| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Возможно, Я тебя желаю
Возможно, жажду твоих губ
И слишком часто представляю
Тепло и нежность твоих рук
Возможно, сильно не хватает
Мне глубины твоих очей
И частью очень стать желает,
Моя душа, твоих ночей
Возможно, даже не «возможно»
Возможно, что наверняка
В снах вижу так неосторожно
Разгорячённые тела
Что очень точно – Я скучаю
Но вот не знаю, как понять
Возможно я тебя желаю
Возможно я хочу обнять
Возможно, просто звездным небом
Полюбоваться бы вдвоем
Ночь, разговоры, вино с хлебом
И больше..больше ничего
Возможно это страсть слепая
Возможно - детские мечты
Ты знаешь…Я тебя желаю
Возможно ль,что желаешь ты?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
Пробач мене, за ці страшні слова,
Але, тебе ніколи не кохав я.
Ти пристрасна, гаряча і жива,
Проте, цього замало для кохання.
Пробач за те, що причиняю біль.
Можливо, навіть, що плюю у душу.
До речі, в моїй справжній буревій,
Оскільки я казати все це мушу.
Ти не моя, і я давно не твій вже.
На карті наші стежки розійшлися.
І боляче щось в серці ріже.
Так стрімко почуття повз пронеслися.
Вони спинялись - ми від них тікали,
Вони наздоганяли та дарма.
Не раз про почуття ми забували.
І ось тепер – прощатися пора.
…
Пробач мене, за ці страшні слова,
Але, тебе ніколи не кохав я.
Можливо ти й була колись моя,
Але чи справді то було кохання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
Чи ти хочеш даремно прожити,
Чи почути брехливі слова?
Або, щоб весну, осінь і літо
Замінила холодна зима?
Чи ти маєш розтоптані мрії,
Через те, що підступність жива?
Або, може, ти втратив надію,
Бо із тебе зробили раба?
Бо для них ти звичайна ганчірка,
Ти слуга і не більше ніж це.
І ти знаєш, хоч як це не гірко,
В цьому світі ти місце пусте.
Та подумай чи варто терпіти,
Або кидатись навтьоки?
Хай вигнанець у цьому світі!
Хай ти в дітищі Сатани!
Адже твоє життя є безцінним!
І безціні такі ж як і ти.
Ти народжений бути вільним!
Й зобов’язаний перемогти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013
Брехня життя доводить до абсурду.
Мовчання зношує наш організм.
Самі страждаємо від самосуду,
Мотузки нервів стягуємо в тріск.
Життя провести в світі мрій, фантазій,
Ховатись від реальності і помилок –
Такий собі в людей сучасних захист,
Від емоційних дум таємний закуток.
Ніхто не може щиро всім зізнатись,
Що він почув, побачив чи відчув.
Бо ж легше в ковдру замотатись.
І щоби не дізнались де він був.
Чи потонув, чи вибухнув, згорів,
Не має значення, яка страшна брехня.
Бо просто він втекти від всіх волів,
А що за нього перейнялися – то маячня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013
На небі ясно сонце сяє;
Я за учительським столом,
На нього ноги закидаю
І все ширяє за вікном.
Із кружки каву попиваю,
Таку солодку і смачну,
Й одну єдину мрію маю:
В думках до парку стрімко мчу.
Душа між білих плям літає,
А другий план блакитне тло.
В пісочницях малеча грає,
Скрізь віє щастям і добром.
Які ж щасливі ці моменти,
Коли все тане за вікном.
Зима, залиште аргументи
І через рік вертайтесь знов.
А зараз хай весна настане,
Хай сяє сонце, б’є теплом,
Проти морозів все повстане,
Завіє щастям і добром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013
На перехресті дня і ночі.
Коли вона спокійно спить.
Я загадаю її очі,
Й не відпускатиму цю мить.
Мою кохану і єдину,
Солодку, ніжну, чепурну
Хоч на годину, на хвилину
В вісні до себе пригорну.
Та вранці знову прокидатись
без неї, у кімнаті сірій.
Німим обличчям посміхатись,
Відаючи любов нещирій.
Не йди кохання з снів гарячих,
Не залишай на самоті.
А я усе тобі пробачу,
З яскравим сяйвом у душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2013
Поет, невдаха, реаліст,
Митець, романтик і злочинець.
Засуджений ненавистю цих міст,
Й покараний за свою щирість.
Маленький, сірий чоловік,
Бажаючи відкрити іншим очі,
Він знав на що себе прирік,
У муках досипав останні ночі.
Усе життя, не знаючи визнання,
Він на папері правду викладав.
Не мав ні друзів, ні кохання,
Але себе ні краплі не картав.
Хіба ж тут є із чого обирати?
Боятись смерті за свої слова,
Й рабом у цьому світі догнивати,
Чи дати знати, що душа жива.
Нехай! Сьогодні грубо скажуть: «Вето!»
Та років через двадцять, п'ятдесят
Він стане визначним поетом,
І його вірші світ заполонять.
Не варто так боятись покарання,
Ховати по підвалах відчуття.
Його знайшло зі смертю і визнання,
Тебе, можливо, знайде за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431488
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2013