| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Ти зоста́нешся у волоссі ранковим сонцем -
І незмінно лінивий промінь цілунком в ніс
Починатиме чисті аркуші крізь віконце,
Поки місто розплющить очі під гул коліс.
Виринатимеш тихим ма́ренням на світанку,
Де між світом і сном тумани зітру́ть межу…
Упівго́лоса там співатимеш колиса́нку,
Доки я за примарним сяйвом чимду́ж біжу.
Десь у сутінках мерехтливими ліхтарями
Я шукатиму шлях під звуки старих пісень
І блукатиму, мов снови́да, твоїми стежка́ми,
Поки сонце зі смутком зітхне й домалює день.
_____________________
08.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
А я зітхатиму тобі верлібрами
у спину по́ночі -
бліді епітети пестливо скотяться
уздовж хребців
і проростатимуть на скронях срібними
в нуль-нуль за Гринвічем,
стечуть сльозиною і заколосяться
вінком рубців.
А я вплітатиму тобі метафори
поміж ключицями,
тремтливо пальцями рядки торкатиму
уздовж плеча -
і поцілунками зростуть анафори
рум'янолицими,
крапка́ми й комами слова кохатиму
у тих очах...
А я вдихатиму п'янкими римами
твої обітниці -
живими нотами вони бринітимуть
на струнах слів...
Тобою снитиму ноча́ми сивими,
немов самітниця,
і знову прихистку в тобі шукатиму
для власних снів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Виглядала в вікно, завмирала: а раптом він?
Та секунди не йшли - тягнулись тугим джгуто́м.
І слова́ в голові - не мед, а гіркий поли́н.
Як раніше удвох - так сьогодні з рудим котом.
.
Так німіло щомить збоку в грудях, як хтось ішов.
Вибухали десь там Хіросіми моїх світів.
І вже вкот́ре мені на душі́ розійшовся шов -
Будувала повітряні вежі з старих листів...
.
Іще й досі біжу до вікна, як зачу́ю шум,
Ну а кіт з підвіконня чатує моїх гостей.
За два кроки весна - та в полоні осінніх дум
Щосекунди існую очима чужих людей.
___________________________________
17.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865361
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.02.2020
Я програла свою війну.
Моє серце, рахуй до ста.
Знов без тебе в собі́ тону...
Не рятуй - просто так зостав.
Підпалила усі мости.
Склала зброю тобі до ніг.
Не ховалась - усюди ти.
Білий стяг. Грі кінець. Переміг.
Забирай всі мої думки,
Рви на шма́ття усі слова...
Мій останній ривок руки́:
Я ще тут. Попри все - жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862882
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.01.2020
Всего пара шагов - и ты...
Пусть обрушатся все мосты,
Перепутаются дороги,
Вдоль проспектов столичных пустых
Заплетаются ноги,
Но ты
Остаёшься немногим,
Тем,
Кто ни разу не жаждал подмоги.
Тихо па́ли мои чертоги,
Обнажились мечты -
И ты
Среди строчек безумно простых,
Под покровом весьма нестрогих
И довольно избитых
Рифм
И бессвязных моих морфе́м
Стал нечаянно всем...
Ведь ты
Мимолетно к числу святых
Вознесён среди многих -
Не мной.
Приходи и опять укрой
Своей сильной широкой спиной
От проблем
И моих одиноких
Беспрестанно далёких
Поэм...
Вновь до дрожи твои черты.
Ясный разум уже не мой.
На часах снова семь -
А ты
Слишком громко молчишь за стеной.
_______________
03.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861760
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2020
Припинити безглузду гру.
Обірвати цю чергу невдач...
Я без тебе, повір, не помру.
Завтра стихне моє «пробач».
.
Знов глухих кільканадцять гудків -
Рівно стільки ж відкритих ран.
Захлинулась в калюжі років:
Там колись нам бринів океан.
.
Фотознімки і теплі листи
Тихо щезнуть у тінях мереж.
Я забуду тебе - а ти
Більш ніколи мене не знайдеш.
_______________________
08.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861693
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.01.2020
Мій дім, на жаль, давно уже не мій.
Тебе нема. Камін вже охолов -
Пога́с вогонь. Лиш вітер навісни́й
За сті́нами чатує на любов.
І руки ці вже зо́всім не мої,
Та й плед бабусин більш не зігріває.
Без боротьби всі програно бої -
Моя печаль давно дійшла до краю.
Тепер цілющий чай - лише вода:
Без мрії, без фантазій, без надії.
І наостанок зболене «шкода́»
Тебе моїм теплом ще мить зігріє.
_____________________________________
09.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860752
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.01.2020
В этих бескрайних пробках
Жизнь прожигаем впустую...
Это моя остановка.
Сердце открыто бастует.
Может, сейчас я выйду -
Мысли останутся там же.
Около, вскользь и между -
Как мы друг другу скажем?
Прятать глаза, пылая,
Ловко играть словами...
Не говори - я знаю:
Мы виноваты сами.
Вновь, как ни в чем не бывало,
Жить по чужим законам?
Прежней меня не стало,
Рухнули бастионы.
Три. Два. Один... Готова.
Мне так легко сдаваться.
Мы убегаем снова -
Не́зачем оставаться.
____________________________
28.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860050
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 02.01.2020
Скажи мені, що я іще жива.
Візьми моє обвуглене серде́нько,
Вколи́ адреналіну шприц /чи два/
І ковдрою заку́тай, щоб тепле́нько...
Знайди в мені хоч і́скру, щоб іти,
А не щораз вставати - й на коліна.
Хоч спробуй мене, любий, вберегти
І я́кось відновити ці руїни.
Мій голос згаслий тихо розбуди,
Цілунком порятуй мої зіниці...
Прошу́ тебе: знайди мене. Знайди!..
У власнору́ч збудованій в'язниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2019
втікала
від власних думок
шукала
собі порятунку
приспала
свій глузд від чуток
чекала
солодкого тру́нку
забрали
у мене всю міць
топтали
щора́з мою гордість
вкладали
мене доліли́ць
вбивали
по краплі свідомість
боліло
та вже не болить
горіло
пекельно у грудях
німіло
і те́рпло щоми́ть
вмирало
тихенько на людях
дивився
і просто стояв
згубився
в думках і у мові
скорився
і руки ти склав
божився
колись у любові
не вмію
покласти я край
не смію
із тебе спитати
не мрію
здобути свій рай
не вірю
тобі я, мій кате
____________________
11.05.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835648
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.05.2019
Зі мною будь...
немов останній день
судилось обертатися Землі -
мої вуста
твоїх сумних пісень
співатимуть у вранішній імлі.
Зі мною будь...
немов остання ніч
у нас з тобою за глухим вікном -
вдихай слова,
поскидуй пу́та з пліч,
танок заграй - тим людям все одно.
Зі мною будь...
танцюй, радій, живи,
нехай це все - остання наша мить...
у вічі глянь
і полум'я злови:
ми - вічні, а довкола хай горить.
_________________________________
01.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019
Вже твої охололи руки,
Але серце лишилось гарячим.
Лиш три кроки іще до розлуки -
Та занадто вже сильна віддача.
Дві штанцма́рки - один лиш постріл.
Балансуєш над прірвою ночі...
Поцілунок безсмертної гості
Затуманив імлою нам очі.
Тільки крок - і політ без краю,
Мло́сна тиша в одвічному гу́лі.
Ти крокуй і лети - тримаю:
Хоч все плинне, та я не забула...
___________________________
01.05.2019
*Штанцмарка - відбиток контуру дульного зрізу зброї на шкірі навколо вхідного отвору рани при пострілі в упор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019
І знову я скажу́ тобі «привіт»,
Зроблю, як за́вжди, вигляд «все чудово»
(Це мій «фіктивний щоквартальний звіт»)
Перед тобою мліючи раптово.
Ті ві́рші всі, присвячені тобі,
З колекцією сліз моїх ночами...
І я у всій нестриманій журбі
З тремтливими холодними вустами.
Торкнуся раз на хвилечку руки́,
І над плечем змахну, мов випадково...
Неска́зане дається все ж взнаки:
Тебе щоде́нь шукаю знову й знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834272
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.05.2019
Ти знаєш, друже, легко не було́,
І мабуть, так ніколи і не буде.
Усе тепер змарніло, відцвіло́...
А ми з тобою зовсім інші люди.
Довкола нас ті са́мі всі шляхи,
А ми не ті, та й інші перехожі.
Ламаємо з легко́ї все руки́
І любимо вдавати, що не схожі.
Тобі - вперед, й мені - досто́ту прямо.
Та ти - у правий бік, ліворуч я...
І попри все зустрі́чними стежками
Зійде́мось ми, бо кругла ж-бо Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
Я знайду́ тебе на світанку,
З-поміж сотень облич зустрі́чних,
Перевтомлених сонячним ранком,
Вкрай замислених, пересі́чних...
Я побачу тебе випадково:
Мов із неба спустився промінь
Серед тисяч обставин раптових,
Повз людську метушню і гомін.
Я знайду́ у тобі́ відпочинок.
Після шторму - спокійна га́вань,
За пустелею - райська долина,
За сльозами - цілу́нок мамин.
Кожна дрібка душі́ назу́стріч,
Кожен погляд тобі навздо́гін...
І мою нездійсне́нну відсіч
Поховає закоханий стогін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2018
Іноді просто бракує сили.
Хочеться жити, та кожен раз
Враження, ніби мене втопили, -
І течіє́ю відносить час.
Як зрозуміти себе і піднятись?
Ноги не хочуть вже далі йти.
Як припинити за всім побиватись,
Зняти вітрила, спалити мости?..
Знов крок за кроком по підвіконню.
Пальцем по шибці... Мов з кров'ю дощ.
Хто винуватець мого безсоння?
Ти... і байду́же відлуння площ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Ти ніколи не знав, як далеко втече́ш,
І коли твої сили вже ще́знуть...
Але стій, не спіши - похились на плече,
А я руки зігрію померзлі.
І зварю́ тобі чай із погаслих надій,
Із загублених в часі фантазій,
Із рожево-блакитних похованих мрій...
Ними бу́дем впиватися ра́зом.
У каміні холоднім розпа́лиш вогонь,
Обійме́ш нас бабусиним пледом,
Притуляючи руки до збо́лених скронь,
Все гірке приправлятимеш медом.
Аж до ранку отак гомоніти удвох
Будем тихо, сховавшись від світу,
Від печалей, пліток і життєвих тривог,
Вкрай відверто і щиро, мов діти...
Важко го́їти рани глибо́ко в серцях -
Сам на сам з ними гірше лишатись.
Мою руку тримай - і в нещадних вітрах
Я тобі не дозволю зламатись.
________________________________
13.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787249
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.04.2018
...Холодним сонцем я прийшла
У сни твої...
Забрала все -
Втекла,
Як та стрімка вода,
Що все несе тебе,
Несе...
І день і ніч моя хода
Лунає в думці.
Не пручайся,
Мене, холодну,
Не лякайся,
А тій бурхливій течії́
Сповна́
Віддайся.
Ми безумці...
Я знаю це й без тебе.
Простоне́ба
Ми йти́мемо гарячими стежками -
І я розтану,
Й ти,
І світ із нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Кривавий захід сонця тихенько догорає,
Стривожено дерева шепочуть каяття́...
А ти біжиш нестримно... Ти знов кудись тікаєш.
Так любиш грати в хо́ванки з життям?
Ось-ось достигне місяць, впаде́ печаль росою,
Ще мить - спокійні зорі утворять наднові́...
А ти зійде́ш у вічність лукавою сльозою,
Питаючи себе: а ми живі?
Ми є?! Чи все довкола - дивний сон?..
Розвинена уява надістоти?..
Світи в світах? Комп'ютерний закон?
Хай буде так. Як за́вжди, ти не проти,
Чи жити, чи вмирати... Все одно.
Але... я знаю: ти боїшся, друже,
Боїшся то́го, що́ там за вікном...
А як у пеклі? Спека чи не дуже?
Чи може, там, за краєм, тільки ніч,
Пекучий мо́рок, що тече крізь пальці?!
Ти віриш у життя... То в чому ж річ?
Не бійся. Перебо́ремо. Бува́льці...
Ми є... Ми є! Живе́мо! Пожежі в наших душах!
Розпря́мимо ми плечі, і очі догори!
Та я з тобою далі, на жаль, іти не мушу...
Від вітру вбережу - а ти гори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
Щодня малюю сум на крижанім вікні,
І вітер забиває криком подих...
Так дивно кожен крок відболює мені,
Я хочу світла... Світла і свободи...
Я бачу десь зірки, що голосно впадуть
І зникнуть враз. Як ти. І я. Усі ми.
Я чую, як десь там весь час кудись ідуть
Ці... люди... із зіницями пустими...
Іду, повзу вперед, але мій шлях - стіна.
Крок вгору - і десяток у провалля.
Коли на цілий світ душа твоя одна,
То дійсність гірш, ніж темне задзеркалля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Чи знаєш ти, що я - це вже не я?
Це дивне тіло... Ні, не без душі -
Душа ще є... Немає в ній пуття́.
Немає сенсу в отаке життя
Вкладати ці слова - вони чужі...
Немає сенсу... Липи і гаї
Навік посну́ли в нерухомих ті́нях.
Не приголублять більш вуста твої -
Вже відлетіли наші солов'ї
У даль ночей твоїх морозно-синіх...
________________________________
13.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Рахую дні, записую світанки,
Іду вперед із поглядом назад.
Отак... Життя - всього лише обманка,
Нечесна гра зі щастям наугад...
Я йду в ніку́ди... Йду фатальним кроком,
Підхоплена вітрами сніжних днів.
І все униз, поволі, рік за роком,
Пекельний камінь - замість срібних нив.
Я йду, мов та засуджена на страту,
З шаленим блиском втомлених очей.
Це мій уді́л. Моя гірка розплата
За пло́мінь днів і зоряність ночей...
Усьо́му в ці часи сувора вартість -
Незмінна пла́та долі за життя,
Тій, що завжди́ любитиме погратись...
Вона - хижак, не вартий співчуття...
_________________________________
03.02.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575093
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2015
Я жорстокості вчилася в тебе,
Ще й байдужості з нотками шарму,
Холодів антарктичного неба,
Мудрих слів, непотрібних й зада́рма…
Хоч який буде вправний учитель –
Учень за́вжди візьме́ перемогу.
Ти - митець, сизий мрійник, мислитель,
Вічний скептик без віри у Бога…
Я ж літала у янгольських хмарах,
Пила ро́си, збирала проміння,
Мала ку́піль у зоряних чарах…
Та тепер я – лукаве насіння.
Мої промені знищила темінь,
Позривала безжально всі зорі,
Щире серце змінила на кремінь
І втопила в бездонному морі.
Подивися, якою зробилась –
Твій же образ в жіночій подобі…
Я байдужості вдо́сталь напи́лась
І тепер захлинаюсь у со́бі.
09.02.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559201
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.02.2015
Знову ніч.
Знову сни.
Знову поряд.
Хоч у снах -
мов на ві́ддалі дотику...
Знову ти.
Знову ми.
Знову зорі
наших мрій
позапалюють ґнотики...
Небокрай,
синєсві́т,
зорекри́ла...
Ти пливеш,
мов омана забутого.
Це не рай -
чорний цвіт,
сині жили...
Ти підеш -
і ні звуку почутого!
Чорний дощ,
акварель -
мазанина!
Знаю я,
що незда́ра-художниця...
В гу́лі площ,
в тиші стель -
я єдина...
Ні, одна.
І "один" всо́те множиться...
________________________
24.12.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546390
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.12.2014
Забери мене, забери...
Забери, щоб не чула криків,
Щоб не бачила залпів згори
І тих монстрів не знала безликих...
Забери мене, забери...
У той світ, де не ллються сльози,
Де цукерковий сміх дітвори
Не заглушать ніякі погрози...
Де нема загребущих рук,
Що до ниточки все обікрали,
Де не знають тюремних мук
Ті, що в перших рядах воювали...
Забери мене у той рай,
Де відчинено людям всі двері,
Де квітує свободи розмай...
У житті, не лише на папері!
Забери мене до людей,
Що за гроші не здатні убити,
Які журяться, мов Прометей,
Що б іще для народу зробити...
Забери мене у свій сон,
Бо ж у ньому війні не місце...
Не зійде́ страшний час на перон,
Усміхнувшись нужді-невістці.
Там усі ми, усі - брати,
І немає між нами чварів,
І не сміє безладдя прийти,
Мов на ринку дешевих товарів.
Там цінують ще розум людський
І не міряють все грошима.
Там не гляне народ вольовий
Обпале́ними смутком очима...
Забери мене, забери...
Забери мене, милий Боже!..
Дочекались такої пори,
Коли віра лише допоможе...
_______________________
10.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540271
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.11.2014
Вспоминай меня, если сможешь,
Вспоминай - и душа будет рада.
Ты грустишь опять? Отчего же?
Нет, не ври, не нормально, неправда!
.
Ты опять вспоминаешь прошлое.
Я просила забыть... А ты помнишь.
И вот в памяти чувства дотошные,
А представлю - и всё будто сон лишь.
.
Для любви места нет сожалению,
И жалеть я не стала, ведь больно
Искать в жалостии спасение.
Но я поздно сказала «довольно!»
.
Прошептал мне, что хочешь быть со мной
И что нет никого дороже...
Милый друг, ты ведь ангел-хранитель мой...
Ты прости меня, если сможешь.
___________________________
16.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.11.2014
Що є гіршим, ніж просто чекати,
Склавши руки на скроні, із болем,
Невгамовним таким, завзятим -
Для душі порятунком, та кволим?..
Імена вирізати у серці
І палити вогнем, щоб не зникли...
Пам'ятати героїв, що в герці
На вік-ві́ки для світу поникли...
Мирно спати у теплому ліжку,
поринаючи в тихі світанки,
А в снах бачити, як на доріжку
Гірко згадують сонячні ранки...
Що страшніше, ніж жити й радіти,
Коли сотні спочили наві́ки?
Коли сльози ковтають їх діти,
Коли ллються кривавії ріки?!
Та страшніше у герці смертельнім
Проливати кров рідного брата!
Та якби ж то за правду... Даремно!..
Головне для них - щедрая плата...
Вони гинуть заради копійки,
Вони правду розстрілюють "Градом"...
Мов хлопчиська, що рвуться до бійки,
Але бійка доросла - за владу!
Та що влада?! Це ро́збрат і кара,
Це погибель для чистих, сміливих!..
Це нокаут з одного удару
Для мільйонів, колись незрадливих...
І гризуться вони, мов гієни,
На оска́л їх вже гидко дивитись...
Каїн з Авелем знов на арені -
Їм, на жаль, не судилось спинитись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
На столі - недопита пляшка,
Жар ознобом проймає тіло...
Відпускати буває важко -
Вкотре так, як вона хотіла.
У горілці свій топиш відчай,
З німим криком ти тягнеш жили -
Врешті-решт, ти поганий слідчий,
Бо на пошук не маєш сили.
Те обличчя ясне́ на фото
Зазирає блакиттю в душу...
На сьогодні вже, мабуть, всоте
Хисткий мур свого серця зрушив...
Ти приходиш додому пізно -
Там чекає гірка самотність.
Хоч у тебе кулак залізний,
Ти їй платиш за власну гордість.
Десь за вікнами стогнуть шини...
В'язка слів на твердім папері...
Вона просто твоя людина,
Що замкнула за щастям двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2014
Я вже давно не сприймаю всерйоз
Власні слова і чужі обіця́нки.
Кожен мій день - неодмінно курйоз,
В казці своїй я немов самозванка.
Стрілка пряде монотонний свій вальс,
Крутиться, наче у вирі смертельнім...
Хоче втопити мене марний час,
Плавно вгортаючи духом пекельним.
Дзвін десь гуркоче в моїй голові,
Грізно гуде, затискаючи скроні.
Я не в хворобі, і я не в журбі,
Я не у сотнях життєвих агоній...
Я пізнаю́, що це є - смерть душі,
Думки, що стерта на атомні хмари.
Спробуйте тільки мене залишіть -
Гине свідомість, згасають удари...
06.09.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537251
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2014
Зупини мені тут, на узбіччі,
Я додому дістанусь сама.
Вже дістали усі протиріччя...
Ти себе не дури - НАС нема.
Зупини мені тут, край дороги,
Серед вічносамотніх вітрів.
Досі мав ти лише перемоги -
Та літак твій без тебе злетів.
Зупини мені, кинь марні мрії -
Я сестра тим самотнім вітрам...
Бо кохання давно вже не сію -
Я отрута гарячим серцям!
Горимо у вогні крижаному -
Не під силу нам сві́тський взірець...
І вже вкотре, долаючи втому,
Ми шукаємо мед для сердець...
20.10.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537250
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2014
Не зазирай в моє вікно нічним дощем.
Якщо пішов, то, будь ласкавий, назавжди́.
Не залишай опісля себе тихий щем -
Від нього тільки люті в серці холоди...
Не променій у квітах синіх на столі,
Хоч синь твоїх очей - неначе небеса...
Піди, сховайся, зникни у нічній імлі,
Бо ми довіку вже на різних полюсах.
Не обіймай мене вітрами самоти.
Не розбуди мою ти душу, ледь живу!..
Як хочеш ти мене від болю вберегти -
Прошу, ніколи не з'являйся наяву...
26.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537055
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2014
Ласкаво про́шу Вас у храм своїх думок!
Проходьте в привідчинені дверцята.
Тут з райських мрій ви не побачите квіто́к,
А зна́йдете лиш колючки́ завзяті…
Мене за безлад Ви суворо не судіть –
Його зробили війни з почуттями…
В отім кутку слабке Кохання миготить,
А в іншім Злість вбирає фіміами.
Цей храм давно покинув вічний Хронос,
Переплелися Завтра, Зараз, Вчора…
З підвалин ще лунає Глузду голос,
А Пам’ять вже давненько важко хвора.
Проходьте, не соромтеся, будь ласка!
Та мусите дивитися під ноги:
Отам лежить моя щоденна Маска,
А тут спочили Спогади убогі.
Ой, обережно, не ступіть на Гордість –
Вона гостей завжди́ не надто любить.
А тут, біля вогню, заснула Совість,
Яка у сні весь час когось голубить...
Оці худі та кволі – Щастя, Радість,
Талант, Натхнення, Доброта, Краса…
Там стіни обвалились через старість,
Бо вже Душа не бачить небеса…
Об Волю Ви ослаблу не спіткніться;
Проходьте, я прошу́, до вівтаря!
Пряменько в Душу гляньте, як годиться,
Поки не згасла ще її зоря…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2014
А знаєш, сьогодні вночі під вікном
Мені серенади співали…
Дарма, що не ти. Тільки дощ. Все одно.
Я ж знаю, що квіти зів’яли.
А знаєш, учора дзвеніли пісні –
І все про кохання, про вроду…
Та це лиш каштани співали весні,
Яка заквітчала природу.
Ти знаєш чи ні? Ну хіба ж ти не чув,
Як билась голубка у вікна?
Мов я в твою душу… Ти, мабуть, забув...
Не йди, зараз марно - я звикла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
[i]Хіба родиться жито в болоті?
Хіба мальва без сонця росте?
Хіба скаржаться бджоли в роботі?
Хіба в темінь калина цвіте?..
То чому ж ти не чуєш природу?
Чому дієш ти наперекір?
Продаєш злому ка́ту свободу,
Хай радіє отой бузувір?!
Потопаєш в болоті безчестя
І гаруєш за ламаний гріш,
Своє серце продав ти за бе́зцінь!
Все продав, щоб нажитись скоріш…
Вже від жита, від мальви й калини
Не зосталось і рісочки в то́бі.
І бджолою злетіть до загину
Вже не зможеш, бо крила в хворобі.
Що ж хвороба ця? Лінощі й скнарість;
Вона вільні заковує крила!..
І зирнути не встигнеш – а старість
Уже маки свої розгубила.
Так і згинеш запроданцем ницим,
Від дітей відцураються люди…
Ти ж бо гнався за щастям дволицим –
А отримав лиш горе на блюді.[/i]
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498524
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2014
Між хмарами -
по променях,
журавами -
у споминах,
хвилиною
ранковою,
билиною
квітковою
ти линеш -
гинеш,
мчиш
і догораєш.
У дотиках,
у поглядах,
у пестощах,
в цілунках,
у блискітках
очей п'янких,
в мелодіях
ночей ясних,
у всьому ти -
не смій від мене йти...
Будь янголом,
будь спомином,
будь прихистком,
будь доторком,..
будь маревом
пустель моїх,
будь заревом
видінь нічних,
будь усміхом
і радістю,
і гордістю,
й ненавистю,
і щастям,
і нещастям -
будь усім!..
Своїм вогнем
в душі моїй
ти сотні тем
для дум і мрій
вкарбовуєш,
вирізуєш,
вціловуєш,
пронизуєш
до кісточок,
до ниточок
таємних тих
моїх...
Ідеш куди?..
Лишайся ще!..
Ще підіжди,
нехай тече
невтримний,
марний,
вільний,
тихий час...
Ми в золоті
хмаринами
піднімемось
із крилами
за спинами,
за душами,
за щастям,
за життям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493507
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.04.2014
А це ж і правда, що весна несе життя...
Вже впав легким серпанком тихий вечір,
Зимовий, терпко-крижаний, до речі…
Вже вирина з-під снігу те сміття,
Яке і серце, й розум нам нівечить…
Вже знову світлий гомін дітвори
Сріблястим дзенькотом вдаряється у шибку,
Вишневим цвітом лине у двори,
Дарує навіть горю щастя скибку…
Він всюди, хоч у пригоршні бери!
На струнах сонних ранків вітер грає,
З промінням витанцьовує гопак,
І так дбайливо, ніжно, легко так
Із серця біль зимовий проганяє,
За це не потребуючи відзнак…
Вже чути трель дрібненьку солов’їну,
Мов плач Орфеєвої ліри, крик
Тонкої флейти… Наче садівник,
Маленька пташка сіє скрізь людину…
Ні, людяність і жаль, що в неї зник.
Весна, весна, весна… І вщерть долоні
Набрала я тієї вже весни!
І квіти, й трави, й волошкові сни
Віночком запашним голублять скроні,
Мене у невідомість мчать вони…
12.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493030
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.04.2014
Усе – брехня. Кругом – лише обман.
Завісою п’янкою вкриє очі
І з розуму зведе, мов той дурман,
Коли В о н а ввижається щоночі…
В о н а приходить тихо, добра, мила,
І радістю вкриває твої сни!
А може, вмить тебе заворожила,
Щоб ти не дочекався і весни?
Ти любиш аж до смерті, до загину,
Усе віддав би, щоб жила В о н а…
Продав би серце, душу, честь, родину,
Для тебе на мільйон В о н а одна.
Але В о н а не варта цього, чуєш?
Бо почуття Ї ї – суцільний фальш.
Кохаючи Т а к у, лиш час марнуєш –
Для вас не пролуна весільний марш.
В о н а не знає, що таке кохання.
Для Н е ї все – захоплення, не більше.
Але й В о н а кохала… На світанні
Сиділа біля хвиль, писала вірші…
Перед очима – тільки Й о г о погляд.
Для Н е ї став єдиним В і н тим літом…
Змінив усе, перевернув світогляд,
Знайомив із новим, незнаним світом.
Але своє зробили час і відстань.
Пора прощатись з Н и м і з почуттями…
Залишило кохання милу пристань.
Повний вперед жорстокими світами!..
Та не забуде В і н. Ну, а В о н а
Із дня на день живе лише для Н ь о г о
І палко вірить, що прийде весна.
А влітку вже нема, крім Н и х, нікого…
Ти й досі думаєш, ніби В о н а кохає?
Тікай, біжи мерщій, поки не пізно!
Бо в твоїм серці буря наростає,
Тримаючи здоровий глузд залізно.
В о н а – брехня. В о н а – лише обман.
В о н а – це плід твоєї лиш уяви!
Та вже запізно. Втрапив ти в капкан.
Прийшов для твого серця час розправи…
03. 11. 13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2014
Ще світле сонце сяє понад нами,
Ще вітер вночі з гаєм гомонить,
Ще хмари пишні линуть небесами,
Щезаючи за край, в ясну блакить.
Ще звуки мови прадідів великих
Не загубились в вирі часовім!
Та всі неначе стали без'язикі,
Пісень рідних цураючись!.. А втім...
Нехай говорять мовою чужою,
Хай служать роду тих, що у ярмо
Впрягали Батьківщину, що сльозою
За них вмивалось матері чоло!
Хай скоряться... Не буде жаль нікому,
Ніхто не закричить: "Ганьба, ганьба!".
Не буде вже у мови навіть дому,
Серця черствії не пройме журба.
Не буде литись вільними степами
Гучне "егей!" пастушеє оте,
І гори повкриваються шпилями,
І Дніпро всохне - рута поросте.
Так зникне все - неначе й не було...
Загине те, що творено віками!
Загарбає Вкраїну вічне зло
Своїми всюдисущими руками...
Чекайте, люди, стійте, схаменіться!
Не пізно рідне слово рятувати!
Адже в серцях глибоко ще іскриться
Та колискова, що співала мати...
______________
20.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453997
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2013
А вы знаете, как трудно быть одной?
А вы знаете, как трудно ждать ту душу,
Что откроет тебе мир, совсем иной,
Все границы подсознания нарушит?!
А вы знаете, как трудно жить мечтой?
Ждать чего-то, верить безнадёжно...
А в ответ - набор лишь слов пустой:
"Милая, ты верь, ведь всё возможно".
А вы знаете, как горько щиплет йод,
Тихо капая всегда туда, где больно?
Знаете, достигнув всех высот,
В пропасть мы срываемся невольно.
А вы знаете?! Увы, мою ведь душу
Вы разглядеть не сможете. Пуста.
А меня моё же подсознанье сушит,
В чёрно-белых мир мой лишь цветах.
Вы не знаете... Но знайте: я одна.
И пусть будет так - моя вина...
_______________
10.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453793
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.10.2013
В моих глазах вы боли не заметите...
Лишь, может, взор печальный иль слезу,
Нечаянно пролитую, и в трепете
Души, что где-то там, уже внизу...
Сознание моё в огне скитается.
Под маской счастья - сердце на куски...
Жизнь от меня всё убежать пытается,
Гранитной силой давит на виски...
Но я не сдамся, нет, пройду я, вытерплю!
Найду я место в мире для себя.
А те, что об меня лишь ноги вытерли -
Живите с миром, Бог всему судья...
________________
09.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2013
Я нарисую тебе небо,
Ночное, тёмное, чтобы до дрожи...
Чтоб свет в глазах и мороз по коже...
Помни его, где бы ты ни был.
Я нарисую тебе звёзды,
Холодные, синие и прекрасные...
Что так далеки, как мечты напрасные...
Я нарисую их, серьёзно.
Я нарисую тебе ветер,
Порывистый, сильный, как мои мысли...
Они для тебя - словно в голову выстрел,..
Что уничтожил бы всех на планете.
Я нарисую тебе счастье,
Желанное, быстрое, мимолётное,..
После него к жизни мы непригодные...
Только отдай своё сердце во власть мне...
______________
09.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453612
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2013
Наша жизнь - всего лишь сон,
Всего какое-то виденье
По графику до воскресенья.
Лишь только сердца тихий стон,
Лишь только вздохи, боль и слабость,
И ожидание рассвета,
И счастья, и любви, и лета,
От остального лишь усталость...
Там стоны, крики, нервов срывы,
Там комнаты пропахли дымом,
Всё с алкоголем, с никотином.
И будто в пропасть, как с обрыва
Душа сорвётся безвозвратно,
Неся с собой мечты и грёзы,
Оставит только боль и слёзы,
Всё не воротится обратно.
Все эти призрачны мгновенья,
Когда улыбка - бесконечность,
Когда глаз блеск - целая вечность,
А облик весь - мимоз цветенья.
Есть только сон, в котором все мы -
Всего лишь куклы на верёвках
С мелодией голосов звонких -
Считаем до рассвета время.
_________________
07.10.12.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453555
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2013
Я знаю, що ви думаєте.
Черства, безсердечна.
У вічі мило дурите...
Та це не вкрай доречно.
Я бачу наскрізь всю вашу брехню -
Сміливості нема сказати правду.
Ви радісно підставите свиню
І залюбки дасте лиху пораду.
Мені вже остогидли ваші очі,
Ваш погляд лиса, загнаного в клітку...
Жила б я в самоті і дні, і ночі,
Я мерзла б взимку - зігрівалась влітку.
Мені лиш волю, зашморг зняти з шиї,
Спалити фотографії й листи,
Прогнати думку, яка вовком виє,
Забути все - і світом попливти.
І довго мандрувати, без упину,
Піти туди, де думка лиш цвіла.
Та знаю: без Вкраїни я загину.
Хоч ранить мене зла ваша стріла...
Та все ж навіть між нами є хороші...
Але це рідкість, всім чогось потрібно.
Тепер важливі стали тільки гроші,
А щирі почуття для нас - не гідно.
_______________
28.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453383
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.10.2013
Світку мій, світку! Доле, о доле!
Де твоя правда, де твоя воля?!
Де загубилась, в ранах, побита,
Болем задушена, смутком повита?
Де ж бо блукає? Якими світами?
Де та владарка пісень над піснями?!
Чом же не з'явиться хоч на хвилину,
Чом не покаже нам рвану свитину?..
Скільки питань... А у відповідь - тиша...
Але дізнатися б, чим правда дише,
Де заховалася, чом не виходить,
Чом волелюбних пісень не заводить...
Світку мій, світку!.. Доле, о доле!..
Де твоя правда, де твоя воля?..
В кронах дерев заховалась, у зворах,
В хвилях Дніпра, у холодних коморах,
В заспаних травах, у свіжих покосах,
В ранньому щебеті й крапельках-росах...
В стогоні серця, у плачі дитини,
В душі поривах гіркої години...
Але не в слові, не в думці єдиній,
Не вирина з-попід фарб на картині!
Пісню не зложить, в устах не заграє...
Хто іде мимо - скубе, не минає!..
Світку мій, світку... Доле, о доле...
Ось твоя правда, ось твоя воля...
________________________________________
30 березня 2013 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453319
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2013
Холодний дощ в обличчя б'є із неба,
Ще й кілька недописаних віршів...
Це все, що залишилось після тебе.
Тепер все саме так, як ти хотів.
Я знов дивлюсь на світ, але не бачу,
Я слухаю, але не чую шум дощу.
Ти серце моє висушив добряче,
Ти крила обламав. Я не злечу.
І всоте вже лунає та мелодія,
Яка мурашками проймає тіло.
А ти мене прогнав, мов того злодія...
Та серця твого красти не хотіла.
Єдина мрія - просто бути поряд,
Хоч іноді тримати твої руки...
Мені потрібен твій глибокий погляд,
А вже не перший місяць - тільки муки!
Ніхто б і не вгадав, що в мене в серці...
Завжди весела, усмішкою сяю.
Ти в порох стер мене на дрібній терці...
І день за днем тихенько я згораю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2013
Коли дощ за вікном - прилітає туга,
Підкрадаються знов невеселі думки,
І солодка любов, що тобі дорога,
Ще забутому серцю дається взнаки.
Вона довго чекала... Затихло усе -
Увірвалася з криком, вбиваючи душу.
Скільки болю, страждання, тривоги несе!
Не для всіх... Лиш для тих, хто закони порушив.
Ті закони святі - що кохання взаємне,
Що не можна кохати байдужих до тебе!
Але ти знаєш правду... Повір - все даремно.
Твоїм свідком страждань залишається небо.
Ти мовчиш? Ну й мовчи. В тебе є на це право.
І це все, що ти маєш. Ні щастя, ні віри,
Ні очей тих прекрасних її. Ну що ж, браво!
Ти віддав усе часу, не знаючи міри.
Ти покинув усе, ти програв сотні війн
На жорстокому полі п'янкої любові!
Але знову ідеш в майже програний бій,
Коли серце пронизують голки тернові.
Ти ідеш, а навколо немає життя,
Бо без неї і сонце холодне.
Ти пірнув у кохання. Назад вороття
Не знайдеш. Там лиш чорна безодня.
Ти пірнув з головою. Не вистачить сили
Допливти до поверхні, дістатися суші...
Та не треба впадати у відчай - любили
І до тебе безмежно загублені душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2013