| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
А мне бы в небо.
А мне бы в его синеву.
Вот сейчас с разбегу
Я по воздуху поплыву.
А мне бы птицей
На свет свысока посмотреть
И не видеть лица
Этих серых, мертвых людей.
"Почему же мертвых?"
Спросите вы у меня.
"Они ходят, дышат,
Думают и едят ... "
О вы, глупые люди!
Вы ничтожны в желаниях земных.
Объяснять не буду.
Не понять вам стремлений моих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436150
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.07.2013
Вона іде, тримаючи долоні
На місці, де святая всіх святих-
на священнім своїм лоні,
Д починається життя усіх живих.
Вона іде крізь всесвіти безмжні,
В очах її галактики горять.
Іде над сонцем, небом цим безпечним,
Крізь мир і війни щастя дарувать.
Іде, не знаючи що далі,
Куди і як життя її зверне.
І, не чекаючи ні визнання і ні медалей,
І біль, і муки зносить.
Зносить все.
А потім, вік іде за тою,
Чи тим,
Кому життя дала.
В тіні. Й не треба їй спокою,
За яким самотність хитро схована.
О, Матері!
Всіх слів на світі мало,
Щоб описати подвиг величезний ваш!
Хай як на світі важко жити стане,
Для мами завжди мусиш відшукати час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433824
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 27.06.2013
Бесформенная жизнь.
Бесформенные чувства.
Бесформенные мысли.
Бесформенные мы.
Ничтожные слова
Звучат бесценным людям,
А драгоценными
Бросаемся ради игры.
Мы потеряли искренности нити,
Любовь и верность втаптывая в грязь.
Давно утрачены реальности границы,
А правду не хотим мы замечать.
Конечно. Лучше жить в обмане,
Где кажется все красочней, чем есть.
А жизнь нас бьет все чаще и реальнее.
А боль - это урок, а не простая месть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432751
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.06.2013
А ви коли-небудь літали
На крилах свого кохання?
А ви коли-небудь співали
Про тихе бажання
Любов’ю своєю обпитись,
Дощем із неї умитись,
Поринути в цей океан
І так і залишитись там?
Зізнайтесь, було ж так!
У кожного. Правда? Було…
Ви падали в небо наознах,
А в вухах від щастя гуло.
Прекрасними є ті години.
Та вічного в світі нема.
Лиш миті достатньо з хвилини,
Щоб літом настала зима…
***
А ви коли-небудь втрачали
Те щастя, що світом вело?
А вам коли-небудь ламали
Ті крила, чи навіть крило,
Що подарувати
Могло лиш це почуття
Давало до зір підійматись,
Без роздумів і вороття,
А потім безжально кидало
На землю як ляльку оту,
З якою уже набридало
Гратись в забаву свою?
А біль не давав ворухнутись
Він сковував все ланцюгом
Страждання, образи й любові,
Що билась живим ще крилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2013