Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Давай ми вдвох втічемо з цього світу
І створемо маленький світ для себе,
Щоб ми удвох могли там разом жити,
Милуючись блакитним чистим небом.
Давай зведемо затишну хатину,
Із піччю, як у старі часи.
Побілимо вапном із середини,
А дах змайструєм із лози.
Давай посадимо і вишеньку, і грушку
Біля хатину, у кутку під плотом.
І будуть ті дурева освіжати душу,
І мило буде глянуть добрим оком.
Давай ми виростимо мальви під вікном,
Біленькі, чисті, мов душа дитини,
Щоби світилися ті мальви маминим добром
І прикрашали нашу затишну хатину.
Давай поселим в домі кішку і собачку
І між собою дружніми будуть вони.
Ми заведемо гуску, курку, качку,
Щоби цікаві були в нас часи.
Давай ми купимо одну корову,
Щоб смакувати разом тепле молоко.
Ми будемо від того молока здорові,
А інше – все дурниці, все одно.
Давай повісим в хаті Божий Образ –
Ікону Бога, Господа святого,
Щоб хоронив наш дім, оберігав нас
Від лих і бід, від всього злого.
Давай розбавимо життя дитячим сміхом,
Передамо їм наші ласку і тепло.
Молитимемось, щоби душі їхні оминало лихо
І їх самих молитись навчимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431019
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.06.2013
Самотньо так... хоча б поговорити
Нема із ким ділитися думками...
Так душу хочеться комусь відкрити
Простими щирими словами.
До кого йти і де шукати допомоги.
Хіба хтось зможе розвіяти тривогу.
Хіба поможе хтось, хоча б у масці,
Немов в дитячій і чарівній казці.
Самотньо знов... аж хочеться кричати.
А біль з середини калічить душу...
Ніхто цю тишу не порушить
Доводиться мені мовчати.
Бо все навкруг полонить пустота.
І розумієш ти, що це лиш самота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013