Софія Саєвич

Сторінки (1/11):  « 1»

Моя Мама

Мама  в  Києві,  обстеження,  хтось  думає,  що  рак,  я  кричу  НІ!
Вона  ще  житиме,  ще  стільки  всього.
Ще  стільки  не  встигла,  ще  стільки  не  бачила.
По  справжньому  вона  ще  не  любила,  крім  Бога.
Нічого  не  мала,  крім  нас,  себе  завжди  на  повну  віддавала.
А  я  не  цінувала.
Всю  душу,  все  серце,  всю  себе.  Для  нас  старалась,  нас  терпіла.
Переживала  і  дзвонила  опівночі,  ....і  чекала.
Любила,  пестила  і  пробачала.
Завжди  чекала,  знов  пробачала  й  не  кричала...любила.
...
Всерівно  любила  і  досить  любить.
А  ми  ні.  Кажем  любим,  та  не  слухаєм,  ідем  не  слухаєм  і  не  зважаєм,  
а  Мама  любить,  Мама  знає,
і  досі  вдома  там  чекає,  надієтьться  і  любить.

Найрідніша,  найкраща,  найближча,  для  кожного  Мама!
Люби,  шануй,  не  забувай,  не  відпускай,  не  дай  заплакати  і  засумувати.
І  я  не  дам.
Й  не  буде  "-ла",  буде  жива  і  буде  жити  моя  Мама!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013


Забагато…

Забагато  власної  думки,
 і  за  думками  не  встигаєш.
Забагато  брехні,  за  правдою  теж  не  встигаєш.
Забагато  себе...  у  дзеркалі,  -
ти  себе  виставляєш  дурним,  а  НАВІЩО?
Для  себе,  чи  для  когось  ти?

І  хто  цей  "когось",  рідні  і  близькі,  чи  інші?  Чи  ні?
Для  кого  ти  й  для  чого  ти  живеш  на  цьому  світі?
Для  чого  і  для  кого  цей  прекрасний  світ  дає  усе?

Пливеш,  кидаєш  і  плюєш,  ти  незважаєш,  бо  забагато  ТИ,  не  забагато  для  ТЕБЕ?
Не  забагато  для  СЕБЕ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


І не про …

І  не  про  пожовкле  листя,
не  про  вітер,  не  про  дощ  і  не  про  хмари.
Не  про  сум,  не  про  страждання
і  не  про  любов.
Не  про  себе  і  не  про  нього.
І  не  про  плаття  Оксани  Марченко,
і  не  про  КОХАННЯ,
писати  зараз  хочу  я,
а  про  життя,  
а  про  любов  до  нього.
....  Люблю?
Ні  більше,  не  люблю,
лиш  обожнюю.
Кожну  хвилину,  і  кожну  годину,  
кожен  рік  і  кожен  день.
Кожен  сум  та  всю  радість.
Обожнюю  кожною  клітиною,  всім  серцем  та  всім  духом!

Його  ціную  і  в  ньому  творю,
в  ньому  дихаю,  в  ньому  літаю...
Його  щодня  п'ю,  ним  надихаюсь,
з  ним  обнімаюсь.
Я  ним  горю!
Одне!  Обожнюю!  Живу!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013


Нема кохання без вогню

Нема  кохання  без  вогню  і  сліз  без  болі.
 
Розум  наказує,  серце  не  слухає,
а  сльози...  котяться,
в  душі  все  вирує,  палає  й  згорає.....
до  тла  -  вся  ота  любов  твоя  жахлива  й  незнана,
незаймана  й  перша,  отруйна.
Можливо  єдина,  
ненависна  й  радісна,  світла  і  темна....
 та  все  ж  ненависна!

Слабка  ти  й  нерозмна,  а  сльози  ж  то  котяться,
й  струна  ще  натягнута,  серце  не  слухає!
13.09.13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013


Не відпустила

Так  я  горда
 і    так  я  не  плачу,
і  сльози  свої  заливаю  назад.

Так  я  горда  і  я  не  плачу,  
я  не  сміюсь,  не  відпускаю,
тримаю,  шкодую  й  не  навиджу  знов.

Більше  не  боюсь,  і  не  плачу!
Ніколи,  нізащо  більше  через  нього  не  заплачу!

Тож  заберіть  в  мене  гордість,  заберіть  цю  злість,
щоб  біль  свою  я  через  сльози  відпустила.
Горда,  не  заплакала,  не  відпустила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013


І більше не для "нас"!!!

Як  щодо  тебе?
Як  щодо  мене?
Як  щодо  інших?
Як  щодо  "нас"???
Ми  двоє,  разом....
Ох  так  багато  разом,  так  багато  "нас".
Ненавиджу  колишні  "нас".
Колишні  "нас"  уже  не  турбувало.
Забудь  і  не  нагадуй,  не  проси!  
Кричу,  і  все  ж  я  пропадаю....  проганяю.
АЛЕ  я  слабка,
не  йди!
Чи  я  слабка,  чи  сильна?
Слабку  люблю  себе  й  ти  любиш,
та  все  ж...  сильна  і  не  плачу  я.
І  буду,  не  для  тебе  більше,
           і  буду  не  для  тебе  я.
І  більше  не  для  "нас".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Одна на все життя

Одна  на  все  життя,
...  одна,  моя  і  нічия  інша.
Одна  щодня,  щоночі  й  зараз,  
сидиш  ти  опівночі...
Ти  лиш  чекаєш....
         за  мною  ти  спостерігаєш.
Не  спиш  ніколи,  коли  поруч  теж  не  сплю.
Ти  є  моя,  а  я  твоя,  але  не  зараз.
Не  йди  за  мною,  дай  життя  і  почекай...
мене  собі  не  забирай  і  не  нагадуй.
Я  знаю  не  моя  ти  зараз,  але  чекай
чекай  ще  довго,  бо  не  віддам  тобі  життя,
яке  так  легко  забираєш.  Яке  люблю!
Щодня  й  щоночі,  завжди  ти.
Чого  чекаєш?
Розвертайся,  йди,  не  час,  мені  це  все  так  покидати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


NOIT

Закриєш  очі  -  бачиш  чисті  ночі.

І  боса  йдеш  і  мрієш  ти...
Не  знаєш,  тільки  бачиш  й  чуєш,
тихенький  шелест  темноти.
Вона  сліпа  і  голосна,  
красу  свою  вона  вселяє,  
у  все,  що  так  давно  чекає,
на  щось  прекрасне  і  живе.

Ти  бачиш  те,  чого  не  бачать  інші
і  чуєш  те,  що  ніби  й  спить.
Ти  будеш,  й  не  знаючи,  що  буде  далі...
Ти  усміхаєшся  й  мовчиш.
Чекаєш  ти  віддачі,  любові,  радості  і  доброти...
І  усмішок  багато  хочеш,  того  запалу  і  вогню.
Але  вода,  чиясь  все  гасить,  не  зрозуміла,
що  вона?
Ти  знов  собі  закриєш  очі  і  заснеш,  щоб  знов  приснилася  вона,
і  всі  її  ті  чари  ночі:)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


І не тому, що не люблю, а тому, що мені 18

А  тому,  що  мені  18,
так  солодкі  18,  досі  ще  мені
І  я  вогонь,  лиш  зрідка  я  вода  і  вітер,  
але  теж  вона  я  сильна.
Вода,  що  все  змиває,
вода,  що  забуває,  
вода  що  очищає  всю  себе.
І  я  вогонь,  горю  й  палаю,  
не  так  бажанням,  чи  метою,  чи  пристастю,
а  більш  жагою.
Горю  я  вся  і  безердечна  й  зла.
Безжальна  стала  я  до  себе  і  до  інших.
Безжальна  стала  і  не  знаю  страху  -
знаю  біль,
Не  знаю  милосердя  -  
знаю  бій.
Не  знаю  жалю,  бо  жалю  жалом  я  усіх,  
хто  лиш  мене  зачепить.
І  вітер,  вітер  я  й  лечу...
Усе  здолаю,  все  перенесу,
увесь  вогонь,  всю  воду  я  візьму
і  вітром  бруд  я  везь  знесу,  переверну  зітру  і  знищу!
І  не  люблю.
В  собі  і  у  тобі  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


Може сонця?

Кава  з  молоком  і  без.
З  лимоном,  цукром,  медом,  джемом.
Гірка  й  солодка,  чи  міцна,  
пахуча,  темна  і  смачна.
Без  тебе  в  дощ  не  можу  я.
Не  хочу  спати.
Кава,  дощ,  не  спати!
І  післязавтра  вже  не  та,
 смачна  не  помагає.
Може  сонця?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013


Вічне літо

На  осінньому  листку  хотіла  б  я  долетіти  до  вічного  сонця,
 до  вічного  літа,  до  вічного  світла.  
Хотіла  б  забути  всі  сірі  хмари,  цей  дощ,  і  цей  холод.
 Хотіла  б  летіти  не  думаючи,  не  падаючи  і  не  спиняючи.  
Хотіла  б  вітром  стати,  чи  навіть  птахом  летючи,  
в  безодню  ту  сонячну..  спекти  свої  крила  і  впасти  ...
На  мокрий  сніг.  Бо  ж  ту  зиму  забути  б  не  хотіла,
 весну  ту  сіру,  мокру  дощову  і  навіть  сонячну,  я  не  забуду.
 ЇЇ  чекатиму,  бо  потім  літо:)  
Вічне  літо,  будь  моєю  ковдрою,  моїм  натхненням,  моїм  вітром.
 Неси  мене,  люби  і  грій.
 Люблю  тебе,  скучаю,  міцно  цьомаю  і  обіймаю.
Усі  думки,  які  вже  там  летять  й  несуть  мене  до  нього.  
І  листя  падає,
 осіннє  листя,  тебе  ніколи  не  віддам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013