| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Я ніколи не вміла прощатись.
В мене замість нормальних слів – якісь безглузді рими,
Безбарвні дотики і найміцніші в світі обійми.
В мене занадто багато сльозинок в зіницях,
І так в серці гірчить наче кров перетворилась на гірчицю.
Я ніколи не вміла прощатись.
я цінуватиму кожну мить проведену з тобою за руку.
І від сьогодні я присвячуватиму тобі кожен звук мій.
Кажуть, що в музиці повинне народжуватись щось вічне.
Від моїх пальців тектиме ніжність, трохи грішна.
Я не вмію красиво прощатись.
Зате вмію любити. до відчаю.
Зате вмію на тебе чекати.
Завтра. Післязавтра. Вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
мої очі блищать від тебе.
в цьому блиску суміш з кохання й печалі.
знаєщ, в такі моменти жодних рим не треба
коли за дві хвилини твій потяг від’їжджає.
я цей кожен проклятий кілометр
йшла б до тебе, навіть і боса.
я б спалила кордони! для нас кордон – небо.
ми з любові будували хмарочоси.
я ніколи не вміла прощатись.
в мене завжди клубок застрягав наскрізь в горлі.
краще тисячі слів – обійняти.
«я скучаю. і кохаю не менше ніж вчора»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
Насправді немає жодного значення любиш ти його чи ні.
Просто є такі хлопці, занадто хороші і часом занадто сумні.
Їм потрібні принцеси, або в гіршому випадку попелюшки,
Які максимум на що здатні – це побити під час сварки кружку,
А потім тихо зібрати скло. І пробувати склеїти – щоби не руйнувати те, що було.
Ти ж завжди змушуватимеш його страждати.
Мазохізм є однозначно однією із твоїх рис лиця.
Ти будеш його біль на собі відчувати
І тим не менше , не відпустиш до кінця.
Запам’ятай собі – йому потрібна ідеальна зачіска,
Приємний погляд і вишукані манери.
Маленька, навіть якщо ти він і тоне в твоїх очах,
Тобі краще зібрати речі і піти першою.
І немає жодного значення любитимеш ти його далі чи ні.
Хоча, звичайно, любитимеш. Не більше й не менше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Зранку прокидатись від теплого сонячного проміння
Дихати у відчинені навстіж вікна, на повні груди
І нарешті усміхнено прошепотіти «Вільна»
Тепер серце б’ється з невеликою амплітудою
Напевно літо має якусь лікувальну силу,
Бо твої звички кожного літа помітно слабнуть
І якщо раніше ти втекти від усього хотіла
То тепер тобі хочеться завжди повертатися . бумерангом.
Твоя імунна система витримала стільки навантажень,
Скільки не снилось найсучаснішим машинам.
І тепер якщо хтось тебе вкотре зрадить,
Ти знаєш, ти вистоїш, ти – сильна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432803
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2013
наші літаки розбиваються ще навіть не злетівши
мабуть просто приречені на швидку й просту смерть
наші погляди жовтогарячими іскрами
згорають.
ти надішлеш мені конверт
з моїми посмішками, подихами, криками
з любов’ю – приреченою й тихою
з віршами, незайманими, непрочитаними
з зірками, галактиками і орбітами
наші літаки розбиваються, залишаючи по собі кривавий слід.
твоїй душі тепер на захід. моїй на схід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013
Мені хочеться випити твою душу, наче своє улюблене мохіто
А потім нею затягтись , неначе найміцнішими сигаретами
Мені хочеться збожеволіти, зомліти, сп’яніти
Вирватись і полетіти між нами вигаданими планетами
Відчути як за спиною прорізаються маленькі крила
Відчути як галактики відкривають перед нами двері
І перетворити своє тіло на вітрила,
І гратись почуттями як жонглери.
Відкрити широко і очі, й серце
І за один ковток тобою вщент напитись
Звучати завжди чисто, в унісон чи в терції
Й тонути і в озерах, і в зіницях .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
дощ постійно гасить наші сигарети,
так як холод гасить наші почуття.
я ніколи не назву себе поетом,
ти ніколи не назвеш мене своїм життям
наші губи пам’ятають смак сльозинок
смак дощу і раю на землі
більше тисячі пройшли сходинок
і застигли ми на тисячі одній
дощ невпинно ллє, коли хочеться курити,
вдихати смак твій, наче вперше.
все що ми можемо - один одного любити.
не більше, і не менше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2013
Інколи навіть скелі ламаються
Від вітру або від сильного дощу
І так дивно, коли такі потужні брили
Безсило падають у висоту.
Інколи людей називають скелями
Вважають їх за свій маяк
І різними стежинами шукають до них
Той єдиний шлях.
Бо, ніби, класно так за скелею,
Не страшно зовсім, затишок.
Скелі долають всі бар’єри
І не будують замки з бульбашок
От тільки люди – ніяк не скелі.
їх завжди болітиме і боліло
їй заважає те, що пронизує ребра
Їм заважає те, що б’ється зліва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
Так страшно колись тебе втратити.
Стільки перекохати-перетерпіти-пережити разом
Стільки пройти кілометрів, вивчити кожен міліметр шкіри.
Стільки добра, відданості, надії й віри
В поглядах, в дотиках, на кінчику вії .
Завжди берегти тебе, наче злиток золота.
Так, як матері бережуть своїх немовлят.
Відключати інстинкти самозбереження і голову
Вистраждати і вижити .
Любити. В кубі, в квадраті.
і боятися, не боятися,
все одно – втратити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
і кому потрібні твої рими, якщо вони нікому не присвячені?
якщо під ними не калюжі з сліз?
і якщо під ними є земля і ще нічого не втрачено
і ти не летиш з неба униз
і кому потрібні твої слова, якщо в них нема дотику
якщо вони не тремтять уночі?
не схвильовані, не розпачливі, безтурботливі.
говори пошепки, лиш не кричи..
і кому потрібен ти, якщо у тобі нема вогника
якщо ти не грієш своїм теплом ?
знаєш, від блиску часто буває холодно
і якщо ти блистиш, то може ти не діамант, а скло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2013
І я, напевно, віддала би все за те щоби зараз просто впасти в твої обійми
Схилити тобі голову на плече і відчути себе з тобою вільною.
І я, напевно, ніколи й нізащо не проміняла б твою небриту щоку на чиєсь ідеально гладке обличчя.
І, знаєш, мені байдуже як і де ти живеш, я лише хочу бути тобі ближче.
Комусь потрібен ідеал, а мій ідеал зовсім неідеальний.
Він не п’є зранку зелений чай, не перевіряє пошту і не носить краватку.
Мені достатньо його освідчень, нехай банальних,
І його любові, що пронизує від серця до лопаток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425647
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.05.2013
В мене до тебе мурашки на шкірі,
Трохи поколює з лівого боку.
В мене до тебе слова недоспілі
В мене до тебе – від тебе сто кроків
В мене до тебе тремтять трохи руки.
Очі стають загадково зелені.
І погляди наші дорівнюють звукам
І кров ллється швидше в набряклих венах
В мене до тебе три купки конвертів
Тих, незайманих і не надісланих
В тебе до мене метелики мертві.
Задихнулись від надлишку істини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013
є люди, які схожі чимось на арктику
такі ж білосніжні й морозні
заморожують серце по клаптику,
щоби воно було тихе й порожнє.
є люди, які гріють лиш дотиком
очі яких яскраво світяться.
вони яскраві, як сонце
від них хочеться грітися
а ти...
в мене скоро буде простуда від твого холоду
задуває ще гірше ніж в січні
ти просив не втрачати від тебе голову,
а я вірила в нашу вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
А якщо чесно, то ми були б ідеальною парою.
Ніби дві частинки одного цілого
Уввечері ти б сідав біля мене з гітарою
Наша любов була б чистою, білою.
Ми б купили біля озера будинок
Я б засадила наше подвір’я квітами
І секунди б заміняли години,
І ми б відчули як це – любити.
Якщо чесно, то ми були б прикладом
Колись про нас би писали пісні.
Любов не завжди нервова і дика.
Любов - це твоя душа в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
Ніколи не ідеалізуйте людей.
Не шукайте краси у кожному вигині тіла.
Не загоряйтесь, щоби швидко не зотліли.
Не уявляйте неіснуючих посмішок
І не кажіть як вам добре і затишно.
Не домальовуйте їм за спиною крила,
Коли насправді це - лише сколіоз.
А німби зверху – це лише розтріпане волосся.
Не ангел він. Тобі лише здалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423246
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.05.2013
Пали мости. Спалюй мою душу.
Купуй якомога більше сірників, запальничок, паперу, бензину. Аби краще горіло. Більше брехні, лукавості, жорстокості – аби палало.
Пали мости. Не бреши про якісь почуття-каяття, кому це потрібно? Просто візьми один сірник і все. Спалах.
Без марних надій. Без пустих слів.
Пам'ятаєш, краще згоріти, ніж згаснути?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423231
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.05.2013
Подзвони мені рівно о восьмій,
запроси мене на міцний чай.
Згадуй запах мого волосся
Постав чайник, й на мене чекай.
Викуриш сто одну сигарету,
розіллєш кип’яток на паркет
Розідреш вчорашню газету
і нарвеш мені квітів букет.
Я прийду, коли вистигне кружка
Зупинюсь коло вхідних дверей
В тебе, певно, сто перша затяжка
в мене серце летить із грудей.
Я ввійду тихо, наче додому,
Усміхнусь і застигну на місці
Ось вона - моя власна кома
Я неначе у часі зависла.
Мовчки йду, тихо впаду в обійми
і вдихатиму ніжно-терпкий запах
“Я шукав тебе, моя рідна!”
та любов не шукають на мапах.
Тремтять руки, 220 у тілі
Твої очі такі голубі!
Я не чаю - до тебе хотіла!
Я знайшла своє серце в тобі!
Вип’ємо цілу пачку кави
Ти спитаєш чого я сумна,
я хотіла тобі бути музою
але в тебе таких сто одна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423087
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2013
Мабуть, я таки дивна.
Мені не потрібні сукні від дизайнерів
Не потрібно плавати на лайнерах
Взагалі не потрібно плавати
Хіба – пірнати. У тебе.
Мені не потрібні на пальцях карати
Каблучки, сережки, діаманти
На пальцях мені потрібні дотики
І пірнати.
У тебе пірнати.
Мені не хочеться відпочинку на Мальдівах,
Засинати я можу і в тебе на плечі.
Мені не треба освідчень не надто вмілих
Мені треба твою руку у своїй руці.
Я, мабуть, якась неправильна.
Бо якщо мені запропонують злитки золота і в Італії вілли,
Я оберу щоб мене просто тихо і терпко любили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422953
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.05.2013
Дякую тобі, що завжди тримаєш мене на плаву,
Ніколи не відпускаєш мою руку.
За те, що з тобою я не існую, а живу.
Вибач, що я така напівтвереза і напівсерйозна
Дратівлива, розгублена, неможлива
Прив’язала тебе до себе. Віртуозно.
Дякую.
За теплі руки, зранку чай з малиновим повидлом.
Дзвінки посеред ночі.
Знаєш, є така любов, яку видно.
Світиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422908
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.05.2013
Все одно рано чи пізно наші дороги розійдуться.
Ти поїдеш у Францію, чи може у Рим
Забудеш все, що було дорогим.
Залишишся завжди молодим.
Завжди п'яним.
Купиш великий будинок.
Зробиш шикарний ремонт,
Вечорами будеш дивитися на горизонт,як сідає сонце.
Так сіли і твої почуття.
Читатимеш Блока, в плеєрі в тебе буде Бетховен. Слухатимеш «Місячну» і згадуватимеш, як ніжно мої пальці торкались клавіш.
Обійматимеш голубооку блондинку і згадуватимеш маленьку шатенку.
Я залишусь тут. Перестану читати Ахматову, моєю настільною книгою стане «Майстер і Маргарита» . Гаситиму сум сигаретами, кавою. Як і раніше, гулятиму сама зимовими вечорами. Як і раніше питиму зелений чай, куплятиму кекси у тому магазині біля якого ми вперше поцілувались.
Зараз ти міцно тримаєш мене за руку. Але я знаю, що наші дороги скоро розійдуться. У тебе попереду – успіх . У мене – спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422643
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.05.2013
Знаєш, краще б вже сходити з розуму,
Танцювати босими
В ритмі пристрасного танго.
Краще б вже ламати всі стереотипи,
І десь одне віскі на двох пити,
Забуваючи хто ми.
Знаєш, я готова втрачати голову,
Довіряти кожному дотику
Якщо ти будеш поруч.
Знаю,
краще вже бути собою.
Але тільки разо́м з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013
Знаєш, він приїжджає раз на рік.
Завжди весною. На один день
Його приїзд – це тисячі молитв,
Сотні віршів й десятки пісень
Він залишає після себе втому
І деколи покусані вуста.
Мені здається, в нього нема дому.
Його життя – це потяги й міста.
Його ніхто ніколи не чекає.
Або чекають всюди всі.
Він завжди після себе залишає
Вино, джаз й недописані вірші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2013
Дивовижно.
Як швидко люди забувають.
Ще вчора тримали за руку, говорили про майбутніх внуків, про відкриття науки, прислухались до звуків.
Ловили удари серця, обіцяли, що ця нитка не порветься, вона ж сталева.
Дихали у шию, дарували небо .
Глибоко, ніжно, відверто.
Писали на ніч смс-ки, в яких зізнавались, що кохають вперше в житті.
Пізнавали оргазми без фізичного контакту.
І завжди, завжди тримали за руку.
І в одну мить змінюється все. Її руки він міняє на чужу талію, її дихання, завжди свіже, на прокурений подих зі смаком Мальборо.
Ночує не вдома, не вірить нікому, п’є віскі з ромом і забуває хто він .
Стає холодним, сміється неприродньо, бреше невміло і запиває – щоби не боліло.
Набирає номер, стирає номер.
І так сотні раз .
І ось сто перший: « Ваш абонент не хоче з вами говорити. Передзвоніть як кинете курити.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422420
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.05.2013
Цікаво, хто наступна?
Може знову якась піаністка.
В неї в очах сяятимуть іскри
Тільки вона не гратиме джаз.
А тобі треба таку, щоб грала
Щоб відчувала від тебе екстаз.
Ваш дует не буде звучати.
А зі мною він так звучав!
Яскраво, помпезно, відверто
Так, щоб наш слухач не скучав
На форте. У темпі престо.
Акордами, арпеджіо , трелями
Знаєш, твоя наступна
малюватиме акварелями
думатиме паралелями
відчуватиме екстаз.
Але вона не гратиме джаз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2013
Мамо, знаєш, я не хочу тобі снитися. Сни – це той світ, де наша душа відпочиває. Снитися тобі було б надто низько, бо цим я би змушувала тебе страждати. А найменше, що я хочу - завдати тобі болю. Я приходжу вперше і востаннє, бо я дуже хочу аби ти знала…
Чоловік який подарував тобі багато митей щастя і ще більше страждань. Пам’ятаєш, колись він казав тобі, що одного разу зробить тебе нещасною. Ти сміялася, і , напевно, обіймала його, бо мені ставало тепліше. Я вже тоді жила у тобі. Я дивувалася вашим почуттям і вже шалено любила вас. Мама і тато. Якби я могла розмовляти, я б щодня вимовляла ці слова, пробувала б їх на смак… Це, певно, дуже солодко: мама і тато. Мої батьки.
В один день його обіцянки здійснились. Ти плакала, а він мовчав. А потім пішов. Назавжди. Коли ти нервово курила у вікно, я задихалася. Коли ти гасила свій біль алкоголем, мені здавалось, що я потону у річці цієї гіркоти.
А потім ти дізналася про моє існування. Ти не раділа, не дзвонила батькам і друзям, не вибирала мені ім’я і тим паче не ходила по магазинах шукаючи для мене повзунки і іграшки.
Ти пішла у лікарню і зробила аборт. Ти не відчула мого серцебиття (бо воно ж проявляється пізніше). Вбила. Викинула, як стару ляльку.
Якби я народилась, я була б найкращою. У 4 роки я б навчилася читати. Казки на ніч я би читала собі сама, щоби не добавляти тобі клопотів. У школі я б вчилася на відмінно, приносила додому лише похвалу. Вчителі би мною гордилися і пророкували хороше майбутнє. А на питання «Ким я хочу стати?» я б відповідала: «Людиною. Такою, як моя мама.» У 2 класі я б вільно говорила англійською (це все було б для того, щоби поїхати в Америку, влаштуватися на високооплачувану роботу і привезти тобі Шанель № 5 , щоби твої сусідки луснули від заздрощів!). У 7 років я б пішла у музичну школу. На конкурсах в першу чергу я б дякувала не Богу чи вчителям, а тобі. За життя. Я б стала скрипачкою, моє ім’я звучало би в числі кращих солісток світу. На концертах я б виконувала власні твори, присвячені тобі. Ніжні, теплі, вишукані. Як ти. Я б писала вірші і малювала б акварелями твої очі. Сині-сині. Виливала б душу римами – тихими, сильними.
У 18 я б закохалася. Він би носив мене на руках, цілував перед сном і завжди був би поруч. І коли б у мені загорілася маленька зірочка, я б її ніколи не погасила. Бо кожне життя – це малесенька порошинка, з яких складається вся наша планета.
Мамо, вибач, що я загорілася так невчасно. Я так хотіла освітити темряву твого життя собою! Я хотіла принести тобі свою любов і тепло (ти ж мене гріла, завжди гріла, під власним серцем!), а принесла лише сльози і біль.
Я не буду тебе звинувачувати, адже ти дала мені життя. Нехай на кілька тижнів, але тимчасовий дарунок це теж дарунок.
Мамо, знаєш, коли тебе вбивають – це зовсім не боляче! Не бійся, я майже не відчула. Боляче відчувати себе непотрібною. Боляче розуміти, що ти – тягар.
Я не буду приходити у твої сни. Вперше і востаннє, як я й обіцяла. Лише молю – якщо у тобі колись знову загориться маленька зірочка, не гаси її! Вона зробить твою галактику яскравішою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422332
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.05.2013