| Сторінки (2/186): | « | 1 2 | » |
Одвічний смуток і гірка печаль,
І серце крається й болить душа.
І переповнюється сумом все,
Людина дихає ,а не живе.
Існує в вирі, буревії днів,
Оплакує себе з повік віків.
І мліє біль, і ниє вся печаль,
Не повернути все уже на жаль.
А біль живе, болить, пече...
А з болем лихо в серці ще живе.
Хоч час лікує рани у душі,
Та шрами вічні, і болючі, і терпкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Голос твій. .
Такий цілющий голос твій,
як мед, як трави, як напій...
Напій солодкий для душі,
З весняним запахом вночі.
Бачу струмочок джерела,
Де так хлюпочеться вода,
І чую голос мов у ній,
А голос той, як голос твій.
Під вечір глянула у небо,
Знову згадала я про тебе.
А місяць в небі молодий,
Зворушливий і мовчазний.
А серце моє любить твій
Голос ніжний, чарівний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
Колискова
Ось світло згасло у вікні,
Мале дитятко- засинає,
А небо в зорянім вогні,
Ще оченята ті шукає....
Не закликай і не буди,
Дитина спатоньки буде,
А ти вже зранку загляни,
Тоді впізнає хай тебе...
До неї сон у гості йде
Чарівнo –милий,
І сум і втома- все мине,
Спокійні ,тихі хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Знайди час. .
Помандрую в сиву давнину,
Де історії цікаві віднайду,
Кожна з них усіх нас буде вчити,
Як у світі справедливо жити.
Вміло час в житті розприділяй,
Попрацюй і відпочивай.
Хочеш молодість надовго зберегти?
Гру в життя доросле ти впусти.
Книги древніх мудреців читай,
В них для себе мудрості черпай.
Час знайди також для насолоди,
Адже це в житті – винагороди.
Вчися дружелюбним завжди бути,
Щастя тільки так зможеш здобути.
До зірок ти шлях свій віднайдеш,
Як для мрій ти час в житті знайдеш.
Джерелом невидимої сили-
Думи є. Вони б тебе скріпили.
Знайди час в житті, щоб порадіти,
Знайди час в житті щоби любити.
Знайди час щоб все це поєднати.
Тоді й щастя зможеш упіймати.[b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Все обертом……. .
Новий рік це щось таке
коли все обертом іде
ростуть всередині в будинках
хвойні сосни та ялинки
дощик також не простий
він сріблястий, золотий
ще й виблискує повсюди
й мокрими не ходять люди
білки шишок не гризуть
на ялиночках живуть
а вовк зайця не ганяє
і з ним мирно поживає
дід МОРОЗ має мішок
і червоний кожушок
і не вікна він фарбує
а пакуночки дарує....
і старий рік кудись втік
отакий то новий рік..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
Буває…
Буває хочеться зими
Різдва і співу коляди
Передсвяткові метушливі дні
Кутя, ялина, різнобарвнії вогні...
Буває хочеться весни,
Як тануть всі зимові сни,
Уся природа воскресає,
Щось зеленіє, хтось співає...
Буває хочеться і літа,
Теплом воно є оповите.
Промінчики, голубе небо,
Чого для радості ще треба?
Буває хочеться і осені,
Коли багаті, золотаві дні
І пахне поле, сад врожаєм,
І листя колами кружляє.
Буває хочеться тепла
Зігрітись хоче, мов душа,
Але не довго й це триває,
В житті ж по-всякому буває.
Буває хочеться грози,
Поринути в свої думки,
І розум мов дощем обмити,
І просто в тиші відпочити.
Чого б в житті ми не хотіли
Весну чи літо загоріле.
Сприймаймо все, як перший раз!
На все у світі є свій час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773096
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Обіймаючи…
Обіймаючи батьків — ми стаємо спокійними.
Хай такі обійми будуть постійними.
Обіймаючи коханих — ми стаємо щасливими.
А за одно ще й дуже вродливими).
Обіймаючи дітей — ми стаємо добрішими.
А наші долоньки таки теплішими.
Обіймаючи друзів — ми стаємо щирими.
І тоді ми їм, навіть більше віримо.
Обіймаючи знайомих — ми стаємо відкритими.
Без людей ж не можемо прожити ми!
Обіймаючи життя — ми стаємо мудрішими.
Хай усі обійми будуть частішими).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Звідки приходять діти…
можливо мене в магазині купили,
де дуже пахучі шампуні і мило.
а може де квіти барвисті, гарненькі
та ні, де цукерочки всі солоденькі.
Нам зважте сказали покупку свіженьку,
там всі чомусь були такі веселенькі.
вагою три з гаком отак кілограми,
для доброго тата й гарненької мами.
ніжненько пакуночок той обгорнули,
й додому щасливі швиденько гайнули.
а потім хрестини й багато вітань...
все ж скільки на світі важливих питань.
а досі не можу сповна зрозуміти,
звідки беруться такі гарні діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
Коли свої заплющу очі,
То мандрувати завжди хочу,
В далекий дивовижний край,
У неземний чудовий рай.
Де б з неба падав білий сніг,
Й не долітав до моїх ніг,
Де влітку б пишно все цвіло,
Страждання й горя не було,
Де б зелень землю покривала,
І мої очі звеселяла.
Де б мир і спокій царював,
Й ніхто ніхто не заважав,
Отій мелодії природи,
Оспівувать свої пригоди.
Реальний світ зове мене,
Відкрила очі - зникло все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Життя... яке воно важливе!
Яка є цінна кожна мить,
В житті не будь ,не будь лінивий,
Адже мов вогник все горить.
Ти встигни все в житті зробити,
Залиш щось корисне для всіх,
Встигни любити, встигни жити,
І не звикай до земних втіх.
Люби життя, яке ти маєш,
Бо в когось Бог його забрав,
І не чекай, чого чекаєш?
Серце привчи до добрих справ.
Наповни душу добротою,
До ближнього ти усміхнись,
Крізь біль і сльози з гіркотою,
За ворога ти помолись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Любов - це наче квітка,
яка росте на будь якій землі
стеблo у неї з золотої нитки
те золото знайдеш лише в душі,
а листя із пахучої троянди,
що наче б то з небесного раю,
а ще коштовніше за діаманти,
якщо я оту квітку віднайду.
Говорять що вона усіх чарує
і серце мліє від її краси,
якщо із вас про неї хто почує
ви спробуйте це диво віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Бог створив чарівні квіти.…..
Виростають малесенькі діти
Не траба вчити іх квіти рвати
Треба вчити іх доглядати....
Не слід позбавляти життя рослин
Бо ж в них і так недовгий плин
Вони такі ж живі як ми
І хочуть жити і рости......
А ми ж не створювали іх
Не варто рвати для потіх
Нехай свій вік все ж проживуть
І всі пелюстки опадуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
У затишному будиночку
Мешкав чоловік і жіночка
Мали трійко діточок
І подвір я і садок
Серед гарноі природи
Все було в них при нагоді.
Луг і степ, і поле й річка,
І змайстрована криничка.
По одній із тих стежок
Мандрував один дідок.
"У вас гарно! Безперечно!
Хоч й казати недоречно,
Та я бачив кращий край,
Дуже там розкішний гай."
Чоловіку закортіло
Побачити все те діло...
Розпитав маршрут у діда
І вирушив по обіді.
Довго йшов що вже стемніло
Заморило його тіло.
І вирішив відпочити.
А щоб стежку не зблудити
Головою ліг додому
А ногами в невідоме.
Та вночі перекрутився
І навпаки опинився
Головою в невідоме.
А ногами ,хіх, додому!
Але він того не знав.
І мандрівку розпочав.
До обіду прийшов в край,
Ого, справді гарний гай!
Краще поле, краща річка
І будинок і криничка....
Милувався, любувався.
Отак запросто попався!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
О Преблагословенна Діво Маріє!
До Тебе удаюся, до Тебе прибігаю і молю.
Не опускай мене ніколи, подай мені в теперішній потребі Свою материнську ласкаву Руку.
Вірую і признаю, що Ти- Чудесна Опіка сиріт, опущених і переслідуваних, тому покладаю в Тобі всю свою надію.
Поможи мені грішній! Тобі, Ласкава Мати, віддаю всі справи, прикрості, болі, смутки і клопоти.
Жертвую Господеві, упроси мені за для
них прощення гріхів моїх.
Всі мої думки, заміри і постанови віддаю в Твої Руки, орудуй ними на спасення і добро моє.
Мати предобра! Пристане найбезпечніша всіх грішників,
прийми і мене під свій материнський Омофор.
За для любові Твоєї я прощаю всім ворогам моїм і хочу
кожного любити.
За для імені Марія Пречиста гиджуся всіма своїми гріхами.
Обіцяю перед Тобою не гнівити вже більше Сина Твого, що будь до сьогодні було супротивного Богу і Тобі в моїх думках, словах або учинках.
Бажаю будучі дні життя мого нагородити добрими поступками.
В Руки Твої, Преблага Мати, віддаю себе, родину свою, другів і надругів.
Будь нам всім милосердна. Ти рятуєш всякого прибігающого до Тебе в потребі. Дай же і мені грішній, не погинути
наглою смертю, а в годині конанє будь при мені Маріє і бережи душу мою від ворогів її.
Ти -Двер Небесна нехай ввійду з Тобою, Пресвята, до
небесного царства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Ангели дружать з чортиками?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
На землі обітованій дітям мало героїв,
Тільки мами були, а батьки пішли в запої.
ви не ставили на те, що виросту нелягавий
Щось ти зблід. Певне, пив... а татусь мій був неправий.
Ти обіцяв, та врешті-решт так і не вислав мені гроші.
По телефону, зазвичай, всі такі милі і хороші.
Співавтор
William Mirovich
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
В дитинстві нам все снились сни ніби ми падаєм вниз. Тлумачили іх нам ніби це ми ростемо, тому..... А може це просто наша душа падала з неба на землю уві сні....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014
Час має владу над тілом,
та не має влади над душею.
Душа.... безсмертна споконвіку!
Живе....палає .....вічною зорею
Тілесно.... таємне.... любовне злиття
чаклує невидимо нове життя.
Що ж то за магія ? Життя подароване!
І все від нас , геть все приховано.
Живуть всі здогадками ...ілюзіями,
поети нібито говорять з музами,
хоча й тих муз насправді немає.
Хтось всім думки цікаві вселяє....
порочні помисли...... і святі
як і важливі , так і пусті.
Хочеться все пізнати і всюди,
які ж всі різні й цікаві люди.
Мов та бездонная криниця....
Життя — суцільна таємниця!
та відчуваю лише одне
КОЖНА ДУША ВІЧНО ЖИВЕ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Бачу йде дівчина повз багатоповерхівку. Довге пряме каштанове щойно вимите волосся розсипалося по плечах. Вітерець так гарнесенько з ним грався. З восьмого поверху бабулька надумала тріпнути свій запелючений килим. Бабусі було не цікаво хто там ходить , головне щоб килим був чистий. Дівчина й уваги не звернула що на неі падає бруд......він же невидимий. І стало справді шкода не дівчину а саме оте свіжо вимите таке симпатичне каштанове волосся........!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
[i]Одвічний смуток і гірка печаль,
І серце крається й болить душа.
І переповнюється сумом все,
Людина дихає ,а не живе.
Існує в вирі, буревії днів,
Оплакує себе з повік віків.
І мліє біль, і ниє вся печаль,
Не повернути все уже на жаль.
А біль живе, болить, пече...
А з болем лихо в серці ще живе.
Хоч час лікує рани у душі,
Та шрами вічні, і болючі, і терпкі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Багато хто хоче iPhone чи iPad.......
я ж хочу звичайний нічний зорепад,
хоч раз побувати на дивному Марсі,
і закружляти з коханим у вальсі.
Океаном поплавати на кораблі,
обняти всіх рідних, що вже не живі.
Вакцину придумати від раку і СНІДу,
врятувати нещасних всіх від суїциду.
А сиротам дати тата і маму.......
в п`яниць щоб горілка замерзла в стаканах,
навіки щоб зникла вся наркота,
а світ огорнула лише ДОБРОТА......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Колись давно монах один жив,
Велику ласку собі заслужив....
Людей ,що звертались він лікував,
Від злих хвороб їх рятував.
В той самий час, в той самий вік,
Проживав цілитель неподалік.
І він сумував, як монах радів,
Заздрив святому, бо сам так не вмів.
І щоб йому якось насолити,
Задумав метелика в саду зловити,
І коли врешті його він зловив,
Долонями створіннячко прикрив.
«Коли, монаше, тебе запитаю
Не відповіш ....це добре знаю.
Якщо ти скажеш, що метелик живий
ПридавлЮ його і стане мертвИй.
А якщо скажеш навпаки,
Відпущу живого з руки.
Побачимо хто розумніший
І все таки я є хитріший».
Задумав, прийшов, вклонився в дверях,
Монах йому каже: « Все в твоїх руках...».
Не встиг він нічого сказати,
Бо вмів монах думки читати)
Монах, мов Бог- милосердний, дбайливий.
Цілитель- Злий Дух - лукавий, кмітливий.
Долоні -спокуси, пристрасті злі,
Які нас стискають у цьому житті.
Красивий Метелик, мов твоя душа,
І тільки тоді вона буде жива,
Коли є сонце, коли в ній літо,
Коли вона Божим теплом зігріта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Ангелик малесенький
із нами живе,
зазвичай чемнесенько
себе він веде.
Хоч деколи буває
любить пошуміти,
ти з ким не буває,
діти то є діти...
А як він посміхається!
І смокче кулачки,
повзти вже намагається,
веде вже балачки.
Агукає по своєму
і каже я! Я! Я!
таке воно милесеньке
чуднесеньке маля.)
До всього придивляється,
а очі мов блакить,
уважно прислухається
цікава кожна мить!
І ще забула головне:
носитись на руках
і любить молочко грудне
й літати в теплих снах...
таке воно ніжнЕньке
жвавеньке і гарненьке
і наше золотеньке
янголя....)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Завжди говоріть зі своїм дитятком
“ я люблю тебе, моє янголятко!
люблю коли ти засинаєш,
коли ти в ігри своі граєш,
серед інших всіх діточок
тебе я вибрала, мій колобок.
В тебе вірю і точно знаю
без тебе життя не уявляю.
Дихати тепер без тебе не вмію
в тобі, моє чадо, втілила мрію”
Про любов дитині кажіть
цілуйте, обнімайте і не мовчіть
забагато любові не буває
нехай ваш малюк це знає)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
[b]Новий рік це щось таке
коли все обертом іде
ростуть всередині в будинках
хвойні сосни та ялинки
дощик також не простий
він сріблястий, золотий
ще й виблискує повсюди
й мокрими не ходять люди
білки шишок не гризуть
на ялиночках живуть
а вовк зайця не ганяє
і з ним мирно поживає
дід МОРОЗ має мішок
і червоний кожушок
і не вікна він фарбує
а пакуночки дарує....
і старий рік кудись втік
отакий то новий рік...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Ходила в дит садочок
хотілось так вже в школу
бо там дзвенить дзвіночок
і трапилось це скоро.
Ходила вже у школу
хотілось в інститут
дістали шкільні “бджоли”
універ тут як тут...
Ходила у універ
хотілось на роботу
бо що їй той ГомЕр
хотілося зар. плати...
пішла вже й на роботу
та заміж захотілось
мала нову турботу
в дівках вже засиділась)
коли вже й заміж вийшла
сіла та й гадає
що знову дит садочок
та не її чекає...
в садочку не сиділось
чого ж малим малям
завжди лиш метушилась
і квапила життям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
Кажуть, ангелів немає
з нами вони не живуть,
хоч сама так не вважаю
бо мамами всі їх звуть.)
вночі коли не можу спати
в думках молитву вознесу
“Ти можеш так багато дати
та лиш здоров`я дай прошу...”
багатств,гордині я не хочу
все цінності тоді немає,
коли радіють в мами очі
щось в серці наче розцвітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2014
[b]30 січня
всесвітній день поцілунків!!!
будь який хлопець
може підійти
до будь якої дівчини і
поцілувати її....
та в свою чергу
не має права відмовити)
розкажіть всім хто не знає
а раптом це їх шанс.)
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Сріблом виблискує сніжна перина,
Це із мішечка пані Дарина,
Не шкодувала посипати все,
Вечорами ходить - срібло несе.
Щоб не побачив ніхто її,
Дружить Дарина із ніччю взимі.
Її ніхто ніколи не бачив,
Як веселиться радіє чи плаче.
Але відомо мішечок при ній
Не є звичайний , але чарівний.
Срібла у ньому завжди багато,
І неможливо його все зібрати.
Навіть розсипаний ти не збереш,
І у свій дім не принесеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2014
Сильний ДУХ І багата ДУША ПОЄДНАЛИСЬ У ТІЛІ
Що або хто може бути це?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Небо чому високо від мене так,
Дотягнутись до тебе не можу ніяк.
Тільки бачу бачу бачу що ти є,
все ж Радісно в душі стає.
Небо чисте голубе,
Всі говорять, що- святе,
Живу з людьми я на землі,
Та деколи в нічному сні,
Неначе крила виростають,
Й у височінь ту підіймають.
Як добре є отам літати,
Щось дивовижне відчувати,
Чи волю, чи могутню силу,
Чи ті великі білі крила?)
І справді радісно мені,
Хоч так буває тільки в сні.
Знову прокинулась, о ні.
Це все було лише у сні)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
А мрію жити на планеті
де кришталево чисті ріки,
де не засмічені міста
і щоб воскрес ще й дух села.
Любимо гарно одягатись,
щоранку звикли умиватись,
схоже що любимо чистоту
а все засмічене, чому?
Кожен із нас моє уміння
ми ж вже розумне покоління,
природа так давно страждає
може отямимось, не знаю(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
О Йордане ріко!
Про тебе навіки
славиться історія
хрещення Христа.
О свята водичко!
Свята Йорданичко!
Обмий людські душі
що тебе жада.
Кому де живеться
кожен хай нап'ється
обмиється, зцілиться
краплями добра.
Будьте всі здорові
живіть всі в любові
хай Йордан загляне
у ваші серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Було це вже давненько .І ти у це повір
Зірочка маленька народилась серед зір
Із Богом в небесах зірочка зростала
І у райських краях все більшою ставала.
Світити вона хотіла, як усі інші зорі,
І плакала, жалілась, а Бог все ж не дозволив.
Сказав Всевишній неба, що підрости ще треба,
І коли час прийде , тоді її Він призове.
І несподівано, раптово, до Бога на розмову
А Бог її призвав до себе, і повелів летіти в небо.
І всьому світу засвітилась, і все навколо звеселилось,
Серед пустель, степів, лісів, побачила трьох мудреців
І їх промінням огорнула, вони ж до неї усміхнулись,
І повела вона їх три, сама, не знаючи, куди.
І в Вифлеємі зупинилась, і до хатинки приземлилась
«Кого шукають там вони?Чому весь час за мною йшли?»
«Тут народилось Немовля»-почула Господа слова,
«Завдання виконала ти, і повертайся вже сюди».
Щаслива зіронька була, що мудреців вона вела.
А Люди дали їй ім'я -Вифлеємськая зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
[b]Микита Баян (11:15:25)[/b]
наримувати не зможу, бо ледь чухаюсь. не cпав усю ніч. мабуть, гадав коли ж твій ДН))
Бажаю тобі мішок грошей, вагон щастя й корабель здоров`я; щоб синочок ріс здоровий, радував і любив мамцю!)))
цьом =***
два рази в щічки, третій в лоба,
рости велика, щаслива й здорова!
[b]stawitscky:[/b]
Я знаю - де щедро видзвонюють весни,
живе в тім краю сотворіння небесне.
Так вміло і щиро оспівує креси.
натхненно і гарно, відверто і чесно.
У неї чарівні й усміхнені очі,
і крильця за спиною ніжно тріпочуть,
і серце гаряче, як сонячна ватра,
в якому до Бога любов благодатна.
Вітаю із святом мого адресата
і долі удатної смію бажати,
і віри високої, щастя земного,
надійного друга, кохання палкого.
І тепло на серці, що можу вітати
прекрасну дівчину - подругу по сайту.
Агов, ви, думки - не рождайтеся, грішні.
Подругу по сайту.І тільки. Не більше.
[b]@NN@[/b]:
зі Святим вечором вас і з Днем народження
[b]Арсен Лахоцький[/b]
З Днем Народження! Бажаю в житті радості, в справах - мудрості, в дружбі - вірності, а в серці - любові!
13:35:38
[b]Руслана Покощан[/b]
Вітаю )
Бажаю всьо найкращого щастя радості багато щоб була здоровв))
13:59:01
[b]Іван Мазуркевич[/b]
Поздоровляю тебе з Днем Народження, бажаю щастя, радості, добра, щоб ти веселою була)) незнала горя, лиха, зла!!! Щоб рідні поряд були завжди!!! Всі мрііі хай збуваються, і щастя не кінчається!!!
10:43:40
[b]Тан.. Шердловська[/b]
Вiтаю з днем народженя! Бажаю насамперед здоровя мiцного, жиночого щастя i всього самого найкращого!!!! 🌹🌹🌹🌹🌹🌹🎉🎉🎉🎉🎁🎁🎁🎈🎈🎈🎈
15:51:09
[b]Ярослав Ганжала[/b]
Будь багата як земля,
Будь здорова як вода,
Будь ніжна як берізка,
Будь вірна як лебідка,
Будь красива як троянди цвіт,
Будь щаслива на багато літ.
[b]
Олексій Гуска[/b]
Всього найкращого бажаю в цей особливий день, в День твого народження! Божого благословення і многая літ 😊
[b]Олег Стеліга[/b]
Вітаю з Днем Народження!
16:22:08
[b]Candy White[/b]
Вітаю з роками, що завітали,
У твоє бурхливе життя!
Живи так,щоб було що пригадати
Коли доживеш ти у щасті до ста!
Твори й висот нових досягай,
Я знаю,ти зможеш багато,
Створи на землі свій малесенький рай,
Нехай у душі кожен день буде свято!
Нехай доля розмалює,
Тобі сірі будні,
Щоб були вони не нудні,
Чудні й незабутні,
Хай рожеві будуть мрії,
Щоб у сині далі,
У зелені гори ніс,
Червоний феррарі,
Білих хвиль на сході сонця,
У Чорному морі,
Неба синього з багрянцем,
І золотих зорів!
З днем народження!!!
[b]Тарас Пєнтак[/b]
Вітаю з Днем Народження!!!
щастя, здоровя, море позитиву і удачі у всьому!!!
18:43:50
[b]Діма Урсулак[/b]
привіт!
із днем народження!) багацько тобі здоров'я, щастя і довгих літ тобі і всім дорогим тобі людям!)
Бажаємо миру і світлої долі,
Запалу, енергії, сили доволі.
Творчого вогнику, віри й наснаги,
Щедрості серця, людської поваги.
На довгих стежках Вашої ниви
Будьте завжди Ви здорові й щасливі!
17:36:38
[b]Олег Попик[/b]
12.01.14
Красивой, нежной и веселой
Очаровательной, шальной,
С огнем в груди,
С мечтою в сердце,
Недостижимой, как звезда,
И нерозгаданой загадкой
Тьі оставайся навсегда!
[b]Соломія Ткач[/b]
Людочка, вітаємо тебе з днем народження, нехай все в тебе буде якнайкраще - море радості усмішок нехай наповнить твій дім. Здоров"я тобі і твоїй сім"Ї і великого-великого людського щастя!!!! цілуємо
17:12:47
[b]Ольга Гуменна[/b]
Люда, вітаю тебе з Днем народження. Всього тобі найкращого - любові, злагоди, достатку. Нехай кожен день приносить маленькі радощі. Залишайся такою, якою я тебе знала завжди - доброю, життєрадісною і привітною. Гарно відсвяткувати. Тарасові і маленькому Івану великий привіт)) 😊
17:02:26
[b]Іван Ткач[/b]
Христос народився! Кума, вчора кум шось трохи закрутився, завртывся шо забув тебе привітати! Щастя здоровя, багато племінників!)))) З пройдешнім тебе!
09:38:08
[b]Світлана Остапчук[/b]
Жизнь… она, как карамель,
С разною начинкою
У одних – так чистый хмель,
У других – с горчинкою…
Ну, бывает, что взбрыкнет,
Или дурью
мается,
Или к стеночке припрет
(С каждым ведь случается!).
Все равно её люби...
и цени мгновения...
И тебе желаю я...
СУПЕР- НАСТРОЕНИЯ!
С ДНЁМ РОЖДЕНИЯ!!!
23:13:16
[b]Арсен Кікис[b]
Вітаю з днем народження!!!
Бажаю здоров'я, щастя, Божого благословення, творчих успіхів, кар'єрного росту, сімейного затишку та злагоди, здійснення всіх задумів, мрій та бажань, та всього найкращого!!!
[b]Галя Кривецька[/b]
Happy Birthday !!! May it be the best year ever!
[b]Марія Яцків[/b]
Вітаю тебе з днем народження !!!
[b]Наталія Моросовcька[/b]
ВІТАЮ!!!!))))
[b]Руслана Воробець[/b]
Вітаю з днем народження...Всього найкращого!!!!
[b]Наталя Марчук[/b]
вітаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Хочеш історію розкажу
Про невірного Фому?
Він став апостолом , Святий,
В ньому лукавства не було,
Одягав одяг все простий,
І возвеличував добро.
Відвідував чужі краї,
Розповідав про Бога,
Й Чекали його все нові,
Мандрівні дороги.
Прибув раненько у містечко,
Із соковитими садами,
На гілках і плоди й листочки
Гарні збудовані харами.
Серед краси , серед всього
Жив там багатий чоловік,
І будівничого давно
Шукав уже не перший рік.
Фома сказав «Я- будівничий,
Довіриш справу цю мені?
І дім збудую мальовничий
тобі і всій твоїй сім'ї».
Довірився йому багатий
Достатньо дав грошЕй йому,
І стали ті весну чекати,
Розхвалювати всім Фому.
Фома ж всі гроші роздавав
Хворим, немічним, старим...
А палац не будував.....
І ось...підглянув хтось за ним,
Багатію розповів
А той здивувався,
І побачив , що палац ,
Ще й не починався.
Розізлився , затремтів
«Усі мої цінні кошти
Як він міг? Як він посмів?
Роздавати всім по трошки...»
І посадив він Фому,
В темну в'язницю.
«Я довірився йому,
Він наплів ми небилиці».
Та занедужав брат його,
Лікарі всі лікували,
Та хвороба як на зло,
Його не покидала.
Одного разу хворому,
Приснився сон незвичний,
Неначе ангел в білому,
І в сяйві безперечно,
Веде його оселями
Надзвичайно гарними
із стінами і стелями,
вкритими смарагдами.
«А хто тут живе?»-
Ангела питає.
Ангел усміхнувся,
і відповідає-
«Брат твій буде жити,
але ще не час.
Коли Бог покличе,
Повідомлю вас.
А будинок ще
Не є добудований,
Бо Благий Фома
Тепер заарештований.
Твоя недуга промине,
Коли він буде вільний...»
Ангел зник, і хворий брат
Прокинувся повільно.
Про сон дивовижний,
Розповів брат брату,
І вони не стали
Думати й чекати.
Звільнили апостола
із тих темних грат,
і трапилось диво-
вмить одужав брат!
Тоді охрестилась
вся їхня родина,
й Богу посвятилась
кожна їх дитина.
А багач подякував
Фомі за Божий крок,
за палац у небі,
за гарний урок.
І вирішив сам
палац будувати,
багатств для душі
своєї шукати.
Апостол ж Фома
сам помандрував,
куди Святий Дух
його надихав. ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
В тропіках мавпи проживали,
Грались, по ліанах стрибали...
Та ось наближався сезон дощів,
Не звикли тварини до холодних днів.
Вирішили всі світлячка шукати,
Свої тіла отак зігрівати.)
І ось усі навколо нього стрибали,
Пташка недалеко в небі пролітала.
А крила у неї були золоті,
І голос співучий і вдень і вночі.
І щебече мавпам «Світлячок- не вогонь,
І він не зігріє холодних долонь....».
Вони розізлились і її зловили,
«Що ти, пташко, знаєш?»- і руками вбили.
Отак ще всю ніч вони пострибали,
На ранок від холоду усі повмирали.
Хоч і зла неправда силу часто має,
Істина віками вже перемагає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Колись давно Бог світом мандрував,
Людські добрі вчинки Він шукав.
В Багатого....в заможного....в простого...
Постукав до господаря одного.
Новий Господар двері відчинив,
Подорожнього в будинок запросив.
«Вибачте ,що непокою вас оце».
«Заходьте, я радий гостям все».
Пригостив Бога -скажу по правді,
Але не знав, хто це був насправді.
«А можна, пане, я в вас поживу,
Недовго і добряче оплачу?».
Чоловік подумав, а що тут й гадати,
І дав Богові ключі від маленької кімнати.
Незабаром не світанку,
Хтось постукав знову зранку.
Господар незнайомцю відчинив,
А гість увірвався , чи то влетів.
Тарілки розбив, одяг порвав,
В кімнатах усе поперекидав.
«Ха ха ось тобі й гарні речі,
Я ще повернусь у дім цей до речі”.
Ось такий він вів монолог,
А кімнату, де мешкав Бог
Не зачепив ,не доторкнувся
Чи не побачив , чи то забувся.
Господаря того це здивувало,
З бешкетником вже давно воювали.
І вирішив гостю новому віддати,
Не одну невеличку, а дві кімнати.
«Ще один ключик, друже,вам дам
буде так краще мені і вам “.
І жив Бог у двох нових кімнатах
Хтось знову постукав у цю диво- хату.
“Чи відчинити, чи не відчинити?”
Господар не знав що вже й робити.
І все таки двері відчинив знову
Хатину ж чекала пригода нова.
Знову злий дух зайшов у будинок,
Порозбивав все до тріщинок.
«Йди геть! Що ти робиш? Що за халепа?»
«Ось тобі, на тобі , так тобі й треба
Правда спокою тобі не даю?
А я ще не раз до тебе прийду».
Розбишака пішов веселий , жвавий,
Яке неподобство , що за лукавий?
Він знову кімнат гостя не торкався,
І тоді господар дуже здивувавса
Взяв в'язку всіх кімнатних ключів,
Постукав до гостя. Бог відчинив.
«Вибачте я до вас на хвилинку,
Хочу вам дати ключі від будинку.
І хочу вас дорогий гостю попросити:
Чи не могли б ви подовше жити
Вибачте якщо привітно не повОдився”
Бог подумав, усміхнувся і погОдився.
Пройшов день , пройшло два
Постукав в двері знову Сатана.
Бог відчинив , злий дух зблід , скривився.
І шепотом каже « Ой вибачте...я....
Мабуть, будинком помилився»
важко на Бога йому споглядати
він відвернувся і нумо втікати....
Будинок господаря- це душа твоя,
вона страждає, ниє від зла,
воно ж забруднює, руйнує її ,
душа невидимо плаче в самоті.
Бог допоможе, довірся Йому.
Віддай не куточок душі, але всю,
Щоб злий дух доступу туди не мав,
і твій охоронець його проганяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Ось тут -у серці відчуваю,
Весна прийти уже бажає.
А вітер запах цей несе,
І у душі усе цвіте.
Весна є вже не за горами,
Згодом прийде,житиме з нами,
І подарує всій землі,
Весняні квіти чарівні.
Чудо –природа теж воскресне,
Річки,струмки усі вже скреснуть.
Після дощу- повітря чисте,
Як те розсіяне намисто.
Усе прийде, усе прилине-
Весни заквітчана картина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
[i][b]Це притча справді вже стара
всі її добре знають
як кожна з тих, що вчать добра
яке всі забувають...
Бог землю людям роздавав,
а українці спали,
коли усе добро роздав
до нього завітали.
і каже Бог до тих сплюхів
“Ви наче й не ледачі
маєте гарних дітлахів
і доброї всі вдачі...
красиві ваші всі жінки
і добрі господині
відважні в вас чоловіки
і дружність є в родині
на жаль, всі землі вже роздав...
прихильне серце до вас маю
чому, народе, ти заспав
та все ж ...відріжу вам кусочок раю”
в полоні райської краси
жили усі наші діди.
гаї...ріки...степи...ліси
Чи ж заслужили все це ми?
Ми нищимо усе що маєм
ми не цінуємо дарів
на ближнього ще й зло тримаєм
невже Бог наш цього хотів?
Та мабуть Він майбутнє знав
чому ж кусочок раю дав?[/b][b][/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Наближається Різдво,
Це слово так зворушує людське єство.
Як білий сніг, який несе зима,
Такою хоче бути і душа.
Очиститись від всього-всього зла.
Й відчути істину нового Різдва.
Прийняти серцем це народжене Дитя.
Любов'ю, вірою зігріти немовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Ми чуємо на Святій Літургії кожен раз
«Святий Боже,Святий Кріпкий,
Святий Безсмертний , Помилуй нас».
Ця ангельська пісня історію має,
І в Константинополі початок черпає.
Колись в тому місті землетрус почався,
Люди молились, кожен злякався.
Будинки руїнами за мить ставали,
Люди життя раптово втрачали,
І ось, де декілька людей зібралось,
Неймовірно швидко диво сталось.
Малого хлопчика щось в небо підняло,
Й за мить повільно його опускало,
Цей хлопчик був просто сирота,
І всі обступили нещасне дитя.
«Не бійтесь, люди, я не мертвий,
Співайте всі «Святий Боже,
Святий Кріпкий, Святий Безсмертний...»
Бо мене Святий Дух в небо піднімав,
І ангелів отам я зустрічав.
Вони цю пісню співали, і ви співайте
Життя рятуйте до Бога взивайте».
І люди руки до неба підняли,
І ангельську пісню для Бога співали.
Молящих віра і щирість врятувала,
І вщух землетрус, і так тихо стало.
Ця ангельська пісня, цей ангельський спів
Лунає у храмах впродовж віків.
Так мало треба – молитись щиро,
Молитва творить і чудо і диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Біля церкви влітку,
На лавочці сиділа,
І помітила літню жінку,
проcтягнувши руку, просила:
«Хай вас Бог береже, не минайте,
Люди добрі, з доброї волі
Пару копійочок дайте,
Я ж помолюсь за ваші долі».
Дехто просто -звично минав,
Насміхаючись окаменіло,
Дехто гроші свої діставав,
І давав їй у руку невміло.
І ось раптом трапилось так,
До неї отам підступив
Вродливий охайний юнак,
Й червону троянду у руку вручив.
Вона вперше тоді усміхнулась,
В неї очі життям засвітились,
І притихла, і стрепенулась,
за мить в натовпі розчинилась.
Після того пройшло три дні
І ніхто не бачив її.
І минали дні, місяці,роки
Не змогла ніде я її віднайти.
Але влітку на лавці я сиділа,
Біля мене жінка охайна присіла,
Про минуле своє розповідала,
Ледь –не- ледь я її пригадала.
Поцікавившись, я запитала:
«Де ви ,жіночко, пропадали?»
А вона мені відповіла:
«Я трояндою три дні жила».
«Допоміг мені вчинок юнацький,
не хотіла вже жить по ледацьки,
змогла в світі себе віднайти,
І живу для людей, як і ти».
Душі бальзам серцю нектар
Шляхетний вчинок маленький дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Believe me, believe
Wherever you live,
South, North, East or West,
Your home is the best.
We leave childhood swings,
Make new perfect links,
But often in fact
We want to come back.
Native home like a ring,
Defences as wing,
The wing of the dove
Full goodness and love.
We easy can win
Approaching bad sin.
At last of assay
Let s never betray
In different quest
Your home is the best.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Не закохуйтесь дівчата,
Не любіть хлопців багатих.
Вони хитрі і підступні,
І те серце недоступне.
Воно холод свій ховають,
Й наче теплотою сяють,
Та теплота є обман,
В них не перший це роман.
Слова -спокусливі, звабливі,
Хоч не є вони правдиві.
Вони вміють спокусити,
Вже навчились це робити.)
Щоб вам потім не страждати,
Не закохуйтесь, дівчата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
(першому Вчителю англійської мови)
Ви були для мене особливою,
незрівнянною і дуже щирою.
Ось народиться на світ Божий,
Немовлятко мале.
Підростає, знання мати хоче,
І у школу іде.
І з'являється ота вчителька-
Ідеал, провідник.
І дитина, неначе квітонька,
А вона садівник.
Її погляд, і вдача, і мова...
Із захопленням вчить.
І похвальне вчительське слово,
Душу так веселить!
І в моєму житті нею ви є,
поклонюсь до землі.
Очі бачать вас, серце радіє,
Так приємно мені!
Я люблю вас- за ваші старання,
Добру душу і серце таке.
Бо в житті зустрічала багато
Вчителів, але все це не те.
Наче фея ви і чарівниця
Мій наставник в житті,
Ви, неначе багата криниця
Натхнення і доброти.
Я за вами так сумувала,
Коли вас не було.
І молилась за вас, і чекала,
А життя все плило.
Я завдячую вам за все,
Що зробили для мене ви.
Про вас пам'ять у серці вічно живе,
І любити вас буду завжди!
І в житті я бажаю вашій сім'ї-
здоров'я, щастя, добра.
І за вас я молитимусь завжди,
щоб в вас радісне було життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
Ось якби мала я крила,
То не було б в мене рук.
Якби у небо злетіла,
То не знаходилась б тут.
Якби я пташкою стала,
Утратила б все людське.
І просто в небі літала,
Де висота й не земне.
Хочеться пташкою бути,
Але не довго- на мить.
Волю небесну збагнути,
Яка отам височить.
Як добре в небі літати,
Коли у тебе є крила.
В безмежність цю поринати
Я хочу й буду й хотіла .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Коли з очей сльози льються,
Назад в очі вже не вернуться.
Коли вчорашній день пройде,
Він не повториться й знов не прийде.
Коли запізнився ти на літак,
Він полетів не просто так.
Чи корабель твій відпливе,
А ти на березі досі ще.
Неможливо знайти всіх втрат,
Не повернути час назад.
Все йде, усе минає,
Назад дороги ніколи не має.
Кожен твій вчинок, кожен твій крок,
Дарує в житті новий урок.
Слід цінувати все, що маєш,
І тоді щастя можливо впіймаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
В мальовничій Україні,
На подільській височині.
Сонце з небом замилувалось,
Де місто Тернопіль розташувалось.
У ньому духовно-багаті церкви,
Принадний театр, елітні доми.
Парки і сквери, озеро тихе,
Хай обминає куточок цей лихо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Наша місія проста:
Віра, чесність, доброта.
Все -для чого слід всім жити,
Щоб навчитися любити.
Полюби, як вміють діти,
Стань потрібним ти у світі,
До людей відкритим будь,
Зло , що чинять ,ти забудь.
Замислилась на хвилину,
Кожен з нас, немов краплина,
А все людство, наче море,
Подолає біль і горе,
Знайде те , що б оживило,
Але в єдності є сила,
Море душу звеселяє,
Радість серцю повертає,
І краплинкою води.
Стану я і стань ще й ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
I feel to you a magic love,
You are for me like radiance dove,
You are like sunset on the west,
You are so nice, so sweet, the best.
You are like sunrise on the east,
My darling, handsome… so nice list.
And like the wind blows on the north,
Love power strong, I can- not force.
You are so far, but often close,
I want to meet you on the south.
I have a wish to touch your hands,
And you invite me for a dance.
I can-not forget you never-never,
I will remember you forever,
And I`ll be waiting highest level.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
According to the lows of God,
Lives kind, peaceful `golden heart`.
Like invisible loud thunders,
` golden lips` make perfect wonders.
`Golden lips` learn so nice,
Let`s listen them to be the wise.
`Golden men` never lie,
Such men should be glorify .
Old person, or very young,
We should give gold everyone.
From hands, lips and heart
Gold, that bless our God
Let`s value not only wealth,
But love, peace and health.
Warmth that we here hold-
Is our heart of `gold`.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Добрий вечір , добрі люди.
Чи ви чули? Що повсюди
В всіх куточках, в кожен край,
Чудотворець Миколай,
Всім розносить подарунки,
Солодощі у пакунках,
І невидимо рукою ,
Поблагословить святою.
На здоров'я, мир , достаток,
Та ще й ласки на додаток.
Ласки щедрі , ласки Божі ,
І сиріткам допоможе.
У думках , немов злетіла,
І святого теж зустріла.
Він просив вам передати,
Що буде про вас все дбати.
І присутній завжди все,
Ось тут з нами він живе.
Мамо ,глянь , ось це для тебе!
Передав Миколай з неба.
Ви, ....., не журіться,
Під подушку подивіться.
Там дарунок вас чекає
Від Святого Миколая.
Всі ми дякуєм Тобі,
За всі ласки на землі,
А в подяку заспіваєм:
«Ой хто любить Миколая...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Святий Йосиф- опікун Марії і Ісуса,
До нього сьогодні і я молюся.
У час новорічних і різдвяних свят,
Бо ім'я це носить -мамин рідний брат.
Йосифом батьки вас назвали,
Щоб ми завжди вас в цей день вітали.
Ми просимо у Йосифа святого,
Щоб благасловив вашу життя-дорогу,
Адже цей Cвятий вас оберігає.
А малесенький Ісус вас благословляє.
Здоров'я вам і радості. Мудрості й добра,
І завжди витривалості на многії літа.
Кожен вас тут щиро у цей день вітає,
І усі радіймо, Христос ся Рождає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Зранку ангел будить «Дитино, вставай
І на службу в церкву швидко поспішай!».
Та в цей час лукавий- не спить, не дрімає,
Тихо тій дитині у вушко співає:
«Не вставай, дитино, а поспи ще трішки,
Бо тебе у церкві, болітимуть ніжки!».
Спить дитя, блаженно, у сні підроста,
Будить ангел вдруге, будить не спроста.
«Вставай дитино, сонечко вже встало,
Християнське свято знову завітало!».
А лукавий шепче –«Не йди, не спіши,
Адже ти стомлена, в ліжку полежи!»
Час летить швиденько в клопотах щоденних,
Уроки спливають, і справи буденні.
Вкотре вже минає неділя свята,
Стала вже бабусею дитина ота.
Все в житті минуло- і добре, і зле,
Радісно щебече внуча молоде.
«Дорога бабусю, є у мене мрія,
Щоб ти розповіла що є –літургія?»
«Як тобі сказати ? Серденько моє,
Що занапастили я життя своє.
Книжок не читала, в церкві не була,
І про літургію знати не могла.
Та одну пораду дам тобі, внучатко,
Як тебе будитиме твоє янголятко,
То вставай швиденько, одягайся вмить,
І не прислухайся, що тебе болить.
Бо минає молодість,виростають діти,
Будуть ще сильніше ніженьки боліти.
А на старість буде боліти душа,
Бо життя змарноване не варте й гроша!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
В небі з'явилася зоря,
Перша увечері зійшла.
Одягнена в таке намисто,
Чи срібне, чи то золотисте.
Проміння всім своє дарує,
красою світ увесь чарує.
Небо під вечір потемніє,
Світ темнотою мов засіє.
Вона стає ще красивіша,
Ще яркіша, ще миліша.
А згодом всі її знайомі,
І подруги, зорі –відомі,
З являються і світять теж,
Небо в полоні цих мереж.
І місяць – красень походжає,
І зорі в небі розважає,
Говорить «Ви усі- красиві,
Але одна є особлива,
Що вірно служить в всіх краях,
І сяє перша в небесах»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
По вулиці йду,
сніжок пролітає,
зимоньку люблю,
бо вона буває...
Прекрасна, білосніжна,
Очі звеселяє.
Сніг з дотиком ніжним,
на долонях тає.
Морозець мов грається,
За руки щипає,
Кожен щось теплесеньке
Взимку одягає.
На санах катаються
І щебечуть діти,
Невже можна зиму
Таки не любити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Сон – важлива дуже річ,
Він приходить в кожну ніч.
В ньому можеш відпочити,
Свої сили відновити.
Сняться сни ще й кольорові,
І барвисті, ще й медові.
Заглядають з-під вікон,
Ніч царює, манить сон.
Мов чарівне зілля має,
І людей ним засіває.
Люди трохи подрімають,
І помріють й засинають.
Ти у тиші теж поспи,
Сон чарівний полюби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Ось повільно засинаю,
І у сні я зустрічаю
Світлу, тиху, ясну фею,
Наближаюся до неї.
Вона до мене промовляє,
Що бажання виповняє.
«Чого хочеш ти?
Не соромся, розкажи».
Небагато забажала,
І подумала й сказала
«Дай здоров'ячка усім
і старим і молодим».
І коли вже я проснулась,
То тихенько усміхнулась.
Адже так не буває
Фей насправді ж то й немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
О моя рідна бабусю,
Вами завжди я горджуся.
І сьогодні вас вітаю,
Ще й здоров'ячка бажаю.
Моя добра, моя мила,
І співачка, і кмітлива.
І для вас я б заспівала,
Якби голос такий мала.
Як у вас і чарівний,
Милозвучний і дзвінкий.
І люблю бабусю я,
Ви для мене дорога.
Бог нехай благословляє,
Ну і всі ми вас вітаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Колись жив монах, праведний був,
Бога любив прославляти,
І ось виникла в нього цікава ідея-
Вирішив світом помандрувати.
Хотів він побачити , як поживають,
За горами, за лісами люди,
Як працюють, відпочивають,
В інших краях і повсюди...
Перевдягнувся, їжі взяв,
Вирушив в далеку дорогу,
І як цю подорож він розпочав,
Зустрів посланця від Бога.
Ангел сказав «Я з тобою піду».
Монах йому не перечив,
І мандрували удвох по шляху,
І наближався вже вечір.
Прийшли вони у велике село,
Біля дому господаря зупинились,
Був він багатий, мав різне добро,
Й на ночівлю отам попросились.
Чоловік погодився їх прийняти,
Із срібних тарілок погодував,
І на ніч дав він їм гарну кімнату,
Спокійних снів теж побажав.
Зранку ангел, крадькома,
Тарілки срібні в мішок зібрав,
І коли вийшли вони із села,
Він їх у річку повикидав.
Монах побачивши те, здивувався,
Та запитати чомусь побоявся.
І через міст,..і долиною йшли,
Лісом дрімучим ступали,
І ось у нову місцевість прийшли,
Де їх гостинно також прийняли.
Заможний господар їх запросив
У дім свій, щоб ніч ночувати.
Погодував, гарно поговорив,
Дав їм два ліжка поспати.
Зранку ангел до нього сказав:
«Хай покаже нам син твій, дорогу»
Господар всміхнувся і погукав
Із кімнати сина свого одного.
Не дуже слухняний він в нього був,
Та з села їх провів, зупинився,
І показував шлях, його ангел штовхнув
Хлопець впав у прірву й розбився.
Монах ,побачивши це, затремтів,
Суворо не ангела поглядом глянув
«Навіщо ти зло таке вчинив?
Прикривати тебе я не стану».
І йшли вони далі полем, лугами
Вдвох сіли під липою відпочити,
І розмовляли вони з пастухами,
І там їм вдалось чоловіка зустріти.
Який йшов з поля дуже втомився
На ніч прийняти їх він згодився.
Хоч він був бідний і не багатий,
Але старався їх гарно прийняти.
Монах і ангел прокинулись зранку,
Та чоловік ще пішов на світанку
В поле, пшеничні колоски збирати
Вони ж не стали його чекати.
Зібрались йти, чернець двері закрив,
А ангел взяв й будинок підпалив.
Тоді монах глянув на нього
І крикнув «Чи ти від Бога чи ти від злого,
Люди всі роблять нам тільки добро,
А ти взамін чиниш їм зло.
В Першого посуд без дозволу взяв,
Другому пану ти сина вбив
Що ти замислив? Якби ж я знав,
А бідняку цьому хату спалив.
Монаха ангел тоді заспокоїв
«На всі ці вчинки була Божа воля»
І пояснив чому він все скоїв.
«За їхню доброту змінились їхні долі
Перший чоловік праведний , щирий
Срібло, що в річку я поскидав
Все те отримав він неправдиво,
Цим його душу отак врятував.
А господар той, який мав сина ,
Через ту батьківську доброту,
Вбивцею виросла б та дитина,
Врятував Бог душу молоду.
А цей бідняк засмутиться, що згоріла хата
Але не ледачий , любить працювати.
Очистить все від спаленої хати,
Почне новий фундамент заново копати.
І як копатиме в землі знайде він скарб,
Розбагатіє так і не на жарт.
І біднякам буде допомагати-
Хліб ,одяг , гроші буде їм давати.
«Невже це справді їхні долі?»
«На все, на все це- була Божа воля».
І ангел зник, сказавши «Прощавай»
І монах у молитві і думках
Повернувся у свій рідний край».
Отак воно й в житті буває
На свою долю нарікаєм,
Про невідоме ми не знаєм
А Бог все знає Бог все знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013
Весна завжди дивує- струмочки звеселяє,
Дерева розфарбує ,траву і квіти засіває...
І ще у цю пору, мов хтось повелів,
Птахи прилітають із теплих країв.
Шукають домівку,гніздечка в'ють,
Де згодом співучі у них живуть.
І ось одна пара молодих птахів
Співали, кружляли, серед гаїв
Дерево над річкою знайшли квітуче,
Де трави пишні і квіти пахучі.
A річка , мов бігла, в ній окунь стрибав,
А листям вітер грайливо гойдав.
Місцевість привабила цих птахів,
І звили гніздо там за декілька днів.
А ось інша пара молодих птахів
Гніздо своє звили не серед гаїв.
Не було там річки , не було там трав,
Ні квітів пахучих й ніхто не літав.
У дикій ущелині на високій скелі,
Літали, трудились, змайстрували оселю.
І пливли вечори і теплі дні
І жили птахи співучі в добрі.
І насміхались у гаї птахи ,
Із тих, що у скелі далеко жили.
Аж раптом вночі, в краях тих здійнялась
Сильна буря...дерево зламалось,
Річка зашуміла, вийшла з берегів
І дико зруйнувала домівку птахів.
Вони ж сподівались на сонячні дні,
І зоряні ночі теплі й ясні,
Невже не знали? Затишок минає,
А панна погода змінною буває.
І в гаю птахи затужили,
Вони ж не надійно гніздо своє звили.
Інші ж безпечно оселю звили,
Ущелину буря не зачепила,
А згодом народилось там нове життя,
Де б співу наслухався ти без кінця.
А ти де звив гніздечко своє?
Де мешкає серце твоє?
Чи в скелі захована від дикого зла
Вічна й неповторна твоя душа?
Чи в світі, можливо, ти блукаєш,
І де б її зруйнувати , шукаєш?
Світ прекрасний, світ чарівний,
Та водночас страшний і лихий.
Світ, як погода, змінний буває,
То буря здійметься, то сонце засяє,
Ти розумно світ полюби,
Тільки душу свою не згуби.
І завжди завжди пам'ятай і знай,
Що Бог –це домівка твоя і твій край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013
Все, що було, не повернеш.
Усе пройшло, а ти живеш.
Хоч як бажаєш повернути,
Усе найкраще те відчути,
Приємне, ніжне, гарне слово,
Чи гарний погляд, радість знову.
Та тільки спогадом на мить,
Щось твоє серце зсолодить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Одна хвилина може все змінити,
Тому в житті розумно треба жити.
Бачу, сидить в кімнаті Доля,
І пензликом на полотні поволі,
Чорно-білі смуги малює.
Зовнішність її, мене дивує.
Почала вона білу малювати,
Й щось собі тихесенько співати.
Хтось наче одяга її в рожеве плаття,
А очі світяться, як вогняне багаття.
Весела, ззовні вся розкішна,
Красива зачіска, все пишно.
Як чорний пензлик в руки взяла,
Лахміттям оте плаття стало,
І зникла зачіска красива,
Все неможливе є можливе.
І час пройшов- малює білу,
Костюмчик покриває тіло,
Зарозумілась, загордилась,
В славі обличчя засвітилось.
Чорна смуга з'являється,
Доля не усміхається,
сидить однісінька –одна
чому чому знову сумна?
Завжди в житті -мудро треба жити,
Одна хвилина може все змінити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Простий, убогий чоловік -рабин,
Запросив якось туриста у свій дім.
Турист кімнату здивовано оглянув,
Бо стояв єдиний стіл і лавка дерев'яна.
Й питає: «Чоловіче, а де всі ваші речі?».
І в відповідь почув: «А ваші де, до речі?».
«Я, друже, тут проїздом»- впевнено відповідає.
«Я теж»- спокійним тоном до нього промовляє.
Скарби збираймо, люди, божественні, святі,
Бо всі ми тут туристи, і гості на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Приємний спогад повертається,
Приємне важко забувається.
Пам'ять -скарбниця таємнича,
Мов кришталевая криниця.
Де те, що було, збережеться,
Черпається і не минеться.
Згадаю, друзям розкажу,
І в пам'яті все збережу.
Ту мить прекрасну чародійну,
Коли була така я вільна.
Коли життям просто раділа,
І по дитячому ще жила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
Два ангели біля людини,
Живуть із нею щохвилини.
Один із них даний від Бога,
А інший ангел є від Злого.
Перший ангел світлий,
Білокрилий привітний.
Завжди в житті допомагає,
Під крилом оберігає.
Другий є підступний,
Та й легкодоступний,
Гострі лукаві ріжки має,
І хвостиком в думках кружляє.
І кожної в житті хвилини,
Вирішуєш сама людино!
Чи злому підкоритись,
Чи з добрим подружитись.
Людино, в світі ти живеш,
В житті -мов в течії пливеш.
Колись силу має добро.
Колись перемагає зло.
Мов терези твоє життя,
А ще у тебе є душа.
Вона є схильна до добра,
А тіло, як завжди до зла.
Та ти -кермо, ти -капітан,
Набери сили повний жбан,
І з мудрістю вирішуй ти,
Як правильно в житті пливти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
У душі я ще дитина,
Хоч доросла вже роками.
І прийде ще та хвилина,
Коли вмиюся сльозами.
Оця молодість чудова,
Дуже чиста і цнотлива,
Різнобарвна, кольорова,
І ще серцю така мила.
Ні зморщинки, гарне тіло,
Світлі мрії- темні очі,
Ще нічого не боліло.
Ані серденько дівоче.
Так прекрасно, як чудесно,
Почуватись молодою,
Неймовірно- це небесно,
Бути юною такою.
Хоч недовго порадію,
Поки цвіт ще не розцвів,
Адже потім не зумію,
Повернути цих років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Жило два брати на чужині,
один розумний був, а інший ні.
І якось вирішили ці брати,
на Батьківщину рідну шлях знайти.
Захотіли жити у своєму краї
чужина їм мила, але не втішає.
Йдуть вони дорогою і пісню співають
про степи красиві, про луки розмовляють.
Раптом на шляху отому є пересторога
адже далі ділиться вже на дві дороги:
одна з них в камінні, колючках і вузька
а інша широка, асфальтована, гладка.
Подорожні зупинились, не знаючи куди йти,
і дурник згодом каже "Поглянь, он пастухи,
якщо вони овець завжди тут випасають,
то про ці дороги мабуть усе знають".
До них підійшли, ввічливо питають:
"Куди нам краще йти?" , і їм відповідають,
хоч і вузька й в камінні одна о та стежина
але вона точно веде у Батьківщину.
Широкою звичайно зручніше буде йти,
та хтозна куди зможе вона завести.
Подякували, думають згодом розумний каже:
«І все ж таки широкою іти нам буде краще
а ми з тобою братику не так то й поспішаєм,
широкою підемо і шлях наш відшукаєм».
Розумного послухав, зрозумівши суть,
і дурник з ним погодився, широкою ідуть.
І десь уже під вечір , як зорі миготіли,
на шляху своєму гостинницю зустріли.
Читають а там напис "Заходьте... в нас, як рай,
задарма все, що хочеш і відпочивай...".
Зраділи подорожні , що так їм пощастило.
Постукали... ,і жінка їм двері відчинила.
Була вона стара із зморшками і сива,
а наших подорожніх в будинок запросила.
Поїли в ресторані , ідуть в свої кімнати,
так солодко і м'ягко у ліжках теплих спати,
а зранку стара пані смачно братів годує,
та й ще їм у дорогу пакуночки готує.
Дурник і розумний отій господині
вклонились і подякували за диво-гостину.
Ідуть далі , зустрічають людей,
і десь уже під вечір, побачили готель...
Заходять всередину- пісні, танці, свято,
молода красуня- власниця багата.
До них посміхається і каже «Не соромтесь,
заходьте і з подругами моїми познайомтесь!».
Всю ніч веселились брати і раділи,
і вином впивались, і спати не хотіли.
Гроші всі розтратили від старої пані,
стомлені , невиспані йдуть, немов в тумані...
На шляху подальшому намет зустрічають,
чують... у наметі чоловік співає.
І розумний каже: « скажи нам пане, ти,
як до Батьківщини нам з братом дійти?
Бо йдемо широкою дорогою ми,
хоча нам вузькою казали пастухи».
-Добре йдете, друзі, і ви молодці
хтозна куди ведуть оті путівці.
А каміння, терен, дикі колючкИ,
чи можуть до доброго вони завести?».
Ідуть вони далі, хоч і сумніваються
«Ой не добре йдемо!»- раптом оглядаються,
а за ними воїни женуться на конях
і обох зловили вже брати в полоні.
І ведуть до пана свого, на суд неминучий.
Пан їх справедливий і таки рішучий.
«Не тою дорогою , братики, ви йшли
і до батьківщини на жаль не дійшли.
за те, що блукали ви, таке покарання-
страта, справжні муки і вічне страждання».
Тіло і душа- це ті два брати,
тіло завжди дурень, душа навпаки.
Батьківщина- вічність , чужина- земля,
а о та дорога- то наше життя.
а оті наставники- це ті пастухи:
вчителі, священники і мудрі батьки.
Перша та гостинниця -це весь світ звабливий,
сповнений багатств, розкошей красивих,
і та стара пані- це наші роки,
які не минути і не обійти.
Алкоголь, розпуста, наркотики- Букет
який брати зустріли в готелі тет-а-тет.
Чоловік в наметі- то сам Сатана,
який душу й тіло манить до гріха.
Воїни -це наче нещастя і хвороби,
які душу й тіло призводять до гробу.
А суддя правдивий- то є сам Господь
і якщо душа і тіло для Бога не живуть,
то в раю для них місця не знайти.
чи ж не краще ,ЛЮДИ ,
тернистою стежкою йти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Авжеж
я люблю тебе, як сонце теж)
Авжеж
наше кохання було, є і буде без меж
Авжеж
ти зі мною наші почуття збережеш
Авжеж
і в мої сни ти крадькома прийдеш
Авжеж
мене ще раз і ще не раз обіймеш
Авжеж
Авжеж ...Авжеж....Авжеж....
А вже ж
Кожен день і ніч ти зі мною живеш.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Хочу вам розповісти
Одну історію правдиву.
До відома донести,
Як молитва творить диво.
В невеличкому містечку
Проживала сім'я,
Де зростала гарна дочка
Вероніка на ім'я.
А ось в іншому містечку
Родичка там їхня жила.
І прислали телеграму
«Тітка ваша захворіла».
Я працюю-каже тато,
Я поїду-каже мати.
А дочку з собою брати?
-якщо хоче, можеш взяти.
Йдуть до станції удвох,
І бачать капличку,
Каже дочка «Ось тут Бог,
І свята водичка».
Давай, мамо, помолимось
За здоров'я тіточки,
І Богу поклонимось,
Поп'ємо водички.
Молитись вклякнули,
Аж ось потяг їде,
І мама шепнула,
Вставай, доню, бо поїде.
Вероніка ручки склала,
Немов янголятко,
І молилось, не вставало
Те мале дівчатко.
Мати вже і злиться
Знову їй шепоче,
А дитина молиться
Вставати не хоче.
Коли помолилась
і перехрестилась,
добігли до станції,
але вже спізнились.
Потяг швидко рушив,
Графік в нього точний
Мати злиться, нарікає
«Твоя вина, дочко!».
Посідали на платформі
«Що ж тепер робити?»,
Щоб іншого дочекатись,
Сім годин сидіти.
Раптом диктор повідомив
Що потяг розбився,
І живими в ньому
Мало хто лишився.
Мама глянула на дочку,
Сльози покотились
«Ми ж могли загинути,
Але ти молилась».
Згодом тітка одужала
Всі були щасливі,
Й не один згадували
Всі оті події.
Молитва-це сила,
Молитва-дарунок,
Це розмова із Всевишнім,
У ній порятунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Початок завжди гарно починається,
Згодом у житті хтось на когось лається.
В когось це життя безтурботне і щасливе,
В когось без кінця сумне і мінливе.
Розкажу історію про одну сім'ю
Про щасливу пару, дочку молоду.
Та в житті немає добра і без лиха...
Батько помирає, стає сумно, тихо.
І похоронили вмилися сльозами.
Розраджує дочка, вдову свою маму.
«Не тужи матусю, бо таке життя
Треба жити далі, є у тебе я».
Але що слова, мати все ж тужила,
І одного дня, важко захворіла.
Відвезли в лікарню,серце підлічили,
А дочці сказали, щоб ліки купила.
А грошей на жаль вони і не мали.
«Де ж то їх дістати?»дочка міркувала
«Що мені робити? Де ж це гроші взяти?
Може б то піти й волосся продати?»
А волосся в неї, справді було пишне-
Довге, кучеряве й на дотик розкішне.
І вона приходить в салон перукарні,
Перукар підходить ввічливий і гарний.
І її питає: «Зачіску чи стрижку?
Що пані бажає? Для красунь є знижки!».
«Я своє волосся хочу тут продати».
«Добре, тільки треба трохи почекати.»
Почув цю розмову заможний юнак.
«Я б таке волосся не постриг ніяк!»
«Що вас на це змушує?»-її запитав
Під час того, як за стрижку гроші діставав.
«Змушена волосся я своє продати,
Бо хворіє і в лікарні моя рідна мати,
а медичні ліки коштів потребують,
лікарі без ліків все ж не полікують».
Замислився хлопець, до неї підійшов
В очі карі глянув і тихо сказав:
«Є приказка одна, що дівоча коса,
Це не тільки її доля, а ще і краса.
Волосся не стрижіть гроші я вам дам,
А ви їх візьміть і лікуйте маму»
«Ні не можу взяти, пане, вас не знаю
З незнайомцями в житті справ таких не маю».
«А ви уявіть, що я ваш знайомий,
Давній вірний друг, хоч і не відомий»
І все таки дівчина гроші оті взяла,
Лікарям на лікування матері віддала...
Згодом мати одужала, і дочка зраділа.
І про диво- незнайомця мамі розповіла:
«Не хвилюйся, мамо, є на світі люди
Доброту яких , ніколи не забуду»
Матір дивувалась: «Чи вірити чи ні?
Невже він просто так гроші дав тобі?».
А юнак і справді припав їй до душі,
Думала про нього і вдень і вночі.
А тепер згадаємо ще й про юнака,
Хотів він перевірити дівочі слова.
Знайшовши адресу, прийшов до того дому,
І двері відчинила дівчина знайома.
«І як ви поживаєте? Здорова ваша мама?»
«Одужала, і знаєте ми дуже вдячні вам»
А мати відгукнулась «Хто завітав до нас?»
«Заходьте, познайомитесь, якщо у вас є час»
Червоні троянди дівчині подав.
В кімнаті її Матір в руку поцілував.
«Мамо це той пан, що гроші мені дав,
І здоров'я ваше дивом врятував».
І матір відповіла з слізьми на очах:
«Ми вам дуже вдячні за вашу доброту,
За лагідне серце й щедрість непросту.
Нехай вас Господь завжди благословляє
Нехай все найкраще з неба вам зсилає».
А юнак всміхнувся й до неї сказав:
«Я думаю... що Бог мені її подарував,
У вас дуже щира дочка і дбайлива,
А Ще вона мила, лагідна, красива...
«Хочеться вас попросити її серця і руки
І з нею прожити щасливо роки».
А який кінець?
Матір їх благословила
Згодом повінчались ,
й миролюбно жили....
Хай йому грець, щасливий кінець.
Любіть правду, любіть батьків
І добре на душі вам буде упродовж віків.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Подивимось погоду на сьогодні:
Ви зі мною згодні?
- В області серця злива.
Серця таки є чутливі...
- На території душі мокрий сніг з дощем;
Хоч є завжди захована під тілесним плащем(
- В голові... -туман, густий густий
Чи то сон, можливо, був не такий?
- На обличчі - ясно, без опадів)
хоч би хто і як з людей хотів ,
а не бачать ....
наших справжніх відчуттів...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Час ,можливість і слова
У житті дари добра,
Які не повертаються,
І назавжди втрачаються.
Правда,спокій і надії,
Мов духовні ті лілії,
Ми їх не втрачаємо,
Але забуваємо...
Любов і впевненість в собі-
Це найцінніше у житті.
А ще напевно щирі друзі,
В біді розрадять,при недузі.
Ось щастя, успіх й мрії
Немов очікувані надії,
Ніколи не стійкі,
Пливуть пливуть в житті...
А людина людиною стане,
Коли зрозуміє життя...
І праця її рятує,
Направляє і нею керує.
Алкоголь, гордість і гнів
Усі серед гріхів,
Руйнують людське єство
І людина стає ніхто.
Отець і Син і Дух Святий
Всюди є ,завжди живий,
В Руки Його- твоє серце даю,
Нехай благословляє твою сім'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
За кожен ступлений мій крок,
за кожен пройдений урок,
за кожен подих, погляд мій,
за кожен порух моїх вій...
за все, що дав мені Господь,
за ту порочну, навіть, плоть.
за біль і щастя, за удачу...
за те, що і сміюсь і плачу.
за те, що є кого любити,
за те, що хочу в світі жити.
за пори року різні всі,
за все- все дякую Тобі !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013
Дуже бідно єврей жив,
все він мати так хотів.
В поті чола працював,
Але завжди бідував.
Хотів жид розбагатіти,
Але замало є хотіти.
Одного разу йшов вздовж храму,
отця побачив біля брами.
До священника підступив,
про своє горе розповів
отець порадив- «Причепи
таблицю в брамі ,напиши
«все так не буде» і не знімай,
і час від часу споглядай».
жид послухав, так вчинив,
ще трохи бідняком пожив.)
І про табличку вже забув
і напис ,що на ній там був.
А час так швидко пролетів,
що й наш єврей розбагатів.
І як це трапилось, не знав.
він просто чесно працював,
був ретельний ,не ледачий,
і священнику віддячив...
за корисну пораду,
що в нього все прийшло до ладу.
А ця табличка мерехтить,
над ворітьми у всіх висить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
Якось цар звірів, зайшовши у ліс,
Він ненароком в багнюку заліз.
Незадоволений, лісом бродив,
І випадково овечку зустрів.
І запитав- «Скажи овечко, оце
Чи від мене пахне, чи від мене тхне?».
Наївна, понюхавши, йому відповіла-
«О від вас тхне, мов від крокодила».
Розізлився, і овечку за це задавив,
А лев хижий, так ,що м'ясо зазвичай він з їв.
Іде.. іде.. іде далі бачить- вовк біжить,
«Е-гей ,вовче, нужбо брате,зупинись на мить».
«Ваша привельможносте, що таке?»
«Ось скажи мені по правді ,
чи від мене пахне,чи від мене тхне?».
«Ви такий вельможний, наче дипломат,
Дуже гарно пахне, що за аромат?»
«Ах ти, підлабузник, іди геть з дороги,
Бо тобі я до комплекту почепив би роги».
Хотів вовк леву дуже догодити,
Але не вдалося йому це зробити.
Вередливий лев, хотів лягти спати,
Та почув, що біля нього ,почав хтось кружляти.
«Доброго дня, пане милий, як йдуть в вас справи?
Бо у мене курочку....мій сніданок вкрали.(
«О, хвостата, де ж це горе ,та це небелиці,
Ось у мене справді горе»- відповів лисиці .
«Хочу я знайти тварину, яка скаже правду,
Але кого не зустріну, всі верзуть неправду.
Оце при нагоді запитаю і тебе,
Чи від мене пахне, чи від мене тхне?».
«Любий леве, вибачайте, щиро б відповіла,
Але нежить, мабуть, вчора десь я підхопила.
За вас теж хвилююсь, я краще піду,
Щоб не заразити і вас на біду!».
І втекла далеко, в літній ліс пухнаста,
«Хі хі ,це ж треба, Леву, та й в болото впасти?»
Сміялась, бо хитра лисиця завжди,
Вміє вдало запитати і відповісти.
Отак ,мабуть, і в житті ,як і з цим вередуном,
не варто людині водитись зі злом.
Є приказка дуже ладна, із ким поведешся,
То від того, всього того, також наберешся.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Любов це диво...
Дарунок безцінний!
Що безмежно милий
і мов скарб, нетлінний....
Love is a wonder as the best gift.
Sweet and tender with the magic shift!
Love means live, forbid and fight,
Love means forgive
and the soul will be light...
Бог дав нам дар любити
У кожну душу заховав!
Чому ж нам дарунки не відкрити.
В які Бог все найкраще вклав?
God gave love for us to use
Not to hate, not to refuse...
Let`s be wise and really smart,
Let`s keep love so close to heart.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Привела мене в країну
Моя думка швидкоплинна,
Де смарагди і перлини
І казки нетлінні.
Розповім одну сьогодні
Завтра буде інша.
Так що слухайте уважно
Про що йдеться в вірші.
Жив на світі принц кмітливий
Мудро-славно царював,
І на вроду був красивий
І дружину він шукав.
Всі розумні, всі красиві
Як же підібрати?
Щоб так щиро полюбила,
Так як любить мати.
І придумав він завдання
Для усіх дівчат
Це було немов змагання
Але без витрат.
Скликав всіх дівчат країни
І оголосив.
«Серед вас є та ,єдина,
Яку б я полюбив.
Кожній з вас даю зернятко,
Щоб ви посадили
Доглядали, як малятко
І його зростили.
І у кого зацвіте
Найкраще рослина
Тій віддам серце своє,
Та буде моя дружина».
Кожна дівчина хотіла
Принцесою стати.
Кожна взяла по зернятку,
Щоб його плекати.
Прийшов час і наближався
“День Майбутньої Принцеси”
Так цікаво було принцу
Хто й який то цвіт принесе.
І ось зранку при палаці
Почалось це свято
І з надією на успіх
Поприносили дівчата...
А цвіт кожен особливий:
Червоний,рожевий,
І Смарагдово- звабливий,
Пахучий, вишневий.
Намилувався принц дивами
Цвітом різнобарвистим,
Але почув..., що хтось біля брами
Неначе сльози ллє чисті.
Він підійшов і впізнав служницю,
Що миє при палаці посуд
Дівчата з усмішкою небелиці
Мовили в її осуд.
В руках вона посуд тримала з землею,
Але без рослин, без цвіту.
А принц нахилився біля неї
І запитав: «А де ж квіти?»
«Коли ви зернини роздавали,
Я собі також взяла,
І посадила, як ви казали
І її так плекала.
І я чекала і чекала,
рослина не зійшла.
Вибачте, що вам повідАла
Такі сумні слова.
Принц її в руку поцілував,
Привів на велику сцену
І оголосив усім слова:
«ЦЕ моя наречена»
«Я ж роздавав вам не зернини,
Але шматочки деревини,
Як з них виросли рослини?
Кожна з обманом прийшла сюди?
Ця мила дівчина сказала правду,
І я її полюбив».
І знаєте..,він з нею одружився
І довго й щасливо жив.
P.S.
(думаю він поступив не мудро, бо не факт що одружився по любові,
але вважаю,
що на першому місці в стосунках має бути саме ЧЕСНІСТЬ між людьми)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
The God created everything so wise,
The world is perfect and nice.
Is it true or false, may be
When I was a cute baby
I saw on my grandfather`s farm
Cow, pig, horse, sheep, rabbit, ram)
Goose, hen, swan and duck.
They lived happy and with luck.
Ten domestic animals
Lived on my grandfather`s farm.
Oh, I forget about bee
It made honey for me.)
In a cottage, in a wood
I and my granny at the window stood
We saw squirrel, ox and here
Wolf, fox, deer and bear
Do you agree they are wild?
Yes, master, you are right.
When I went to the zoo
I saw African animals, too
Snake, monkey, hippo, lion
Tiger, elephant, crocodile…
Do you know why
Dove, raven, stork and bat fly?
They have black and white wings
But they can`t as fish swims(
In my town in my flat
I had a whisker(y) cat
Blue parrot and a dog
Guess what else? Yes frog.
I like animals very much and more
I like even dinosaur.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
Ось світло згасло у вікні,
Мале дитятко- засинає,
А небо в зорянім вогні,
Ще оченята ті шукає....
Не закликай і не буди,
Дитина спатоньки буде,
А ти вже зранку загляни,
Тоді впізнає хай тебе...
До неї сон у гості йде
Чарівнo –милий,
І сум і втома- все мине,
Спокійні ,тихі хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Давним давно...
Давно давним...
Жила цариця Сави.
Ще в Соломонові часи,
Красива, як усі жінки,
Розумна й чуть лукава.
Дізнавшись все про Соломона,
Про його славу, про закони.
Про храм збудований красивий,
І про суди всі справедливі.
Загадки заготувала
Й до нього в гості завітала.
Візит шляхетно цар прийняв,
Бенкет пишний влаштував.
А цариці так кортіло
Принизити його вміло.
На підносі принесли
Дідусів фігурки три.
Всі аналогічні,
Всі три ідентичні.
Їх в рядочок один склала
Й Соломона запитала.
-Царю, визначиш ти швидко
Найціннішу статуетку?
Цар першу фігурку взяв,
В саді гілочку зірвав.
І встромив в вушко старця,
Де застрягла гілка та,
Другу він фігурку взяв
Знову гілочку зірвав.
Все те саме він вчинив
В вухо гілочку встромив,
А вона наскрізь пройшла
Через голову старця.
Вже й третю фігурку взяв
В вушко гілку знов пропхав,
Вона з серця показалась,
Очевидці здивувались.
Старці однакові неначе
Й Соломон всім розтлумачив:
Три фігурки- три людини!
І всі різні з середини ...
Перша слухає слова,
Але не сприймає.
Друга слова слухає,
Але забуває.
Третя слухає уважно
До серця сприймає,
Ця людина все життя
Цінності черпає.
Будьмо всі як та фігурка,
що серцем сприймає,
і тоді у наші душі
щастя завітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
У старовинному селі проживало дві бідних сім ї,
Порадились чоловіки разом роботу десь знайти
і взяли їжі для підмоги, і вирушили у дорогу...
Довгенько селами блукали, роботу у панів шукали,
Але чомусь їм не щастило, і їх приймати не хотіли.
Все було марно і дарма «Для вас роботи в нас нема».
На роздоріжжі зупинились і дуже гірко засмутились
Колись був звичай, коли дзвін, задзвонить в церкві ,то уклін
Потрібно Богові подати, шану,покірність показати .
І ось цей дзвін там задзвенів, коліно тільки приклонив
Один той бідний чоловік, а інший відвернувся в бік.
В цей час, відомий там панок, вийшов із вуличних стежок
Побачив це, і підступає і їх з цікавістю питає:
«Чому засмучені такі, ви невеселі і сумні?».
«Роботу ,пане, ми шукали, але усі нам відмовляли».
«У мене місце вільне є, та на двох місця не стає.
Роботу дам, їжу, житло та прийму тільки одного».
Й вказав на того, що вклякнув, та ось від іншого почув:
«Прийміть й мене, пане, прошу, я вже й надворі поживу».
«Деінде можеш пошукати,не можу я тебе прийняти».
Веде він того, що вклякнув, привів додому і почув:
«О, пане, ви такий багатий, могли його також прийняти,
У нього більша дітвора, він ще бідніше живе як я,
Платню на двох ми б вже ділили, та ви чомусь не захотіли...».
«В мене достатньо є всього-платня, робота, їжа і житло,
Хоч він і бідний, але ні, ти не переч уже мені.
Коли ішов я від братів, і коли дзвін там задзвенів,
То ти вклякнув, а він стояв, тому тільки тебе прийняв.
Слухати Бога він не хотів, й мене не буде,
тому його я й залишив».
Найменший, менш помітний, таємний чи суттєвий
Кожен твій вчинок є життєво-важливий.
Тільки ти по-ковальське своє щастя майструй
І весь світ доповнюй собою й рятуй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Кіт на мишку полює,
Біля нори її сидить,
Нюхом він її почує,
Зловить, безсердечно з'їсть.
Та якщо мишка захоче,
Й дуже сильно забажа,
Проковтне також охоче,
Невгамовного кота.
Та не гострими зубами,
І не лапами гнучкими,
Але хитрими думками,
Що керують часто ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Юнак, який жив при –долині,
Одного разу захотів дістатись до вершини.
Нелегкий шлях пройшов, гірським камінням.
Траплялись стрімкі скелі, колючки, павутиння.
Та все таки він досягнув мети,
Вдалось йому вершину осягти.
І став, і краєвидом милувався...
Аж раптом тихо хтось до нього так підкрався:
«Візьми мене з собою у долину,
Сама я на вершині тут загину»
Оглянувся й побачив він змію,
Яка просилась в руки так йому.
«Ні не можу тебе взяти,
Адже мене ти можеш покусати»
«Не вкушу і повір мені,
Невже віддячу злом я за добро тобі?».
Змій ще колись зміг Єву спокусити.
Вдалося їй і юнака впросити.
І взяв юнак змію, і зніс в долину.
Чому така наївна є людина?
І все ж вкусила, і хотіла вже повзти,
І вигукнув юнак « Постій! Зажди!»
«Ти ж обіцяла ,я ризикував»
І відповіла –«Коли мене з собою у долину брав,
Що ризикуєш ,ти чудово знав»
І поповзла ,залишивши його вмирати.
Оцю змію з спокусою ми можемо зрівняти,
Спокуса -до наркотиків, до алкоголю,
Погубить душу, покалічить долю...
Хоч є при смерті каяття,
Але немає шляху вороття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Послухайте німецьку легенду про чудо,
У світі є злі і добрі люди.
У ніч перед різдвом, сім'янин небагатий
З роботи поспішав Святвечір святкувати.
Ішов він через ліс, з пливучими думками,
Улюблена дружина чекала з діточками.
Раптом в лісі тому стогін почув дитячий
Кволий, незнайомий... .Хтось десь плакав неначе.
Оглянувся навколо, побачив він картину:
Холодну і голодну заплакану дитину.
На землі замерзлій під деревом сидів
Малесенький хлопчик, його він пожалів.
Взяв дитя на руки «Не плач, не плач, дитино,
Покинув хтось тебе, але я не покину».
І повів додому в убогу хатину.
І коли прийшов, розповів дружині.
Хлопчика дружина вдягнула тепленько
«Сьогодні ж свято, не сумуй, маленький».
З нетерпінням діти татуся чекали,
Кожен день в обіймах його зустрічали.
І нового гостя радісно зустріли,
До столу святкового його посадили.
Прийнятий з любов'ю в убогу хатину,
Щиро усміхнувся маленький хлопчина.
І в їхній оселі мов сонце засвітило,
А голову хлопчика німбом оповило.
Із-за столу встав, всіх благословив
І безслідно зник, диво серед див!
Щаслива сім'я, щаслива малеча,
Що прийшов Ісус, до них у Святвечір.
Пам ятай і ти- хворих і старих
Немічних, ув'язнених, нещасних, сумних.
Словом їх розрадь, щедрістю в руці
До себе пригорни ,це ж Божі посланці
Коли ти береш, мов радість відчуваєш.
Коли ти даєш, мов серце відкриваєш.
Відкрий своє серце, адже раз живеш...
Так скарби й багатства для себе почерпнеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Якось татусева дочка,
Яка так часто грається в садочку...
Батька питає:
«Тату, ти за годину скільки заробляєш?»
Сорок євро, доню, а чому питаєш?
«А можна, я куплю годину для себе?
І заплачу тобі ,як вже так треба».
А що ж батькам на це відповідати,
Невже повинні діти рідне купувати???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Відтоді ,як Ісус на землі жив,
Минуло більш дві тисячі років.
Була весна...орали орачі,
Ісус ішов стежиною в траві
І ось, коли у край свій повертався,
Побачив, як пан полем милувався
І привітались, Господь запитав:
«А чи не ти це поле засівав?».
«Так, поле це найкраще догледів
Зорав, засіяв, підживив...
Поле розпушене і зерно краще,
Так що, зійде пшениця як найкраща».
«А можна я цим полем перейду?»-Ісус питає,
«Ні! »-суворо чоловік забороняє.
«Мені ж його потопчеш ти,
Краще стежиною іди».
Іде Ісус стежиною, на поля споглядає,
І іншого господаря знову зустрічає.
Привітались, Христос мовить «А чиє це поле?».
Чоловік відповідає: «Ось зорав я вчора,
Зорав і засіяв, і на Божу волю,
Зерно вже не свіже, ще й у грудді поле».
«А можна полем цим перейду?» -Ісус питає,
«Іди якщо хочеш , не забороняю,
З цього поля врожаю і так мало буде,
Я ж не піклувався як всі інші люди».
Ісус попрощався, полем перейшов,
Повернувся з краю в якому бував.
Пройшло жарке літо, осінь наближалась,
І в краях родючих вже жнива почались.
І трапилось знову, Ісусові-Богу
Обрати додому польову дорогу.
І на диво знову зустрічає пана,
Який вихвалявся навесні в жупані.
«Любий чоловіче, як там твій врожай?».
Жаліється Богу «Краще й не питай,
Скільки я трудився, мов дощем змило,
Моє гарне поле нічого не вродило( ».
Незабаром Ісус бачить чоловіка й два сини,
Що колись йому дозволив полем перейти.
«Є в тебе врожай?» -у нього питає,
Господар всміхнувся і відповідає:
«Скільки живу і відколи поля засіваю,
Цього року найрясніший урожай я маю».
Чому все так сталось? А у тому диво
Що благословіння -це дуже важливо.
Коли не чекаємо, у будь який час
Отак несподівано прийде Бог й до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Я у небо споглядала, побачила журавлів,
І легенду пригадала про небесних всіх птахів.
Птахи колись усі у небі не літали,
мешкали на землі і крил вони не мали,
і голос був у них співучий і чудовий
І пір я їх усіх було немов казкове.
І час спливає,добре їм так жити,
але все минає,надумав Бог їх змінити.
По два крила для них створив
І їх носити повелів.
І дзьобами крила на тіла поклали
Важкі вони були і засумували,
Та покірно крила й терпляче носили
І трапилось диво птахи мов ожили.
Крила приросли й стало одне тіло,
І кожна із них у небо злетіла.
Мудрість,яку ми не в силі уявити,
здатен тільки Бог дивом оживити.
Адже ті птахи,які крил не мали,
це наче всі ми ,що горя не знали.
Ти кожне терпіння сприймай мов ті крила.
Щоб твоя душа у небо злетіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Колись на землі Юрій Цезар жив.
Владу, землі, розкіш любив.
І хотів армію в Римі створити,
Наймогутнішу у всьому світі.
«Справжній чоловік є справжнім солдатом,
Коли не ховається за жіночим халатом»
«По всьому Римі наказ розсилаю,
одружуватись воїнам забороняю».
Чи можливо в природі заборонити
літом сонцю гарячому світити?
Птахам навесні пісні співати?
І дощу травневому землю поливати?
А ще важче в житті заборонити
Молодому серцю юнацькому любити.
Закон той порушив священник один,
Ім'я в нього було отець Валентин.
Він вінчав пари молоді таємно,
І Бог благословляв згоду взаємну.
Та у кожного ворог є свій-
Підступний, лукавий, лихий.
Хтось Імператору розповів
Про те, що Валентин таємно чинив,
І у в'язницю його посадили,
Де знущались над ним і били.
Та на кінець земного життя,
Полюбила дівчина його сліпа,
Вона страждала і сумувала,
Бо Валентина страта чекала.
Смерть на землі хоча й роз'єднає
Але любов все ж вічно триває.
І поплатився життям він один,
Всі знають його як Святий Валентин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
В багатої господині,Марусі,
Працювала дівчинка, Гануся.
До праці була спритна, не лінива,
І господиня теж її любила.
Одного дня мовить господиня:
« Ганусю, вихідний у тебе нині,
Даю тобі я глечик молока,
І що бажаєш те роби із ним сама» .
Дівчина подякувала, взяла, вийшла з хати,
Й на ярмарок понесла продавати,
Щаслива йде, дорогою планує:
«За гроші молоко продам» -так собі міркує,
«І куплю яйця свіжі, гарні
Принесу їх до своєї пані,
На фермі на них квочку насаджу,
виведе курчаток -дітвору,
Годуватиму їх щедро житом,
Виростуть великі, гарні, ситі,
І на ярмарку продам за гроші,
Куплю собі чобітки хороші,
І червоне плаття нове,
З квітами, як те казкове.
Так зраділа, підстрибнула
А про молоко забула,
глечик впав, воно розлилось
І Гануся засмутилась.
І заплакала й присіла,
Все пропало що хотіла.
Згодом плаття й чобітки
Їй купила залюбки
Ота пані, що багата,
Але хочу ще сказати,
що часто так в житті є-
Бідний думками багатіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Як цікаво було б всім нам жити
й до ворожки не ходити...
якби придумали здавати кров на любов....
розбитих би сердець і не знайшов.
А скільки було би про те розмов...
може поменшало б лихих і підлих змов.
І з хлопців б ніхто “дров не наколов”)
якби придумали здавати кров на обман...
як на долоні був би кожен бізнес-план.
Відзвітувати зміг би чесно кожен пан.)
Ніхто з роботи б не ховав нічого під жупан)
ось вже придумали здавати кров на життя,
звісно, це неприємне відчуття...
Та це те ж саме, що та кров на любов
заради когось хтось своє віддав.
чи кожен може донором стати???
чи кожен зможе зовсім не брехати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
В часи, коли графи владу мали,
Настоятелів на посади призначали.
Ось настоятеля до себе викликає,
І каже «Отче, я з посади вас звільняю!
Не виконуєте обов'язків своїх!
Не дотримуєтесь заповідей святих!
Хоча маю одне побажання,
Дам вам, отче, три питання.
І залишу при посаді ще,
Якщо на них відповісте».
Засмутився. ..Прийшов у монастир
І пошепки, читаючи псалтир,
Почув, як повар присів біля нього.
«У настоятеля щось трапилося мого?
Чи можу, отче, вам допомогти?»
«Ні, ви повар, краще вам піти»
Та коли вдруге повар підступив,
То настоятель все правдиво розповів.
Промовив кухар « Якби я до графа завітав,
Загадки, можливо б, й розгадав».
Перевдягнули поваря у ризове вбрання,
Й пішов у замок замість їх отця.
Граф, звичайно його не впізнав,
І загадку першу загадав:
«Скільки коштую?» - запитав “ченця”,
«Двадцять дев'ять срібних»- відповідь моа.
«Як це? Поясніть, чому?»
«Ісус коштував тридцять»- ось тому.
«Ви, після Бога теж не мало...»
Графа це звичайно здивувало.
«Гаразд, ось другу ,спробуйте відкрити
Скільки часу мені в небо летіти?»
Чернець подумав, і відповів
«Ваша Величносте, це є п'ять днів!
Адже Ісус воскрес через три дні,
А ще сорок жив на землі,
На п'ятдесятий зійшов святий Дух,
Отже пояснюю часовий рух-
П'ять днів Ісус піднімався в небо,
П'ять днів Дух Святий сходив з неба»
«Як все премудро, й до ладу.
Можливо, й залишу вас при посаді,
Якщо ви й третю загадку знаєте,
Про що я думаю? Відгадаєте?»
«Думаєте, що настоятель я,
Дивитесь ви на моє вбрання,
Я -простий повар»- графу сказав,
Отак він загадки і розгадав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Коли ти вибира собі дружину,
на все життя одну оту єдину,
ти не забудь ще три цікаві речі,
які згодяться в шлюбі все до речі.
Ти маєш бути їй не тільки чоловіком,
жити у вірності до кінця віку.
І подарунки з гарним ароматом,
а бути батьком, матір'ю і братом.
ти маєш ніжність матері плекати,
їй співчувати, як уміє мати.
І милість батька риса є важлива,
бо ті жінки такі вже всі вразливі.)
Ну й дружба брата теж має ціну,
подумай сам, якщо маєш сестру.
Бо жінка йде з сім'ї, іде з тобою,
це не обмежується днями чи добою.
Повага, взаєморозуміння і терпіння,
до цього також треба мати вміння.
Коли ти вибира собі дружину,
на все життя одну оту єдину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Поглянь в мої очі, й побачиш,
Як багато ти для мене значиш.
В надрах серця й твоєї душі,
Пошукай, є там місце мені?
Є важливо чи ти мене любиш?
Чи вже завтра про все це забудеш?
Хоч бажаю, щоб місце знайшлося,
І назавжди отам збереглося.
Мов би став сенсом життя...
Хоч не - не мій, а я -не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Ти миліший за все на світі,
За троянди, улюблені мої квіти,
За сонце, зорі, кришталеву воду.
Напевно вечір фарбував твою вроду.
Квіти й світанок допомагали,
А день із ніччю долю сплітали.
І щічки твої такі рум'яні,
Напудрила троянда- пані.
Небо дало свою блакить,
Голубий вогник в очах горить.
Губи на вигляд такі малинові,
Мов стиглі вишні кольору крові.
Там, де вечір тебе фарбував,
Тигр на здобич свою полював.
Коли дізнався, що всі все дарують,
Подарував тобі свою лють.
А ще віддав тобі свою силу,
Щоб вона всіх ворогів підкорила.
Летів орел попід яснії хмари,
З висоти скинув пір'їною славу.
А ще три лебеді там пропливали,
І краплі вірності на дзьобах мали.
Подруга волі -хижа змія,
Трішечки хитрощів й розум дала.
Хто ж тобі ніжність подарував?
Чи її завжди з собою ти мав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Лютий, чому ти не лютуєш?
Чому вітром не дмеш, не дуєш?
Чому снігом все не засипаєш?
І морозом сильним не лякаєш?
Чи ти втратив усю свою силу?
Але це в природі неможливо...
Тиша-тиша, наближається весна...
Квітами і цвітом запашна.
Лютий зникне і на довгий час,
Він не потурбує снігом нас.
Ні морозом, ані сильними вітрами,
Згодом березень житиме із нами.
Та без лютого - березня не видати,
Тому треба кожен місяць поважати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Як пахне свіжий листочок,
Неначе подих весни,
А літо тихо шепоче-
«Щось напиши, розкажи...»
Візьму перо я у руку,
Вітер навіє думки,
O, думко, ти світлоока,
Відкриєш серце моє?
Життя й любов -це дві речі,
Які нам щастя несуть,
А ти розправ свої плечі,
І вирушай у цю путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
З червоних маків віночок,
У червні я сплету,
І до Хреста принесу,
Його там покладу.
Зів'яне швидко він,
Пелюстки опадуть.
Та все ж любов свою,
Хоч так я доведу.
Далеко в небесах,
Віночок той живе,
Прив'янув на землі,
А там мабуть цвіте.
Нам Бог подарував
Ці квіточки усі,
Не тільки для людей,
Не тільки для краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
Два товариші зустрілись,
у кафешці зачаїлись.
Про новини розмовляли,
раптом про дружин почали...
“Ось моя люба дружина,
хоч у мене і єдина,
а така неакуратна
[b]кажу їй про те- стократно,[/b]
все одно є неохайна.
А була ж то дівка файна!
Що читав їй колись вірші
А тепер чим рік тим гірше”.
І рукою відмахнувся.
Інший кориш усміхнувся
“А моя...! Хазяйновита!
і розумниця й куди там!
Ще й чудова господиня,
миру в домі берегиня!
і ніколи не ледаща,
з кожним роком тільки краще.
[b]теж їй завше про те кажу,[/b]
дорогенький персонаже!”
дві дружини такі різні,
одна добра, інша — грізна.
Як гадаєте всі ви
винні є чоловіки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013