| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Я когда-то ведь тоже уйду,
но хочу это сделать честно.
Чтоб когда унесут в гробу,
слёз пролили, как можно, меньше.
Вы не думайте - я здоров,
и прожить собираюсь не мало.
Просто временем судит Бог
а у Бога свои идеалы.
Я когда-то уйду, как и все -
очень тихо, под шорох ветра,
улыбаясь, прикрыв глаза,
я хочу это сделать летом.
Под лучами воскресного солнца,
дочитав до конца роман,
на последней странице очнуться
уже в новом своём амплуа.
И при жизни танцуя с удачей,
и беду приглашая войти,
я хочу чтобы тёплое лето
нам всегда освещало пути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820174
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2019
Мені часом здається тісно
в безпробудному, сонному світі.
Серед подихів мало кисню,
страх жадається відлетіти.
Мені часом здається сумно,
аж до щему, до болю, до крику…
Все частіше, лиш робиться, дурно
та в руках починає тремтіти.
Мені часом здається важко,
непідйомно та непосильно.
Я все менше чекаю казку
та описую світ курсивом.
Мені часом здається бридко,
вивертає єство назовні,
як на білому ставлять мітку,
лише чорним, лише чорним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820173
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2019
Я лирикой давно уж не болел -
всё больше быт, да суета в почёте.
Так много, важных, неотложных дел,
что можно жизнь оставить на кого-то.
Всё спешка, бег, заботы, суета
и кажется весь мир тебе на встречу.
Да только душу гложет пустота
и сердце насквозь продувает ветер.
И, кажется, когда уже предел,
когда и сил последних не осталось.
Вдруг понимаешь - что-то не успел
и хочется чтоб лето продолжалось.
Вдруг понимаешь - вот оно, моё,
то что искал за дальними морями,
и тихо наполняешься волной,
и сердце обставляется щитами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813967
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.11.2018
Ми неодмінно з часом постарієм,
усі без виключень впіймаєм сивину.
Частина з нас, лиш непомітно тліє,
а дехто ще й не бачили вогню.
Хтось розгориться полум’ям до неба,
а хтось вугіллям зляже у землі.
Комусь тих крил летіти і не треба,
а хтось без них не вирветься у світ.
Когось зупинить слово у дорозі,
комусь і скелі не вкоротять вік,
а хтось життя триматиме в облозі,
століттями – із року в рік, із року в рік.
Ми неодмінно з часом постарієм,
усі без виключень зустрінем сивину
та то не привід відцуравшись мрії,
вдягнувши камінь йти на глибину.
12.11.18 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813966
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2018
Порой и вечности бывает мало.
Годами кажется чужой,
покорность слов и верность взгляда.
Так мало времени порой.
Так мало мужества, чтобы признаться,
надежды, чтобы преуспеть.
Нас научили зажигаться,
забыв предупредить гореть.
Бежим по кругу замкнутой спирали,
так сильно опасаясь жить,
как будто Бога обобрали -
в толпе нельзя руководить.
Года, секундной стрелкой циферблата,
разгон берут без тормозов.
Нам остаётся лишь когда-то
суметь притормозить вагон...
Нам остаётся смелым взмахом
срубить все наши "не могу"
и в полный рост, пред нашим Страхом
предстать во сне как наяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795869
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.06.2018
За настоящих нужно до победы.
Война того, кричат, уже не стоит.
В объятиях лжи упрямых лицемеров,
все превратились в радостных героев.
За настоящих можно без опаски,
без страха оказаться на раздолье.
Отважные ныряя в бой без каски,
забыли, что такое, чувство боли.
За настоящих стоит без сомнений,
без доли грусти за возможные потери.
За настоящих не бывает поражений,
их душам молятся когда теряют веру…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795867
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.06.2018
Не терзай себя глупыми мыслями,
я ведь знаю - ты не удержишься.
Оставайся, в любви своей, искренной -
мы с тобой ещё как-нибудь встретимся.
Не бывает нелепых случайностей
и жалеть о прошедшем незачем.
Мы пророки своих же банальностей
заблудились в пороках вечности.
Будем долго терзать себя домыслом:
может всё таки, не обиделись?.
Временами, счастливым помыслом,
отзываясь, о том, с кем не виделись.
А когда мы внезапно встретимся,
ни обиды, ни боли, ни грусти,
через наши сердца не просеються -
я на встречу тебе улыбнусь и...
Обниму тебя нежностью времени,
так чтоб колкости все осыпались.
Мы друг другу останемся верными -
не терзай себя глупыми мыслями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790903
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2018
Поміж сотень та тисяч крон,
де торкаються листя зорі,
павутина струмків та річок
приховала її від долі.
Плескіт чистої вірності вод,
що не ранок там, кличе в пригоди.
Та дурманом медових думок,
застеляє засніжені гори.
Цвітом трав заростають стежки.
Дикі звірі завмерли раптово.
Я б до неї прийшов навпрошки,
з її рук пригубити спокою.
Клекіт птаства відлунням йде,
розливає в околицях мрії.
Лиш поклич ти її — прийде,
мов від сонця промінням надії.
А вона, ген всміхається вже.
Манить, себто нас кличе до себе,
за пригодами, в новий день,
відкривати всю чесність неба.
Присвячено Аміні Шокуловій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018
Ранкові зорі розганяють сни.
Безликий люд пірнувши у турботи,
ледь виповзає підкоряти світ,
натішившись пороками достоту.
Метро, трамваї, потяги, таксі -
везуть врізнобіч онімівші душі.
Дрімоту вулиці пробуджують дощі,
без сорому краплини лізуть в очі.
Під парасолі заховалась дітвора,
відверто прагнучи не їхати до школи.
Бабуся, визираючи з вікна,
перебирає тисячі історій.
Пожовкле листя обійма граніт,
принишклий під ступнями пішоходів,
а шепіт вітру підійма в політ
розгублені думки мелодій.
Ритмічний постук потягів метро
та аромати кави на пероні.
Асфальт доріг заполонив струмок
зі сліз дощу, що сиплються в долоні.
Осінні ранки заповзли в життя,
розфарбувавши будні різнобарв'ям.
Мрійливий настрій, спогади та чай,
прийшли на зміну літнім чарам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Похоже время сделать остановку,
на миг. Вздохнув, ускорясь победить.
Пока другие покоряют горку,
нам впору научиться жить.
Всё прошлое осталось позади.
Пускай цветёт за нами пыль дороги.
Ушли десятки некогда родных,
оставив рядом лишь немногих.
Ухабы, кочки, повороты, тупики -
всё это было и бесспорно
оставило свои, незримые, следы.
Местами было очень больно.
Но жизнь - умелый литератор.
Все запятые стали на места.
За нами остаётся лишь когда-то
поставить точки на заполненных листах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769182
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.01.2018
Так тісно, вузько, не пройти -
все менше місць для розвороту.
Джерела прихистку душі
вже більше схожі до болота.
Дерева мовчки збагряніли,
в Бескидах вицвівши до тла.
Глашатих раптом онімівших
взяла, на постій, вічна мгла.
Сердець зчерствілих ясно більше
на теренах життя людей.
Вже рідко хто сіда за вірші...
Так мало чесності ідей...
Все менше гідних перед світом,
все більше гнилості в думках.
Не страшно крила забруднити -
біда коли вони дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2017
Оставайся со мной на пол мига,
на пол стука безумного сердца.
Мы, с тобой, лишь частика мира -
отголосок счатливого детства.
Оставайся со мной ранним утром,
когда птицы ещё не проснулись,
когда солнце пугливым бунтом
пробирается среди улиц.
Оставайся со мной в жаркий полдень,
в самой гуще встреч и событий,
когда время в потоке молний
созидает начало открытий.
Оставайся со мной под вечер,
когда можно отдаться чувствам,
без опаски попасться в сети
тихой музыки и искусства.
Оставайся со мной на пол мига,
на пол стука безумного сердца.
Нам с тобой будет мало мира
в отголосках счастливого детства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766034
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2017
Вот тебе мои крылья,
я их тебе дарю.
Я уже был на вершине –
скучно там одному.
С теми, кто остаётся
не о чем говорить.
Смелости опуститься
им не хватает жить.
Тех, кто способен снова
преодолеть подъем,
в поисках простого –
сотня на миллион.
Им не нужны вершины.
Крылья им не нужны.
Им за широкие спины
прячутся болтуны.
Вот тебе мои крылья,
я их тебе дарю.
Встретимся на вершине,
я там тебя подожду.
02 июня 2016 года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671653
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2016
Прошлое обязано уйти.
С прошлым нам нельзя не расставаться.
С прошлым нам, увы, не по пути,
как бы сильно не хотел остаться.
С прошлым нужно вовремя порвать,
отказавшись от того что было.
Научившись никогда не забывать,
то, что сердце искренне любило.
С прошлым нам, увы, не по пути.
И не нужно в нём пытаться,
что-то ценное себе найти.
С прошлым нужно вовремя расстаться.
Прошлое обязано уйти,
не успев затормозить движение.
Пусть оно останется святым,
только на короткое мгновенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434757
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2013
Боюсь. Боюсь затемнення та світла.
Боюсь. Боюсь коли ти ледь помітна.
Молюсь. Молюсь до тебе на колінах.
Боюсь коли секунди тихо линуть.
Стою перед тобою мов дитина.
Слова. Слова до тебе так і линуть.
У сні. У сні до тебе промовляю.
Тебе. Тебе шалено я кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Я кричу, тому що мушу,
Я кричу, тому що край,
Я кричу відкривши душу,
Ось узбіччя, ось і рай.
Де забуте сонцем небо,
Не зіпсоване дощем,
Де кричу: «уже не треба».
Промінь мрії за плечем.
Де гріховна віра світу,
Перелившись через край,
Буде променем зігріта,
Грай музико, грай та грай.
Де відомо невідоме,
Де убито неживе,
Де із золота – полова,
Що трояндою цвіте.
Де крилаті небосхили,
Німби, факели, вогні,
Де босоніж ми ходили,
Пароплавами в багні.
Де заповнять бенуари,
Дами, лицарі, князі,
Де розіб’ються на пари,
Вітражі та колажі.
Де ставки рум’янощокі,
Де дерева золоті,
Де буденності пророки,
Безпідставно молоді.
Де хрести золоточолі,
На покинутій землі,
Заспівали оду волі.
Де налякані царі.
Де цвітуть барвистим цвітом,
Водяних кілець вогні.
Де зимою тепле літо,
Осінь пестить уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Под музыку вальса, кружиться планета,
Бежит впереди, не герой – человек.
За жизнь ли, за смерть ли – одна лишь монета,
Один лишь играет виниловый трек.
Одно лишь в надежды волшебное солнце,
И луч лишь один освещает луну.
Дубовая ветка стучала в оконце.
Герой - оседлавший морскую волну.
Мы счастливы были – безумцы у власти,
Мы отданы были порокам судьбы.
И сколько в нас было неистовой страсти,
Когда мы сдавались без капли борьбы?
Когда мы ловили луч солнца глазами,
Когда упивались мечтою глупца.
Нас всех называли тогда королями,
И всех удивляло молчанье отца.
И времени не было думать о прошлом,
Смотря сквозь решётки туманной стены,
Когда поднималось затухшее солнце,
И снова встречались герои и мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2013
Во поле неба широком,
Во поле неба моём,
Во поле неба глубоком,
Мы с тобой вместе пойдём.
Будут кричать нам упрёки,
Звёзды – боясь темноты.
Жизнь, от упрямости в шоке.
Злости взвинтились болты.
Хватит сомнений и грусти,
Хватит бежать от судьбы,
Дверь мы откроем, и впустим,
Тайну убийства беды.
Окна закрыты, и ставни.
Доски из дуба гниют.
Мы их откроем и раны,
Сами собой заживут.
Мы их откроем и солнца,
Луч, не боясь темноты,
Ночь, ослепляя на донце,
Нас не заставит уйти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2013
По-моему стоит смириться,
Что этот этап позади,
Кому-то стоит влюбиться,
Кому-то полжизни пройти,
Кому-то хватит и взгляда,
А кто-то намёк не поймёт,
Один есть искатель клада,
Второй самолёта пилот.
Одни создают секреты,
Другие же их хранят.
Кого же винить за это,
Из ряда безумных ребят?
Кто больше достоин славы:
Король или раб плута?
А может, мы все не правы,
И ищем совсем не там?
Возможно, есть что-то иное,
В чём стоит искать секрет?
Неважно оно какое,
И сколько ему есть лет.
О жизни мы знаем мало,
Но истина то – одна.
Дорог и тропинок валом,
У каждого есть своя.
Но стоит, терзать ли разум,
В попытках найти судьбу?
Учись создавать экстазы,
И воплощать мечту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431416
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2013
Щелчок затвора, плёнка в белом,
Передаёт всю сущность лет,
Как будто кто-то жёлтым мелом,
Нарисовал на ней рассвет.
Как будто что-то белой краской,
Оставил тучи в небесах.
Под грустью злобы синей маской,
В глазах фотографа слеза.
Фотография как надежда,
Фотография как судьба,
Фотография, как и прежде,
Как полвека тому назад.
Чёрно-белая и цветная,
Обжигающая сердца,
То портретная то морская,
Без начала и без конца.
И мир лишь в градус объектива,
Пронзает линзы, бьет в лицо,
Снимая лица со штативов,
Легко заметить подлецов.
И отражение надежды,
В немом участке фотолент,
И всё былое, как и прежде,
Переполняет жизни стенд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431415
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2013
Я напишу тобі листа,
В який вкладу і радість, й тугу,
Частинку серця та душі,
І мозку мізерну напругу.
Я напишу тобі листа,
Щоб ти читала і сльозинка,
Втікаючи з твого лиця,
Боялась втрапити в клітинку.
Я напишу тобі листа,
Де між рядків тремтить кохання.
Де розігралося життя,
На літерах мого зізнання.
Я напишу тобі листа,
І ми удвох у тиші ночі,
Передамо із вуст в вуста,
Мелодію надій пророчу.
Для Мудрагель Ніни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013
Ты видел когда-то, как голубь над небом,
Летит, опираясь на ветер,
И синеньким, белым, пурпуровым мелом,
Рисует букеты роз?
Ты слышал когда-то, как утром с рассветом,
Под тихую гладь океана,
Плывут корабли, путешествуя слепо,
Чтоб пение слышать берёз?
Ты жил ли когда-то, для многих, для мира?
Дарил ли себя безнадёжным?
И брал ли когда-то с огромного пира,
Ты капельку яда себе?
Тогда ты был счастлив. Под музыку лиры,
Ты видел, как звёзды танцуют.
Ты чувствовал сладостный запах эфира,
И сердце пылало в огне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431239
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.06.2013
Не бывает не красивых женщин,
Как цветов в природе не красивых не бывает.
Просто некоторых можно легче
Рассмотреть в суетности трамваев.
К ним, естественно, сильнее тянет.
Не потому что, те, красивее других.
Так сложилось - сложности пугают,
и не хочется искать иных.
Так сложилось? Сложности ль пугают?
Или это мы в конец уж разленились?
Женщин не красивых не бывает.
Это нам, не все ещё открылись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430546
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.06.2013
Уміння посміхатися очима,
в житті я бачив у небагатьох.
Для цього варто мати крила за плечима
прозорі, щоб не бачив їх ніхто.
Для цього варто вміти так відверто
сказати правду, щоб образи не було.
На зустріч людям відкривати серце.
На допомогу поспішати стрімголов.
Любити світ у всіх його дивацтвах -
в промінні сонця, у краплинах зливи
не забуваючи при цьому посміхатись,
щоб завжди залишатися щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
Мов пензлем, я словами розмалюю,
давно забуті спогади століть.
Нащадкам на папері подарую
усе від чого серце затремтить.
Та буде все лиш так як я то бачив.
Чужих очей мені ж бо не дано.
Тому нехай нащадки вже пробачать,
якщо де буде зверху дно.
Я намагатимуся вибрати палітру
із кольоровими відтінками життя.
Щоб відчувався подих вітру
та сонця промениста теплота.
Щоб образи зруйнованих рельєфів
що з пам’яті моєї утекли,
хтось втіливши в причудні барельєфи,
так само, як і я їх, полюбив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428424
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2013
Замріяна та тиха, мовчазна.
Вбирає в себе ультрафіолет.
Така тендітна, ніжна та легка,
що хочеться сховати від людей.
В її очах жадана висота.
В її очах я міг би загубитись.
Із вуст її злітає німота
мелодією щирості у тиші.
Наповнена любов’ю до життя
грайливо посміхається до сонця.
В її словах відверта простота
та глибина душі в тілесній оболонці.
Вірш написаний сьогодні вранці для дівчини з якою я мав насолоду познайомитися у сонячному Бердянську.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Не цепляйся мой друг за былое,
Хоть и было оно удалое!
Ты бросался направо, налево,
Золотыми дукатами. Браво!
Ты был нищим. Сидел у собора.
Корку хлеба ты ждал как побора.
Королева тебя обожала,
На ночь в спальню к себе приглашала,
Или спал ты как пёс шелудивый,
Под забором, народом гонимый.
В заточениях жил, да подвалах,
Или тело твоё пировало.
Одинок ты был в счастье своём,
Или с другом влачили вдвоём
Вы телегу набитую горем,
По ухабистым горным дорогам.
Был ты счастлив или угрюм
Наполняя судьбы своей трюм.
Не цепляйся мой друг за былое,
Хоть и было оно удалое!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422959
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.05.2013
Іде двобій. Ціна – життя.
Все почалось занадто просто.
Суперники різняться зростом.
Назад немає вороття.
Поміж дерев глухонімого листя,
В чеканні тисячі очей.
Підряд вже декілька ночей
Безбожне, хтиве товариство
Чекає смерті одного.
За що, ніхто не розуміє,
Поразку кличе хто як вміє
Не має значення кого.
Суперники давно стомились,
Та голос з натовпу луна:
«Чому ніхто ще не вмира?»
Забути змушує про милість.
Хтось запитав про досить дивне:
«Із чого все це почалось?».
Та відповіді не знайшлось,
З якої радості чи кривди,
Розпочалася ця вистава.
А правду знали лише двоє,
Та й ті - учасники двобою,
Яким здавалося замало,
Трьох днів без їжі та спочинку,
У них була своя мета,
Що вартувала їх життя -
Кохану врятувати жінку.
Вона з дитям втекла ще вчора,
Від мстивих намірів людей,
Що не відводили очей,
Тепер від центру кола.
«Гадаєш можна закінчити?
Ти справді так її кохав,
Що все на світі би віддав,
За право їй щасливо жити?»
«А я гадаєш був би тут,
Якби кохання не було,
І серце з болю не гуло,
Від думки що вони помруть?»
Ніхто не бачив тої миті,
Як леза блиснули в руках,
Та попрощавшись у думках,
Два вороги були убиті.
Два вороги. Чи справжні друзі?
Шукайте відповідь в собі,
Загублені у тій юрбі,
Що замикає Вас у крузі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2013
Мне бы улететь с тобой,
Мне бы слышать голос твой,
Видеть бы твои глаза,
Слушать бы твои слова.
Знать бы, где ты есть сейчас,
Вспоминаешь ли о нас.
Знать бы все твои мечты,
Видеть, как хохочешь ты.
Ты я знаю далеко,
Совершаешь свой полёт,
И тебе так нелегко,
Но моё сердце верно ждёт.
Пролетая города,
Над тобой всегда одна,
Полуночная звезда,
Моя безумная мечта.
Я не тороплю тебя,
Ты я знаю, ждёшь меня,
Совершая свой полёт,
Очень низко над землёй.
Знаю, будем вместе мы,
Даже средь кромешной тьмы,
А хотя зачем нам тьма,
Если я люблю тебя.
Ты я знаю далеко,
Совершаешь свой полёт,
И тебе так нелегко,
Но моё сердце верно ждёт.
Пролетая города,
Над тобой всегда одна,
Полуночная звезда,
Моя безумная мечта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422393
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2013
Життя не цурається тих хто крокує
без страху залишитись на самоті.
Їм віру в щасливе майбутнє дарує
невпинна робота святої душі.
Їх впевненість змушує хвилі стихати,
правічнії стіни рушить вона,
і всесвіт боїться їх відпускати
тримаючи міцно навіть у снах.
Для них не існує доріг та стежинок,
Вони через зарості йдуть навпростець.
Їм доля залишила сотні морщинок
Яких не відтворить жодний митець.
Їх книга написана лиш до сьогодні,
а далі лише пусті сторінки.
Хто знає, які їх чекають пригоди?
Хто знає, куди доведеться йти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2013