Amaya

Сторінки (1/41):  « 1»

Кто-то

Кто-то  играет  в  боль
Кто-то  включает  свет
Сердце  кричит:  "Позволь!
Вылечу  нас  от  бед"

Кто-то  находит  смысл
Кто-то  живет  во  снах
Видишь,  мечты  сплелись
лентой  в  чужих  волосах

Это  не  твой  вагон
Видишь,  по  горло  сыт
Я  покупаю  ружье
Я  продаю  часы

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763809
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2017


погода літна

Я  знаю,  що  ти  нестямна
Що  прагнеш  до  сонця  -  вищати
тільки  чуєш,  кохана
Не  смій  забувати  вірші

Я  знаю,  що  ти  зимою
На  південь  летиш  зі  зграями
може,  лишись  зі  мною?
Вже  й  серце  моє  розкраяно

На  свічі  та  мандаринки,
На  лижі  із  полонинами
Хижі  малі  сніжинки
кружляють  у  нім  годинами

чекають  твого  вердикту.
Сьогодні?  І  непохитно?
Що  ж..  Вранці  безглуздий  диктор
Сказав,  що  погода  літна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016


действительность/ритм

Я  все  снесу.  Что  –  досчитать  до  ста?
Я  никогда  об  этом  не  просила
Но  кто-то  вкладывает  мне  в  уста,  
Слова,  которыми  молчать  нет  силы

И  я  делю  действительность  на  ритм
И  проявляю  прочее  геройство
А  чей-то  голос  шепчет:  «Посмотри
Мир  больше  нас,  о  нем  и  разглагольствуй!

Переживи  все  беды  до  останка
Перегори  за  всех  огне  горнил
И  отпади,  как  корочка  от  ранки,
Как  порожденье  ночи  и  чернил»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640733
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2016


Жизнь предлагает широкие спектры возможностей

Жизнь  предлагает  широкие  спектры  возможностей
Я  продолжаю    играть  на  ее  пристрастности
Можно  проснуться,  вдохнуть,  позабыв  осторожности
Отговориться,  от  страхов  своих  откараскаться

Старый  колодец  с  утра  обступили  непьющие
Сколько  в  него  не  смотрись,  не  увидишь  нового    
Или  воспрянь  -    или  -  плач  по  всему  грядущему.
                                                                 
Я  выбираю  жизнь  и  шагну  в  ее  омут,  как..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639853
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2016


You, Morpheus

1.  
Раствор  пространства  на  пустоте
мне  все  чужие,  и  все  –  не  те
Замес  раствора  на  красоту
Молчи.  О  вечном  невмоготу
Усталость  глаз  и  сердечный  бунт
Тропинки  слов  -  вникуда  ведут
Я  твой  всегда  и  всегда  ничей
Уснуть.  Но  ты  не  сомкнешь  очей.

2.
И  прольется  на  платье  снов  
Разведенная  известь  слов
исступленная  –  взвесь  –  лет
на  материи  ее  след
Над  поверхностью  ее  -  крик
Спи  спокойно,  вся  вечность  -  миг

В  лабиринтах  чужих  зеркал
отразились  –  и  стар,  и  мал,
и  печаль  проминувших  дней.  
Незнакомых  тебе  людей
к  предисловию  своих  мечт
не  пускай,  доставая  меч

Рассыпаются  горсти  дня
Льется  утро,  легко  звеня
Из  открытых  вночи  окон
Пробивается  свет  икон
Так  Морфей  в  неземной  тиши
По  периметру  нас  прошил

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639692
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2016


Дырами невода

Я  ненавижу  разорванность  прошлого  
и  отрицаю  корявость  насущную
Крепкую,  тепркую,  липкую,  пошлую,
закостеневшую  душу  сосущую

Экая  невидаль  –  дырами  невода
штопаны  воды.  До  дыма,  до  неба
достать,  дотянуться,  вдохнуть  в  себя,  вырасти,
вынуть  себя  из  комфорта  и  сырости

Мир  обращается  только  к  счастливым,  
А  я  –  аритмична,  хронично-беспамятна
Мир  меня  бьет  по  рукам  перспективами
Я  понимаю,  киваю,  но  –  занята.

Солнечный  круг  замыкается  вишнями
Сколько  вокруг  не  ходи,  не  выведывай
Вещей  ромашки  не  рви,  -  это  лишнее
Рыбу-судьбу  не  поймать.  Только  неводом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639406
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016


быть совершенной как быть совершённой

быть  совершенной  
как  быть  совершённой  
выжженой,  выжатой,  отданой  прошлому  
я  на  мосту  
стою  на  посту  
в  легеньком  платье  в  простую  горошину  
я  на  плато  
стою  без  пальто  
в  сомнамбулическом  состоянии
ты  возращайся,  мой  милый,  не  то  
я    помешаюсь  на  расстоянии
и  на  безумном  молчании  рыб,  
что  непрерывно  снуют  по  квартире
дернуть  щеколду  -    срывается  скрип
окон  ворчливых.
         И  в  целом  мире
будет  ли  тесно?  
Считай  в  уме:
Раз:  мы  тобою  друг  друга  любим
Два:  твое  сердце  стучит  во  мне
Три:  что  нам  боги,  и  что  нам  -  люди?

Выбегу  к  морю,  пускай  оно
Солью  залечит  ушибы
Я,  как  шарманщик,  что  знает  одно:
«Жду  тебя,  где  бы  ты  ни  был»






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639377
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016


Юность терпкая, босая

юность  терпкая,босая  ,  
не  растраченная  зря
убегала  от  меня
по  засвеченным  кварталам
уплывала  по  каналам
за  далекие  моря
все  любя  и  всем  внимая  -
лишь  себя  во  всем  виня

юность  в  платье  цвета  мела    
заплетала  свой  рассказ
для  нее  был  каждый  час
вдохновения  котельня
напевая  колыбельный
полуночный  мягкий  джаз
вместе  с  нами  поседела
и  упала  подле  нас

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638649
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.01.2016


три года

0.
у  печали  руки  прытки
у  печали  речи  метки

1.
От  живой  любовной  пытки  
под  язык  кидать  таблетки

2.
три  года  ты  жил  один
в  железобетонной  клетке
обтянутой  стройным  корсетом
высоковольтных  жил

ты  жил  один  
выжил
выжег  -  письма
вышел  сухим  из  воды
выбрался  из  под  камня  
своей  и  чужой  беды
Огляделся,  
В  доме  убрал,  побрился
Затянул  пояса
Залез  на  чердак
Чуть  не  вывалился
в  (распростертые)  небеса.
Выругался.
Выкинул  мусор,  
что  в  сердце  любовно  берег,
а  боль  –    пока  отвернулся,  -  бросилась  наутек

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638647
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.01.2016


У нее из кармана играет регги…

Рине  Бойко

У  нее  из  кармана  играет  регги,  
а  она  ходит,  летняя,  босоногая
«Заберите  оставшуюся  посуду!
Унесите  все,  оставьте  немногое»,  
И  немногого    –  много  ли  надо?
платьице,  сигареты
ручка  –  блокнот  -  помада
кончим  на  этом

А  когда  по  углам  шепелявит  осень,  
то  она  -  на  крыше  до  унесения
ветром,  сидит,  распуская  косы
повествуя  птицам  о  жизни  гения
Одержимая,  как  Маргарита
Светлая,  как  сонеты
Курит  трубку  Магритта
Которой  нету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638606
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.01.2016


Узкосердие мое, узкомыслие

Узкосердие  мое,
узкомыслие
пахнет  ржавчиной,  гнильем,  
пахнет  листьями

Проволочками  гудит
неприкаянно
проводами,  что  в  груди
перепаянны

Тихим  шествием  слепых  –  
солнце  жмурится  -    
переведена,  как  стих
через  улицу

да  все  тянет  за  подол
нетерпения
асинхронность  альвеол,  
мыслей,  зрения

и  с  самим  собою  не-
соответствие  
плоскодушие  во  мне,
плоскотекствие

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638596
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2016


О далеких думать проще

Мы  с  Зимой  разговорились  
За  стеною  снежно-белой  
Обо  всем,  что  накопилось
Обо  всем,  что  наболело

Я  -    про,  то,  как  ходит  осень
И  про  летние  раздоры
И  про  то,  что  очень  просим
Крепких  льдов  по  всем  озерам

И  зима,  обняв  колени,
Засмеется  многоусто
Я  молчу  и  жгу  поленья
И  не  думаю  о  грустном

Но,  внезапно  рассердившись,
Хлопнет  форточкой  до  треска
«Нету  мочи  слушать  вирши
Бесполезно  это,  дескать

Обойти  ли  все  дороги
Иль  возглавить  бунт  на  судне
Легче  думать  о  высоком,  
чем  заботиться  о  буднях!»

Я  в  ответ:  «Смотрю  с  тоскою  
В  душу  странную,  чужую
Как  в  зерцало  колдовское.  
Оттого  с  ума  схожу  я»

Тут  зима  похолоднеет
И,  собрав  свои  обозы,
На  прощанье  побольнее
Плюнет  мне  в  лицо  морозом

И  послав  снега,  как  росчерк
просвистит  над  миром  низким:
«О  далеких  думать  проще  
чем  заботиться  о  близких»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638044
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.01.2016


Світ - щоразу не той, що здається й не той, що є. .

«Світ  –  щоразу  не  те,  що  здається  цієї  миті...»  
                                                                                                               Маріанна  Кіяновська
Світ  щоразу  не  той,  що  здається,  не  той,  що  є
Світ,  такий,  вві  сні  і  такий,  який  мав  би  бути
Виринає  з  легенів  на  видиху,  не  дає
затягнутися  ранам,  вчорашні  поразки  забути..
В  лабіринтах  свободи  (химерної,  наче  джаз)
укриваються  пилом  непрожиті  недоподії
Він  складеться  колись,  всеосяжний  всесвітній  пазл
Тільки  треба  уміти  чекати,  а  я  не  вмію

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2016


я боюсь бо я боюсь бо я боюсь бо

"Страшно  бо  страшно  бо  страшно  бо  страшно  або"  
                                                                                     Маріанна  Кіновська

Я  боюсь  бо  я  боюсь  бо  я  боюсь  бо  
небо  синє  не  босими  ходить  ніжками  вночі  
широко  розкриті  очі,  не  мовчи  
Чи  ти  знаєш,  як  лунають  ці  думки?…  
Як  численні  нарікання  на  ріки,  
я  стуляю  свої  віки  на  віки,  та  не  навіки,  
простягає  сонце  промені  мені  
Світло  маю,  -  світ  ламає,  щастя  маю,  та  не  дбаю
ти  кохай  мене,  та  знай,  що  й  це  мине

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2016


Мені здається все, що я жива

Мені  здається  все,  що  я  жива
й  цього  ніхто  не  може  спростувати
Убралася  в  свої  світлясті  шати
У  небесах  прекрасна  наднова

Мені  здається,  серце  –  чистий  сніг
Не  скавучить,  сповите  сивим  вітром
А  перед  мнов  несуть  дівчата  відра
Я  перейду  дорогу  після  них

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2016


Небесная песенка

А  Неба  –  целый  вагон  и  маленькая  тележка
А  я  его  наблюдатель,  и  предан  ему  навек
Я  крохотен  и  бессилен,  но  жжется  моя  усмешка,
горящяя  головешка  меж  вечнохолодных  век

Солнце,  скажи,  теперь  к  чему  нужна  эта  спешка?
Когда  впереди  –  вся  вечность,  и  прожиты  тысячи  лет,
Я  -  пыль  на  твоем  столе,  простой  рядовой  и  пешка
в  строю,  часовой  на  башне,  смотрящий  кому-то  вслед...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637195
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2016


По мотивам сказок

И  если  бы  это  было,
то  значит,  что  это  было
а  так  –  собирай  обертки
бросай,    засевая,  в  небо
Спускайся  с  засохшей  корки
куска  голубого  сыра
по  длинной  льняной  веревке,
тропу  отмечая  хлебом
И  если  тебя  не  встретят,  
то,  значит,  тебя  не  встретят
Домой  довезут  трамваи,
подкинут  до  кухни  рыбы
Застынь  на  каминной  полке
как  стойкий  смешной  солдатик,
Мечтая  о  лунном  свете
сворачивай  взглядом  глыбы
И  если  случится  чудо,  
то  просто  случится  чудо
И  ты,  не  дрожжа  от  ветра,  
навеки  свой  пост  покинешь
А  если  с  приходом  ночи
откроется  табакерка,
ты  знаешь,  что  обнаружат,
сгребая  золу  в  камине

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637194
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2016


Космический кофе

Космический  кофе  
ты  варишь  как  профи
он  горло  –  нещадно  печет
И  нежные  совы,
презрев  все  засовы,
слетают  к  тебе  на  плечо

Послушай,  родная
я  муку  ту  знаю
что  душу  сразила  твою
Застрянешь  в  рутине,
В  быту-паутине,
забудешь,  как  люди  поют

А  сны,  ставши  былью
покроются  пылью,
Смеешься,  не  веришь  мне,  но
раскрой  свои  крылья,  
чудесные  крылья
иначе  утянут  на  дно

Коль  сердце  в  тумане
ты  сов  не  приманишь
окно  раскрывая  вночи
Космический  кофе
ты  варишь  как  профи
Но,  знаешь,  он  очень  горчит

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636964
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2016


Я не хочу арлекином быть…

Я  не  хочу  арлекином  быть,  не  хочу!
Эта  одежда  мне  явно  не  по  плечу.
Я  не  хочу  говорить  с  тобой  ни  о  чем
В  сердце  становится  пусто  и  горячо.
Лучше  всего  превратиться  в  кого-нибудь
вот  я  дорога,  я  чей-то  желанный  путь
Непредсказуем,  как  жизнь,  никогда  не  прост
Ты  же  –  всегда  оставлял  за  спиною  мост.  
Если  я  птица,  и  крылья  мои  легки
Не  приходи,  я  не  ем  у  людей  с  руки
Кем  бы  я  ни  был  –  осел,  человек,  трава
Ты  не  поймешь,  не  услышишь  мои  слова
Сердце  как  призма,  но  нужно  пройти  лучу
Лучше  я  стану  рыбой  и  замолчу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2016


Меня не существует

Доутренним  рассеянным  туманом,  
пейзажами,  совпавшими,  как  пазл,
Словами,  что  растаяли  в  кармане
Измерила  от  ижицы  до  аз
Судьбу  свою  смешную.
Не  своими,
Но  сказаными  всуе  и  в  тоске.

Меня  не  существует.  
Я  лишь  имя
Начертанное  кем-то  на  песке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636140
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2016


Вот такой у тебя чудак

Вот  такой  у  тебя  чудак:        
мне  болезненен  каждый  шаг      
в  направлении  уводящем  
от  тебя.  Я  вдыхаю  чаще    
разнимаю  сплетенье  пальцев  
осторожно,  по  одному
И  тогда  уже  сами  -    руки
В  отрешенной  стеклянной  скуке  
распускают  шарфы  разлуки
словно  тонкую  бахрому
И  сращенные  кости  чувства  
расползаются  врозь  –  до  хруста  
а  потом,  когда  в  доме  пусто  
обнажается  перелом  
И  зачем  мы  себя  калечим..
ведь  при  следующей  нашей  встрече
наши  души  бесчеловечно
Заплетутся  тугим  узлом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636138
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2016


Тримай мене міцно. .

Тримай  мене  міцно  
Але  на  відстані  
витягнутої  руки  
я  маю  намисто
і  човен  з  пристанню
В  тебе  -    сумні  думки
Малюєш  пастеллю  
химерні  обличчя
і  слухаєш  діксі-джаз
А  вдень,  коли  світло
Досяжне  й  звичне
Глевким  видається  час

Кривавлять  картини,  
І  божеволіють
падають  зі  стіни
якщо  я  за  ними
захочу  додолу
будь  ласка,  мене  спини
Багаття  душі
Зберігати  важко
Замкнеться  магічний  круг
Тримай  мене  ніжно,  
як    хвору  пташку,
не  смій  опустити  рук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015


"День розділяє речі на А і Б"

День  розділяє  речі  на  А  і  Б
Ніч  заплітає  листя  дубам  та  в'язам
Я  розучилась  шукати  в  усіх  тебе
доки  блукала  під  вікнами  наче  блазень,
плутаючи  слова  на  чужий  мотив
в  пошуках  теплоти  і  простого  щастя
Досвіту  братик-вітер  мене  хрестив
Дай  мені,  осінь,  прийняти  твого  причастя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2015


Зимовим крокуючи містом

Нарешті  –  
легені  вдихають  прозорий  кришталь,
Земля  укривається  снігом,  він  теплий  від  хрусту
Ламаю  калюжам  ранкові  броньовані  люстра
Крокуючи  містом,  
долаючи  відстань  і  жаль

З  краси  викресаю.
Народжуюсь,  наче  мотив.
Ходу  викарбовую,  містом  кружляю  безцільно
Морозне  повітря  обійме  мене  мимовільно
й  так  само  раптово  полишить  одну  між  снігів

Хурделиці-демони  збурять  в  душі  каламуть
Молись  за  них  тихо,  малюючи  крейдою  кола
А  в  кого  впадеш,  чи  у  кого  із  тих,  що  довкола
Закоханий  будеш,  то,  кажучи  чесно,  
Не  суть

Кохання  –  метелик,  від  смерті  обох  не  спасе
А  в  когось  –  алмаз,  що  із  нього  хоч  ніж,  хоч  намисто
Тримай  мене  далі  від  серця,  бо  легкозаймисте
Кохаючи  міцно,  крокуй  собі  містом
І  все

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015


У смерті твої долоні

"У  ночі  твоє  обличчя,  дзвінке  і  безстрашно-синє"(  Leonard  Mid)

У  смерті  твої  долоні,  
бліді,  як  закони  оферти
цілучи  їх,  усвідомлюю
що  доведеться  померти

Години  течуть  по  скроні,
Я  бьюся  бестямно,  мов  риба
об  лід,    -  о  твої  долоні,  
пошерхлі,  як  скибки  хліба

надломлюю  вістря  криги
сміюся,  хапаю  повітря  і
радість  забутої  книги
спонтанно  відкритої  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015


благодарность

ты  помог  мне  отбриться  наголо
это  ценится
я  болела  ужасным  вирусом
хуже  эболы
жизнь,  мне  кажется,  не  противится
я  не  выбыла
видишь  –  выжила,  сердце  –  вымыла,  
время  –  пенится
прикасается  отражением
жжется  именем
воин  северный,  выпей  терпкости,
выпей  времени
горе  –  выгоркнет,  травы  -  вырастут
по  окрестностям
утоли  свою  боль,  я  –  вымолвлю
и  открестимся

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611156
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.10.2015


я сгибаюсь под игом осени. .

я  сгибаюсь  под  игом  осени
время  –  выспело
словно  яблоком  в  руки  бросилось,
в  небо  –  вымпелом

рвутся  терпкие  опасения
прочь  из  города
многолиственным  наводнением
реки  -  вспороты

исполняются  все  пророчества  -  
тяжким  бременем
разобьются  стаканы  творчества
об  пол  времени

укрываюсь  от  неизбежности
многранности
беспросветным  приливом  нежности
в  бухте  данности

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611090
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2015


Трембіти. Мовчання

Я  чую,  як  тихі  озера  турбують  трембіти
Збираються  води  підземні  з  далеких  підпіль
Якщо  не  чіпати  –  хіба  перестане  боліти?
Непевність  мовчання  хіба  утамовує  біль?

Прозоре  зітхання  любистку  й  розквітлого  тмину
Зелені  левади,  розхристані  до  небес
Із  рук  висковзає  мережана  павутина,
гаптована  шовком  давно  вже  померлих  чудес

Шептання  волошок  освічує  темну  місцевість
Воронячий  крякіт  додому  мене  віднесе
Нестриманність  часу  калічить  тендітну  миттєвість  -  
Натомість  непевність  розмови  спотворює  все!

Камінчики  штурхаю  –  падають  в  омути  суму
Іду  за  струмками,  їх  мову  не  важко  збагнуть
та  схоплена  подивом  –  наче  уражена  струмом
мовчу,  не  тавруючи  щастя  на  суть  та  не  суть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2015


В людей якориться - с дороги сбиться

В  людей  якориться  –  с  дороги  сбиться
с  людьми  расставаться  –  как  нить  сататься
Молчать  виртуозно  –    уже  так  поздно?  -
без  карт  и  маршрута    –    идти  к  кому-то

Устойчивы  беды.  Гранит  беседы.
Прогнившые  гвозди.  Рябины  грозди.
Простреленный  воздух.  Рассказ  о  звездах.
Звенящим  укором.  Уже?  Так  скоро..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610790
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2015


Свободы не существует

Свободы  не  существует,  мой  добрый  путник,  
забредший  в  пустыню  по  случаю  карнавала  
Изящные  змеи  целуют  сухие  руки  
худые  ноги,  разбитые  в  кровь  о  скалы  

Свободы  не  существует,  но  кто  придумал  
дурацкие  балдахины  увядших  крыльев  
Несущие  ввысь  легковеров  и  тугодумов  
в  края,  что  не  нарушают  границы  с  былью  

Но  что  есть  свобода,  меня  вопрошаешь  сердито  
зачем-то  злишься,  и  дуешь  на  близких  губы
Сбегая  из  тесной,  давно  не  уютной  квариры
Свобода  лишь  в  том  ,  что  ты  сам  для  себя  сберег  

Когда  песок  пересыпет  тебя  сквозь  сито
Когда  печаль  вонзит  в  тебя  хищные  зубы  
Когда  пред  тобою  захлопнут  все  двери  мира  
Свобода  тобой  подавится  и  выплюнет  через  порог

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610788
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2015


Від розмов з людьми стає пусто в грудях

Від  розмов  з  людьми  стає  пусто  в  грудях
у  роті  –  гаряче.  Шерхнуть  пальці
роздивляюся  світло  на  важчій  шальці
воно  йде  від  твоєї  руки
Вона  добра,  щедра  –  не  просить  собі  взамін
я  мовчазно  дивлюся  собі  в  камін
Я  прожовую  цілі  промови,
артикулюючи  нащось  думки
Зголоднілі  –    шукають  собі  дискуссій
Це  їдальня    під  назвою  „бути  в  курсі”,  
он  в  кутку,  на  таці,  хлібини  абзаців
глевких  невимовних  слів
що  не  з’їсти  не  проковтнути  виплюнути
післясмаком  –  вата,  сижу,  жую  її,
як  виразну  суху  відмову
та  коли  із  людьми  розмовляєш  ти
тобі  удається  усе  виправити
мені  віднімає  мову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015


І я їй казав. .

І  я  їй  казав:  „Поки  зможеш  любити  –  люби!”
Всі  впевнятимуть,  що  не  протягнеш  і  чверті  доби
але  ти  –  не  слухай  нікого,  
окрім  хрусту  камінчиків  в  ритмі  ходьби  

І  я  їй  казав:  „Сумніватись  в  собі  не  смій!”  
Підповзатимуть  спогади,  наче  хитрющий  змій  
Відбивайся  від  нього,  
Поневірятися  –  то  є  найгірша  з  можливих  дій

І  я  їй  казав,  що  навколо  камінний  ліс  
Море  вигаслих  душ,  океан  непролитих  сліз  
Все  життя  –  як  відкрита  рана,  
що  пробив  межи  ребер  біс  
І  якщо  ти  не  зможеш  прямо,  
очі  –  хусткою,  вуха  –  воском,  
та  йди  навскіс.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015


Я хочу прокинутись іншою!

Господи,  Господи,  усни  мене,
м’яко  заколисану  тишею
в  небеса  із  зорями  срібними..
Я  хочу  прокинутись  іншою!

..вранішнім  дощем  перекинувшись,
ходить  осінь  з  синіми  мітлами
Господи,  я  хочу  прокинутись!
Так  хочу  прокинутись  світлою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013


Темные ночи, серые дни…

Темные  ночи,  серые  дни..
Вальсы  осенних  ветров..
В  душе  твоей  я  зажгу  огни
всех  самых  прекрасных  миров

И  если  тоска  накроет  опять,
и  перевернет  все  вверх  дном
попробуй,  пожалуйста,  сердцем  понять,:
чего  не  поймешь  умом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2013


Как чудно ничего не бояться!


Как  чудно  ничего  не  бояться!
И  смерти  в  лицо  смеяться
Как  радостно  мне  говорить  так  
теперь,  когда  я  ничего,  
                                                             ничего  
не  боюсь.  И  даже  горю  в  лицо  улыбнусь:
а  если  я  улыбаюсь,  то  какое  же  это  горе?
Теперь  это  просто  море,
и,  даже,  может  быть,  Океан.
С  приливами  и  отливами,
С  фьёрдами  и  заливами,
И  как  захватывающе  плыть  по  нему  
теперь,  когда  я  точно  знаю,  кто  Капитан,  
и  уверена,  компас  не  врет.
А  шхуну  ветер  несет  вперед,
навстречу  Всему  –  туда,
где,  за  семью  штормами,
за  острыми  скалами  и  китами,  
там,  где  загибается  горизонт,
меня  ждет  моя  звезда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462422
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2013


Київ - птах

Київ  –  птах

сто  віків

ніс  на  крилах

батьків

сто  нещасть,

сто  образ,

На  життя  і  на  нас

Ніс  на  крилах
 
в  блакить

і  душа  його

не  може  улетіть

Тяжко  їй,

а  якби  могла,

якби  курява  хмар  

загула

сто  віків  озирнулися  б

мимохіть,  а  душа

крізь  хватирку  ,–і  

-  Ффіть!

Горе  –  птах

сто  нещасть

Вибух  ніс  -  переніс

а  душа  околицями  –  

і  в  ліс!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


Гімн болезаспокійливому

А  навіщо  тікати  від  болю?
Він  є
Він  диктує  сій  ритм  у  скронях.
Продуктивно  нагадує:  ти  ще  живеш,
й  ще  радітимеш  сонечку,  наче  сонях,
Якщо  зможеш  вислухать  і  пережить,
або  з  коренем  вирвати,  подолати
це  нещадне  щось,  що  отак  болить,
не  дає  і  дихати,  ні  посміхатись…
А  навіщо  тікати  від  болю?
Куди?
Він  відпустить  тебе,  і  піде  з  тобою.
Він  буватиме  там,  де  буваєш  ти:
випадково  віднайдеться  в  пляшці  з  водою
(ти  похлинешся  кожним  її  ковтком),
у  кишенях  джинсів,  в  старій  шкарпетці.
Він  пройде  навіть  крізь  закрите  вікно,
стане  чорними  літерами  в  абетці..
Не  тікай  ти  від  нього,  і  навіть  не  смій!
Це  нікому  ще  не  вдалось  і  не  вдасться
це  урок.  Якщо  боляче  –  ти  ще  живий.
Десь  вже  сходить  твоя  зоря  понад  обрієм  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


Білосніжний вірш

Сьогодні  хурделять  сніги
Вночі  вони  прилетіли
Останні  новини  туги  
на  вухо  нашепотіли

Сніги  покривають  все:
мій  подив  й  мої  долоні
Здається,  ніщо  не  спасе
мене  й  від  снігів  на  скронях

..Снігами  усе  замело:
мій  стіл  і  мої  зап’ястя
Та  ж  наче,  усе  було...
Усе  було,  окрім  щастя!

Зима  вже,  напевно,  тут
І  я  вже  готова,  Зимо
покірно  і  тихо  йду
туди,  куди  всі  ми  йтимо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013


Я боюсь віднайти себе…

Я  боюсь  віднайти  себе,
бо  ще  рано,  занадто  рано!
Вже  прокинувся  і  гуде
срібномовний  зимовий  ранок..

Як  малесеньке  ведмежа
я  вовтузюсь  в  снігу  завзято,
бо  окресленість  –  це  межа,
а  метелиця  –  біле  свято

..обійняті  снігом  лани
бережуть  урожай  майбутній
Хоч  би  трішечки,  до  весни
не  знаходити  свою  сутність!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013


Огорнутися красою, мов плащем…

Огорнутися  красою,  мов  плащем,
дзвінкоплескітним  весняним  сміх-дощем
І  злетіти  у  всезорий  небокрай
через  хмари,  через  простір,  через  –  край
Час  спіймати.  Зупинити.  Не  втече.
Від  неправди  відхреститися.  Мечем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013


Цієї ночі. .

                                               Цієї  ночі  мені  ніяк  не  заснути,  ні!
                                               Цієї  ночі  всі  риси  неба  стали  видні!
                                               Цієї  ночі  заклякли  від  захвату  всі  гаї!
                                               Цієї  ночі  всі  дахи  світу  стали  мої!
                                               За  спиною  повні  я  чую  пісню  кометних  зграй,
                                               а  зорі..Зорі!  У  них  все  небо  й  за  небокрай
                                               Сиплються  –  хоч  збирай!
                                               -Зорі,  чуєте,  ви  хоч  далеко,  та  ви  не  одні!
                                               Скажіть,  що  там  у  вас  відбувається,  скажіть  мені!
                                               -…  Далекі  Сонця  вперше  запалюють  свої  вогні…

                                               І  як  це    такої  ночі  просто  заснути  мені?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013