| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Ти –
А в тебе – сміх і плече –
За плечем – Смерть
А на ній - лице
Ти в мені –
А в тобі – шкребе
Сплячий кіт пазурить нутро
Може тигр?
Смугує. і чорне – від рудого геть-
Скидає важко на соромні місця і дно
Ти і я
І ще те –присутнє, але не мовлене
Що затерлось між спинами –
Кременем
Викреслене у вогонь –
З першої іскри – я відчайдушно впевнена
Що існуєм Ми –
Безперервні й
Множинні
одне до одного
щільні – як початок миті і її смерть
Одне одному – як фатум – виправдані й правильні
Стрімкіші за всі ризики й супротиви
Багаті собою й ніким не переможені й
необкрадені
А що, якщо так:
Схитрувавши:
за вдихом – без видиху – інший.
А легені – як здірявлені півні - надспівані
І гляди ж – що забавившись в Вічного
Трікстера
Ми опинимось так:
Ти і я
Адам та Єва
Чи два шахрая
Чоловік та змія
Одне одному - в шалі і в поспіху
amour pour toujours – мантра смертника
і навіть якщо зрештою стрілись би
то хоч одна з круговертей чи спиниться?
Пам’ятаю ж бо,
За твоїм плечем – усміхнено
Смерть мені
Із лицем – Як в дитяти
Незахищено
Любов’ю роздітим.
І очі –
Очі тонуть в блакитнім.
Назавжди й навік - Мана для дурних –
а від неї не сила й очей відняти.
Після цього,
любий,
То як тобі мене лагідно звати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489968
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Забирайся геть! – а двері до «Геть» - неблизько
Як, зазвичай, набридливий гість – досконало сприймаю повз вуха
І сиднем на місці – хоч зганяйте насилу
грубо
удесятеро.
Я - непотрібна хазяйка – у мене бруд,
у дні критично-творчі – то й взагалі, нечистоти, (і десь між ними лиш - кухня)
за відсутністю муз і катарсису
дозволите Ви,
тут ще засиджуся?
але ж сказано «геть», а не «час розходитись»
а отже й не бути конфузу з дороговказами
бо ж сказано «геть», а не
«вертайся додому»
тобто будь-куди рух, лиш від вашого холоду
до сфер вищих
подалі
… Інших шукати вмістилищ
для духу – тіло
для тіла – простір
(повірте,
я ж в ньому мало займатиму місця)
не гасатиму – збиваючи пил, по колу
столу навколо
і щиросердних палких зізнань навколо
очей ж бо довкола
тисячі –
як в павучихи скорботної
з благородним хрестом не на череві
набожно
дозвольте під присвист самовару
заплести у п’ятім кутку павутини
для побутових потреб - чіпкі і,
з нанизаним дощем ті, що - на оздобу
А ще
завбачливо - для безпеки -
а ну ж як трапиться – по ній утікати з пекла
чи на випадок «най»-
несподіваніший - на щастя – ох,
будьте ж ви сильним(и)!
якщо ж цьому «раптом» бути –
будьте стійкими ( могутніми, наглими, титанічними )
Не дай Бог! будьте як останній живий вільними - але
не збожевольте.
а я таки довго у вас – аж завчила сімейні альбоми
і всі фото у них – неначе з минулого
сухі - збагрянілі – Пожовклі.
Якби не сказали, то знала б, що
То не старі,
А знимковані осінню.
Бо там, звідки я прийшла – просто, сіро і холодно
і в голові вічно дощить тужливо, як мряка є. (А мряка, вона - нанівець не сходитиме)
Перепрошую, та здалось, мені кілька хвиль ще треба затриматись
Чи ж не у вас випадково згубила сережки чи
інше «щось»?
а чи здобула
і досі не впевнена
зніяковіло ховаюсь за обрус - і в пошуки
ногою твердого ґрунту, а заодно
й домашнього капця.
(злетів із правої) –
- м’якого,пошарпаного
кимось з сусідів забутого та незношенного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489967
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Прикасаться к душе другого человека – всё равно, что ступать по священной земле.
С.Кови
Мов король на священну землю
Я ступаю у тебе
Мій величний ескорт –
Вся Земля і все Небо
На порозі знімаю свій одяг
З ним химерний занедбаний світ –
бо
він тут не треба
Входжу новим та пречистим
ще нехрещеним, а тому мовчазним,
у храм
поки що лиш твого
а відтак самотнього бога.
у твою присутність,
мов знак до молитви,
я, мов король, входжу
Та як буде потреба
ще й проситиму хліб та воду
Цьому свідки – Земля і Небо
Так я
щасливим і знайденим
крізь тебе
вертаю
до свого дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454686
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Новина
У радіовіщенні й на хвилях
До Телосу
Сталось НП і лихо-
Дітей убив батько
Цього раз – не невдаха-
Мати
Отак і сказали –
Убив він двох
Щоб третє хоч
Вижило
Новина
Кажуть ще,
Не в житті це було, -
У новелі описано
Який жах
Це ж комусь прилетіло
У голову
Новина
Ошелешу ще раз
То ж міцніше тримайтесь ніг
Я – у вас
Потопельником
По очі – у вас
По вінця і горло
Співоче
Ще кажуть
Патріарха стрінеш – убий його
Стрінеш Будду – також убий
То ж хтось – збавляє дітей
Хтось – дитина, що топиться
Мовчіть
- Із берегу –
Не бійтесь
Я лиш пропащий
Не загублений в пустелі
Без джина
І лихої пляшки
Пила з вас й каламутила
Стонулася - Пробачте
З добром
Без піску за коміром
Необачно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454511
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Комусь – за двері
Комусь – у руки ніж
Хтось – жертвою, свідком – нікому,
Ці – падуть на поріг і не
доходять додому
А комусь – достатньо
Бути
Набожно склавши руки
Стерегти проходи попередніх
І ними між
Кесарю – кесареве
Належне собі - бери
І йди
Чи то хрест, чи то ніж
Свого не втрать
Не залиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454239
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 13.10.2013
У мене – часу – як води із крану
Отож писатиму собі ненависні листи
Як я? Як в мене справи?
Я – поспіхом й нервово
Про спокій свій бажаю знати
досконало
Злощасно
Чи
У божевіллі співісную й з Богом
Бо наче все пристойно в мене –
Й тільки ледь
хуйово
Мій друг, мене втіши,
Скажи: в фантазіях я прогресую
Бо тільки й впевненості, що
У материних докорах:
«Ти – забагато
забагато
куриш»
Воно ж бо так
Раптово сталась - звичка
Мені ж так в радість була ніч –
Бо – музика і – танцювати
А не кульгати мов стара повія
В письмі на помилках і ритмах
Якщо – Прекрасне – попіл
То його на Захід –
За
водою й вітром
І новим зі Сходу –
Вернеться все Світанком
Ніжно
Саме тоді, як я
лягаю спати
Отож ніяк не зіштовхнусь зі Світом
Ви пишите:
ти - не виходь з кімнати
Безпечніше наче в собі, аніж надворі,
Поза нею.
Крізь спальню-коридори і вбиральню
За день –
я звершую маленьку Одіссею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454237
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Зрадиш мені? - Як вимагатиме закон
Зустрічних скель – сирен гучних, пісень їх гологрудих?
Спокушений – то вже не збитий корабель,
Не зваблений – розтрощений ущент, хоча й гальюн з обличчям – цілий.
Зрадиш мене? – опісля двох ночей
Зголубивши грудним теплом наче малого птаха
Зірвавшись вдосвіта за усіма - до зір - у мандри
Мені закривши світ за сімома – в лункому замку?
Будеш мені? – укотре знайденим
Тим мореплавцем, що блука в відкритім світі стомлено
В безодні всі, хто без причин пірнатиме. І з них
Ти блудним чи святим, та будь – врятований.
Тебе стрічатиму я лагідно і радо
Текучим і летким – упевнена - спокійної немає ради
Тож занудьгуєш – знову йди - собі не будь як зрадник.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453544
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Ми вчора були не в гуморі.
Ось скло від розбитих чашок.
А ще вчора сніжило і зводило
Виски, мов ножем би врізали.
Дзюркотіла вода із краника,
Терпка кава застигла невипита.
Геть розкидало думки і клаптики,
І нема вже сил, щоб зібрати їх.
Ми вчора були не в гуморі.
Нам вчора варто б замовкнути.
Щоб образу, бува, не бовкнути,
Щоб довіру хитку не зтрусити.
Це все метеорні зрушення,
І рутинні магнітні бурі
І ми від них не застраховані
Хоч тиснулись у рамки пристойності.
Та ми вчора були не в гуморі.
Нам учора було померти..
Бо ж сьогодні момент уже втрачений.
..Спинами одне до одного
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453538
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2013