ni4lava

Сторінки (1/6):  « 1»

Життя дається раз…

Весна  постукала  у  спраглу  душу
Так,  ніби  знала,  що  давно  чекаю,
Коли  із  себе  осад  смутку  струшу,
Веселу  оду  щастю  заспіваю.

У  серце  молоде  крадеться  думка:
"Радій  життю  -  воно  лиш  раз  дається.
Пізнай  кохання  всі  солодкі  муки.
Поглянь  у  небо  -  сонечко  сміється..."

Життя  дається  раз  -  звучить  двозначно.
Хтось  зрозуміє  це  по-своєму  і  з  головою
В  розпусту  кинеться.  Йому  це  смачно.
За  ризик,  драйв  такі  стоять  горою.

Дипресія,  агресія  -  тепер  слова  це  модні.
Кайф,  ейфорію  мусять  десь  шукати.
Дурман  трави  і  алкоголь  -  ось  так  лікуються  "голодні".
Адреналін  їм  треба  якось  в  кров  впихати!

А  я  дивлюсь  на  це  не  без  іронії,
Погоня  за  їх  щастям?  ні,  не  надихає.
Мені  миліш  здоров'я  і  гармонія.
У  душу  радо  я  весну  впускаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Зі щоденника соціопата

Мене  дратують  люди.
Тупі  і  підлі  гади,
Спотворюючи  все  й  усюди,
З  ідіотизму  свого  раді.

Мене  дратують  люди.
Такі  гнилі  створіння.
В  них  стільки  в  душах  бруду!
Замість  сердець  -  каміння.

Мене  дратують  люди.
А  язики  брехливі  їх
Смолу  лизати  в  пеклі  будуть
За  весь  той  срам  і  гріх.

Мене  дратують  люди.
Наявність  мізків  в  когось
Це  виняток,  а  може  чудо,
Або  звичайна  випадковість...

Мене  дратують  люди...
Я,  не  подумайте,  не  псих.
Змінити  думку  рада  б́у́ду,
Верніть  лиш  віру  в  них!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Вбивці любові

Вона  стояла  тиха  і  сумна,
А  він  лише  здогадувавсь:"Що  сталось?"
Вона:"Пробач,  але  любов  пройшла.
Пробач,  та  розумієш  сам  -  не  склалось."

Він:"Скажи,  що  було  в  нас  не  так?
Пройшла  любов?  Таке  можливо?"
Благальний  погляд.  Сльози  на  очах.
Збентежена:  "Це  неважливо..."

Мовчанка.  Нервів  натягнута  струна.
Пульс  в  голові.  А  серце...Серце  рветься!
Його  притишене  "чому?"...Вона:
"Не  знаю.  Та  усе  мине...здаться..."

Здивований:  "Ти  також  відчуваєш  біль?"
Вона:  "Ні.  Швидше  порожнечу..."
Він  розчаровано:"Слова  твої    -  на  рану  сіль..."
Вона:  "Мовчати?  Мабуть,  недоречно".

Слова.  Думки.  Мовчанка  знов.
Життя  перед  очима,  спільні  миті.
Ненависть.  Біль.  Діагональ  -  любов.
Щасливі  спогади  розмиті.

Знесилений:  "Ну,  що  ж,  я  йду.  Щасти!
Ти  вирішила  так  -  нехай..."
Вона:"Спасибі,  зрозумів.Прости..."
Насправді  думала:  "Ні!  Зачекай!"

Отак  залишилася  тиха  і  сумна,
А  він  пішов,  щоб  більше  не  вернутись.
Навколо  тиша.  Вітер.  Страх.  Вона  одна.
Хто  не  кохав  й  не  розставався  -  не  збагнути...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013


Крик божевільного


Я  втомилась  вдавати,  що  все  гаразд.
Все  частіші  припливи  агресії,
Як  набрид  цей  життя  бал-маскарад,
А  можливо,  це  просто  дипресія?

На  душі  якось  дико,  справжній  дурдом,
А  у  серці  тупа  порожнеча,
Зникнути  б  кудись,  хоча  б  за  кордон,
Та  від  себе    -  це  ж  нереальна  втеча.

Болем  в  горлі  киплять  застояні  сльози,  
І  ти  матом  в  два  поверхи  хочеш  кричати.
Жаль,  немає  ще  ліків  й  потрібної  дози,
Щоб  душа  перестала  твоя  відмирати.

Та  останні  признаки  глузду  здорового
Вимагають  все  ж  зосередження,
Життя  далеке  від  кольорового  -  
Є  тут  рамки,  і  правила,  й  просто  обмеження.

Дехто  з  "праведних"  з  осудом  дивиться-косить,  
Мовляв,  боже  мій,  давай  підлікуйся,
В  душу  лізуть  усі,  хоча  їх  не  просять.
А  ти  спробуй  терпи,  абстрагуйся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2013


Шматочок пам'яті

Я  довго  зрозуміти  намагалась,
Чим  звабив  і  приворожив  мене.
Та  час  минув,  і  я  розчарувалась.
розбились  мрії  -  я  науявляла  все.

Проте  залишився  нестерпний  спогад,
Як  я  наївна  казкою  лише  жила́.
Чи  в  тебе  був  хоча  б  найменший  здогад,
Що  я  по-справжньому  закохана  була́?

А  твої  очі!  З  них  я  вроду  пила,
Хоч  таємницю  бачила  щоразу  там.
Чого  хотіли  -  все  для  них  робила...
Навіщо  карим  я  повірила  очам?

Зрадливий  погляд  твій,  і  поцілунки  Юди,
Нещирий  голос  той  солодкий  твій.
Не  слухала  того,  що  говорили  люди,
Жила  в  ілюзії  придуманій  своїй.

А  пам"ятаєш  ночі,  сповнені  кохання,  
Палкі  й  п"янкі,  немов  дурман.
Ми  ще  жили  одним  на  двох  бажанням.
Як  жаль,  що  був  то  все  обман.

Над  "і"  розставлено  крапки,
Ми  стали  один  одному  ніким,
Про  тебе  пам"ять  -  лиш  оці  рядки,
Де  образ  твій  залишиться  таким.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013


Щось не так

Це  дурне  відчуття,  
Наче  щось  не  так.
І  ніби  все  в  тебе  є:
Друзі,  сім"я,  універ,  бурхливе  життя...
А  все-таки  чогось  брак.

На  душі  дуже  виразно
Кігтями  шкрябають  кішки.
Алкоголь  не  допомагає.
А  хоча...Може,  трішки.

Ти,  забувши  про  душу,
Вже  хочеш  чогось  тілесного.
Серце  б"ється,  мов  Тайсон  грушу.
Емоційне  піднесення  -  за́вжди  чудесно.

Ніч  з  незнайомцем?  Ні,  дякую.
Краще  сама,  і  додому  пішки.
Він  точно  буде  не  в  захваті
Від  душі,  де  шребуться  кішки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013