| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
спи, моя радосте.
хай тобі сняться сни,
хай тобі сняться хороші, щасливі речі.
ми не втонули і дожили до весни -
значить, у цьому озері нам безпечно.
спи, моє щастя.
за вікнами - тихий дощ,
і жовтий ліхтар зазирає тобі до кімнати.
нам із тобою не йти на десятки прощ -
нам би себе навчитись спочатку прощати.
спи, моя пташко.
тут - тільки тиша і ми,
і з кухні затягує струм цигаркового диму.
нам би тепер дожити нової зими
і в анабіоз, і під лід на всю нову зиму.
спи, моє лагідне,
доки на це є час,
доки в кутках не гуснуть північні тіні,
доки тут тільки тиша і двоє нас
і сховають від світу тебе капітальні стіни,
і доки ці тіні не переходять порогу,
і доки крізь жили дощ весняний тече -
спи, моя радосте.
спи і не бійся нічого,
доки я зранку цілую тебе в плече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2017
я ніколи, напевно, не зможу її розуміти.
чи тому, що не вмію, чи тому, що не дозволяє.
її руки так гріють, її очі настільки світять,
і щоразу із нею я водночас живу і вмираю.
вона любить солодке, не любить вино і квіти,
а чи любить мене - я і досі не зовсім знаю.
вона схожа на відьму, і мене, видно, причарувала,
і ніколи не каже, чи хоче чогось насправді.
я втрачаю свідомість і розум, коли її мало,
а багато не буде - вона знов зведе барикади,
і не пустить мене на ближче, ніж дозволяла,
але як би мені не хотілось, я не втечу далі,
ніж її теплий подих і дотик до мене.
по правді,
я щасливий, коли прокидаюся з нею в обіймах,
і не хочу її й на секунду кудись відпускати.
я дивуюсь, чому мені з нею настільки спокійно,
і чому кожен день, що без неї - нечувана втрата.
я за неї уб'ю всіх невірних, пройду усі війни,
я зробив би усе, аби було їй тепло й надійно.
та чи любить вона мене - думаю, годі і знати.
хоч насправді мені на це, певно, все рівно -
лиш би зранку мені дозволяла себе цілувати,
бо я навіть не знаю, чи на більше я взагалі гіден.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2017
I hate everything about you -
why do I love you?
*****
я ненавиджу, як вона курить у мене на кухні,
в одній ковдрі - напевно, аби просто враження справити,
і лукаво всміхається. губи - трохи припухлі,
і вона така гарна, що, певно, сама від лукавого.
я дратуюсь, коли я не бачу її хоча б вечір,
і дурію, якщо не пише мені, глумлива,
я ненавиджу, що вона любить цілунки в плечі.
я ненавиджу те, що вона настільки красива.
і коли вона знов сміється мені в обличчя,
хочу бити, ламати, нищити все до дідька.
доки я її знаю, чому її досі не вивчив?
моя втіха, моє прокляття, моя - і тільки.
я ненавиджу її руки, волосся, очі,
я терпіти не можу її наді мною всесилля.
я ненавиджу те, що її так шалено хочу.
я ненавиджу те, що люблю її до божевілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
господи, думає він, господи, гос-по-ди -
чого я кидаю нанівець свої труди?
чого мені світ - як вечірка, а їй - як суди,
але вона влізла мені у серце, от прямо сюди,
і я доживаю день лиш з її розмовою?
боже, як можна бути такою чудовою?
господи, думає він, що ж зі мною не так? -
чому з усіма я щирий, а з нею - мудак,
чому я її знов розмінюю на п'ятак,
а вона мене досі любить за просто так?
чому я тремчу і молюсь на її ім'я?
боже, цей світ був би кращим, якби не я.
господи, думає він, чому вона знов мовчить?
я живу, як кретин, а з нею хоча б на мить
хочу кращим ставати, але в неї лице тремтить
і сльоза, що вона ковтає, пече й болить,
боже, нехай не мовчить. хай ридала б, і то -
хай кричала б і лаялась, і падала потім в утомі,
хай би побила весь посуд в моєму домі,
лише б не мовчала, немовби ми й незнайомі,
лише б не мовчала, неначе я їй - ніхто.
господи, іже навіть якщо і єси -
дай мені сил, і хай вона знов простить,
бо її ж бо хоч громом бий, хоч як липку тряси -
вона всі мої мінуси перетворює на плюси.
боже, і хай я врешті навчусь, а то досі як дурень -
і він клацає запальничкою й довго курить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2017
колись я напевно все таки кину палити
бо один із них завжди каже
кидай це погана звичка
мені не подобається запах диму
від твого волосся і губ
я хочу щоб ти пахла собою
а не цигарками
другий коли я плачу дає мені другу цигарку
і мовчки простягає запальничку
колись я напевно знайду собі дівчину
біляву з коротким волоссям і у великих окулярах
і з красивими ногами
а не хлопця
один із них надто пристрасний
аж занадто
і любить лишати синці у мене на талії
у спальні називає брудною сукою
боляче кусає за вухо
і різко по тваринному оволодіває
і коли скінчить відкидається на подушку
його руки тремтять
і він каже це було чудово
я тебе люблю в тому числі за розкішне тіло і хороший секс
другий повільно веде губами від вуха вниз до ключиці
пестить і пригортає
і завжди кохається зі мною довго
майже до самого ранку
з короткими перервами на перекури біля вікна на кухні
і посміхається коли я влаштовуюсь на стільці загорнута в одну ковдру
поправляє моє волосся
і ще раз посміхається
я у відповідь тихо цілую його ребра
бо коли він стоїть поряд я можу дотягнутися лише туди
і завжди уривчасто шепоче мені на вухо
сонце моє
дівчинка моя кохана
колись мені напевно доведеться вийти заміж
бо один із них хоче від мене дітей
білявих і з кирпатим носиком
і вже навіть придумав як ми назвемо дівчинку
якщо дівчинка народиться першою
і каже що від нашого кохання можуть бути лише красиві діти
і з запальною вдачею
бо й кохання гаряче і запальне
другий каже що я добре на нього впливаю
і що поряд зі мною йому хочеться ставати кращим
аби підходити мені
бачиш сонце я навіть вчуся грати на гітарі
бо мені подобається як граєш на гітарі ти
а ще ти красиво співаєш
і він каже мені
у тобі є щось таке
неймовірне і чисте
і просто трахати тебе я не можу
з тобою я можу лише займатись коханням
бо у моєму домі ти кохана людина
а не шльондра яку я б трахав
колись мені напевно доведеться обрати когось
або не обирати нікого
один із них каже що любить мене
любить мене за те що мене так добре любити
любить мене бо я піклуюся про нього
і завжди змушую надягти шарф
коли він виходить на вулицю в мороз
і люблю його лагідно й ніжно
навіть коли він не ніжний зі мною
другий каже що любить мене
любить мене бо йому зі мною добре
і він сам не може пояснити чому
просто добре
і добре так як не було ще ні з ким
і тому що я його розумію
принаймі він так каже
і каже що в мені він знаходить рідне
те чого йому раніше не вистачало
і напевно другий із них мене ненавидить
ненавидить і любить
особливо тому що я називаю його другим
а не першим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017
і поки вона, у чорному із мереживом,
цілує мене гіркими від диму губами,
я хочу кричати і бити віконні рами
від того, що все ж мені вона не належить.
і навіть коли її руки, мов дві змії,
ласкавими петлями в'ються довколо шиї,
я розумію: не я, хто її зігріє,
не я, хто на змерзлі долоні вкладе свої,
і тим більше коли її пальці торкають струн
і вона щось співає мені незнайомою мовою,
хай як очманіло мене її голос не сковує -
вона - чужа квітка, я ж - голодранець-дикун,
і все ж коли губи її знаходять мій пульс
і вона так шалено й отруйно мене цілує -
знаю: завтра хоч як не кричав би, вона не почує.
якщо гарно подумати, це - безсумнівний плюс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017
вона крутить ним так, як крутив би і циган сонцем -
а чому б їй такій, власне, кимось і не крутити
він зупиняє погляд на пирогу, який вона лишила вчора в його духовці,
і не знає, він хоче її кохати чи хоче убити
вона вкотре зникає, не пишучи йому другий тиждень,
і він відчуває, як його дах потихеньку їде
він не знає, куди вона знову - до Амстердаму чи у Парижі,
але розуміє, що від цього божевілля йому сховатися ніде
і поки вона кілометрів за тисячу або дві
прокидається у обіймах когось чужого,
він курить одну за іншою, плямуючи попелом стіл
і малює її ім'я на вікнах, сірих від смогу
вона топче підборами у центрі Лондона брук
і четвертий день забуває йому відписати
та за один її погляд і два дотики теплих рук
він готовий усе і одразу їй пробачати.
він уже не уявить, як жив би зараз без неї,
хоча раз на два тижні все ж хоче пустити собі кулю у скроню
але враз забуває про ці божевільні ідеї
кожен раз, коли знову цілує її долоні
і він вже давно розуміє, що вона - не його і навряд чи і буде
і що її любов зовсім не благословення, а радше отрута
але він готовий сам довести себе до кари і страшного суду,
аби лиш колись хоч трохи десь поряд із нею побути
і поки вона йому знову пише з аеропорту,
він тихо дуріє, згризаючи нігті до болю,
але скільки разів він би не планував послати її до чорта -
він добре знає, що без неї вже ніколи не буде собою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2017
головне - мовчати тоді, коли треба мовчати,
головне - не кидати ні слів, ані грошей на вітер,
не тримати тебе, розтискати поволі лещата,
не тривати у тобі, терпіти, терпіти в собі,
там,
де сполохані пальці до струн обертаються звуком,
де рядок випадковий так сильно й так глибоко значить,
лиш тримай її руку,
тримай,
лиш тримай її руку,
не зацьковуй себе тисячами причин і пробачень,
не кидай дурних звичок, не носи стрічок на зап'ясті,
не клянися їй літом, коли вже направду так зимно,
не карайся пустим, не кради вже украдене щастя,
вже ж бо богу, мені і собі ти
нічого не винен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2016
ты ведь не знаешь острую боль потерь.
ты ведь пока вообще ничего не знаешь.
все, что ты видела — мелочи и игра лишь,
и беззаботность, верь мне или не верь.
ты ведь не знаешь, как умирают те,
кто был последним путем к твоему спасению
здесь нет повтора, шанса на воскресение —
только game over очередной мечте.
ты ведь не знаешь, как в чужом городе ночь
тебя настигает, а убежать тебе некуда,
и тот, кто помог бы — плевал на эту опеку, да,
и молча ушёл куда-то подальше, прочь.
тебе не бросали острые фразы в лицо.
тебя вообще ещё никогда не бросали.
тебе невдомек, как сперва о любви писали,
чуть позже в момент оборачивались в беглецов.
ты ведь не знаешь, как ото всех сбегать
и уходить в одиночестве в ночь и слякоть.
ты ведь не знаешь, как это — молча плакать.
и дай тебе бог никогда об этом не знать.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587360
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2015
мы никогда не искали легких путей.
все не без стычек да и не без затей
он из таких, что серьезны, а я - из детей,
а оба несчастны, один одного грустней
ты, говорит, заманчива и чиста,
но слишком проста, моя девочка - слишком проста
пламенный взгляд, руки нежны, уста,
а душу увидит за этим один из ста
тебя не хотят, говорит, а хотят лишь плоть,
неважно, смеешься иль хочешь себя вспороть
а ты так же терпишь, прощаешь, смеешься, хоть
тебя убивай или пробуй в муку смолоть
тебе, говорит, себя бы не обижать,
дураков не терпеть, свою волю да уважать,
его наконец пережить, себя пережать,
а не у моря нового шторма ждать
я, говорит, только лживых пока встречал
может, смущал, или чуть через меру ворчал
ты, говорю, не в те двери пока стучал
(зубы сжимаю - самой бы не зареветь)
ведь, говорю, перед тем, как на дне замереть -
каждая лодка находит и свой причал
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586851
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2015
і часу так мало, і стільки ще треба зробити,
а відлік іде, і числа біжать до нуля
з піску всі малюнки давно й остаточно змиті,
і в новому космосі в тебе - своя Земля
я гублюся в собі й себе ж змагаю запекло
(з тобою боротися - поки іще не з руки)
якщо після смерті дійсно існує пекло,
цим пеклом, напевно, будуть мої думки
твоє ще горить. моє ж - остаточно погасло
зі світу лишилося море і три кити
і часу так мало, й фінал наступив так невчасно,
і якщо я ще встигну написати про щось прекрасне -
тоді цим прекрасним, без сумніву, будеш ти.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
привіт.
я не знаю, чекав ти листа чи ні.
я, знаєш, терплю якось тут без тебе - it seems so strange to me.
я й далі нікому не кажу ні правди, ані брехні
(хоча це завжди вдавалося краще тобі, ніж мені).
щоранку здається, що ось, вже сьогодні зустріну тебе в метро.
знаю, що так не буде, та все ж не кидаю спроб.
безвихідь роз'їдає легені, отруює кров,
димна осінь випалює все нутро.
замість спати - щоночі беруся писати тобі листа.
зі слів і рядків безуспішно будую до тебе моста.
сторінка блокнота пуста, але суть проста:
ти - лиш один зі ста.
екран телефона востаннє блимнув і згас.
ніколи не було і вже і не буде "нас".
тисну delete, видаляю останні уривки фраз,
і вірю, що це - вже останній лист,
і останній раз.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
від себе: вирішила закинути вірш дідуся, оскільки з'явилася ідея про видання невеличкої збірочки його творів. дідусь, Сокотнюк Анатолій Дмитрович, в останній день вересня святкуватиме своє 81-річчя. вірші він пише уже кілька десятків років, на жаль, лише деякі з них не розгубилися і не забулися.
приємного прочитання.
_____________________________________________
Весна була ще ніби вчора,
Та перші зустрічі в дворі.
Кохання трепетне та ніжне,
Цілунок перший на зорі.
А потім літечко настало,
Життя буяло, ніби цвіт.
Тоді здавалось, що належить
Тобі одному цілий світ.
Сім’я створилася чудова,
Повиростали діти,
Вже можна жити лиш для себе,
Онуками радіти.
Ще любе літо не скінчилось,
Кохання ще не в’яне,
Та осінь суму навіває
І сипле сіль на рани.
Вона підкралась так неждано,
Й позбиткувалась, як могла.
Пофарбувала сріблом коси,
Поклала зморшку до чола.
Барвиста осінь, не спіши!
Притримай коні баскі.
Ти людям літа залиши,
Прошу тебе, будь ласка!
Чарівна осінь, зачекай,
Я не зумів ще все зробити,
Ти дай цілющої води,
Щоб справи завершити.
Хай прийде осінь щедра, ніжна,
Дасть всім здоров’я в закрома,
Щоб ми не скоро ще відчули,
Що у життя прийшла зима.
А.Д. Сокотнюк
листопад 2000 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014
странно, но быть всегда одинокой среди
целой толпы - привычно уже, се ля ви.
черное платье - не обязательно леди.
это, возможно, траур по бывшей любви.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517567
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2014
кто-то помнит нас вместе.
ради такого кадра -
ничего,
ничего,
ничего не жаль.
Вера Полозкова
*****
кто-то помнит нас вместе?
да уж, и впрямь потеха
это ведь было почти что три жизни назад
а если напомнят - ты явно будешь не рад
ну да и мне, знаешь, будет совсем не до смеха
осень проходит, как мимо платформы экспресс
блокнот мой желтеет и сыпется наземь стихами
во всем том, что помним, мы виноваты сами
раз это признали - значит, уже прогресс
что же, теперь пойдём всё под собственным знаменем
у кого-то скелет в шкафу, у кого-то в кустах рояль
только все, что прошло, уже листьями желтыми замело
хотя знаешь, пока что за шанс пережить это заново -
ничего,
ничего!
ничего
не жаль.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517493
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2014
хоч як не хотілось би — маю тебе забути
за тиждень чи другий загоїшся, переболиш
над містом встає світанок нової смути
ні сонця, ні ранку — сірість і сонність лиш
ти обриваєш останню несказану фразу
з даху зриваються зграями хмари й вітри
лишилось вдихнути дим і подумати: «зразу
мала б прийняти умови твоєї гри»
світло зникає. небо темніє й падає.
серце зсередини майже ламає ребра.
«ти уже зник» — мовчки собі нагадую.
і я вже не вірю ані тобі, ані в тебе.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
я обернусь на краю, улыбнусь и исчезну
на прощанье махну уже побледневшей рукой
так умирают не те, кто загнал себя в бездну —
так умирают, кто в жизни утратил покой,
или сильно любил — безответно, бессильно и слепо,
не теряя надежды и все же живя без нее
у тебя был свой космос, у меня — разве две–три планеты
и звезда, лишь одна. видишь сам, все что есть — все мое
я умру на рассвете, улыбнувшись и выдохнув облако
горьковатого дыма, замолкнув уже навсегда
и исчезнут и волосы, обрезаны снова накоротко,
и линия жизни, короткая как никогда.
мне пора, меня ждут. не скучай...хотя ты и не будешь
разве нервно закуришь и руки вздрогнут едва
только не назови моим именем ту, кого любишь —
я его не любила, пока еще была жива.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517112
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2014
ну давай, до зимы. небоскребы смотрят и мигают окнами: ну и ну.
за окном август с осенью жарко спорят, и квартал молчит, завернувшись во тьму.
я молчу о тебе, не скрывая мыслей, не стесняясь слёз, не ища причин
за окном, шурша, опадают листья, и ты где–то скучаешь и пьёшь один
я гуляю одна по ночам по бульварам, меж влюбленных, пьяных и беглецов
и куда не смотрю — двадцать пятым кадром мне повсюду мелькает твое лицо
я бросаю курить, обещаю, правда, но сначала бы бросить мне жить тобой —
я тебе, наверно, и даром не надо — ты красивый, искренний и не мой
город красится в серый, меняя кожу, через центр снует скоростной трамвай
обещаю, я больше не потревожу, но и ты злым словом не вспоминай
но пока у меня где-то будет биться и щемить в груди, вспоминая сны —
мне уже не дано ни любить, ни влюбиться.
не скучай, родимый.
давай, до зимы.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517111
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2014
моя дорога надміру худенька дівчинко,
із тонкими зап'ястями й очима - зеленим космосом
хто ж тобі винуватий, що досі твій світ не вивчили
хто ж тобі незабутній, що досі непросто все?
ти десь тінню по стінах ковзаєш, люба дівчинко,
рвучи навпіл холодну тишу тремтячим голосом
хто тобі голослівний? хто обіцянок не стримував?
хто тебе з твого світу насильно за руку висмикнув?
хто жорстокою карою навіки тебе помилував?
була піснею - стала захриплим нечутним вигуком
моя дівчинко, ти його сильно любила, напевно?
він тебе проміняв? забув? залишив самотню?
ти не матимеш, дівчинко, дюжину їх чи сотню
це реакція, дівчинко, реакція незворотня
все, що маєш тепер - докурити й піти непевно.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
я знаю точно, нам не по дорозі -
попутчики на станцію чи дві.
не ти мене чекатимеш на розі,
не я вірші писатиму тобі,
не ми до скону будемо любити,
не нам пеклă, чистилища й раї...
але ти знай, що доки буду жити -
я очі пам'ятатиму твої.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
после тебя буду снова учиться летать
после тебя - буду жизнь собирать по осколкам...
буду учиться скучать или сутки не спать,
буду искать пути, как опять и опять
выдернуть с жизни тебя, как из вены иголку
из-за тебя пришлось существовать, а не жить
из-за тебя - столько времени зря потеряла
я, знаешь, давно к тебе успела остыть
я постараюсь, клянусь, о тебе позабыть,
словно тебя в моем мире и не бывало
ради тебя я оставила все и всех
ради тебя - всю стихами тетрадь исписала
не проклинаю - знаю, что это грех
просто уйди, чтоб в эфире не стало помех,
чтоб и тебя больше в жизни моей не стало.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487654
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.03.2014
и пускай за спиной льются слезы чужих расставаний.
"после нас - хоть потоп". после нас - пустота и черно.
мы - испорчены вечным (не вечным?) стиранием граней,
наша жизнь - не сценарий, увы. лишь плохое кино.
большинству же на это, увы, все равно.
"поколение Х, вы испорчены, неидеальны"
но скажите, как жить, если путь - неизвестен и хмур?
мы ведь дети индиго - мы странные, но гениальны.
наша жизнь - не игра, а, скорее, один ее тур.
в остальном же у нас - "все прекрасно, полнейший ажур".
нам бы - просто немножко любви, понимания, ласки...
мы просты и понятны...но только когда разгадать.
мы ведь дети, мы верим, и любим счастливые сказки,
мы недавно еще так хотели обо всем все узнать...
...только карты, что есть на руках, уже не пересдать.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487246
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2014
а мне от тебя - не больно, но что-то жжет
в груди. и пускай с тобою не быть нам вместе -
побудь хоть сейчас ненамного теплей, чем лед
позволь хоть когда-то тебе посвящать песни
забыть о тебе будет трудно, но я клянусь:
я больше тебе никогда постараюсь не сниться
и если узнаешь в метро - я не обернусь,
слегка улыбаясь и ласково щуря ресницы
пусть мучиться буду - но буду прощать грехи
пусть буду грустить - но причины и не угадаешь
я буду и дальше писать о тебе стихи,
но ты никогда, поверь, о них не узнаешь.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487245
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2014
і ясні ранки, неспокійно-сині,
і проблиск неба у твоїх очах,
і ночі темні, ночі горобині,
і райдуги, загублені в дощах -
тобі нестиму, гріючи в долонях.
тобі віддам - і серце заодно.
щоб ім'я те, що на вустах холоне,
заграло, заіскрилось мов вино,
щоб ти чекав, чекав лише на мене,
коли розлука розведе в світи,
щоб лиш мені довірив сокровенне,
щоб тільки я і щоби тільки ти...
щоб спалахнув наш серпень зорепадом,
щоб душу загубити між ночей.
аби над нами - тільки вітер садом
і небо - кольору твоїх очей.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
ну давай, расскажи, почему ты по мне так скучаешь,
объясни, почему мы друг другу - и всё, и никто.
я не жду тебя, знаешь. уже не грущу, понимаешь,
и вообще, все не то. это все - совершенно не то.
десять вдохов назад - разрывалось внутри, как снарядом,
но - ровнее дыхание - боль застывает в груди.
да и что мне с того, что с тобою сейчас мы не рядом?
я тебя отпускаю, иди. возвращенья не жди.
пустоту заполняю стихами. ищу утешения.
только слез - не увидишь, с какой стороны не смотри.
ты - проблема. и, жаль, никакого не вижу решения.
хоть и больно,
останься.
будешь болеть
там,
внутри.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487021
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2014
и, может, когда-то и встретимся у моста,
и, может, я даже тебе улыбнусь при этом.
как жаль, что поверила - правда, один из ста,
как жаль, что осталось это в минувшем где-то.
а ты продолжай иногда по ночам звонить,
и все удивляться, с чего не беру трубку.
странно, что это была вообще за нить,
что между нами оставила дни-зарубки.
нет, я не буду сжигать стихи о тебе.
да, иногда я, наверное, даже заплачу.
только запомни, что больше в моей судьбе
ты вообще, совсем ничего не значишь.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486737
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.03.2014
серые люди, улицы, дни, глаза
туман - молоко
как ни смотрю, тебя в тебе больше не вижу
я бросила плакать, скучать и пить виски "за..."
хоть и пытаюсь любить,
хоть ты и далеко,
но все чаще тебя - ненавижу.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.03.2014
О Україно! Певно, неспроста
Говорять, що стражденним - нові рани.
Тепер стоїш, мов знята із хреста,
А на руках - чи стигми, чи кайдани.
Тебе продасть за жменю мадяків
Обідранець у дранті та лахмітті.
Коли вже зраджують землі батьків -
Для чого й жити у такому світі?
Героям - слава. Сором - тим мерцям,
Котрі живі, та душі - у могилі.
Як мало тих, чиї горять серця,
А скільки тих, чиї серця - зогнилі.
О Україно, стороно моя!
Тебе зламати хочуть, та не зможуть.
Одна ти, та для кожного - своя.
І нескоренна.
І - непереможна.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014
когда-то я стану совсем, абсолютно счастливой.
у меня будет дом, двое детишек и ты.
и я больше не буду песен слушать слезливых,
и я больше не буду сжигать за собой мосты,
и я буду с теми, кому я буду по силам,
и не буду идти одна против сотен стихий...
когда-то я стану совсем, абсолютно счастливой.
и уже никогда не буду писать стихи.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486588
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.03.2014
я до тебе прийшла із ночі,
аби ти мене відігрів.
пам'ятатиму твої очі
з тих, солодко-ясних, вечорів.
я - видіння твоє пророче,
що і згубу несе, і мед.
пам'ятатиму твої очі
ще на сотню літ наперед.
я лишитись з тобою хочу,
але все, що судилось мені -
пам'ятатиму твої очі,
коли зникну в мрячній далині.
коли зникну - то все ж не зурочу.
залишайся щасливим. а я -
пам'ятатиму твої очі,
хоч не буду й ніколи твоя.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
ищи меня меж строками блокнота,
в котором все хранишь свои стихи.
я для тебя не "милая" - я "кто-то".
я не стираю слезы с глаз сухих.
я бросила петь песни на балконе.
я перестала о любви писать.
ты больше не звонишь мне полусонным -
ты знаешь: это нам пора бросать.
нет, я сейчас совсем не одинока.
да, мне намного проще, стало быть.
но, чёрт возьми, рисую эти строки -
и дико хочется
опять
все
повторить.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478170
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2014
этот чертов дождливый город
красит каждого в серый цвет
с каждой каплей дождя за ворот -
вот ты был, вот тебя и нет
ну и так уже много лет
в этом городе все одиноки -
и в толпе, и наедине
исчезаешь в кратчайшие сроки
в этой шумной пустой тишине
шаг, другой - вот, глядишь, и на дне
этот город тебя сломает,
превратив в ничто. в пустоту.
потому что никто не знает,
почему в эту суету
так легко попасть на лету
и за миг исчезнуть,
упав туда, в пустоту.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478169
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 09.02.2014
"дружба між хлопцем і дівчиною? такого в житті не буває!"
хай кажуть що хочуть, та я твердо знаю одне:
є місце у світі, де завжди на мене чекають,
є той, хто цінує й завжди розуміє мене.
а знаєш, мені би позаздрили більшість знайомих,
бо друга такого ти де не шукай - не знайдеш.
правду ж бо кажуть, давній друг рідніший двох нових,
для мене ж ти ближчий за інших товаришів теж.
сиджу ось ночами, і все пишу тобі вірші...
і ще, знаєш, інколи бачу тебе уві сні.
жаль, відстань завадою...
мабуть, оце і найгірше.
та все-таки, друже, ти найдорожчий мені.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
ти із сотень обрав, упізнавши
погляд мій, що тебе пронизав.
я на тебе чекатиму завжди -
лиш би ти десь на мене чекав.
ти не схибив, мене покохавши,
я ж шукала тебе вже давно.
я на тебе чекатиму завжди,
попри все,
проти всіх,
все одно.
я тобі про цю щирість не скажу,
але ніжно і щиро люблю.
я на тебе чекатиму завжди:
із тугою, та все ж без жалю.
і минатимуть дні, як і завше,
та з тобою ж - і в курені рай!..
я на тебе чекатиму завжди.
лиш, будь ласка, на мене чекай.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2014
милый друг, знаешь, я так давно уже жду нашей встречи...
только что-то пока никак не выходит, а жаль.
ну и пусть говорят, что на свете ничто не вечно -
нет прочнее и дольше чем дружба, и ты это знай.
милый друг, без тебя мне тоскливо и так одиноко,
словно душу мне кто-то невидимый грустью залил.
я не просто ведь так посвящаю тебе эти строки -
я хочу, чтоб когда-то хоть кто-то меня не забыл.
милый друг, ты ведь знаешь, нет тебя мне родней и дороже.
ну а ссоры и споры - да с кем не бывает, забудь...
может, скучаешь по мне - и скучаю я тоже,
потому что ты ближе мне, ближе, чем другой кто-нибудь.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477520
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2014
...да и кто мы друг другу? всего лишь случайные встречные,
заплутавшие где-то на узких тропинках своих.
нам идти бы все дальше путями, увы, бесконечными,
и не ждать перемен, и не знать больше грез никаких,
не любить, не скучать и не ждать перед сном сообщений,
не звонить среди ночи - "мне сложно уснуть без тебя".
сколько наших грехов - столько будет у нас отпущений.
сколько раз полюбить - столько плакать, молчанье дробя.
то, что было - сплыло. все признанья - давно ослабели.
все слова и мечты - ветры стерли из лика земли.
...да и кто мы друг другу? всего только две параллели.
пересечься хотели, вот только, увы, не смогли.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477519
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.02.2014
я тобі вже давно не писала віршів, мій хороший - все натхнення нема або справи затягують вічно.
ми знайомі всього лише півтора року, не довше, а таке відчуття, що з дитинства, хоч як це й нелогічно.
"протилежне притягує"?
хтозна, можливо й не так, ми у чомусь несхожі, у чомусь - цілком однакові
ну звичайно, на колір і смак же товариш не всяк - та з тобою мені найтепліші бувають розмови.
чверть на першу.
дощить.
все не спиться, сиджу з олівцем, замальовую фрази, які було б добре сказати.
кожен друг чогось вчить, я тобі щиро вдячна за це - я без тебе могла б стільки всього сьогодні не знати.
говорити до ранку, ділитися чимось своїм, жартувати, щось радити - мабуть, це й є найщиріше.
все одно не сказала всього.
дощ.
нуль-нуль двадцять сім.
я чекатиму, знаєш, ти лиш приїжджай поскоріше.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
на радио снова что-то про зимний сад
минуты сбегают, сменяясь взамен часами
ты был в этом городе месяца два назад -
но он до сих пор смотрит твоими глазами
экран телефона - картинка и восемь букв
и сердце сквозь ребра - мотив сумасшедшего марша
ну ладно, услышу забытого голоса звук -
и что? мы давно ведь мудрее, глупее и старше
мгновенья с тобою, как черный алмаз, бесценны
мгновенья с тобою - десятый последний раз
...на кухне играют самые личные сцены
и те, что совсем, совсем не для лишних глаз
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477325
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 05.02.2014
я тебя буду помнить недолго -
лишь одно - лишь одно! - "всегда"
да, наверное, это без толку -
пить, рыдать, разбиваться в осколки
наберу и спрошу: "давай завтра в кафе во столько?"
ты сглотнешь и ответишь: "да"
в сторону центра метро - одна остановка
"ты один, милый мой, или снова уже с кем-нибудь?"
у тебя та же сумка, духи, телефон и толстовка
кофе, сахар, в кафе - до сих пор эта же обстановка
"как она, хоть красивая, или снова дрянная дешевка?"
выпьешь кофе, махнешь: "забудь"
глаз не поднимешь - смотришь на гущу на дне
становится сложно и долго искать ответ
улица тихо шумит, словно море во сне
ты такой, как полгода назад был - при летней луне
на прощанье спрошу: "до сих пор стихи пишешь мне?"...
улыбнешься
и бросишь:
"нет".
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477219
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.02.2014
а мне от тебя - не больно, но что-то жжет
в груди. и пускай с тобою не быть нам вместе -
побудь хоть сейчас ненамного теплей, чем лед
позволь хоть когда-то тебе посвящать песни
забыть о тебе будет трудно, но я клянусь:
я больше тебе никогда постараюсь не сниться
и если узнаешь в метро - я не обернусь,
слегка улыбаясь и ласково щуря ресницы
пусть мучиться буду - но буду прощать грехи
пусть буду грустить - но причины и не угадаешь
я буду и дальше писать о тебе стихи,
но ты никогда, поверь, о них не узнаешь.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477217
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2014
сосчитай до десяти и попробуй меня отыскать в своем странном мире
полном несбывшихся планов, надежд и историй
знаешь, ты прост, но и удивителен: в глазах - сапфиры
в голосе - море
с тобой весело пить шампанское, смотреть ужастики и целоваться
где-то под тихим небом и летними звездами
моя ты мечта, начинающая сбываться
мучающая вопросами
что ж, давно не виделись, скучаешь по мне хоть немножко? как ты, милый?
я без тебя привыкла, свыклась, сжилась
ты, наверное, наделен странной какой-то силой
все прячешься, не таясь
хочу чтобы снова: говорить - так губы в губы, глаза в глаза - выдох - рука в руке
я грущу, все грущу. да и что вообще с меня взять?
хочу обнять, прижаться к родной, дня два не бритой щеке
и не отпускать
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451584
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2013
в холодну осінь потрібно, щоб був хтось хороший
хто обійме, відгорне волосся ласкаво з обличчя
чий голос для тебе - найкращий і найсолодший
хто поряд буде надовго, а не на раз чи на двічі
у вітряний вечір треба, щоб він дзвонив схвильовано
казав "маленька, ти від мене ще там не відвикла?
ти така славна, навіть коли хворієш і ненафарбована
у тебе чарівний голос, навіть коли захрипла"
у листопаді потрібно, щоб хтось зігрівав тобі руки
закутував ввечері теплим картатим пледом
щоб перед сном у трубці - рідного голосу звуки:
"маленька, добраніч.
я дуже сумую без тебе"
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
вона фарбує нігті червоним,
любить боса гуляти у зливу.
а у нього очі – як море:
неспокійні, зелено-манливі.
вона горда і вільна, як вітер
і насильно не буде в полоні.
він малює казкові квіти
поцілунками їй на долоні.
вона буде для нього єдиною.
він її все життя шукає.
просто зараз – не та ще хвилина.
просто він ще про те не знає…
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
ми так щиро й давно одне одного не кохаємо...
ти так часто не дзвониш, щоб запитати, як я.
про оцю не-любов ми з тобою не пам'ятаємо,
ти - не рідний, не мій.
я - вже давно не твоя.
ти мене не цілуєш біля дверей квартири,
я не пишу твоє ім'я у блокнот чи на чорновик.
не лишаю записки "завтра біля фонтану, в чотири",
я тобою не хвора, ти - до мене не звик.
не проводиш рукою ласкаво мені по волоссю,
з тисяч не впізнаю́ твої очі в безликій юрбі.
я тебе не люблю, не люблю, це тобі не здалося.
...але вірші чомусь я пишу лише тобі.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2013
я хочу щоранку тебе цілувати,
торкатись волосся. дивитись у очі.
я хочу з тобою про все забувати.
я буду з тобою, без всіх заохочень.
я хочу, щоб ночі — в обіймах з тобою,
я хочу, щоб сходили з розуму разом.
я знаю, я можу побути собою
без жодних обмежень, без жодних наказів.
я хочу, щоб кави одна на двох чашка,
на двох один плеєр.
на двох один день
на двох одні крила.
я ж янгол зі стажем.
… я вірю, що стане так.
вірю, буде.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2013
із такими, як ти - легко.
із такими, як ти - добре.
як жаль, що близькі - далеко,
там, де лягає обрій.
не маю кому писати,
натхнення пішло у відпустку.
це ніби щораз умирати -
коли на душі пустка.
ночами обом не спиться,
в обох - дріб'язкові проблеми.
мені часто Львів сниться,
тобі ж - зовсім інші теми.
я, знаєш, сумую дуже.
чекаю, коли вже зміни.
...отак і живемо, друже -
на різних кінцях країни.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
в третий раз дико хочется снова начать все сначала.
так, чтоб бабочки в животе и мороз по коже.
я позвоню и скажу: "(имя), я так скучала"
ответишь мне: "если честно, (имя), я тоже".
в третий раз - нехватка ласковых слов и объятий.
ты вроде рядом, но словно и на другой планете.
ты был мне роднее других, ближе, лучше, понятней.
ты дарил мне лучшие сны, что бывают на свете.
в третий раз (не в последний) заливаю боль алкоголем.
потому что слова твои - словно под ногти булавки.
потому что как ты появился - мой рассудок уволен,
а у чувств и бессмыслицы - снова двойные ставки.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2013
вона має неповні шістнадцять, сірі очі і родинку на щоці
вона любить солодке, котів і тримати його руку в своїй руці
її дратують березень, дурні розмови і залежні курці
вона заперечує вік, каже «обман то все, числа ці»
вона вірить у гороскопи, щастя і життя після смерті
у неї довге волосся і ноги завжди до крові здерті
вона каже, що наші душі як у клітки в тіла заперті
і що «треба боятись погано жити, а не погано померти»
вона інколи цитує Байрона, Єсєніна і Полозкову
часто кидає початі справи, потім починає все знову
їй по душі до ранку, по телефону з кимось — задушевні розмови.
вона вже не мрійниця.
але часом хоче,
щоб все було казково.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
моєму спогаду
присвячується
як ти, любий?
все куриш і пишеш вірші?
а, пробач, я забула. ти ж кинув, вже з місяць як.
ти мені не подзвониш, я знаю, ніколи більше.
у мене - вже нόві. у тебе - давно вже інші,
тепер, знаєш, буде лиш так.
як ти, любий?
все бродиш містом ночами?
все п'єш чай без цукру і дзвониш комусь уночі?
я ще, мабуть, десь рік тобі буду у шибку дощами,
ще півроку - тягнутиму спогади, мовби кліщами,
ще мить - догоратиму сяйвом свічі.
як ти, любий?
цілуєш її у щоку на прощання?
вона знає, що ти мене кличеш ночами крізь сон?
ти для мене один такий.
перший і, мабуть, останній.
бачиш, як усе вийшло...скоріше війна, не кохання.
буває так, любий.
мовляв, се ля ві, пардон.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2013
рідна, пробач, що я рідко писала листи,
дзвонила лиш інколи, бачились - раз у півроку...
знаєш, світ був би порожнім, якби не ти.
вибач, як болю завдала колись ненароком.
стільки усього хотіла б сказати тобі,
чимось хвалитись, чомусь і поспівчувати...
очі у тебе були як мої - голубі,
і я так сумую за ними, що й не передати.
синочку твоєму вже п'ятий.
так час пролетів...
я вже не плачу, лиш сльози ковтаю вперто.
коханий твій досі один.
знаєш, він посивів
буквально за два чи три дні після твоєї смерті.
© bellami
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013