| Сторінки (3/285): | « | 1 2 3 | » |
Уже чужий твій голос
В розмовах, реченнях, словах.
Не пестить вітер більше волос'
Нема обіймів у твоїх руках.
Не бачились доволі і не чулись,
Не розумію я тебе тепер
Можливо долі десь розминулись,
А може вовк давно їх вже роздер.
Легенько, тихо пригорнуся
До скла холодного, що на стіні
І правді в очі подивлюся,
Що розтерзала думки німі.
Ти сам у самоті своїй
Блаженно просиш в Бога волі,
Але ж ти вільний, ти не мій.
Тепер смакуй терпке вино доволі...
Ти у задумі на дивані
Сидиш зі сльозою на щоці,
А я не поруч, я роблю рани
В твоїй душі і думці...
Ти не розумієш мого зітхання,
Не знаєш правди до тепер,
То я скажу тобі, моє кохання,
Що щастя наше вовк роздер.
Не смійся з того, що тварина
І не дивуйся більше ти.
Він гірший за будь-яку людину,
Лиш зрозумій мене й прости
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
Сьогодні 2-го листопада 2006р. випав перший сніг, справжній, лапатий, білий-білий... Він кружляє, крутиться, летить вниз, а потім вітер знову піднімає його вгору. Сніжинки - білі-білі, чисті, безгрішні - крутяться у зимовому танці, танці, який називається "Кохання". Вони ідеальні, так акуратно вирізьблені.
Ці білі, безгрішні сніжинки падають на асфальт, а люди топчуть їх, крихітних фей, які ні в чому не винні. Я дивлюсь на них і вони зачаровують мене. Якби хотілося стати однією із них і полетіти, полетіти далеко-далеко. Впасти тобі на щоку і зігрітись твоїм теплом. Якби хотілось! Сніг кружляє-кружляє і падає на мої руки... Я ловлю ці крихітні сніжинки, та через мить на долоні з'являються маленькі краплинки води. Чому сніг такий холодний? Чому він зліплює мої вії, охолоджує руки? Він же не розуміє, що немає кому мене зігріти і поступово я сама перетворююсь на оту маленьку сніжинку і лечу-лечу... до тебе, тільки до тебе!.. О, як мені добре у твоїх ніжних, теплих руках. Моє маленьке серце поступово зігрівається і б'ється... Я вже не сніжинка, я - це я, а ти стоїш навпроти мене, дивишся мені у вічі і розумієш істину нашого з тобою життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650188
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
Настав холод, але сльота та негода не тільки в природі, а й в серці. Облетіли надії, розметались безслідно... Сніги тепер в серці і вовки виють. Ніч темна, сліпа і глуха: вона вміє тільки мовчати... А потай від холодної думки ворушиться тепла і добра. Вона щось шепоче і веде за собою вперед. так хочеться жити цією думкою і ніколи не згадувати про життя сучасне з усіма його ранами...
Нічна вогкість дихає на запорошені вулиці, високі тополі, що за вікном, новенькі супермаркети... Місяць випромінює світло і... чомусь тремтить, ясний, великий, живий серед мертвої ночі.
Тихо встає сонце на синьому небі. Щось гнітюче, тривожне росте непомітно. Жевріють вікна по хатах та ревіння автомобілів боре густе повітря. День почався! Привіт, сонечко!!!
07.07.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649671
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
Він щойно доторкнувся поглядом її незайманого лиця, якась безмежна сила, чи то пак, якісь капосні мурашки "пробіглись" по його спині. руки трохи заніміли, ноги завагались, чи то скоріше у думці знову "проїхався" черговий сумнів. А що ж і таке буває? А раптом вона не ТА? Що тоді? Та ні, тут сумнівів в наступну хвилину вже не могло бути. Її вії-крила хоч темні, як ніч, злетіли і з-під повік визирнули 2 перлинки, засвітились, засміялись, заграли під сонцем... У них добре йому було видно себе. А що ж? Це непогана ідея: не доведеться носити з собою дзеркальце. От так можна буде подивитись, що там доброго робиться у нього на голові і, взагалі, як там поживає його face :-)
- Ходімо на галявину, - це перше-ліпше, що йому забрело в голову. І вони таки пішли, не знаючи, що в заасфальтованому місті знайти галявину = побачити якусь там живність, от так просто посеред міста, наприклад, біля Ратуші...
Диво-дивне, вони таки знайшли ту галявину, але не в місті, а далеко за його межами.
І там їм справді було затишно, все так, як вона собі уявляла - зелена трава і навколо ні душі, нікого, лише він, вона і вони - їхні мрії. Що може бути прекраснішим за те, щоб полежати просто так під чистим небом і теплим сонцем, посмакувати свіжим повітрям і співом пташок? Просто так, раптом переміститися з бурхливого суєтного міста у спокій, поблище до природи і до себе, Людини. Що може бути важливішим у цьому світі за прагнення до природи і свободи?
22.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649669
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
Я дивлюсь у даль рожеволику
Підступну, теплу, мовчазну.
Я вгадую її без лику,
А правду де ж то віднайду?
І затамовано на мить чування.
Шалено прагне до весни.
Нехай доп"є своє мовчання,
Нехай долине до мети.
Я дивлюсь в даль рожеволику,
Усміхнусь, знаю, промовчу.
Я вгадую її без крику,
А правду, може, й не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2016
У горлі нудь бере вершину
І цілиться у лівий бік.
Я зболена. Не вірю у людину.
Твій спис мій череп пропік.
А нам вміститися б на скрижалі,
Все далі й далі, до небес.
Забути б болі всі і жалі,
Сидіть хіба і ждать чудес.
А хотіли б, може, жити краще
І радувать довкруг людей,
Але нам кажуть, що буде важче -
Не знав би розум тих очей.
Ворушать пальці клавіатуру,
Вуста виписують букви.
У прірву кинусь, може, з дуру,
А, може, вип"ю всі пляшки.
Кровавить плоть - нутро пробите...
І вимальовують митці птахів.
Моя душа із тілом зжита.
Я знаю: ти так певне б не схотів.
Мені ж одна іде дорога,
Якій ступаю навздогін.
Вона ж веде від Бога і до Бога,
А ти все мчиш їй вперегін.
Ну що ж злікуй мене. Чи ж зможеш?
Залити медом болі всі.
Можливо ж, навіть переможеш,
А, може, руки опустиш ти свої
У горлі нудь бере вершину,
Долає вперто віражі.
Не вірю більше у людину,
У неї вперто віриш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
Скільки сліз пролила,
А ніхто не бачить,
А ніхто не знає
Як вона страждає.
Скільки сліз пролила,
А ніхто не знає,
А ніхто не бачить
Як вона плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Можна радіти світанку,
Можна радіти дощу.
Можна завести коханку
Й збрехати:"Не відпущу".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Серце рветься на шматочки -
Ти його забрав собі.
Не знайти ніде притулку
В світі цьому вже мені.
І ніде тебе немає
Як зустрілись, так і зник.
Серце моє ще чекає -
Тілом я увесь проник.
Чи не шкода тобі, серце,
Покидати тут мене.
Твоє серце було каменем -
Моє серце - не вода.
Ти ніколи не любила
І не вірила мені.
Ти зі мною не хотіла
Розділити щастя миті.
Я знайшов тепер другую
І живу, радію, йду.
Я тобі не подарую
Більше квітку запашну.
Пам"ятаєш як зустрілись
Як сміялись,як ішли
Ми дорогою своєю...?
Замели усе сніги.
Я дивлюсь тепер у очі
Не твої і не такі.
Ті діволчі очі тепер іншої.
Лиш нагадують про тебе
Іграшка, відкритка і вірші.
Збережу я їх в пам"яті
Про чудові наші дні.
Не повернусь більше я,
Не чекай мене у гості.
Не назву твого ім"я.
Не зустріну на дорозі.
Я другую обнімаю
І до серця притуляю.
Я її тепер люблю
І коханою зову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Тихо плачу я -
Невидимо тобі,
Та хто для тебе я?
Та хто ти мені?
Ми були разом вдвох -
Забув ти усе.
Залишив і пішов
І правду ти знайшов
У світі, де мене нема.
Душа далеко в небі,
А тіло ще тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Сьогодні я хочу привітати
Із днем, що особливий він.
І хочу тихо розказати
Про п"ять десяток повінь.
Сьогодні звичний день,
А раптом згадала я
Про дату за вікном
В багряний час осіннього дня.
Сьогодні п"ять десяток за вікном
І лемент діток щирий.
Сьогодні гості за столом,
І кожний в хаті тут щасливий.
Сьогодні сонце за вікном
Іще тихенько позіхає.
Маленькі дітки за столом
Так мило дрімають.
10.10.10р. (10:10)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2016
Краплі осені по вікні.
Ми не разом. Ми самотні.
Осінь і ти. Ти. Я. Ми - одні.
Чому? Чому знову будні
Зазирають у наші вікна?
Щоб погрітись чи згоріти?
Чи може людина так?
А що буде відтак?
По вулиці іде собі простак.
Ми чимось схожі? - Так.
- Можливо, - ще додаш
До відповіді своєї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2016
Одна ніч і десять днів,
Кущ калини вже зацвів...
Серце тихо плаче.
Плач той не далеко лунає,
Лиш тобі одному дано те почути.
Лиш ти один можеш те збагнути.
Одна ніч і десять днів.
Хіба ж то багато?
Але ж моє серце не може чекати -
Твої очі мене кохають,
Твої руки мене обнімають.
І навіть за десять днів
Не зможеш мене зрозуміти,
І навіть за одну ніч
Не зможеш мене полюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Завуальовані світанки
І більш чіткі вечори.
Ти думаєш про мене спозаранку,
Я думаю як будемо далі ми.
І хочеться ще жити так багато,
І хочеться кохати й радіть життю,
Але хтось шепче:"Забагато...
Твою надію відберу"
Стискається від болю серце.
Чому про біль завше пишу?
Я хочу вірити у щастя.
Я ж ще жива. Чи ще живу?
Тобі багато розказала
За час.., а часу вже нема.
Всі рани з серця розв"язала-
Оголена перед тобою вся.
Малюй із мене ти картину
Свого життя, надії, мрій.
Чи розпинатиме в мені людину?
Не знаю, але зі мною ти радій.
Я хочу бачити твою усмішку
Крізь сльози, рани, біль і холоди.
Надіймося на щасливу сніжку.
Не марно ж в цей світ ми забрели?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
На вікні намалюю я казку,
На папері напишу про ласку,
В блокнот занотую про принца,
Веселого й ніжного хлопця.
Я почну по-новому жити,
Хоча не знаю як далі бути.
Можливо, треба все забути,
Можливо треба починати
Свої вірші писати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2016
Осіннє листя падає
Мені під ноги.
Знову я згадую
Час той ранковий.
Знову я плачу з журби і туги.
"Де ж він тепер?" -
Запитую в сонця - вірного друга.
Мої очі побачити хочуть тебе хоча б годину.
Осінні барви такі чудові,
Та вернути вже неможливо
Того, що стало інфінітивом.
Я думаю про тебе щогодини
І мрію бути з тобою щоднини,
Але осінь багряна не вічна.
І знову наступить зима холодна
І знову сніжинкою від морозу стану,
А потім на твоїй шоці розтану!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Прости мені за все:
За те, що є і те, чого нема,
За те, що там тоді була.
Якби не ранок той холодний,
Якби не спільний наш маршрут,
То я б не знала і сьогодні,
Що вчишся саме тут.
То я так палко не кохала
І не просила б:"Зупинись хоча б на мить,
Подивися мені в очі
І ти побачиш в них сльозу,
Що обпікає моє серце
І спалює мою душу"
Але ти проходиш мимо,
Байдуже дивишся в мій бік.
Я розумію, не судилось
Нам разом бути і повік.
Сьогодні знову побачуся з тобою
І так постійно, кожний день.
Коли ж вирішить доля?
Сьогодні чи може через рік?
Аби лиш довго не чекати,
Аби лиш поруч ти зі мною був
Й моє кохання ти відчув,
Аби лиш разом ми були
З тобою назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Я замерзаю без твого тепла -
Ти йдеш, а я лишаюся сама.
Ти не знаєш про мої почуття
І я знаю, що буду не твоя.
Ти моє серце і душа.
Ти моя мрія,
Та я не твоя!
Твої яскраві очі - моє життя,
А твої руки!?
Скільки в них тепла.
Прекрасний світ вирує,
Та в моєму серці вже не існує
Того, що називають щастям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Колись я мріяти уміла
І сонцю усміхалась я.
Тепер любов свою я залишити не зуміла
І залишитись з ним я не змогла.
Ні, я не хочу тебе залишати
У думках, мріях і снах,
І воліла б навіки не знати
Про любов, що палала в очах.
Ти любив мене. Про це знала я.
Й знали усі, хто хотів про це знати,
Та, напевно, любов ця твоя
Тільки мить, тільки проміжок часу.
А тепер я дивлюсь у вікно.
Бачу щастя всміхнулось комусь.
"Не тобі! Не тобі!" -
Стукотить серце в грудях.
"І знову весна не твоя" -
Щебечуть птахи у саду.
"Підожди! Підожди! Зачекай-зачекай!
Він на крилах летить вже до тебе.
Та ні напевно то не ти!
То із нею прощатись він лине!"
"Прощавай, не чекай
Люба, кохана Лілеє!.."
Й знову тихо шепочуться квіти,
І та любов, не може в серці моєму мліти
І мушу я самотою зігрітись
На спаленій тобою душі.
Та весна була дуже красива,
Ця весна - дивна, холодна й смутна.
І хоч дивлюсь тобі я в очі,
Все одно не палає кохання юрба.
Засвітились свічки полум"яні,
Застогнала дівоча душа,
Та нея вже плачу від твого "кохання",
А вона, а вона, а вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
В глазах все слезы, слезы
В душе по прежнему морозы
Сегодня в эфире отменили лето,
А мне бы убежать на край света.
Уже никуда дется,
Хотя можно чем-то развлечся,
Но комок в горле не дает дышать
И все слова только на -ать.
Все о любви поют.
Это тема на пределе.
Басоты в теле
Или кто еще не в теме.
Тот идет не по схеме.
Лови то, что тебе подают.
Завтра будет ужын -
Сегодня салют.
Мы разобрались что почему продают
Нам не идут слова типо "малют"
Нам подавай горячый шоколад
Мы розберемся сами что такое ад.
А что вкусное было вино?
Не вини, вот походу не мое
Разбиратся в чужых вещах
Или в ее неопределенных снах.
Змею надо брать за шею,
Но все по другому с нею.
Она перевернет все вверх ногами.
Потом скажет:"Разбирайтесь сами"
Мне надо наружу выйти,
Что б больше уже не прийти,
А кто понял о чем речь
Тот знает как ее развлечь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644372
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.02.2016
Кому шапку нужно или полушаты?
Выгребатся наружу лучше с матами,
А потом падать по скамейках можно.
Лето просит, она простит - не возможно.
Я придумываю каждый раз новую аранжерею
И рисую тебя рядом на искуственной аллее.
Шаг вперед и пять назад - вот задача.
По лету теперь мне твоя передача.
Типо любим и любовь по венам,
А на самом деле все идет по схемам.
Определены слова уж в кармане.
Передача "Ваша здача" манит money.
Легше осенью было, чем весною.
Вертет жизнь как мелом вот тобою.
Крутит, вертит подлеца - не уносит.
Только вечером когда-то заносит.
Уж прости, родной, влюбился?
Я не виновата, что номером ошыбился.
Все идет по схеме,
Скоро будешь в теме,
Если будут money
У тебя в кармане.
Что сегодня ужынать будет мистер?
Да по ходу я прям как министр.
Со здоровьем все в порядке,
Но от скуки как-то гадко.
Что поделаешь, моя малышка?
Да сегодня ты прям, как мышка.
Не слов, не жестов, как немая,
Кукла розовая прям из рая.
А давай мы замутим party.
Я один сегодня в своей хате.
И попробуем еще сильнее
Полюбить и влюбить меня быстрее,
Но не такая то задача.
Дай мне пульт. Начинаем передачу.
Извини, сегодня не смогу. Устал с дороги.
Хочу побыстрей в Монте Кристо забывать тревоги,
И под пальмами загорая на природе.
Одевайся полупрозрачно по погоде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644015
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.02.2016
Он по-прежнему сообщения ждет
И кровь все та же в венах пливет.
Сколько можно лгать?
Пора всю правду сказать.
Хочу лета и увидет твои глаза.
Все будут в ответе,
Если послушатся совета.
А ты знаешь какая сила любви?
Сердце облитое кровью. Не грусти.
Словами не передать тоски.
Молчанием залиты все стены.
Стекляные дома
Чем-то разнятся от тех, из песка.
Но бется стекло,
Как у входа окно.
И ветер уже к нам спешит.
Сердце все бістрей стучит.
Холода, доброта, на щеке слеза.
Поверьте, на Рождество стаются чудеса.
Маленькая мечта и бесконечность - не пустота.
Играй, если знаешь, чем кончится игра.
Действия дымом пропитаны,
Слова ванилью испытаны.
Мы вибираем жизнь - не игру,
Потому что знаем цену слова "жду",
Иначе домик с песка рушится
И мечты разрушатся.
Напрасно не грусти,
Все идет к лучшему и впереди
Пойдут дожди, Но мы не дни.
Вдвоем по перилам своей мечты
Пройдем смело. Ну не грусти.
Однажды еще вспомнишь: " По любви
Эти дома построены не спроста"
Слишком громко - судьба?
Да мне кричать уже пора,
Что счастлива и не одна.
Чудеса к каждому идут по-разному.
Не розорвать цепь связаную,
Крепко обвязаную, привязаную,
Нить сплутаную, но крепко завязаную.
Для кого-то все мечты смазаны.
Люди по-разному привязаные
И каждый сам заблуждается
В меру своих советов,
Но в нас свои на это будут ответы,
Ведь мы как птицы свободны,
И нам по природе все угодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643237
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2016
Сейчас я буду идти
И думать о любви.
Мои слова просты, а следы малы,
Навстречу улицы и мечты.
Меняю квартиры чаще, чем кошельки ,
Оставляя тревоги где-то позади.
Светлое будущее впереди.
Знаю, за года два или три
Уеду с родного города. Не сотри.
Не сможешь с памяти своей своей и увы
Теперь мы будем на "Вы".
"Леди, можно Вам помогти?"
А что там у тебя на груди?
Крест или знака два-три?
Дороже всего то, что внутри.
Мне бы хоть до полпути,
А там спокойно можно будет идти
По ровной тропи. Не торопи.
Она не станет быстрей.
Куда ж еще быстрей?
И так уже закипает кровь.
По ходу это любовь.
Белый снег, черные перчатки.
Все как положено, по полкам разложено.
Самый лучший ресторанчик
И за руку с ним. Да еще этот американьчик.
Красиво в сумерках горят две свечи.
По ходу с юмором, но мы одни.
Сегодня скучно не будет.
Две тисячи одинадцятий нас не забудет.
Как же хочется, что б этот день не кончался,
Что б все чаще ты мне улыбался.
Встал и бокал поднял.
"По ходу тебя никогда не забывал"
А хочешь полунамеком? Могу с полушага.
И нам не надо будет мага.
Вот так вот на колено сразу.
Да, знаю по крупному мажу.
Дальше будешь не одна.
По ходу это зима.
Сжигаю до пепла сердца.
Твое тоже где-то на дне.
Нет, это не слабость, не она.
Это счастье услышать:"Буду верна"
А что Вам нужно от меня?
Не знаете? Ну тогда пока.
"Пока, пока"- говорят твои друзья.
Прощатся пора. Ну тогда пока.
Еще встетимся. Мне пора.
А пока что жизнь с ароматом вина.
Удивительно, изумительно,
Привлекательно, пронициательно
Твоя свеча в бокале догорает.
Кто-то об этом даже знает.
Ну пора уже, удиви,
Не оставляйся на полпути.
Мои следы малы, но гляжу с высока.
По ходу это судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2016
И будет много изменений по-любому
Они всегда были, есть и будут
И даже в эту минуту все по-другому,
Чем было еще пару часов тому назад,
Впрочем это не важно, все это не то,
Но кого-то эта тема мажет,
А кто-то двух слов даже не свяжет,
Кому-то хорошо под одеялом,
А кому-то на скамейке под дождем,
Кто-то выбирает путь по проще,
И идет на прямую по роще,
Но какая разница кто куда ходит,
Кого где носит. Вперед
Или на местный рынок по перец и мед,
Вибираем систему non-stop.
Дорогая, я скучаю,
Дорогой, ты ее теперь не узнаешь,
Уже не та прежняя, не такая,
Взрослая, совсем другая,
Парень ты ее не понимаешь,
Зачем жизнь на пополам ламаешь?
Не хотелось как-то писать о любви,
Но достали меня уже эти звонки,
Давным давно не было снега белого,
И где ж еще встретишь такого смелого?
Но проще уже не будет.
Кто-то все ровно кого-то забудет.
Ты помнишь как мечтали когда-то в мае,
Ты ждешь, я жду - встречаем,
Но это так - хорошые строчки.
Воспоминания и желтые листочки.
Вовсе как в мелокино,
Co dotyczy do "Звено"?
На этом слове будем прощатся,
Почаще надо улыбатся.
Я не жалуюсь никогда,
Но может быть иногда,
А ты попробуй как прежде.
Смелость твоя та самая где?
Сделай же это, вперед.
Прошлая осень не в счет.
Экскурсии по музеям давно не проводим,
Снова надо считать деньги.
Что заводит?
Пройдись по перилам, не дрогнув губой,
Да мне... все ровно не любовь.
Утром как обычно выхожу на балкон,
Под домом обрисован асфальт. Опять он.
Дорогая, я скучаю.
Почему не отвечаешь?
Хватит рисовать всякую чужь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642754
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2016
Вот мы вместе по-настоящему,
Но позвонив в любую минуту
Понимаю, что могло быть и хуже.
Если это можно было бы сделать легко,
Мы б замутили это давно,
Но потому, что это невозможно.
Я продолжаю убеждать Вас серьезно,
И типа все с начала начинаем,
Кто-то даже об этом знает,
Но в конце-концов все одно и тоже,
И вот уже год прошел, Боже,
Как все это надоело.
Если кто-то когда-то соединит рок и рэп
Я буду благодарна,
Но пока что за окном лето,
Затем осень, зима.
Продолжения ждите,
Но может быть уже без меня.
Слова, слова, слова,
Этому городу хвала,
И я еду туда,
Может быть и некому ждать,
Но я буду идти до конца,
Чтоб не потерять,
Чтоб не потерять тебя.
Ты был бы рад,
Если это был бы рок,
Но я не могу себя пересоздать,
Поэтому читаю то, что люблю,
Люблю больше того о ком читаю,
Читаю дольше, чем люблю,
Вы не увидите подобных записей на стене,
Его не надо искать в списке моих друзей,
Он не живет в том же городе,
Просто ходит среди таких, как Вы, людей,
Просто слушает такое же, как Вы,
Часто вспоминая погибших от этой беды,
И если кто-то когда-то соединит рок и рэп,
Я буду благодарна,
Но а пока что за окном лето
Затем будем тепло одеты
И изменим на куртки футболки,
Вот там вот продаются бейсболки
Вот уже пятое июля,
До шестого еще месяц,
И будет уже третий,
Изменения по-любому
Были, есть и будут,
Но теперь все по-другому,
Пускай лето себя розлюбит,
Кто-то снова себя губит
Этим бредом и наврят ли
Это когда-то закончится,
Но больше всего я переживаю,
Чтоб он мого по-прежнему ходить,
Может быть для кого-то это и не важно,
Нол я и четвертый буду любить,
И если кто-то когда-то
Соединит рок и рэп
Я буду благодарна
Но пока что за окном лето
Одинадцятый год другого тысячелетия,
Теперь все в нас по-другому
И будет еще много изменений по-любому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2016
Мысли на бумаге или на экране,
Нас уже больше, чем воды в океане.
Думай о том, что вода высыхает,
Но ты человек, душа ведь не тает.
Мучает мысль как правду сказать,
Окутаны в оковы, боль ведь не передать.
И только сейчас понимаю
Простую истину жизни при том изучая:
Сколько ставишь вопросов,
Ровно столько имеешь ответов.
Судьба - это выбор, выбор не прост,
Она измеряет твой ум, а не рост.
Иногда кажется, что все понятно,
Но потом вникнув в суть,
Что-то все ровно не внятно,
А как должно было быть на самом деле?
Все слова имысли ведь были на предели,
И просив у Бога сделать верный шаг
Тут как тут оказался еще один маг,
Ведь хотелось все решить между двома домами,
Но судьба представила то, что не суждено маме
Сказать о первом своем почти уже законном,
Ведь весна принесла краски на пути монотонном.
И теперь их стало уже трое -
Я, одна мысль и тоска,
Которую ничто не скроет.
Никому никогда не говорите:"Не знаю",
Лишь только так или нет,
В темной комнате скучаю или Отпускаю.
С первыми лучами солнца придет рассвет.
За окнами город я провожаю,
Меня интересует многое, в том числе и цвет
Твоих волос, глаз или всей жизни.
Это можешь назвать одним словом "бред",
Но если не знаешь в каком цвете раскрашенная
Жизнь твоя,
Тогда зачем был предназначен этот выбор
И судьба?
Поищи это где-то в городе другом,
А я пойду по пути своем,
Никто не потревожыт уж судьбы,
Выбор сделан: это не он и не ты.
Все должно было ведь так случится,
Что ровная дорога и машына на скорости мчится,
Два шага вперед и лишь один назад,
Все поменялось местами
9 мая опять жди, что будет парад.
Мне нужно еще многое Вам сказать,
Но как всегда все слова только на -ать.
Вам грустно очень? Мне тоже
В голове лишь одно слово "Боже"
Уже не слышно ничего,
Кроме сирен и дыма одного,
Не грустите напрасно у костра -
Ваша жизнь продолжается. На дворе весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2016
Коли ти дивишся на мене,
Але не бачиш,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти слухаєш мене,
Але не чуєш,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти насміхаєшся з мене,
А не смієшся зі мною,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти точно знаєш,
Що мені потрібно в цьому житті,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти вказуєш на мою лінь,
Але не намагаєшся зрозуміти причину,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти обіцяєш передзвонити
Через 10 хв. і не передзвонюєш вчасно,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти не цінуєш мій час,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти розмовляєш зі мною,
І водночас переходиш на розмову
З іншими людьми,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти намагаєшся поєднати
Побачення із вирішенням робочих справ,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
Коли ти заперечуєш свою вину,
Тоді ти не даруєш мені свою любов,
Тоді ти мене не любиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2016
В легкому трепеті кохання
Десь приспано дрімає бажання,
Бажання віри і надії,
Бажання одухотвореної мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
Чому ти думаєш, що твої проблеми хтось зрозуміє?
Тобі ж це тільки так здається.
Чому ти думаєш, що так, як ти, ніхто не вміє?
Повір, що все те, що зараз є, колись минеться.
То що ж залишиш ти після себе?
Для когось, скажеш, в тому нема потреби.
А для самого себе?
Є чи нема, а різниця не проста.
Ти не сам! Але не треба надіятися на всіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642210
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2016
Нарисую по фен-шую
Мишку на зори.
Ты попробуй сжать бумагу,
Сжечь попробуй ты.
Не получится, не твоя судьба.
Верь у предсказания.
Верь, моя луна.
Город любит ночь -
Ничем не помочь,
И рисуем по фен-шую
Белый лист и прочь.
Надо? - Уходи.
Надо? - Не люби.
Только по фен-шую слишком не грусти.
Каждая звезда -
Это ночь одна.
И признатся сложно,
Кто такая она.
Веришь или нет?
"Нет" - вот мой ответ.
Новый паренек,
Белый кошелек.
По фен-шую
Зарисую этот уголок.
Ты меня неси
К дому до зори,
И меня люби
По фен-шую зарисую
Все твои нули.
Ты меня вези
К дому до зори.
По фен-шую
Нарисую все твои мечты.
Нарисую по фен-шую
Две твои брови.
Хочешь верь мечте,
Хочешь верь луне,
Но в итоге все получат
По своей вине.
И еще вчера
Не была одна,
А сегодня по фен-шую
Сказка вот такая.
Мазда black-star-два.
Скоро вот зима.
Скоро грустно -
Будет вкусно.
Вот тебе луна.
Каждый руки прочь,
Каждый верит в ночь.
Каждому своя судьба,
Серая судьба.
Мистер Пи, просто не грусти:
Рядышком жена.
Нарисую по фен-шую
Уголок для малыша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641435
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2016
Брутальна жінка ходить на роботу,
Не пам"ятає ніколи про суботу.
Їй треба заробити дітям на життя.
Брутальна жінка - таке її буття.
Вона в неділю до церкви не ходила,
А все рубала, прала, мила.
В брутальної немає косметички.
Вона ж можливо і чиясь сестричка.
Сидить по-чоловічому і курить сигарету,
Їй ніколи читать нову газету.
Брутальній хтось посміхнеться мимоволі,
Її усмішка забринить поволі.
Брутальна надіється лише на себе,
В її житті робота - це її потреба,
Але коли їй усміхаються поволі -
Вона навзаєм засяє мимоволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641432
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2016
Усім нам потім одна буде дорога,
Яка веде від Бога чи до Бога.
І щоб здаватися добрими,
Даємо милостині,
Бажаємо щирого сповідання,
І, начебто, вже розуміємо
Своє покарання,
Але так не хочеться
Робити покаяння,
Бо в серці на сусідку маємо
Добре проклинання.
Отак живемо, водночас доживаємо,
Встаємо з зорею,
В хаті порядкуємо,
А того порядку ніде й не видно -
Усім чогось тісно, скрутно й огидно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
Так безжально посміялись
Люті вітрюгани
Наді мною й над тобою
Плачуть дідугани.
Не хотілося - жилося,
Захотілося і щезло.
Наше щастя розійшлося,
Тихо вітер свище.
Так, правду кажуть:
Я не мріяла, а жила.
Так, нікому не розкажу
Як тебе колись любила.
Так, все зникло і затерлось -
Кляті вітрюгани
Дмуть в вікно пилюку:
Плачуть дідугани.
Не дивись у мої очі,
Висохли у юні літа.
І не згадуй серед ночі
Ті літа прожиті.
Не підемо вже шляхами,
Що колись ішли пліч-о-пліч,
І не скажуть: "Для Оксани
Квіти ці". На дворі осінь,
Чи зима, весна чи літо?
Не дивлюся за вікно і
Тому не знаю.
Ти також не глянь туди,
Щоб не зрушити надії,
Нехай спить собі дитя,
Ти забудь про наші мрії.
Знаю я чого ти прагнеш..
Знаєш ти що люблю я.
Всі слова давно затерлись
І ніхто не змиє бруду,
Що налип на них шарами.
Не дивись у мої очі,
В них ще більше тепер ночі.
Кляті вітрюгани
Посміялися і щезли.
Біль лиш залишили.
Подивися, для Оксани
Квіти в дім її принесли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
Камінь по лезу -
Лезо по тілу.
Може, не так треба?
Плачеш, ридаєш, знову благаєш:
"Волю, о Боже, волю дай"
А ти, коханий, мене тут не шукай.
Я не тікаю і від тебе не біжу.
Я просто тихо йду.
Лише небо і зорі, птахи і квіти,
Лише, щоб було так.
Я не тікаю і від тебе не біжу.
Я не можу терпіти цього плачу.
Лише сльози і біль, біль і рани.
Скажи чому?
"Що сталось, Мар"яно?"
Я б це теж хотіла знати.
Та чи можна знати те, що не дано.
Вміємо тільки терпіти, п"ючи гірке вино,
Але ні! Так більше не буде.
Так більше не станеться.
Вітер мене позабуде,
Серце з ударами розійдеться.
Знаю, що божевільно,
Проте хоч там, може, буду вільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2016
Якщо могли б, то обійняли світ руками.
Чи ж буде краще нам дивитись у пітьму?
Любов - п"ять букв у серці завжди з нами,
І кожен з нас гукає: "Тебе я обніму."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
А ти така завжди необережна.
Малюнок на асфальті - крила.
Твоя любов завжди безмежна,
І світ новий ти мені відкрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640683
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 02.02.2016
Лапшу вішаєш на вуха.
Вдягни шапку. Завірюха.
..І посипались сніги,
Час сідати на санки.
Полетіли дружно вниз...
Треба ще купить карниз.
Хтось сміється і зітхає,
Хтось дивується і чхає,
А зима біжить-біжить,
Не зупиниться ні на мить.
Вже морози тріскотять
І мені б тебе обнять,
З недовірою дивлюсь,
Знаю: ще мить й розчинюсь.
Вдягну шапку. Завірюха.
Лапшу ж вішаєш на вуха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640682
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.02.2016
Мені наснилась тінь твого крила,
Весела усмішка із запахом розлуки.
Мені наснилось - плаче десь душа
І догорає в пеклі, не зважаючи на муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Ти не дивись, що ще зима,
Що зовсім квітів ще нема.
По-суті те вже й не така біда,
Бо у коханих завше два крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Знаєш, чому на дворі осінь?
Чому замерзли квіти в вазі?
Туман зранку й просінь:
Хтось сильно побував в екстазі.
"Дівчино, Ви загубили гаманець, -
Він підійшов і прошептав -
Тепер тобі буде кінець"
Про серце він тоді не знав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639545
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2016
Я шепочу тобі, моя пташко,
Я шепочу тобі ці слова.
Мені було чи буде не важко
Розказати тобі про життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639542
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.01.2016
Дивись як пахне м"ята на ослоні -
Вдихай її жагучий аромат.
Чи знаєш про життя у лоні?
Хоча йому тепер ніхто не рад.
Дивись як дощ стучить у твої вікна,
Як вітер бавиться грайливо ним.
То хто ж тобі тепер та рідна?
..Й те літо, що здавалося таким простим.
Дивись у безвість, у світання,
В зажурені або веселі дні.
Кохай, усім єством жадай кохання
І відповідь шукай десь на вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Я оголошую війну
І більше не подзвоню.
Я не хочу тих страждань,
Мені не треба більш кохань.
Я оголошую війну:
Кохання вщент розіб"ю.
Мені не треба тих обійм,
Мені не треба того, що було.
Я оголошую війну:
Кохання вщерть я розіллю.
Нехай тече з водою страх,
Нехай горить в твоїх руках.
Я оголошую війну,
До тебе більше не прийду.
Моє бажання лиш одне,
Але повір, що не просте.
Я все залишу і піду,
Залишу я свою мету.
Нехай клянуть, та не мене,
Я більше не люблю тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Знову і знову
Хтось кладе в поштовий ящик
Газету нову.
А що в ній?
Все по-плану, по-старому,
Про нове навіть і не мрій.
Якийсь романтик знову плаче,
Крізь сльози яскравий світ бачить.
Його давно вже мучить одноманітність й суєта.
Він розуміє, що потрапив не туда,
Але що має робити, куди тікати,
Якщо реальність й віртуальність не можна поєднати?
Сьогодні на площі тихо, в квартирі теж,
Серед кімнати чорний той манеж.
Що робити? Лежати й слухати тишину
Чи стрибнути з висоти на мілину?
Але погодься тишина в наш час
Вже не можлива,
Бо за стіною у сусіда справжня "злива".
І не судіть, бо те тепер не гріх:
Міцний лікер, веселий сміх,
Нові girls - справжні кішки
І ще інші гламурні фішки,
А на додачу Тимати і DJ Dly,
І в результаті ти розумієш,
Що краще побути на дворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639007
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.01.2016
Я люблю твою ходу, усмішку й теплоту.
Люблю осінні ранки і літню росу.
Йде час, минають дні за днями,
В туманності і сірості днів
Яскраві силуети, тримаючись руками...
Ти зі мною, а я з тобою,
Лихо нас минає, висохає зі сльозою.
Час пройде, а я буду любити.
Ніщо не змусить розлюбити.
Твої палкі слова, про те, що любиш,
Мені вчуваються у сні
І сліз немає на вікні.
Люблю і за тобою я полину,
Нізащо в світі не покину.
Будь моїм орлом
І зігрівай своїм крилом.
Нехай здійсняться сердець бажання
В палкому пориві кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
Уже сміятись неможливо...
У вогні роз"ятрена душа.
Вона ступає несміливо,
Торкаючись його крила.
І начебто відчув її торкання,
Оглянувся - війнуло вітром із даля.
Ні! Здалося. Не почув її зітхання,
Лише як плакало в далі маля.
Вона ішла за ним босоніж,
Вітер розвівав її волосся,
Погляд як гострий ніж
Пронизував її, а золоте колосся
Гойдалось біля Дністра от там.
Він зупинився, поглянув їй у вічі,
І бачив, та не дивився,
І думав, та не розумів
І раптом усміхнувся,
Поглядом по волоссі їй провів:
"Я бачу" - щось прошепотіло.
Чи він чи, може, те здалось?
Чи, може, вітер так відповів?
О, Господи, як можеш бачити мене ти -
Я ж бо не людина, я ж лише мара.
"Я бачу", - озвалося в повітрі,
На руки він її схопив.
"Я бачу твоє серце..."
"Що можеш знати про серце ти?
Я скільки років ходила за тобою,
А ти прагнув лиш піти.
Піти, не озираючись, в далі.."
"Я бачу як любиш ти мене.
Я бачив як... люблю тебе"
О, Господи, я ж не людина.
Я лише твоя мара,
А в тебе ось-ось буде дитина -
Твоя надія і життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Люблю, як зацвітають квіти.
Люблю, коли сміються діти.
Люблю, як достигають колоски пшениці,
Люблю я аромат суниці.
Люблю вечірнє небо і ясну зорю.
Люблю Різдво, Великдень, Пасху.
Люблю дивитися як вечоріє
І як сонце потихеньку мліє.
Люблю спів жайворонків.
Люблю стояти на горі,
Дивитися на свою Країноньку
І плеса, що виграють на Дністрі.
Люблю, вернувшись до хати,
Сплячого тебе там застати.
Люблю сісти біля тебе
Погладити легенько по щоці.
Люблю, коли розплющуєш очі,
Позіхаєш і цілуєш мої вуста.
О, диво, ти мене кохаєш,
А я люблю твоє життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Так наче те був сон,
І я така щаслива.
Ти стояв біля вікон.
Життя цвіло і не тужила.
А що тепер я чую тут?
Мовчання і розлука.
Не звільнюсь від тих пут.
Шалена кличе мука.
Любили ми чи я лише? -
Того ніхто не знає.
Можливо, біль мине,
А, може, не згадає?
Мені б вернутися туди
І щастя знов спізнати.
Мовчиш... бракує теплоти
Й кохання б знов зазнати.
Я вірю в сни і в істину кохання.
Мовчи... мовчи... мовчи...
Чекай майбутнього жадання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Так гірко на душі,
Коли тебе не бачу.
Самотність у житті:
Говорять, що пробачу
Я вірю в небеса
І в істину стосунків.
Різдво і чудеса
І віриться у трунки
Несу свій хрест важкий:
Ніхто того не знає.
Я усміхаюся -
Ніхто й не запитає
"Як день пройшов",
"Як ти мене кохала"-
Не скаже, вже пішов
Щасливою буть бажала.
Хотілося сім"ї, любові, розуміння,
Отримала сповна
Печалі й кривавого проміння.
Я не жаліюсь Вам,
Мене жаліть не треба.
Любіть і поважайте все -
Така моя потреба.
Для себе хочу лиш
Любові хоч долоньку
І, може, ще комусь
Родити сина й доньку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Білий сніг під ногами,
Зима холодна повіяла вітрами.
Своє вітання шлю до мами:
"Не сумуй, я скоро повернусь
Разом із Різдвяними святами!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637683
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.01.2016
Пелюстками білих троянд
Напишу тобі в душі
Про кохання неземне,
Про найщиріше почуття своє!
Ти мовчиш і я мовчу.
Свою інтригу в серці збережу.
Сльоза на скроні,
Рука в долоні.
Тихо-тихо шепчу:
"Не забувай! Прошу́"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2016
Святкові дзвони відгомоніли,
Сказати щось ми не вміли,
Мовчали і на зустріч одне
Одному йшли.
Ми не обнялись, не привітались,
А тільки печальними поглядами
Обмінялись.
Ти йшов до неї, до мети,
А я у безвість у світи.
Я знаю вчора ти там був
Можливо і згадав про зустріч нашу,
Але одразу, мабуть, і забув
Про той чудовий ранок,
Про холодний наш світанок.
Вже закінчилась зима,
На шляху тебе нема,
Роз"єднались ми з тобою
Як осінь з весною.
Твою руку відпускаю.
Пробач! Більше не кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
Спи маленьке янголятко.
Нехай сплять усі дитятка
Тихо очка закривай
Я люблю тебе - ти знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637495
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2016
В конвульсії здригаються всі нерви,
Під струмом чорніють всі клітини...
Біла квітка десь там ще майорить,
А тобі байдуже вже,
Що там вона біліє.
Ти не сюди ідеш -
Ти звідси просто втікаєш,
І просиш:"Боже, поможи,
Або до себе мене одного"
Великий натовп люду:
Всі боляче реагують
На вигуки чи доторки руки.
У всіх широко розкриті очі.
Від жаху всі стоять, немов німі,
А ти вперед ідеш поміж ними,
Поглядом вбираєш їх гріхи,
Рукою торкаєшся її руки,
Падаєш перед Богом на коліна:
"Не забирай її. Прости усі
Її гріхи. Мене візьми...
Її лиши, нехай ще тут побуде"
Гострі, гострі леза і мечі,
У сконі чути останні слова:
"Кохання моє, білу квітку
На щастя... на щастя собі забери"
В конвульсії здригнулися всі нерви,
Померли всі живі клітини,
На видноколі зазеленіли всі рослини,
А поміж ними
Квіточка біліє -
Це почуття чистої любові,
Це почуття щирої Людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
Минули останні зимові дні,
Промайнули юнацькі роки.
Вже час йти,
Але щось зупиняє мимоволі.
Біля серця якось дивно коле,
А час кличе - і треба йти.
Востаннє наша пісня лунає,
Востаннє рука твою руку тримає.
Все востаннє.
Забути всі слова,
Перекреслити минуле
І йти,
Але цей осінній листок
Мені про минуле нагадає,
Проте я усміхнусь -
Відпущу твою руку
І піду в даль.
При першій же згадці
Про весну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
Чи знаєш ти, що я вже більше не кохаю?
Чи знаєш ти, що не твоє ім"я шепчу?
Чи розумієш, що з твого життя іду
Безповоротно, не прощаючись.
Як завше тільки усміхнусь,
Проте навіки в своєму серці
Закарбую: "Я тебе люблю"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
Хтось сповістив, що снігу вже не буде.
Хтось топтав брудний асфальт серед зими.
Хтось боявся втратити щастя пізно восени.
Хтось крізь сон шептав майбутні події,
А я... вірила у білу мрію.
Я не ходила, а на крилах на зустріч тобі летіла.
Я не лякалася того, що осінь закінчиться.
Я не вірила у віщі сни.
Я лише тебе одного палко так любила
І вірила у щастя восени,
Та лиш тепер я зрозуміла
Наскільки помилялася тоді,
Тому що не буває щастя восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
Мабуть, колись усе це це закінчиться:
Вогонь спалить, а вітер рознесе.
На цьому місці виростуть лілії -
Сльозинки горя про минулі дні.
Мабуть, пишатимуться ними люди
І щастя сповіщатимуть скромні пелюстки.
Мабуть, колись горе закінчиться,
Не буде ні бід, ані туги,
Лише ті лілії
Нагадуватимуть про минулі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635726
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2016
Велика осяйна зоря -
Провісниця чогось нового.
Неосяжне життя,
А як же моя доля?!
Невидима душа
Віщує горе...
Таких, як я, таких, як ти
Так мало на Святій Землі.
Такі усі жорстокі, підлі й грішні
І ми з тобою колись були такими,
Але те було колись -
Забулося й пропало,
А тепер нові зорі в небі засіяли.
Ми так чекали чогось нового,
Натомість не отримали нічого.
Ми так прагнули отримати своє,
А натомість отримали
Шматочок неба і частинку землі.
От і все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2016
Безкрилий птах,
Накинувши на себе лах,
Пішов шукати долі,
Спіткнувшись з горем мимоволі.
Сумна історія бездомного поета,
Не менш печальні ті слова,
Та все ж, життя - це не лише сюжети,
Це крила пориву пера.
Декому доводиться летіти десь далеко,
А хтось втрачає свої крила у штормах.
Комусь доводиться безкрилим бути,
А комусь високо літати в небесах.
У світі незвіданого ще багато.
Ще більше нас чекає попереду.
Головне: політ почати плавно і крилато,
Щоб зрозуміти, що ми у світі не одні.
Нелегко бекрилим в світі бути.
Ще тяжче знайти правильний свій путь.
Що нас, крилатих, може роз"єднати,
Те безкрилих з"єднює навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635480
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2016
Що ти скажеш, коли мене не стане?
Я знаю: ти просто промовчиш.
Що буде як сніг розтане?
Я знаю: ти не прилетиш.
Що через місяць нас чекає,
А через рік чи навіть день?
Мої думки - це твої мрії,
А як же ми?..
А як же всі мої надії?
Що буде, як буде тільки ніч?
- Пітьма крилом пригорне.
Що буде, коли загинуть люди?
Мовчиш!..
А, може, тільки при мені ти
Замовкаєш?!
Спиш!..
Цікаво, а які ж ті твої сни?
Що бачиш, коли про мене забуваєш?
Що буде, коли нічого вже не буде?
Ні ти, ні я, ні світу, ні Всесвіту
Не буде взагалі.
Що буде в просторі тоді?
У цьому світі ми просто гості!
Прийшли нізвідки і в нікуди
Підемо назавжди!
Можливо, ми у світі не єдині.
За нас з тобою знайдуться
Кращі піснярі, поети і митці,
А ми для них ніким і "ніколи" будемо!
А ми проїздом зустрінемося із ними
І знов кудись поїдемо в далі!
Про нас забудуть,
Як ми забули своїх предків.
Нас не згадають ні сусіди, ні поети,
Бо ми з тобою відлетимо в далі,
А життя - це лише сюжети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
Колись настане той день,
Коли я зрозумію істину буття,
Та то вже буде не таке життя,
І не такими будуть люди,
І не тими будемо ми.
Колись я зрозумію,
Що прожила два життя.
Два життя, як ті дві долі.
Одна - вільна пташка -
Весела, свіжа, осяйна,
А друга - тьмяна й непривітна,
Така собі облуда і пітьма.
Зранку, прокинувшись,
Я прагну жити, осягати,
І летіти знову й знов,
А ввечері я тихо-тихо плачу
І прошу:
Забери мене кудись,
Знайди мені нових розмов,
Дай заснути, марити
І жити тільки сном,
Лиш більше сюди не повертатись,
І не боліти ранами життя.
Я так вірю в неземне буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634282
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
Тепло забрали лелеки у вирій.
Надія заснула навіки в труні.
Більше весни вже не буде,
Бо щастя забрали вітри.
Серце так швидко б"ється,
Губи шепочуть слова.
Скоро усе вже минеться,
В пам"яті лишиться тьма.
Холод пронизує тіло.
Хочу сказати:"Прощай".
Все одно не почуєш мій голос,
Не прочитаєш всі ці рядки,
Бо навіки забуто все в цьому світі,
Лиш в пам"яті тільки ти
І я - на відстані руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Ще восени вона була така прекрасна.
Її тендітні білі пелюстки
Були чудом природи,
Були шовком у його руці,
А сьогодні вона зів"яла
Біла троянда весни.
Сьогодні душа її відлетіла
Далеко-далеко в далі.
Більше її вже не буде.
Чуда природи і шовку в руці.
Більше ніхто не побачить
Ніжні пелюстки її.
Вдарять скрипучі морози,
Похилить головку набік
Й замерзне кров у венах
На його вікні,
А душа відлетить в небеса.
Не судилось білій троянді
Щастя пізнати в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Іду стежиною вузькою,
Сіяють зорі наді мною,
А попереду дві долі
Крокують сміло переді мною.
Кульгаючи, іду за ними,
Стежину зрошую сльозами
І чую голос над собою
Душа палає аж до болю.
Мій Ангел в сутінках вечірніх
Крильми обнімить тіло "вірне",
А та душа далеко лине,
До іншого думками плине.
Кульгаючи, іду вузькою
Стежиною моєї долі...
..Зайшли за ріг високої будівлі..
І обнімаючи свою принцесу,
Проте я йду за ними
У безвість, до "прогресу",
Але в кінці дивитися не зможу,
Закрити очі вже поможуть.
Моя душа у безвість рветься,
Колись можливо біль минеться,
Проте мій Ангел-хоронитель
У пам"яті зостанеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Не кажи, що це я, бо мене не існує.
Не кажи, що моя рука, бо вона не намалює.
Не кажи, що мій голос чув, бо те не я говорила.
Не кажи. що знаєш мене, бо не я любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Ти забудеш мене прекрасної ночі.
Ти забудеш мої карі очі.
Ти забудеш усе, що я говорила.
Не згадаєш того, як вірно любила.
20.03.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Зорепадом зірок
Падає дощ в наші вікна.
Зорепадом думок
Падає сніг в мою душу.
Зорепадом казок
Падає листя в твоє серце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633673
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2016
На зламі двох доріг
Розмитих мрій думками.
На зламі двох історій
Про біль і кохання.
На краю історії життя
Там де ти - хочу бути я,
Проте стою на краю життя.
Тільки серце і душа,
А тіло в пеклі стогоном згора".
Те яскраве почуття
Перетворилося на біль.
На ніщо перевелись мої думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633671
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2016
Краплі дощу падають в твої долоні,
Серце від розлуки холоне.
Мрії переводяться на попіл,
А душа повита стогоном
Тихо-тихо плаче.
Рветься серце...
Вириває душу
Те єдине слово:"Мушу".
Я піду з цього життя,
Бо стою на краю,
На краю історії,
На краю життя,
На краю глибокого моря.
Хтось шепоче:
"Така твоя доля!"
Ще лиш крок і...
Навіть вітру буде легше.
Сподіваюся, що не буде
Так, як було вперше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633440
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 04.01.2016
Не плач! Бо сльози не поможуть
Забути й перекреслити себе.
Не плач, бо віра стогоном
В міському парку десь помре.
Не плач, бо все, що зараз є,
Колись мине!
Ти витри капельки сльозинок з скроні.
Ти з вірою крокуй вперед.
Ти себе знайди в міському сквері
Й скажи, що сьогоднішній день -
Це ще один сюжет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633439
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.01.2016
Не бачать мої очі
Тебе вже кілька днів.
Смутні і тихі ночі,
Як блискавка день відгорів,
І начебто вже й не сумую,
На серці добре так,
Коли тебе не бачу і не чую,
Коли навколо лиш "простак".
Вдихаючи гірське повітря,
Наповнююсь новим життям.
Я прагну сили вітру
І йти лиш своїми шляхами.
Не бачити тебе так добре -
Неначе всього цього й не було.
Дай, Боже, і не бачитись з тобою,
Поки серця не зіллються в любові,
Поки ще небо не забуло
Мої пристрасні слова.
Поки ще сонце сяє,
Я буду завжди лиш твоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
Палає душа моя до болю,
Я плачу і від жаху холону.
Я так боюся зустрічі з тобою.
Побачити твої чарівні очі,
Почути твої кроки.
Я йду вслід з тобою й за тобою.
Мені так важко стриматись в словах.
І ті холодні мої сльози
Рікою ллються по скронях, як по вікнах.
Я так боюся зустрічі з тобою,
Бо знаю, що розійдемося ми
Без вітання і без прощання.
Я так благаю в неба і моря:
"Не дайте зустрітись знову з ним,
Бо той холодний погляд ніжно убиває
І ритму серця немає вже межі"
Я так боюся зустрічі з тобою,
Та хочу побачить ще раз твої
Очі осяйні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
Ми розійшлись з тобою на роздоріжжі,
Спочатку я не повірила, що це був ти.
Що твої кроки чую за спиною,
Що ти біжиш кудись в далі.
Я не повірила в те, що було,
Але ту мить я не забуду вже ніколи.
Як ми з тобою в різні сторони пішли,
Як раз чи два ми оглядалися обоє.
Побачить твої очі так хотілося мені.
Ти поспішав кудись і не зупинившись
Побіг на станцію, щоб не запізнитись
На авто,
А я пішла дорогою своєю.
В душі наповненою радістю,
В очах моїх палав горючий жар,
А на вустах усмішку тоді я мала.
Одна лиш мить,
А я немов той птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Ти кожний день проходиш повз мої вікна,
Кудись ідеш, не зупиняючись на мить.
Ти йдеш у даль, не озираючись за себе,
В твоїх думках мене вже не існує,
Бо думаєш ти не про мене,
А я дивлюся у вікно на тебе.
Так хочу закричати: "Зупинись"
Я тебе так хочу зупинити,
Або ж на мить застигнути в
Твоїх очах,
Проте хтось збоку шепче:
"Ще не час".
А я стою біля вікна,
І, чекаючи на тебе,
Сльозу холодну проливаю,
І шепочу: "Я тебе кохаю"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Стоїть вона біля вікна
Думками лине у минуле.
Вона така одна...
Одна єдина в усім світі.
Ні! Вона не сама,
Із нею почуття живуть
У серці.
Вона стоїть біля вікна,
Але вже не сама:
Із нею і віра, і надія, і любов,
Із нею хлопець, немов
Невидима душа незримих почуттів
Витає у думках її та мріях,
І раз чи два він виривається з її душі,
І на папері пишучи смутні свої слова,
Проте він з нею,
А вона вже не сама,
Хоч і стоїть біля вікна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015
Марю сном
Тим, що біля вікон
Розплітає павутину
І кладе під подущину.
Мої сни повні мрій
Про казкову теплу осінь,
А думки витають десь далеко
Там, на крилах у лелеки
Так хочеться зловити у долоню
Мить оцю чудову:
Край, небеса і квітнева роса.
Безмежна те краса,
Проте це лиш сон,
Що біля моїх вікон
Розплітає павутину
І тепло кладе під подущину,
А на світанку десь далеко
Відлітає мій лелека,
Покидаючи одну
Квітку білу неземну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632220
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.12.2015
Неможливо час цей зупинити,
Неможливо нічого змінити,
Лиш можливо у пам"яті завмерти
З одним єдиним словом "люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015
Дощ малює за вікном
Барвисту казку мрій.
Холодні каплі падають
У пригорщу надій.
Розхлюпані думки
Пливуть у напрямку ріки.
На березі Дністра
Краплиночки дощу
Лише в одному напрямку
Пливуть,
І не зупинить мого човна,
Бо занадто сильна течія.
Все скоро попливе
Далеко за водою.
Не наздоженеш минулого
Життя.
А потім знову настане тишина.
Затихне Дністрова течія,
Лиш хвиля хлюпатиметься
Від берега до берега.
А малюнок холодного дощу
Я в своєму серці збережу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632021
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.12.2015
Пророчі перші рими
Про шлях мого життя.
Хіба ж могла я знати,
Що буду не твоя?
Але рука сама
Виводила ті слова,
Проте я знаю, що
Все це не біда,
Бо ти мій порив,
Моя душа,
Мій Ангел
Печального життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015
Я кохаю тебе до нестями.
Погляд бачу я твій уві сні.
Я не знаю чи зможу прожити
Без тебе прийдешні роки.
Твої руки схожі на листя
Ніжно-ніжно по тілу плинуть.
Твої руки схожі на крила
День і ніч мене бережуть.
Твої очі - сяйво чудове.
Відблиск світла й тепла бачу в них.
Твій погляд - незрівнянно казковий,
Наче ховаєш від мене у ньому
Щось особливе, надзвичайно чудове,
Коли бачу тебе...
Здається, наче ти
Щойно спустився з небес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015
Я знаю, зустрінемося з тобою.
Можливо, не в цьому світі,
І не там, де бачу свої сни,
А там, де зовсім інші,
Несьогоднішні краї.
Ми прийдемо одне до одного
З любов"ю.
Ми знайдемо щастя,
Але в іншої весни,
І з"єднаємо Дністрові береги.
Там, біля високої гори,
Зійдуться наші два шляхи.
Ми повернемося додому
Разом! Назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Торкнувшись холодного скла,
Кров згустками збігається у серці.
Торкнувшись гострого ножа,
Тіло, занімівши, схоже на мерця.
Історія, історія, історія мого життя
Пливе, немов течія:
Два береги з"єднатися не можуть,
В інші сторони розходимося знову.
Ти йдеш до омріяної мрії, до мети,
А я у безвість, у світи.
І знову, знову, знову
На шляху йдемо не ми.
Хтось топче нашу дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Що треба, щоб вижити?
Шукати свою істину й дорогу,
Знайти і знову втратити в бою?
Смерть закінчує розмову,
А вічними залишаться
Почуття любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015
Прожити так, щоб нічого не прохати
Й нічого не вимагати від життя -
Це неможливо, так не можна жити.
Одним словом, це просто не життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2015
Минулося й забулося усе минуле,
А я досі пам"ятаю твою постать за вікном,
І те, як моє серце тихо догорало,
І сльоза швидко котилась
По холодному віконному склі.
Минулося й забулося усе минуле,
А я досі пам"ятаю твої очі осяйні,
І те, як моя душа далеко відлітала,
Коли усмішку бачила твою -
Це були мого життя
Найкращі дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Далеко дорога
І рідні могили.
Далеко країна
Моя сторона.
Так близько майбутнє
Ніким ще незнана пітьма.
"Що ближче, - запитую я,
Небо чи рідна земля?"
Хтось скаже:"Земля
Тобі мати,
А небо безкрає
Твій рідний отець."
Далеко дорога -
Невтоптана ніким ще стежина.
Моя та стежина,
Моє те життя.
Між небом й землею
Іде маленька дитина
Земля їй за матір,
А небо за рідного отця.
В безкраїм тім світі
Немає кінця.
Ступає помалу дорогою
Маленька дитина,
Маленьке життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2015
Мені так хочеться порвати всі струни,
Так хочеться розірвати тоненьку нить,
А розірвавши струну на половині,
Так хочеться побачити тебе на мить.
Але вона знову оживає:
З"єднуються дві розірвані частини
І струна мені на зло бринить.
А я дивлюсь у небо,
Знову рву тоненькі струни,
Сльози з кров"ю перемішую в долоні
І вимальовую чорно-білі картини
На засніженому холодному вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630328
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2015
Можливо, я нічого вже не знаю.
Можливо, думки плачуть в моїх снах.
Я тебе у хмари забираю
Літати в них як птах!
Не бійся!
Тільки вгору плавно ти лети,
Не думай і не кажи,
Що ми не зможемо літати.
Повір! у нас з тобою є
Риси пташиної душі.
Ми зможемо далеко полетіти,
Ти зможеш доторкнутись
Своїми крильми
До небесної височини.
Ти зможеш доторкнутись до руки,
Відчути мої крила у своїй долоні.
Ти зможеш полетіти
За кілометри, гори і ліси.
Ти зможеш!
Тільки не бійся і не кажи нічого.
Можливо, ти зможеш
Долетіти до найвищої гори,
А, може... те лиш сни?
Сни, яких ніколи не забудуть
Мої думки,
Про які я ще довго
Писатиму вірші...
Сни... про небесного птаха
З білими і теплими крильми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Розмиті думки у просторі
Літають як безкрилі птахи.
Вражаючі слова на сторінці
Линуть у глибину душі.
Щось гарне, величне
Може бути лиш на сторінках,
А в житті?..
Цього давно вже немає
В жодних очах!
Темрява й нікчемність
В різних і однакових словах.
Спокій буває тільки в снах.
Хтось за спиною
Малює на моїх плечах
Дивний світ:
Гарного й величного,
Ніжного і доброго,
Але цього бачити не можу.
Лиш бачу перед собою
Світ якогось примітивного життя,
А в ньому... навіть те не я.
Хтось запитає:
"Що ж примусило
Тебе писати про таке?"
Я не задумуючись запитаю:
"А яким насправді воно є?"
Світ гарного й величного
В мене за спиною,
А світ всього примітивного
У моїх очах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629581
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 18.12.2015
Загублені ключі
Не розшукаєш
У мороці душі.
Ненароджені зірки
Палати в просторі
Не зможуть без мети.
Куди треба йти?
Куди? Туди звідки
Ми прийшли?
А, може, замести
Старі стежки,
І протоптати нові
Незаймані шляхи?
А, може, краще
Відірватись від землі
І полетіти, як літають
Всі Земні птахи?
А, може, в підземельній
Сховатися пітьмі?
Де подітись, куди іти?
Я благаю тебе
Не мовчи!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629342
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015
Повітря - стихія моя,
А політ - порив душі.
Відірватись від землі
І полетіти, як у тому сні.
Втекти і заховатись
Там, у далекій височині,
Від земної суєти -
Це маленькі дві мої мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629340
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.12.2015
Лечу в небеса
Тримаю в руках
Твоє серце!.. Я
Благаю лети -
В сліпому небі ми
Запалим" свічки,
Мов зорі ясні
Горітимуть в небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Він не сказав ні слова,
А повернувся і пішов.
На його спині
Вимальовувалося 2 крила душі,
У його очах жевріли 2 ясні зорі,
Його серце билося у глибині моєї душі,
На його столі лежали в конвертах старі листи,
На його вікні давно застигли мої сльози,
Але він цього не бачив і не розумів.
Він поспішав і гадав,
Що принцесу свою відшукав,
А насправді те були перші
Кроки нерозквітлої весни,
Проте він того не помічав.
Він думав, що кохав
Й коханням душу відкривав.
У його руках текла гаряча кров весни,
А справжні почуття ще спали
Під покривалом білої зими.
У його душі билося моє серце,
Але він цього не бачив і не розумів.
Він повернувся і пішов,
А на його спині
Вимальовувалося 2 крила душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Перечитую знайомі рядки
І поринаю в душевні думки.
Відриваюсь від земної суєти
І забуваю, що десь у світі
Є недобрі казки!
Забуваю, що у світі
Є погані дні!
Бо віршовані рядки
Навіюють приємні спогади
Минулої весни!
Добре те чи зле,
А мені однаково,
Що далі там буде.
Приємні спогади
Заманюють мене
У вир холодної ріки,
Де сонно позіхають
Зелені береги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628870
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.12.2015
І знову листя опадає,
Слово за словом думки переплітає.
В осіннім парку ти не мене чекаєш.
В руках троянд букет,
В очах застиглий етикет.
Все до найменшої дрібниці
Ти продумав щодо цієї п"ятниці.
І знову листя опадає,
Осінній дощик тихо накрапає.
В пожовтілім парку
Ти не мене шукаєш.
Між іншим, це я тебе кохаю!
Але минулу осінь забуваю.
Між барвами осіннього дощу
Я йду! Від тебе, милий, йду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Милий, ти мій голуб сизокрилий,
Ти мій Ангел незрадливий!
Я тебе повік кохаю.
Такого як ти більше не відшукаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2015
Я запитую у Вас:"Що таке життя?"
І у відповідь почую:"Це екзамен,
Який ніколи вже не перездаш,
Який ніколи ти вже не забудеш"
Я заплющую міцно очі
Так, щоб потекла сльоза,
Та вже й сльози нема -
Все випили: і кров, і піт, і сльози.
Ох, було б краще якби
Я стала хвилею морською:
Тоді я волю мала б -
Захочу в Антрактиду і я вже там,
Захочу в Індію й без проблем пливу туди.
Та ні! Не таку тодолю
Мені життя подарувало,
А просто бути кораблем,
І я пливу до берега,
Та не допливаю,
І я кричу, та зразу ж
Замовкаю.
Тепер я Вас питаю:
"Що таке життя?"
А у відповідь чую
Тільки гомін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628590
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015
Люби природу
Так само як риба любить воду,
Як місяць темряву нічну,
Як сонце вранішню росу!
Люби природу
Так само як сокіл літать,
Так сильно як білка стрибать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627832
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2015
Вже майже рік пройшов...
Як я те все згадаю -
Жаль серце обливає.
Осінній ранок, а в ньому ти
Серед холодної імли
Озвались співом солов"ї
І зацвіли, цвіли сади
В моєму серці восени.
І засміялись пелюстки
В холодні вересневі дні.
Осінній ранок, а в ньому ти
Ще не думав, що читатимеш мої листи
І гортатимеш мої думки.
Осінній ранок, а в ньому ти...
Ти допоміг мені шлях пройти.
До того дня сонце і вода
Не були моєю метою.
Вже майже рік пройшов,
На небі місяць вже зійшов,
Ти не помітно так пройшов.
Серед холодної імли
Стоїть палац на самоті.
Без тебе опустіли всі поверхи,
Без тебе опустіли всі мої шляхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015