| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Що б ви не казали але в нашому житті
часто таке буває що ми забуваєм про
рідних..Забуваєм про них лиш тому що
в нас все добре.....це не правильно так не
повинно бути....... Він ріс у бідній сімї але мав все що б хотіла дитина.....Днями він
не бачив батька дома а коли той
приходив знесилений додому
обов'язково приносив йому подарок......І
взагалі йому ніколи нівчому не
відказували не зважаючи на скромні заощадження......... Так сталося що коли
йому було шістнадцять років в аварії
загинула його мама і він з батьком
залишились одні.....Кажуть мати любить
дітей силніше ніж батько але не в цьому
випадку він для сина був і матірю...і батьком.......У вісімнадцять років він
пішов на навчання......Батько давав йому
гроші на навчання але син замість
навчання вклав гроші у маленький
бізнес......Він зі своїм другом почали його
розвивати і через рік признався батькові......він був радий за сина і дуже
ним гордився.......... Але не дарма кажуть
гроші міняют людей........... Ішов час
батько старішав син
багатшав..........Згодом він став чоловіком
моделі......Але чомусь батька вона не злюбила........і син купив йому окрему
квартиру...................Ішов час вони з
батьком вже майже не спілкувались.....У
його заможного сина немає часу на
нього....... Він жив один.....одинокий
чоловік.....так говорили у підїзді....але він не звертав уваги розказуючи всім про
свого доброго і заможного сина......тільки
всі дивувалися чому він ніколи його не
навідує........ Вже пройшло чи мало
часу.....чи то Бог його покарав чи так
повинно було статися але......той друг котрому він так довіряв зробив його
банкротом.......жінка яка йго так любила
пішла від нього.....просто не чула від
нього вже того ніжного...коханого
шелесту грошей.......ві лишився на
вулиці.........так заможний підприємець за декілька днів може стати ніким простим
бомжем........... Він тепер сидить на вулиці
його круг тепер не заможну бізнесмени
а беззубі бездомні........Сидів і як усі
просив гроші.....так опустився а деж той
хто так прагнув своєї мети.........його тепер нема він помер......З простигнутою рукою
він просив гроші але всі його
обминали...зі словами....-Іди працюй
нікчемо.......... Напроти нього сидів
старенький дідусь...який весь час на
нього дивився.....І згодом встав підійшов та віддав йому все що мав.....А сам
обернувся і пішов.....Він зразу не
зрозумів чому той дідусь віддав йому
гроші і чому на його очах були сльози.....І
нарешті в цім обличчі яке було ціле в
зморшках він впізнав свого батька......Швиденько встав і почав його
наздогоняти.......-Тату зажди......він йому
кричав і все як в дитинстві він малий
хлопчик зробив капость і просить
пробачення у батька......... Вони про все
забули......батько розказав йому як його обманом висилили з квартири.........А він
розказав як його обманом лишили
бізнесу і як він ледве уникнув
тюрми........Незнаю яка розмова тоді була
між ними але більше вони ніколи не
розлучалися.....він зміг всетаки влаштуватись на роботу і купити
квартиру.......і вони жили хоч не багато
но щасливі......і з'явилася по
справжньому любляща сім'я......і свого
сина він виховував як його колись
виховував батько........... Таке життя хтось скаже а я скажу не життя таке а
люди........і лиш наші рідні люди нас
ніколи не зрадять.........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453752
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Просто,він сидить один.......
Просто,вона тепер не з ним.......
Просто,їй хотілось змін......
Просто,для неї все так просто..........
Просто,сказала іду.....
Просто,сказала забудь...... Просто,розбила серце йому.........
Просто,його серце болить........
Просто,він забути не зміг......
Просто,вона для нього як сон.......
Просто,надворі випав сніг.......
Просто,він сховав її слід........ Просто,на серці холод......
Просто,в її серці не він......
Просто,ВІН ЇЇ КОХАВ............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Все так прото сталося.....
Вони чомусь росталися.......
А були такі щасливі......
Та тепер чомусь чужі.......
Він один біля вікна.....
Сидить чекає її дзвінка..... Та не позвонить вже вона.........
Не твоя вже,не твоя.......
В голові і досі її слова.......
І болить його душа......
Вона пішла її нема.......
І тепер вже не одна......... А була чудова пара.........
Вона казала що кохала........
Вона казала що чекала........
Але вся любов пропала.......
Її тепер не повернути........
Вона без нього буде жити........ А він буде ще кохати......
ЇЇ НЕ БУДЕ ЗАБУВАТИ......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
На землю темрява спустилась........
Повільно сонечко сховалось..........
На небо місяць вже піднявся.......
І тихо з сонцем попрощався........
Зірок на небі так багато.......
Сьогодні світять всі яскраво........... Тебе шукають на землі.......
Вони всі,світять лиш тобі.......
У віконце зорі заглядають........
Вони тебе від усіх ховають........
А ти згодом засинаєш.........
І повільно очі закриваєш........ А вони такі красиві.......
Під сяйвом місяця грайливі.......
І мов янголятко ти заснула.........
Про всі турботи вже забула.........
А ти знаєш....?....як це гарно.......
Знаєш.....?.......як прекрасно........ Так дивитись на тебе сплячу.......
Таку ніжну і невинну..............
І нічого вже не треба.........
Лиш щоб поруч ти була..........
Нічого кращого немає...........
Ніж твоє серце,що кохає........ І це найбільше,земне щастя............
Бо ти і є моє кохання..........
Я так хочу з тобою........
Зігрітись щирою любов'ю.......
Королева моїх мрій.........
Я НАЗАВЖДИ БУДУ ТВІЙ..........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Він сидів на сходах будинку до якого
нещодавно так спішив.Спішив щоб
побачити ту котру так кохав,він чекав
теплого прийому,обіймів і
поцілунків.Вони так довго не бачилися
так довго він чекав цієї зустрічі.А вона,вона обіцяла чекати,обіцяла що не
забути а зараз навіть не вийшла за ним
щоб усе пояснити. Він солдат який
спішив до своєї коханої сидить і
плаче.Однією рукою витирав сльози а в
іншій зжимав букет троянд.Вони кололи його руки а він зжимав
сильніше,зжимав щоб відчути біль
сильніший ніж той,що відчувало його
серце. Вона не виходить їй
байдуже.Згадував їхню останню ніч як
вона клялась,клялась життям що дочекає. -Живи.......... Він залишив букет
біля будинку і пішов геть.Іде додом як
там мама як батько він уже три місяці не
давав про себе знати.Не дзвонив,не
писав вони йому казали що вона не
чекає а він не вірив.Як вони його зустрінуть? Чи будуть розмовляти? Він
стояв біля дверей квартири не
наважуючись позвонити.Двері йому
відчинила сусідка... -Прийшов... Більше
нічого вона не сказала а тільки мовчки
пішла геть.Він зайшов всередину там побачив свою матір.Вона лежала на
ліжку біля неї було багато
ліків,побачивши його вона почала
плакати. -Синку я дочекалася...... Вона
геть знесилена лежала і дивилася на
нього своїми заплаканими очима. Він дивився на неї і не міг повірити.Не давав
про себе знати а мама його зустріла як
нічого не бувало.Він не знав що вона
серйозно захворіла поки його не
було,не знав що його батько робив на
трьох роботах щоб вистачало на ліки,не знав що вони його давно пробачили і
чекали коли їхній син повернеться
додому. Він підійшов до ліжка впав на
коліна і просив вибачення,з його очей
текли слоьзи.Не міг собі пробачити,вона
поклала свою знесилену руку йому на голову.... -Синку я ніколи на тебе не
обіжалася.........а вона просто не розуміє
що втратила. -Мамо мені вона не
потрібна....пробач мені......я обіцяю що
зроблю все щоб ти одужала..... -Нічого не
треба обіцяти....я тебе дочекалася тепер спокійно можна відійти.... Ще довго він
плакав біля її ліжка.....ще довго просив
пробачення....ще довго вони
розмовляли.......він зрозумів хто
насправді був вартий його любові.......
Пізно ввечері додому повернувся батько.Побачивши сина він не сказав
нічого просто мовчки його обійняв. -
Сину ти дома...... Вони розмовляли до
ранку......він вже і забув як добре у колі
сім'й....забув як його люблять
батьки.....вони розмовляли неначе нічого і не сталося........................... Згодом мама
пішла на поправку.......він зустрів
іншу..........і нічого неначе і не було.......
Бережіть батьків вони найдорожчі нам
люди....вони наші кумири.....вони
подарували нам життя......вони пробачать все....і завжди
підтримають......любіть їх........!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453285
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 08.10.2013
Вона сидить одна.......
Нікого поруч вже нема........
Вона зробила так сама........
І тепер вже не кохана.......
Так легко любов свою продала...
Про почуття уже забула......... Вона колись давно кохала.......
З обличчя посмішка пропала......
Та в очах немає блиску........
Тепер усе життя по списку........
І тепер холодні руки........
Та пусті поцілунки........ Без почуттів і без тепла..........
В нім просто ніжності нема.........
А вона покорна дама.......
Робить все як скаже мама.......
Він заможний...він багатий.......
Але він не є коханий........ Тепер з нею поруч він.......
І в житті її багато змін.......
Тепер вже має все вона........
Але щастя так і нема..........
І лиш спогади лишились...........
Як колись рожеві сни їй снились...... Як тоді йому сказала.......
-Тебе ніколи не кохала........
І сама собі збрехала..........
За гроші любов свою віддала........
Тому що гроші це є влада........
А почуття це лиш вода........ Тоді так думала вона.......
А тепер сидить сама........
І згадує яка була щаслива.......
З тим кого на гроші проміняла........
Болить її душа.........
ВОНА ТЕПЕР ВЖЕ НЕ КОХАНА.........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
Його вигнали із раю.......
Без ніякого бою......
І відправили на землю......
Та скропили її кров'ю.......
Він був чужий серед людей.. А його душа шукала спокій.
Він був один,такий один.........
Він хотів якихось змін........
Його бездонні очі.......
Такі сумні і одинокі......
Незнали спокою і жалю...... В них було видно багато болю..
І серед ночі у пітьмі......
Коли минали теплі дні......
Він виходив на свободу.......
І шукав собі притулку........
Всі казали...Ти вампір...... Йому казали що він звір......
Ніхто не знав що в цього звіра.....
Справді чиста була душа....
Його у пеклі не приймали........
Йому притулку не надали......
В раю його чужим вважали..... І звіддти геть його прогнали......
І от знову серед ночі.....
Він відкрив свої очі.......
Їх до неба піднімав.......
Своє життя він проклинав.......
Сидів дивився він на місяць...... Його єдиний був приятель.......
І на людей дивися злих.......
Таких ненависних й скупих......
-Я вампір,і я це знаю.......
-Хто ж ви тоді я вас спитаю...
-Я не вбивав і не калічив...... -Без крові я голодував.......
-А ви....ви ж навпаки......
-Калічили й вбивали.......
-Нехай вампір я і я грішний.......
-Але ніто із вас не ліпший.......
І десь вночі до нього з неба...... Спустилася вона.......
Яка ніжна з ним така була.....
Така наївна і смішна.......
Хоч він вигнаний вампір.....
А вона прекрасний Ангел.....
В їх серся попав Амур....... Вони не цуралися цих стріл......
Його вона навчила кохати......
І її одну він став бажати......
Він став їй квіти дарувати......
Разом зустрічі чекали.........
Вона спускалася із неба....... А потім знов назад летіла.......
ВІн без неї сумував....
ВІн просто щиро так кохав.......
Та час пройшов і все пройшло...
В цю ніч вона спустилася до нього.......
Але була в очах відраза........ ВІд ньго правди не сховала......
Вона встала і сказала.......
-Я лечу....мені пора......
-Чекай ще рано ти куда......
-Я туда звідки й прийшла......
-Зрозумій любов пройшла........ -Я лечу і не вернусь.......
-А ти візьми й мене забудь.......
Свої білі крила........
Розправивши злетіла.......
А він впавши на коліна.......
Просив її щоб не летіла....... -Ти навчила кохати.......
-Як почуття тобі ввіддати......
-А тепер хочеш все забрати.....
-І любов свою забути........
-Навіщо ж прилетіла тоді........
-Чому з'явилася в моїм житті... -Прошу вернись я тільки твій...
-Лиш подаруй мені поцілунок свій.....
Та вона його не чула........
Вже й незнати чи кохала........
І без нього спокійно жила.......
Тепер вже іншого любила...... Його життя всетаки змінила...
Тепер душа спокою незнала......
І щоночі лиш вбивала......
Та його криваві сльзи......
Всю землю покривали.......
Він до неба очі піднімав........ І досі він її чекав....
ПРОСТО ВІН ЇЇ КОХАВ,,,,,,,,
Так Ангел...вампіра погубив.....
Тому що просто не любив........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453177
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.10.2013
....Вони познайомались
випадково і зрозуміли що дорогі
один одному.Їм здавалося що
найщасливіші на землі,не
замічали нічого навколо здавалося що вони одні на
планеті.Вони кохали щиро
кохали,обнявшись і відчуваючи
дотики один одного були готові
зустріти кінець світу.
Вони лежали обнявшись,він ласкав її волосся,дивився в її
голубі очі і неначе тонув у
небесах.....
-Я тебе так сильно кохаю,не
приставляю своє життя без
тебе.... -А я не приставляю як буду жити
без тебе......ніколи не покидай
мене......
-Сонечко навіть не думай про
таке,ти в мене одна і якщо я тебе
втрачу то моє життя не буде мати сенсу......
Вона сиділа щаслива біля вікна і
чекала його.....раптом задзвонив
телефон......
-Сонечко я уже їду...... ти
чекаєш? -Чекаю,чому ти так довго?
-Троха затримався......зараз
буду.....
-Давай швидше я скучаю.......
-Уже їду ЧЕ......................
Вона почула крик,скрипіння а потім гудки.Випустивши телефон
з рук з очей потекли сльози,в
голові крутився його
крик,невірила тому що
сталося,думала що це сон і зараз
вона прокиниться,але з ужасом зрозуміла що це не так....................
Вона чекала його в коридорі
лікарні,вся в сльозах,після цього
всього його нарешті
виписують.Побачивши його вона
не повірила своїм очам,той красивий хлопець якого вона
так кохає на інвалідному візку і
весь у шрамах.З її очей потекли
сльози,вона підбігла до нього і
сильно обійняла його,дивилася
на нього і плакала.Він усміхнувся до неї,повтирав її
сльози........
-Дурненька не плач,все буде
добре........
Вони приїхали додому,двоє
лежачи на ліжку і обнімаючись,просто
говорили.Вона обіцяла що
ніколи його не покине,він же у
відповідь її цілував.Тоді вона
напевне і не знала що не
виконає свою обіцянку....... Минуло пів року і їхні стосунки
стали напружені,вона не
приходила уже два дні.Він не
находив собі місця........Нарешті
вона прийшла,в її очах він
побачив жаль.Вона сіла біля нього,взяла за руку і несміло
почала свою розмову.....
-Я не знаю,як тобі
сказати.......я.......у мене немає
більше сили так жити.....
Він закрив рукою її рот...... -Не треба,не продовжуй,я тебе
розумію,ти зімною не будеш
щасливою.....іди.
З її очей потекли сльози,в
істериці вона почала
пояснюватичому іде але він її не слухав,для себе він уже все
вирішив......
-Я тебе кохала,але зрозумій
жити з інвалідом цеж
неможливо я більше так не
можу......Вибач!!!((( Вона пішла і він лежав один у
пустій квартирі,в голові
крутились останні її слова„жити
з інвалідом”.Подивився на свої
ноги,з трудом підвівся,взяв
таблетки висипав цілу пачку у долоню і проковтнув їх.Ляг і
став чекати вічного
спокою,думаючи про неї і
питаючи в Бого чому він так з
ним вчинив,він її кохав а тепер її
нема.......за що йому така кара..... Взяв телефон,тремтячою рукою
написав„Я тебе кохаю,але ти
права кому потрібен каліка”.
Поклав телефон,заплющив очі
згадуючи риси її обличчя,з
останніх сил промовив....... -Боже прийми мене до
себе.............
Любов піснається у нещасті,не
нищіть її а бережіть,бережіть як
щось св'яте........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453175
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 07.10.2013
Скільки слів,
Хотів тобі сказати,
Та так і не сказав,
Як же я хотів тебе кохати,
Але так і не кохав,
Скільки міг тебе чекав, Зрозумій! Тебе я досі незабув.
Скільки ніжності,
Хотів тобі віддати,
Але ти залишила її мені,
Скільки віршів,
Присв'ятив я тобі, Але так і не прочитав,
Тому що з тобою лиш у сні.
Скільки раз,себе я проклинав,
Що тебе так сильно покохав,
Що з тобою разом бути так хотів,
Скільки раз,собі я говорив, Що тебе уже забув,
Але згодом зрозумів,
Що сам собі збрехав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Пишу вірші,
А ти не знаєш,
Кричу тобі,
А ти не чуєш.
Пишу вірші,
Тому що каюсь, Що почуття оці сліпі,
Лишили в серці тільки біль.
Пишу вірші,
Там мої мрії,
Там ти і я насамоті,
Там ти пізнаєш почуття мої. Пишу вірші,
Тобі одній,
Тебе я бачу увісні,
Ти королева моїх мрій.
Пишу вірші,
Щоб ти повірила мені, Щоб почуття в моїй душі,
Щоб ти забрала їх собі........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013