Слава Едельбліц

Сторінки (1/8):  « 1»

Найди своё Небо

Осеннее  солнце  имеет  свой  нрав.
Ему,  как  никому  известно,
О  чем  поёт  ветер
Среди  вольных  трав,
О  чём  он  поёт  человеку...
Осеннее  солнце  не  плавит  асфальт
И  не  жарит  тела  до  пота.
Оно  по-новому  учит  дышать
Тех,  кто  ушел  на  работу...
Осеннее  солнце  внутри,  среди  туч,
Хранит  гордость  веков
И  память  о  жизни.
Найди  своё  Небо  –  и  станешь  могуч.
И  луч  с  облаков  осветит  Твоё  имя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449079
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2013


Чекаєш листопада?

Чекаєш  лист́опада  ?
Вірю  і  знаю.
Сама  небайдужа  
до  цеї  пори.
І  свій  віршоп́ад
для  Твого  небокраю.
Я  вкотре  присвячую
так,  без  причин...
Чекаєш  лист́опада?
оголених  вітів,
осіннього  вітру.
І  з  темним  плащем...
...а  я  так  наївно  
бажаю  зустрітись.
Теж  восени.
З  благородним  дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013


Холодні руки й сліпота

Наскільки  Ти  боїшся  самоти[b]?[/b]
Зізнайся  чесно.  Хоч  буває  і  мерзенно.
Наскільки  Ти  прив*язаний  до  них[b]?[/b]
Чиї  так  рЕвно  Ти  несеш  знамЕна[b]?[/b]
Куди  Ти  йдеш  цим  вибитим  шляхОм[b]?[/b]
Чим  Ти  заповнюєш  душевну  порожнечу[b]?[/b]
Чому  так  йорзаєш,  піймавшись  на  гачок[b]?[/b]
Чи  іноді  Ти  думаєш  про  втечу[b]?..[/b]
Ти  глушиш  чимось  свій  душевний  крик[b]?[/b]
Ти  прагнеш  щось  змінити  в  цьому  світі[b]?[/b]
Як  Ти  довів  себе  до  сліпоти[b]?..[/b]
Холодні  руки[b]…  [/b]Чим  же  їх  зігріти[b]?[/b]

[img]http://bm.img.com.ua/dnevnik/photo/2146287/13/107013.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013


Клаптик неба і записка зі смайликом

Я  здійму  руки  вище  перед  Тобою,
Щоб  Твій  зір  зачепився  за  мій  клаптик  неба.
Я  виллю  фарби  на  карту  спокОю,
Досить  апатії!  Більше  –  не  треба.

Жити  минулим  –  ілюзія  вражень.
НОвий  етап  вартий  кроків  нОвих.
Я  подарую  Тобі  вітрАжі
зі  скелець  іскристих,
що  в  наших  розмовах.
Ми  намалюємо  власні  колАжі
етюдів  барвистих  
у  спільний  альбом.
Сфотографуємо  хвацькі  пейзажі
І  здІйснимо  вмить  поетичний  пролом!

…Я  вітром  ввірвуся  до  ТвОїх  фіранок
І  сонцем  наповню  улюблений  чай.
І  рАзом  почнемо  цей  осені  ранок,
А  спогадам  літнім  –  записка  «Прощай!  [b]=)[/b]»

[img]http://cs425824.vk.me/v425824361/2605/YDqMM-fs9IQ.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013


Зірвана зустріч

Коли  заплановане  не  збувається,  
не  варто  приміряти  обурення.  
Несподіванок  багато  між  нами  трапляється.
Зірвана  зустріч  не  привід  для  сумнівів…  
Зловити  небачений  погляд  в  долоню
й  затримати  його  власними  пальцями,  
щоб  вечірні  краплинки  очікування  засвітилися  
примхливо  і  тепло.  Дзеркальцями.
Щоб  на  долоні  залишився  слід  майже  ні  для  кого  непомітний.
Такий,  як  тане  між  пальцями  лід.  Тендітно  і  скрізьпроникно...
[img]http://cs425331.vk.me/v425331361/43b7/VXeN_D-cjxs.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013


Про ненові джинси і ефіри небокраю

Ти  любиш  нен́ові  джинси?  
Потерті  і  з  ланцюжком…
З  сюрпризами  у  кишенях  
і  де-не-де  з  багатт́євим  димком…
А,  може,  і  з  цигарковим.  
У  кожних  джинсів  нен́ових
Пам*ять  пахне  своя.

Ти  любиш,  коли  сильний  вітер  
по-своєму  змінює  наші  місця?
А  хочеш  випадково  зустріти  
те,  що  бачив  лише  у  снах?
А  любиш  скуйовджені  коси,  
коли  вітер  шалено  з*явився?
А  добре  –  босим  по  росах,  коли  
на  руках  хитрий  кіт  вмостився?
Ти  хочеш  вдихати  повітря,  
п*янке  від  пишності  трав?
Ти  міг  би  хоч  раз  заявити,  
що  твій  страх  хтось  давно  украв?

…Навіщо  це  все  я  питаю?  
Не  відаю  і  не  скажу.
В  ефірі  мого  небокраю  
всього  так  багато  витає,
А  я  джинси  свої  протираю,  
бо  на  парах  нудних  сиджу.

[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3842/YRhvBt3aVSE.jpg[/img]
[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3849/uRQtQDg5bao.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013


…Розірватись петардами

Ми  летимо.  І  нам  б́а́йдуже  на  обмеження.
В  нас  багато  ідей  і  ми  хочемо  розірватись  петардами.
Ти  линеш  вперед,  відкинувши  всі  застереження.
Аби  ж  нам  не  стати  колись  нудними  тирадами.
Щоб  приклади  наші  не  принизились  і  не  впали.
А  навіть  як  їх  зустріне  земля  розхристана,  
Щоб  з  силами  вони  мужньо  таки  постали
І  мали  наснагу  дійти  до  нов́ої  пристані…
Щоб  не  принишкли  перед  незн́аними  д́алями,
Щоб  не  загинули,  безжальним  ворогом  пр́испані.
Щоб  розірвали  прокляття  своє  зі  спіралями,
Не  розминувшись  байд́уже  –  чужі  та  невпізнані…

[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3838/D51jfes2_kE.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013


Ми з Тобою наче паперові…

Ми  з  тобою  наче  паперові.
Ми  з  тобою  наче  і  не  ми.
Емоції  й  думки  течуть  рікою
між  берегів  суворих  і  сумних.

Ми  з  тобою  в  світі  загубились,  
сил  забракло  серед  темноти.
А  ще  ж  недавно  усмішки  іскрились,
ще  ж  недавно  знали,  куди  йти...

[img]http://cs402427.vk.me/v402427361/6e3a/BnDyoijsUzQ.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013