| Сторінки (1/59): | « | 1 | » |
Гу'лі, гу'лі, гу'лі, гулі'…
--//-- --//-- --//-- --//--
--//-- --//-- --//-- --//--
--//-- --//-- --//-- --//--
Рано, рано Йванко вставав,
Вірних друзів кликав – збирав.
Ніс їм їсти, пити води
Й три на розсуд лиха - біди.
Перша його така біда:
Марусенька то молода.
Не так дівка, її мати -
Не пускає погуляти.
Друге лихо – їхній сусід
Поглядає Марусі вслід.
Ще й нахаба: вір чи не вір -
Ходить через Марусин двір…
Третє лихо – зовсім біда -
Йти до війська йому года.
Покидати матусеньку
І кохану Марусеньку…
Гу'лі, гу'лі, гу'лі, гулі'…
--//-- --//-- --//-- --//--
--//-- --//-- --//-- --//--
--//-- --//-- --//-- --//--
Білий голуб на руку сів,
Про ті лиха так відповів:
-Якщо любить – не бач біди,
Буде ждати, а ти іди
Захищати матусеньку́
І кохану Марусеньку.
А не любить… то теж іди -
Там забудеш всі три біди.
Гу'лі, гу'лі, гу'лі, гулі'…
--//-- --//-- --//-- --//--
--//-- --//-- --//-- --//--
Там забудеш всі три біди.
14.09.14. Г. Орел. м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Молоко закипає набагато швидше,
коли на нього не дивишся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Я НЕ ПОНЯЛ В ЧЕМ Я ВИНОВАТ,
НО Я БОЛЬШЕ НЕ БУДУ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882619
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 12.07.2020
Ні один винахідник Вічного Двигуна не отримав патента тому, що ніхто не зумів розрахувати економічний ефект та розмір винагороди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878862
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Дружина сказала, що набрид дзвінками по домашньому телефону дилер - нав'язує інтернет на своїх умовах. Попросила припинити.
При наступному дзвінку передала мені телефон і я почав розмову. Сказав, що у мене є інтернет і їхні послуги не потрібні. Коли ж він продовжив пояснювати переваги їхньої послуги, я дочекався паузи і заявив:
- А Ви знаєте, у нас навіть телефону нема!..
Більше не дзвонив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878063
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Людині дані дві ноги, щоб вона в два рази менше коня спотикалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
А чим я кращий?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
« Всі Божі діти отримали крила».
Джузеппе Марія Деза.
Узяв би я скрипку, та грати не вмію.
А роки не стерли нездійснену мрію.
І день пам’ятаю, як вперше спів скрипки
Почув від маестро - сільського музики.
Не дав мені в руки навіть потримати,
Тим паче для спроби хвилинку пограти.
- Малий ще для скрипки,- (було десять років).
Мабуть не був Вчитель для перших уроків.
Багато мелодій звучить пересічних
Сумних і веселих, пройдешніх і вічних.
В душі ж вкарбувалась мелодія дивна,
Як поклик до злету при зв’язаних крилах.
Прости мені, Боже, задавню провину:
І осуд і пам'ять – гіркоту полинну.
- Митці! Хто в душі «іскру Божу» плекає,
Звільняйте тим крила, хто ще не літає!
23.01.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862641
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2020
Ш.
Шпаги, Шаблі та рапіри,
ШаШки, Шахові турніри…́
До дуШі також заняття:
Шампур, ШаШлик і багаття.
Щ.
Щуку в річку хтось послав,
Щоб карась там не дрімав.
Ще у морі є акула,
Щоб там риба не поснула.
Ь.
З м’яким знаком буде рисЬ,
А без нЬого - тільки рис.
Додамо у банку й булку –
Маєм банЬку, та ще й булЬку.
Ю.
Юнга вийшов із каЮти -
На Юко́н шлЮ́п готував.
Як закрив на Юті лЮки,
Юній Юлі помахав.
Я.
- Я розумний, Я красивий
І Я здібний до навчаннЯ!..
- Не забудь, друже хвастливий,
Що в Абетці «Я» - останнЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2020
У.
У гайкУ і на лУжкУ,
Біля річки й при стрУмкУ
Водиться зміїний брат.
Угадайте: на-У-гад.
Ф.
Фани їхали з Футболу.
Фантастичний був Фінал:
Файні паси, голи, …Фоли,
Феєрверк і звук ФанФар.
Х.
Хоч давно дива ті стались
І в століттяХ заХовались,
Та Христосу в шану й честь
Християни носять Хрест.
Ц.
Ця Цікава ЦяЦечка –
Цуцик Цього ЯЦечка.
- Це не ЦуЦик – ЦуЦеня.
Центів сто йому Ціна!
Ч.
Чайка Човен – Чудо-Човен.
З двох Човнів – катамаран.
З трьох Човнів, накритих поверх,
Маєм Човен-тримаран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
О.
Один Олин ОгірОчОк
ЗагОрнувся у листОчОк.
Там дО Осені хОвався -
Олі репаник пОпався.
П.
ПерекотиПоле
В Полі Полювало.
Поки дві тоПолі
Край Поля сПіймало.
Р.
Рак – не Риба з всіх ознак.
Рак і плаває не так.
До ноРи, як хтось злякає,
Він впеРед хвостом тікає.
. С.
Сонце Світить в Світлий чаС,
МіСяць Світить, як Стемніє.
Хто кориСніший для наС?
ТовариСтво розуміє?
Т.
ТаТо Топить в хаТі піч,
Тепла-Тепла сТане ніч.
Поки ж дрова догоряТь,
В черзі пиріжки сТояТь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Й.
Йосипочку! АЙ…яЙ…яЙ!
Швидше «Й» запам’ятаЙ!
Бо у школу приЙде тоЙ,
Хто пожурить: оЙ…ЙоЙ…ЙоЙ!
К.
КалиноньКо, КалиноньКо!
Дай ягідКу на личеньКо!
Буде личКо білесеньКе,
А дівчатКо гарнесеньКе.
Л.
Літак над Лугом проЛітав,
Де вЛітку джмеЛик мед збирав.
Хоч криЛами він не махає,
Та швидше джмеЛика Літає.
М.
Михайлик від МаМи отриМав Мобільник.
ВМикав, виМикав, Майже все перевірив.
З ниМ вдень і вночі Можна б не розлучатись,
ЧоМусь лиш не вМіє… у ванні купатись.
Н.
НайНовіші, НайНовиННі
Нам Несе ефір НовиНи
Про події, що промчали,
Що На часі, й… Не бували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2020
Ж.
Жук вусатий, Жук рогатий -
ДуЖе страшно в руки брати.
Та й на Жах той є сміливець –
ЇЖак, на Жуків мисливець.
З.
ЗоЗуля в Зеленому луЗі
Знайомим Зайцям роЗкаЗала,
Як вЗимку в Заморську ЗамбеЗі
У Зграї беЗ віЗи Злітала.
И.
И-И-И… та И-И-И… у магазИні
ЧутИ від ПИлИпка нИні.
Не абетку він вИвчає –
«СамоскИд» купИть прохає…
І.
Іти в школу наш Іванко
Готувався на свІтанку.
В кІнцІ зборІв надІв шапку -
Як над «і» поставив крапку!
Ї.
Їхав лісом Їздовий,
Шлях закрив гриб Їстівний.
Не проЇдеш!.. Пішов пішки
До так-о-о-о-Ї сироЇжки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861196
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2020
А.
«А» – Абетки АвАнгАрд.
ЗА ним мАйже зАбАгАнкА -
ДАти крАщий вАріАнт
ЗА тАкий: «мАдАгАскАркА».
Б.
Брала Білка під дуБочком
На оБід Білі гриБочки.
БілоБока на дуБ сіла
Й каже: «Білка… а не Біла!?»
В.
Вінок діВчина сплітала
На ІВана на Купала.
КВіти в стрічку опоВила…
Чому В річку опустила?
Г.
Гриб опеньок – на пеньку.
Груздь, березник - у Гайку.
Гість дубів – піддубовик.
Де росте Гриб боровик?
Ґ.
Ґаблі, граби, Ґрати, грітись…
Ґ від г щоб відрізнити,
Треба спершу научитись
ҐеҐотати й гоготіти.
Д.
Дятел в Дубі Довбав Дірку –
БуДував Дупло Для Діток.
Дірочки в корі Довбав.
Кого звіДти Добував?
Е.
Екіпажу – пЕрЕїзд,
Пішоходу – пЕрЕхід.
Ерудите, цЕ до Вас:
-А для кого пЕрЕлаз?
Є.
«Є» по дві в одному слові
Дуже рідко в нашій мові.
«ЄвропеЄць» в мене Є.
Хто даЄ слово своЄ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2020
[img][/img] Якось зібрався в банк за пенсією. Одягнувся. Уже підійшов до дверей. І тут мене зупиняє дружина:
- Ти куди зібрався? В банк? В цих штанях, що їздиш на дачу? Там же молоді дівчата... Переодягнись!..
- Нічого, - кажу. - Я краще перед входом в банк ці штани зніму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2019
Мы приходим и уходим по воле Его.
Век за веком, день за днем по воле Его.
И вся планета в движении по воле Его.
Все живем мы по воле Его.
Валя Таран, 12 років.
За руку вечір ніч приводить,
Тамує людські сварки, битви.
І благодать на Землю сходить
З словом вечірньої молитви.
Коли акорди дня стихають
І справ земних спадають пута,
До мене ангели злітають -
Вся трійка, серцем не забута.
Із тридцять третього приходить,
Мов з небуття в наш час вертає
Старша сестра. І не знаходить
Колись обіцяного раю.
Не відлунав ще крик лелеки,
Що тебе мамі опустила,
Як ти за нею, вже до Лети,
Осіннім птахом відлетіла.
Кружляла смерть по Україні
З гебістом пяним у обнімці.
А ми в одному були винні -
Ми називались – українці.
Не пощастило, люба сестро,
Що не тоді, не в тій країні
Зійшла на землю. Зріло пекло
В той рік на нашій Україні.
Приходить Соня. Сорок сьомий -
Твій рік народження і смерті.
В літо ввійшла, як сонця промінь,
І відійшла уже у серпні.
Не встигли урожай зібрати -
Прийшла вказівка від генсека:
Селянам хліба видавати
По половині пайки зека.
Знов з України полетіли
Душі прощенних, вже не грішних.
А мене сумніви посіли
У істинності істин книжних.
Перечитавши першу книжку,
Натрапив на слова сумнівні
І запитав я сво̛ю неньку:
- За що це Сталіну «спасибі»?
Вік не забути теє дійство!
Багато доказів надали!..
І, що щасливе в нас дитинство,
Мені назавжди вкарбували.
Не забував я тих уроків
І стримував думок посили.
Лиш згадував, як в вісім років
Твій хрест ніс, Соню, до могили.
Приходить Валя. Вже б був леґінь…
Чотири роки як полинув
У вирій, в зоряну безмежінь,
Чи на небесну Україну.
Був охматдиту гематолог,
Реанімації бездушність.
“Ваш вид болезни очень дорог”-
Діагноз – вирок був по суті.
Права старого Гіппократа
Посіли люди прагматичні.
Ціна життя та лік витрата –
Поняття в них математичні.
Ні юність, ні знання трьохмовні,
Ні віршування по-англійськи
У бік життя не нахилили
Терези в душах медицинських..
Хоч перша леді* , як ведеться,
Була патроною лікарні,
(В часи кучмівські про те йдеться)
Без доларів надії марні.
Давно сусіди змели в сміття
Хонекерів і чаушесків,
А ми доношуєм лахміття -
Секретарів з часів совєцьких.
Ні докорів, ні проклинання,
Коли прощався з білим світом.
Залишив спадок на прощання:
Рядки віршів , як заповіти.
Летять до мене, ніби з неба,
Від Іскри Божої твоєї,
А я дописую за тебе
Обірвану життя поему.
Я розповів посланцям згодом,
Як жив і що не встиг зробити.
Що падав ниць лиш перед Богом.
Обрав одну, щоб вік любити.
Замислені ангельські очі
Й питання серце в них читає:
- А в цім житті, в ті дні, як ночі,
Твоя Свіча завжди палає?
06. 03. 07. Г. Орел. м. Обухів.
* Вибачте слово недоречне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2018
Екіпажу – переїзд,
Пішоходу – перехід.
В мене питання до Вас:
-А для кого перелаз?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786167
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.04.2018
Заходит девушка в фотосалон. Поздоровались с мастером. И тот сразу же, показывая на фотовитрину, предлагает выбрать любые варианты снимков.
- Мастер, мне нужно фото на паспорт…
- Тогда садитесь на этот стул и смотрите на фотоаппарат. – поправляет девушке плечи, головку и, подойдя к фотоаппарату, добавляет: - Скажите, сколько будет дважды два?
- Четыре…
- Все. Снимок готов, осталось только размножить.
- А скажите, мастер, зачем Вы меня спросили о «дважды два»?
- Девушка, в паспорте должно быть умное лицо!..
С 1-м Апреля всех!!! 31.03 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785359
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.03.2018
Если сильно любить деньги,
то на все остальное Любви не хватит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780057
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2018
Корабли. Матросам, старшинам и офицерам
крейсера «Адмирал Сенявин».
Возвращаются изредка снами
В мою жизнь океан, корабли.
Но не палубы сталь под ногами -
Твердь родной украинской земли.
Поутихли, как бризы устали
Мои штормы, тайфуны, ветра.
С флотских былей в альбом перебрались
Море, бухта, причал, крейсера.
Здесь эсминцам отведено место,
Лист – подлодкам, лихим катерам,
Экипажу в странице не тесно,
Три листа - моим юным годкам*.
В фотоснимки - застывшую память
Навсегда, как в анналы вошли:
Море в льдах, Полинезии пальмы,
Океан - в одну третью Земли.
Только фото с альбома достану,
И как будто я снова в строю:
С батарейной братвой по уставу
Несу флотскую службу свою.
Звенят в кубриках и по каютам
Корабельные колокола*,
Расставляя от бака до юта*
Комендорскую рать - БЧ-2*.
Все расписано здесь до секунды,
Не положено в море скучать.
Нам дано на «отбой» полминуты,
От подъема до залпа – лишь пять.
Мы с условным врагом «воевали»:
Вели с крейсером «Кливленд»-ом* «бой»,
Самолеты, подлодки «встречали»
В холода и тропический зной.
Вот кильватерным строем эскадра
Направляется к южным морям
Сквозь тайфун с нежным именем «Эмма» -
Сверхэкзамен стальным кораблям.
Обрушаясь на воды и сушу,
По Бофорту* - двенадцать баллов!
Забрав в жертву матросскую душу,
Он ушёл на норд-ост*, к Палау.
Дав прощальный гудок ритуала,
Корабли взяли курс на зюйд-вест*.
Мама чёрный платок повязала,
Опечалила девушку весть.
Здесь экватор. Под возгласы «свиты»
Посвящал нас в «Морские Души»
Сам Нептун – всех морей повелитель,
Океанов и вод на суше.
От Посьета до сопок Камчатки
Обходили мы Дальний Восток.
Нас встречали Аскольд и Путятин*,
Провожал в море Владивосток.
Беспредельная ширь океана,
Красота берегов, островов.
«Тихий», с легкой руки Магеллана -
Прародитель цунами, штормов!
Не вместилась лишь в глаз объектива
Меж экзотикой стран и похода
Службе срочной соизмерима
Бесконечность… в четыре года…
Дослужив, от Камчатки до Бреста
Побросали годки якоря.
Президенты (промежду тостов)
Поделили флоты и моря.
Украине отдали остатки,
Пустяковые по существу,
Кораблей, разделенных по-братски
С примечанием: по старшинству.
«Обоснованной» была ненужность
Украине ракет, кораблей …
Храни, Боже, её сыновей…
И в тельняшки одетую юность.
Годки – сослуживцы одного года призыва.
Колокола громкого боя – средства сигнализации на корабле.
Бак и ют – носовая и кормовая части верхней палубы крейсера.
БЧ-2 – артиллерийская боевая часть (комендоры).
«Кливленд» - крейсер ВМС США.
По Бофорту – сила ветра по 12-и балльной шкале Бофорта.
Норд-ост – северо-восток.
Зюйд-вест – юго-запад.
Аскольд и Путятин – острова в Японском море.
1.05.05. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775836
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 08.02.2018
До сих пор не пойму, была явь или сон:
Видел я, как к Земле подлетал Фаэтон.
Обойдя вокруг Солнца орбитой своей,
Приближался скиталец к планете людей.
Диск крупнее луны раза в два или три,
Весь в каналах кривых, чуть похожих на рвы.
Цвет лиловый со сменой оттенков, теней.
Ярче в центре, а ближе к краям потемней.
Направляясь к Земле, вырастал на глазах
И смещался правей, как бы мимо скользя.
Обрамленьем мелькнул голубой небосвод
И исчез, озадачив не на один год.
А в тот день – сообщенье TV-новостей,
Что к Земле на пути метеорный ручей.
Может это случайность на стыке времен,
Или знак землякам: помолись! Фаэтон!
10.04. Г. Орел. г. Обухов.
Он все-таки прилетел …через 13 лет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761049
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 18.11.2017
Осень под Чернобылем..
Сосны, сосны…то гуще, то реже.
Вас обходит пила, топоры.
И березки росточком пониже
Стали в круг на лугу для игры.
На Полесье легла позолота,
На деревья, кусты и траву.
Пришла осень в леса, на болота,
Опустила вуаль на листву.
Запестрели одежды у клена,
Шоколад на орехи пролит.
Вишни в модных нарядах сезона.
Плющ рубинами листьев горит.
Припять лентой небесной струится
В ожерелье лесов и лугов.
Вольно волку, лисица резвится,
Почти рай для лосей, кабанов.
Только нет на лугах стогов сена,
Не поют по утрам петухи.
Человеком оставлена сцена -
Удален, как Адам, за грехи.
Зарастает лесная дорога -
. Не до сбора подарков земли.
Благодать – святой дар нам от Бога
Здесь утеряна была людьми.
10.2007. Г. Орел. г. Чернобыль.
+ Осінь біля Чорнобиля.
Сосни…сосни…густіші та рідші.
Там сокири, пилки не пройшли.
І берізки, на зріст трішки нижчі,
В коло стали на лузі до гри.
На Полісся летить позолота,
На дерева, кущі та траву.
Прийшла осінь в ліси, на болота,
Опускає вуаль чарівну.
Жовта фарба сподобалась клену,
Шоколадом горіх мерехтить,
Вишні в модних запасках сезону,
Плющ рубінами листя горить.
Прип׳ять стрічкою синьою в׳ється
Між намистом із лук та лісів.
Добре вовку й лисиці живеться,
Майже рай для косуль, кабанів.
Та на луках нема копиць сіна,
Не співають щоранку півні.
Відсторонена з сцени людина,
Як Адам, за провини земні.
Заростає підліском дорога -
Не до збору дарунків земних.
Благодать – святий дар нам від Бога,
Тут утрачена в діях людських.
11.09. Г. Орел. Переклад. м. Обухів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730573
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2017
Чорнобильська зона. І засурмив третій ангел – і велика зоря
спала з неба, палаючи, як смолоскип.
І спала вона на третину річок та на водні
джерела.
Ймення зорі тій Полин. І стала третина води ,
як полин, і багато людей повмирало з води,
бо згіркла вона...
Іван Богослов. (Апокаліпсис. 8; 10 – 11).
Дорога в зоні. Перетнули
Чиновницькі КП – кордони.
Вже Лелів, Копачі минули.
Спинились майже в центрі зони.
Три ангели тут просурмили.
Зоря Полин, послана небом, -
Апокаліпсис України –
Четвертий блок кипить під склепом..
Над п’ятим, шостим свідки драми -
З жаху та розпачу застигли
Підйомні крани журавлями,
Що в вирій відлетіть не встигли.
Ліс металевий рукотворний,
Мереживо опор, гірлянди -
Високовольтний, неповторний,
Та вимкнутий з життя назавжди.
Майже нема автомобілів
І тиша, як на кладовищі.
Лічильник радіонуклідів
В моїй руці сягає тисячі.
Там місто Прип'ять. Отримало
Від атома чи Бога кару,
Бо “мирний атом” покоряло.
А він зробив з міста примару.
Чорнобиль вистояв, та міста
Життя та слава тихо меркне:
Напівживе для оптиміста,
Для песиміста напівмертве.
Подалі від оцих привидів!
Дорога стелеться лісами.
Гаї, болота в краєвиді,
Сосни зеленими рядами.
У купи звалені дерева,
Що в радіації згоріли,
Лежать роками просто неба,
Від сонця й вітру почорніли.
Та майже заросли підліском
Чорнобиля родимні плями.
Ліс не бажає бути свідком.
Земля лікує свої рани.
08.2007. Г. Орел. м. Чорнобиль, м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730523
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017
Здається, осінь облітала
І вздовж і впоперек Полісся.
Все, що могла, розмалювала
І скинула на землю листя.
В передзимовому наряді
Сади, ліси, гаї, болота.
Вона в останні дні при владі
Відкрила для зими ворота.
Спокійно, тихо в панорамі
За вікнами автомобіля.
Та раптом!.. Як в телеекрані -
Заміна звичного довкілля.
Це не присниться й серед ночі!..
Через садки, через паркани
Від хат сільських дивляться очі -
Вікна з розбитими шибками!
Бо листопад і листя впало,
Відкрило все живе і мертве.
Що літо в зелені ховало,
Стало відкрите і відверте.
Дахи прогнулись, двері впали,
Ліс проростає на дворищі,
А хати, як старі селяни,
Назустріч до проїжджих вийшли…
Ми може їм були гостями –
В життя минулих днів віконця?
Бо недобите скло сльозами
В шибках блищало проти сонця.
11.2008. Г. Орел. м. Чорнобиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017
Заходить Прип’ять знову в літо,
Ховає в зелень наготу.
Попало місто під знак "вето"-
В зону Чорнобильську оту.
Шипшин, акацій рясні квіти
В барвистих медвяних дарах,
Та ні закохані ні діти
Не ходять по твоїх дворах.
Нема газону, нема двору -
Чорнобиль зміг перевести
В зелену, ніби джунглі, зону,
Де без сокири не пройти.
Будинки прірвами чорніють
Пустих віконниць з висоти.
В дахах антени височіють,
Як над могилами хрести.
12. 06. 08.Г. Орел. Чорнобиль, Прип'ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2017
Україно, безталанна!
В палацах, оселях
Їх діаспора численна,
Та нема Мойсея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729038
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 16.04.2017
Лирическая нотка.
Сосна… лучатся фонари…
Снежок за окнами летает…
А мне всего лишь двадцать три!..
До первой сотни не хватает.
Г.Орел. г. Обухов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642072
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2016
По жребию жизни мне море досталось.
Не пляж, не Ривьера – разгулы стихий.
Чтоб, выйдя на берег, тайфуны, причалы
И мили, и рифы расставить в стихи.
Волна за волною вдоль борта струится
И к суше уходит, питая прибой.
Строка за строкой на бумагу ложится,
В ней штиль отражая и споры с судьбой.
Чем круче волна – выше взлет над водою
И глубже паденье в объятья пучин.
Удачней строка – шаг к признанью толпою
И падать возможность с тех самых вершин.
Грозит кораблям мощь девятого вала.
Намного коварней тайфуна волна.
Зов медной трубы литераторов манит.
Качает поэтов хула и хвала.
Но бури людские опасней, чем волны.
Подобран маршрут, экипаж храбрецов.
Продли, Боже, Курс нам за смуты и войны…
Корабль - Украина… Кто к вахте готов?
2.01.2016. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636601
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.01.2016
Зорепад.
Реквієм.
Дітям, що загинули в Освенцімі,... Хатині,... Орадурі,… Хіросімі,...
Сонгмі,… Чорнобилі,... Кабулі,... Багдаді,... Беслані,... на Донбасі,…
в Сирії,... зрадженим і зраджуваним нами.
Зорепад, зорепад, зорепад, зорепад...
То не зорі на грішную землю летять.
Покидаючи рідні поля та ліси,
Він сльозою з Небес сивину оросив.
Не вертають звідтіль, хоч молись, хоч кричи.
Та залишив мені він промінчик вночі.
Як шумлять явори і квітує мій сад,
В ніч іду і дивлюсь… зорепад, зорепад...
Зорепад, зорепад, зорепад, зорепад...
Україно... Твої ангелята летять…
Від Чорнобиля, сніду, злидення буття,
Лишені «лікарями» квитків на життя.
Заповіти Господні, закони людей
Для знедолених лиш матерів та дітей.
Владні власники, всяк на свій розсуд і лад,
Відправляють малят в зорепад, зорепад...
Зорепад, зорепад, зорепад, зорепад...
Терорист, миротворець стріляють, бомблять.
Кулі, бомби - плоди земних справ вояків,
Відправляють завчас до Небес малюків.
Месник, кілер, бандит, партизан та солдат!
Не дивись крізь приціл, глянь на небо трикрат:
Бачиш: там угорі, в нічнім небі землі,
(Де слав кулі свої),… зорепад, зорепад...
Зорепад. зорепад, зорепад, зорепад...
То не зорі – то душі убитих малят,
Покидаючи нас, земну мрію, мету,
Залишають нам в дар своїх сліз чистоту.
На короткім шляху до Землі від Небес,
Попадаючи в твердь наших душ та сердець,
І палає й іскрить в темноті слізний град -
Зорепад, зорепад, зорепад, зорепад...
Переклад з доповненням 12.2015. Г. Орел. м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630104
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2015
Костер. Не судите, да не судимы будете.(Евангелие).
Студентам Симферополя.
Летели из книги страницы,
Ложились слова в костер.
Как во времена инквизиции
Решался «ученый спор».
Нет «красных», «коричневых» оргий,
Не слышится «хайль», «ура» -
«Судит» учебник истории
Вчерашняя детвора.
Науки почти все «в кармане»,
В net-е глаза и уши.
Но где? На какой лиане
Витают незрелые души?
Над костром, потирая руки,
Птицей Денница кружил,
А Ангел-Хранитель науки
В печали крылья сложил.
Когда «оппоненты» стояли
Над потухавшим костром,
Им вместо витка по спирали
Время замкнулось кольцом.
31.10.10. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625128
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.11.2015
Будапештский меморандум,
или Слово Джентльмена.
Слово надо держать, Джентльмены,
Перед Богом, Собой и Людьми.
Час пришёл заплатить по ценам –
«Меморандум» наш тонет в крови.
Перед Богом нет дипломатов:
В полуправду не спрятать обман.
Крепость-дом не спасёт ограда,
Если грех Ваш поселится там.
Хоть с Собой можно просто «сладить»,
Подходящий найдя аргумент.
Только мысль «до свечи» не оставит:
«С той поры я уже не Джентльмен»!
А что Люди? Они забывают…
Иных помнят – на тысячи лет
Жить в истории оставляют.
Иным - только кровавый их след.
Не подобьтесь отступнику П…у -
Его грех на Россию падет…
А народ… А народ?!?
Бог судья ему:
Что посеял, то сам и пожнет.
11.02.15. Г. Орел, г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559188
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.02.2015
́
Вразуми… где Твои пророки?
Моя просьба и боль в молитвах:
Помоги одолеть потемки
На Земле, на душе, на мыслях.
Люди вновь обновляют ставки,
Просчитав гороскоп событий;
Четверть мира - в комплект доставки,
А вторая – от них укрытий.
Соревнуясь в искусстве смерти -
Кто кого убьет многократней,
Созидают, руками трети,
Вертолеты, «калаш», взрывчатку.
Те ракету, те суперголовку,
Самолет, незаметный, как тень,
Кругосветку, как «Крым» - подлодку,
Бомбу – икс… на «последний день».
С космостанций – земли охрана,
Все пристреляно прямо и вкось.
-А вы слышали?
От Беслана
Покачнулась земная ось?!.
Разошлись на неверных, верных,
Опоясали мир видео…
По горам - отстрел маджахедов,
Детских душ по домам – с телевизоров.
Homo sapiens! Мы разумны?
Кто нам дурь эту в головы вбил?
Вожди наши: фашист, генсеки,
Маразматик, маньяк и дебил.
Нас ведут по компАсу ада?
Войнам нашим конца не видно.
Плачут дети - кому-то надо?
Гремят войны – для чьих-то выгод?..
Перепашем поле снарядом,
Засеваем кассеткой, миной.
Возрастим плод-мутант геростратом
С термоядерною лучиной!..
Вразуми… где Твои пророки?
Моя просьба и боль в молитвах!..
Помоги одолеть потемки
На Земле, на душе, на мыслях.
02. 07. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483451
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.03.2014
Посилаючись на численні джерела від календарів майя до сучасних наукових досліджень , провісники , вчені та духовидці сходяться на тому , що 2012 рік буде переломним у житті Землі і землян. При цьому на тлі переходу ( 1999 - 2012р.р. ) в зону ( епоху) Водолія і перетину небесного екватора віщувались сценарії від « кінця світу» або вимирання частини людства , яка народилася під певним знаком Зодіаку , до прискорення еволюційного розвитку в мінливих умовах життя на землі. Виходячи зі свого рівня знань і християнського світорозуміння , я в останні роки багато разів замислювався над питанням: у чому суть наступного циклу або періоду? Які завдання стоять перед людством ? Загальний напрямок ніби зрозумілий : відповідно до християнського вчення - духовне вдосконалення людини до рівня едемського , а потім - променистого людства. Але це завдання завжди стояло перед людьми після втрати Едему. Які конкретні завдання або особливості наступного періоду для людства - я не знаходив відповіді.
10.12.2011 під час ранкової молитви думки якось повернулись до цього питання і я ПОЧУВ чітку відповідь : « ЗАКАТ ЭРЫ ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦА ».
Після молитви я знову взявся аналізувати події у світі , їх тенденцію і порівнювати з отриманою відповіддю . Виявилося , що я вже приходив , може інтуїтивно , до подібного висновку , тільки не в такому сконкретизованому вигляді. Ще виступи антиглобалістів викликали відчуття нового руху , далекого від вимог « хліба і видовищ» , не схожого на попередні бунти і революції.
Мирні революції в Україні та Грузії , революції в арабському світі , рух в США
« Захопимо уолл - стріт » , післявиборчі виступи в Росії , Україні і т. і. об'єднує прагнення до визнання та забезпечення права людини на життя людське , фактично на реалізацію Космічного Закону - ПРАВА ВІЛЬНОГО ВИБОРУ .
Що ж заважає користуватися цим правом кожному з нас? Очевидно не рівень технічного розвитку та економіки , а рівень моралі і духовності всіх землян і кожного окремо . І тут на перший план виходить , на мій погляд , конкретна відповідь : поклоніння « Золотому тельцю » - багатству. Хоча цей термін з'явився у зв'язку з певними релігійними обрядами , його вживання давно має загальний характер і означає прагнення до багатства і невіруючих і віруючих усіх релігій.
Поклоніння « Золотому тельцю » призвело до неймовірних « перекосів » у житті людства. Поруч з тими мільйонами людей, що вмирають від голоду і поневірянь, живуть володарі на « законних підставах» (і без них) незліченних багатств . На війни , боротьбу за володіння цими багатствами витрачається більше , ніж на мирні людські програми та допомогу нужденним. Протистояння забирає більше енергії , ніж залишається в результаті « перемог» і « поразок» . Ідеологія наживи , збагачення стала основою взаємовідносин країн і народів , пріоритетною у вихованні нових поколінь.
Ми вийшли на рубіж , після якого можливе або самознищення , або кардинальна зміна існуючого устрою світу для прискорення еволюції людства і планети Земля.
Крім того , на мій погляд , у світі настає не тільки економічна криза , але й політична , культурна , духовна - криза земної цивілізації .
Нема, або я не знаю , глобальних ідей , теорій , проектів щодо подальшого шляху еволюції землян. А в умовах глобалізації та інформаційного « всеобучу » це веде до ще більшого поглиблення кризи. Все таємне стає явним і неминуче призведе до нових потрясінь .
Деколонізація - визвольні війни на всіх континентах , революції всіх часів і останні події в арабському світі були, є результатом рівня інформованості людей. Зараз назрівають події всередині країн через несправедливість розподілу результатів праці , «розбазарювання » енергії мільйонів на сумнівні цілі ( накопичення, озброєння , зростання і подорожчання непродуктивних структур , пошук « братів по розуму » в космосі , підкорення всього навколо ... )
Очевидно , прийшов час переоцінки цінностей . В минулому завжди були люди , що ставили духовні цінності вище матеріальних , і, схоже , їх кількість зростає. Необхідне чітке визначення загальнолюдських цілей , щоб процес переоцінки прискорився , став домінуючим і незворотним.
Не претендуючи на єдино правильну думку , спробую , виходячи з отриманої відповіді , викласти своє бачення майбутніх завдань і напрямів дій людини і людства.
1.ПІЗНАННЯ СЕБЕ, ЯК ФІЗИЧНОЇ ТА ДУХОВНОЇ ЧАСТИНИ СВІТОБУДОВИ, СВОГО МІСЦЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИВЧЕННЯ ЗАКОНІВ ЖИТТЯ МІКРО- ТА МАКРОСВІУ ДО НЕБА НЕБЕС.
2.ВІДМОВА ВІД КУЛЬТУ "ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦЯ". ЗАМІНА ЗЕМНИХ ЗАКОНІВ НА ТАКІ, ЯКІ ПОВИННІ СЛУГУВАТИ ВСІМ, А НЕ ТІЛЬКИ ТИМ, ХТО ЇХ СКЛАДАЄ .
3. ПРИПИНЕННЯ "ПІДКОРЕННЯ" КОСМОСУ, МІКРОКОСМОСУ, ПРИРОДИ, МОРСЬКИХ ТА ЗЕМНИХ ГЛИБИН; І ТОДІ НАС ДОПУСТЯТЬ ДО ВСЬОГО І ВСЮДИ, ДО ЧОГО МИ БУДЕМО ДУХОВНО ГОТОВІ. ПЕРЕХІД НА БОГОМ ДАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇї.
20.12.2011 .
Ця стаття пролежала в столі два роки. Я не поспішав публікувати її , чекаючи підтвердження своїм спостереженням і висновкам . Ось загальні закономірності подій за спостережуваний період:
- Різкі перепади сонячної активності ;
- Активізація вулканів , землетрусів ;
- Зростання кількості кліматичних катаклізмів ;
- Транспортні катастрофи , саморуйнування будівель , пожежі і вибухи з людськими жертвами :
. - Збільшення агресивності , наприклад : вбивства людей без видимої причини ;
- Зростання числа країн з внутрішніми соціальними конфліктами .
Навіть простий перегляд переліку призводить до думки про рух природи і людства в бік погіршення умов життя на Землі. Одночасно в суспільстві все частіше звучать питання про подальші шляхи його розвитку .
На мій погляд , я отримав підтвердження своїм спостереженням і висновкам і тому публікую статтю.
11.12.2013 . Григорій Орел. м. Обухів , УКРАЇНА . Переклад 3.03.14.
Операторам Клубу - прохання не прибирати статтю. Сподіваюся , що вона не зашкодить репутації Клубу. Питання : чи можливо через деякий час повторно надрукувати?
Р.С. якщо хтось із зацікавлених читачів ДОБРЕ володіє англійською або іншими популярними мовами , прошу виконати переклад і помістити на сторінку . Гонорарів , на жаль , тут немає - на громадських засадах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483438
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Что мы теряем и что мы находим.
Сказка – 2.
Направо пойдешь – коня потеряешь,
Налево пойдешь – меч потеряешь,
Прямо пойдешь – голову потеряешь.
Русская народная сказка.
За жизни грань перешагнула
В миру известная Душа
Не тем, что вовсе не грешила,
А тем, что каялась, греша.
Пред нею камень на распутье,
За ним на выбор три пути.
Вещает надпись на граните,
Что без потери не пройти.
«Направо путь – лишиться Веры,
Налево – потерять Любовь,
Прямой – остаться без Надежды».
Не обойти, не начать вновь.
И нет подсказки, нет совета,
И некому вопрос задать.
Осталось в поисках ответа
Страницы жизни пролистать.
Давно, безгрешной, окрылённой,
В сопровожденьи трех подруг,
Пришла Душа в мир разорённый
Голодоморов, войн, разрух.
В туманной дымке малолетства
Остались «немцы» и «свои»,
В голодном и холодном детстве –
Трагедий зеркале Земли.
В часы ребячьего досуга,
Когда открыт земли простор,
Манила Душу в церкви служба -
Ей нравился церковный хор.
Мир полон был противоречий.
Не все она понять могла,
Когда в церквах гасили свечи,
Взрывали храмов купола.
Менялись жизни идеалы.
Душа желала перемен.
Но благо всё не наступало
Разрухе, бедности взамен.
Учеба, служба и работа -
Протоптанный толпою путь,
Без отверженья и восторга
Предстал, как жизни цель и суть.
Но вот, как повелось с Адама,
И повторялось тьму веков,
Душе явилась, Богом дана,
Земли и Неба дар - Любовь.
Не знает Божий мир прекрасней
Наград для дочерей, сынов.
Жди только, как с Грааля* чашей
Встречу достойную готовь.
Но за поимкой «птицы счастья»
Нетерпеливый род людской
В плену желания и страсти
Не замечает жребий свой.
Тот, что дается Небесами
На наш запрос земной Любви.
Будь терпелив, в часы исканий
При встрече мимо не пройди.
Душа не долго любовалась
Твореньем неба и земли.
Судьбы виток - она рассталась…
Пространства, годы пролегли…
Экзамен выпал на разлуку -
Вёрст тысячи и годы дней.
Чем выше дар за эту муку,
Тем испытание трудней.
Встают сомненья и соблазны,
Идут подсказки: «будь, как все»,
Но, вспыхнув пламенем однажды,
Хранило сердце свет Душе.
Когда истёк срок испытаний,
Была как вновь обретена -
В конце разлуки и страданий
Душе Любовь возвращена.
Взлетела радость неземная
На пик предельной высоты,
Огнём любви перекрывая
Все чувства, мысли и мечты.
Душа безмерно ликовала
Под барабанный бой судьбы ,
Крутой виток благословляла -
Полёт в гармонии Любви.
Дни потекли, как отраженье
Неровностей дорог земли.
Подъёмы, взлеты и паденья
Листали дней календари
Душа трудилась, отдыхала,
Детей растила, в мир вела.
Привязок к зелью не питала,
Очаг семейный берегла.
Но за мирскою суетою -
Мельканием забот, страстей
Забыла, что пришла святою,
Что грех преследует людей.
И верен постулат известный -
Мы Страха Божьего не чтим:
Пока не грянет гром небесный,
Себя крестом не осеним.
Раздался гром при небе синем -
Болела близкая душа…
Руками развели в бессилье
Целители и доктора.
Прощаний час – скорбей начало…
Звонили чувств колокола.
Казалось, небо горевало,
На мир сползла потери мгла.
Утраты боль, слеза, молитва…
«За что?» - Вопрос застыл в устах…
И был ответ: «То наша плата
За мир, погрязший во грехах.
Идут на Землю люди-души,
Избрав свой час, наметив путь.
Во тьме наощупь ищут сути -
С прямой тропинки не свернуть.
А та Душа, что ты рассталась,
Свой Крест до цели донесла.
И на Голгофу поднималась
С частицей Общего Креста.
Печаль измерь другою мерой:
Пусть смерть невинною была.
Грех мира смыв своею жертвой,
Она и ты приобрела».
Погасли свечи. Отзвенели
Колокола. Печаль ушла
В глубины сердца. Без сомнений
Душа во храм опять пришла.
Как в притче, что о блудном сыне,
Молилась, каялась она,
Прощенья в Господа просила,
Вернула всё, кому должна.
И тяжело и было стыдно
Ей обнажать предел вины,
Когда грехам конца не видно,
А в праведность – как до луны.
Настало время осознанья:
Зачем на землю ты пришла?
Что создала? Твои желанья?
Чем завершить свой путь должна?
Задача посложнее многих
И в то же время так проста,
Поверить если: люди-боги**,
По изречению Христа.
Нам Десять Заповедей дали -
Охранных грамот на Пути,
Но в блудницу не « бросить камень»*** -
В толпе безгрешных не найти.
Душа входила в мир молитвы,
Не отрекаясь дел мирских.
Настраивала жизни ритмы
По наставлениям Святых.
Поодиночке, постепенно
Ответы на вопросы шли,
Приоткрывая ей ступени
Познанья Неба и Земли.
Но дни земные быстротечны -
В свой срок костлявая пришла.
Душа зажгла с молитвой свечи
И в бесконечность перешла.
И вот стоит на перепутье
В раздумий грусть погружена
О смысле надписи на камне:
Кого с подруг отдать должна?
И слышит Голос: « Не печалься!
Тобой задача решена:
Ни с кем не нужно расставаться,
Дорога определена.
Ты же Надежду не теряла,
В безверье Веру сберегла,
Любовь свою не предавала,
Прямой дорогой жизнь легла.
Твой путь - вперед! Господь управит!
С тобой молитва и твой Крест.
Надежда Душу не оставит,
Коль в ней Любовь и Вера есть».
*- Чаша И. Христа на Тайной Вечере
** - Псалтырь, гл. 81.6.
*** - Новый Завет, Иоанна, гл. 8.7.
27.03.13. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465669
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2013
Ссылаясь на многочисленные источники от календарей майя до современных научных исследований, предсказатели, ученые и духовидцы сходятся на том, что 2012 год будет переломным в жизни Земли и землян. При этом на фоне перехода (1999 – 2012г.г.) в зону (эпоху) Водолея и пересечения небесного экватора предрекаются сценарии от «конца света» или вымирания части человечества, родившейся под определенным знаком Зодиака, до ускорения эволюционного развития в изменяющихся условиях жизни на Земле. Исходя из своего уровня знаний и христианского миропонимания, я в последние годы много раз задумывался над вопросом: в чем суть наступающего цикла или периода? Какие задачи стоят перед человечеством? Общая задача вроде бы ясна: согласно христианскому учению – духовное совершенствование человека до уровня эдемского, а затем – лучистого человечества. Но эта задача всегда стояла перед людьми после потери Эдема. Какие конкретные задачи или особенности наступающего периода для человечества - я не находил ответа.
10.12.2011 во время утренней молитвы мысли как-то переключились на этот вопрос и я услышал четкий ответ: «ЗАКАТ ЭРЫ ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦА».
После молитвы я снова принялся анализировать события в мире, их тенденцию и сравнивать с полученным ответом. Оказалось, что я уже приходил, может интуитивно, к подобному ответу, только не в таком сконкретизированном виде. Еще выступления антиглобалистов вызвали ощущение нового движения, далекого от требований «хлеба и зрелищ», не похожего на предыдущие бунты и революции.
Мирные революции в Украине и Грузии, революции в арабском мире, движение в США
«Захватим Уолл-стрит», послевыборные выступления в России, Украине и т. д. объединяет стремление к признанию и обеспечению права человека на жизнь человеческую, фактически на реализацию Космического Закона – ПРАВА СВОБОДНОГО ВЫБОРА.
Что же мешает пользоваться этим правом каждому из нас? Очевидно не уровень технического развития и экономики, а уровень морали и духовности всех землян и каждого в отдельности. И здесь на первый план выходит, на мой взгляд, конкретный ответ: поклонение «Золотому тельцу» - богатству. Хотя этот термин появился в связи с определенными религиозными обрядами, его употребление давно обрело всеобщий характер и означает стремление к богатству и неверующих и верующих всех религий.
Поклонение «Золотому тельцу» привело к невероятным «перекосам» в жизни человечества. Рядом с умирающими от голода и лишений миллионами людей живут обладатели на «законных основаниях» (и без них) несметных богатств. На войны, борьбу за обладание этими богатствами тратится больше, чем на мирные человеческие программы и помощь нуждающимся. Противостояние забирает больше энергии, чем остаётся в результате «побед» и «поражений». Идеология наживы, обогащения стала основой взаимоотношений стран и народов, приоритетной в воспитании новых поколений.
Мы вышли на рубеж, после которого возможно или самоуничтожение, или кардинальное изменение существующего устройства мира для ускорения эволюции человечества и планеты Земля.
Кроме того, на мой взгляд, в мире наступает не только экономический кризис, но и политический, культурный, духовный – кризис земной цивилизации.
Нет, или я не знаю, глобальных идей, теорий, проектов по дальнейшему пути эволюции землян. А в условиях глобализации и информационного «всеобуча» это приведет к еще большему углублению кризиса. Всё тайное становится явным и неизбежно приведет к новым потрясениям.
Деколонизация – освободительные войны на всех континентах, революции всех времен и последние события в арабском мире были, есть результатом уровня информированности людей. Сейчас назревают события внутри стран из-за несправедливости распределения результатов труда, «разбазаривания» энергии миллионов на сомнительные цели (накопления, вооружение, рост и удорожание непродуктивных структур, поиск «братьев по разуму» в космосе, покорения всего вокруг…)
Очевидно, пришло время переоценки ценностей. В обозримом прошлом всегда были люди, ставившие духовные ценности выше материальных, и, похоже, их количество растет. Необходимо чёткое определение общечеловеческих целей, чтобы процесс переоценки ускорился, стал доминирующим и необратимым.
Не претендуя на единственно правильное мнение, попытаюсь, исходя из полученного ОТВЕТА, изложить своё видение предстоящих задач и направлений действий человека и человечества.
1. ПОЗНАНИЕ СЕБЯ, КАК ФИЗИЧЕСКОЙ И ДУХОВНОЙ ЧАСТИЦЫ МИРОЗДАНИЯ, СВОЕГО МЕСТА И НАЗНАЧЕНИЯ; ИЗУЧЕНИЕ УСТРОЙСТВА И ЗАКОНОВ ЖИЗНИ МИКРО- И МАКРОМИРОВ ДО НЕБА НЕБАС.
2.ОТКАЗ ОТ КУЛЬТА «ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦА». ЗАМЕНА ЗЕМНЫХ ЗАКОНОВ НА ТАКИЕ, КАКИЕ ДОЛЖНЫ СЛУЖИТЬ ВСЕМ, А НЕ ТОЛЬКО ТЕМ, КТО ИХ СОЧИНЯЕТ. ПРИБЛИЖЕНИЕ ЗЕМНЫХ ЗАКОНОВ К КОСМИЧЕСКИМ.
3.ПРЕКРАЩЕНИЕ «ПОКОРЕНИЯ» КОСМОСА, МИКРОКОСМОСА, ПРИРОДЫ, МОРСКИХ И ЗЕМНЫХ ГЛУБИН; И ТОГДА НАС ДОПУСТЯТ КО ВСЕМУ И ВЕЗДЕ, К ЧЕМУ МЫ БУДЕМ ДУХОВНО ГОТОВЫ. ПЕРЕХОД НА БОГОМ ДАННЫЕ ИСТОЧНИКИ ЭНЕРГИИ.
20.12.2011.
Эта статья пролежала в столе два года. Я не спешил публиковать её, ожидая подтверждения своим наблюдениям и выводам. Вот общие закономерности событий за наблюдаемый период:
- резкие перепады солнечной активности;
- активизация вулканов, землетрясений;
- рост количества климатических катаклизмов;
- транспортные катастрофы, саморазрушение зданий, пожары и взрывы с человеческими жертвами:
. - увеличение агрессивности, например: убийства людей без видимой причины;
- рост числа стран с внутренними социальными конфликтами.
Даже простой просмотр перечня приводит к мысли о движении природы и человечества в сторону ухудшения условий жизни на Земле. Одновременно в обществе все чаще звучат вопросы о дальнейших путях его развития.
На мой взгляд, я получил подтверждение своим наблюдениям и выводам и поэтому публикую статью.
11.12.2013. Григорий Орел. г. Обухов, УКРАИНА.
Операторам Клуба – просьба не убирать статью. Надеюсь, что она не повредит репутации Клуба. Вопрос: можно ли через время повторно напечатать?
Р.С. если кто-то из заинтересовавшихся читателей ХОРОШО владеет английским или другими популярными языками, прошу выполнить перевод и поместить на страницу. Гонораров, к сожалению, здесь нет – на общественных началах. Пізніше дам текст українською.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465442
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 11.12.2013
Сон. Детям войны.
Слышу взрывы вдали, содроганье земли.
Самолёты гудят, приближаясь.
Все в смятенье кругом. Убегаю с людьми
За бетонные стены, спасаясь.
Звук тот с детства знаком; мы ведь - «дети войны»,
По нему «бомбовоз» узнавали.
Может память виной? Нет здесь нашей вины.
Наше детство те звуки взрывали.
Вдруг подсказка пришла: я ж умею летать!
Только мысль - и движение тела.
Скорость быстро менять, за секунды набрать
От нуля до… не знаю предела!..
Неувязка одна: я могу хоть куда
Улететь, где не слышно разрывы,
Но останутся люди, дома, гладь пруда,
Стрелы улиц и храма призывы.
Неожиданно мысль: я навстречу лечу,
Ставя цель - перехват самолетов!
Но мелькает вопрос: это мне по плечу?
Слишком мелкий объект для пилотов.
У них мощность турбин, скоростной самолёт
На предел сумасбродного века.
Без внимания может оставить пилот
В небесах силуэт человека.
Вспомнил случай такой из прошедших веков:
Богоматерь Царьград защитила.
У меня ж ничего… я ж совсем не готов;
Мне хотя б один лучик светила!
Надо яркий фонарь впереди закрепить,
Взять огромные белые крылья,
К самолётам лететь и им путь перекрыть,
Бомболюки пока не открыли.
Вдруг чуть скрипнула дверь... Улетел сон и страх.
Замечаю жену у порога.
Две росинки – слезы заискрились в глазах.
Тает боль, беспокойство, тревога…
Но откуда в мой сон самолёты летят?
Вспомнил: в Ливии бомбы бросают…
Хоть Каддафи бомбит, хоть Каддафи бомбят -
Бомбы в сердце моё попадают.
Мама Мира! На Землю приди! Вразуми!
Хоть на век одари нас покоем.
Веры крылья расправь над земными детьми!
Мы сердца Тебе наши откроем…
05.2011. Г. Орёл, г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463605
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.12.2013
́
На сосни, ялинки
Приходила осінь,
Та голки кололи
Її ноги босі.
Мерщій утікати
На клени та вишні!
А ті зустрічати
До осені вийшли.
За ласку дарунки
Вона дарувала -
Ошатні серпанки
На листя поклала.
А тільки почула
Зими застороги,
Листки розстелила
Килимом під ноги.
Зима де попало
Сніги розсівала:
Пухке покривало
На всю землю слала.
Нагнулись до зему
Сосна та ялина,
А вишні та клену -
Сніг лиш по коліна.
11. 07. Г. Орел. м. Чорнобиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456527
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.10.2013
Як мама повчала, мені говорила,
Щоби я до хлопців у ніч не ходила,
Я слухала маму і так і робила –
До хлопців ніколи у ніч не ходила.
А ще ж говорила і навіть сварила,
Щоб я до тих хлопців і вдень не ходила…
Я так і діяла, як мама веліла –
І вдень до тих хлопців ходити не сміла.
- Ой, доню, чого ж ти не слухала маму?
Сусіди говорять про тебе й Івана…
- Ні, мамо рідненька, я донька слухняна,
Бо я ж не ходила – я бігала, мамо…
20.08.13. Г.Орел. м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445465
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.08.2013
Співала скрипка від зорі
До вечора про мрії юні.
Він цілував в ту ніч її -
Уста вселенської красуні.
Та не стерігся… навкруги
Розлилась вість, як річка в лузі.
Не звоювали вороги –
Зманили тихо вірні друзі.
-Гей, музиканте, що ж так журишся!..
В тебе є скрипка, в ній твоя душа.
Переболить і горе перебудеться, 2 рази
Поверне доля до твого коша. - // -
-О, люде мій, якби ж то знав…
Любов прийшла єдина, ждана…
Я не украв, не сторгував,
Мені була ти Богом дана…
Десь у містах, на конкурсах
Шукають кращу по всій кулі,
А світ не знав - я цілував…
Уста Вселенської красуні.
-Гей, музиканте, що ж так журишся!
В тебе є скрипка, в ній твоя душа.
Переболить і горе перебудеться, 2 рази
Поверне доля до твого коша. - // -
07.08.13. Г. Орел. м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444354
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.08.2013
Благие намерения. « Благими намерениями вымощена дорога в ад».
Библия.
В долине Фурата*
Охрана, ограда
В два метра стеною
Хранят наш покой.
И жесткая рамка
Сухого закона
С поправкой одною:
Он полусухой.
Прости нас, Господи, прости!
Развей нам, Боже наш, сомненья!
И грехи наши отпусти –
У нас благие намеренья.
Мы реки Сибири
Давно покорили
И чуть не успели
На юг повернуть.
Теперь в Нассирии
Мы твердо решили:
В Адамовы земли
Рай бывший вернуть.
Прости нас, Господи, прости!
Развей нам, Боже наш, сомненья!
И грехи наши отпусти-
У нас благие намеренья.!
Возьмем, для начала,
Весь опыт Союза -
Ведь нам не впервые
Сушить, затоплять.
Когда по каналам
Стекут солевые
Озера, на землю
Придет благодать.
Прости нас, Господи, прости!
Развей нам, Боже наш, сомненья!
И грехи наши отпусти-
У нас благие намеренья!
Дорогу смотает
Асфальтовой нитью
Под нашу машину
Лихой экипаж.
Ирак провожает,
Овеянный былью,
Землею, изрытой
Под лунный пейзаж.
Прости их, Господи, прости!
Учти им, Боже наш, сомненья!
И этот грех им отпусти-
Были благими намеренья!
15.03.09. Г. Орел. г. Нассирия.
*Фурат – Евфрат на местном наречии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.07.2013
Как тетрадка вкосую – сквозь лучи сеет дождь.
Рядом ты… но тоскую – не меня ты зовешь…
Счастье было так близко, но все дальше твой зонт…
Поднял радугу нимбом над тобой горизонт.
07.13. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437773
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2013
Притча О.А.
Стрела, выпущенная по живому, летит по кругу.
Сначала она поражает жертву, но ее фантом
продолжает полет и, замыкая круг, ударяет в спину
выпустившего стрелу. Все приходит на круги своя…
Отточены слова на остроты предел,
Ложатся так легко на наши стрелы!
Попробуйте сдержать! Сразитесь! Кто там смел?
Фантомы стрел в пути… в наши пределы…
03.06. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435652
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2013
Притча. (Автора не знаю).
У воинов спрашивают:
-Почему идете на войну с пустыми колчанами? Чем воевать будете?
-Стрелами, которые прилетят оттуда.
-А если не прилетят?
-Значит и войны не будет!..
Жизнь, судьба моя,
Не тревожь меня,
Не точи мечи-
Речи острые.
Жизнь греховная -
Вот печаль моя,
А других грехи-
В воле Господа.
Я б ушел в поля,
Я б уплыл в моря,
Унося в себе
Мысли зревшие.
За любовь и жизнь
Отчитаюсь я.
Стрелы как вернуть
Прилетевшие?..
02.06. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435649
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2013
Утешение. Лене О.
Над стихом опять
Плачет женщина.
Ей ли не понять –
Горем встречена:
Не трагедия
В стих вписалася –
Там душа моя
Распласталася.
Ты не лей, не лей
Вина в скляночки,
Боль потерь сильней
После чарочки.
Хоть по капле пить,
Хоть пить до смерти-
Чаркой не залить
Жизни пропасти.
Ты зажги свечу
На ночь в горнице,
Помолись Христу
Святой Троице.
Восхвали любовь
К Богу вечную,
Он услышит боль-
Боль сердечную.
Рано поутру,
В самый свет зари,
Помолись Отцу,
Божьей Матери,
Когда вся Земля
Небу молится.
Пусть душа твоя
Успокоится…
30. 12. 08. Г Орел. г. Нассирия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434138
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 28.06.2013
Подушка пір′ячком ще не наповнена,
Красуня – дівчинка ще не цілована,
Рушники вишиті не всі відбілені,
Гарбузи парубкам ще не поділені.
Очі як неба цвіт, вії хмаринками,
І коса русая із золотинками,
Іще принадою – губки коралові.
А під її вікном – хлопці оравою!
Та я туди не йду, часом не гаюся,
Я трохи ще росту і научаюся
Сподобатись тобі і бути рівнею –
Моєму серцю світ, душі царівною.
У спеку літнюю щоб стати вітерцем
І парасолькою під проливним дощем,
Зимою сніжною - тепленьким сонечком,
Весною - вишнею попід віконечком.
А через рік, коли хлопці розійдуться,
(В коморі гарбузи уже закінчаться),
Що маю, вмію я, тобі все принесу.
Станемо на рушник… Я розплету косу…
А поки що:
Подушка пір′ячком ще не наповнена,
Красуня – дівчинка ще не цілована,
Рушники вишиті не всі відбілені,
Гарбузи парубкам ще не поділені!..
10.06.13. Г. Орел. м. Обухів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2013
Я ангела видел, как вас, во плоти.
А было от роду ему – до пяти.
По тропке, где льется к Евфрату канал,
Он с папой за руку навстречу шагал.
Чернявенький, смугленький, будто загар –
От южного солнца наследственный дар.
Платочек, косичка и легкий наряд
В иракском все стиле, как там говорят.
Приветствовав папу, на корточки сел
И в глазки-янтарки ему посмотрел.
САЛАМ и АЛЕЙКУМ я тихо сказал,
Ответное слышу: АЛЕЙКУМ САЛАМ.
И вслед за ответом, по слову отца,
Коснулась девчушка губами лица.
В смущенье, смятенье, уже чуть дыша,
Я лика коснулся и встал не спеша.
Словами, глазами, улыбкой души
Простились мы с ангелом в знойной тиши.
А ниточка связи прошла меж сердец:
Почувствовал ангел и принял отец.
На станции парни понять не могли:
- Какой поцелуй? Здесь? В глубинке Земли?
Годами работаем в этих местах –
Не видели лиц, а ты нам об устах!
Та доводы те – как вода в решето:
- Вы может смотрели не там и не то?
Но я и не спорю. Вы правы, почти…
Я ангела видел... как вас… во плоти!
03.08. Г. Орел. г. Нассирия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430032
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.06.2013
Пусть будет У Вас:
Вера надежной,
Надежда любимой,
Любовь верной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428720
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.06.2013
П.П.
Тяжело в стих слагать слова,
Когда вокруг такая проза...
А жизнь прекрасна, но сложна,
Как свежесрезанная роза.
Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428531
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.05.2013
Підкова.
То літо, то зима
Услід летіла -
Стояла край села
Хатинка біла.
Як вишня розцвіла-
Весняне диво,
Дівчина там зросла
Така вродлива!
Мов намальовані
Уста – коралі,
Ще не ціловані,
Такі прегарні!
В очах ховаються
Блакить - озерця;
На лице дивляться –
Сягають серця.
В той рік весна була
На диво рання,
Дівчині принесла
Святе кохання.
Стояла у дворі
Та, що найкраща.
Тримала у руці
Підкову щастя.
По Божій милості,
Чи випадково
Дісталася мені
Ота підкова.
Лебідки – рученьки
Взяли до себе.
Зник місяць і зірки,
Земля і небо!
04. 04. 2009. Г. Орел. Нассірія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2013
В. П. Я не верю в Бога…
Я знаю, что Он есть.
О. Грабовый.
Вера, неверие в тебе,
Как на весах, всегда в борьбе:
Любой житейский поворот
Меняет взгляд наоборот.
Попа ты на дом приглашал
Исполнить требный ритуал.
Так он, пока псалтырь читал,
О плате все напоминал.
Не осуждай поступок тот,
То был всего лишь эпизод.
Вопрос не в том, кто приходил,
А в том, кого ты пригласил.
И выход здесь совсем простой:
Не приглашай попа домой,
Сюжет на люди не неси,
А Батюшку в дом пригласи!
09.07.07. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426881
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.05.2013
Звездопад. Безвременно ушедшим детям… Освенцима…
Реквием. Хатыни…Хиросимы… Сонгми… Чернобыля…
Кабула… Багдада… Беслана…
преданым и предаваемым нами.
Звездопад, звездопад, звездопад. звездопад…
То не звезды на грешную землю летят.
Покидая родные леса и поля,
Внук слезу с под небес уронил на меня.
Нет возврата с небес, хоть молись, хоть молчи.
Но оставил он мне яркий лучик в ночи.
Зашумят яворы, расцветет вешний сад,
А я выйду смотреть звездопад, звездопад…
Зорепад, зорепад, зорепад, зорепад...
Україно, твої ангелята летять
Від Чорнобиля, сніду, злидення буття,
Лишені лікарями квитків на життя.
Заповіти Господні, закони людей
Для знедолених лиш матерів та дітей.
Нові власники, всяк на свій розсуд і лад,
Відправляють малят в зорепад, зорепад...
Звездопад, звездопад, звездопад, звездопад...
Террорист, миротворец стреляют, бомбят.
Бомбой, пулей решая земные дела,
Отправляют на небо детей мал-мала.
Мститель, киллер, бандит, партизан и солдат!
Не смотри сквозь прицел, подними к небу взгляд:
Над твоей головой, над твоею страной,
Над твоею Землей - звездопад, звездопад…
Звездопад, звездопад, звездопад, звездопад…
То не звезды, то души ушедших ребят,
Покидая людей, земной жизни мечту,
Оставляют нам в дар детских слез чистоту.
Прорываясь на землю сквозь купол небес,
Разбиваясь о твердь наших душ и сердец,
Над Землею сверкает, горит слезный град –
Звездопад, звездопад, звездопад, звездопад…
Зорелад, зорепад, зорепад, зорепад…
11. 04. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425641
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 17.05.2013
На разуме взвесив плоды размышлений,
Отбросив излишки – сомнений звено,
Прибавив советов – чужих заблуждений,
В хаосе гармонии ищем зерно.
Когда же в итоге получим банальность,
Не можем понять, в чем ошибка, просчет.
И не помогает ни вера в случайность,
Ни самый продуманный точный расчет.
Слова однолики, как планки в заборе,
Дают предложений шеренгу иль ряд.
А мысли не только парить на просторе,
Приземлено - низко лететь не хотят.
Но если сумеем раскрыть душу настежь
И сердце настроить на волны Небес,
Стаем сотворцами стихов настоящих,
Мелодий и знаний на грани чудес.
10. 2005. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425439
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.05.2013
Буже, Буже!
Здрастуй, друже!
Знову на твої пороги
Привели мене дороги.
Твої кручі каменисті
У шипшиновім намисті
Памятають іншу долю-
Серед степу вільну волю.
Через вири твої, броди
Племена пройшли, народи.
Скіфи, гуни, таври, німці
Йшли ордою й поодинці.
Тебе брали й віддавали,
В водах коней напували.
А скорити не змоглися:
Ллєшся в море, як і лився.
Та прийшли в часи останні
Найрозумніші й гуманні -
І червоні й жовто-сині;
Перерили все в долині.
В береги уперлась гребля,
Як ножами попід ребра.
Перекрила шлях потоку,
Ніби тромби кровотоку.
Гребля воду піднімає,
Річка берег поглинає:
Глід, шипшину, і калину,
По частинці Україну.
Хвиля пінна б′є у гору
Комусь радість, тобі - горе.
Потекли через турбіни
Хабарі в чужі країни.
Станціям припишуть святість,
Беручи в приватну власність.
Бо у нас, як вкрасти треба,
Імітують дозвіл з неба.
Кепські справи наші, Буже.
Й ще до цього: вибач, друже,
Що в ту греблю, в самий кінчик,
Вкладено і мій камінчик.
08. 2006. Г. Орел.
Южноукраїнськ, Олександрівка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424316
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2013
Тридцать серебряников.
Нет доступнее валюты -
Убеждаемся мы в том,
Заработав за минуты
Ровно тридцать серебром.
Нет валюты долговечней:
Лишь один раз получи -
Остаёшься ей владельцем
До кладбищенской свечи.
Не пропить, в ломбард не сплавить,
И в сбербанке не возьмут,
По наследству не оставить,
С кошелька не украдут.
Заработать – просто сказка:
Только чуть-чуть покраснеть.
Если с лика сходит краска,
Постараться вниз смотреть.
“Сдавать” можно друга, босса,
Подчиненных и врагов,
На коллег ошибку “сбросить”,
Стать «сексотом» с пары слов.
Грязью вымазать соседа -
Самому чтоб стать белей.
Флага цвет сменить нарпреда –
Взгляды стали, мол, левей.
В партий, сданных поголовно,
Получает каждый член
За свой «голос» непременно
Серебра карман - взамен.
Можно, сверив свои взгляды,
К прежней «вере» перейти,
Но бесценные награды
Не исчезнут по пути.
Можно отмывать соседа,
Извиненья попросить -
Драгоценная монета
Не уйдет, не улетит.
Ну а если, вдруг, однажды
Обзовут «не тем концом»,
Стойким будь, как депутаты
С отморозженным лицом.
Но житейское то дело:
Много грешных в деле том…
- У кого там зазвенело?
Кто разжился серебром?
01. 2008. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424155
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.05.2013
Метелики кленові. Світлій пам"яті Валі.
Летять метелики із кленів,
А ти їх ловиш на льоту.
Я набираю повні жмені
І запускаю в висоту!
А ми веселі й безтурботні.
В тебе рум"янець на лиці.
Під піруети вертольотні
Я карбував хвилини ці.
Частинки щастя опускались
Чи то з дерев, чи то з небес.
Не знали ми, не сподівались,
Що то останнє із чудес.
Знов ходить́ осінь по деревах
І скоро засніжить зима.
Висять метелики на кленах…
Тебе… нема…
11. 2005. Г. Орел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423974
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2013
Свято пісні. Моїй мамі Марії.
Встало сонце. Роси чисті.
В грудях радість виграває:
Я іду на свято пісні
В церкву, де Сліпа співає.
Років сім мені. Не мало!
Кличе дзвін на срібній мові.
Земляки ще не зламали
Храм дитячої любові.
Тихо входжу. Хрест з поклоном,
Як навчали мама й тато.
Озираюся навколо: ́
Скільки ж люду тут багато!
Церква барвами сіяє!
Вся в іконах та картинах.
Свічок полум’я палає,
Відблиски лампад на стінах.
Це Христос, це Божа Мати.
Їх і діти малі знають!
А під куполом, мов птахи,
Світлі ангели літають.
Церква службу починає:
Батюшка виходить з брами,
Щось розказує, співає,
Йде в обхід під образами.
Та дива зникають в безвість
З першим звуком пісні з хорів:
Замикається мій всесвіт
На звучанні святих творів!
А над хором - чисто! Дзвінко!
Неповторна! Незрівнянна!
Лине пісня, через жінку
Від небес землянам дана!
Мати Божа! Боже милий!
Жінка може так співати -
Всіх, хоч грішний, хоч невинний,
У молитві поєднати!
І дитя уже не знає:
Чи молитва душу палить,
Чи на крилах підіймає
Та на путь до Бога править!
Пропливли десятиліття
До сьогоднішньої днини.
Жорна часу, лихоліття
Майже стерли свят хвилини.
Ми молитви забували,
Потім знову розучили.
Діти тих, що руйнували,
Церкви ставить залучились.
Та як тільки пролунає
Ладний спів з церковних хорів,
Ніби з вчора випливає
Дивний голос-спів Сліпої.
І молитва серце гріє,
Думу гасить неутішну…
Може ангелу вертає
Душу праведну і грішну?
07. 2004. Г. Орел.
С. Берестове.
Р.С. Прошу всіх бажаючих вказувати на "мінуси" вірша "невзирая на лица".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422891
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.05.2013
Когда нечего терять… Направо пойдешь – коня потеряешь,
Сказка. Налево пойдешь – меч потеряешь,
Прямо пойдешь – голову потеряешь.
Русская народная сказка.
На перекрестке знаменитом,
Окончив путь земной, Душа
На камне выбора гранитном
Читала надпись не спеша.
« Направо путь – Веры лишиться,
Налево – потерять Любовь,
Прямой – с Надеждой разлучиться».
- Вот бы вернуться, начать вновь.
Но поздно сушей возвращаться –
Мосты давно все сожжены.
И морем некуда податься –
Концы с причалов отданы.
Она впервые посмотрела
На сети пройденных дорог
И ужаснулась... онемела,
Увидев жизни всей итог.
Когда-то в мир пришла весною,
Святой, как ангел-херувим.
С Надеждой, Верой и Любовью
И намерением благим.
Жизнь расцветала, жизнь кипела.
За детством – юности полет.
Пока мужала и взрослела,
Растаял розовый налет.
Настало время в спор вмешаться
За право быть, иметь, решать,
Чтоб в этой жизни состояться –
Творить, а не существовать.
Душа наметила все цели,
Определила к ним пути.
В трудах, заботах дни летели.
Препятствий столько! Как пройти?
Запретов, правил очень строгих!
Закон и нравственность - как щит.
Аж десять Заповедей Божьих!
Почти что в каждой «не» звучит.
- -Но ведь другие ж нарушают
Законы, кодексы, мораль.
При том дела их процветают.
Им грех - не горе, не печаль.
В раздумьях долго не терзалась -
Рубеж легко преодолен.
Пройти так просто оказалось
Грехопаденья рубикон.
И гром не грянул, не вмешался
Земли и Неба Господин.
Для мира праведник терялся -
Причислен к грешникам один.
А жизнь как будто упростилась:
Доступней стали рубежи.
Пора запретов завершилась.
Стирались грани правды – лжи.
Часть идеалов позабылась.
Лишались Заповеди «не».
С безверьем Вера не смирилась -
Ушла с молитвой о Душе.
Пришел однажды день блаженства:
Душе явилась из мечты
Царевна, слепок совершенства
Непостижимой красоты.
Она как в детстве ликовала!
Жизнь вошла в зону полноты.
Свет голубого покрывала
На землю падал с высоты.
Душа цвела в восторгах страсти!
Их было море, океан!
Она купалась в волнах счастья,
Но… таял призрачный туман…
Цветы венца теряли свежесть,
Лишалось небо синевы.
Кумир по-прежнему был - прелесть,
Но с недостатками, увы!..
Пришла прохлада, холод, стужи,
Заботы навалились вновь.
Подвысох океан до лужи.
Уже не той былА Любовь.
Душа, восприняв перемену,
Как неизбежность наших дней,
На службе выбрала «замену»
Любви приевшейся своей.
Потешилась и поигралась,
Греха не видя в том, пока
Замена не перестаралась-
Преподнесла ей байстрюка*.
Любовь от лжи свечой растает -
Уйдет навек, оскорблена.
Она ушла. Душе осталась
Поднадоевшая жена.
Опять в трудах, борьбе, проблемах
Бежали дни, мелькали дни.
Ставало тесно ей в пределах-
Гребла бульдозеру сродни.
Сомнений узкая одежда,
Была забыта навсегда.
И только скромница Надежда
Напоминала иногда:
Как были высоки порывы,
Что были Вера и Любовь.
Остались лишь друзья - проныры,
Да в семьях двух родная кровь.
Когда упреки надоели,
Душа Надежду прогнала.
Дни, месяцы, года летели
В полутонах добра и зла.
Свободно, без ограничений
Теперь решались все дела -
Чужих потерь и огорчений
И во вниманье не брала.
Если когда и вспоминала
Остатки совести людской,
Себя и близких забавляла
В благотворительность игрой.
На праздник церковь посещала,
Молясь усердно иногда.
Себя народу выставляла
Как восходящая звезда.
Но к ней не шла в молитву Вера,
А просьб земная чепуха.
И та молитва становилась
Лишь продолжением греха.
И вновь Душа бралась за дело
На ближних, дальних рубежах.
Душе на радость все кипело:
Достаток рос и дел размах.
Жизнь почти райская настала:
По средствам все – любая блажь.
В Крыму ″хатынка″ вырастала
С морским пейзажем, рядом пляж.
И был почет, и была слава,
Как благодетеля людей.
Но к ним, как горькая приправа -
Воспоминанья прошлых дней.
Являлись облачка сомнений
В раздумий, отдыха часы.
Цены потерь, приобретений
Как бы ложились на весы.
К тому ж, повадились болезни -
Не в силах с ними совладать.
Больницы стали бесполезны,
Курорты, лекарская знать.
Когда однажды, в пике славы,
Так прихватило, что невмочь,
Косая, просто для забавы,
Решила в этот раз «помочь».
И вот теперь Душа смотрела
На бывший рукотворный «рай»,
Как тащат после передела
Родные - каждый за свой край.
Предстали горе и обиды,
Обманы тысячи людей,
В двух семьях на отцовство виды́
Недовоспитанных детей.
Душа стоит у перекрестка
И день, и два, и год, и пять…
Любви нет, Веры... где Надежда?..
Стоит… ей нечего терять…
* Байстрюк (укр.) – внебрачное дитя.
11.09. Г. Орел. г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422697
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.05.2013
Температура на нулю-
отсутствует погода.
А я вареники люблю
в любое время года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422564
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2013
Подберу мелодию – песню на два голоса.
Запишу мелодию сердца и души.
Чтобы пелась с юности до седого волоса
В гаме – шуме города и сельской тиши.
Сердца песня вольная речкой разливается
В ясный день, в полуночи, в бурю и туман.
Радуг ярким заревом, солнцем наполняется
И звучит как сказочный золотой орган.
А души стремление - скрипки откровение.
Птицей, заточенною в клетку бытия,
В приземном бессилии рвется в небо синее,
За синицы уровень, выше журавля.
Заплету в мелодию пламя маков Таврии,
Степи запорожские, травы ковыли,
Где на взлете юности мы ночами летними
С древними курганами звездам счет вели.
Для души в мелодию спрячу Веру Божию,
Любви песню светлую глубины веков
И Надежду вечную – видеть Первородину
После избавления от земных оков.
Подарю мелодию просто миру Божьему.
Скрипками, органами попрошу нести
К праведнику, грешнику, старому и юному.
Если что не сложится – Господи, прости!
01.2011. Г. Орел, г. Обухов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422561
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2013