]
#Вірші_в_КУТочку
#Некрополіс
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Хороший автор має написати один текст.
На відмінно пройти єдиний лиш тест.
Один автор – одна книга, одна глава:
Хай нікого від цього не болить голова.
До фінішу завжди добігають сильні,
Складні, божевільні, але – вільні.
Люди різні вмикають твої пісні.
Де б не були: на роботі, на хаті, війні.
Авторе милий, ти ще й людина,
Навіть в сльотаву слимачу цю днину.
Тебе не обрали, ти такий, як усі,
Полетіли вже тексти у теплі краї.
Текст позитивний – то тест на життя.
(Тут могла бути ваша реклама чи гама.
Пропустили нагоду, тож їх тут нема).
23.10.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/s4hvr2c2lU0[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017
В твоїх вухах повно вати.
На сході чергові втрати.
Вбили триста, два – сказали,
Це війна, чи ви не знали?
Годинник став – поганий знак
Не сядеш в новий Каділак.
Купиш жетон…Знов у метро
Зірвався хтось, не повезло.
Система крутить старе кіно,
Новини по колу, усе, як було.
Заради нового життя
Президент підписав указ № 2.
Про перший уже не згадає ніхто.
Продав Рошен – скінчилось АТО.
Байдуже ритміка моя:
На вулиці знов не твоя війна.
25.05.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762453
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.11.2017
Я засинати буду під чужі пісні.
Свої залишу невідомим слухачам.
Десь зійде сонце навесні,
Із заходу на схід – сліди кардіограм.
Налийте в чашку окропу.
У склянці на дні – віскі й лід.
Можливо, хтось побачить слід:
Вогненне небо залишило мітку.
І хай тут ритм міняється, як я.
Він – нестабільні терези.
Вгору і вниз та лінія
Малює серце... Лілія*.
Це давній символ – квітка та.
Має початок, та нема кінця.
Кардіограма моя не пряма...
Живу. Вдихаючи кисень.
*Римляни шанували білу лілію як квітку Юнони і символ надії.
09.11.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/zaguTcy7Clg[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
Моє життя напевно не варте ані гроша,
Навіть цей вірш — це шматок сміття,
У ньому я говорю так голосно, як зумів.
Посеред площ. Біля старих мостів.
Я кричу так, що риба глуха
Зрозуміла, про що ці слова.
А ти дивишся і очима кліпаєш,
Про що ти думаєш, що ти відаєш?
Хто я тобі? Хто я?
Х'юстоне, Х'юстоне, у нас біда!
Заважає жити усім, як всі,
Цей малий збожеволів, де лікарі?
Поверніть його в клітку. Замкніте двері
Він грається з нами, наче Том із Джері.
Він кіт чи миша — сам не знає,
Свої Вірші в КУТочку читає.
20.11.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/yxVU9lrxLvY[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
[youtube]https://youtu.be/HO1OdwIiqxQ[/youtube]
[quote]…Спостерігаючи за цими істотами, не міг збагнути, як це ще досі не трапилось біди. Інколи по-
думки я називав цю планету домівкою Хаосу. Зрештою все, що тут бачив, було парадоксальним.
Всі, хто хоча б чимось були подібні до нас із вами, всередині виявлялися прогнилими до самих
нутрощів. А старі і некрасиві індивіди заворожували внутрішнім ледь помітним чистим світлом,
яке, здається, і підтримувало цей світ, щоб він не розлетівся до всіх чортів. Тут я прикусив язик.
Оце так… Напевно, це все через повітря, яким я дихаю! Старі забобони на мить ожили в мені.
Вгорі згущуватися хмари. Почалася злива…[/quote]
[youtube]https://youtu.be/Gv9zEUTX0iE[/youtube]
Залиште повідомлення після звукового сигналу.
Якщо вам набридли люди, вийдіть із залу.
Покиньте цю планету. Зачиніть за собою двері.
Побільше вина та крові. Хай живе Мері!
Щаслива дівчинка в країні ілюзій
Заблудилася, як Аліса серед повій.
В димовій завісі заплуталась, як риба.
Сіті окутують її тіло. На вулиці злива.
Бог докурив її цигарку. Мокра дорога.
Переходьте на зелене, поки ще є змога.
Машина влітає в юрбу, чути крики і гам.
Там хтось – праведник, а інший випив сто грам.
Це колесо Сансари, фортуни чи Бога?
Марія помирає молода. Швидка допомога
Приїхала запізно: таке буває.
Підсудна вільна. Вона вміло башляє.
18.11.2017
[youtube]https://youtu.be/olnLJAa9vXQ[/youtube]
[quote]…Коли я дивився як повільно відходить у вічність Марія, то не міг зрозуміти, що саме я відчув
в цю мить. Над нею підіймався маленький промінчик світла. Саме тоді вперше в житті заплакав.
Мені було важко зупинитися. Сльози повільно котилися по обличчю, і я не зміг нічого вдіяти. По
вікні стікали краплі води…[/quote]
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
Коли десантникам Стожару та ТриКУТнику сказати про вилазку в Великі Грибовичі та Великий Дорошів з місією культурного просвітництва, відповідь була очевидною: ''Завжди готові''.
Зустріч відбулася в стінах місцевих шкіл. Класи були заповнені старшокласниками, вчителями і бібліотекарами. #Стожар і #ТриКУТник презентували своє нове озброєння під кодовою назвою "Книжка". Підлітки слухали молодих десантників, ставили їм запитання та фотографувалися. Звісно, фото не попадуть в мережу Інтернет, оскільки вони є під грифом "Надзвичайно Секретно".
Місцеві жителі після кожної зустрічі бралися відгодувати наших героїв. Ці фото також залишаться в архіві, оскільки на них були присутні невідомі харчові добавки та реактивні речовини типу Ягідка-1.
В місцеві фонди зброї було подаровано по одному із іменних снарядів бійців. Доповідачі ділилася розповідями про свої марш-кидки та вилазки по Україні.
Ця зустріч не відбулася би без медсестер Людмили та Тетяни, які і стали ініціаторами цього дійства. Коли бойова машина Лада була припаркована у місті Лева біля штаб-квартири на вулиці, яку, звісно, я не назву, а код #бібліотеканаРинку9 вам не дасть результату. Скажу вам ''прощайте'' та ''до нових зустрічей''.
Доповідав рядовий ТриКУТник.
P.S Дякую за прийом!
© Богдан Кухта
16.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760748
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Що відбудеться, коли змішати два різні компоненти?Відповідь знає зовсім не кожний. Зараз, коли я пишу цю статтю, не можу впевнено сказати, яким буде її хімічне рівняння в кінці.Так і ми з Олександром не знали, чого нам очікувати від нашого творчого тандему.
...Реактиви розкладено на лабораторному столі.
Звісно, кожний поет отримує задоволення, коли його тексти стають повноцінними піснями, але як їх приймуть інші? Змога переконатися в цьому і відповісти на це питання стала можливою завдяки Тетяні Качак, яка організувала нам дві зустрічі в Місті Моїх Спогадів - Івано-Франківську, а ще Богдану Кирсті, який додав в цей список ще одну локацію.
…Місце досліду вибрано.
Ми з Олександр дуже вдячні за те, що ці люди витягнули нас із коробки в місті Лева.
Шлях зі Львова ми подолали автостопом. Вирішив зробити посвяту-випробування дорогою для свого колеги. Дивний збіг: ми добиралися трьома машинами.
У Франківську мали час повноцінно поснідати та купити квитки на потяг. Спонсором нашого сніданку була Тетяна. Тут можна було б багато написати про організаторів та їхню працю. Але замість тисячі слів скажу одне: дякую.
Дякую за те, що робите діло.
В нас, звісно, було хвилювання, як нас сприймуть слухачі. Коли аудиторію було заповнено прекрасними студентиками та їх викладачами, ми було розгубилися і не знали, з чого ж то почати. І як змішати два компоненти, щоб відбулася реакція.
Змішування компонентів…
Все почалося із Компонента №1 - пісня.
Наступним додали Компонент №2 - поезію. Тут мали місце мої #Вірші_в_КУТочку. На першому з віршів роздряпав собі руку. Прочитавши вірш, зрозумів, що з емоціями я перестарався. Втішно спостерігати, як люди відчувають твої тексти. Особисто я міксував тексти із збірки триКУТник та новіші. Старався гармонійно продовжувати теми, на які говорив Олександр. Наріжним каменем всіх трьох розмов була тема стосунків, ще кожен з нас мав можливість розповісти трішки про себе і свої книги. В режимі бліц ми відповідали на запитання, які цікавили присутніх. Година часу пройшла надзвичайно швидко, а опісля - фото на згадку та автограф-сесія. І ми вже їдемо на наступну локацію.
Нас чекали прекрасні бібліотекарі, які активно розпитували нас - дійсно з нами прожили цю годину. Тут нас слухали трішки молодші слухачі, але незалежно від віку усім цікаво поговорити про наболіле. Франківськ дивував запитаннями. За найцікавіше запитання присутні мали можливість отримати книгу.
Мені особисто було дуже приємно бачити своїх давніх знайомих та друзів. Не люблю писати про фанатів, але люблю говорити про однодумців та людей, з якими йдемо по одній дорозі. Тисну вам усім руку та обіймаю. Бо як не обійняти людину, яка із другого заходу йде на третій, щоб почути більше?!
Третій захід став для мене лаксмусовим папірцем і кінцевою перевіркою, чи реакція відбулася. Для кожної реакції потрібний час. Чи можуть викроїти свій час для тебе по духу близькі люди? Так. Це стало зрозуміло, коли в залі побачив людей із інших міст та тих, хто пообіцяв бути присутнім і прийшов попри роботу та інші справи. Тут можна було б написати дуже багато про кожного присутнього, але найголовнішим є те, що ви небайдужі до інших. Білою крейдою на дошці виводжу свою особисту формулу. В мене виходить «Люблю вас». Підписую в куточку своє ім’я, відкладаю крейду та чекаю на нові зустрічі.
© Богдан Кухта
#триКУТник
15.11.2017
Музика -
https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/sets/ympawvpwj8de
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760613
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017